Механізм запобігання та протидії міжнародним фінансовим кризам на глобальному та національному рівнях
Комплексний аналіз механізмів виникнення, розгортання та поширення фінансово-економічних криз у середовищі глобалізації з метою формування науково обґрунтованої антикризової політики України у процесі її інтеграції до глобального фінансового середовища.
| Рубрика | Международные отношения и мировая экономика |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 30.08.2013 |
| Размер файла | 57,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Національна академія наук України
Інститут світової економіки і міжнародних відносин
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук
«Механізм запобігання та протидії міжнародним фінансовим кризам на глобальному та національному рівнях»
Спеціальність 08.00.02 - світове господарство та міжнародні економічні відносини
УДК: 339.727: 338.124
Дудко
Надія Валентинівна
Київ-2007
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Чернівецькому торговельно-економічному інституті Київського національного торговельно-економічного університету МОН України.
Науковий керівник доктор економічних наук, професорШкола Ігор Миколайович, Чернівецький торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету, заступник директора з наукової, науково-методичної роботи та міжнародних зв'язків, завідувач кафедри міжнародної економіки
Офіційні опоненти:
доктор економічних наук, професорЯкубовський Сергій Олексійович,Одеський національний університет ім. І.І.Мечникова,професор кафедри економічної теорії і міжнародних економічних відносин
кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Сльозко Олена Олександрівна,Інститут світової економіки і міжнародних відносинНАН України, провідний науковий співробітниквідділу міжнародних валютно-фінансових відносин
Захист відбудеться 13 листопада 2007 р. о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.176.01 в Інституті світової економіки і міжнародних відносин НАН України за адресою: 01030, м.Київ, вул. Леонтовича, 5.
Із дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України за адресою: 01030, м.Київ, вул. Леонтовича, 5.
Автореферат розісланий 6 жовтня 2007 р.
Учений секретар спеціалізованої вченої ради, к.е.н. А.М. Хахлюк
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Протягом останніх десятиліть передумови та механізми розгортання фінансових криз зазнали суттєвих трансформацій: до початку 1990-х років такі кризи мали переважно валютну природу та локальний характер, проте значна інтенсифікація міжнародних фінансових відносин в умовах глобалізації зумовила якісне ускладнення механізмів утворення криз і створила сприятливі умови для їх надшвидкого міжнародного поширення. Досвід криз у Мексиці (1994 р.), країнах Південно-Східної Азії (1997 р.), Росії (1998 р.), Аргентині (2001 р.), а також їх руйнівні наслідки для безпосередньо вражених економік і світового господарства загалом зумовлюють необхідність як у теоретичному переосмисленні сучасних процесів кризоутворення, так і в розробці адекватних антикризових заходів на національному та міжнародному рівнях, модифікації сучасної глобальної фінансової архітектури.
Наукова розробка даної теми для України сьогодні є особливо актуальною з огляду на прагнення брати повноправну участь у світовому інтеграційному процесі та використовувати його потенціал для вирішення проблем власного розвитку, оскільки це одночасно зумовлює і зростання вразливості вітчизняної економіки до екзогенних впливів, ризиків утворення криз внаслідок мінливості зовнішніх потоків капіталу. За цих обставин наукове обґрунтування та практичне впровадження запобіжних заходів виступає невід'ємною передумовою ефективного та безпечного співробітництва України зі світовими фінансовими ринками.
Важливу роль у теоретичному та емпіричному дослідженні проблематики фінансових криз й антикризового регулювання відіграють праці таких зарубіжних вчених, як А.Веласко, Ч.Виплош, Р.Глік, Д.Даймонд, Р.Дорнбуш, Б.Ейхенгрін, Г.Кальво, Г.Камінскі, П.Кругман, М.Обстфельд, К.Рейнхарт, Р.Рігобон, Е.Роуз, Д.Сакс, Д.Сорос, Д.Стігліц, Д.Тобін та інші. Глобальні передумови, валютні, боргові й банківські аспекти утворення криз знайшли своє висвітлення у працях російських науковців С.Алексашенко, А.Анікіна, А.Ілларіонова, В.Іноземцева, Н.Шмельова. Серед вітчизняних вчених, праці яких пов'язані з проблематикою фінансових криз, слід вказати насамперед О.Білоруса, Д.Лук'яненка, В.Новицького, Ю.Пахомова, О.Плотнікова, А.Філіпенка, С. Якубовського та ін.
Разом з тим, у роботах вітчизняних та закордонних вчених певні аспекти даної наукової проблеми залишаються недостатньо висвітленими: наявні дослідження фінансових криз здебільшого присвячені розгляду передумов, етапів розвитку та наслідків конкретних їх випадків, при цьому поза увагою залишаються наявність принципових взаємозв'язків між виникненням криз та недоліками економічних рецептів, які нав'язуються країнам, що розвиваються, суперечливістю міжнародних антикризових заходів, вадами наявної фінансової архітектури світу в цілому. У роботах вітчизняних вчених, присвячених проблематиці взаємодії економіки України з глобальним фінансовим середовищем та економічній безпеці, на жаль, відсутні цілісні моделі прогнозування кризових явищ у вітчизняній економіці, не повністю розкрито необхідні складові національної антикризової політики тощо. Усе вищевикладене обумовило вибір теми, структуру та зміст дисертаційного дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в межах тематики наукової роботи Чернівецького торговельно-економічного інституту Київського національного торговельно-економічного університету “Фактори сталого розвитку національної економічної системи в умовах євроінтеграції та глобалізації” (державний реєстраційний номер 0107U001382). Особисто автором розроблено рекомендації щодо підвищення ефективності антикризової політики на національному рівні та удосконалення підходів до прогнозування валютно-фінансових криз (довідка №302/01-30 від 07.03.2007 р.).
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є комплексний аналіз механізмів виникнення, розгортання та поширення фінансово-економічних криз у середовищі глобалізації з метою формування науково обґрунтованої антикризової політики України у процесі її інтеграції до глобального фінансового середовища.
Досягнення поставленої мети дослідження передбачає розв'язання низки завдань, що визначають структуру наукової роботи:
- проаналізувати теоретичні підходи до передумов виникнення та механізмів розгортання фінансових криз у національній економіці;
- дослідити глобальні передумови утворення криз, що випливають з особливостей сучасного світогосподарського розвитку;
- розкрити сутність та загальні передумови міжнародного поширення кризових явищ;
- обґрунтувати зміст антикризових заходів на національному рівні;
- дослідити сучасний стан, напрями та проблеми удосконалення міжнародної антикризової політики;
- проаналізувати поточний стан економіки України для визначення ступеня її вразливості до фінансових криз і потенційних каналів кризоутворення;
- проаналізувати існуючі підходи до передбачення фінансових криз та побудувати модель їх прогнозування з урахуванням особливостей вітчизняної економіки;
- обґрунтувати комплекс заходів, необхідних для запобігання утворенню криз за умов поглиблення інтеграції вітчизняної економіки до глобального фінансового середовища.
Об'єктом дослідження є процеси виникнення, розвитку й поширення фінансово-економічних криз в умовах глобалізації.
Предметом дослідження є напрями та механізми антикризового регулювання на національному та міжнародному рівнях.
Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційного дослідження становлять історико-логічний та системно-структурний підходи до аналізу економічних явищ і процесів. Дослідження проведене з використанням наступних загальних та спеціальних економічних методів наукового пізнання: наукової абстракції, статистичного, порівняльного, якісного та кількісного, кластерного і дискримінантного аналізів, експертних оцінок. міжнародний фінансовий глобальний криза
Інформаційною базою дослідження є наукові праці вітчизняних та зарубіжних учених, Закони України, Постанови Кабінету Міністрів України, нормативні акти і статистичні матеріали Національного банку України, матеріали економічних досліджень Міжнародного валютного фонду, Світового банку, Банку міжнародних розрахунків та ін.
Наукова новизна одержаних результатів. Основні результати, які отримані в ході вирішення завдань, поставлених у дисертаційному дослідженні, та становлять наукову новизну, полягають у наступному:
вперше:
- створено методику прогнозування кризових явищ на національному валютному ринку, що побудована на базі кластерного та дискримінантного аналізів. Ця методика передбачає проведення ретроспективної класифікації певних проміжків часу за ступенем тиску на валютний ринок з відокремленням тих з них, протягом яких мала місце нестабільність на валютному ринку, передкризова ситуація або валютна криза; визначення сукупності макроекономічних показників, що роблять найвагоміший внесок у відмінність між виділеними періодами, тобто можуть найбільш ефективно використовуватися для прогнозування кризових явищ; формування набору канонічних дискримінаційних функцій, за допомогою яких може здійснюватися власне прогнозування майбутніх кризових явищ на валютному ринку;
отримали подальшого розвитку:
- характеристика глобальних передумов фінансових криз, зокрема обґрунтовано, що такими передумовами виступають: значна асиметричність у рівні економічного розвитку між розвинутими країнами та рештою країн світу, що відбивається на характері поширення економічних циклів у світі та створює значні зовнішні шоки для країн, що розвиваються; поглиблення відриву фінансової сфери світової економіки від її реального сектора та випереджуючий розвиток операцій виключно спекулятивної спрямованості; поглиблення інтеграції національних фінансових ринків країн, що розвиваються, до глобального фінансового ринку за наявності різких відмінностей у рівні їх розвитку; стихійність розвитку міжнародних фінансових ринків за умов відсутності ефективних механізмів наднаціонального регулювання їх діяльності та орієнтації політики розвинутих країн на поглиблення лібералізації міжнародних фінансових операцій;
- теза про зумовленість виникнення кризових ситуацій у економіках країн Південно-Східної Азії, Латинської Америки та Росії факторами, джерелом яких виступають загальні тенденції економічного розвитку, а саме стрімкий перехід від закритої економіки до економіки відкритої шляхом лавиноподібної лібералізації всіх сфер господарювання; різке послаблення ролі держави у регулюванні внутрішніх економічних процесів; відставання темпів інституційної розбудови національної економіки від темпів ліберальних економічних перетворень;
- оцінка шляхів удосконалення антикризової політики на міжнародному рівні. Визначено, що ключовою проблемою в даній сфері є протиріччя між політичними та економічними інтересами розвинутих країн, що мають глобальний характер, та переважно локальними інтересами країн, які розвиваються, що відбивається насамперед в орієнтації діяльності міжнародних організацій на підтримку політичних інтересів розвинутих країн і глобальної експансії їх економічних суб'єктів; недостатньому представництві в них решти країн світу, що фактично виключає ці країни з процесу формування нормативної та інституційної бази світової фінансової архітектури й перетворює їх на статистів, участь яких у міжнародній фінансовій діяльності може здійснюватися лише за умов сприйняття ними встановлених правил гри незалежно від відповідності останніх їх внутрішнім інтересам та економічним реаліям;
удосконалено:
- підходи до розуміння шляхів і механізмів розповсюдження кризової інфекції та їх глобальних передумов з урахуванням провідної ролі прямих та опосередкованих міжнародними ринками фінансових зв'язків між країнами як каналу стрімкого поширення кризових явищ як у межах конкретних географічних регіонів, так і за їх межами. За умов інформаційної асиметричності фінансових ринків та існування ефекту моральної шкоди фінансові механізми поширення кризової інфекції, що базуються як на раціональних управлінських підходах, так і на ірраціональних змінах ринкових очікувань, комбінуються, створюючи єдиний комплексний механізм швидкої передачі ринкових коливань, дія якого базується на інтегрованості національних ринків у глобальний фінансовий простір та загальній лібералізації фінансових відносин на міжнародному та національному рівнях;
- теоретичні засади формування національної антикризової політики, зокрема доведено помилковість лібералізації економіки та скорочення регулятивних функцій держави за умов її інституційної нерозвиненості в контексті запобігання утворенню криз. Навпаки, стійкість національної економіки до фінансових криз як внутрішнього, так і зовнішнього походження досягається як спільний результат проведення виваженої та послідовної внутрішньої економічної політики в аспектах грошово-кредитного регулювання, управління державним бюджетом та борговими зобов'язаннями, дотримання економічно виправданого режиму валютного курсу; запровадження науково обґрунтованих захисних заходів у сфері руху капіталу через національні кордони; розбудови фінансового сектора економіки та розвитку механізмів його державного регулювання.
Практичне значення одержаних результатів. Розроблені в процесі дисертаційного дослідження теоретичні положення та практичні рекомендації можуть бути використані як елемент методологічної бази для формування засад національної антикризової політики України і механізмів ефективної та безпечної взаємодії з глобальним фінансовим середовищем.
Практичне значення одержаних результатів підтверджується довідками Управління Національного банку України в Чернівецькій області (довідка № 22-213/2916 від 15.12.2006 р.), ВАТ Акціонерний комерційний банк “Прикарпаття” (довідка № 03/1-2983 від 19.12.2006 р.), відділ міжнародних відносин та зв'язків з громадськістю Чернівецької міської ради (довідка№ 57/5-03 від 27.03.2007 р.). Основні теоретичні положення та висновки дисертаційної роботи використовуються при викладанні дисциплін “Міжнародні економічні відносини”, “Зовнішня економічна діяльність”, “Державне регулювання економіки” у Чернівецькому торговельно-економічному інституті КНТЕУ (довідка № 184/01-30 від 14.02.2007 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаним науковим дослідженням. Усі наукові результати, викладені у дисертації, отримані особисто автором.
Апробація результатів дослідження. Положення дисертації пройшли апробацію на Міжнародній науково-практичній конференції “Економічна безпека держави в умовах інтеграції до світового співтовариства” (листопад 2005 р., м.Дніпропетровськ); науково-практичній конференції “Формування та реалізація стратегії сталого економічного розвитку регіону” (травень 2006 р., м.Одеса); XV Міжнародній науково-практичній конференції “Стратегічний розвиток регіону - економічне зростання та інтеграція” (травень 2006 р., м.Чернівці); ХVI міжнародній науково-практичній конференції “Структурно-інституційні зміни та інвестиційно-інноваційний розвиток регіону” (травень 2007 р., м.Чернівці).
Публікації. Основні положення роботи викладено автором у 14 одноосібно підготовлених наукових працях, зокрема в 10 статтях, опублікованих у провідних наукових фахових виданнях та 4 публікаціях з тезами виступів на наукових конференціях.
Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг роботи становить 170 сторінок. Дисертація містить 20 таблиць на 17 сторінках, 8 рисунків на 8 сторінках, три додатки на 7 сторінках. Список використаних джерел налічує 201 найменування.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі розкривається актуальність теми дисертаційного дослідження, його мета та завдання, визначається наукова новизна, теоретичне та практичне значення одержаних результатів, їх апробація.
Розділ 1 “Природа та походження фінансових криз” присвячений аналізу теоретичних моделей і концепцій утворення криз, їх розгортання та міжнародного поширення, а також дослідженню глобальних передумов кризоутворення, що беруть витоки в сучасних особливостях розвитку світового господарства.
Досвід фінансових криз у країнах Латинської Америки, Південно-Східної Азії та Росії, що відбувалися протягом 1980-1990-х років, довів, що за сучасних умов механізми виникнення криз, описаних у моделях першої та другої генерації, мають тенденцію до поєднання за наявності сприятливих для цього передумов, таких як лібералізація фінансового сектора економіки при його слабкості та інституційній нерозвиненості; необґрунтоване дотримання тих або інших варіантів режиму фіксованого валютного курсу; прорахунки у грошово-кредитній та бюджетній політиці тощо. Принциповим сценарієм розвитку вказаних криз слід вважати наступний: переоцінка зовнішніми кредиторами/інвесторами своїх ризиків - різке посилення девальваційного тиску на національну валюту внаслідок масової втечі капіталу та спекулятивних атак - виснаження офіційних резервів - девальвація національної валюти - дефолт за зовнішнім боргом та банківська криза.
Слід також зазначити, що жодна з вищевказаних криз не була спричинена певними одномоментними шоками, - в їх основі лежать результати достатньо довготривалих процесів, що спостерігалися в економіках вражених країн (стагнація економіки в Росії, екстенсивність економічного розвитку та залежність від імпорту капіталу в країнах Південно-Східної Азії та ін.) Для всіх вражених кризами країн було справедливим і те, що, за умов повної лібералізації економіки, швидкість внутрішніх економічних перетворень значно перевищувала темпи розвитку її інституційної бази, а регулятивні функції держави зазнавали дедалі більшого послаблення, що в сукупності й постало загальними внутрішніми передумовами цих криз.
З метою визначення глобальних передумов утворення криз автором проаналізовано провідні тенденції розвитку світового господарства в умовах глобалізації, властиві йому протиріччя та асиметрії. Відповідно до цього виділено наступні передумови утворення криз, що беруть початок в особливостях розвитку глобальної економіки:
- значна асиметричність у рівні економічного розвитку між розвинутими країнами та рештою світу, що відбивається на характері поширення економічних циклів у світі та створює значні зовнішні шоки для країн, що розвиваються. Домінування розвинутих країн у зовнішньоторговельній, інвестиційній і технологічний сферах, значна їх частка у світовому виробництві та міжнародний статус валют зумовлюють те, що їх внутрішні економічні коливання та ефекти внутрішньої економічної політики безпосередньо провокують коливання глобальні, що виступають джерелом зовнішніх шоків для решти країн світу;
- поглиблення відриву фінансової сфери світової економіки від її реального сектора, фактична відсутність ефективних механізмів наднаціонального регулювання діяльності міжнародних фінансових ринків та орієнтація політики розвинутих країн на поглиблення лібералізації міжнародних фінансових операцій, що зумовлюють стихійний характер розвитку фінансових ринків у глобальному середовищі й створюють підґрунтя для різких коливань їх кон'юнктури;
- поглиблення інтеграції національних фінансових ринків країн, що розвиваються, до глобального фінансового ринку за наявності різких відмінностей у їх кількісних масштабах та рівні інституційного розвитку.
Аналіз наявних теоретичних підходів до розуміння механізмів поширення кризової інфекції (рис. 1) та їх придатності для пояснення фактичних явищ, що спостерігалися під час криз 1990-х років, дає підстави стверджувати, що за сучасних умов головним каналом, який зумовлює стрімке поширення кризових явищ як у межах конкретних географічних регіонів, так і за їх межами, є сукупність фінансових взаємозв'язків між країнами, як прямих, так і опосередкованих міжнародними фінансовими ринками. За умов інформаційної асиметричності фінансових ринків та існування ефекту моральної шкоди фінансові механізми поширення кризової інфекції, що базуються як на раціональних підходах фінансового менеджменту (відновлення ліквідності та/або капіталізації фінансових посередників, управління ризиками інвестиційного портфеля), так і на ірраціональних змінах ринкових очікувань, комбінуються, створюючи єдиний комплексний механізм швидкої передачі ринкових коливань у фінансовій сфері. Принцип дії фінансових механізмів поширення кризової інфекції в цілому базується на інтегрованості національних фінансових ринків у глобальний фінансовий простір, загальній лібералізації фінансових відносин як на міжнародному, так і на національному рівнях, що створює передумови та можливості для різких коливань вхідних і вихідних потоків капіталу в національних економіках. Фактично, за умов закритості національних фінансових ринків та обмежень на рух іноземного капіталу ці механізми поширення кризової інфекції або взагалі не працювали би, або її поширення було б значно повільнішим.
Рис. 1. Схема дії механізмів міжнародного поширення кризової інфекції
У розділі 2 “Запобігання та врегулювання фінансових криз” досліджуються проблеми формування антикризової політики на національному та міжнародному рівнях, а також реформування глобальної фінансової архітектури.
Досвід фінансових криз 1980-1990-х років, зокрема в аспекті їх внутрішніх передумов, довів необхідність суттєвого перегляду ролі держави в сучасній ринковій економіці в бік посилення її регулятивного впливу. За умов інституційної нерозвиненості економіки та мінливості кон'юнктури світових фінансових ринків лібералізація економіки містить у собі значні ризики для національної економічної стабільності, що, нарешті, було визнано й Міжнародним валютним фондом і Світовим банком.
Забезпечення внутрішньої економічної стабільності за сучасних умов вимагає перегляду та пристосування наявних систем макроекономічного регулювання до нових економічних реалій, що випливають з розвитку глобалізації, та удосконалення інституційної бази ринкової економіки. Зокрема, ефективність грошово-кредитної політики як головного інструмента сучасного макроекономічного регулювання може бути забезпечена лише за умов обґрунтованої бюджетної та податкової політики, докорінного вдосконалення підходів до управління зовнішнім боргом, виваженого та обґрунтованого режиму валютного курсу, наявності механізмів контролю за коливаннями потоків капіталу.
Також досвід фінансових криз 1990-х років сприяв розумінню виключно важливої ролі ефективної інституційної бази економіки, зокрема у фінансовій сфері, в контексті запобігання кризам та їх швидкого подолання в разі виникнення.
Удосконалення інституційної бази ринкової економіки з метою протистояння фінансовим кризам має включати в себе, насамперед, перегляд загальних засад функціонування національної фінансової системи; розвиток систем державного нагляду за діяльністю фінансових установ (зокрема, в аспекті забезпечення дотримання ними нормального рівня кредитних, інвестиційних та валютних ризиків); удосконалення механізмів корпоративного управління.
Внаслідок того, що ефективне подолання міжнародних фінансових криз зусиллями тільки урядів вражених країн, згідно з досвідом криз 1990-х років, виявилось неможливим, - актуальним завданням сьогодення стає необхідність удосконалення міжнародних аспектів антикризової політики та перебудови світової фінансової архітектури загалом за умов нездатності існуючих міжнародних інститутів адекватно реагувати на виклики фінансової глобалізації. До необхідних у даному контексті реформ віднесено, зокрема, стандартизацію публічного розкриття економічної інформації, суттєвої для діяльності міжнародних фінансових ринків; стандартизацію процедур фінансового регулювання та нагляду; створення механізмів міжнародної координації економічної політики; розробку та міжнародне визнання певних стандартизованих правил і процедур врегулювання зовнішньоборгових відносин; підвищення ефективності механізмів екстреного фінансування під час криз; реформування діяльності провідних міжнародних фінансових організацій, насамперед МВФ.
За результатами аналізу вищевказаних проблем можна зробити висновок, що досить помірний прогрес у реформуванні пояснюється існуванням принципових протиріч між політико-економічними інтересами розвинутих країн та країн, що розвиваються. По-перше, якщо інтереси розвинутих країн мають глобальний характер та спрямовані на створення певних міжнародних домовленостей і систем регулювання, забезпечення глобальної експансії їх економічних суб'єктів, то інтересам країн, що розвиваються, властива локальність та значний ступінь диверсифікації, який не дає можливостей для створення певних уніфікованих рішень, які б задовольняли всіх. По-друге, недостатня представленість країн, що розвиваються, у провідних міжнародних фінансових організаціях, які фактично формують сучасний світовий фінансовий порядок, виключає їх з процесу формування нормативної та інституційної бази світової фінансової архітектури. Таким чином, ця група країн вимушена приймати правила гри, встановлені зовні, незалежно від відповідності останніх їх внутрішнім інтересам та економічним реаліям, що вкрай негативно впливає на їх економічну безпеку.
У розділі 3 “Прогнозування фінансових криз та формування антикризової політики в Україні” визначено особливості взаємовідносин економіки України з глобальним фінансовим середовищем та здійснено оцінку потенційних передумов утворення криз, створено методику прогнозування кризових і передкризових ситуацій на валютному ринку України та запропоновано принципи формування антикризової політики в Україні.
За підсумками аналізу міжнародних торговельних та фінансових відносин України було визначено наступні ризики для стабільності вітчизняної економіки:
- незбалансованість структури зовнішньої торгівлі України в аспекті безпосередньої залежності стану зовнішньоторговельного балансу від кон'юнктури світових ринків металургійної продукції та рівня цін на енергоносії, негативні зміни в яких здатні різко його погіршити навіть у короткостроковій перспективі;
- значні темпи зростання зовнішнього боргу, що зумовлюють водночас збільшення ризиків валютних та відсутності рефінансування;
- суттєві обсяги втечі національного капіталу за межі України внаслідок несприятливості інвестиційного клімату в Україні, значного рівня економічних та політичних ризиків;
- нерегульований характер припливу та відпливу іноземного капіталу, оскільки наявна система валютного контролю спрямована майже виключно на стабілізацію внутрішнього валютного ринку та запобігання втечі внутрішнього капіталу за кордон;
- слабкість банківської системи як головної ланки вітчизняної фінансової системи, що проявляється в системній невідповідності між термінами залучення банками коштів та термінами їх розміщення; значній концентрації кредитних ризиків та надмірному розвитку операцій з інсайдерами.
Оскільки ефективність антикризових заходів досягається не в останню чергу завдяки дієвим системам прогнозування кризових ситуацій на національному фінансовому ринку, у роботі було створено відповідну методику, що базується на методах кластерного та дискримінантного аналізів.
За проведеною методом швидкої кластеризації класифікацією кварталів у 1998-2004 рр., для якої критерієм було обрано значення індексу тиску на валютний ринок України, визначено сім груп кварталів. Групи № 1, 5 та 6 включають у себе квартали, протягом яких стан валютного ринку України був стабільним; квартали, віднесені до групи № 4, характеризуються переходом ринку до нестабільного стану. Квартали групи № 7 являють собою фактично передкризову ситуацію, а до груп № 2 і 3 віднесено періоди жорсткої кризи. Графічно це демонструє динаміка індексу тиску на валютний ринок України, наведена на рис. 2.
Рис. 2. Динаміка індексу тиску на валютний ринок України у 1998-2004 рр.
Чим вищим є значення індексу тиску, тим яскравіше проявляються кризові явища. Зокрема, пікові значення даного індексу припадають на кризу 1998 року, різку (на 17%) девальвацію гривні відносно долара США наприкінці 1999 року та м'яку фінансову кризу у четвертому кварталі 2004 р.
Після цього, шляхом дискримінантного аналізу було визначено вісім показників, що роблять найвагоміший внесок у відмінність між досліджуваними кварталами та, відповідно, можуть ефективно використовуватися для прогнозування можливих кризових явищ на валютному ринку України. Це показники динаміки міжнародних резервів, інфляції, індекс валютного курсу, динаміки імпорту, обсягів внутрішнього кредиту та депозитів комерційних банків (сукупних та в іноземній валюті), співвідношення відсоткових ставок комерційних банків за кредитами і депозитами.
Побудовані на базі названих вище показників канонічні дискримінаційні функції дають змогу здійснювати класифікацію майбутніх кварталів за прогнозними значеннями цих показників, тобто фактично забезпечують передбачення можливих кризових явищ. Проведення перевірки даної методики, здійснене на раніше не включених до аналізу кварталах 2005-2006 рр., довело правильність здійснення класифікації: протягом 2005 р. спостерігалась відносна стабільність, що знайшло своє відображення у віднесенні відповідних кварталів до груп № 1 та 5. Протягом першого кварталу 2006 р., який було віднесено до групи № 4 (дестабілізація), дійсно спостерігалось різке зростання від'ємного значення торговельного балансу країни та скорочення резервів НБУ.
Антикризова політика України на сучасному етапі має включати в себе перелік заходів, які б мінімізували вищенаведені ризики для економічної безпеки держави. Зокрема, необхідними є мінімізація зовнішньоторговельних ризиків; посилення стабільності фінансового сектора вітчизняної економіки, т.ч. банківської системи; забезпечення послідовності й обґрунтованості бюджетної та податкової політики; вдосконалення системи управління зовнішнім боргом; призупинення втечі внутрішнього капіталу тощо.
ВИСНОВКИ
У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукової проблеми щодо прогнозування та запобігання фінансовим кризам у країнах, що розвиваються, та в перехідних економіках. Результати проведеного дослідження дозволяють дійти наступних висновків, які характеризуються науковою новизною і мають теоретичне та науково-практичне значення:
1. Обґрунтовано, що глобальні передумови фінансових криз беруть свій початок у сучасних особливостях розвитку глобальної економіки в цілому та, зокрема, міжнародних фінансових ринків: значній асиметричності у рівні економічного розвитку між розвинутими країнами та рештою світу, що відбивається на характері поширення економічних циклів у світі та створює значні зовнішні шоки для країн, що розвиваються; поглибленні відриву фінансової сфери світової економіки від її реального сектора та випереджуючому розвитку спекулятивних операцій; поглибленні інтеграції національних фінансових ринків країн, що розвиваються, до глобального фінансового ринку за наявності різких відмінностей у рівні їх розвитку; відсутності ефективних механізмів наднаціонального регулювання діяльності міжнародних фінансових ринків, що зумовлює стихійний характер їх розвитку тощо.
2. На підставі узагальнення особливостей розвитку економік країн Південно-Східної Азії, Латинської Америки та Росії у передкризовий період визначено, що принциповими внутрішніми передумовами виникнення криз виступили стрімкий перехід від закритої економіки до економіки відкритої шляхом лавиноподібної лібералізації усіх сфер господарювання; різке послаблення ролі держави у регулюванні внутрішніх економічних процесів; відставання темпів інституційної розбудови національної економіки від темпів ліберальних економічних перетворень.
3. Визначено, що за сучасних умов кризова інфекція набуває міжнародного поширення здебільшого через сукупність фінансових взаємозв'язків між країнами, як прямих, так і опосередкованих міжнародними фінансовими ринками, при цьому комбінування раціональних підходів фінансового менеджменту та ірраціональних змін ринкових очікувань створює єдиний комплексний механізм швидкої передачі ринкових коливань у фінансовій сфері, дія якого базується на лібералізації фінансових відносин та інтегрованості національних ринків у глобальний фінансовий простір.
4. Доведено, що ефективне протистояння фінансово-економічним кризам у нових ринкових економіках в умовах глобалізації зумовлює необхідність суттєвого перегляду ролі держави у бік посилення її регулятивного впливу. Стійкість національної економіки до фінансових криз як внутрішнього, так і зовнішнього походження досягається як спільний результат проведення виваженої та послідовної внутрішньої економічної політики, зокрема в аспектах грошово-кредитного регулювання, управління державним бюджетом та борговими зобов'язаннями, дотримання економічно виправданого режиму валютного курсу; запровадження науково обґрунтованих захисних заходів у сфері руху капіталу через національні кордони; розбудови фінансового сектора економіки та розвитку механізмів його державного регулювання.
5. Обґрунтовано, що головною проблемою удосконалення антикризової політики на міжнародному рівні є протиріччя між політичними та економічними інтересами розвинутих країн, що мають глобальний характер, та переважно локальними інтересами більшості країн, що розвиваються. Це протиріччя відбивається насамперед у орієнтації діяльності міжнародних організацій на підтримку політичних інтересів розвинутих країн і глобальної експансії їх економічних суб'єктів; недостатньому представництві у них решти країн світу, що фактично виключає ці країни з процесу формування нормативної та інституційної бази світової фінансової архітектури.
6. У роботі створено та апробовано методику прогнозування кризових явищ на національному валютному ринку, що побудована на базі кластерного та дискримінантного аналізу. Проведена за методом швидкої кластеризації класифікація кварталів у 1998-2004 рр., за критерієм індексу тиску на валютний ринок дозволила відокремити групи кварталів, у яких мала місце нестабільність на валютному ринку, передкризова ситуація та валютна криза. З метою формування моделі прогнозування фінансових криз за змінами макроекономічних показників шляхом дискримінантного аналізу було визначено перелік макроекономічних показників, що роблять найвагоміший внесок у відмінність між досліджуваними кварталами й, зокрема, можуть ефективно використовуватися для передбачення криз, та побудовано відповідні дискримінаційні функції. Використовуючи ці функції, можна достатньо точно класифікувати майбутні квартали за ступенем нестабільності на валютному ринку, включаючи до аналізу прогнозні значення відповідних макроекономічних показників, що було доведено перевіркою цієї методики на даних кварталів 2005-2006 рр., які не були раніше включені до аналізу.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
У провідних наукових фахових виданнях
1. Дудко Н.В. Проблеми іноземних інвестицій в Чернівецькій області // Науковий вісник ЧТЕІ КНТЕУ. “Дослідження соціально-економічних проблем перехідного періоду”. - Вип. І. - Чернівці, 2001. - С. 126-128.
2. Дудко Н.В. Головні напрями удосконалення міжнародної валютної системи // Науковий вісник ЧТЕІ КНТЕУ. Дослідження соціально економічних проблем перехідного періоду”. - Вип. ІІІ. - Чернівці, 2001. - С. 60-62.
3. Дудко Н.В. Оцінка інвестиційної привабливості в економіку України // Науковий вісник ЧТЕІ КНТЕУ. “Економічні науки”. - Вип. ІІ. - Чернівці, 2002. - С. 309-311.
4. Дудко Н.В. Проблеми оновлення національної економіки // Науковий вісник ЧТЕІ КНТЕУ. “Економічні науки”. - Вип. І. - Чернівці, 2005. - С. 154-165.
5. Дудко Н.В. Урегулювання фінансових криз в економіці України // Науковий вісник ЧТЕІ КНТЕУ. “Економічні науки”. - Вип. IV. - Чернівці, 2005. - С. 23-31.
6. Дудко Н.В. Асиметричність світогосподарського розвитку та глобальні передумови виникнення фінансових криз // Науковий вісник ЧТЕІ КНТЕУ. “Економічні науки”. - Вип. І. - Чернівці, 2006. - С. 118-129.
7. Дудко Н.В. Проблеми удосконалення міжнародної антикризової політики // Науковий вісник ЧТЕІ КНТЕУ. “Економічні науки”. - Вип. ІІІ. - Чернівці, 2006. - С. 204-214.
8. Дудко Н.В. Економіко-статистична модель ідентифікації кризових та передкризових ситуацій на валютному ринку України // Науковий вісник ЧТЕІ КНТЕУ. “Економічні науки”. - Вип. IV. - Чернівці, 2006. - С. 93-98.
9. Дудко Н.В. Оцінка передумов виникнення кризових явищ в економіці України // Науковий вісник ЧТЕІ КНТЕУ. “Економічні науки”. - Вип. I. - Чернівці, 2007. - С. 47-56.
10. Дудко Н.В. Аналіз передумов утворення валютно-фінансових криз // Науковий вісник ЧТЕІ КНТЕУ. “Економічні науки”. - Вип. ІІ. - Чернівці, 2007. - С. 31-39.
В інших виданнях
1. Дудко Н.В. Дослідження теоретичних основ урегулювання фінансових криз // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Економічна безпека держави в умовах інтеграції до світового співтовариства” / Державна митна служба України; Академія митної служби України. - Дніпропетровськ, 2005. - С. 280-281.
2. Дудко Н.В. Передумови виникнення фінансових криз // Матеріали XV міжнародної науково-практичної конференції “Стратегічний розвиток регіону - економічне зростання та інтеграція”. Частина І. - Чернівці, 2006. - С. 96-98.
3. Дудко Н.В. Шляхи і механізми міжнародного поширення валютно-фінансових криз // Матеріали науково-практичної конференції “Формування та реалізація стратегії сталого економічного розвитку регіону”. - Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2006. - С. 37-39.
4. Дудко Н.В. Методологічні засади ідентифікації кризових і передкризових ситуацій на валютному ринку України // Матеріали ХVІ міжнародної науково-практичної конференції “Структурно-інституційні зміни та інвестиційно-інноваційний розвиток регіону”. - Чернівці, 2007. - С. 369-371.
АНОТАЦІЯ
Дудко Н.В. Механізм запобігання та протидії міжнародним фінансовим кризам на глобальному та національному рівнях. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.02 - світове господарство та міжнародні економічні відносини. - Інститут світової економіки та міжнародних відносин НАН України, Київ, 2007.
Дисертацію присвячено дослідженню теоретичних і практичних аспектів виникнення фінансових криз у глобальному середовищі та підходів до формування антикризової політики на національному та міжнародному рівнях.
У роботі розглядаються сучасні теоретичні підходи до передумов виникнення, механізмів розгортання та міжнародного поширення фінансових криз.
Досліджено проблематику формування антикризової політики на національному та міжнародному рівнях, включаючи напрямки реформування глобальної фінансової архітектури та діяльності міжнародних фінансових організацій.
Проаналізовано особливості взаємовідносин економіки України з глобальним фінансовим середовищем та визначено основні чинники потенційного утворення криз. Сформульовано зміст фінансово-економічних та організаційно-регулятивних заходів, що входять до складу національної антикризової політики України.
Вперше розроблено методику прогнозування кризових і передкризових ситуацій на фінансовому ринку України з використанням методів кластерного та дискримінантного аналізу.
Ключові слова: глобалізація, міжнародний рух капіталу, світова фінансова архітектура, фінансові кризи, антикризова політика
Дудко Н.В. Механизм предотвращения и противодействия международным финансовым кризисам на глобальном и национальном уровнях. - Рукопись
Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.02 - мировое хозяйство та международные экономические отношения. - Институт мировой экономики и международных отношений НАН Украины, Киев, 2007.
Диссертация посвящена исследованию теоретических и практических аспектов возникновения финансовых кризисов в глобальной среде и подходов к формированию антикризисной политики на национальном и международном уровнях.
В работе рассматриваются современные теоретические подходы к предпосылкам возникновения, механизмам развития и международного распространения финансовых кризисов.
Обосновано, что глобальными предпосылками возникновения финансовых кризисов являются значительная асимметричность в уровнях экономического развития развитых стран и остального мира, которая обуславливает существенные внешние шоки для развивающихся стран; углубление отрыва финансовой сферы мировой экономики от ее реального сектора при отсутствии действенных механизмов ее международного регулирования; развитие интеграции национальных финансовых рынков развивающихся стран в глобальный рынок при наличии коренных отличий в их масштабах и уровне институционального развития.
Показано, что в современных условиях главным каналом международного распространения кризисов является совокупность прямых и опосредованных финансовых связей между странами.
Исследуется проблематика формирования антикризисной политики на национальном и международном уровне, включая направления реформирования глобальной финансовой архитектуры и деятельности международных финансовых организаций.
Доказано, что эффективное противостояние финансовым кризисам на национальном уровне требует пересмотра роли государства в сторону усиления его регулятивных функций, усовершенствования и адаптации к новым условиям денежно-кредитной, валютной и бюджетной политики, систем управления внешним долгом и контроля за движением капитала, развития национальных финансовых систем.
Обосновано, что главной проблемой усовершенствования антикризисной политики на международном уровне является противоречие между глобальностью политических и экономических интересов развитых стран и локальностью интересов развивающихся стран.
Проанализированы особенности взаимодействия экономики Украины с глобальной финансовой средой и определены основные факторы потенциального возникновения кризисов, берущие начало во внешнеторговой, финансовой и институциональной сферах, сформулированы основные принципы формирования антикризисной политики Украины.
Впервые разработано методику прогнозирования кризисных и предкризисных ситуаций на финансовом рынке Украины с использованием методов кластерного и дискриминантного анализов. На основе данных 1998-2004 гг. был определен набор дискриминационных функций, которые классифицируют ситуацию на финансовом рынке в зависимости от значений макроэкономических показателей. Точность классификации была подтверждена проверкой на данных 2005-2006 гг., которые изначально не включались в анализ.
Ключевые слова: глобализация, международное движение капитала, финансовые кризисы, международная финансовая архитектура, антикризисная политика
Dudko N.V. Mechanism of prevention and counteraction to on the global and national levels. - Manuscript.
Thesis for the scientific degree of the Candidate in Economic Sciences on speciality 08.00.02 - world economy and international economic relations. - Institute of Word Economy and International Relations National Academy of Science in Ukraine (NASU), Kyiv, 2007.
The thesis is dedicated to the research of theoretical and practical aspects of financial crises emerge in global environment and to the approaches to anticrisis policy formation on national and global levels.
The modern theoretical approaches to preconditions of emerge and mechanisms of development and global spread of financial crises are revealed.
The problems of anticrisis policy formation on national and global levels are researched including ways of global financial architecture and international financial organisations activities reforming.
The peculiarities of Ukrainian economy interaction with global financial environment are analysed and the core factors of potential crises are defined. The set of financial, economic, organisational and regulative elements of Ukrainian national anticrisis policy is expounded.
The approach to crisis and pre-crisis situations forecast on financial markets of Ukraine is created on the basis of cluster and discriminant analyses.
Key words: globalisation, international capital flows, international finance architecture, financial crises, anticrisis policy
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Розвиток людської цивілізації. Розширення та поглиблення процесів глобалізації. Пошук шляхів протидії глобалізаційним викликам національній безпеці України. Різні аспекти боротьби з міжнародним тероризмом. Міграційні виклики національній безпеці України.
статья [24,4 K], добавлен 29.07.2013Сутність фінансової глобалізації. Причини виникнення фінансово-банківських криз, їх порівняльний аналіз у розвинених і постсоціалістичних країнах. Заходи щодо подолання наслідків світової фінансової кризи в України і на прикладі ВАТ АБ "Укргазбанк".
магистерская работа [3,5 M], добавлен 02.07.2010Шляхи інтеграції у європейські і світові структури. Розвиток науково-технічного потенціалу України в умовах глобалізації. Напрями міжнародної співпраці. Джерела фінансування міжнародних наукових програм. Міжнародний обмін науково-технічними знаннями.
курсовая работа [77,4 K], добавлен 06.12.2010Історичні передумови створення спільної оборонної політики. Аналіз Європейської безпекової та оборонної політики (ЄБОП) як політики в процесі дедалі тіснішої інтеграції всередині ЄС та у взаємовідносинах з іншими міжнародними організаціями з безпеки.
контрольная работа [43,4 K], добавлен 08.10.2016Тенденції формування світового господарства, етапи його розвитку. Закони світової економічної системи. Процес інтеграції суспільства. Розподіл країн за економічною ознакою. Чинники та рушійні сили сучасної глобалізації. Передумови глобалізації економіки.
презентация [3,1 M], добавлен 18.05.2015Значення інтеграції України до світового господарства. Перспективи розвитку економічних відносин України і Європейського союзу. Участь України в економічній інтеграції країн СНД. Приєднання України до СОТ як довгостроковий фактор стабільного розвитку.
контрольная работа [30,4 K], добавлен 07.02.2011Зміст та завдання інституції Уповноваженого уряду з питань євроінтеграції та закордонної допомоги. Аналіз зовнішніх і внутрішніх чинників, що впливали на хід переговорів щодо вступу Польщі до ЄС; визначення фінансово-економічних наслідків інтеграції.
реферат [31,2 K], добавлен 11.10.2011Проблема глобального егоїзму країн-лідерів. Зростання значення і місця інтелектуальної і гуманітарної глобальної інтеграції. Регіональне і глобальне навколишнє середовище для економічного розвитку України. Захист економічного суверенітету держави.
контрольная работа [27,2 K], добавлен 23.04.2008Дослідження теоретичних і практичних аспектів впливу економічних факторів на платіжний баланс країни. Основні причини виникнення глобального дисбалансу й шляхи його усунення. Аналіз основних механізмів зрівноваження зовнішніх дисбалансів розвинутих країн.
автореферат [44,2 K], добавлен 13.04.2009Теоретичні аспекти формування системи міжнародних економічних зв'язків України. Методологічні основи формування міжнародних економічних відноси в Україні. Інформатизація. Можливості розширення зовнішньоекономічної діяльності України.
курсовая работа [46,5 K], добавлен 21.03.2007
