Світовий ринок продукції лісової та деревообробної промисловості й особливості територіальної організації галузі
Характеристика лісових ресурсів світу. Лісова промисловість світу. Лісова і деревообробна промисловість України. Структура світової торгівлі товарами лісового комплексу. Об'єми світової торгівлі товарами лісового комплексу. Географічна структура торгівлі.
| Рубрика | Международные отношения и мировая экономика |
| Вид | реферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 13.11.2013 |
| Размер файла | 2,4 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
План
- Вступ
- 1. Коротка характеристика лісових ресурсів світу
- 2. Лісова промисловість світу
- 3. Лісова і деревообробна промисловість України
- 4. Структура світової торгівлі товарами лісового комплексу
- 5. Об'єми світової торгівлі товарами лісового комплексу
- 6. Географічна структура торгівлі
- 6.1 По імпорту і експорту
- 6.2 По видах продукції
- Висновки
- Список використаних джерел
Вступ
Лісова і деревообробна промисловості є однією з найбільш цікавих тем для вивчення в зв'язку з своєю складністю, різносторонністю, поширеністю по всьому світу і необхідності її продуктів для економіки будь-яких країн.
У своїй роботі я поставив за мету розглянути лісовий комплекс в різних аспектах, роблячи упор на особливості ціноутворення і впливи цін на розвиток промисловості. Розгляд ми почнемо із загальної характеристики лісового комплексу і аспектів впливу лісових ресурсів на можливості промисловості. Далі ми коротко розглянемо технологічні особливості виробництва, асортимент продукції лісопереробної продукції, об'єми світової торгівлі.
Крім характеристики цін на продукцію лісового комплексу, ми розглянемо конкретні дані, що дозволяють скласти більш повне уявлення про світовий ринок лісу на основі північноамериканського регіонального лісового ринку.
світовий ринок лісова деревообробна
1. Коротка характеристика лісових ресурсів світу
Лісові ресурси світу налічують 3,8 млрд. га, промислові запаси деревини становлять до 50 млрд. куб. м. Більша частина лісів сконцентрована у двох лісових поясах - північному, з переважанням хвойних пород (пролягає через Канаду, США, Скандинавію, Росію) та південному, з листяними породами дерев (території Центральної та Південної Америки, Екваторіальної Африки, Південної та Південно-Східної Азії).
Ліси є основним постачальником кисню в атмосферу. Деревина використовується як паливо, як цінний матеріал для будівельної та хімічної індустрії. Ліси виконують грунтозахисну та водоакумулятивну функції, є місцем відпочинку, відіграють надзвичайно важливу природоохоронну роль.
Найбільші площі лісів збереглися в Азії та Південній Америці, найменші - в Австралії та Європі. Щороку площі лісів скорочуються на 25 млн. га, що є важливим аспектом екологічної проблеми. За запасами деревини провідні місця в світі належать Росії, Канаді, Бразилії, США, Індонезії; з-поміж африканських країн - Демократичній Республіці Конго (ДРК).
Ліси світу поширені нерівномірно. Вони утворюють два приблизно рівних по площі і запасам деревини лісові смуги - північну і південну. Північна смуга - у зоні помірного і частково субтропічного клімату. Найбільш заліснені країни північного поясу - Росія, США, Канада, Фінляндія, Швеція. Південний пояс - у зоні тропічного й екваторіального кліматів. Основні лісові райони південного поясу - Амазонія, басейн Конго, Південно-Східна Азія, країни - Конго, Бразилія, Венесуела.
Лісові ресурси (ліси) називають "легенями" планети, вони відіграють величезну роль у житті всього людства. Вони відновлюють кисень в атмосфері, зберігають ґрунтові води, запобігають руйнуванню ґрунту. Вирубка тропічних лісів Амазонії призводить до порушення "легень" планети. Збереження лісів необхідно в тому числі і для здоров'я людства.
У лісові ресурси входять: деревина, живиця, пробка, гриби, плоди, ягоди, горіхи, лікарські рослини, мисливські-промислові ресурси і т.д., а також корисні властивості лісу - водоохоронні, кліматорегулюючі, протиерозійні, оздоровчі й ін. Лісові ресурси відносяться до поновлюваних ресурсів. Світові лісові ресурси характеризуються двома головними показниками: розмірами лісової площі (4,1 млрд. га чи близько 27% площі суші) і запасами деревини на корені (350 млрд. м3), що завдяки постійному приросту щорічно збільшуються на 5,5 млрд. м3. Однак ліси зводяться під ріллі і плантації, під будівництво. До того ж деревина широко використовується на дрова і деревообробною продукцію. У результаті обезліснення ситуація набула загрозливих масштабів. Площа лісів у світі щорічно зменшується, як мінімум, на 25 млн. га, а світова заготівля деревини в 2000 р. повинна досягти 5 млрд. м3. Це означає, що її щорічний річний приріст буде використаний цілком. Останнім часом відбувається катастрофічно швидке зведення тропічних лісів. У 80-х рр. щорічно вирубувалося 11 млн. га таких лісів. За останні 200 років площа лісів скоротився як мінімум у 2 рази. Щорічно знищується ліс на площі 125 тис. км2, що дорівнює території таких країн як Австрія і Швейцарія разом узяті. Головними причинами знищення лісів є: розширення сільськогосподарських угідь і вирубка лісів з метою використання деревини. У більшості країн, що розвиваються, вирубка проводиться в зв'язку з використанням деревини як палива, а також випалюються ліси для одержання орних земель. Скорочуються і деградують від забруднення атмосфери і ґрунтів лісу у високорозвинених країнах. Відбувається масове засихання верхівок дерев, у наслідок їхньої уразки кислотними дощами. Така ситуація не могла залишитися непоміченої. Найбільш розвиті й у той час малозабезпечені лісом країни вже проводять у життя програми по збереженню і поліпшенню лісових угідь. Так, у Японії й Австралії, а також у деяких західно-європейських країнах площі під лісами залишаються стабільними, а виснаження деревостою не спостерігається.
2. Лісова промисловість світу
Лісова промисловість включає в себе заготівлю, механічну і хімічну переробку деревини, целюлозно-паперове виробництво.
Географія лісової промисловості багато в чому визначається розміщенням лісових ресурсів. Лісові ресурси світу (Лісопокрита площа планети, запаси на ній деревини) зосереджені у двох розрізняються за географічним положенням і видовим складом лісових поясах - північному та південному.
Північний лісовий пояс охоплює райони помірної зони Євразії та Північної Америки, Ліси тут представлені переважно хвойними породами (сосна, ялина, модрина, ялиця, кедр.). З листяних виростають береза, осика, вільха, дуб, бук, граб, ясен і ін. Хвойні ліси займають 1200 млн. га (або 1/3 всіх лісових масивів світу) із запасами деревини 127 млрд. куб. м, з яких більша частина запасів припадає на Росію (більше 60%), Канади (близько 30%), США, Фінляндію та Швецію. У країнах північної пояса заготовляють основну частину ділової деревини світу.
Південний лісовий пояс включає вологі екваторіальні я сезонно-вологі тропічні ліси Амазонки в Південній Америці (Бразилія, Колумбія, Венесуела, Перу та ін.), Африки (Республіки Конго і Кот-Д'Івуар, Ангола, Нігерія, Камерун, Габон ін.), Південно-Східної
Азії (Індонезія, Малайзія, Таїланд, М'янма та ін.), Австралії і Океанії (Папуа - Нова Гвінея, північний схід Австралії тощо). Домінують тут листяні породи. Серед них особливо цінні виробні - червоне дерево, залізне, сандалове та ін. Велика частина запасів деревини пояса сконцентрована в Південній Америці (близько 60%) та Азії (25%). У країнах південного пояса (це в основному країни, що розвиваються) з усієї заготовленої деревини на ділову приходиться тільки 10 - 20% (більша її частина вивозиться в країни Західної Європи, Японії та ін.), решта використовується як паливо.
Обсяг заготівель деревини у світі становить 4 млрд. куб. м, з яких приблизно третя частина (1,2 млрд. куб. м) заготовлюється в розвинених країнах. В останні роки зростає частка країн, що розвиваються. За масштабами лісозаготівель особливо виділяються США, Росія, Канада, Індія, Бразилія, Індонезія, Нігерія, Китай, Швеція. Найбільші експортери деревини - США (15% світового експорту), Індія і Бразилія (по 8%), Індонезія і Канада (по 6%).
Механічне та хімічне переробка деревини - доля переважно розвинених країн. У світовому виробництві пиломатеріалів (500 млн. куб. М) головні країни - США (20%), Канада (12%), Японія, Китай і Росія (по 6%); целюлози (160 млн. т) - США (30%), Канада (15%), Китай, Японія, Швеція, Фінляндія (по 6-7%); папери (180 млн. т) - США (45%), Японія (16%), Китай (12%), Канада (10%), Фінляндія, Швеція, Франція, Республіка Корея.
У виробництві паперу на душу населення (у середньому в світі 45 кг) лідирують Фінляндія (1400 кг), Швеція (670 кг), Канада (530 кг), Норвегія (400 кг). У Росії цей показник значно нижчий - 35 кг.
3. Лісова і деревообробна промисловість України
Лісова і деревообробна промисловість - важлива складова економіки України. Зародження розвитку галузі в Україні відбувається на рубежі XVIII - XIX століть. У цей період створюються дрібні кустарні лісопильно-деревообробні і меблеві підприємства. Лісозаготівлі в переважній більшості районів носять сезонний характер. В другій половині XIX століття з'являються лісохімічні виробництва (випалювання вугілля, видобуток живиці тощо).
Однак як галузь лісова і деревообробна промисловість сформувалася в 1950-1990 р. На підприємствах почали впроваджуватися механізовані й автоматизовані лінії, новітнє устаткування з програмним керуванням, сучасні технології і матеріали, особливо в меблевому виробництві.
Підприємства галузі розташовані на території всіх областей України, у містах Києві і Севастополі.
Пріоритетний розвиток деревообробна і меблева промисловість одержали на півночі і заході країни, де зосереджені значні лісосировинні ресурси. У лісовому фонді переважають коштовні хвойні і твердолистяні породи. Найбільші лісові масиви розташовані в Поліссі і Карпатах. Шпилькові (хвойні) насадження займають 43 % загальної площі, з них сосна - 33 %. Твердолистяні складають 43 %, з них дуб і бук - 32 %. Щорічно в Україні заготовлюється близько 13 млн. кубометрів деревини.
Промисловий потенціал базових виробництв - деревостружкові і деревоволокнисті плити. На базі заглибленої переробки малоцінної деревини і її відходів створено 25 цехів деревних плит. Найбільші з них - на ~57321 домобудівному комбінаті, Наддвірнянському лісокомбінаті, Київському і Черкаському деревообробних комбінатах і інших. Цеху твердих деревоволокнистих плит діють на Вигодському лісокомбінаті, Оржівському деревообробному комбінаті і Київському експериментальному комбінаті плитних матеріалів.
Лісова, деревообробна та целюлозно-паперова промисловість
Виробництво фанери, у тому числі великого формату і водостійкої, зосереджено на підприємствах Карпатського регіону, Рівненської, Черкаської областей і Києва.
Меблева промисловість найбільш розвита у великих містах - Києві, Харкові, Дніпропетровську, Донецьку й інших. Значні меблеві центри сформувалися в межах лісопромислових районів, де зосереджені основні лісосировинні ресурси (Карпати, Житомирська, Львівська, Київська й інша області). Серед найбільш спеціалізованих меблевих підприємств - Ужгородський фанерно-меблевий комбінат, Івано-Франківська меблева фабрика, Дніпропетровський, Донецький, Чернівецький меблеві комбінати, меблевий комбінат "Стрий" і інші.
Складової галузі є лісозаготівельна промисловість. Свого розвитку вона досягла на території Закарпатської, Івано-Франківської і Чернівецької областей. Основні лісозаготівельні підприємства в цьому регіоні - держлісгоспи Держкомлісу і спеціалізовані підрозділи колишніх лісокомбінатів Мінпромполітики України. Заготівля і вивезення деревини здійснюються на промисловій основі цілий рік.
Лісохімічна галузь представлена такими спеціалізованими лісохімічними підприємствами, як Перечинський, Свалявський і Великобичковський лісокомбінати в Закарпатській області і Вигодський лісохімічний завод на Івано-Франківщині. На основі сухої перегонки деревини вони роблять деревне вугілля, оцтову кислоту, а також хімічну продукцію - карбомідні смоли, етилацетат, хімреагент для буравлення шпар тощо.
Науково-технічну підтримку галузі забезпечують 6 науково-дослідних і проектно-конструкторських інститутів і організацій. Зокрема, головним в області досліджень техніки і технології переробки, захисту й облагороджування деревини є Український науково-дослідний інститут механічної обробки деревини.
4. Структура світової торгівлі товарами лісового комплексу
На галузі лісового комплексу припадає на цей час приблизно десята частина усього промислового виробництва в країнах з розвиненою ринковою економікою. У цей комплекс входять вельми різноманітні і несхожі один на одного виробництва, які об'єднує використання єдиної унікальної за своїй природою сировини, яким є деревина.
Незважаючи на активну конкуренцію нових матеріалів і технологій, її частка практично не знижується. По цьому показнику лісова промисловість приблизно рівна хімічній індустрії, дещо перевершує харчову і майже вдвічі більш значна, ніж легка промисловість або металургія.
Товарна структура світового лісового ринку досить складна. Вона виглядає таким чином:
Таблиця 1. Товарна структура світового лісового ринку
|
% |
% |
||
|
Продукція лісопилення |
19 |
26 |
|
|
в т. ч. пиломатеріали хвойні |
13 |
22 |
|
|
" листяні |
5 |
4 |
|
|
Листові лісоматеріали |
9 |
9 |
|
|
в т. ч. клеєна фанера |
5 |
6 |
|
|
Дсп |
2 |
2 |
|
|
Двп |
1 |
1 |
|
|
Целюлоза, папір, картон |
59 |
44 |
|
|
в т. ч. целюлоза |
16 |
18 |
|
|
Папір газетний |
9 |
8 |
|
|
Папір друкарський і писальний |
13 |
8 |
|
|
Папір і картон пакувальні |
9 |
6 |
|
|
Всього |
100 |
100 |
Дані таблиці 1. показують частку виробів у вартості світової торгівлі деревиною. Дані таблиці 1. показують відношення до витраченої в експортному виробництві деревини.
В результаті ми бачимо, що в структурі світового лісового експорту переважають напівфабрикати і сировина, а до готової продукції можна віднести не більше за чверть світової торгівлі продуктами лісового комплексу. У лісовому експорті СРСР в 1990 році, об'єм якого склав тоді біля 2 млрд. крб., частка напівфабрикатів і сировини складала ще більше до 97 %. Для найбільш повного розуміння товарної структури ринку можна розглянути товарний набір експорту найбільш забезпечених лісом держав, які є ведучими продавцями на даному ринку.
У Фінляндії з 9 млрд. дол. лісового експорту приблизно 7 припадає на целюлозно-паперову продукцію, 1 на пиломатеріали, тоді як вироби з деревини дають всього лише 2 % виручки, виробу з паперу 5 %, меблі 2 %.
У Швеції з 10 млрд. дол., зароблених на лісовому ринку, 7 припадає на целюлозно-паперові товари, 1,5 млрд. доларів на пиломатеріали; вироби з деревини дають лише 4 %, з паперу 5%, меблі 9 %.
Лісопромисловий комплекс Канади дає 20 млрд. дол. всієї експортної виручки, в т. ч. від продажу целюлозно-паперової продукції 13 млрд., пиломатеріалів 5 млрд., вироби і меблі приносять 1,5 млрд.
США заробляють на даному ринку 15 млрд. дол., з яких 3 забезпечують продаж сировини, 2 пиломатеріали, майже 7 млрд. дають целюлозно-паперові товари і по одному вироби і меблі.
Тільки у декількох великих експортерів з середньою лісозабезпеченістю вироби і меблі в сумі дають вагому частину виручки: в Німеччині приблизно 50 %, у Франції 40 %, в Австрії біля 30 %.
5. Об'єми світової торгівлі товарами лісового комплексу
Оборот світової торгівлі продукцією їх деревини в цей час перевищує 140 000 мільйонів американських доларів (див. табл.2). При цьому економічна значущість промисловості продовжує зростати. Це забезпечує продукції лісопромислового комплексу важливе місце в міжнародній торгівлі всіма товарами приблизно 3,5 %, а якщо врахувати вироби з деревини і паперу, а також меблі, біля 4%.
Табл.2. Світова торгівля лісопродуктами в 1985-1995 рр.
|
Рік |
Світовий імпорт (1000$) |
Світовий експорт (1000$) |
|
|
1985 |
56 410 360 |
50 774 530 |
|
|
1986 |
65 707 260 |
58 974 620 |
|
|
1987 |
82 342 970 |
74 563 180 |
|
|
1988 |
95 307 600 |
89 084 130 |
|
|
1989 |
105 695 300 |
95 857 370 |
|
|
1990 |
111 955 100 |
100 429 500 |
|
|
1991 |
107 302 300 |
98 547 250 |
|
|
1992 |
111 927 300 |
104 420 000 |
|
|
1993 |
107 243 700 |
100 257 500 |
|
|
1994 |
123 202 800 |
114 313 100 |
|
|
1995 |
145 977 000 |
140 964 900 |
6. Географічна структура торгівлі
6.1 По імпорту і експорту
Канали міжнародної лісової торгівлі з'єднують між собою переважно промислово-розвинені країни Північної півкулі. Дві третини світового експорту забезпечують постачання всього з семи країн світу, в т. ч. (%): Канада 19, США 13, Фінляндія і Швеція по 9, Австрія 3, держави на території колишнього СРСР 2. Ще по 4 % дають два ведучих лісоекспортери третього світу" Індонезія і Малайзія. Понад мільярда доларів експортної виручки заробляють на деревині фірми Бразилії, Португалії, Югославії і Норвегії, а також Нідерландів, Японії, Італії, Бельгії, Великобританії і Швейцарії (останні шість країн виготовляють багато паперу і виробів з неї). У сумі на ці 20 продавців припадає більше за 90 % світового лісопромислового експорту по вартості.
Приблизно така ж картина спостерігається і в лісопромисловому імпорті. Приблизно 30 промислово розвинених країн, розташованих майже виключно в Північній півкулі, забезпечують більше за 80 % світового імпорту. Першим по значенню покупцем виступають США 16% світового імпорту. Далі слідують: Японія 14 %, Великобританія і Німеччина по 10 %, Франція і Італія 6 %. Імпорт перевищує мільярд доларів також у Нідерландах, Бельгії, Австрії, Данії, Іспанії, Швеції, Швейцарії, Китаї, Південній Кореї, Канаді, Австралії і Гонконзі (перепродаж в Китай). Всі країни "третього світу" купують лісопромислових товарів на ту ж суму, що і Японія. Частка в світовому імпорті всіх колишніх соціалістичних країн (включаючи колишній СРСР) аналогічна частці Франції.
6.2 По видах продукції
У торгівлі сировиною останнє десятиріччя панували три постачальники США, Малайзія і бувший СРСР. США продають за рубіж 25-27 млн. куб. м високоякісного хвойного дерева, технологічної тріски і фанери листяних порід помірної кліматичної зони. Малайзія спеціалізується на постачанні листяного дерева цінних тропічних порід (приблизно 20 млн. куб. м в рік до 1993 року, коли був заборонений експорт круглого лісу з малайзійського штату Сабах, що відвантажував за кордон 6-8 млн. куб. м), а колишній СРСР вивозив дешевий маломірний ліс (більше за 9 млн. куб. м). Помітними експортерами деревної сировини виступають також Франція, Німеччина, Канада (ці три країни звичайно продають за кордоном по 6-8 млн. куб. м необробленого лісу), Чілі (4 млн. куб. м), Австралія (технологічні тріски приблизно 8 млн. куб. м).
З 100 млн. куб. м експорту деревини більше за 40 % припадає на Канаду. Великими експортерами виступають також США 7-9 млн., країни колишнього СРСР, Швеція 7-8, Фінляндія 5 і Австрія 4. Ведучими постачальниками листяної деревини виступають Малайзія 5 млн. куб. м і США 2 млн. куб. м.
На ринку фанери домінує Індонезія, з 16 млн. куб. м світового експорту на неї припадає більше за 9. Інші великі постачальники: Малайзія 1 млн. куб. м, США до 2 млн., Канада і країни колишнього СРСР по 200-400 тис. куб. м.
На ринку деревних плит, місткість якого досягає 13 млн. куб. м немає вираженого переважання одного або декількох експортерів. Більше інших плити вивозять Канада і Бельгія майже по 2 млн. куб. м, Німеччина 1,3 млн., США і Австрія звичайно більше за 1 млн. куб. м. За ними звичайно слідував СРСР до 700 тис. куб. м, але на останні роки об'єми значно знизилися.
Майже дві третини всієї целюлози, що реалізовується у зовнішній торгівлі відвантажується на світовий ринок з трьох країн: Канади 8,2 млн. т, США 5,6 млн. т і Швеції 2,9 млн. т. Другими великими експортерами виступають Фінляндія 1,7 млн., а також Бразилія, Португалія по 1 млн. т.
Паперовий ринок характеризується великим числом експортерів. Але і по цій продукції з 50 млн. т світової торгівлі на Канаду припадає 11 млн., на Фінляндію 7, на Швецію 6,5, на США 5, на Німеччину 4, на Австрію, Францію і Нідерланди по 2 млн. т. Приблизно по 1 млн. т постачають за рубіж Бразилія, Італія, Норвегія.
Положення першої десятки лісоекспортерів на ведучих товарних ринках виглядає приблизно таким чином:
Таблиця 3.
|
Країна |
Заг. |
Піломате- Ріали |
Фанера і Плити |
Целюлоза |
Папір і картон |
|||||
|
Місце |
% |
Місце |
% |
Місце |
% |
місце |
% |
|||
|
Канада |
20 |
1 |
44 |
4 |
7 |
1 |
34 |
1 |
23 |
|
|
США |
13 |
2 |
9 |
2 |
8 |
2 |
19 |
4 |
9 |
|
|
Фінляндія |
10 |
5 |
5 |
11 |
2 |
4 |
7 |
2 |
14 |
|
|
Швеція |
9 |
3 |
9 |
16 |
1 |
3 |
12 |
3 |
12 |
|
|
Німеччина |
7 |
8 |
1 |
5 |
5 |
16 |
1 |
5 |
8 |
|
|
Франція |
4 |
9 |
1 |
6 |
5 |
10 |
2 |
7 |
4 |
|
|
Індонезія |
3 |
20 |
0 |
1 |
3 |
23 |
0,4 |
|||
|
Малайзія |
3 |
4 |
6 |
7 |
5 |
|||||
|
Австрія |
3 |
6 |
4 |
8 |
4 |
11 |
1 |
6 |
4 |
|
|
СНД |
3,5 |
7 |
4 |
13 |
1 |
5 |
5 |
9 |
2 |
|
|
Інші |
25 |
17 |
27 |
21 |
27 |
Висновки
Написавши дану роботу, я зробив деякі висновки про стан світового лісового ринку і ціни на цьому ринку.
По-перше, в сучасних умовах спостерігається тенденція про збільшення ролі різних державних і добровільних природоохоронних організацій на внутрішній арені основних країн-виробників лісової продукції, а також і на світовому рівні. З цим можна зв'язати наступні тенденції. Нарощування площ лісів, на яких відбувається лісозаготівля. Приблизно до 2005 року ці площі можуть скоротитися на 74 % порівнюючи з 1980 роком тільки на території США, які найбільш схильні до впливу природоохоронних організацій на громадську думку і уряд країни. Однак, ситуація може змінитися з приходом нової адміністрації. У зв'язку з тим, що в багатьох інших країнах вводяться квоти на вирубку і експорт лісу, можна спрогнозувати значне зниження територій лісозаготівлі по всьому світу.
Іншим чинником, пов'язаним із захистом навколишнього середовища, можна вважати боротьбу за екологічно-чисті технології переробки сировини, особливо в целюлозно-паперовій промисловості. Розробка нових технологій в лісовій промисловості, захід, що вельми дорого коштує, а якщо врахувати великі масштаби самої промисловості, то можна сказати, що і впровадження будь-якої нової технології зажадає значних капітальних витрат.
Інша сторона нових технологій більш раціональне використання ресурсів і зниження загальних витрат із за підвищення виходу готового продукту їх тієї ж кількості сировини. Не можна сказати, що буде швидке підвищення цін, пов'язане з витратами на нові технології і зменшенням площ лісів або віддача від впровадження безвідходних технологій, але, видимо, загалом ціни будуть підвищуватися.
Важливе значення має розподіл лісів в багатьох країнах на державні і приватні. Справа в тому, що припинення вирубки лісів в країнах з таким розподілом може відбуватися за рішенням уряду тільки на землях, якими воно володіє. Уряд не має право обмежувати вирубку і експорт лісу на приватних територіях, так як це заборонене законом більшості країн, а також Генеральною угодою по тарифах і торгівлі, однак цілком можливе застосування недискримінаційних експортних податків, які в більшості країн заборонені законодавством, але можуть бути застосовані по узгодженню з різними державними органами (наприклад, Конгресом США). При значному зниженні площ вирубки державних лісів і переході на вивіз лісу з регіонів, що належать приватним власникам, можливий серйозний вплив згаданих експортних податків на ціни.
Таким чином, на північноамериканському ринку, ціни будуть залежати від здатності імпорту в США Канадського лісу і збільшення виробництва лісу в Південному регіоні заповнити пропуски попиту.
Тенденції до підвищення цін на продукти лісової промисловості вже позначилися в розвинених країнах на інших галузях індустрії. Наприклад, підвищення цін на ліс в 1993 році привело до того, що стальна промисловість з 1993 по 1997 роки зайняла 25 % будівельних ринки (починаючи з 1 % в 1993) за рахунок застосування стальних рам в будівництві будинків. Ця тенденція можливо продовжитися з підвищенням цін на ліс.
Таким чином, динаміка цін, що гарантує їх стабільне зростання дуже важлива для даної промисловості в зв'язку з тим, що вона стимулює її ріст і гарантує відшкодування вкладених витрат і можливості розширеного відтворювання. В найближчі роки така динаміка ймовірніше усього збережеться у вигляді вище викладених чинників, а також того, що на сьогоднішній момент характерний попит на більш якісну сировину і більш широкий його асортимент.
Список використаних джерел
1. " Основи загальної екології " Г.О. Білявський, Київ, 1993 р.
2. Економічна та соціальна географія світу. / За ред. Б.П. Яценка, - К.: Артек, 1997. - 246 с.
3. Іщук С.1. Розміщення продуктивних сил: теорія, методи, практика. - К.: Вид-во ЄУФІСМБ, 2001. - 216 с.
4. Розміщення продуктивних сил / За ред. Ковалевського. - К., 2002.
5. Шаблій О.І. Соціальна та економічна географія світу. - К., 1996.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Загальна характеристика діяльності Світової Організації Торгівлі: історія співпраці з Україною; переваги та недоліки членства. Аналіз розвитку сільського господарства та промисловості країни після вступу в організацію. Перспективи подальшої співпраці.
курсовая работа [545,8 K], добавлен 19.08.2014Система міжнародних організацій з регулювання світової торгівлі. Світова організація торгівлі, історія її створення, цілі, принципи та функції. Міжнародні організації з урегулювання світових товарних ринків. Комісія ООН з права міжнародної торгівлі.
лекция [612,6 K], добавлен 10.10.2013Суть, передумови формування та особливості світового ринку послуг, їх види. Географічна структура, регулювання та тенденції розвитку міжнародної торгівлі послугами в умовах глобалізації. Передумови вступу України до Світової організації торгівлі.
курсовая работа [287,2 K], добавлен 12.12.2010Дослідження сутності, видів та показників світової торгівлі. Характеристика типів зовнішньоторговельної політики держав: політика вільної торгівлі та протекціонізм. Інструменти регулювання міжнародної торгівлі товарами. Сучасна зовнішня торгівля України.
контрольная работа [24,2 K], добавлен 10.09.2010Історія розвитку Генеральної угоди з тарифів і торгівлі. Комплексне дослідження правових засад і принципів становлення Світової організації торгівлі. Принципи реалізації Світовою організацією міжнародної торговельної політики та міжнародної торгівлі.
статья [31,7 K], добавлен 11.09.2017Сутність і форми світової торговельної політики, її тарифні та нетарифні методи регулювання. Причини виникнення та класифікація міжнародних організацій, їх призначення в сфері регулювання світової торгівлі. Особливості співробітництва України з СОТ.
дипломная работа [112,3 K], добавлен 19.06.2011Переваги, отримані Україною після вступу до Світової організації торгівлі (СОТ). Негативні наслідки вступу до СОТ. Рівень відкритості економіки. Розширення номенклатури та географічної структури експорту та імпорту. Динаміка зовнішньої торгівлі України.
презентация [559,5 K], добавлен 19.10.2013Структура міжнародної торгівлі. Аналіз сучасного стану регіональної структури міжнародної торгівлі. Упакування як засіб перевезення товарів при міжнародній торгівлі. Шляхи підвищення безпеки та полегшення світової торгівлі. Проблеми міжнародної торгівлі.
курсовая работа [214,0 K], добавлен 22.01.2016Становлення світового товарного ринку. Зовнішньоторговельний оборот Росії. Економічне співробітництво держав Західної Африки. Упакування, як засіб перевезення товарів при міжнародній торгівлі. Шляхи підвищення безпеки та полегшення світової торгівлі.
курсовая работа [266,5 K], добавлен 11.01.2016Сутність світової торгівлі послугами. Процес купівлі і продажі, здійснюваний між покупцями, продавцями і посередниками в різних країнах. Характеристика етапів розвитку світової торгівлі послугами, система показників, особливості класифікації її форм.
реферат [32,9 K], добавлен 03.07.2011
