Основні напрями зовнішнього інвестування в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Виходячи з глибокої системної та структурної кризи економіки, яка багатосторонньо впливає на всі макроекономічні показники України (в тому числі й на розвиток інвестиційного процесу в усьому виробничому комплексі, на стан торговельного та платіжного балансів, фінансово-економічну нестабільність тощо), вітчизняне господарство не в змозі забезпечити належного рівня розвитку лише за рахунок власних ресурсів. З огляду на це надзвичайно актуальною є проблема отримання зовнішніх ресурсів. іноземний кредит

Зовнішні ресурси можуть бути отримані через міжнародні торгово-економічні зв'язки, іноземні інвестиції, міжнародну технічну допомогу та зарубіжні кредити тощо. Саме ППІ і є можливими джерелами одержання Україною зовнішніх фінансових ресурсів для стабілізації економіки та її виходу із кризового стану. При цьому відразу слід наголосити, що загальною проблемою усіх статистичних викладок щодо наданих Україні і отриманих нею іноземних кредитів є розбіжності, часом значні, у їх кількісних характеристиках. З цього випливає потреба єдиної системи реєстрації всіх іноземних інвестицій та кредитів.

Ефективність використання іноземних кредитів є найважливішою складовою серед показників ефективності зовнішніх фінансових ресурсів, яка відображає цільове призначення іноземних кредитів:

- по-перше, використання їх на виробничі потреби (придбання засобів праці, в тому числі енергоносіїв та сировини) і на закупівлю предметів споживання;

- по-друге, загальний розподіл іноземних кредитів за галузевим принципом;

- по-третє, використання зовнішніх кредитів для макроекономічної стабілізації.

В цілому ефективність використання іноземних кредитів має загальнонаціональний, загальноекономічний, споживновартісний, вартісний, екологічний та соціальний аспекти. Ефективність погашення іноземних кредитів, своєчасне повернення визначається ефективним їх використанням (спрямування в пріоритетні галузі та реальна їх робота). Процеси іноземного кредитування та інвестування тісно пов'язані між собою, оскільки мають на меті отримання прибутку у різних формах. Тому оцінка визначення шляхів активізації ефективного кредитування потребує оцінки як і кредитного ринку, так і інвестиційного середовища.

Для іноземних компаній встановлений національний режим інвестиційної та іншої господарської діяльності. Для іноземнихmінвесторів передбачаються визначені гарантії. Це, насамперед, гарантії щодо примусових вилучень і незаконних дій державних органів і гарантії вільної репатріації прибутку, доходів й інших коштів в іноземній валюті, отриманих на законних підставах внаслідок здійснення іноземних капіталовкладень.

З ПІ пов'язані ряд позитивних моментів, зокрема впровадження нових технологій, переоснащення виробництв та їх реструктуризація, насичення ринку необхідними товарами, розширення товарного асортименту, залучення національних підприємств до нових методів менеджменту, культури виробництва й ведення бізнесу. ПІІ сприяють створенню додаткових робочих місць, розвитку дійсної конкуренції у монополізованих галузях, зростанню доходів державного й місцевих бюджетів, скороченню дефіциту платіжного балансу й дефіциту грошових ресурсів дляфінансування процесів перебудови та розвитку економіки. Крім того, великі ТНК підтримують державу в національних і міжнародних організаціях, сприяють її входженню у міжнародні економічні й політичні об'єднання, тобто інтеграції України у світове господарство. Уперше інформацію про прямі іноземні інвестиції стали включати в офіційну статистику України в 1994 році. З того часу постійно здійснюється моніторинг за потоками ПІІ. За даними Державного комітету статистики України , за період з 2001 по 2010 рр. в Україні спостерігається тенденція до збільшення ПІІ (однак це складає менш ніж на 50% потреби.

У 2010 року загальний обсяг ПІІ, внесених в Україну, склав 44708,0 млн дол США. Упродовж досліджуваного періоду спостерігалась тенденція до нарощування обсягів ПІІ, водночас, спад темпів приросту прямих іноземних інвестицій в економіку України в 2008-2009 роках. На наш погляд, таку ситуацію можна пояснити впливом світової фінансово-економічної кризи на рух капіталу, а також, курсова різниця, яка виникла у 2008 році у зв'язку із девальвацією офіційного курсу гривні до долара США суттєво вплинули на загальний показник притоку ПІІ. За результатами щорічного рейтингового дослідження Міжнародної фінансової корпорації, група Світового банку

„Ведення б ізнесу - 2011” Україна п окращила с воє м ісце на 2 позиції з 147 на 145 місце, за рахунок збільшення рейтингу по категоріях: „реєстрація підприємств” та „отримання дозволів на будівництво”, водночас відбулося зменшення рейтингів укатегоріях: „реєстрація власності”, „доступ до кредитів”, „захист прав інвесторів” та „ліквідація підприємств”.

Аналіз статистичних даних щодо напрямів вкладання ПІІ в економіку України показує, що найбільш високу зацікавленість іноземні інвестори приділяли фінансовій діяльності, оптовій та роздрібній торгівлі, переробній промисловості. Основні зміни відбулися у бік зростання фінансових потоків в хімічну промисловість, виробництво коксу та продуктів нафтопереробки. Обсяги та структура ПІІ в Україну у 2008-2010 рр. подано в табл. 1.

Найбільш інвестиційно привабливими в Україні залишаються підприємства оптової торгівлі і посередництва в торгівлі - 996,3 млн дол (15,0% загального обсягу інвестицій) і підприємства харчової промисловості та перероблення сільськогосподарських продуктів - 988,3 млн дол (14,8%). Інтерес у нерезидентів також викликають підприємства машинобудування (виробництво машин, електричного, транспортного та електронного устаткування) - 597,3 млн дол. (9,0%), транспорту і зв'язку - 524,8 млн дол (7,9%), металургії та оброблення металу - 338,0 млн дол (5,1%), хімічної та нафтохімічної промисловості (хімічне виробництво, виробництво гумових та пластмасових виробів) - 319,3 млн дол. (4,8%), а також організації, що здійснюють фінансову діяльність - 490,9 млн дол (7,4%), операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам - 347,9 млн дол (5,2%). Слід зазначити, що підприємства промисловості отримали майже половину загального обсягу інвестицій - 3314,6 млн дол.

Аналіз залучених ППІ в Україну свідчить про те, що найбільш активними на українському ринку у 2010 році виступали інвестори з Кіпру (22,2%), Німеччини (15,8%), Нідерландів (10,5%), Російської Федерацій (7,6%), Австрії (5,9%) та Франції (5,3%), на них припадає майже 68 % загального обсягу ПІІ.

Чистий приріст прямих іноземних інвестицій в економіку України у 2009 р. становив 5 млрд 634,6 млн дол, що становить 51,6% надходжень 2008 р., за даними Держкомстату. З країн ЄС надійшло 4016,8 млн дол (71,3% загального обсягу), з країн СНД - 1064,7 млн дол (18,9%), з інших країн світу - 553,1 млн дол (9,8%). У т ой ж е ч ас к апітал н ерезидентів з меншився н а 941 млн д ол.

У цілому приріст сукупного обсягу іноземного капіталу в економіці країни, з урахуванням його переоцінки, утрат і курсової різниці, за 2009 р. склав 4410,4 млн дол, або 72,6% попереднього року.

У регіональному розрізі провідні місця за обсягами ПІІ продовжують утримувати м. Київ - 2123,4 млн дол, Дніпропетровська - 598,4 млн дол, Київська - 473,7 млн дол, Запорізька - 442,0 млн дол, Донецька - 434,2 млн дол, Одеська - 361,7 млн дол, Львівська - 304,9 млн дол, Харківська - 267,9 млн дол області та Автономна Республіка Крим - 224,2 млн дол. У зазначені регіони спрямовано 78,5% обсягу інвестицій. Це зумовлено традиційним розташуванням у зазначених областях підприємств, що складають основу промисловості країни .

Нерівномірність територіального розміщення економічного потенціалу (на Донецьку, Дніпропетровську, Київську і Харківську області та місто Київ припадає майже вся частина національного доходу) не тільки спричиняє суттєві соціально-економічні диспропорції, а й зумовлює відповідну деформованість структури експорту та зовнішньоекономічних зв'язків у цілому. Однак, має забезпечуватися баланс регіональних пріоритетів залучення та використання іноземних інвестицій у контексті структурної перебудови національної економіки. Як правило, іноземні інвестори надають перевагу урбанізованим регіонам, з відносно розвиненою інфраструктурою, наявністю кваліфікованих трудових ресурсів, достатньою пропозицією виробничих ресурсів, офісних приміщень - таким мінімальним вимогам в Україні відповідають лише кілька областей чи міст-мільйонників. Чистий приріст прямих іноземних інвестицій в економіку України у 2009 р. становив 5 млрд 634,6 млн дол, що становить 51,6% надходжень 2008 р., за даними Держкомстату [2]. З країн ЄС надійшло 4 млрд 016,8 млн дол (71,3% загального обсягу), з країн СНД - 1 млрд 064,7 млн дол. (18,9%), з інших країн світу - 553,1 млн дол (9,8%). У той же час капітал нерезидентів зменшився на 941 млн дол. У цілому приріст сукупного обсягу іноземного капіталу в економіці країни, з урахуванням його переоцінки, утрат і курсової різниці, за 2009 р. склав 4 млрд 410,4 млн дол, що становить 72,6% рівня попереднього року. Інвестиції України за кордон даний час виглядають доволі скромно. Прямі інвестиції з України в економіки інших держав станом на 01.01.11р. вкладено в більше ніж 175 підприємств на суму 6871,1 млн дол США.

Основними інвесторами з України є підприємства, що належать до таких видів економічної діяльності, як операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам, обсяги інвестицій яких склали 66,4 млн дол (40,6%), транспорт - 55,1 млн дол (33,7%), державне управління - 14,8 млн дол (9,0%), фінансова діяльність - 8,3 млн дол (5,1%), машинобудування - 6,3 млн дол. (3,8%), хімічна та нафтохімічна промисловість - 4,3 млн дол (2,6%), будівництво - 3,4 млн дол (2,1%), металургія та оброблення металу - 2,5 млн дол (1,6%). Більшість інвестицій за кордон здійснюються Донецькою областю (96,8%). Ця статистика свідчить про те, що держава повинна повністю перебудувати фінансові відносини, всіляко сприяти вітчизняному інвестору і що саме найголовніше створити стабільне законодавчо-правове поле.У 2009 р. ЄБРР надав Україні найбільше інвестицій. Про це повідомляє прес- служба українського представництва Міжнародної фінансової організації. А річний обсяг операцій ЄБРР перевищив 1,5 млрд доларів. Отже, за надійністю інвестування згідно різних оцінок Україна займає 143 місце серед 170 країн світу. Тому в першу чергу постає питання про створення сприятливого інвестиційного клімату для вітчизняних та іноземних інвесторів.

Сьогодні важливим напрямом впливу на прискорення модернізації господарського комплексу України виступає іноземний інвестиційний кредит, який надається під державнігарантії уряду. Державні гарантії для забезпечення повного або часткового виконання боргових зобов'язаньnсуб'єктів господарювання - резидентів України може надавати Кабінет Міністрів України виключно у межах, визначених законом про Державний бюджет України. За дорученнямКабінету Міністрів України відповідні правочини вчиняє Міністр фінансів України. Гарантії надаються лише на умовах платності, строковості, майнового забезпечення та зустрічних гарантій, отриманих від інших суб'єктів. Гарантії не надаються для забезпечення боргових зобов'язань суб'єктів господарювання, якщо джерелом їх повернення передбачаються кошти державного бюджету. Суб'єкти господарювання, щодо яких приймається рішення про надання кредитів, залучених державою, зобов'язані подати зустрічні, безвідзивні та безумовні гарантії банків, які протягом трьох останніх років додержуються встановлених НБУ обов'язкових економічних нормативів, або надати інше належне забезпечення та сплатити до Держабюджету України плату за їх отримання у розмірі, встановленому Кабміном України, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет

України. У разі прийняття рішення про надання кредитів, залучених державою або під державні гарантії, суб'єктам господарювання, у віданні яких є майно державної або комунальної власності, розмір та вид майнового забезпечення визначає Кабінет Міністрів.

Однак, дотепер в Україні неоднозначне ставлення щодо таких «державно гарантованих» інвестиційних кредитів. У середині і наприкінці 90-х років надання кредитів під гарантії уряду спричинили, на думку Ігоря Шлапака, хронічна бюджетна заборгованість. Гарні «зв`язки» з урядом гарантували безпроблемне отримання кредиту і авансову індульгенцію на дефолт. Західні кредитори особливо не переймалися - все одно гарантією розрахунків був український бюджет. Іноземні інвестиційні кредити отримували як гіганти на зразок «Оріани», «Хліба України» та вже хрестоматійної Асоціації «Земля і люди», так і «темні конячки» на кшталт Кіцманівського РТП та ЗАТ «Гібрит-С». Шлейф цих дефолтів не лише тягнеться понині, але й щотижня продовжує збільшуватися. Як зазначає у своєму звіті про виконання Державного бюджету на 1 квартал 2008 року Рахункова палата, - «незадовільно виконували зобов`язання суб`єкти господарювання, що мали заборгованість за кредитами, залученими державою або під державні гарантії». Міжнародні аудитори також зробили невтішні висновки: «Прострочена заборгованість перед державним бюджетом, яка виникла внаслідок невиконання суб`єктами господарської діяльності зобов`язань у частині зазначених кредитів, продовжує зростати і на 1 квітня 2008 року становила 10421,4 млн гривень. З початку року прострочена заборгованість зросла на 354,3 млн грн або 3,5 %, що спричинено незадовільними розрахунками суб`єктів господарської діяльності перед державним бюджетом, а також зміною обмінних курсів окремих валют.

Видача «державногарантованих» інвестиційних кредитів знизила темпи з 2000 р., і відтоді всі уряди забороняли надавати держгарантії, одночасно здійснюючи кволі спроби повернути борги, перекладені на плечі платників податків. Щороку бюджет містить норму про дозвіл Мінфіну продавати борги з аукціону з дисконтом до 50%, однак особливим попитом цей розпродаж не користується. Зокрема, 2006 р. на аукціон виставлялися права вимоги з заборгованості перед державою концерну «Украгротехсервіс» та Спільного українсько американського підприємства у формі ТОВ «Корпорація Агродон».

Починаючи з 2004 року, практика надання кредитів під державні гарантії була поновлена, перший транш у 480 млн доларів надано Укравтодору на будівництво автобану Київ- Одеса, а восени 2008 р, року кредит в 465 млн доларів від Морган Стенлі довів сукупну заборгованість Укравтодору до 2,2 млрд грн. Згодом тому ж Укравтодору видано (на 0,8 млрд грн), Державній іпотечній установі (на 1 млрд грн) і Нафтогазу - на 12 млрд грн. тощо. З 2009 році зросли обсяги наданням дозволів на залучення кредитів під державні гарантії, що їх обсяг (понад 40 млрд грн.) вже перевищив граничний рівень, встановлений законом (37 млрд грн.). З початку 2008 р. уряд збільшив суму гарантованого боргу більш як в чотири рази, або на 53,2 млрд грн, що на 1 липня 2009 складала 70,6 млрд гривень. 6 грудня 2010 р. прийнято розпорядження Кабінету Міністрів України N 2195-р., щодо переліку об'єктів будівництва та реконструкції автомобільних доріг загального користування державного і місцевого значення у 2010 році та обсяги їх фінансування. Таке доволі широке інвестиційне кредитування автомобільних доріг в нашій країні можна пояснити наближенням проведення фіналу Євро-2012 в Україні.

Практика надання державних гарантій свідчить про те, що не завжди враховується негативний досвід 90-х років, коли не виважена політика надання державних гарантій ненадійним позичальникам та за кредитами сумнівної якості призвела до того, що переважна більшість гарантованих зобов'язань поверталась за рахунок Держбюджету України. Незважаючи на багаторічну роботу із стягнення таких боргів, на 1.07.2009 р. прострочена заборгованість перед державним бюджетом, що виникла внаслідок невиконання суб'єктами господарської діяльності зобов'язань у частині кредитів, наданих під державні гарантії, складала близько 15 млрд гривень.

Таким чином, залучення зовнішніх фінансових ресурсів в Україну має свою етапність, де кожний з етапів характеризується основними джерелами й умовами залучення іноземних кредитів, головними цільовими функціями їх використання, масштабами залучення та погашення. Цілком закономірним є те, що першим етапом залучення в незалежну Україну іноземних кредитів стало надання їх нашому урядові під його гарантії. Це початковий етап входження України у світовий кредитний простір, домінування характеристик якого має бути короткотерміновим - щонайбільше 5 років. Наступним етапом, який уже починає намічатися, переплітаючись із першим, має стати широке залучення іноземних кредитів на приватній не гарантованій державою основі. Становлення і розвиток цього етапу пов'язані з формуванням ринкової економіки в Україні, на що й має бути націленим виконання завдань першого етапу.

Размещено на Allbest.ru