Розвиток міжнародної міграції трудових ресурсів в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

УДК 339.924:331.556.4

Спеціальність 08.00.02 - світове господарство і міжнародні економічні відносини

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Розвиток міжнародної міграції трудових ресурсів в Україні

Чайка-Петегирич Лілія Богданівна

Київ - 2008

Дисертацією є рукопис.

Дисертація виконана на кафедрі економіки Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка.

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор Румянцев Анатолій Павлович, професор кафедри світового господарства і міжнародних економічних відносин Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Офіційні опоненти:

- доктор економічних наук Лісогор Лариса Сергіївна, старший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України

- кандидат економічних наук, доцент Ступницький Олексій Іванович, доцент кафедри управління зовнішньоекономічною діяльністю Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Захист відбудеться 24 листопада 2008 р. о "14іє" на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.02 в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 04119, м. Київ, вул. Мельникова, 36/1, зал засідань вченої ради.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01017, м. Київ, вул. Володимирська, 58, к.12.

Автореферат розісланий 24 жовтня 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Л.С. Поліщук

Анотації

Чайка-Петегирич Лілія Богданівна. Розвиток міжнародної міграції трудових ресурсів в Україні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.02 - світове господарство і міжнародні економічні відносини. - Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київ, 2008.

У дисертації розглянуто економічний зміст міжнародної міграції робочої сили та її характерні риси, визначено класифікацію міграції за різними ознаками, проаналізовано особливості формування міжнародного ринку праці, його структуру та функції, обґрунтовано передумови та специфіку розвитку міжнародної міграції трудових ресурсів в Україні.

Досліджено особливості розробки стратегії державної міграційної політики в Україні, визначено особливості державного регулювання міжнародної міграції робочої сили та окреслено напрями його вдосконалення, розкрито роль організаційно-економічних інструментів у розвитку міжнародної міграції робочої сили.

У роботі здійснено оцінку соціально-економічної ефективності міжнародної міграції трудових ресурсів, розроблено та обґрунтовано пріоритетні напрями та моделі участі України у глобальних міграційних процесах.

Ключові слова: світовий ринок робочої сили, міжнародна міграція, глобальні міграційні процеси, міграція трудових ресурсів, соціально-економічна ефективність.

Чайка-Петегирич Лилия Богдановна. Развитие международной миграции рабочей силы в Украине. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.02 - мировое хозяйство и международные экономические отношения. - Институт международных отношений Киевского национального университета имени Тараса Шевченко, Киев, 2008.

В диссертации рассмотрена экономическая сущность международной миграции рабочей силы и ее харатерные черты, определена классификация миграции по разным критериям, проанализированы особенности формирования международного рынка труда, его структура, функции и приоритетные особенности функционирования, обоснованы предпосылки и условия развития международной миграции трудовых ресурсов в Украине.

Предложено авторское определение понятия мировой рынок рабочей силы, проанализирована совокупность мотивов миграции внутреннего и внешнего характера, которые определяют динамику его развития. Рассмотрены характерные черты современного этапа развития миграционных процессов.

Исследованы причины активизации миграционных процессов в Украине, наиболее важными из которых выделены создание границ между государствами постсоветского пространства и возникновение таможенных препятствий между ними. Определено, что внешняя трудовая миграция имеет как позитивное, так и негативное влияние на экономику Украины. Доказано, что Украина имеет достаточно объективных и субъективных предпосылок для активного участия в мирових миграционных процесах.

Проанализированы особенности разработки стратегии государственной миграционной политики в Украине, определены особенности государственного регулирования международной миграции рабочей силы и обоснованы направления его усовершенствования. Разработана новая модель государственного регулирования миграции как процесса детерминации человеческого выбора, которая основывается на свободном выборе места проживания и работы, соответствующих механизмах адаптации территорий разного уровня к миграционным процессам. Доказано, что стратегию государственного регулирования миграционных процессов в Украине целесообразно реализовывать на общенациональном и региональном уровнях, что предполагает необходимость выполнения ряда мероприятий со стороны государства. Важной составляющей данной стратегии должно стать обеспечение законности пребывания украинских граждан за границей. Обосновано, что эффективная реализация предложенных мероприятий возможна при условии создания специализированной организации, которая обеспечит выполнение заданий государственной миграционной политики, и внедрения системы государственного управления внешней миграцией.

В работе осуществлена оценка социально-экономической эффективности международной миграции трудовых ресурсов, предложена методика оценки эффективности миграции рабочей силы на основе анализа позитивных и негативных последствий отдельно для принимающей страны, и страны-донора. Разработаны и обоснованы приоритетные направления и модели участия Украины в глобальных миграционных процесах.

Ключевые слова: мировой рынок рабочей силы, международная миграция, миграционные процессы, миграция трудовых ресурсов, социально-экономическая эффективность.

Chaika-Petegirich Liliya Bogdanivna. - The development of international migration of work resources in Ukraine. - Manuscript

The thesis for the candidate of economic sciences academic degree. Specialty 08.00.02. - World economy and international economic relations. - The Institute of international relations of Kyiv Taras Shevchenko National University, Kyiv, 2008.

The economic content of international labor migration and its typical features are considered, the classification of migration according to different characteristics is determined, the peculiarities of formation of international labor market, its structure and functions are analyzed, the preconditions of development of international migration of work resources in Ukraine are founded.

The peculiarities of strategy of state migration policy in Ukraine are researched, the peculiarities of state regulation of international labor migration are determined and the ways of its improvement are founded, the role of organization-economic instruments in the development of international labor migration is determined.

The estimation of social-economic effectiveness of international labor migration is realized, the priority ways and models of participation of Ukraine in global migration processes are worked out and founded.

Key words: world labor market, international migration, migration processes, labor migration, social-economic effectiveness.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Сьогодні домінуючою тенденцією еволюції міжнародних економічних відносин стає глобалізація, одним з важливих проявів якої виступає міжнародна міграція робочої сили. Дедалі більшого поширення і значення набуває переміщення людських ресурсів між країнами світу, що зумовлене соціально-економічними, військовими, етнічними, релігійними та іншими чинниками. Істотне зростання планетарних масштабів міграційних процесів, залучення до них значних обсягів трудових ресурсів актуалізує дослідження міжнародної міграції робочої сили як однієї з основних форм світових господарських зв'язків та її впливу на світове господарство. Щорічно в пошуках роботи у світі мігрує 25 млн. осіб. Із врахуванням обсягів нелегальної міграції загальна чисельність міжнародних трудових мігрантів у 3-5 разів вища. Це певною мірою віддзеркалює міграційну ситуацію і в нашій країні, де, за різними оцінками фахівців, за останні роки за межі України з метою працевлаштування виїхало близько 3 млн. українців. міграція праця держава політика

Сьогодні населення України постійно відчуває на собі сукупний вплив економічної, фінансової, демографічної, соціальної криз, які підсилюють одна одну і гальмують вихід нашої держави на шлях суттєвого підвищення якості життя і сталого господарського розвитку. Традиційний підхід до регулювання міграції, що на практиці реалізується як прагнення або спроба розв'язувати проблеми в окремих сферах суспільного життя, часом нехтуючи системністю та комплексністю підходів, не може бути достатньо ефективним за умов розвитку України як цілісного державного утворення. Саме тому сьогодні дослідження основних елементів міжнародних міграційних процесів, аналіз різних підходів до їх регулювання, визначення впливу стану економіки та соціальної сфери на динаміку і обсяги міжнародної трудової міграції в Україні, вивчення та імплементація міжнародного досвіду набувають актуального значення.

Різні аспекти міграційних переміщень трудових ресурсів як один з основних напрямів розвитку системи міжнародних економічних відносин були предметом дослідження багатьох учених. Зокрема, у працях зарубіжних економістів Дж. Борхаса, П. Кругмана, Я. Мінсера, А. Роя знайшли відображення проблеми формування, розвитку та управління міграційними потоками. З'ясуванню теоретичних проблем міграційних процесів і їх кількісної оцінки присвячені наукові розробки вчених країн СНД - С. Глінкіна, А. Киреєва, Н. Куликова, В. Івантер, Л. Максакова, Г. Овчинникова, С. Панаріна, К. Семенова, І. Синицина, Ж. Зайончковської, Т. Заславської, В. Переведєнцева, Л. Рибаковського, І. Цапенко та інших.

Вагомий внесок у вивчення процесу інтернаціоналізації робочої сили, теорії і практики міжнародної трудової міграції, нормативно-правових аспектів регулювання міграційних процесів й удосконалення організаційно-економічних механізмів їх регулювання за умов перехідної економіки зробили вітчизняні вчені В. Будкін, О. Власюк, В. Геєць, М. Долішній, С. Злупко, А. Кравченко, Е. Лібанова, Л. Лісогор, Д. Лук'яненко, Ю. Макогон, О. Малиновська, Н. Марченко, А. Мокій, С. Пирожков, Ю. Пахомов, С. Писаренко, О. Позняк, А. Поручник, О. Рогач, М. Романюк, А. Румянцев, Є. Савельєв, Л. Семів, А. Філіпенко, І. Школа, О. Шнирков.

Проте окремі питання розвитку міжнародної міграції трудових ресурсів, зокрема, можливість адаптування концепцій розвитку міграційних процесів, що використовуються в розвинених країнах, у вітчизняну практику, методичний інструментарій оцінки економічної та соціально-економічної ефективності міграції робочої сили, є недостатньо дослідженими. Потребує системного аналізу і проблема пошуку шляхів ефективного впливу на процеси розвитку трудової міграції на загальнодержавному та регіональному рівнях з урахуванням особливостей, передумов, факторів і форм розвитку міграційних потоків у світовому господарстві.

Об'єктивна необхідність подальшого поглибленого дослідження теоретичних засад та обґрунтування методологічних і практичних підходів з метою оптимізації розвитку міжнародної міграції трудових ресурсів в Україні зумовили вибір теми дисертації, її структуру та зміст.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами полягає у тому, що тематика дисертації відповідає одному з напрямів виконання планової теми наукового дослідження кафедри економіки Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка "Управління економічною безпекою територіальних утворень", яка є складовою теми Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка "Дослідження шляхів забезпечення економічної безпеки територій" (номер державної реєстрації № 0105U001878, НГК 105/07. МОН, код 0601).

Мета і завдання дослідження. З огляду на науково-практичну актуальність теми і враховуючи результати дослідження окремих її аспектів у економічній літературі, метою дисертаційної роботи є теоретичне осмислення специфічних закономірностей розвитку міжнародної міграції трудових ресурсів та розробка перспективних напрямів оптимізації механізму її регулювання. Досягнення мети дослідження передбачає постановку та розв'язання таких завдань:

— розкрити економічний зміст міжнародної міграції робочої сили та специфіку функціонування світового ринку праці в сучасних умовах;

— дослідити передумови розвитку та сутнісні риси міжнародної міграції робочої сили в Україні;

— визначити сутність та структуру механізму державного регулювання міжнародної міграції вітчизняних трудових ресурсів;

— проаналізувати організаційно-економічні інструменти розвитку міграційних процесів на макрорівні;

— розробити методологію розрахунку соціально-економічної ефективності міжнародної міграції трудових ресурсів та окреслити наслідки її розвитку;

— обґрунтувати пріоритетні напрями та моделі участі України у глобальних міграційних процесах.

Об'єктом дослідження є економічні відносини між суб'єктами світового господарства з приводу раціонального використання трудових ресурсів на інтернаціональному рівні.

Предметом дослідження є процес міжнародної міграції трудових ресурсів в Україні та формування ефективного механізму його регулювання в процесі інтенсифікації світогосподарських зв'язків нашої країни.

Методи дослідження. Під час виконання дисертаційної роботи були використані загальні та спеціальні методи наукового дослідження: системний та історико-логічний підходи (при розгляді економічної природи, сутності, особливостей міжнародної міграції робочої сили, механізму регулювання останньої у підрозділі 1.1 та розділі II), метод аналізу та синтезу (при дослідженні специфіки функціонування структурних елементів механізму функціонування міжнародної міграції трудових ресурсів (підрозділ 2.3), метод кількісного та якісного аналізу (при дослідженні передумов, сучасного стану наслідків і перспектив розвитку міжнародної міграції трудових ресурсів підрозділ 3.1), метод експертних оцінок порівняння при обґрунтуванні моделей розвитку процесу міжнародної міграції робочої сили України (підрозділ 3.2).

Теоретичною та статистичною базою дисертаційного дослідження слугували нормативно-правові документи України, матеріали міжнародних організацій МОМ та МОП, наукові праці зарубіжних і вітчизняних вчених, матеріали Держкомстату України та періодичних видань, статистичні довідники.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в комплексному аналізі процесу міжнародної трудової міграції робочої сили та розробці пріоритетних напрямів удосконалення механізму його регулювання в умовах глобалізації. Найсуттєвішими результатами, що характеризують наукову новизну дисертаційної роботи, є такі:

уперше:

§ розроблені концептуальні засади розвитку міжнародної трудової міграції України. Серед них виділено, по-перше, класифікацію передумов формування та особливостей розвитку трудового потенціалу України в умовах глобалізації. По-друге, особливості спектра використання трудових ресурсів в Україні. По-третє, вплив міжнародного поділу праці на спеціалізацію трудових ресурсів України. По-четверте, систематизація об'єктивних і суб'єктивних факторів, що спонукають міжнародну міграцію трудових ресурсів. По-п'яте, формування системи регулювання потоків трудової міграції. По-шосте, інноваційні чинники оптимізації використання трудових ресурсів у міжнародній сфері. По-сьоме, визначення стратегічних орієнтирів розвитку міжнародної трудової міграції. По-восьме, обґрунтування стабілізаційного впливу валютних надходжень від міжнародних міграційних процесів трудових ресурсів на платіжний баланс України;

§ обґрунтовано специфіку розвитку процесів міжнародної трудової міграції в умовах глобалізації. До них зачислено: кількісні і якісні параметри, що характеризують трудових мігрантів в Україні; сутнісні зміни сучасної міжнародної міграції трудових ресурсів у світовому господарстві; професійні ознаки, критерії класифікації міжнародної трудової міграції; показники рівня використання робочої сили в основних міграційних центрах; вплив інтеграційних процесів на використання трудового міграційного контингенту; роль транскордонного співробітництва в міжнародній міграції трудових ресурсів; специфіка використання традиційних форм міжнародної міграції робочої сили в умовах глобалізації; фактори зростання обсягу нелегальної міжнародної трудової міграції в Україні;

§ змодельовані основні напрями розвитку міжнародної міграції робочої сили, зокрема, галузевий, регіональний, інституціональний, транскордонний, інтеграційний. Обґрунтовано їх роль у становленні міжнародної конкурентоспроможності трудових ресурсів в умовах глобалізації;

удосконалено:

§ класифікацію передумов розвитку міжнародної трудової міграції трудових ресурсів. До них віднесені: 1) загальні фактори міжнародної трудової міграції робочої сили; 2) специфічні передумови її розвитку, зокрема, прагнення до активної участі у підприємницькій діяльності; високий професіоналізм, бажання здобути освіту, підвищити кваліфікацію; почуття професійної відповідальності; регулювання міграції; 3) політичні, інтеграційні, економічні, правові, екологічні, соціальні передумови розвитку міжнародної міграції трудових ресурсів;

§ методику розрахунку економічної ефективності міжнародної трудової міграції. Зокрема, визначено параметри оцінки економічної ефективності міжнародної міграції робочої сили за допомогою таких критеріїв: на міжнародному рівні за ступенем раціонального використання робочої сили в масштабах світового господарства; на міждержавному рівні - за ознакою рівня ефективності використання вітчизняних трудових ресурсів різних країн світу; на національному рівні - за критерієм вартісної оцінки доцільності міжнародної трудової міграції для України; на індивідуальному рівні - за критерієм порівняння отримання доходів працівником на території нашої держави та за її межами;

дістали подальшого розвитку:

§ механізм регулювання міжнародної міграції трудових ресурсів. Він розкривається, по-перше, в органічній сукупності нормативно-правових принципів, форм регулювання робочої сили; по-друге, в організаційно-економічних інструментах; по-третє, у системі вартісних важелів. Зазначені складові використовуються на мега-, мета-, макро-, мезо-, мікрорівнях з метою досягнення раціональної регламентації спрямованості розвитку міжнародної трудової міграції;

§ визначення стратегічних напрямів оптимального розвитку регулювання міжнародної трудової міграції в Україні в умовах глобалізації. Зокрема, формування раціональної системи управління міжнародною міграцією робочої сили на державному та регіональному рівнях. Це передбачає їх гармонійне доповнення та раціональне поєднання; удосконалення валютного регулювання, оподаткування вітчизняних мігрантів; розробка системи стримування відпливу міжнародних трудових ресурсів; створення сприятливих умов праці та нових робочих місць в нашій країні; розробка системи стимулів, пільг, матеріальної підтримки для заохочення висококваліфікованих працівників; сприяння розвитку малого та середнього бізнесу в регіонах, що найбільш охоплені міграційним впливом (Львівська, Закарпатська, Волинська, Тернопільська області).

Практичне значення одержаних результатів. Теоретичні та методичні результати дисертаційного дослідження мають практичне значення і були використані в діяльності державних органів та наукових установ окремих комерційних структур. Це підтверджується довідкою Управління статистики у Дрогобицькому районі (довідка № 212-10/55 від 26.06.2008), актом впровадження результатів дисертаційного дослідження (акт № 0105U001878 від 30.06.2008 р.). Окремі теоретичні положення та висновки дисертації використані у навчальному процесі Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка при викладанні дисциплін "Міжнародні економічні відносини", "Основи зовнішньоекономічної діяльності", "Економіка зарубіжних країн", "Основи економічної теорії" (довідка про впровадження результатів дисертаційної роботи № 867 від 02.07.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, висновки, рекомендації, що наведені в дисертації та публікаціях з питань становлення, розвитку та регулювання міжнародної трудової міграції, автор отримала особисто.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та теоретичні висновки дисертаційної роботи оприлюднювались і обговорювались на Х міжнародній науково-теоретичній конференції "Шляхи диверсифікації експорту України на світовий ринок послуг" (м. Київ, 27 листопада 2001 р.); ІІІ Міжвузівській науково-практичній конференції "Трансформаційна економіка в глобальному конкурентному середовищі" м. Київ, 21 листопада 2002 р.); Всеукраїнській міжвузівській науково-практичній конференції "Управление социально-экономическим развитием регионов Украины и АР Крым" (м. Сімферопіль, 17 травня 2002 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених "Україна у світовій економічній спільноті" (м. Дніпропетровськ, 28 лютого 2002 р.); Всеукраїнській міжвузівській науково-практичній конференції "Проблемы и перспективы транзитивной экономики" (м. Сімферопіль, 20 грудня 2003 р.); науково-практичній конференції "Формирование регионального механизма управления народнохозяйственным комплексом Украины" (м. Сімферопіль, 25 грудня 2003 р.); конференції молодих вчених "Актуальні проблеми міжнародних відносин", присвяченої 170-річчю національного університету імені Тараса Шевченка, 60-річчю Інституту міжнародних відносин. Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Інститут міжнародних відносин (м. Київ, 14 жовтня 2004 р.); міжнародній науково-практичній конференції "Україна у пост-біполярній системі міжнародних відносин" (м. Київ, 18-19 листопада 2004р.); міжнародній науково-практичній конференції "Євроінтеграційна стратегія України: реалії та перспективи" (м. Київ, 19-20 жовтня 2006 р.).

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження викладено в 18 публікаціях, з них 9 - у фахових наукових виданнях, загальним обсягом 3,4 друк. арк., 9 - у матеріалах конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів (7 підрозділів), висновків, списку використаних джерел та 6 додатків. Загальний обсяг дисертації становить 183 сторінки, включаючи 7 таблиць та 23 рисунки. Список використаних джерел містить 209 позицій на 18 сторінках.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, проаналізовано ступінь її розробки у працях українських і зарубіжних вчених, зв'язок роботи з науковими програмами і темами, зазначено мету і завдання дослідження, сформульовано об'єкт, предмет, визначено методи дослідження, наукову новизну одержаних результатів і їх практичне значення.

У першому розділі "Теоретичні основи аналізу міжнародної міграції трудових ресурсів" розглядається економічний зміст міжнародної міграції робочої сили та її характерні риси, визначається класифікація міграції за різними ознаками, окреслено особливості формування міжнародного ринку праці, його структура та функції, аналізуються передумови та специфіка розвитку міжнародної міграції трудових ресурсів в Україні.

Досліджується міжнародний ринок праці як складова розвитку міжнародних економічних відносин, яка сприяє втрачанню уособленості національних ринків робочої сили. Між ними виникають транснаціональні потоки і переміщення робочої сили, які дедалі більше мають постійний і системний характер. Такі переміщення працездатного населення поряд з міжнародним рухом капіталу утворюють вищий, щодо національних ринків, світовий ринок робочої сили. На цій основі наводиться авторське визначення поняття світовий ринок робочої сили та здійснюється аналіз його сегментів, основних напрямів їх розвитку. На підставі вищезазначеного досліджуються механізм та специфічні особливості розвитку процесів міжнародної міграції робочої сили, аналізується генезис їх формування та поширення.

Доведено, що головною причиною міждержавної трудової міграції є економічні умови життя населення. Рушійними силами зовнішніх міграцій в окремі періоди також виступають політичні, військові, релігійні, національні, культурні та інші соціальні фактори. Обґрунтовано положення про сучасну міграцію як економічне явище, що зумовлене пошуками нового місця прикладання праці за межами країни походження робочої сили.

Автор робить висновок про те, що міграційні процеси визначають спрямування потоків інтелектуальних ресурсів з менш розвинутих країн та країн з перехідною економікою до економічно розвинутих держав, де іноземні робітники отримують більш сприятливі можливості працевлаштування та засоби, необхідні для поліпшення свого матеріального становища і забезпечення гідних умов життя.

У роботі відзначається, що сучасний етап розвитку міжнародних міграційних процесів має свої характерні риси. Зокрема, до них слід зачислити збільшення кількості країн, що беруть участь у міграційних переміщеннях, зростання ролі міграції висококваліфікованих спеціалістів, зростання значення грошових переказів мігрантів як складової валютних надходжень та платіжних балансів держав світу, появу нових типів міграції, виникнення стійких центрів тяжіння міграційних потоків (Західна Європа, нафтодобувні країни Перської затоки та Близького Сходу, розвинені країни Південного Сходу, Південна Африка, Росія).

У межах дослідження рушійних сил міграційних потоків здійснена класифікація сукупності спонукальних мотивів, внутрішнього та зовнішнього характеру, які зумовлюють динаміку цих процесів. До них віднесені нерівномірність економічного розвитку, внаслідок чого виникає надлишок робочої сили в одних країнах і її нестача в інших; циклічний характер економічного розвитку, зокрема, асинхронного економічного циклу в різних країнах; нерівномірність розгортання НТР, структурних криз та реформ; невідповідність заходів державної економічної політики країн щодо створення сприятливого притоку інвестицій; відмінності в оплаті рівнозначної за кількістю і якістю праці; міграція капіталів, послуг та функціонування ТНК.

На основі аналізу змісту, передумов особливостей розвитку міжнародної міграції робочої сили, визначення її видів, форми напрямів, масштабів функціонування зроблено висновок про зростання значення та впливу цього процесу на формування сучасного світового економічного простору, підняття на вищий щабель зближення, переплетення, адаптації трудових потенціалів країн світу. При цьому ефективність взаємодії національних трудових ресурсів, насамперед, визначається можливостями врахування та раціонального використання країнами-партнерами особливостей та переваг світового ринку праці.

Обґрунтовано, що за умов інтенсивного розвитку інформаційного постіндустріального суспільства міждержавні переміщення працездатного населення набули в Україні загрозливих масштабів. За різними оцінками фахівців, за останні декілька років за межі України з метою працевлаштування виїхало 3 млн. осіб. Розроблена нами, на основі даних Держкомстату, структура міграційних потоків України в 2007 році мала такий вигляд. Основна частка міграційних потоків України припадає на внутрішньо-регіональну міграцію і складає 51%. 33% - займає міжрегіональна міграція трудових ресурсів. Дещо меншу частку, а саме, 14% і 2%, відповідно, становлять міждержавна ті інші види міграційних потоків нашої країни. Це свідчить про тенденції сучасної диверсифікації зазначених обсягів міграції трудових ресурсів на національному та інтернаціональному рівнях.

Основними країнами еміграції, відповідно до офіційних статистичних даних, є Росія, Італія, Іспанія, Німеччина, США. Розподіл громадян України, що тимчасово працюють за кордоном, за рівнем освіти і тривалості роботи, передбаченої трудовим договором і договором підряду, засвідчує, що найбільша частина мігруючих - це особи з вищою і середньою спеціальною освітою. Це негативно впливає на якість трудового потенціалу країни. Основною причиною активізації міграційних процесів в Україні визначено утворення кордонів між державами, що функціонують на пострадянському просторі, та пов'язаних з ними митних кордонів. Це призвело до різкого зниження господарських і економічних відносин, інформаційного та культурного обміну, занедбаного транспортного сполучення та інших негараздів і наштовхнуло багатьох людей, у минулому громадян єдиної держави, зокрема, до прийняття рішення про необхідність возз'єднання родин на своїй історичній або етнічній батьківщині.

Крім того, доведено, що економічний спад у нашій країні супроводжувався безперервним вивільненням працівників і поглиблення диспропорції між пропозицією робочої сили та попитом на неї. І хоча за останні роки в економіці України намітились ознаки позитивної динаміки, погіршення стану ринку праці триває. Пояснюється це тим, що він є інерційною системою. Тут обов'язково виникає так званий часовий лаг у кількісних змінах показників макроекономічного розвитку - з одного боку, та змінами у співвідношенні між попитом і пропозицією на ринку праці - з другого. Саме тому, незважаючи на певне зростання попиту на робочу силу, переважаючою тенденцією сучасного стану зайнятості працездатного населення залишається тенденція до її зниження.

Дослідження впливу зовнішньої трудової міграції засвідчило, що вона поєднує у собі поряд з негативними, також позитивні наслідки для України. Серед останніх автор виділяє такі: 1) сприяння інтеграції України до міжнародного ринку праці через міждержавний обмін робочою силою; 2) суттєве зниження напруження на регіональних і загальнодержавних ринках праці, зменшення рівня не тільки реєстрованого, але й прихованого безробіття; 3) надання населенню можливості реалізувати свої здібності за кордоном, підвищити рівень кваліфікації, поліпшити матеріальне становище, познайомитись із світовим досвідом; 4) спрямування певної частини зароблених коштів на розвиток малого бізнесу, що забезпечує створенню нових робочих місць і пришвидшує формування середнього класу в Україні; 5) забезпечення за рахунок іноземної робочої сили покриття дефіциту фахівців необхідних професій та кваліфікацій в Україні та ін.

Дисертант наголошує, що Україна має достатньо об'єктивних та суб'єктивних передумов, що зумовлюють її дедалі активнішу участь у світових міграційних процесах. Основними серед них є, по-перше, транзитний характер території нашої держави. По-друге, стабільне підживлення міграційних потоків. По-третє, брак суттєвих змін у подоланні внутрішніх причин, що зумовлюють постійний відплив за кордон, насамперед, працездатного населення в прикордонних регіонах України.

У другому розділі "Механізм розвитку міжнародної міграції робочої сили в Україні" досліджуються особливості розробки стратегії державної міграційної політики в Україні, визначаються особливості державного регулювання міжнародної міграції робочої сили та обґрунтовуються напрями його вдосконалення. Важливу увагу звернуто на розкриття ролі організаційно-економічних інструментів у розвитку міжнародної міграції робочої сили.

Автор вважає за доцільне аналізувати державну міграційну політику як органічну сукупність політичних, економічних, адміністративних, правових, соціальних принципів, форм, методів, інструментів і важелів, які використовуються державою та її представниками для здійснення оптимального регулювання міжнародної міграції вітчизняної робочої сили.

У роботі розроблено нову модель державного регулювання міграції як процесу детермінації людського вибору, яка ґрунтується на вільному виборі місця праці і проживання, відповідних механізмах адаптації територій різного рівня до міграційних процесів і передусім з урахуванням економічних інтересів мігрантів, підприємств і фірм, регіонів і держави. Її реалізація передбачає необхідність постановки нових завдань для національної та регіональної політики України в галузі трудової міграції. Зокрема, до них віднесено необхідність оптимізації міграційних потоків, тобто таких їх розмірів, структури, інтенсивності та спрямованості, які найбільшою мірою сприятимуть соціально-економічному розвитку не тільки окремих регіонів, але й країни в цілому, а також будуть відповідати інтересам мігрантів, регіонів і держави; усунення умов, які призводять до дискримінації поводження з українськими громадянами на ринках праці зарубіжних країн; пом'якшення соціальних наслідків від скорочення кількості робочої сили в деяких регіонах України, спричинених трудовою міграцією; регулювання діяльності посередників, які надають послуги з працевлаштування українських громадян за кордоном.

Зазначено, що стратегія державного регулювання міграційних процесів в Україні повинна реалізовуватися в двох напрямах: на загальнонаціональному та регіональному рівні, що зумовлює необхідність виконання низки заходів з боку держави. При цьому слід враховувати систему міграційних інтересів, що спонукають українців до виїзду за кордон.

У дисертації доведено, що важливою складовою стратегії державної міграційної політики повинно стати забезпечення законності перебування українських громадян за кордоном. Це передбачає необхідність розв'язання таких проблем: вдосконалення системи вербування емігрантів; визначення оптимальних умов для трудових контрактів, які б мали забезпечити соціальний захист, умови та оплату праці за кордоном; обмеження виїзду певних категорій працівників.

Ефективна реалізація стратегії управління міграційними процесами потребує координації заходів щодо регулювання імміграційних та еміграційних процесів. Зокрема, для вирішення поставлених завдань, доцільним є створення спеціалізованої організації, яка має забезпечити здійснення завдань державної міграційної політики щодо регулювання еміграційних процесів, розширення яких є значною проблемою для України. Автор вважає за доцільне позиціонувати її як Бюро з еміграції України, роль та функції якого представлені на рис. 1.

У роботі зазначається також, що на ефективність регулюючих заходів міграційної політики і на загальнодержавному, і на регіональному рівні значною мірою впливає ступінь розвитку нормативно-правової бази, що передбачає здійснення організаційно-правового забезпечення процесу регулювання внутрішніх і зовнішніх міграцій населення.

Рис. 1. Система реалізації міграційної політики в Україні

На основі аналізу наявної системи нормативно-правового регулювання міграційних процесів в Україні, зроблено висновок про те, що важлива роль має бути відведена дотриманню таких умов: а) виконання міжнародних правових норм регулювання міжнародного руху і міграційних переміщень населення; б) вивчення міждержавних правових норм щодо регулювання міграційних процесів; в) подальша розробка і вдосконалення міграційного законодавства України.

Зважаючи на вищезазначене, дисертант аргументує доцільність вироблення комплексного підходу до розв'язання міграційних проблем. Він полягає в розробці та обґрунтуванні створення системи державного управління зовнішньою міграцією (рис. 2).

Рис. 2. Система державного управління зовнішньою міграцією в Україні

У дослідженні зауважено, що роль державного втручання в міграційні процеси трудових ресурсів чітко окреслює спрямованість функцій спеціальних державних установ у напрямі підвищення мобільності робочої сили шляхом переміщення деякої її частини за межі держави в такі умови праці та побуту, за яких можна здійснювати ефективну трудову діяльність, спрямовану на зростання добробуту і країни-донора, і світового співтовариства. В цьому аспекті вирішального значення набуває розробка автором системи ознак для класифікації основних організаційно-економічних заходів державного втручання у міграційні процеси. Серед них виділено спрямованість заходів державного втручання, їх характер, зміст, об'єкт впливу у структурі груп населення, джерела фінансування.

Наголошено, що невирішеність низки організаційно-правових і економічних питань в галузі зовнішньої трудової міграції породжує негативні наслідки, а саме: 1) відплив за кордон представників дефіцитних професій; 2) зростання масштабів нелегальної трудової міграції і, як наслідок, з одного боку, втрати валютних надходжень від трудових емігрантів, з другого - перетворення місць дислокації іноземних працівників у криміногенні зони; 3) соціальна незахищеність громадян, які працюють за кордоном. Вони можуть бути усунені лише за умов вироблення чіткого механізму їх подолання.

Принципове значення для України має створення пріоритетних умов мігрантам, що повертаються, для інвестування в сферу економіки. З цією метою доцільно створити спеціальну структуру, що буде займатися консультуванням, інформаційним забезпеченням мігрантів, поданням їм конкретної допомоги.

У третьому розділі "Перспективи розвитку міжнародної міграції трудових ресурсів України" пропонується методика оцінки соціально-економічної ефективності міжнародної міграції трудових ресурсів, розробляються та обґрунтовуються пріоритетні напрями та моделі участі України у глобальних міграційних процесах.

Досліджується соціальна та економічна складова ефективності міграційних процесів. Відзначено, що процес імпорту-експорту робочої сили як будь-який ринковий процес має свої позитивні та негативні соціально-економічні наслідки. Вони подані в таблиці 1.

Таблиця 1. Можливі соціально-економічні наслідки міжнародної міграції робочої сили

У цілому, міграція робочої сили веде до вирівнювання рівнів оплати праці в різних країнах. У результаті міграції сукупний обсяг світового виробництва збільшується внаслідок ефективнішого використання трудових ресурсів за рахунок їх міжкраїнового перерозподілу.

В дисертації розроблено методику оцінки ефективності міграції робочої сили, основна ідея якої полягає в аналізі позитивних та негативних наслідків міграції робочої сили окремо для країни, що її приймає, та країни-донора. Так, серед позитивних ефектів для країни-донора виділено: особисте інвестування мігрантів; податки з переказів мігрантів на батьківщину для підтримки сімей; пом'якшення умов безробіття на ринку праці; трансферти мігрантів; податок з прибутку фірм-посередників; передача досвіду; фінансова допомога країн, що приймають робочу силу, з метою стимулювання рееміграції. Позитивний вплив зазначених заходів зумовлений їх відповідністю таким умовам: а) розвиток НТР; б) розгортання процесів глобалізації та світового господарства; в) соціальна орієнтованість. До негативних наслідків для країни-донора в процесі міграції автор відносить такі:

· за умов роботи не за спеціальністю відбувається декваліфікація робочої сили;

· відплив кваліфікованої робочої сили сприяє послабленню конкурентних позицій на світових ринках;

· країну залишає найбільш активна та цінна частина робочої сили (збитки оцінюються в 10% від ВВП);

· постійна орієнтація на експорт робочої сили породжує в суспільстві відсутність довіри до перспективності розвитку національної економіки, призводить до зниження інвестицій в країну.

Інтенсифікація процесів міжнародної міграції здійснює глибокий вплив не лише на економічну сферу, а й на соціально-політичні процеси в країнах-імпортерах та регіонах. Вона стає фактором серйозних змін в сфері масової свідомості, в політичній культурі, політичних механізмах, інституціонально-правових основах держави в системі міжнародних відносин. Наслідки імміграції мають досить часто конфліктний, дестабілізуючий характер, який проявляється в міжетнічних непорозуміннях, посиленні політичних позицій антидемократичних сил, в страйках та акціях протесту іноземців. Спроби звести до мінімуму "деструктивний" вплив міграції, адаптуватися до нових суспільно-політичних реалій, які застосовують країни-імпортери, свідчать про достатньо велику гнучкість сучасних західних політичних систем.

Дисертант проаналізувала позитивні та негативні наслідки міграційних процесів в Україні з двох поглядів: як країни-реципієнта, так і країни-донора і на їх основі розроблено моделі оптимального розвитку управління міжнародної міграції робочої сили на глобальному, регіональному та галузевому рівнях. Глобальна модель розвитку міжнародної міграції робочої сили зорієнтована на діалектичну взаємодію та взаємодоповнення основних економічних процесів, що зумовлюють об'єктивну необхідність всебічного розвитку, диверсифікації міжнародної міграції трудових ресурсів. Йдеться про роль у цьому процесі міжнародного поділу праці, світового ринку праці, інтернаціонального механізму управління рухом трудових ресурсів у міжнародному міграційному просторі. Регіональна модель, розроблена автором з урахуванням даних 2007 року, має такий вигляд (рис. 3).

Рис. 3. Регіональна модель міжнародної трудової міграції України (осіб, 2007 рік)

Джерело: складено за даними Комісії з питань працевлаштування www.dcz gov.ua

У запропонованій моделі представлені основні напрями міжнародної трудової міграції з України у регіональному розрізі. Важливим елементом концепції розвитку міжнародної міграції робочої сили є також розвиток галузевої моделі, що має два аспекти: перший стосується емігрантів, які від'їжджають з нашої країни і при цьому враховується профіль і професійна діяльність емігранта за кордоном; другий передбачає розвиток галузей національної економіки, які розширюють робочі місця за рахунок іноземних інвестицій, інвестиційних проектів.

Структура наведеної галузевої моделі свідчить, що найбільша кількість зовнішніх трудових мігрантів з України зайнята в галузі будівництва. Частка зовнішніх трудових мігрантів, які надавали послуги домашньої прислуги, становила 22,9%. Великими в їх складі були частки зайнятих в оптовій роздрібній торгівлі, торгівлі транспортними засобами, які надавали послуги з ремонту, були зайняті в сільському господарстві, мисливстві та лісовому господарстві, на транспорті. В обробній і видобувній промисловості було зайнято відповідно 3,4 і 2,9% українських зовнішніх трудових мігрантів.

Важливу роль у визначенні пріоритетів розвитку міжнародної міграції трудових ресурсів відіграє динаміка сальдо цього процесу, яке фіксує співвідношення між обсягом емігрантів та іммігрантів в Україні за певний період часу. Рух зазначеного сальдо відбувається під впливом багатьох факторів. Серед них головне місце посідають економічна активність населення, безробіття, рівень доходів потенційних мігрантів, забезпеченість населення житлом, соціальними пільгами, медичними та освітянськими послугами.

Висновки

Результати дослідження пріоритетів розвитку міжнародних міграційних процесів в Україні дають змогу зробити такі висновки та сформувати рекомендації, які характеризуються науковою новизною і мають теоретико-методологічне та науково-практичне значення:

1. Економічна природа спрямованості трудової міграції населення проявляється в тому, що будь-який іммігрант, що залишається тривалий час у країні-імпортері, буде шукати засобів до існування. До працеорієнтованих мігрантів необхідно зачислити: по-перше, безпосередньо трудових мігрантів, що мають визначену трудову мету; по-друге, тих, у кого трудова функція завуальована (стаціонарні мігранти), але які здійснюють помітний тиск на перерозподіл трудового потенціалу між країнами, оскільки в їх структурі до 75-90 % становить населення працездатного віку

2. На сучасному етапі розвитку світового господарства склався досить стабільний і структурно оформлений національними та наднаціональними системами регулювання потоків трудових ресурсів міжнародний ринок робочої сили. Це якісно нове явище, яке характеризується постійним зростанням попиту і пропозиції іноземної робочої сили, участю в ньому не лише економічних агентів, але й країн. Основою формування міжнародного ринку робочої сили є процеси міжнародної трудової міграції - переміщення працездатного населення з одних держав в інші терміном більше, ніж на рік, що обумовлено причинами економічного характеру. За своїми ознаками міжнародний ринок праці має сегментований характер. В його сегментації віддзеркалено як міжнародний поділ праці, так і якісні вимоги щодо кваліфікації робочої сили, в результаті чого формується попит на неї.

4. До характерних рис міжнародної міграції робочої сили належать такі: 1) тенденція міжнародного переміщення працездатного населення має стійкий характер щодо зростання; 2) міжнародна трудова міграція стає важливим об'єктом державної економічної політики; 3) міжнародна економічна інтеграція створює цілі регіони, де переміщення людей через кордони держав, з метою заробітку, повністю лібералізовано. Дедалі більшу роль відіграє міграція висококваліфікованих спеціалістів, носіїв наукових, медичних, військово-технічних технологій, діячів культури, спорту та ін.; 4) грошові перекази мігрантів збільшуються із зростанням міграції і стають важливою частиною валютних надходжень і платіжних балансів; 5) з'явилися нові типи міграції, викликані прихованням коштів, які незаконно отримані на батьківщині, укриттям від податків, створенням бази на всяк випадок для виїзду сім'ї за кордон тощо; 6) продовжується переселення на постійне проживання в країни, що традиційно приймають емігрантів: США, Канаду, Австралію, Нову Зеландію та інші; 7) з'явилися стійкі центри тяжіння міграційних потоків: Західна Європа, нафтодобувні країни Перської затоки та Близького Сходу, деякі розвинуті країни Південного Сходу, Півдня Африки, Росія; 8) з'явилися держави, які одночасно відправляють робочу силу за кордон і приймають її на своїх ринках праці.

5. Передумови та особливості розвитку міжнародних міграційних потоків в Україні знаходять прояв в утворенні кордонів між державами, що функціонують на пострадянському просторі, та пов'язаних з ними митних кордонів. Це призвело до різкого зниження господарських та економічних зносин, інформаційного та культурного обміну, занедбаного транспортного сполучення та інших негараздів, і наштовхнуло багатьох людей, у минулому громадян єдиної держави, до прийняття рішення про необхідність возз'єднання родин на своїй історичній або етнічній батьківщині.

6. Явище міжнародної трудової міграції супроводжується для країн- донорів і країн-реципієнтів робочої сили як позитивними, так і негативними наслідками. Незважаючи на труднощі виїзду за кордон з України (недосконалість законодавства, висока вартість транспортних послуг, моральні, психологічні, побутові, економічні втрати під час адаптації), стимулюючі фактори міграції діють сильніше, ніж фактори стримування. Одним із негативних явищ для України слід вважати погіршення якісних параметрів національного трудового потенціалу. Втім, посилення міжнародної трудової міграції в середовищі наших співвітчизників має амортизуючий вплив у сфері зайнятості населення та сприяє набуттю навичок роботи, корисних знань, вищої кваліфікації, досвіду щодо адаптації до ринкових відносин.

7. Посилення позитивних аспектів міжнародної міграції робочої сили передбачає вдосконалення законодавчо-нормативної бази, зокрема доповнення базових законодавчих актів положеннями щодо врегулювання транзитної міграції з інших країн, чіткий розподіл функцій різних органів виконавчої влади у цій сфері, проведення ними активної міграційної політики на різних рівнях ієрархії управління. Важливою передумовою нормалізації еміграційного процесу може стати широке запровадження практики міжурядових угод і укладення довгострокових контрактів, що забезпечить для мігрантів необхідний мінімум матеріальних умов і соціального захисту.

8. Заходи державного втручання у міграційні процеси трудових ресурсів передбачають: 1) надання пільг мігрантам, які вкладають валютні заощадження у розвиток малого бізнесу; 2) запровадження митних пільг для трудових мігрантів на ввезення інвестиційних товарів; 3) географічну і професійну диверсифікацію міграційних потоків робочої сили через створення агенцій із працевлаштування українських громадян за кордоном; 4) регулювання оплати за посередницькі послуги агенцій із працевлаштування; 5) забезпечення потенційних емігрантів необхідною інформацією шляхом надання консалтингових послуг; 6) вдосконалення фінансових важелів через діяльність Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР). Зокрема, йдеться про встановлення пільгових тарифів на інвалютні перекази трудових мігрантів; запровадження системи платності з боку іноземних фірм, які запрошують українських трудових мігрантів (розмір оплати повинен включати величину людського капіталу, обчислену на основі врахування терміну трудової діяльності до моменту досягнення особою пенсійного віку, щорічного доходу особи, яка емігрує, дисконтуючи його за показником процентної ставки по кредитах).