Дисертацією є рукопис

Дисертаційна робота виконана на кафедрі міжнародної економіки Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник - кандидат економічних наук, доцент

Орєхова Тетяна Вікторівна,

Донецький національний університет МОН України,

доцент кафедри міжнародної економіки.

Офіційні опоненти:

- доктор економічних наук, доцент Богачов Сергій Валентинович, Донецькій національний технічний університет МОН України, професор кафедри менеджменту і господарського права;

- кандидат економічних наук, доцент Черкасова Світлана Василівна, Львівська комерційна академія центральної спілки споживчих товариств України, доцент кафедри фінансів і кредиту.

Провідна установа: Київський національний економічний університет МОН України, кафедра міжнародних фінансів.

Захист відбудеться 17 травня 2006 року об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.051.03 у Донецькому національному університеті за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 186, ауд. 409.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького національного університету за адресою: 83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24.

Автореферат розісланий „14” квітня 2006 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

кандидат економічних наук, доцент С.П. Калініна

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Національний розвиток, його кількісні та якісні виміри дедалі більше залежать від місця, яке країна забезпечує собі в сучасному світовому економічному просторі. Глобалізація економіки як якісно новий етап розвитку інтернаціонального господарства здійснюється через нарощування протиріч універсалізації, транснаціоналізації, регіоналізації і потребує нового геоекономічного підходу до визначення політико-економічної стратегії держави.

Світова економіка не може існувати і ефективно розвиватися без постійного переміщення грошових капіталів, що формуються в окремих країнах в процесі розширеного відтворення. Без розвиненого фінансового ринку неможлива система ринкових відносин, яка забезпечує акумуляцію і перерозподіл світових фінансових потоків.

Глобалізація фінансових ринків полягає у посиленні їх ролі в процесі руху фінансових ресурсів між країнами, що супроводжується зростанням міжнародної мережі фінансових організацій та виникненням якісних змін в їх структурі управління. Процеси формування світових фінансових ринків, які почалися в 50-х рр. і досягли найвищої точки свого розвитку в 90-х, можна віднести до важливіших явищ громадського та економічного життя другої половини ХХ століття. Глобалізація фінансового середовища є однією з суттєвих рис сучасної світової економічної системи. Динамічний розвиток фінансових ринків, зокрема міжнародних ринків цінних паперів, спонукає по-новому оцінити взаємозалежність окремих країн, їх конкурентоспроможність та здатність адаптуватися до глобальної економіки. Інтеграція і глобалізація є однією з ключових тенденцій формування та розвитку світового ринку цінних паперів на сучасному етапі.

Створення ефективно діючого фінансового ринку є найважливішим завданням реформування економіки країни. Будь-які економічні перетворення залишаться незавершеними без створення конкурентоспроможного фінансового сектору, здатного мобілізовувати, перерозподіляти та надавати економіці інвестиційні ресурси. Тому розвиток фондового ринку, як невід'ємної частини фінансового ринку та важливого елемента національної економіки, набуває першочергового значення.

Дослідженню проблематики формування та розвитку світового ринку цінних паперів в умовах глобалізації присвячено роботи зарубіжних вчених: О.Ю. Аршавського, М.І. Берзоні, О.М. Буреніна, О.О. Буянова, Є.Ф. Жукова, Я.М. Міркіна, Б.Б. Рубцова, Б.М. Ческідова, Л.М. Федякіной, Філіпа А. Фішера, А. Шляйфера, У.Ф. Шарпа та інші.

Роль фондового ринку у фінансово-економічній ситуації, що склалася в Україні, є надзвичайно великою. Банківський кредит через високі відсотки є недосяжним для переважної більшості підприємств, тому використання важелів фондового ринку для залучення коштів є найбільш раціональним вирішенням цієї проблеми. Вагомий внесок у дослідження питань створення та ефективного функціонування ринку цінних паперів України зробили такі вітчизняні вчені-економісти, як С.В. Богачов, І.В. Кривов'язюк, С.О. Маслова, О.М. Мозговий, Ю.В. Макогон, М.І. Назарчук, О.А. Опалов, В.І. Павлов, І.І. Пилипенко, О.І. Рогач, О.М. Сохацька та інші.

Вітчизняними та зарубіжними вченими зроблено значний внесок у дослідження зазначеної проблеми. Однак слід відзначити, що недостатньо дослідженими залишаються питання щодо визначення ролі та місця світового ринку цінних паперів у системі світового фінансового ринку, тенденції розвитку світового фондового ринку в умовах глобалізації. Вищевикладене зумовило вибір теми дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України в рамках напрямів наукової роботи кафедри „Міжнародна економіка” в межах держбюджетної теми Г01/3 “Конкурентоспроможність підприємств Донецького регіону на міжнародних ринках і пошук шляхів її підвищення” (номер держреєстрації 0101U005723) - автором здійснено оцінку потенціалу формування та розвитку фондового ринку України і Донецької області. Дослідження виконувалось також відповідно до напрямів програми науково-технічного розвитку регіону “Донецька область - 2020”, в розробці якої брав участь Донецький національний університет, про що є відповідні довідки в додатках до дисертації.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є розробка методологічних та науково-практичних підходів щодо формування та розвитку світового ринку цінних паперів.

Для досягнення зазначеної мети було поставлено і вирішено такі задачі:

дослідити особливості й сутність розвитку світової економічної системи в умовах глобалізації;

проаналізувати сучасні теорії міжнародного руху капіталу;

дослідити роль та місце світового ринку цінних паперів у системі фінансового ринку;

проаналізувати інтеграційні та глобалізаційні процеси у світовому господарстві; економічна інтеграція цінний папір

дослідити розвиток світового ринку цінних паперів;

визначити особливості формування та розвитку фондового ринку України на сучасному етапі;

розробити економіко-математичну модель прогнозування мінливості інвестиційної привабливості цінних паперів України;

визначити тенденції, що впливають на подальший розвиток світового ринку цінних паперів;

запропонувати напрямки забезпечення прозорості фондового ринку України.

Об'єктом дослідження є процес розвитку світового ринку цінних паперів, що діє в умовах глобалізації.

Предметом дослідження є організаційно-економічні аспекти формування та розвитку світового ринку цінних паперів в умовах глобалізації.

Методи дослідження. Теоретичну й методологічну основу дисертаційної роботи становлять наукові праці провідних вітчизняних і зарубіжних вчених з питань формування та розвитку світового ринку цінних паперів в умовах економічної глобалізації.

У дослідженні використано діалектичний метод наукового пізнання, а також загальнонаукові методи пізнання: методи теоретичного узагальнення, системного аналізу, синтезу (для дослідження теоретичних основ світової економічної глобалізації); групування і класифікації (для дослідження організаційно-фінансових засад участі світового ринку цінних паперів у розвитку світового фінансового ринку); методи статистичного аналізу (для виявлення тенденцій формування світового фондового ринку, аналізу статистичних даних щодо структури і динаміки його розвитку); економіко-математичні методи (для аналізу стану та розвитку фондового ринку України); системного підходу (для виявлення основних напрямків інтеграції українського фондового ринку до світового ринку цінних паперів).

Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативні акти України, матеріали Державного комітету статистики України, періодичні видання, офіційні звіти та аналітичні публікації провідних міжнародних економічних організацій, матеріали вітчизняних і міжнародних конференцій, інформація мережі Internet.

Наукова новизна отриманих результатів дослідження полягає в поглибленні існуючих теоретичних положень щодо ролі та місця світового ринку цінних паперів у світовій економічній системі й розробці науково-практичних рекомендацій щодо визначення тенденцій формування та розвитку світового ринку цінних паперів в умовах глобалізації.

Конкретні наукові результати, що розкривають особистий внесок автора у розробку досліджуваної проблеми та характеризують наукову новизну роботи, полягають у такому:

вперше:

запропоновано систематизацію тенденцій формування світового ринку цінних паперів в умовах економічної глобалізації, яка виділяє дві основні тенденції, що впливають на подальший розвиток системи світового фондового ринку, а саме фінансову глобалізацію та фінансову нестабільність;

розроблено економіко-математичну модель волатильності ринку цінних паперів України, застосування якої дозволяє інвестору через використання ARCH і GARCH моделей враховувати мінливість українського фондового ринку та з достатньою достовірністю прогнозувати прибутки від вкладення в фінансові інструменти, а саме в акції, облігації та облігації внутрішньої державної позики.

удосконалено:

механізм інтегрування національних ринків у єдиний світовий ринок цінних паперів через консолідацію фінансового сектору, яка проявляється у створенні прозорого ринку цінних паперів, трансформації відносин між організаторами торгівлі цінними паперами та його інфраструктури, реалізація якого призведе до об'єднання регіональних та міжрегіональних торговельних систем з цінних паперів, що забезпечить комплексне обслуговування учасників ринку цінних паперів і зниження трансакційних витрат;

підходи до визначення етапів та структурних змін у формуванні національних фондових ринків, що дозволило виявити чинники, які найбільше впливають на розвиток світового ринку цінних паперів в процесі глобалізації, а саме лібералізацію і дерегулювання фінансових потоків між країнами.

отримало подальшого розвитку:

визначення поняття „ринок цінних паперів” як ринку, де акумулюється тимчасово вільний фінансовий капітал з метою його перерозподілу між учасниками ринку (інвестор, емітент, посередник) та переливу з одного сектору економіки, де спостерігається його надлишок в інший, де відчувається його нестача, через операції з купівлі-продажу специфічного товару - цінних паперів, з метою отримання прибутку;

класифікація зовнішніх та внутрішніх структуроутворюючих факторів, які діють у довгостроковому періоді та впливають на формування та розвиток ринку цінних паперів: модель економічної і політичної системи, економічна й фінансова політика держави, структура власності, модель економічної поведінки населення, диспропорції національного фондового ринку; довгострокові цикли світової економіки, залежність від ринку-лідера та інших провідних ринків, порівняльна конкурентоспроможність держави й фондового ринку, ступінь близькості до індустріальних ринків.

Практичне значення отриманих результатів проведеного дослідження полягає в тому, що розроблені підходи дозволяють визначити основні тенденції формування та розвитку світового ринку цінних паперів в умовах економічної глобалізації і розробити напрямки інтеграції України до нього.

Положення, висновки та пропозиції дослідження було впроваджено в роботі Донецької фондової біржі (довідка №259 від 05.09.2005р.) - результати дослідження розвитку вітчизняного фондового ринку, Донецької торгово-промислової палати (довідка №478/03 від 12.05.2005р.) - результати дослідження тенденцій розвитку світового ринку цінних паперів, АТ „НОРД” (довідка №01/8-22 від 10.03.2006р.) - економіко-математична модель волатильності фондового ринку України, Донецьким філіалом Національного інституту стратегічних досліджень (довідка №182/06 від 30.11.2004р.) - виявлення основних структурних змін та етапів формування національних фондових ринків, а також при підготовці рекомендацій І Міжнародної науково-практичної конференції „Проблеми та перспективи співробітництва між державами Південно-Східної Європи у межах Чорноморського економічного співробітництва і ГУУАМ”, які було направлено Урядам країн-членів ЧЕС і ГУУАМ, посольствам держав в Україні, державній та регіональним торговельно-промисловим палатам (довідка №622/01-27/7.97 від 16.10.2003р.).

Особистий внесок здобувача. Представлені в дисертаційній роботі результати отримані автором самостійно і знайшли відображення в опублікованих роботах.

Апробація результатів дослідження. Основні ідеї і положення дисертаційної роботи обговорювалися на міжнародних науково-практичних конференціях і семінарах: “Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв'язків і залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект” (м. Святогірськ: 2002р., 2003р., 2004р., 2005р., 2006р.); “Проблеми і перспективи співробітництва між країнами Південно-Східної Європи в рамках Чорноморського економічного співробітництва і ГУУАМ” (м. Донецьк - Свіштов - Албена: 2003р., 2005р.).

Публікації. Результати проведеного дослідження знайшли своє відображення в 8 наукових працях загальним обсягом 4,6 д.а., з яких особисто автору належить 4,6 д.а., з них 7 - у наукових фахових виданнях обсягом 3,5 д.а., з яких особисто автору належить 3,5 д.а.

Структура й обсяги роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел зі 160 найменувань і додатків. Зміст дисертації викладено на 195 сторінках друкованого тексту, включаючи 26 таблиць на 15 сторінках та 25 рисунків на 22 сторінках.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету і задачі дослідження, об'єкт і предмет, сформульовано основні результати дослідження, які мають наукове та практичне значення.

У першому розділі „Теоретичні основи формування та функціонування світового ринку цінних паперів” досліджено сутність і особливості розвитку світової економічної системи в умовах глобалізації, встановлено роль та місце світового ринку цінних паперів у світовій економічній системі, проаналізовано інституціональну структуру та інструменти світового ринку цінних паперів.

Розвиток світового господарства характеризується глобалізацією, яка є якісно новим етапом відкритості та взаємозалежності національних економік, посиленням інтернаціоналізації господарського життя на основі лібералізації міжнародного обміну. Розвиток глобалізаційного процесу веде до створення інтегрованого світового господарства на основі відкритих національних економік, глобальних ринків товарів, послуг, факторів виробництва та фінансів. Головними суб'єктами процесу глобалізації, що створюють його інституціональну систему, виступають держави, міжнародні та регіональні організації, транснаціональні корпорації та банки, міжнародні фінансові ринки.

Формування міжнародних фінансових ринків протягом останніх десятиріч перебуває у безпосередній залежності від динаміки глобалізаційних та інтеграційних процесів у світі.

Розвиток світового фінансового ринку в умовах глобалізації досліджено на основі критичного аналізу економічних теорій, серед яких виділяють: теорію „довгих хвиль” Кондрат'єва, яку в подальшому розвинули Шумпетер і Фрімен; теорію взаємозв'язку капіталу з темпами економічного зростання Харрода; теорію автономного і стимульованого експорту капіталу Махлупа; модель взаємного руху капіталів між країнами Грабела; гіпотезу „ефективного ринку” Робертса.

Сучасний глобальний фінансовий розвиток характеризується зменшенням ролі банківського сектору як механізму перерозподілу фінансових ресурсів, та відповідним посиленням інвестиційної та позичкової діяльності на ринках цінних паперів. Завдяки стрімким перетворенням на фондових ринках останні почали відігравати роль головного структуроутворювального чинника розвитку світових фінансів. Ринок цінних паперів є частиною фінансового ринку, який вбирає в себе також банківські й страхові інститути.

Проаналізувавши систему поглядів щодо досліджуваної теми, автор виділяє головні етапи та наслідки глобалізації міжнародних ринків цінних паперів. Лібералізація і дерегулювання фінансових потоків між країнами стали головними чинниками процесу глобалізації світового ринку цінних паперів (табл. 1). Головні структурні зміни, які сприяли прискоренню цього процесу, відбулися у 1970-1990-ті роки ХХ століття і продовжуються у ХХІ. Треба зауважити, що кожний попередній етап, на який припали структурні зміни, має прямий вплив на формування та розвиток наступних етапів.

Таблиця 1. Етапи структурних змін у системі світового ринку цінних паперів

У науковій літературі існують різні підходи до визначення поняття „ринок цінних паперів”. На основі проведеного дослідження автором було надане таке визначення: ринок цінних паперів - це ринок, де акумулюється тимчасово вільний фінансовий капітал з метою його перерозподілу між учасниками процесу (інвестор, емітент, посередник) та переливу з одного сектору економіки, де спостерігається його надлишок, в інший - де відчувається його нестача, через операції з купівлі-продажу специфічного товару - цінних паперів, з метою отримання прибутку.

Сучасна ситуація, що склалася на світовому ринку цінних паперів, відрізняється більш складною інституціональною структурою фондових ринків. Це пов'язано з тим, що зросла кількість різноманітних фінансових інструментів, що використовуються, зросла швидкість здійснення фінансових операцій, та відповідно, зріс обіг цінних паперів, що значною мірою підвищило волатильність фондових ринків.

Таким чином, у першому розділі виділено головні етапи та наслідки прискорення процесу глобалізації світового ринку цінних паперів; визначено поняття „ринок цінних паперів”; доведено, що в механізмі перерозподілу фінансових ресурсів зменшується роль банківського сектору та посилюється вплив ринку цінних паперів; визначено, що відбулася структурна зміна інституціональних інвесторів через зростання кількості різноманітних інструментів на фондовому ринку.

У другому розділі „Аналіз розвитку світового ринку цінних паперів в умовах економічної глобалізації” проаналізовано глобалізаційні та інтеграційні процеси у світовому господарстві, формування та розвиток світового ринку цінних паперів, динаміку розвитку фондового ринку України на сучасному етапі.

В останні десятиріччя відбулися глибокі зміни в характері та рушійних силах світового економічного процесу, змінилися співвідношення стабілізуючих та дестабілізуючих економічних факторів, їх вплив на поведінку господарчих суб'єктів та їх взаємозв'язок.

Глобалізація характеризується, зокрема, тим, що під її впливом об'єднуються різні види ринків (товарів, послуг, інформації, фінансів). Процес глобалізації охоплює близько 60% світового валового продукту, 70-80% міжнародної зовнішньої торгівлі і 90% світових фінансів. Зросла загальна ефективність світової економіки, що створило об'єктивні передумови для економічного прогресу не тільки розвинутих країн світу, але й країн, що розвиваються. Про це свідчить те, що з 1950 по 2002рр. частка країн, що розвиваються, у світовому ВВП зросла з 22,2 до 39,7%; у промисловому виробництві - з 15,5 до 33,8%; товарному експорті - з 16,8 до 41,2%.

З огляду ускладнення інтеграційних процесів у міжнародних відносинах стає зрозумілим, що тільки конкурентоспроможна економіка може брати участь у процесі глобалізації світового господарства. Одним із показників, що надають конкурентні переваги стратегічного характеру країні на міжнародній арені, є ВВП. За обсягами ВВП у 2004 р. у десятку лідерів увійшли такі розвинені держави, як США, Канада, Великобританія, Японія, ЄС-12, а також Китай, Індія, Корея, Мексика, Австралія.

США є лідером у світовій економічній системі та посідають перше місце за такими показниками, як міждержавна конкурентоспроможність, конкурентоспроможність фірм, технологічний розвиток тощо.

Рівень макроекономічної стабільності - один із головних критеріїв конкурентоспроможності країни. Він розраховується за такими показниками: ВВП, експорт товарів та послуг, інфляція, рівень безробіття (відсоток до кількості працездатних), дефіцит держбюджету (відсоток до ВВП), ставка відсотка. Сполучені Штати мають найвищі показники за макроекономічними показниками стабільності порівняно з такими розвиненими країнами світу, як Японія і Європейський Союз (табл. 2).

Таблиця 2. Динаміка основних макроекономічних показників, 2001-2003 рр., %

Промислово розвинуті країни є головними експортерами капіталу. На три основні „центри сили” - ЄС, США, Японію припадає 85% щорічних потоків вивозу капіталу. Сукупні інвестиції США за кордоном досягли на початку ХХІ сторіччя 1245 млрд.дол. - більше, ніж у будь-якої іншої промислово розвинутої країни, хоча і поступається загальній величині прямих іноземних інвестицій країн ЄС - 3110 млрд.дол. Другим світовим інвестором виступає Великобританія. За 90-ті рр. ХХ сторіччя кумулятивна вартість британських інвестицій за кордоном зросла з 304 до 902 млрд.дол. Третю-четверту позицію серед світових експортерів капіталу поділяють Франція та Німеччина - 492 та 442 млрд.дол. у 2002 р. відповідно.

У 2005 році укладено велику кількість угод з корпоративного злиття та поглинання у таких важливих галузях як нафтова, телекомунікації та банківський сектор, їх вартість зросла на 28% і сягнула 381 млрд.дол. Цьому сприяли низькі відсоткові ставки, зріст прибутків і підвищення цін на активи.

Наприкінці ХХ століття виявилися нові тенденції в розвитку міжнародних фінансових ринків на основі інфраструктурних перетворень і фінансових інновацій. Найбільшого розвитку в умовах глобалізації отримали ринки цінних паперів, чому сприяла модернізація інституціональної системи і зменшення трансакційних витрат під впливом зростаючої конкуренції та вимог користувачів до ринку.

Обсяг світового ринку цінних паперів в період з 1995 по 2003рр. зріс майже в 3 рази, з 2296 до 6879 млрд.дол. (рис. 1).

Рис. 1. Динаміка світового ринку цінних паперів, 1995-2003рр., млрд. дол.

Зростання динаміки світового ринку цінних паперів сприяло посиленню взаємозалежності національних фондових ринків, що виявилося у синхронному підвищенні чи падінні курсів цінних паперів на національних ринках капіталів різних країн. Взаємозалежності національних фондових ринків сприяли: інформаційна прозорість національних ринків капіталів; відкритість національних фондових ринків для іноземних учасників; інфраструктурні зміни на національних ринках капіталів; висока швидкість передачі інформації; підвищення ролі інституціональних інвесторів.

Останнім часом фондові ринки країн, що формуються, стають більш привабливими для інвесторів з розвинутих країн через високий рівень прибутковості операцій з цінними паперами. Разом з тим, мають місце негативні риси, а саме: високий рівень контролю з боку держави, низька капіталізація ринку акцій, обмежена кількість компаній з акціями, що котируються, нерозвиненість валютно-фінансової і кредитної інфраструктури, фінансово-економічна нестабільність держави.

Незважаючи на те, що фондовий ринок України тільки почав своє становлення, на даному етапі вдалося створити як сам ринок, так і необхідну для його функціонування інфраструктуру. Сам ринок поки що переважно виконує невластиві йому функції вирішення проблеми неплатежів і перерозподілу власності в процесі приватизації. Основна функція - мобілізація фінансових ресурсів - реалізується вкрай обмежено.

Станом на 01.01.2005р. загальний обсяг випуску цінних паперів, зареєстрованих ДКЦПФР, становить 145,02 млрд.грн. (рис. 2).

Рис. 2. Динаміка обсягу зареєстрованих випусків цінних паперів, 1996-2004рр., млрд. грн.

Впродовж останніх років переважна більшість випусків фінансових інструментів відбувалася в двох видах: акції (81,5%) та облігації (11,8%), загальний обсяг яких становив 93,3% у 2004р.

За класифікацією агенції Standard&Poor's Україну віднесено до групи граничних ринків, в яку входять ще 20 країн. За даними агенції, Україна в 2004р. посіла перше місце за рівнем зростання індексу - 170,33% та друге місце за рівнем капіталізації - 11778,4 млн. дол.

Подальший розвиток фондового ринку України полягає в насиченні цінними паперами, які продаються і купуються в умовах прозорості функціонування ринку й захисту інтересів інвесторів. Також необхідно оптимізувати структуру ринку за наступними напрямками: за видами фінансових інструментів; за співвідношенням між організованим і неорганізованим ринками, між біржовим та позабіржовим обігами цінних паперів; за секторами економіки.

У дисертаційній роботі розроблено економіко-математичну модель волатильності фондового ринку України, яка дає змогу більш точно виявити коливання курсів цінних паперів за певний період часу. За допомогою запропонованої моделі на основі даних ПФТС за 2003-2005рр. була розрахована волатильність українського ринку акцій, облігацій та ОВДП.

Рівень волатильності розраховується за наступною формулою:

, (1)

де - константа - базова волатильності;

- зміни (цін) в попередній момент часу;

- порядок моделі (довжина лага - кількість останніх змін цін, що впливають на волатильнісь);

- вагові коефіцієнти, які виявляють ступінь впливу попередніх змін цін на поточні значення волатильності.

У результаті математичних перетворень розрахували залежність обсягу торгів цінними паперами від часу, яка має вигляд:

Z1 = 67,70415 + 0.845899 Z1(-1)(2)

Проаналізувавши обсяги торгів акціями, облігаціями і ОВДП автор зробив висновок, що найменш ризикованими у 2003-2005рр. були ринки облігацій та ОВДП, а найбільш ризикованим був ринок акцій. Привабливість облігацій і ОВДП пов'язана зі стабілізацією макроекономічної ситуації в країні та зниженням банківських ставок. В Україні склалися умови для розміщення облігацій - ринок достатньо зрілий для здійснення емісій з урахуванням вимог інвесторів.

Результати дослідження довели, що процеси глобалізації впливають на економічну стабільність різних країн та регіонів світу, найбільшого розвитку отримали ринки цінних паперів внаслідок того, що глобалізація світового фондового ринку відбувалася швидше за глобалізацію ринків товарів та послуг, створення конкурентоспроможного фондового ринку буде сприяти динамічному розвитку економіки України через залучення інвестицій.

У третьому розділі „Напрямки формування світового ринку цінних паперів в умовах економічної інтеграції та глобалізації” запропоновано механізм інтегрування національних ринків у світовий ринок цінних паперів, класифіковано фактори, які впливають на формування ринку цінних паперів, визначено тенденції формування та розвитку світового ринку цінних паперів в умовах глобалізації.

Глобалізація світової економіки, глибокі структурні зрушення спричинені розгортанням інноваційного процесу й діяльності транснаціональних корпорацій, потребують створення нових можливостей для зростання інвестиційної привабливості країн світу.

Автором було запропоновано механізм інтегрування національних ринків у світовий ринок цінних паперів (рис. 3), який базується на трьох складових консолідації фінансового сектору: відносини між організаторами торгівлі цінними паперами з виділенням чотирьох типів кооперації; трансформації ринкової інфраструктури з виділенням вертикального та горизонтального об'єднання; створення прозорого ринку цінних паперів з виділенням головних факторів, що впливають на нього.

Рис. 3. Механізм інтегрування національних ринків у світовий ринок цінних паперів

Досліджено фактори, які мають вплив на довгостроковий розвиток ринку цінних паперів і діють всередині країни: модель економічної і політичної системи, економічна й фінансова політика держави, структура власності, модель економічної поведінки населення, диспропорції національного фондового ринку та поза її межами; довгострокові цикли світової економіки, залежність від ринку-лідера і інших провідних ринків, порівняльна конкурентоспроможність держави й фондового ринку, ступінь близькості до індустріальних ринків.

Наприкінці ХХ століття склалися тенденції, які визначають подальший розвиток світового ринку цінних паперів в умовах глобалізації. Автором визначено, що основними тенденціями є фінансова глобалізація, яка дозволяє вітчизняним компаніям розширити фінансування за рахунок залучення нових джерел акціонерного капіталу через вихід на міжнародні фондові ринки та фінансова нестабільність світового ринку цінних паперів, що виявляється у виникненні об'єднаних ризиків і поширенні їх негативного впливу на національні й міжнародні ринки цінних паперів, що призводить до масштабних кризових явищ (рис. 4).

У всіх розвинутих країнах компанії, акції яких продаються на відкритому ринку, мають розкривати фінансову звітність для інвесторів. Інформаційне забезпечення є однією з найважливіших складових ефективної діяльності інституціональних інвесторів. Успішне становлення та розвиток фондового ринку України потребує забезпечення як внутрішніх, так і зовнішніх інвесторів повною інформацією щодо умов випуску та обігу цінних паперів на первинному та вторинному ринках, тобто будь-яка необхідна інформація повинна бути прозорою та доступною для учасників ринку цінних паперів.

Проаналізувавши досвід фондових ринків розвинутих країн, автор зробив висновки, що прозорість інформаційної системи фондового ринку України має відповідати таким вимогам:

- інвестори та акціонери заздалегідь повинні отримувати повний обсяг інформації щодо поточного фінансового стану підприємства;

- емітент має розповсюджувати інформацію через Інтернет-технології;

- внутрішні документи компанії повинні містити чіткі формулювання, охоплювати звіти про операції з цінними паперами на організованих та неорганізованих ринках;

- має базуватися на проголошенні відкритості інформаційної сфери та етичності дій з боку усіх учасників;

- включати умови емісії цінних паперів, що пропонуються до відкритого продажу, та умови випуску відкритими акціонерними товариствами власних акцій;

- спиратися на підтримку з боку держави та юридичне поле, яке б забезпечувало відповідальність не тільки за відмову надання достовірної інформації, а й у разі несвоєчасного її подання.

Рис. 4 Систематизація тенденцій розвитку світового ринку цінних паперів в умовах глобалізації