Міжнародна організація як гарант миру та безпеки: приклад Соціалістичного Інтернаціоналу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міжнародна організація як гарант миру та безпеки: приклад Соціалістичного Інтернаціоналу

Упродовж останніх двадцяти років світова економіка, технології, політика та соціальна сфера зазнали фундаментального перетворення. Стрімкий розвиток технологій, економічний ріст та виникнення пов'язаних із ним проблем, усвідомлення взаємозалежності різних за рівнем розвитку та культурними традиціями країн призвели до практики оновлення ідей та методів міжнародної політики. Новітні інформаційні технології, досягнення науки дають можливість людству зробити крок вперед в економіці, культурі, політиці. Але цей крок також варто зробити у справі дотримання прав людини, слід вирішувати проблеми екології, необхідно сформувати нову сучасну адекватну систему світової безпеки.

Відомо, що потреба в безпеці, захищеності є однією з базових для людини, і в ієрархії людських потреб американського маркетолога А. Маслоу займає позицію одразу після потреби в їжі та воді. Програми політичного, економічного, соціального чи культурного розвитку можна реалізовувати в умовах миру та стабільності. Процеси глобалізації та індивідуалізації, технічні інновації слід перманентно моніторити та своєчасно реагувати на можливі загрози для миру. Технічний прогрес має використовуватись для мирних цілей, сприяти розвитку [8,с. 121-122]. Відтак, формування дієвих гарантій безпеки не втрачає свою актуальність. Різноманітні моделі і механізми для урегулювання і, що важливо, запобігання конфліктів пропонують і суверенні держави, і міжнародні організації.

Після Другої світової війни гарантом безпеки та миру у світовому масштабі є Організація Об'єднаних Націй(ООН). Але існують й інші міжнародні організації, які в рамках законодавства та власних програмних документів діють з метою забезпечення миру. Серед інших в цьому переліку можна виокремити і Соціалістичний Інтернаціонал. Це неурядова міжнародна організація, яка об'єднує близько 160 соціалістичних, соціал-демократичних та лейбористських партій і організацій з більше, ніж 130 країн[5,с.118] і має статус дорадчої в ООН.

Оскільки питання захисту миру є одним із ключових в програмі дій та роботі Соцінтерну, а в програмних документах організації, у резолюціях її конгресів містяться важливі міркування про потребу формування дієвої системи колективної безпеки, ми вважаємо актуальною необхідність аналізу ідей та рекомендацій цієї міжнародної організації. Наукової характеристики потребує й процес еволюції ідейних положень Соціалістичного Інтернаціоналу щодо захисту миру та роззброєння на основі дослідження програмних документів Соціалістичного Інтернаціоналу.

Зауважимо, що обрана для дослідження тема відзначається чималим доробком зарубіжних та вітчизняних дослідників. Зокрема процеси трансформації соціал-демократичної ідеології та її політичних інститутів досліджували Й. Кендел, Г. Колодко, Р. Куперус, Т. Майєр, X. Xecc та інші. Щоправда, у їхніх публікаціях увага зосереджується на вивченні власне суті та особливостей соціал-демократичної ідеології, трансформації її політико-економічних та соціокультурних складових від марксизму до соціальної демократії в умовах глобалізації. З іншого боку, міжнародні відносини XX століття, їх трансформацію та можливі виклики для світового миру аналізували американські політологи З. Бжезінський, С. Хантінгтон та інші.

Серед українських науковців, які досліджують процеси трансформації соціал-демократичної ідеології, слід виокремити публікації В. Болотніка, В. Голо перова, В. Медведчука, Ф. Шульженко та інших. Значну увагу в своїх працях автори зосередили на аналізі передумов та власне процесу еволюції основних ідейних положень партій, рухів, організацій цього ідеологічного напрямку, а також провели аналіз процесу трансформації соціал-демократії. Саме тому вони мають важливе методологічне і практичне значення для дослідження ідеології та принципів Соціалістичного Інтернаціоналу. Натомість у цих публікаціях не розкрито ідеї та принципи Соцінтерну щодо захисту миру та гарантій безпеки. Тому слід проаналізувати програмні документи Соціалістичного Інтернаціоналу та дослідити позицію та діяльність організації і в цій сфері.

Метою статті є дослідження ідей, принципів, рекомендацій та діяльності Соцінтерну в галузі формування світової системи безпеки відповідно до реалій на міжнародній арені на основі програмних документів.

Вже на Першому конгресі організації у 1951 р. була прийнята Франкфуртська декларація "Цілі і завдання демократичного соціалізму". Вона дозволила соціал-демократії, спадкоємиці II Інтернаціоналу, по-новому після Другої світової війни, на новому теоретичному підґрунті підійти до розуміння свого призначення. Цей документ з ідеологічного погляду жорстко відмежовував рух демократичного соціалізму від "марксистсько-ленінського табору, підконтрольного Кремлю"[5,с. 118].

Структура документу, який складається з чотирьох підрозділів, дає підстави робити висновки про зосередженість авторів в основному на відображенні ідей демократичного соціалізму. Так, в Декларації йдеться про необхідність захисту політичної та економічної демократії у світовому масштабі, необхідність підтримати боротьбу національних держав за свободу і високі стандарти життя. А також підкреслено, що ці завдання неможливо вирішити ізольовано в окремо взятій державі. Тому на сторінках першого програмного документу

Соціалістичний Інтернаціонал задекларував посил міжнародній спільноті об'єднати зусилля для вирішення цих та інших питань.

Щодо гарантій безпеки, то в 9 та 10 статтях підрозділу "Міжнародна демократія" читаємо, що утвердження загального миру є найважливішим завданням організації, яке можна вирішити лише колективно, створивши цим кроком умови для роззброєння[10]. Тому констатуємо, що вже в першому програмному документі Соцінтерн закріпив тезу про необхідність гарантій світової безпеки. Щоправда, основна увага в Декларації зосереджувалася на інших, не менш важливих, цілях організації свободі, справедливості, солідарності визначальних цінностях соціал-демократії.

Безумовно, позиція Соціалістичного Інтернаціоналу щодо питання гарантій безпеки була адаптована до реалій і згодом вона зазнала трансформації та конкретизації відповідно до вимог часу. Ядерна зброя, збільшення арсеналу неядерних озброєнь в умовах наростаючої конфронтації між Сполученими Штатами Америки і Союзом Радянських Соціалістичних Республік як супердержавами реальна загроза для миру[1,с.5-6]. Звичайно, "холодна війна", формування воєнно-блокової системи та гонка озброєнь в другій половині XX ст. вплинули на позицію та дії організації з метою гарантії миру. соцінтерн неурядовий міжнародний оон

Усвідомлюючи можливість стрімкого переростання "холодної війни" в "гарячу", міжнародні організації активно пропонували державам власні варіанти моделі гарантій миру. Так, на авансцену міжнародної політики виходить питання роззброєння та гарантій колективної безпеки. А сам факт підписання Заключного акту наради з питань безпеки і співробітництва в Європі(1975 р., м. Гельсінкі, Фінляндія)став першим кроком в цьому напрямку. Навіть локальні конфлікти і повернення до конфронтації на початку 80-х pp. XX ст. не змогли применшити значення гельсінського процесу. У Белграді, Мадриді, Стокгольмі та Відні відбулися зустрічі й наради представників держав-учасниць Загальноєвропейської наради. Готовність до поступок стала очевидною після приходу до влади в СРСР М. Горбачова. Саме цей радянський лідер проголосив політику перебудови, а також необхідність утвердження нового мислення у міжнародних відносинах[4,с.169].

Вищезгадані процеси значною мірою вплинули на формування позиції Соціалістичного Інтернаціоналу щодо системи гарантій безпеки, яка знайшла своє відображення в Стокгольмській декларації принципів(червень 1989 p.). В цьому документі питанням миру присвячено окремий розділ. У Стокгольмській декларації мир ідентифікується як основна цінність і обов'язкова умова реалізації всіх надій. В статті 31 читаємо: "Мир означає щось більше, ніж відсутність війни... Потрібно ліквідувати головні економічні та соціальні причини міжнародних конфліктів через встановлення справедливості в глобальних масштабах та формування нових інституцій для мирного розв'язання міжнародних конфліктів"[8,с.128].

Також у декларації наголошується на тому, що необхідно створити нові моделі спільної безпеки і через роззброєння, і через витіснення змагання наддержав у мирне русло від гонки озброєнь до відновлення мирного змагання між країнами з відмінною економічною, політичною та соціальною структурою. Задекларовано тезу про необхідність активізації освіти, орієнтованої на мир і роззброєння. А також окреслено особливу роль Європи в процесі миротворчої діяльності та припинення конфронтації. Адже протягом десятиліть цей регіон був найбільш імовірною ареною збройного конфлікту між Сходом і Заходом. Тому Європі запропоновано стати ареною створення атмосфери взаємодовіри та стриманості.

Визначально, що в цьому ж розділі "Мир" у підрозділі "Мирні ініціативи" йдеться також про необхідність співробітництва держав з різними соціально-економічними системами і націями в проектах, спрямованих не лише на зміцнення довіри і роззброєння, а й на тих, які мають на меті захист біосфери планети[8,с. 130]. Тобто питання екологічної безпеки документ визначив одним із складових миру загалом. Така позиція Соціалістичного Інтернаціоналу підтверджує комплексний підхід ідеологів та практиків організації в питаннях формування принципів забезпечення миру, а також рекомендацій для держав-членів з цього питання.

Порівнюючи Декларацію Соціалістичного Інтернаціоналу 1951 р. та Стокгольмську декларацію 1989 p., можемо говорити про значну еволюцію позиції організації щодо шляхів та передумов формування системи колективної безпеки. Зокрема, в першому програмному документі констатується необхідність підтримки миру та його цінність для людства. В Декларації принципів ця теза доповнена, наголошено на необхідності ліквідувати можливі причини міжнародного напруження і тим самим попередити можливі конфлікти. Рекомендації щодо системи колективної безпеки в програмному документі Соцінтерну 1989 р. сформовано на основі досвіду роботи організації в цій царині, враховано тогочасні реалії та тенденції подальшої трансформації.

Звичайно, з того часу система міжнародних відносин зазнала змін. Проведено численні наради Соціалістичного Інтернаціоналу, його окремих комітетів, в тому числі й щодо стабільності в світі, попередження міжнародних конфліктів. Відбулися конгреси організації, на яких серед інших обговорено питання гарантій миру в умовах глобалізації. Але те, що Декларація принципів є діючим програмним документом Соціалістичного Інтернаціоналу, доводить виваженість та актуальність її основних положень.

Детальніше аналізуючи сучасну систему міжнародних відносин, відзначаємо й те, що одна з її основних особливостей полягає в суттєвій зміні геополітичної та соціальної реальності, пов'язаної з розпадом СРСР. Це корінним чином змінило розстановку сил у світі. Двополюсний світ канув у небуття. Світ трансформувався і продовжує трансформуватись. С. Хантінгтон в "Зіткненні цивілізацій" розглядає завершення "холодної війни" як початок формування нового світового порядку, заснованого не на ідеологічних протиріччях, а на стабільності культур. Найважливіші кордони, що розділяють людство, та переважні джерела конфліктів визначатимуться не ідеологією чи економікою, а культурою[9,с. ЗЗ].

Крім того, на авансцену системи міждержавних відносин, крім традиційних центрів сили СІЛА, окремих європейських країн, і навіть Європейського Союзу, Росії, Японії, виходять Індія, Китай. Міжнародні відносини стали багатополюсними. Ta завершення "холодної війни" і блокового протистояння, на жаль, не завершило суперечності, сутички, війни між державами, а перенесло їх із глобальних у локальні, але від того не зменшилась загроза таких конфліктів для людства[7,с. 144]. Людство вступило в черговий етап розвитку.

Так, на зламі XX XXI століть перед Соціалістичним Інтернаціоналом постали нові історичні виклики. Радикальна зміна геополітичної ситуації спонукала скоригувати уяви про засоби соціал-демократичної політики, провести широку дискусію стосовно пошуку засад оновлення доктрини Соціалістичного Інтернаціоналу. Зокрема, з цією метою було проведено Нью-Йоркський (1996 р.) та Паризький (1999 р.) конгреси Соцінтерну, які визначили напрямки політики цієї організації на початку XXI століття.

Учасники XX та XXI Конгресів Соціалістичного Інтернаціоналу змушені були визнати, що зміцнення стабільності в світі, що його очікували після краху комунізму, не сталося. Людство постійно стикається з новими викликами безпеці, різноманітними стихійними проявами деструкції, які заважають стабільному розвитку. Окрім фінансових криз, джерелами нестабільності в сучасному світі учасники Конгресу у Нью-Йорку визнали некеровану міграцію, нові збройні конфлікти, поганий стан довкілля[2,с.43].

І хоча резолюції вищезгаданих конгресів не є програмними документами Соцінтерну, аналіз їх змісту важливий для розуміння підходів організації до забезпечення миру та її діяльність з цією метою. Тому, аналізуючи матеріали ХХ Конгресу Соціалістичного Інтернаціоналу, зауважуємо, що проблема гарантій безпеки детально досліджена його учасниками. Задекларовано визначальну роль Організації Об'єднаних Націй, а особливо Ради Безпеки, у сфері захисту миру. Також висловлено підтримку дій цієї організації з боку Соцінтерну, окреслено можливі напрями співпраці у цій галузі.

Все ж члени конгресу рекомендували і ООН, і учасникам Конгресу у Нью-Йорку прикласти додаткових зусиль в напрямку реалізації методів превентивної дипломатії з метою попередження конфліктів і своєчасної реакції на них світової спільноти. В першу чергу запропоновано поглибити співпрацю на рівні OOH регіональні організації, які працюють для гарантування безпеки. А також йшлося про необхідність комплексного підходу міжнародних арбітрів у прийнятті рішення щодо втручання чи невтручання у конфлікти та вибору відповідних методів для запобігання сутичок та воєн з урахуванням суверенітету та прав та інтересів сторін[2,с.41].

Окрім цього, мир, вважають соціал-демократи, також вимагає відродження відданості Хартії OOH щодо підтримки міжнародного миру та безпеки "з якнайменш можливим розпорошенням людських і економічних ресурсів світу на озброєння"[2,с.42]. Щодо ядерної зброї, то позиція Соціалістичного Інтернаціоналу незмінна загальне роззброєння і без'ядерний світ. І величезні запаси такої зброї, які все ще існують в окремих країнах, є однією з основних проблем у системі формування колективної безпеки у світі. Першими кроками в цьому напрямку мають бути повний реєстр OOH наявної зброї цього класу, заборона її тестування та скорочення озброєнь.

Питання миру, безпеки та роззброєння також було одним із ключових на ХХ Конгресі Соціалістичного Інтернаціоналу. Аналіз резолюції дає підстави стверджувати, що учасники підтвердили та поглибили основні положення попереднього XX Конгресу та тезу, що мир і розвиток йдуть поруч. Загалом соціал-демократичний "проект глобального прогресу", як він сформульований у Паризькій декларації Соцінтерну, ґрунтується на таких засадах: боротьба проти злиднів, експлуатації та нерівного доступу до світових економічних та технологічних ресурсів у країнах, що розвиваються; боротьба за права людини і демократію, протистояння диктатурі, геноциду, етнічним чисткам; утвердження нового міжнародного порядку миру та безпеки; запровадження нового світового фінансового та економічного ладу; активний захист екосистеми; розвиток регіонального співробітництва[3,с. 159-162].

Також слід зазначити, що Соціалістичний Інтернаціонал активно моніторить наявні ситуації напруги в міжнародних відносинах, локальні конфлікти, бере участь в обговоренні проблеми та пропонує шляхи її розв'язання. Адже соціал-демократи в багатьох країнах є правлячою партією (самостійно або в коаліції), тому рішення Соцінтерну впливають на роботу партій-членів організації, а тому і на зовнішню політику відповідних держав. Соціалістичний

Інтернаціонал також співпрацює з OOH в рамках статутних документів цих міжнародних організацій з метою захисту миру.

У рамках статуту та структурного рішення Соціалістичний Інтернаціонал активно і перманентно працює для збереження миру та попередження конфліктів. В цьому контексті можемо виокремити, наприклад, положення "Резолюції щодо міжнародного тероризму"(нарада Соцінтерну в Марокко у травні-червні 2002р. "Мир, безпека, розвиток"),де засуджено міжнародний тероризм і задекларовано необхідність боротьби із ним[14]. Така ж позиція організації задекларована в резолюції XXII Конгресу Соцінтерну в Сан-Паулу (2003 p.). "Засудження тероризму має бути безумовним. Тут не може бути ніяких виправдань, навіть злидні чи несправедливість, які сьогодні пережило так багато людей, не можуть виправдати терористичні акти" [11].

Тема попередження конфліктів та подолання нестабільності була однією з головних і на JOQII Конгресі Соціалістичного Інтернаціоналу в Афінах(2008р.). В резолюції цього Конгресу зазначено, що зіткнувшись з конфронтацією в будь-якому регіоні світу, соціал-демократи сприятимуть мирному врегулюванню конфліктів, конструктивному діалогу сторін, захисту прав людини та демократії[15]. Нарада Соцінтерну в Чорногорії у червні 2009 р. відбулась під девізом: "Напрацьовуючи нову глобальну структуру: світова економіка, мир та безпека, демократія і захист довкілля" [12]. У 2010р. в Парижі організація провела нараду, на якій сформульовано та обговорено найважливіші для світової соціал-демократії питання міжнародних відносин: глобалізацію економіки, зміну клімату та укріплення безпеки і демократії, методи запобігання конфліктам[13].

Підсумовуючи, зазначимо: Соціалістичний Інтернаціонал, його організаційні одиниці, партії та рухи, які входять до складу цієї організації провели велику роботу з метою гарантування безпеки. В програмних документах організації питання гарантії миру є одним із ключових. Рекомендації та висновки нарад, конгресів та зустрічей Соцінтерну відповідають міжнародним реаліям і ґрунтуються на всебічному аналізі ситуацій та перспектив їх подальшої еволюції. Але проблема роззброєння, попередження конфліктів та врегулювання існуючих сутичок та спорів не втрачає своєї актуальності і в наш час, тому досвід роботи Соціалістичного Інтернаціоналу потребує подальшого дослідження, а також слід вивчити роботу організації для захисту довкілля, гарантій прав людини, економічної стабільності і розвитку, як передумов для збереження миру в усьому світі.

Список використаних джерел

1. Бжезінський 3. Велика шахівниця. Американська першість та її стратегічні імперативи / З.Бжезінський. Львів Івано-Франківськ: Лілея HB, 2000. 223 с.

2. Матеріали XX Конгресу Соціалістичного Інтернаціоналу. Нью-Йорк, 1996 рік. // Соцінгерн в епоху глобалізації: Матеріали Нью-Иоркського (1996 р.) та Паризького (1999 р.)конгресів. -К.: Основні цінності, 2000. -С. 17-134.

3. Матеріали XXI Конгресу Соціалістичного Інтернаціоналу. Париж, 1999 рік. // Соцінгерн в епоху глобалізації: Матеріали Нью-Иоркського (1996 р.) та Паризького (1999 р.) конгресів. -К.: Основні цінності, 2000. -С. 135-230.

4. Міжнародні відносини та зовнішня політика (1980-2000 роки):Підручник / Гайдуков Л.Ф., Кремень В.Г., Губерський Л.В та ін. К. : Либідь, 2001. 624с.

5. Світовий соціал-демократичний рух: розвиток, стан, організація. // Медведчук В.В. Дух і принципи соціал-демократії: українська перспектива / В.В. Медведчук. К. : Основні цінності, 2000. С. 106-121.

6. СергунинА.А. Международная безопасность: новые подходы и концепты/А А. Сергунин // Полис. Политические исследования. 2005. №6. С. 126138.

7. Сірий С. Особливості локальних війн і воєнних конфліктів в умовах глобалізації. // Політичний менеджмент. 2007. №2 (23). С. 144-155.

8. Стокгольмська декларація //Медведчук В.В. Дух і принципи соціал-демократії: українська перспектива/В.В. Медведчук.-К. : Основні цінності, 2000.-С. 121-147.

9. Хантингтон С.П. Столкновение цивилизаций / С.П. Хантингтон // Полис. Политические исследования. 1994. -№1. -С. 33--48.

10. Aims and tasks of democratic socialism. Declaration of the Socialist Intemational adopted at its First Congress held in Frankfurt-on-Main on 30 June 03 July 1951 [Електронний ресурс] // http://www.socialistinternational.org/viewArticle. cfm?ArticleID=39. Дата звертання: 21.01.201 lp.

11. Declaration of Sao Paulo. ХХП Congress of the Socialist Intemational [Електронний ресурс] // http://www.socialistintemational.org/viewArticle.cfm?ArticlePageID=76. Дата звертання: 09.02.2011р.

12. Manlenegro Coimcil-Woiking tor a new global fiamework tor the world economy, peace and security, democracy and the environment [Електронний ресурс] //http://www.socialistiiiteniatioiial.oig/ viewArticle.cfiii?ArticleID= 2010&Search=2009. Дата звертання: 09.02.2011 p.

13. Paris Council global economy climate change resolution of conflicts. [Електронний ресурс] //http://www.socialistiiitemational.oig/viewArticle.cfiii? ArticleID=2078&Seaich=2010. Дата звертання 09.02.2001р.

14. Resolution on intemational terrorism. Casablanca Council Peace, Security, Development. 31 May-01 June 2002 [Електронний ресурс] //http://www.socialistintemational. org/viewArticle.cfm?ArticlePageID=957 Дата звертання: 09.02.2011 p.

15. Working tor a world in peace. To resolve conflicts and overcome instability. ХХШ Congiess of the SociaMbiteniational,Athens. Global Solidarity: The courage to make a difference [Елек-троннийресурс] //http://wwwsocialistintemational.oig/viewArticle.cfiii?ArticlePageID=1262. Дата звертання 09.02.2011 p.

Размещено на Allbest.ru