Системна трансформація зовнішньоекономічної діяльності при переході від централізованої планової до ринкової економіки

Для процесу трансформації системи зовнішньоекономічної діяльності в Україні властива слабка і непослідовна інституціоналізація ринкових відносин і нерозвиненість у якісному відношенні ринкової інфраструктури, що стримує позитивну адаптацію підприємств до умов конкуренції. В сфері грошово-кредитної політики -- різкий перехід від інфляційної політики кредитних емісій до жорсткої монетарної політики при надзвичайно низькому рівні монетизації, який значно ускладнив і уповільнив прогресивні структурні зрушення. Досить вільна фінансова політика держави не сприяла формуванню конкурентного середовища і породжує істотні внутрішні і зовнішні дисбаланси. Характерним є хвилеподібний і невиважений процес лібералізації зовнішньоекономічної діяльності, із наступними також хвилеподібними делібералізаційними тенденціями. Однобічною є експортна політика, за якої експорт нарощується передусім в групі товарів з невисоким рівнем доданої вартості. Відверто слабкою постає промислова політика в напрямку цілеспрямованого формування потенціалу конкурентоспроможності галузей і виробництв, особливо наукоємних. Збереження потенціалу по науково-технічному та освітньому компонентах стає дедалі проблематичнішим через недостатнє фінансування цих секторів діяльності, при досить відчутному відставанні в компоненті інформаційного забезпечення.

Численні прорахунки в галузі політики ринково спрямованої трансформації економіки та зовнішньоекономічних зв'язків в Україні, їх безсистемність створили складну ситуацію, коли поле можливих ефективних рішень є вкрай обмеженим. У даному стані найраціональнішою стратегією поведінки було б:

-- проведення курсу на подальшу лібералізацію економіки з акцентом на розвиток внутрішньої конкуренції та певне тимчасове стримання зовнішньої лібералізації -- для того, щоб відновити порушену рівновагу між цими двома процесами;

-- радикальний перегляд концепції державного регулювання економіки: обрання тактики "точкового втручання" в галузях, які мають стратегічно важливе значення (наука і технології, освіта, сучасна виробнича і ринкова інфраструктури) -- з проведенням політики дерегуляції в інших сферах.

Висновки дисертаційного дослідження

Проведене дослідження закономірностей системної трансформації зовнішньоекономічної діяльності при переході від централізованої планової до ринкової економіки дозволяє сформулювати такі висновки, які мають теоретичне і практичне значення для формування і здійснення стратегії реформ.

1. Головний висновок полягає у тому, що тільки системні, методологічно послідовні, а зовсім не радикальні або швидкі реформи забезпечують досягнення стратегічно значущого успіху і мають властивість незворотності.

2. Перехід від централізованої планової до ринкової економіки - складний і довготривалий процес, який не може здійснюватись рівномірним темпом: він неминуче припускає варіювання швидкості трансформаційного процесу не тільки від одного етапу до іншого, але й також відносно різних складових структури економіки та її зовнішніх зв'язків у межах одного етапу. Це є сутністю принципу різношвидкісної трансформації. Дилема "швидкі, радикальні реформи або повільні, поступові" є некоректною: успішний процес системних перетворень неминуче передбачає використання, в залежності від обставин, обох підходів як тактичних, тоді як забезпечення системності перетворень виступає орієнтиром стратегічним.

3. Процес системної трансформації зовнішньоекономічної діяльності виступає як процес-система, що органічно пов'язана з системою внутрішньої економічної діяльності країни та системою міжнародних економічних відносин. Реформи зовнішньоекономічних зв'язків спричинюють погіршення стану економіки, якщо вони мають локальний характер і не підтримуються відповідними змінами у внутрішньогосподарських зв'язках, що їх забезпечують, не стикуються із структурою економіки, що склалася в минулому, та глобальним і регіональним механізмами функціонування світогосподарських зв'язків.

4. Штучне гальмування назрілих перетворень, так само як і надмірний трансформаційний радикалізм стратегічно шкідливі для економіки. Вони зумовлюють надзвичайно глибоку економічну кризу, системну дезорганізацію, із переміщенням на якісно нижчий рівень економічного розвитку.

5. Проторинкова економіка тільки тоді перетворюється на ринкову, а перехідний процес тільки тоді можна вважати успішним, коли відбувається процес мікроекономічної адаптації до створюваного реформаторами зовнішнього для економічних агентів середовища, що є сутністю принципу адаптивності стосовно економічних трансформаційних процесів. Причому така адаптація має відбуватись не патологічно, у викривлених формах ("тінізація" і криміналізація), а позитивно. Зміцнення адаптаційного потенціалу мікроекономічної сфери, а зовсім не штучне відгородження її від несприятливих факторів впливу з боку зовнішнього середовища є одним з центральних завдань уряду реформаторів будь-якої країни.

6. Не всякий процес переходу до ринкової системи пов'язаний з прогресом у відношенні стратегічного зміцнення перспектив розвитку економіки даної країни в рамках світогосподарської системи. Розрив між адаптаційним потенціалом підприємств в конкретній країні та швидкістю зміни його зовнішнього середовища може породити кризу адаптації до нових параметрів середовища, за якої процеси руйнування будуть неодмінно переважати над процесами творення. Першочергового руйнування можуть при цьому зазнати зовсім не застарілі, неперспективні, соціально непотрібні і навіть перспективно неконкурентоспроможні елементи економічної структури, а ті, що мають складнішу організацію, а отже і більшу вразливість відносно фактора порушення рівноваги у розвитку. За цих умов "прогрес" в ринковій трансформації буде асоціюватися зі структурною деградацією, зі входженням у світову економіку як відсталої країни "третього світу". Подальший вихід з таких ситуацій є надзвичайно складним через самопідтримання деградаційних тенденцій, що означає потрапляння у "трансформаційні пастки".

7. Умови мікроекономічної рівноваги в умовах лібералізації зовнішньоекономічної діяльності істотно відрізняються для країн з нерозвиненою економічною структурою, та країн з відносно розвиненою структурою, з інверсійним фактор-ціновим станом. Для останньої групи країн за умов швидкої лібералізації зовнішньої торгівлі реальною є загроза прогресуючої деіндустріалізації.

8. Цілі ефективного проведення зовнішньоекономічних операцій в умовах формування більш конкурентного середовища перехідної економіки об'єктивно вимагають радикальної зміни організаційної структури і створення комплексної інтегрованої системи управління зовнішньоекономічною діяльністю на рівні підприємств і фірм.

9. Пріоритетність системності реформ передбачає і пріоритет інституціонального підходу до трансформаційного процесу. Водночас успішність трансформації багато в чому обумовлена здатністю комплексно використовувати у взаємообумовленості різні типи політики, включаючи грошово-кредитну, фінансову, валютну, експортну, імпортну, інвестиційну, промислову, науково-технічну, інформаційну, в галузі освіти, зональну (в галузі вільних, або спеціальних, економічних зон).

10. Вибір грошово-кредитної та фінансової політики держави має виходити з того, що раціональним є не той тип політики, який забезпечує максимально швидку стабілізацію основних макроекономічних показників, а той, що створює максимально сприятливі умови для синхронної інституціоналізації нових ринкових відносин на мікро-, мезо-, макрота мегаекономічному рівнях. При цьому особлива увага має приділятися трансформаційному процесу на мікрорівні, який є у багатьох відношеннях базовим і визначає кінцеву ефективність всього перехідного процесу. Невиважена стабілізаційна макроекономічна політика, за якої можуть виникати явища гіпердемонетизації, зумовлює настання квазідефляційного шоку, що послаблює адаптаційні механізми та веде до деградації міжнародної конкурентоспроможності країни. Недостатність сукупного попиту за умов однобічної монетарної стабілізації може стимулювати "втечу" капіталу з країни.

11. Однозначно окреслена політика валютного курсу може застосовуватись лише за умов вираженої наявності одного з двох типів нерівноваги -- внутрішньої чи зовнішньої. За комбінованої нерівноваги перевага має віддаватись політиці регульованого плаваючого курсу з доповненням її комплексом заходів щодо регулювання експортно-імпортного режиму та руху капіталів.

12. Для країн, що здійснюють перехід від централізованої планової економіки до ринкової, передусім для країн з відносно розвиненою структурою економіки, в процесі лібералізації зовнішньоекономічної діяльності слід виходити з принципу обмеженого, тимчасового та активного протекціонізму. Такий протекціонізм повинен бути обмежений лише галузями і виробництвами, що становлять структурні пріоритети з точки зору промислової або регіональної (в тому числі зональної) політики держави, передбачати поетапне зниження рівня захисту -- з виходом наприкінці перехідного періоду на режим регулювання, характерний для країн -- членів системи ГАТТ/СОТ. Він має не стільки обмежувати іноземну конкуренцію на внутрішньому ринку, скільки створювати умови для прискореного нарощування конкурентоспроможності національних економічних агентів.

13. В процесі переходу від централізованої планової економіки до ринкової можуть реалізовуватись різні за логікою та структурою варіанти економічної та зовнішньоекономічної політики як загалом, так і відносно окремих галузей та сфер економіки, товарних ринків -- що становить основний зміст принципу варіативності економічних реформ. Виразна різноманітність конкретних траєкторій і способів здійснення перехідного процесу виявляється у наявності досить сильно диференційованих національних моделей та варіантів трансформації економіки в ринкову загалом та механізмів трансформування систем зовнішньоекономічної діяльності в тому числі. Застосування закордонних моделей і схем трансформації без урахування відмінності національно специфічних умов, в тому числі стартових умов проведення реформ, посилює руйнівні сторони процесу перетворень.

14. Процес ринкової трансформації систем зовнішньоекономічної діяльності країн, які вступили у перехідний процес з відносно розвиненими, високодиференційованими і складноорганізованими економічними структурами, об'єктивно потребує якісно інших підходів у порівнянні з державами, які рухаються по висхідній від відносно простих економічних структур. Неврахування цього принципового положення в практиці реформ в Україні стало однією з основних причин значних негативних побічних наслідків трансформаційних процесів.

15. Для України на нинішньому етапі розвитку надзвичайно актуальним є питання корекції механізму здійснення ринкових перетворень. Значну роль в цьому має відігравати корекція методів здійснення трансформації в галузі зовнішньоекономічної діяльності на основі вищеокреслених висновків. Таке трансформаційне коригування має відбуватись за наступними основними напрямками:

15.1. Прискорення здійснення інституціональних перетворень на основі прийняття нового цивільного кодексу, який би закріплював принципи і механізми ринкових відносин, та проведення радикальної адміністративної реформи з метою формування ринкової системи державного регулювання економіки.

15.2. Забезпечення умов для підвищення адаптаційного потенціалу підприємств і фірм через стимулювання розвитку організацій ринкової інфраструктури, передусім стосовно системи кредитування зовнішньоекономічних операцій, довгострокового кредитування проектів створення міжнародно конкурентоспроможних виробництв, страхування зовнішньоекономічних та інвестиційних ризиків, сучасної системи інформаційного забезпечення зовнішньоекономічної діяльності.

15.3. Обережне і поступове зміщення акцентів в макроекономічній політиці з боротьби з інфляцією та забезпечення стабільності національної валюти суто монетарними засобами -- на стимулювання сукупного платоспроможного попиту.

15.4. Орієнтація на політику регульованого плаваючого курсу національної валюти з більш вузьким діапазоном коливань на окремих часових проміжках та більш гнучким встановленням меж коливання відповідно до завдання підтримання відносно стабільного реального курсу валюти.

15.5. Прийняття державної програми розвитку експортного потенціалу та державної програми структурної перебудови економіки на основі інструментарію промислової та зональної політики -- з орієнтацією на високотехнологічний розвиток і створення міжнародних конкурентних переваг в галузях обробної промисловості, передусім наукомістких, секторі послуг; забезпечення виконання цих програм значним збільшення державних витрат на науку, освіту, інформатику, системою пільгового доступу до матеріальних і фінансових ресурсів, пільг з оподаткування, амортизаційних відрахувань, орендної плати та плати за використані ресурси, що знаходяться в державній власності, безкоштовного інформаційного забезпечення з боку державних органів.

15.6. Перенесення акцентів в імпортній політиці з механізмів митно-тарифного захисту на використання інструментарію технічного регулювання (стандарти, технічні, екологічні, санітарні, фітосанітарні, ветеринарні вимоги) та процедури забезпечення прав споживачів, а також на використання антидемпінгових процедур та компенсаційних процедур, передбачених нормами ГАТТ/СОТ.

15.7. Поліпшення механізмів залучення іноземного капіталу в країну передусім на основі політики стимулювання попиту, комбінації базового національного режиму з вибірковим виваженим наданням обмежених пільг в пріоритетних галузях, впровадження системи страхування іноземних інвестицій, розвитку банківської інфраструктури.

15.8. Розробка і впровадження механізмів регульованого експорту капіталу у вигляді прямих інвестицій за кордон -- з метою забезпечення постійної присутності на пріоритетних для країни ринках і створення умов для більш успішного просування на нові зарубіжні ринки.

Принципи системного підходу вимагають, щоб згадані напрямки реалізовувались взаємопов'язано і синхронно. Тільки за цієї умови вони здатні дати позитивний ефект в процесі трансформації зовнішньоекономічної діяльності.

Публікації автора по темі дисертації

1. Внешнеэкономическая деятельность: проблемы системной трансформации при переходе к рынку. -- К.: ИМЭМО НАН Украины, изд-во АО "ОКО", 1998. -- 305 с.

2. Производство и внешняя торговля (Механизм взаимосвязи в условиях экономической интеграции стран -- членов СЭВ). -- К.: Наукова думка, 1988. -- 150 с.

3. Investment Guide for Ukraine (у співавторстві з М. Калініним, Ю. Полунєєвим, Д. Грищенко). -- Paris: OECD, 1993. -- 147 p. (внесок автора С. 47--83).

4. Геоекономічні проблеми посткомуністичних країн // Політологія посткомунізму. -- Київ, Політична думка, 1995. -- С. 285--300.

5. Geoeconomic Problems Facing the Postcommunist States // The Political Analysis of Postcommunism: Understanding Postcommunist Ukraine / Ed. by Volodymyr Polokhalo. -- Texas A&M University Press (USA), 1997. -- P. 285--299.

6. The Present State of the Ukrainian Foreign Trade System (у співавторстві з В. Новицьким) // Ukrainian Foreign Trade Policy and Practice, 1992--1996 / Ed. by Neil Malcolm. -- Wolverhampton: University of Wolverhampton, Russian and East European Research Centre, June 1997. -- P. 9--19 (участь автора С. 10--17).

7. Foreign Trade Liberalization in the Ukrainian Government's Economic Programme // Ukrainian Foreign Trade Policy and Practice, 1992--1996 / Ed. by Neil Malcolm. -- Wolverhampton: University of Wolverhampton, Russian and East European Research Centre, June 1997. -- P. 21--29.

8. Ukraine on the Way towards Economic Stabilization and Independence (у співавторстві з Karoly Kiss) // Working Papers of the Institute for World Economics, Hungarian Academy of Sciences. -- December 1991. -- No.2. -- 33 p. (внесок автора С. 18--26). Передруковано: Eastern European Economics (USA). -- Winter 1992--1993.

9. Zagraniczne stosunki gospodarcze Ukrainy // Studia i Materialy Centrum Badan Radzieckich, Uniwersytet Warszawski. -- 1991. -- Zeszyt 14. -- 28 s.

10. О регулировании внешнеэкономической деятельности в условиях перехода к рыночным отношениям // Информация и рынок. -- 1991. -- №2. -- С. 43--53.

11. Економічна незалежність чи економічна ефективність: зовнішньоекономічні стратегії в економіці перехідного періоду // Політична думка. -- 1994. -- №2. -- С. 52--58.

12. Експортна стратегія України // Діловий вісник. -- 1994. -- №6. -- С. 10--11.

13. Україна та ЄС: лібералізація співробітництва (у співавторстві з В. Будкіним, В. Новицьким, І. Бураковським, Н. Малькольмом) // Політична думка. -- 1995. -- №2--3. -- С. 27--39 (авторський внесок -- розділ "Урядова політика лібералізації зовнішньоекономічних зв'язків України: суперечливі тенденції". -- С. 29--31).

14. До питання про критерії результативності трансформаційних процесів в економіці // Соціальні, економічні та геополітичні чинники трансформаційного процесу в Україні. -- Київ, Політична думка, 1996. -- С. 27--32.

15. Досягнення і пастки експортної політики України // Політика і час. -- 1996. -- №7. -- С. 46--51.

16. Протекціонізм чи вільна торгівля? Зарубіжний досвід державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і політика України (У співавторстві з П.С. Романюком і Т.О. Панфіловою) // Політика і час. -- 1996. -- №№10. -- С. 9--16 (Внесок автора С. 9--14). №11. -- С. 40--46 (внесок автора С. 40--44).

17. Зовнішньоекономічні відносини України: проблеми реформування // Вісник НАН України. -- 1996. -- №11--12. -- С. 20--26.

18. Пастки посткомуністичних економічних перетворень // Політична думка. -- 1997. -- №4. -- С. 61--76.

19. Економічна трансформація в країнах Центральної і Східної Європи // Економіка України. -- 1998. -- №12. -- С. 60--68.

20. Организация внешнеэкономической деятельности предприятия // Технология и организация производства. -- 1991. -- №1. -- С. 12--15.

21. Проблемы выбора модели экономических реформ // Украина--Россия--Германия: новые реалии. Внутренние и внешние аспекты двухи многосторонних отношений. -- Київ: Вид-во "ГЕНЕЗА", 1994. -- С. 37--38.

22. Стереотипи економічних реформ // Політична думка. -- 1994. --№4. -- С. 67--69.

23. Іноземні інвестиції в стратегіях структурних реформ і економічного зростання (У співавторстві з О. Гаврилюком, Б. Арагау, П. Богачевичем) // Політична думка. -- 1997. -- №1. -- С. 49--61 (Внесок автора С. 49--50, 59--60).

24. До питання про швидкість лібералізації зовнішньої торгівлі // Вісник Киівського університету. Міжнародні відносини. -- 1997. -- С. 72--73.

25. Внешняя торговля по-украински: либерализация или лабиринтизация? // Бизнес--Эксклюзив. -- 1995. -- №4. -- С. 14--17.

26. Economic Development and International Institutions: A View from Ukraine // European Conflicts and International Institutions: Cooperating with Ukraine / Hans-Georg Ehrhart, Oliver Thranert. (Eds.). -- Baden-Baden: Nomos Verlagsgesellschaft, 1998. -- P. 71--76.

27. Реформи в Україні: закономірності системних перетворень // Три роки незлежності та моделі суспільного розвитку України: Доповіді клубу "Лідери" та міжнародного експертного клубу "Політична думка". --К.: Політична думка, 1994. -- С. 20--21.

28. Стосовно питання про створення в Україні спеціальних (вільних) економічних зон // Уряду України. Президенту, законодавчій, виконавчій владі: том 4 "Матеріали міжнародної науково-практичної конференції "Вільні економічні зони України: проблеми створення та розвитку". -- Київ: НДІ "Проблеми людини", Міністерство економіки України, 1996. -- С. 32--34.

29. Проблеми управління у вільних економічних зонах // Уряду України. Президенту, законодавчій, виконавчій владі: том 4 "Матеріали міжнародної науково-практичної конференції "Вільні економічні зони України: проблеми створення та розвитку". -- Київ: НДІ "Проблеми людини", Міністерство економіки України, 1996. -- С. 113--115.

30. Взаємозв'язок лібералізації зовнішньої торгівлі та реформи системи державного регулювання економіки // Проблеми лібералізації зовнішньої торгівлі України в контексті європейської інтеграції. Міжнародний науковий симпозіум: тези виступів. 16--17 травня 1996 р. -- Київ: Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, 1996. -- Ч.1. -- С. 28--34.

31. Интеграционный и дезинтеграционный компоненты в стратегии трансформации украинской экономики // Украинско-российское стратегическое партнерство в европейском контексте: Материалы международной научн. конф., 21--22 ноября 1997 г. -- Киев: Політична думка, Институт посткоммунистического общества, 1997. -- С. 57--59.

Анотація

Сіденко В.Р. Системна трансформація зовнішньоекономічної діяльності при переході від централізованої планової до ринкової економіки. -- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.05.01 -- світове господарство і міжнародні економічні відносини. -- Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, Київ, 1999.

В дисертації досліджені закономірності, принципи та альтернативні варіанти системної трансформації механізму зовнішньоекономічної діяльності при переході до ринкової економіки. Виявлені характеристики змін зовнішнього середовища, притаманні перехідному стану економіки в умовах лібералізації, їх вплив на структуру економіки та систематизовано стратегії адаптації економічних агентів до цих зрушень. Системно розглянуті різні види загальної економічної та зовнішньоекономічної політики, що формують механізм макроекономічного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Проаналізовано різні національні моделі і варіанти трансформаційної політики в галузі зовнішньоекономічної діяльності, сформульовано пропозиції для удосконалення практики реформ в цій сфері.

Ключові слова: системна трансформація, політика економічних реформ, перехідна економіка, зовнішньоекономічна діяльність, лібералізація зовнішньої торгівлі, протекціонізм, експортна та імпортна політика, зовнішнє середовище, економічна структура, адаптація.

Аннотация

Сиденко В.Р. Системная трансформация внешнеэкономической деятельности при переходе от централизованной плановой к рыночной экономике. -- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора экономических наук по специальности 08.05.01 -- мировое хозяйство и международные экономические отношения. -- Институт мировой экономики и международных отношений НАН Украины, Киев, 1999.

В диссертации развивается применительно к внешнеэкономической деятельности основоположный методологический принцип системности реформирования. Системная трансформация представляется как процесс-система, органически связанный с системой экономической деятельности страны в целом и системой международных экономических отношений. Анализируются структура, эволюция функций, закономерности и принципы системной трансформации механизма внешнеэкономической деятельности в условиях перехода к рыночной экономике, описываются возможные траектории развития уровня организации экономической системы в процессе трансформации. Обосновывается недопустимость использования стандартизованных моделей и схем реформирования. Особое внимание уделяется альтернативным вариантам системной трансформации внешнеэкономической деятельности, их базовым характеристикам.

В рамках исследования микроэкономических основ механизма внешнеэкономической деятельности сделан акцент на анализ воздействия экономической среды на формирование и развитие механизма внешнеэкономической деятельности предприятий. Определяется ключевое значение адаптационного потенциала субъектов микроэкономической сферы относительно изменений внешней среды, систематизируются основные элементы этого потенциала. Уточнены и конкретизированы характеристики изменений внешней среды, свойственные переходному состоянию экономики в условиях либерализации, механизмы влияния внешней торговли на структуру национальной экономики и условия микроэкономического равновесия в условиях либерализации внешней торговли для стран с относительно развитой структурой экономики. Определены направления создания и совершенствования комплексной системы управления внешнеэкономической деятельностью на уровне предприятий, включая необходимые изменения организационных структур управления и совершенствование функций основных структурных звеньев. Систематизированы стратегии и основные способы адаптации предприятий в переходный период посредством корректирования внешней экономической среды.

Системно рассмотрены разные виды общей экономической и внешнеэкономической политики, формирующие механизм макроэкономического регулирования внешнеэкономической деятельности. Обосновывается фундаментальное значение институциональных изменений в структуре системы макроэкономического регулирования, с соотвествующим исследованием формирования и развития организационных структур регулирования внешнеэкономической деятельности. Уточняются основы денежного и финансового регулирования этой сферы, включая условия макроэкономического равновесия для экономической системы, которая открывается в переходный к рынку период, использование альтернативных режимов валютных курсов. В работе систематизируются специфические формы и методы регулирования экспорта и импорта товаров, услуг, капитала, исследуются закономерности применения методов тарифного и нетарифного регулирования внешнеэкономической деятельности, обосновываются механизмы их генезиса на разных стадиях реформ. Предлагается концепция временного, ограниченного и активного протекционизма, направленная на наращивание конкурентоспособности. Анализируются инструменты промышленной, зональной и других видов политики, влияющие на международную конкурентоспособность.

Особое внимание уделяется исследованию по единой схеме и единым классификационным признакам основных типов трансформационной политики и разных национальных трансформационных моделей в области внешнеэкономической деятельности, в том числе Китая, стран Центральной и Восточной Европы, государств бывшего Советского Союза и Украины. Выявляются основные позитивные и негативные стороны указанных трансформационных моделей и вариантов. Исследованы основные механизмы развития трансформационных процессов в сфере внешнеэкономической деятельности в Украине, определяются причины неудач и затруднений в реформах, формулируются предложения по совершенствованию практики реформ в этой сфере.

Ключевые слова: системная трансформация, экономические реформы, переходная экономика, внешнеэкономическая деятельность, либерализация внешней торговли, протекционизм, экспортная и импортная политика, внешняя среда, экономическая структура, адаптация.

Annotation

Sidenko V.R. Systemic transformation of external economic activities under the transition from centrally planned to market economy. -- Manuscript.

Thesis for Doctor of Science (Economics) degree by speciality 08.05.01 -- world economy and international economic relations. -- The Institute of World Economy and International Relations of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kiev, 1999.

The dissertation studies the regularities, principles and alternatives of systemic transformation of external economic activity mechanism under the transition to market economy. The characteristics of changes in external environment inherent in transitory economic condition under liberalization, and their impact on economic structure are revealed, as well as adaptation strategies of economic agents as regards these changes are systematized. Different types of general economic and external economic policies, which form the mechanism of macroeconomic regulation of external economic activities, are examined. Diverse national models and variants of transformation policy in the field of external economic activity are analysed, proposals for an improvement of reforms practices in this sphere are formulated.

Key words: systemic transformation, economic reform policy, transition economy, external economic activity, foreign trade liberalization, protectionism, export and import policy, external environment, economic structure, adaptation.

зовнішньоекономічний ринок лібералізація експорт

Размещено на Allbest.ru