Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

УДК 339.92:061.1

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ІНТЕГРАЦІЇ КРАЇН ЦЕНТРАЛЬНО-СХІДНОЇ ЄВРОПИ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

Спеціальність 08.00.02 - світове господарство і міжнародні відносини

Шамборовський Григорій Олегович

Київ - 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі міжнародних економічних відносин Львівського національного університету імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник доктор економічних наук, професор Грабинський Ігор Михайлович - Львівський національний університет імені Івана Франка, завідувач кафедри міжнародних економічних відносин

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Новіков Валерій Миколайович - Інститут демографії і соціальних досліджень НАН України, завідувач відділу соціальної інфраструктури

кандидат економічних наук, доцент Хаджинов Ілля Васильович - Донецький національний університет, доцент кафедри міжнародної економіки

Захист дисертації відбудеться 24 вересня 2007 р. о 14.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.02 в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 04119 м. Київ, вул. Мельникова 36/1, зал засідань вченої ради.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська 58, к. 12.

Автореферат розісланий 20 серпня 2007 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Поліщук Л.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Розвиток сучасних світогосподарських відносин формує нові принципи економічного зростання і досягнення добробуту в країнах - учасницях глобалізаційних та інтеграційних процесів. Науково-технічний прогрес прискорює соціальну-економічну конвергенцію між країнами та формує спільну стратегію глобального розвитку сучасного світу.

Інтенсивний розвиток міжнародних економічних відносин та інтеграція національних і міжнародних ринків товарів, послуг, капіталів та робочої сили, що спостерігається у Європі, сконцентрували увагу вчених та державних діячів різних рівнів на проблематиці ефективності інтеграції країн до Європейського Союзу. У цьому процесі особливе місце посідає суспільний добробут, дослідження його суті та особливостей досягнення шляхом лібералізації зовнішньої торгівлі та реалізації спільної соціально-економічної політики Європейського Союзу.

Попередній досвід розвитку та розширення Європейського Союзу дає підстави стверджувати, що вплив євроінтеграції на суспільний добробут в країнах ЄС є однозначно позитивним. Проте лібералізація торгівлі, інституційна адаптація та прийняття спільної європейської соціально-економічної політики новими країнами-членами спонукає до ґрунтовних наукових досліджень, оскільки перехід країни у новий стан загальної економічної рівноваги не завжди відповідає викликам та реаліям національного розвитку держави. З'ясуванню причин європейської економічної інтеграції, дослідженню впливу вступу країн Центрально-Східної Європи до ЄС на суспільний добробут країн-членів та аналізу потенційних економічних наслідків створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС присвячене це дисертаційне дослідження.

Серед наукових праць, у яких досліджуються теоретичні основи впливу лібералізації зовнішньої торгівлі на суспільний добробут та загальну економічну рівновагу, можна виокремити дослідження таких українських та зарубіжних учених, як О. Білорус, А. Гальчинський, Б. Губський, Д. Лук'яненко, Ю. Мацейко, Ю. Пахомов, А. Поручник, В. Сіденко, А. Філіпенко, О. Шнирков, Ф. Бройс, Дж. Вінер, Б. Балаша, Е. Гекшер, Дж. Гікс, П. Кругман, В. Леонтьєв, С. Ліндер, А. Маршал, Дж. Мід, Дж. Міль, Б. Олін, М. Познер, Дж. Робінсон.

Особливу увагу цій тематиці приділяв Є. Слуцький. Його твердження про взаємопов'язаність факторів виробництва, виробництва та споживання покладені в основу розвитку сучасної економічної думки про загальну економічну рівновагу. Серед сучасних українських учених-дослідників загальної економічної рівноваги слід відзначити І. Бураковського, М. Михайловича, В.Геєця, І.Грабинського, В.Шевчука та О.Ястремського.

Зв'язок роботи з планами науково-дослідних робіт. Дисертаційне дослідження виконане в рамках науково-дослідних тем, що розробляються науковцями факультету міжнародних відносин Львівського національного університету імені Івана Франка “Концепція сталого еколого-економічного розвитку України в умовах інтеграції до Європейського Союзу” (номер державної реєстрації 0102U003575) та “Теоретичні основи виявлення порівняльної еколого-економічної переваги у зовнішній торгівлі України” (номер державної реєстрації 0105U002223).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є аналіз соціально-економічної ефективності інтеграції країн ЦСЄ до ЄС. Для досягнення цієї мети у дисертації поставлено такі завдання:

- проаналізувати теоретико-методологічні підходи до визначення соціально-економічної ефективності європейської економічної інтеграції;

- здійснити комплексну оцінку зміни стану загальної економічної рівноваги країн - нових та майбутніх членів ЄС внаслідок соціально-економічних ефектів євроінтеграції;

- дослідити економічний ефект євроінтеграції як чинник, що впливає на загальну економічну рівновагу країн-членів ЄС;

- оцінити вплив європейської економічної інтеграції на економічний і суспільний добробут країн ЦСЄ;

- простежити вплив регіональної політики ЄС на соціально-економічну ефективність євроінтеграції нових країн;

- здійснити порівняльний аналіз потенційних змін економічного добробуту України внаслідок її входження у зону вільної торгівлі або у митний союз з країнами ЄС;

- розкрити на основі аналізу фактичного та потенційного стану зовнішньої торгівлі між Україною та ЄС її вплив на національний економічний добробут внаслідок створення зони вільної торгівлі;

- виявити можливості впливу національної внутрішньої та зовнішньої економічної політики на підвищення ефективності торгівлі між Україною та ЄС.

Об'єктом дослідження виступає суспільний добробут країн ЦСЄ.

Предметом дослідження цієї дисертації є соціально-економічна ефективність євроінтеграції.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є прийоми і методи абстракції, системного аналізу, порівняльних і статистичних оцінок, визначення кореляційних зв'язків між економічними явищами та процесами, економіко-математичні і графічні методи.

Методологічний апарат дослідження становлять взаємодоповнюючі загальнонаукові методи наукового дослідження такі як: історичний, діалектичний метод пізнання, аналіз і синтез, узагальнення, метод порівняння, наукова індукція та дедукція, емпіричний метод, економіко-математичні методи дослідження загальної економічної рівноваги, що були застосовані при розробці теоретико-методологічних засад сутності соціально-економічної ефективності європейської економічної інтеграції та при визначені особливостей оцінки економічного та суспільного добробуту країн - членів Європейського Союзу. Також у роботі використано низку спеціальних економічних та математичних методів, зокрема: статичного прогнозування (підрозділи 2.2, 3.1) та методів регресійного та кореляційного аналізу (підрозділ 3.1), що дало змогу кількісно та якісно визначити вплив соціально-економічних ефектів євроінтеграції на економічний та суспільний добробут країн-членів та оцінити соціально-економічні наслідки поглиблення економічної співпраці між Україною та ЄС.

Статистичною та інформаційною базою дисертації стали офіційні матеріали Державного комітету статистики України, статистичні дані Національного банку України, Європейської Комісії, центральних банків іноземних держав, інформаційних баз даних міжнародного курсу валют МВФ, OANDA та Pacific Exchange Rate Service. У роботі використана база даних Центру аналізу глобальної торгівлі (Center for Global Trade Analysis).

Наукова новизна одержаних результатів. Внаслідок проведеного дослідження були отримані наступні результати, які становлять особистий здобуток дисертанта і виносяться на захист:

вперше:

- теоретично доведено на основі комплексного аналізу теорій міжнародної торгівлі, міжнародної та європейської економічної інтеграції та загальної теорії економічного добробуту, що європейська економічна інтеграція на сучасному етапі розвитку безпосередньо впливає як на економічний, так і на суспільний добробут її учасників, що в свою чергу вимагає оцінки цього процесу з точки зору економічної ефективності та розподільчої справедливості євроінтеграції;

- виявлено на основі використання моделі загальної економічної рівноваги GTAP вплив скасування торговельних обмежень на економічний та суспільний добробут країн ЦСЄ та ЄС та оцінено соціально-економічну ефективність євроінтеграції країн ЦСЄ, яка характеризується еквівалентною варіацією та дорівнює 1533 млн дол. США для восьми країн - нових членів;

- запропоновано методику виокремлення еквівалентної варіації для України у моделі загальної економічної рівноваги GTAP та здійснено прогнозну оцінку впливу скасування торговельних обмежень на національний економічний добробут України внаслідок створення зони вільної торгівлі або митного союзу з ЄС, в результаті чого було з'ясовано, що економічний ефект від створення зони вільної торгівлі значно перевищує ефект митного союзу;

удосконалено:

- наукове трактування соціально-економічних взаємозв'язків ефектів європейської економічної інтеграції, внаслідок чого виявлено чітку взаємозалежність ринкових та інституційних механізмів формування і розподілу вигод і витрат між її учасниками;

- умови використання моделі загальної економічної рівноваги GTAP для оцінки впливу європейської економічної інтеграції на економічний та суспільний добробут країн - членів ЄС та країн - потенційних кандидатів на вступ, що полягає у виявленні основних параметрів застосування моделі для оцінки розподільчих ефектів євроінтеграції;

дістали подальший розвиток:

- вивчення європейського досвіду проведення досліджень та оцінки регіональної політики ЄС на основі економетричної моделі HERMIN, що дало змогу спрогнозувати макроекономічні, а також мікроекономічні ефекти регіональної політики, зокрема ефект доходу, та оцінити регіональний розподіл коштів зі Структурних фондів Європейського Союзу;

- застосування різноманітних інституційних підходів до визначення сутності соціально-економічної ефективності європейської економічної інтеграції та дослідження впливу інституційних чинників євроінтеграції на економічний та суспільний добробут країн - членів ЄС.

Практичне значення одержаних результатів. Результати дисертаційного дослідження можуть бути використані у процесі формування концепції державної зовнішньоекономічної політики, розробки відповідних національних програм міжнародної економічної інтеграції та регіональної політики, а також програм поточного і стратегічного прогнозування розвитку національної економіки та її окремих галузей. Матеріали дисертаційного дослідження використовуються при викладанні окремих тем нормативних курсів “Міжнародні економічні відносин” (тема 15 “Теорія і політика економічної інтеграції”), а також при викладанні спецкурсів “Регіональна політика та Структурні фонди ЄС” та “Структурні фонди Європейського Союзу”, на факультеті міжнародних відносин Львівського національного університету імені Івана Франка (довідка №2849-Н від 22.06.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним дослідженням автора та базується на авторському переосмисленні наукової проблеми - соціально-економічної ефективності інтеграції країн ЦСЄ до Європейського Союзу. Усі наведені в дисертації наукові результати і винесені на захист отримані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертації доповідались автором на Всеукраїнській студентсько-аспірантській науковій конференції “Економіка України: сучасні проблеми та перспективи розвитку” (Львів, 2004), міжнародній науковій конференції “Світове сільське господарство у глобалізованій економіці” (Львів, 2004), міжнародній науковій конференції “Україна та ЄС: до нового виміру відносин” (Львів, 2005), науковій конференції “Філософія економіки Івана Франка й сучасні економічні проблеми” (Львів, 2006), щорічних звітних наукових конференціях Львівського національного університету імені Івана Франка.

Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 7 статей, у тому числі 5 статей у фахових наукових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Структура роботи зумовлена метою та завданнями дослідження і складається із списку умовних скорочень, вступу, трьох розділів (9 підрозділів), висновків, списку використаних джерел і шести додатків. Загальний обсяг дисертації - 159 сторінок, у тому числі 4 рисунки та 20 таблиць. Список використаних джерел включає 185 позицій на 12 сторінках. Додатки містять 1 рисунок та 15 таблиць на 19 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано предмет та об'єкт дослідження, його мету і завдання, визначено наукову новизну, теоретичне та практичне значення одержаних результатів, їх апробацію, наведено кількість публікацій за темою дисертації.

У першому розділі - “Теоретико-методологічні засади дослідження соціально-економічної ефективності європейської економічної інтеграції” - висвітлені основні методологічні підходи до вивчення міжнародної економічної інтеграції, економічного та суспільного добробуту країни.

У вітчизняній економічній науці ще не вироблено єдиного тлумачення сутності категорії соціально-економічної ефективності євроінтеграції. Аналіз спроб введення критеріїв соціально-економічної ефективності дає підставу для висновку, що всіх їх можна віднести до двох напрямів. У першому з них автори намагалися визначати ефективність, виходячи тільки з економічних критеріїв. У межах цього напряму соціально-економічна ефективність трактується як алгебраїчна сума прямого й непрямого економічних ефектів. Представники другого напряму виходять із того, що при визначенні соціально-економічної ефективності слід враховувати не тільки й навіть не стільки економічні аспекти, скільки соціально-політичні, психологічні та ін. Критично оцінюючи вказані підходи, у дисертації запропоноване таке трактування цього поняття: “соціально-економічна ефективність європейської інтеграції - це досягнення оптимальної соціально-економічної рівноваги європейських економічних систем в умовах формування європейського економічного союзу”.

Оскільки процесу європейської економічної інтеграції передували об'єктивні соціально-економічні передумови, у дисертації простежено розвиток соціально-економічних теорій, що сприяли виникненню та розвитку такого соціально-економічного об'єднання як Європейський Союз. У роботі досліджено особливості ортодоксального та гетеродоксального підходів до з'ясування причин виникнення перших політико-економічних об'єднань. У межах дослідження основних аспектів неокласично-інституційного напряму розвитку підходів до трактування соціально-економічної ефективності євроінтеграції, критично розглянуто теорії європейської економічної інтеграції. В рамках цих теорій було встановлено, що кінцевою метою економічної інтеграції повинна бути оптимальна економічна структура всього регіону, яка забезпечується оптимальною економічною політикою. Таке трактування узгоджується з запропонованим неокласиками тлумаченням загальної економічної рівноваги, за якої досягається єдина оптимальна ціна, чи система цін. Спираючись на теорію митних союзів, а також на теорію загальної економічної рівноваги, досліджено можливість застосування моделей загальної економічної рівноваги для оцінки соціально-економічних ефектів євроінтеграції.

У другому розділі дисертаційної роботи - “Соціально-економічні наслідки інтеграції країн Центрально-Східної Європи до Європейського Союзу” - на основі моделі GTAP детально аналізується вплив євроінтеграції на економічний і суспільний добробут країн ЦСЄ, що відображається еквівалентною варіацією. Еквівалентна варіація (EV) дорівнює зміні видатків домогосподарств у регіоні, яка є наслідком встановлення нового постсимуляційного рівня корисності і виражається в поточних цінах.

Формула для EV у моделі GTAP:

соціальний економічний інтеграція добробут

EV (r) = u (r) * INC (r) / 100,(1)

де u (r) - зміна відсотка корисності регіону;

INC (r) - дохід регіону r перед моделюванням.

Розрахунки, здійснені на основі моделі GTAP 6.0, підтверджують позитивний ефект зростання економічного добробуту країн ЦСЄ внаслідок їх інтеграції до ЄС (табл. 1).

Таблиця 1 Вплив скасування торговельних тарифів на зміну добробуту в країнах ЦСЄ та ЄС, млн дол. США

Отже, внаслідок скасування торговельних обмежень в усіх країнах ЦСЄ спостерігатиметься зростання економічного добробуту, причому це зростання не залежить від розміру країни. Так, у перерахунку доходу на душу населення найбільше одержать громадяни Угорщини (38,2 дол. США), Словенії (36,4 дол. США) та Польщі (24,4 дол. США), далі - Литви (16,4 дол. США) та Словаччини (13,4), і найменшим є дохід громадян Чехії (5,8 дол. США), Латвії (4 дол. США) та Естонії (2,6 дол. США).

Зважаючи на позитивний результат, процес європейської економічної інтеграції для восьми країн ЦСЄ є економічно ефективним. Хоча в цьому випадку ефективність свідчить про різницю між вигодами і витратами суспільства загалом і не враховує інтересів кожної групи індивідів, зайнятих у певних галузях економіки країн-учасниць. Для оцінки розподілу вигод і витрат серед галузей економіки доцільно розглянути показник доданої вартості. На підставі показників доданої вартості, виробленої галуззю економіки країни після її вступу до ЄС, можна виокремити галузі, які одержали вигоди, і ті, що зазнали втрат. Вироблена додана вартість галузями промисловості країн - нових членів ЄС безпосередньо матиме вплив на розподіл доходів, одержаних внаслідок євроінтеграції. З табл. видно, що очікуваного спаду виробництва у сільському господарстві, якого побоювалися країни - нові члени ЄС не відбудеться, а навпаки, в середньому по країнах виробництво сільськогосподарської продукції зросте на 5,2%. Водночас, такі галузі промисловості, як лісопереробна, вуглевидобувна, хімічна і текстильна скоротять своє виробництво у всіх країнах - нових членах ЄС в середньому на 4, 0,9, 3,4 та 4,2% відповідно.

Окреме місце в роботі відведене дослідженню методів оцінки ступеня соціальної справедливості європейської економічної інтеграції. На основі теорії європейської економічної інтеграції та економічної теорії добробуту сформовано загальну модель впливу євроінтеграції на суспільний добробут країн-членів.

Третій розділ дисертації - “Соціально-економічна ефективність поглиблення економічної співпраці між Україною та Європейським Союзом” - присвячено дослідженню потенційних соціально-економічних наслідків лібералізації зовнішньої торгівлі України на шляху інтеграції до ЄС.

Використовуючи методику проведеного дослідження наслідків лібералізації зовнішньої торгівлі між ЄС та країнами ЦСЄ на основі моделі GTAP 6.0, можна оцінити потенційні аналогічні наслідки для України, тобто потенційне зростання економічного добробуту внаслідок створення зони вільної торгівлі, митного союзу між Україною та ЄС. Слід відзначити, що у сучасних моделях загальної економічної рівноваги Україна не розглядається як окремий регіон. Так само недоліком застосування моделі GTAP є відсутність у її складі модуля України. Для вирішення цієї проблеми було використано показники частки торгівлі України у загальному обсязі торгівлі СНД, що дало можливість виокремити еквівалентну варіацію для України. Цей показник, як уже зазначалося, відображає рівень зростання економічного добробуту внаслідок скасування торговельних обмежень між Україною та ЄС.

Як свідчать результати проведеного моделювання, створення зони вільної торгівлі України з ЄС вплине на зростання економічного добробуту більше, аніж створення між обома партнерами митного союзу. Загальна сума еквівалентної варіації для України представлена в табл. 2 та 3 і дорівнює 621,3 млн дол. США для зони вільної торгівлі та 208,2 млн дол. США для митного союзу між Україною та ЄС.

Таблиця 2 Зміна економічного добробуту України внаслідок створення зони вільної торгівлі з Європейським Союзом

Таблиця 3 Зміна економічного добробуту України внаслідок створення митного союзу з Європейським Союзом

Отже, скасування торговельних обмежень між Україною та ЄС як у межах зони вільної торгівлі, так і митного союзу безпосередньо матиме позитивний вплив на зростання економічного добробуту обох учасників. Проте економічний ефект зони вільної торгівлі між Україною та ЄС є значно вищим за ефект митного союзу. Це, з одного боку, може свідчити про те, що перехід на вищі щаблі економічної інтеграції вимагає попередньої адаптації національної економіки до нових зовнішньоекономічних умов; з іншого - така тенденція може пояснюватися тим, що лібералізація зовнішньої торгівлі для України в межах зони вільної торгівлі є більш ефективною, оскільки чинні умови торгівлі з третіми країнами кращі за ті, що передбачаються митним союзом з ЄС. Слід відзначити, що хоча створення зони вільної торгівлі та митного союзу між Україною та ЄС матиме позитивний економічний ефект, відбудеться він в основному внаслідок скасування торговельних тарифів, а частка умов торгівлі у зростанні економічного добробуту буде незначною. Така ситуація може пояснюватися низьким обсягом торгівлі між Україною та ЄС. Щоб перевірити цю гіпотезу, ми використали гравітаційну модель для оцінки торговельного потенціалу між Україною та ЄС. Це дало змогу оцінити фактичний і потенційний стани торгівлі України з Європейським Союзом.

Обсяг двосторонньої торгівлі залежить від добутку ВВП, транспортних витрат між i та j і добутку індексів споживчих цін. Для оцінки цієї версії гравітаційної моделі може бути використаний нелінійний метод найменших квадратів. Оцінювана гравітаційна модель має вигляд:

,(2)

Тут є натуральним логарифмом двосторонньої торгівлі між країною i та країною j у мільйонах доларів США. - розмір ринку країни-експортера й країни-імпортера вимірюється натуральним логарифмом ВВП даних країн, розрахованим за паритетом купівельної спроможності. Транспортні витрати апроксимовані логарифмом відстані між економічними центрами . Здебільшого економічним центром країни є її столиця. - взаємні коливання валютного курсу, оцінюються як стандартне відхилення курсу валют відповідних країн однин від одного.

Результати підкреслюють низький обсяг торгівлі України стосовно її потенціалу. Ефективна торгівля становить лише 11-12% потенційної торгівлі.

Задля оцінки потенційної конкурентоспроможності українських товарів і послуг на світових ринках доцільно використати коефіцієнт міжнародної експортної спеціалізації :

 ,(3)

де - частка галузі в експорті країни;

- частка галузі у світовому експорті.

Міжнародна спеціалізація України та ЄС свідчить про несприятливі умови торгівлі між обома партнерами, оскільки обоє, переважно спеціалізуються на однакових товарних групах.

Як видно з табл. в Україні сформувалася така структура експорту, за якої українські товари при входженні на ринки ЄС зазнають значного конкурентного тиску з боку аналогічних європейських товарів. Крім жорсткої цінової конкуренції, постачання Україною на європейські ринки таких товарів і послуг, як харчові продукти, руди, чорні метали, транспортні послуги, які є відносно малодинамічними, а їх частка в глобальному продажі товарів і послуг скорочується, свідчить про формування хибної стратегії зовнішньої торгівлі в умовах інтеграції до ЄС.

Водночас вкрай мізерними є обсяги постачання на високодинамічні ринки товарів, які визначають перспективи світової економіки (офісне і телекомунікаційне обладнання, інші комерційні послуги). Ця категорія товарів відзначається, насамперед, неціновими формами конкуренції та підвищеною стабільністю конкурентних переваг.

З викладеного випливає, що основними питаннями на порядку денному співробітництва Україна - ЄС є питання доступу до ринку, зокрема: врегулювання відносин у сфері торгівлі сталеливарними виробами та текстильною продукцією; вступ України до СОТ; створення зони вільної торгівлі.

Задля оптимізації зовнішньоекономічної політики, системи напрямів розвитку експортного потенціалу слід вирішити такі завдання:

- розширення можливостей використання експортного потенціалу для стабілізації та поліпшення економічної ситуації в країні;

- формування розвиненої інфраструктури міжнародних економічних зв'язків, яка забезпечує доступ до ефективних фінансових і технологічних ресурсів світового ринку - основи динамічного і стійкого розвитку всієї економічної системи країни в структурі сучасного світового господарства.

Такий принцип є оптимальним на сучасному етапі розвитку зовнішньоторговельних відносин між Україною та ЄС. Створюючи систему напрямів економічного розвитку експортного потенціалу, держава, насамперед, повинна прагнути врегулювати пропозицію експортної продукції. Країни використовують різні стратегії для державної підтримки свого експорту. Багато в чому це залежить від стану економіки країни, етапу розвитку, на якому вона перебуває, загальної економічної і політичної ситуації у світі.

Україна повинна розробити власну систему напрямів стимулювання розвитку експортного потенціалу, враховуючи специфіку розвитку національної економіки.

ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні наведено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукової проблеми - соціально-економічної ефективності євроінтеграції - викладеної у формі дослідження впливу розширення ЄС на загальну економічну рівновагу та суспільний добробут нових країн-членів, що є важливим для оцінки соціально-економічних наслідків європейської економічної інтеграції.

На підставі результатів сформульовано такі узагальнення та висновки.

1. Теорія міжнародної економічної інтеграції, яка спирається на сучасні теорії міжнародних економічних відносин, в своїй еволюції пройшла кілька етапів. Сьогодні ця теорія найбільш динамічно розвивається в Європейському Союзі, що проявляється у формуванні теорії європейської економічної інтеграції. Основною тенденцією цієї теорії є врахування як ринкових, так і інституційних чинників інтеграційного процесу. Ця особливість зумовлена тим, що ринково-інституційні ефекти євроінтеграції впливають на суспільний добробут країн-учасниць.

2. Аналіз впливу європейської економічної інтеграції на суспільний добробут передбачає оцінку зміни стану загальної економічної рівноваги її учасників. Проведенню такого аналізу передувало теоретико-методологічне осмислення та критичний розгляд теорій міжнародної економічної інтеграції та загальної теорії економічного добробуту, що дало змогу застосувати відповідний понятійно-концепційний апарат для опису результатів, а саме критерій соціально-економічної ефективності євроінтеграції. Цей критерій дозволяє врахувати як екзогенний, так і ендогенний вплив європейської економічної інтеграції на суспільний добробут восьми країн Центрально-Східної Європи, членів Європейського Союзу з 2004 р.

3. Згідно з неокласичною теорією зовнішньої торгівлі, розширення Європейського Союзу викликає зміну загальної економічної рівноваги як у старих, так і в нових членах внаслідок скасування торговельних обмежень між країнами-учасницями, що, своєю чергою впливає на сукупну ділову активність у національних галузях економіки. Крім того, впливу зазнають купівельна спроможність громадян, обсяги інвестицій, стан експорту та імпорту, а також міжнародна торгівля та добробут загалом. Слід відзначити, що трактування неокласиками добробуту узгоджується з концепцією вільного ринку, тобто питання справедливості його розподілу в них не постає. Тому слід розмежовувати поняття економічного та суспільного добробуту. Головним критерієм оцінки суспільного добробуту є рівень і диференціація доходів населення.

4. Дослідження соціально-економічної ефективності вступу країн до Європейського Союзу вимагає використання таких емпіричних методів аналізу, як економетричні моделі та моделі економічної рівноваги, які дають можливість оцінити фактичну та потенційну зміни загальної економічної рівноваги, а також дослідити вплив економічного ефекту євроінтеграції на обсяг торгівлі та економічний добробут країн-учасниць.

5. Проведені розрахунки, на основі моделі загальної економічної рівноваги GTAP 6.0, підтверджують позитивний ефект зростання економічного добробуту країн ЦСЄ внаслідок їх інтеграції до ЄС. Основним показником оцінки економічного добробуту, який використовується в моделі GTAP, є еквівалентна варіація, що дорівнює зміні видатків домогосподарств у регіоні, яка виникає внаслідок встановлення нового рівня корисності і виражається в поточних цінах. На підставі цього показника оцінено потенційну зміну економічного добробуту в восьми країнах ЦСЄ та ЄС. Результати підтвердили, що розширення ЄС у 2004 р. стало ефективним для усіх країн-членів. Негативний ефект спостерігається лише для такого інтеграційного об'єднання, як НАФТА.

6. Представлена теоретична модель показує вплив ринково-інституційних чинників європейської економічної інтеграції на суспільний добробут. Внаслідок застосування низки ринково-інституційних інструментів всередині ЄС членство в союзі прямо або опосередковано впливає на суспільний добробут його громадян. В ЄС існують три основних “канали” впливу на суспільний добробут - регіональна політика, інституційна адаптація і економічна інтеграція. Насамперед в моделі відзначено значущість позитивного ефекту економічної інтеграції у досягненні суспільного добробуту країн - членів ЄС. Водночас модель вказує на прямі і непрямі соціально-економічні ефекти регіональної політики та інституційної адаптації, які важче простежити емпірично.

7. Основними інструментами забезпечення зростання суспільного добробуту в ЄС є Структурні фонди та Фонд згуртування - це фінансові інструменти спільної соціально-економічної політики ЄС, спрямованої на зменшення розриву між розвитком різних регіонів та країн ЄС і досягнення оптимальної економічної рівноваги. Стратегія регіонального розвитку в країнах ЄС є проявом одного із ключових принципів регіональної політики ЄС - принципу програмування. Вона є важливим інструментом власної соціально-економічної політики регіону. При розробленні стратегії регіонального розвитку в ЄС враховуються такі тенденції, як глобалізація світового господарства, посилення конкуренції між окремими країнами і регіонами, а також номенклатура і масштаби світових ринків, інформатизація суспільства, зростання значення науки і технологій.

8. Досвідом країн ЄС, практичними рекомендаціями і механізмами регіонального розвитку можуть скористатися інші країни з різними системами господарювання, однак за умови їх адаптації. Це пов'язано із великою різницею у рівнях соціально-економічного розвитку країн, їх фінансових можливостях, традиціями у сфері регіонального розвитку, деякими розбіжностями в наукових підходах та ін. У цій ситуації важливо використовувати досвід регіональної політики країни, що пройшла аналогічний перехідний етап. Такою державою для України є Польща - найближчий сусід, країна близька за розмірами території, кількістю населення, суспільно-географічними умовами, яка нещодавно стала членом ЄС.

9. Аналіз потенційного впливу створення зони вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом на основі моделі GTAP 6.0 вказує на позитивний ефект зростання економічного добробуту обох партнерів. Результати порівняльної оцінки створення зони вільної торгівлі та митного союзу між Україною та ЄС свідчать про перевагу економічного ефекту зони вільної торгівлі. Така тенденція підтверджує доцільність євроінтеграційного курсу національної зовнішньоекономічної політики. Водночас результати моделювання показують, що вплив покращення умов торгівлі на зростання економічного добробуту внаслідок євроінтеграції України, є незначним.

10. Використання гравітаційної моделі для оцінки фактичного та потенційного станів торгівлі між Україною та ЄС дало змогу з'ясувати чому частка умов торгівлі є незначною в зростанні економічного добробуту внаслідок входження України у зону вільної торгівлі з ЄС. Як показали результати, фактичний обсяг торгівлі між Україною та ЄС є низьким і далеким від потенційного, що свідчить про необхідність стимулювання зовнішньої торгівлі з ЄС, хоч це і досить складний процес. Стійка позитивна динаміка торгівлі України з ЄС формується під впливом різноманітних факторів, серед яких найбільш вагомими є економічна політика України та ЄС, особливості розвитку світової торгівлі, внутрішні і зовнішні передумови входження української продукції на європейський ринок.

11. Для поглиблення процесу євроінтеграції України та закріплення вітчизняного виробника на європейському ринку високотехнологічних товарів необхідно використати передовий досвід країн - членів ЄС у створенні сучасних наукомістких виробництв у технопарках та єврореґіонах. Особливо корисним є залучення досвіду з реконструкції староіндустріальних регіонів і вирівнювання рівнів розвитку окремих регіонів ЄС через впровадження спеціальних галузевих і регіональних програм підтримки національних виробників у стратегічно важливих галузях економік країн - членів ЄС.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

1. Шамборовський Г.О. Оцінка потенціалу України у торгівлі з Європейським Союзом // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Вип. 210: В 4 т. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. - Т.1. - С.128-139.

2. Шамборовський Г.О. Прогнозна оцінка соціально-економічних наслідків лібералізації торгівлі між Україною та Європейським Союзом // Схід. - 2006. - № 2(74). - С.5-11.

3. Шамборовський Г.О. Вплив регіональної політики Європейського Союзу на соціально-економічну ефективність євроінтеграції // Економіка та держава. - 2006. - №6. - С. 24-28.

4. Шамборовський Г.О. Трансформація структури експорту України в умовах інтеграції до ЄС // Економіка і регіон. - 2006. - №1. - С. 76-81.

5. Шамборовський Г.О. Соціально-економічна ефективність європейської економічної інтеграції: концепційні засади дослідження // Вісник Львівського університету. Серія міжнародні відносини. - Львів, 2006. - Вип. 16. - С. 174-180.

В інших виданнях:

6. Шамборовський Г.О. Концепційні засади аналізу ефективності вступу країн до ЄС // Матеріали міжнародної студентсько-аспірантської конференції “Економіка постсоціалістичних країн в умовах глобалізації” - Львів: ЛНУ, 2004. - С. 243.

7. Hrabynski I., Shamborovski H. Koszty i korzysci dla Ukrainy zwianzane z rozszerzeniem Unii Europejskiej // Podmioty rynkowe w integrujancej sie gospodarce Europy, doswiadczenia polskie i ukrainskie. - Warszawa: IRWiK, 2004. - S.19-28.

АНОТАЦІЇ

Шамборовський Г.О. Соціально-економічна ефективність інтеграції країн Центрально-Східної Європи до Європейського Союзу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.02 - світове господарство і міжнародні економічні відносини. - Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка. - Київ, 2007.

Дисертація присвячена дослідженню соціально-економічної ефективності інтеграції країн Центрально-Східної Європи до Європейського Союзу. Досліджувані у дисертаційній роботі проблеми обґрунтовано теоріями різних наукових шкіл, працями вітчизняних та зарубіжних учених. Досліджено та уточнено суть поняття “соціально-економічна ефективність європейської інтеграції”. Проаналізовано та виявлено основні умови застосування моделей загальної економічної рівноваги для аналізу соціально-економічних наслідків європейської економічної інтеграції. Визначено можливість використання моделі загальної економічної рівноваги GTAP 6.0 для дослідження впливу змін умов торгівлі на економічний та суспільний добробут країн ЦСЄ та ЄС внаслідок євроінтеграції. На підставі проведеного аналізу виявлено, що розширення ЄС у 2004 році мало позитивний соціально-економічний ефект для восьми країн ЦСЄ. Представлена у дисертації теоретична модель показує вплив ринково-інституційних чинників європейської економічної інтеграції на суспільний добробут її учасників. Визначено, що основним інструментом забезпечення зростання суспільного добробуту в ЄС є Структурні фонди. Аналіз потенційного впливу створення зони вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом на основі моделі GTAP 6.0 засвідчує позитивний ефект зростання економічного добробуту обох партнерів.

Ключові слова: європейська економічна інтеграція, соціально-економічна ефективність євроінтеграції, загальна економічна рівновага, економічний добробут, суспільний добробут, експортний потенціал, моделювання.

Шамборовский Г.О. Социально-экономическая эффективность интеграции стран Центрально-Восточной Европы в Европейский Союз. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.02 - мировое хозяйство и международные экономические отношения. - Институт международных отношений Киевского национального университета имени Тараса Шевченко. - Киев, 2007.

Исследована социально-экономическая эффективность интеграции стран Центрально-Восточной Европы в Европейский Союз. Исследуемые в диссертационной работе проблемы обоснованы теориями различных научных школ, работами отечественных и зарубежных ученых. Исследована и уточнена суть понятия “социально-экономическая эффективность европейской интеграции”. Проанализированы и выявлены основные условия применения моделей общего экономического равновесия для анализа социально-экономических последствий европейской экономической интеграции. Определена возможность использования модели общего экономического равновесия GTAP 6.0 для исследования влияния изменений условий торговли на экономическое и общественное благосостояние стран ЦВЕ и ЕС вследствие евроинтеграции. Результаты проведенных расчетов на основе модели общего экономического равновесия GTAP 6.0 указывают на положительный эффект роста экономического благосостояния стран ЦВЕ вследствие их интеграции в ЕС. Основным показателем оценки экономического благосостояния, который используется в модели GTAP, является эквивалентная вариация, которая равняется изменению расходов домохозяйств в регионе, вследствие установления нового уровня полезности и выражается в текущих ценах. На основе данного показателя произведена оценка потенциального изменения экономического благосостояния в восьми стран ЦВЕ и ЕС. Результаты подтвердили, что расширение ЕС в 2004 г. стало эффективным для всех стран-членов. Отрицательный эффект наблюдается лишь относительно такого интеграционного объединения, как НАФТА. Представленная в диссертации теоретическая модель показывает влияние рыночно-институциональных факторов европейской экономической интеграции на общественное благосостояние ее участников. Определено, что основными инструментами обеспечения роста общественного благосостояния в ЕС являются Структурные фонды (Европейский фонд регионального развития, Европейский социальный фонд, Европейский фонд управления и обеспечение в сельском хозяйстве, Финансовый инструмент управления в области рыболовства) и Фонд сплоченности - это финансовые инструменты региональной политики ЕС, направленной на уменьшение разницы в развитии разных регионов и стран ЕС и достижение оптимального экономического равновесия.

Анализ потенциального влияния создания зоны свободной торговли между Украиной и Европейским Союзом на основании модели GTAP 6.0 указывает на положительный эффект роста экономического благосостояния обоих партнеров. Сравнительная оценка результатов создания зоны свободной торговли и таможенного союза между Украиной и ЕС свидетельствуют о преимуществах экономического эффекта зоны свободной торговли. Такая тенденция подтверждает целесообразность евроинтеграционого курса национальной внешнеэкономической политики. Вместе с тем, результаты моделирования указывают на незначительное влияние улучшения условий торговли на рост экономического благосостояния вследствие евроинтеграции Украины.

Ключевые слова: европейская экономическая интеграция, социально-экономическая эффективность евроинтеграции, общее экономическое равновесие, экономическое благосостояние, общественное благосостояние, экспортный потенциал, моделирование.

Shamborovskyi G.O. Social-economic efficiency of the integration Central Eastern European Countries into the European Union. - Manuscript.

This dissertation is for obtaining degree of Candidate in Economic Sciences by specialization coded 08.00.02. - World Economy and International Economic Relations. - Institute of International Relations of Kyiv Taras Shevchenko National University, Kyiv, Ukraine, 2007.

The dissertation studies social-economic efficiency of the integration of the Central Eastern European Сountries into the European Union. The problems researched in dissertational work are proved by theories of different scientific schools, works of domestic and foreign scientists. It is investigated and specified essence of concept “social-economic efficiency of the European integration”. The specific attention is given to the determination of the new methodology of evaluation of the impact European enlargement on welfare in the new members. The basic conditions of application of the general economic equilibrium models for research of social and economic consequences of the European economic integration are analyzed and revealed. The opportunity of use of the general economic equilibrium model - GTAP 6.0 for research of influence of changes terms of trade on economic and public welfare in the CEEC and the EU owing to eurointegration is determined. The analysis of terms of trade changes in the CEEC, influence of endogenous and exogenous factors on terms of trade is done. On the basis of the lead analysis it was revealed, that enlargement of the EU in 2004 had positive social and economic effects for eight Central Eastern European Сountries. The theoretical model submitted in the dissertation shows influence economic-institutional factors of the European economic integration on public welfare of its participants. It is determined that the basic tool of maintenance of growth of public welfare in EU is Structural funds.

Key words: European economic integration, social-economic efficiency, general economic equilibrium, terms of trade, economic welfare, public welfare, structural funds, structural changes, foreign trade policy, export potential, modeling.

Размещено на Allbest.ru