Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ І МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

Кулініч Олег Миколайович

УДК 339.72 + 336.741.236.2 (477)

ЕКОНОМІЧНІ МЕХАНІЗМИ БОРОТЬБИ З ВІДМИВАННЯМ ГРОШЕЙ: УКРАЇНСЬКІ ЗАВДАННЯ В КОНТЕКСТІ МІЖНАРОДНОГО ДОСВІДУ

08.05.01 - Світове господарство і міжнародні економічні відносини

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

КИЇВ-2006р.

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у відділі зовнішньоекономічних досліджень Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Новицький Валерій Євгенович, заступник директора Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України з наукової роботи.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Мокій Анатолій Іванович, директор Регіонального філіалу Національного інституту стратегічних досліджень у м. Львові;

кандидат економічних наук, доцент Мартьянов Олексій Іванович, заступник директора Інституту міжнародних відносин Національного авіаційного університету з наукової роботи

Провідна установа: Українська академія зовнішньої торгівлі, кафедра міжнародного менеджменту та маркетингу

Захист відбудеться 18 травня 2006 р. о 1600 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.176.01 по захисту дисертацій в Інституті світової економіки і міжнародних відносин НАН України за адресою: 01030, Київ, вул. Леонтовича, 5

Із дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України за адресою: 01030, Київ, вул. Леонтовича, 5

Автореферат розісланий 17 квітня 2006 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради, к.е.н. А.М. Хахлюк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Необхідним елементом ефективної відкритої економіки є механізм забезпечення економічного правопорядку, який стосується діяльності резидентів та нерезидентів на території держави, а також системи їх зовнішніх господарських зв'язків. Економічна глобалізація, зростання ефективності систем розрахунків, дедалі більша гнучкість та оперативність ринків капіталу дозволяють приватним особам і організаціям переміщувати величезні суми грошей як на внутрішніх фінансових ринках, так і з однієї країни до іншої. Даний феномен сприяє результативності системи міжнародних економічних відносин та створює системні небезпеки як для неї, так і для окремих відкритих економік. Зумовлений лібералізацією більш вільний рух капіталів, товарів, послуг, а також робочої сили безумовно означає більшу ефективність, але водночас - й відносну безконтрольність руху грошових коштів. Останнє надає деструктивним суб'єктам економічного життя, кримінальним угрупованням можливість безкарно легалізувувати, відмивати гроші, які були отримані в результатів незаконної, протиправної діяльності на національному і на міжнародному рівнях.

Небезпека відмивання брудних грошей для системи міжнародних економічних відносин полягає у тому, що воно здійснює істотний вплив на розподіл і внутрішніх, і міжнародних грошових ресурсів, підриває макроекономічну стабільність. Тому вироблення економічних методів боротьби із цим явищем є одним із ключових, стратегічних напрямів не тільки протидії організованої злочинності, але й розв'язання важливих задач системної оптимізації міжнародних економічних відносин та національних господарських комплексів країн.

Через свою значущість проблематика протидії відмиванню грошей дедалі частіше потрапляє в поле уваги провідних науковців, громадських, міжнародних організацій, представників урядів та господарських структур, об'єднань останніх. Серед відомих західних авторів, які присвятили свої праці проблемам системної оптимізації міжнародних економічних відносин, зокрема зважаючи на інституційні аспекти їх побудови, можна відзначити Я.Корнаї, М.Портера, Дж.Стіглиця, Н.Стерна, М.Тодаро. Серед провідних фахівців, які присвятили свої роботи проблемам регулювання міжнародних фінансових потоків та протидії відмиванню грошей, можна назвати З.Блюмерс, К.Коттке, Б.Райдера та ін. Становлення й функціонування правової системи транзитивної економіки, зокрема економіки України, є предметом дослідження таких відомих вчених, як М.Камлик, М.Козюбра, Є.Невмержицький, Т.Тарахонич, В.Цвєтков, Ю.Шемшученко та ін. Але широкий підхід до праворозуміння вимагає інтегрального розгляду як правових, так і економічних питань, який забезпечує адекватне бачення проблематики протидії відмиванню грошей, передбачає синтез різнодисциплінарних поглядів з урахуванням національної специфіки розвитку України. Він представлений в працях О.Барановського, О.Білоруса, В.Будкіна, З.Варналія, О.Власюка, М.Дудченка, Ю.Лисенкова, Д.Лук'яненка, О.Мартьянова, А.Мокія, В.Новицького, В.Онищенка, Ю.Пахомова, О.Плотнікова, О.Скрипнюка, А.Сухорукова, а також інших авторів.

Проблематика відмивання грошей є предметом аналітичних розробок ряду міжнародних організацій та структур, зокрема ООН, FATF, ЮНКТАД, СОТ, МОП, МВФ, Світового Банку, інститутів ЄС, а також інших міжнародних організацій та структур.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась у відповідності до планової тематики відділу зовнішньоекономічних досліджень ІСЕМВ НАН України, зокрема при розробці наступних тем: “Геоекономічна політика України в контексті світових інтеграційних процесів” (державний реєстраційний номер 0103U006310); “Світовий досвід ринкової та структурної трансформації і реалії України” (державний реєстраційний номер 0109U002311); “Цивілізаційні основи світових трансформаційних процесів” (державний реєстраційний номер 101U005101).

Метою даної роботи є розгляд і аналіз діянь, які зашкоджують економічному розвитку держав в умовах глобалізації, і вироблення на цій основі положень щодо протидії відмиванню грошей на державному рівні а також пропозицій по розвитку співпраці держав в боротьбі з цим видом незаконних діянь.

Досягнення поставленої в дисертації мети передбачає розв'язання наступних завдань дослідження:

· виявити системний зв'язок між процесами глобалізації та задачами захисту національних ринків та соціально-економічних систем окремих країн;

· виявити природу явища відмивання грошей в широкому контексті сучасних явищ на фінансовому ринку та у соціальній системі;

· уточнити співвідношення макроекономічних та інституційних, програмно-цільових регулятивних підходів щодо вироблення адекватних заходів протидії відмиванню грошей, зокрема - найбільш придатні та ефективні макроекономічні інструменти запобігання відмиванню грошей;

· з'ясувати параметри адекватної інституційної системи, виділити координуючі органи у сфері боротьби з відмиванням грошей;

· уточнити процедуру нагляду за фінансовими інститутами, що дозволяє контролювати незаконні або сумнівні операції;

· обґрунтувати напрями розширення співпраці з міжнародним співтовариством з метою запобігання практиці відмивання грошей;

· виявити характерні риси міжнародної регулятивної практики та напрями активного використання міжнародного досвіду при розробці ефективних механізмів боротьби з відмиванням грошей;

· сформулювати пропозиції щодо розробки правової бази для боротьби з відмиванням грошей;

· визначити програмно-цільові підходи запровадження ефективної, міжнародно конкурентної моделі в Україні за умов жорсткої системи правового контролю за міжнародною економічною сферою.

Об'єктом дослідження виступають процедури відмивання грошей як специфічне явище глобалізації та наслідок становлення інформаційних систем підтримки фінансових ринків. Особлива увага в роботі приділяється дослідженню українських реалій у сфері відмивання грошей в контексті сучасних міжнародних валютно-фінансових відносин.

Предметом дослідження є система економічних відносин, що забезпечує ефективну протидію відмиванню грошей, зокрема механізми фінансової політики, вдосконалення регулятивних функцій, виходячи з досвіду, що накопичено у світовій практиці забезпечення економічного правопорядку.

Методи дослідження застосовувалися у відповідності до цілей, що ставилися в конкретних підрозділах дисертації. При дослідженні у першому розділі теоретичних і прикладних проблем боротьби з економічною злочинністю в контексті глобальних тенденцій інтернаціоналізації застосовувалися методи системного аналізу, індукції, дедукції та узагальнення (підр. 1.1). Визначення економічної природи кримінальних фінансових ресурсів здійснювалося за допомогою логічного та історичного методів пізнання, шляхом застосування та узагальнення емпіричних даних, використання інтегрального розгляду ендогенних економічних та екзогенних (правових, організаційно-інституційних та ін.) факторів (підр. 1.2). Механізми економічного правопорядку досліджувалися з використанням секторально-галузевого аналізу (підр. 1.3). Міжнародний досвід економічного регулювання боротьби з відмиванням грошей у другому розділі вивчався на основі співставлення теоретичних та регулятивних підходів, а також експертних оцінок досліджуваного явища, аналізу й системних узагальнень (підр. 2.1). На базі аналізу широкої бази емпіричного матеріалу узагальнювався досвід формування національних, міжнародних механізмів боротьби з відмиванням грошей. Пропозиції з формування інтегральної моделі протидії відмиванню грошей базувалися на критичному перенесенні кращих зразків зарубіжного досвіду у вітчизняні умови (підр. 2.2 і 2.3). Дослідження механізмів боротьби з відмиванням грошей в Україні у третьому розділі велося на основі виявлення загальних особливостей та специфіки індивідуальних проявів законодавчого, нормативного процесу в економічній сфері, порівняльного міжкраїнового аналізу (підр. 3.1). Міжнародне співробітництво України з протидії відмиванню досліджувалося на базі узагальнень статистичних даних (підр. 3.2.), а державна інноваційна політика досліджувалася на основі методів макроекономічного, секторального аналізу, прогнозу й наукового передбачення, системного підходу до оптимізації моделей національної спеціалізації (підр. 3.3).

Наукова новизна проведеного дослідження полягає у виробленні теоретичних положень щодо формування механізму протидії відмиванню грошей на державному рівні в сучасних умовах інтернаціоналізації та пропозицій з розвитку міжнародного співробітництва України в боротьбі з цим явищем. Зокрема, в роботі було:

вперше:

обґрунтовано сутність феномену відмивання грошей в умовах сучасної інтернаціоналізації та зростання взаємної залежності країн як функціональної ланки загальної системи міжнародної економічної діяльності в цілях вилучення прибутку від нелегального підприємництва, до якого залучаються злочинні угруповання, організації або групи з унітарною або ієрархічною структурою і розподілом функцій. Запропоноване автором трактування відрізняється від попередніх тим, що враховує необхідність розгляду відмивання грошей не ізольовано, в суто економіко-правовому контексті, а з урахуванням системних зв'язків між відмиванням грошей та пов'язаним з відмиванням проникненням нелегального бізнесу в законний, до органів влади, правоохорони, а також до інших управлінських структур, інакше кажучи - в широкому міжнародному регулятивному та інституційному контексті;

? показано, що відмивання грошей, маючи міжнародну природу, виявляє риси іманентно властивого глобалізації феномену перерозподілу фінансових ресурсів, який виникає й відтворюється в умовах лібералізації та розвиток якого об'єктивно випереджає становлення механізмів правозахисту на міжнародному рівні зусиллями окремих країн, угруповань та об'єднань країн, міжнародних організацій;

удосконалено:

? теоретичні положення щодо природи інформатизації національного та глобального розвитку, зокрема показано, що максимальне поширення сфери дії міжнародних економічних механізмів, спрямованих на боротьбу з відмиванням грошей та іншими негативними явищами міжнародного кримінального характеру, може бути реалізованим унаслідок активізації міжнародного інформаційного обміну, формування режиму прозорості та підконтрольності руху капіталів, інвестиційних ресурсів, усіх форм міжнародної економічної діяльності, а також завдяки вирішенню таких технічних завдань, як міжнародне визнання уніфікованих стандартів економіко-статистичного, бухобліку тощо;

? систему підходів щодо регулюючої й консолідуючої ролі держави в умовах трансформаційної економіки, яка передбачає реструктуризацію підприємств і формування ефективного власника, створення нової фінансово-кредитної системи і каналів для інвестицій, побудову розгалуженої ринкової інфраструктури, розвиток культури ділових відносин і зміцнення довіри між господарськими агентами, реформування трудових відносин і створення систем соціального захисту працівників і населення, вдосконалення механізму реалізації принципів централізму та взаємостосунків між центром і регіонами;

отримали подальший розвиток:

? теоретичні концепції щодо розуміння сутності економічного правопорядку як необхідного засобу організації суспільства та сучасної відкритої економіки, економічне значення якого можна трактувати з точки зору максимізації кінцевої величини виробленої продукції через раціоналізацію використання ресурсів, і узгодження соціальних інтересів, що є необхідним з точки зору функціонування економіки та формування раціонального середовища передбачуваних економічних рішень;

? розуміння феномену відмивання грошей у контексті сучасної інформатизації та НТП; зокрема показано, що в діяльності, яка спрямовується на протидію відмивання, слід враховувати диверсифікацію цього явища, яка, у свою чергу, зумовлюється поширенням сучасних електронних засобів, новітніх форм розрахунків;

? підходи щодо визначення кола суб'єктності відмивання грошей та боротьби із цим явищем; зокрема в першому випадку йдеться про діяльність, що опосередковується через законні економічні структури, передусім міжнародні банки, а також фіктивні економічні структури, які мають закордонні представництва та/або налагоджені організаційно-економічні контакти, а в другому - про комплекс різнорівневих заходів національних держав, міждержавних об'єднань, утворень та організацій, громадян, приватних осіб.

Практичне значення результатів дисертації полягає в тому, що її положення, висновки та конкретні пропозиції щодо протидії організованій злочинності можуть використовуватися в законодавчій та регулятивній практиці, при організації міжнародного економічного співробітництва України в галузі протидії відмиванню грошей та міжнародній організованій злочинності. У роботі сформульовано пропозиції щодо удосконалення механізмів протидії незаконному обігу фінансових ресурсів, коштів, які можуть використовуватися в цілях подальшого здійснення протиправної діяльності.

Такі дії сприятимуть підвищенню рівня суспільної безпеки загалом, дозволять розв'язувати конкретні й викривати потенційні суспільно небезпечні проблеми.

Результати дослідження у дисертації були впроваджені в діяльності Міністерства економіки України у процесі розроблення заходів щодо інтеграційних процесів України до ЄС та міжнародних фінансових організацій, фінансового моніторингу (довідка № 95-34/141 від 22.03.2006 р.) та в роботі Державного комітету фінансового моніторингу України при вдосконаленні національної системи України по протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму (довідка № 2102/0400-4 від 22.03.2006 р.).

Матеріали, положення й висновки дисертації можуть використовуватись при викладанні у вищій школі ряду дисциплін, зокрема „Міжнародні економічні відносини”, „Міжнародний бізнес”, „Світова економіка”.

Особистий внесок здобувача полягає в тому, що всі наукові результати виконаної ним дисертації, які було опубліковано та які доповідалися на наукових конференціях, отримані автором самостійно.

Апробація результатів дослідження. Матеріали та теоретичні положення дисертації, висновки та практичні рекомендації було апробовано автором у виступах на наукових конференціях: Міжнародній науковій конференції „Україна в міжнародних економічних відносинах в умовах глобалізації” (4 липня 2002 р., ІСЕМВ НАН України); Міжнародній науковій конференції „Глобалізація та регіоналізація економічного розвитку” (25 лютого 2003 р., ІСЕМВ НАН України); Міжнародній науковій конференції „Україна в системі міжнародних відносин в умовах глобалізації” (9 лютого 2005 р., НАУ); Науковій конференції „Міжнародні економічні відносини: інноваційні та інституційні аспекти” (25 травня 2005 р., ЄУ); Науковій конференції „Міжнародна інтеграція та інформаційне суспільство” (20 жовтня 2005 р., НДІ МВ НАУ).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 4 наукові праці у фахових виданнях загальним обсягом 2 д.а., а також 6 робіт у інших виданнях загальним обсягом 1,5 д.а.

Структуру та обсяг дисертації складають вступ, три розділи, висновки. Основний текст дисертації викладено на 178 сторінках. Список використаних літературних джерел містить 182 назв. Дослідження містить 3 аналітичні таблиці на 3 стор., 5 рисунків на 5 стор. та 5 додатків на 15 стор.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі розкривається актуальність теми дослідження в дисертації, ступінь наукової розробленості, мета, предмет, завдання дослідження, наукова новизна, а також практичне значення одержаних результатів, їх апробація.

У першому розділі - „Боротьба з економічною злочинністю в контексті глобальних тенденцій інтернаціоналізації” - розглядаються глобальні процеси інтеграції та лібералізації в контексті проблем сталого розвитку, економічна природа кримінальних фінансових ресурсів як об'єкта колективних антикримінальних стратегій держав, сутність механізмів економічного правопорядку відкритого суспільства.

Глобалізація посилила взаємну залежність держав і суспільств, а сучасні інформаційні технології відкрили безпрецедентні можливості для руху фінансових ресурсів, зближення людей, що представляють різні цивілізації. Це загострило сприйняття соціальних, етнічних і релігійних відмінностей, а глобалізація, скоротивши відстані, примножила точки зіткнення й розбіжності між культурами та цивілізаціями, посилила нестабільність національних фінансових ринків, спричинила до деградації економічних потенціалів багатьох країн та регіонів світу.

Унаслідок наростаючої активності міжнародного спекулятивного капіталу, діяльності ТНК можна спостерігати явні загрози дестабілізації як глобального, так і регіонального та національного економічного розвитку багатьох країн і регіонів світу, коли „мегаспекулянти” акумулюють фінансові ресурси, отримуючи з об'єктних країн та регіонів світу величезні надприбутки. Можливості спекуляцій, які якісно збільшуються через поглиблення процесів глобалізації, розвиток фінансових технологій, безперешкодний рух капіталу, - сприяють зрощуванню кримінальних грошей з легальними секторами економік різних країн та зі світовою економікою загалом. Причому, багато форм кримінально-тіньової активності (передусім, наркобізнес, відмивання грошей, отриманих злочинним шляхом, торгівля людьми) можуть із найбільшою ефективністю функціонувати саме на міжнародному економічному рівні. Це означає необхідність активізації міжнародної взаємодії у сфері боротьби з негативними проявами тінізації та криміналізації, міжнародною злочинністю, відмиванням грошей, за наступними напрямами:

? максимальне поширення сфери дії міжнародних угод з боротьби з корупцією та криміналом;

? міжнародна стандартизація економіко-статистичного, бухгалтерського обліку;

? активізація міжнародного інформаційного обміну, формування режиму прозорості та підконтрольності руху капіталів, інвестиційних ресурсів, усіх форм міжнародної економічної діяльності.

Особлива соціальна небезпека процесів формування та функціонування кримінальних фондів, які передусім пов'язані з легалізацією злочинних доходів, пояснюється тим, що вони, з одного боку, відволікають на себе ресурси суспільного розвитку, призводять до економічної стагнації й деградації суспільних інститутів, а з іншого - забезпечують своєрідний мультиплікаційний ефект, ефект подібності: доходи, отримані злочинним шляхом, підтримують тіньову, кримінальну економіку та притягують до себе фінансові та інші ресурси в подальших репродуктивних циклах, є причиною поширення корумпованості владних структур і всього суспільства загалом.

Формування міжнародних, а також внутрішньонаціональних кримінальних фондів є системоутворюючим фактором міжнародної злочинності. Тому протидію організованому руху фінансових ресурсів слід розглядати в якості ключового напряму у справі забезпечення економічного правопорядку як на національному, так і на міжнародному рівні економічного життя, а також обов'язковим елементом сучасного міжнародного економічного життя. Необхідність такої протидії випливає з розуміння того, що обов'язковою ознакою міжнародної організованої злочинності є економічна мотивація, оскільки злочинні угруповання та співтовариства створюються для постійного здійснення злочинів у вигляді промислу в цілях отримання прибутків (як правило, великих). Протидія капіталізації міжнародного кримінального бізнесу, вкладанню коштів у нерухомість, відмиванню через банківську систему і осіданню грошей на рахунках у міжнародних банках є фактором боротьби з відтворенням злочинної діяльності.

Економічний правопорядок, який передусім підтримується державою, є необхідною умовою існування будь-якого суспільства, будь-якої репродуктивної системи. Причому виділення такого суспільного блага, як економічний правопорядок, є і предметом суб'єктивного вибору з боку відповідних суспільних інститутів, політиків, науки, і безумовною об'єктивною потребою, яку відчувають практично всі господарські суб'єкти, члени соціуму, резиденти та нерезиденти.

В умовах глобалізації та поширення сучасних інформаційних технологій особливо важливого значення набуває підвищення регулюючої та контролюючої ролі держави - як у плані створення передумов ефективного розвитку диверсифікованих форм сучасного бізнесу, так і стосовно контролю фінансових потоків усередині країн та в зовнішньоекономічних зв'язках.

Легітимна діяльність з підтримки правопорядку включає всі заходи національної держави, міждержавних об'єднань, утворень та організацій, які діють, не порушуючи принцип державного суверенітету, а також дії громадян, приватних осіб. Утім, ключовим напрямом підтримки правопорядку є протидія незаконному обігу фінансових ресурсів, коштів, які не тільки здобуті нелегітимним шляхом, а й можуть використовуватися в цілях подальшого здійснення протиправної діяльності. Ця протидія сприяє підвищенню рівня суспільної безпеки загалом, а також дозволяє розв'язувати конкретні проблеми та розкривати реальні злочини, викривати суспільно небезпечні проблеми.

У другому розділі - „Міжнародний досвід економічного регулювання та господарської діяльності в умовах боротьби з відмиванням грошей” - досліджуються національні механізми боротьби з відмиванням грошей як прояв державного втручання в економічні процеси, діяльність міжнародних організацій з боротьби з відмиванням грошей, формування інтегральної моделі протидії відмиванню грошей.

Механізми протидії відмиванню грошей у різних країнах базуються на оцінці ступеня небезпеки джерел поширення брудних грошей. Причому відмивання грошей, як і інші форми організованої злочинності, не можна розглядати як феномен суто кримінального характеру, ізольовано від загального соціально-економічного та навіть міжнародного економічного середовища. Відмивання грошей та організована злочинність є елементами складної системи соціальних зв'язків і економічних відносин з приводу незаконної, як правило інтернаціоналізованої, діяльності з вилучення незаконного прибутку через міжнародну інфраструктуру.

Перші десятиліття організованої міжнародної боротьби з відмиванням грошей показали, що мірою зміцнення систем протидії легалізації незаконних коштів окремими державами, кримінальні структури шукають прогалини в законодавчих механізмах країн, що не здійснюють боротьбу з відмиванням капіталів так активно, як інші, менше співробітничають у цій сфері зі світовою спільнотою. Тому реальності сучасних міжнародних економічних відносин вимагають не просто жорсткішого відстеження фінансових потоків, але й вихід на достеменне виявлення доходів та активів будь-якої організації на базі комп'ютерної обробки всіх даних щодо її господарській діяльності, повідомлень від банків, інших кредитних та ощадних закладів, страхувальних компаній та ін. Назріло створення єдиних національних баз даних, які щодня поповнюватимуться, і через декілька років за цими базами можна буде відслідити всі акції, пов'язані з легалізацією злочинних доходів. Зростання відповідних витрат, пов'язаних із протидією відмиванню, є об'єктивною необхідністю та буде компенсуватися убезпеченням чесного бізнесу, який вимушений конкурувати з „легкими грошима” на рівних, покращенням його конкурентних позицій.

Є дві основні площини співробітництва держав у боротьбі з відмиванням грошей: укладання міжнародних договорів з різних аспектах цієї діяльності, а також участь у міжнародних організаціях, що спеціалізуються на боротьбі з відмиванням грошей та міжнародною злочинністю взагалі.

Міжнародні організації з боротьби з відмиванням грошей, які прямо або опосередковано впливають на ситуацію в даній сфері, є регіональними (ЄС, ОАГ) та глобальними (ООН, ОЕСР) структурами, які забезпечують можливість для обговорення та розв'язання першочергових проблем у сфері профілактики злочинності та кримінального правосуддя. На європейському континенті було засновано Європейську організацію вищих органів фінансового контролю (регіональну організацію ІНТОСАЇ) для розширення контактів у сфері державного фінансового контролю. На рівні країн СНД можна відзначити створення у 1993 р. Бюро з координації боротьби з організованою злочинністю і іншими небезпечними злочинами на території СНД. Зростає й увага ООН до відмивання грошей та фінансових аспектів боротьби з організованою злочинністю. У документації Генеральної асамблеї ООН серед принципів боротьби з відмиванням грошей особливо наголошується на задачах фінансового регулювання. Паралельно до конгресів та спеціальних розглядів проблем відмивання грошей на сесіях Генасамблеї ООН, відбуваються міжнародні зустрічі та конференції, які досліджують аналогічні питання.

Особлива роль у даному відношенні відведена такій організації, як утворена в Парижі 1989 р. FATF - Міжнародна організація з боротьби зі злочинними доходами (англ.: Financial Action Task Force), яка працює під егідою ОЕСР. FATF у своїй діяльності дотримується принципів силового тиску, що хоча й не афішується, але й не приховується. Ця організація виробила низку вимог до національного законодавства країн, правила фінансового контролю, виконуючи які, держави запобігають відмиванню засобів. Відмова виконувати вимоги, зокрема неприведення національних законів у відповідність із критеріями FATF, має наслідком те, що країна - об'єкт зауважень заноситься до чорного списку FATF. Країнам - членам організації не рекомендується працювати з резидентами цих країн, і враховуючи, що членами FATF є більшість розвинутих країн світу, в т.ч. всі найвпливовіші, подібний механізм є дуже дієвим. Це, разом з такими країнами й територіями, як Науру, Гренада, Острови Кука, Єгипет, Нігерія, Сент-Вінсент, Філіппіни, Маянмар, серед перших „ізгоїв” відчула на собі й Україна. Практично всі трансакції за участю банків із країни, проти якої запроваджено санкції FATF, піддаються жорсткому контролю, а будь-яка організація, яка займається кредитною діяльністю та зареєстрована в такій країні, стикається зі значно ускладненою процедурою відкриття філій у державах ОЕСР. У системі міжнародних економічних відносин склався механізм забезпечення економічного правопорядку, взаємодії різних джерел впливу на дії макро- та мікроекономічних агентів з метою протидії відмиванню грошей.

Він інтегрує різнорідні інструменти та інститути, правові, організаційні засоби реалізації завдань протидії відмиванню грошей, геоекономічних цілей окремих агентів глобального ринку.

Тому економічні механізми протидії міжнародній злочинності слід досліджувати на глобальному, макро- і мікрорівні (див. Рис. 1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Міжнародне співробітництво країн з протидії відмиванню грошей

В умовах, коли боротьба з відмиванням брудних грошей набуває дедалі більшого значення, зростають вимоги до інституційного регулювання міжнародних економічних відносин. Ефективне забезпечення міжнародного правопорядку потребує інтегральних зусиль на макро- та мікрорівні господарської діяльності у відкритих економіках, зусиль комерційних та регулятивних дій, причому як національних, так і міжнародних за своїм характером.

У третьому розділі - „Практичні механізми боротьби з відмиванням грошей в Україні” - визначається трансформаційна специфіка правового забезпечення фінансових відносин, формулюються засади механізмів міжнародного співробітництва України з урахуванням потреб протидії економічній злочинності, а також параметри державної інноваційної політики в системі завдань соціально-економічного регулювання й гарантування економічної безпеки.

Процес формування правової бази ефективної ринкової економіки визначається тим, що розвиток капіталістичного суспільства в Україні та інших постсоціалістичних країнах зазнає впливу з боку тіньового, нелегального сектора (рівень тінізації складає, за різними джерелами, від 40% до 60% ВВП, причому ДПА України інформує про 40-45 %). Відбулася інституціоналізація тіньової економіки, яка перетворилася на складову соціально-економічної системи, набувши величезних масштабів та зумовивши завдання вироблення дієвих інституційних, і зокрема економіко-правових, механізмів підтримки відкритої ринкової економіки.

Основними причинами розвитку тіньового сектору та зростання питомої ваги транзитивних країн у міжнародній кримінальній фінансовій активності, які є типовими характеристиками несталої економіко-правової системи, виступають:

· відсутність системи правового сприяння легальному бізнесу, як у формі корпоративної політики, так і у формі економічної активності малого й середнього бізнесу;

· невідрегульованість податкового, фінансового законодавства, його нестабільність та залежність від інтересів кланів, лобістських угруповань, слабкість інституційної, матеріально-технічної бази діяльності органів правопорядку, моніторингу бізнес-середовища та основних каналів фінансового живлення тіньової економіки;

· нестабільність національних валютно-фінансових систем, економічна необґрунтованість курсової політики, криза платежів;

· корумпованість чиновників, відсутність ефективного адміністративного регулювання.

Форми міжнародного співробітництва щодо протидії відмиванню грошей, до яких необхідно активно підключатися Україні, умовно можна поділити на три види. До першого слід віднести ті, що передбачають участь держав та їх офіційних органів у співробітництві з міжнародними організаціями та відповідними структурами інших країн. До другого слід віднести підключення комерційних організацій та структур до міжнародного договірного процесу. Це передусім банківські заклади, які утворюють професійні правила роботи з клієнтурою і рекомендують усім іншим їх дотримуватись (т.зв. „Вольфсберзькі принципи”). Третій, змішаний, вид міжнародної взаємодії передбачає одночасне задієння державних і комерційних структур, зокрема центральних банків країн та приватних закладів фінансово-кредитного сектора.

Для ефективної боротьби з відмиванням грошей, а також для його попередження представляється доцільним ужиття наступних заходів:

· підвищення уваги до виявлення незаконних фінансових операцій та операцій, пов'язаних з легалізацією незаконно отриманих доходів, налагодження міжнародного обміну інформацією про контроль за такими операціями;

· розширення участі в міжурядових угодах про взаємну співпрацю у сфері боротьби з незаконними фінансовими операціями, у т.ч. з легалізацією незаконних доходів;

· вивчення досвіду зарубіжних країн (США, Німеччини, Великої Британії, Франції та ін.) в боротьбі з легалізацією незаконних доходів і попередженні даного виду злочинів;

· проведення спільних досліджень, науково-консультативних конференцій, обмін досвідом і стажування фахівців із проблем, пов'язаних з легалізацією доходів, отриманих незаконним шляхом;

· оптимізація законодавства у сфері протидії відмиванню грошей, тлумачення даного злочину як особливо небезпечного, налагодження інформаційного та погоджувального міжнародно-правового процесу.

Для кращої протидії відмиванню грошей в Україні слід розширювати існуючу систему міжнародних, міжурядових угод про співпрацю та взаємну допомогу у сфері боротьби з незаконними фінансовими операціями, а також фінансовими операціями, пов'язаними з відмиванням. Доцільно ставити питання про набуття Україною статусу членства у спеціалізованих організаціях, які займаються проблематикою відмивання грошей.

Соціально-економічне регулювання та забезпечення економічної безпеки держави не є ізольованими завданнями, розв'язання яких можливе в рамках суто ендогенного інструментарію та автономне відносно функцій інноваційного розвитку, глобальної конкурентоспроможності. Важливим напрямом вдосконалення роботи фінансових і контрольних органів є широке використання сучасних інформаційних технологій, що створюють умови не тільки для забезпечення транспарентності бюджету, але й для ефективного фінансового контролю в умовах глобалізації фінансової системи та всесвітньої інтеграції інформаційних ресурсів.

ВИСНОВКИ

Дослідження економічних механізмів протидії відмиванню грошей у контексті міжнародного досвіду та українських завдань дозволило зробити такі висновки теоретико-методологічного та прикладного характеру.

1. Боротьба з нелегальним бізнесом, криміналізацією та тінізацією економіки, зі злочинно отриманими доходами є складовою оптимізації системи міжнародних економічних відносин, фактором макроекономічних перетворень в окремих країнах. Завдання максимізації ефекту міжнародної взаємодії у боротьбі з негативними проявами тінізації та криміналізації, міжнародною злочинністю, і передусім - відмиванням грошей передбачають універсалізацію інституційних механізмів, погоджених та ефективних засобів протидії відмиванню грошей.

2. Сутність феномену відмивання грошей в умовах сучасної інтернаціоналізації та зростання взаємної залежності країн пов'язана з перерозподілом фінансових ресурсів та вилученням прибутку від нелегального підприємництва за участю угруповань, організацій або груп з унітарною та ієрархічною структурою і розподілом функцій. Відмивання грошей має міжнародну природу і виявляє риси об'єктивно властивого глобалізації феномену, розвиток якого випереджає становлення національних та міжнародних механізмів правозахисту. Його необхідними ознаками є навмисні, як правило транскордонні, дії: а) конверсія або переведення активів у цілях приховування їх незаконного походження; b) маскування характеру, джерела, місця знаходження, структури, переміщення або справжньої належності незаконних активів або пов'язаних з ними прав; с) придбання, володіння або використання активів, пов'язаних із злочинною діяльністю.

3. Економічний правопорядок є необхідним засобом організації суспільства та сучасної відкритої економіки, націленим на максимізацію обсягів виробленої продукції через раціоналізацію ресурсокористування, узгодження соціальних інтересів, створення умов для прийняття раціональних економічних рішень. Економічний правопорядок за трансформаційних умов передбачає зміцнення законодавчої, нормативної бази реформ, консолідацію державної влади, реструктуризацію підприємств, формування ефективного власника, створення нової фінансово-кредитної системи й каналів для інвестицій, побудову розгалуженої ринкової інфраструктури, розвиток культури ділових взаємин, зміцнення довіри між господарськими агентами, реформування трудових відносин, соціальний захист працівників і населення, вдосконалення взаємостосунків між центром та регіонами.

4. Масштабні фінансові операції з легалізації злочинних доходів здебільшого мають міжнародний характер, що дозволяє контролювати великі ринки та максимізувати обсяги діяльності, зменшити ризик бути спійманими через державні кордони, проблеми у взаємодії між правоохоронними органами різних країн, відсутність достатньої правової, міжнародно-правової бази. Це актуалізує продумані, програмно-цільові підходи щодо протидії відмиванню грошей та іншим формам економічної злочинності.

5. Міжнародна практика свідчить про необхідність жорсткого підходу при визначенні ступеня доцільності проникнення капіталів сумнівного походження до території країни, оскільки кримінальні капітали, увійшовши до легального фінансового обігу, залишаються під контролем власників і „працюють” на них, в результаті чого економіка виявляється залежною від діючих на території країни злочинних організацій. Останні модифікують відкриту економіку завдяки привнесенню супутніх злочинів: незаконних валютних операцій, ухилення від сплати податків, незаконного підприємництва, контрабанди товарів, сировинних ресурсів, зброї, наркотиків, незаконного обігу дорогоцінних металів.

6. Ефективна міжнародна система контролю за відмиванням грошей передбачає надання інформації правоохоронним органам інших країн у рамках дво- й багатосторонніх міжнародних угод. Елементом такої системи є створення в кожній країні єдиного центру з протидії легалізації незаконних доходів. Є потреба в достеменному відстеженні доходів та активів будь-якої організації на базі комп'ютерної обробки всіх даних щодо її господарської діяльності, повідомлень від банків, інших кредитно-фінансових закладів, страхувальних компаній тощо. Збільшення відповідних витрат бізнесу та суспільства матиме подвійну компенсацію завдяки убезпеченню чесних агентів господарської діяльності, а також покращенню умов конкуренції.

7. Міжнародні організації у сфері протидії відмиванню грошей відіграють неоднозначну роль у сучасних міжнародних економічних відносинах. Вони сприяють проведенню більш ефективної політики з попередження злочинності й удосконалення кримінального правосуддя в усьому світі, постають форумами для обміну інформацією й передовим досвідом між країнами та фахівціями, що працюють у сфері охорони економічного правопорядку та попередження відмивання грошей. Але водночас такі структури впливають на умови функціонування системи міжнародних економічних відносин, ізолюючи певні країни від повноцінної участі в системі міжнародного поділу праці та надаючи тимчасові переваги їхнім конкурентам.

8. Міжнародний економічний кримінал найуразливіший на етапі легалізації отриманих прибутків, тому боротьба з відмиванням грошей дозволяє ефективно розслідувати випадки ухилення від сплати податків, шахрайства, корупції, наркоторгівлі, незаконної торгівлі зброєю та інших серйозних злочинів. Тому є потрібним міжнародний інформаційний обмін, забезпечення прозорості та підконтрольності руху капіталів, інвестиційних ресурсів, усіх форм міжнародної економічної діяльності. Слід також гарантувати міжнародне визнання уніфікованих стандартів економіко-статистичного та бухгалтерського обліку, фінансової звітності тощо.

9. Відмивання грошей є багатостадійним, функціонально складним і тривалим процесом, що включає цілу низку різноманітних операцій. На початковому етапі брудні, як правило готівкові, гроші потрапляють до легального господарського обігу відкритої економіки, до певного проекту у фінансово-монетарному або реальному секторі. Надалі реалізується комплекс операцій, в результаті яких гроші відділяються від джерела їх походження, втрачають ознаки причетності до нелегального, кримінального сектору, а фінансово-капітальні ресурси отримують нову прив'язку до формального джерела походження, зокрема в іншій країні.

10. Існує необхідність подальшого розвитку системи класифікації брудних грошей у глобальному масштабі, адже брудними вважаються не тільки доходи, отримані від торгівлі зброєю, наркобізнесу і проституції, а також шляхом ухилення від сплати податків. Ці види злочинної діяльності, які пов'язані з міжнародним рухом фінансів, не тільки мають різний ступінь суспільної небезпеки, але й вимагають специфічного до себе ставлення, і цю специфіку слід враховувати.

11. Активізація боротьби з відмиванням грошей та іншими формами організованої злочинності в Україні в умовах існування як легальної, контрольованої державою, так і нелегальної, тіньової, економіки, які паралельно й по-різному включаються до системи міжнародних економічних відносин, передбачає розширення існуючої системи міжнародних, міжурядових угод про співпрацю та взаємну допомогу у сфері боротьби з незаконними фінансовими операціями, часто пов'язаними з відмиванням доходів, отриманих незаконним шляхом. Доцільно ставити питання про набуття Україною статусу членства у спеціалізованих організаціях, які займаються проблематикою відмивання грошей, зокрема у FATF.

12. Феномен відмивання грошей реалізується в умовах сучасної інформатизації та НТП, зумовлюється поширенням сучасних електронних засобів для проведення фінансових і торгових операцій, новітніх форм розрахунків. Тому особливого значення набуває становлення та розвиток інформаційних систем як безальтернативної умови запровадження ефективного фінансового контролю в умовах глобалізації фінансової системи та всесвітньої інтеграції інформаційних ресурсів.

Список опублікованих праць за темою дисертації

У фахових виданнях:

1. Кулініч О. Економічна природа кримінальних утворень фінансових ресурсів як об'єкта колективних антикримінальних стратегій держав в умовах глобалізації Стратегія розвитку України (економіка, соціологія, право): Наук. журн. - Вип. 3-4. - К.: НАУ. - 2004. - С. 787-792.

2. Кулініч О. Боротьба з економічною злочинністю в контексті глобалізації Зб. наук. праць. Вип. 41 / Відп. ред. В.Є.Новицький. - К.: ІСЕМВ НАН України. - 2003. - С. 93-101.

3. Кулініч О. Боротьба з „відмиванням” грошей: міжнародний досвід // Зб. наук. праць. Вип. 47 / Відп. ред. В.Є.Новицький. - К.: ІСЕМВ НАН України. - 2005. - С. 96-105.

4. Кулініч О. Трансформаційна специфіка правового забезпечення фінансових відносин // Стратегія розвитку України (економіка, соціологія, право): Наук. журн. - Вип. 2. - К.: НАУ. - 2005. - С. 73-80.

В інших виданнях:

5. Кулініч О.М. Сутність механізмів економічного правопорядку відкритого суспільства: рівні та напрями формування // Актуальні проблеми економіки: теорія і практика. Вип. 1. - К.: Вид-во Європейського ун-ту. - 2005. - С. 40-51.

6. Кулініч О.М. Сутність механізмів економічного правопорядку // Україна в системі міжнародних відносин в умовах глобалізації: Матеріали наук. конф. (Київ, 9 лютого 2005 р.). - К.: Вид-во Європейського ун-ту. - 2005. - С. 186-189.

7. Кулініч О. Протидія відмиванню грошей в умовах поглиблення регіональної інтеграції // Глобалізація та регіоналізація економічного розвитку: Мат-ли наук. конф. (Київ, 25 лютого 2003 р.). - К.: ІСЕМВ НАН України. - 2003. - С. 80-83.

8. Кулініч О. Правові аспекти формування відкритої економіки України // Міжнародні економічні відносини: інноваційні та інституційні аспекти: Мат-ли наук. конф. (Київ, 25 травня 2005 р.). - К.: ІСЕМВ НАН України; ІМВ НАУ. - 2005. - С. 22-25.

9. Кулініч О. Протидія незаконним операціям з грошовими потоками з урахуванням досвіду деяких країн АТР // Отношения между Вьетнамом и Украиной: достижения и перспективы. - К.: Арістей, 2006. - С. 119-122.

10. Кулініч О. Правове регулювання фінансових відносин: трансформаційна специфіка // Міжнародна інтеграція та інформаційне суспільство. - К.: НДІ МВ НАУ, 2005. - С. 85-88.

АНОТАЦІЯ

Кулініч О.М. Економічні механізми боротьби з відмиванням грошей: українські завдання в контексті міжнародного досвіду. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.05.01 - „Світове господарство і міжнародні економічні відносини”. Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, Київ, 2006.

У дисертації досліджено економічну сутність механізмів боротьби з відмиванням грошей в контексті міжнародного досвіду та відповідних практичних завдань із забезпечення економічного правопорядку, які належить розв'язати в Україні в умовах лібералізації та поглиблення глобальних інтеграційних процесів.

Показано, що відмивання грошей в умовах сучасної інтернаціоналізації та зростання взаємної залежності країн є функціональною ланкою загальної системи міжнародної економічної діяльності та застосовується в цілях вилучення прибутку від нелегального підприємництва, до якого залучаються злочинні угруповання. Міжнародний економічний кримінал найуразливіший на етапі легалізації отриманих прибутків, тому боротьба з відмиванням грошей має велике значення, дозволяючи ефективно розслідувати випадки ухилення від сплати податків, шахрайства, корупції, наркоторгівлі, незаконної торгівлі зброєю та інших серйозних злочинів.

Ключові слова: відмивання грошей, економічний правопорядок, міжнародні організації, інновації, банківська система, глобалізація.

боротьба відмивання гроші інтернаціоналізація

АННОТАЦИЯ

Кулинич О.Н. Экономические механизмы борьбы с отмыванием денег: украинские задачи в контексте международного опыта. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.05.01 - „Мировое хозяйство и международные экономические отношения”. Институт мировой экономики и международных отношений НАН Украины, Киев, 2006.

В диссертации исследована экономическая сущность механизмов борьбы с отмыванием денег в контексте международного опыта и соответствующих практических задач обеспечения экономического правопорядка, которые необходимо решить в Украине в условиях либерализации и углубления глобальных интеграционных процессов.

Показано, что отмывание денег в условиях современной интернационализации и роста взаимной зависимости стран является функциональным звеном общей системы международной экономической деятельности и применяется в целях изъятия прибыли от нелегального предпринимательства. В отмывание вовлекаются преступные группировки, организации или группы с унитарной или иерархической структурой и распределением функций.

Отмывание денег, имея международную природу, выявляет черты имманентно свойственного глобализации феномена перераспределения финансовых ресурсов, который возникает и воспроизводится в условиях либерализации и развитие которого объективно опережает становление механизмов правозащиты на международном уровне усилиями отдельных стран, группировок и объединений стран, международных организаций.

В работе сформулирована сущность экономического правопорядка как необходимого средства организации общества и современной открытой экономики, экономическое значение которого можно трактовать с точки зрения максимизации конечной величины произведенной продукции благодаря рационализации использования ресурсов и согласованию социальных интересов, необходимых с точки зрения функционирования экономики и формирования рациональной среды предполагаемых экономических решений.

Международный экономический криминал более всего уязвим на этапе легализации полученных прибылей, поэтому борьба с отмыванием денег имеет большое значение, позволяя эффективно расследовать случаи уклонения от уплаты налогов, мошенничества, коррупции, наркоторговли, незаконной торговли оружием и других серьезных преступлений.

Ключевые слова: отмывание денег, экономический правопорядок, международные организации, инновации, банковская система, глобализация.

ANNOTATION

Kulinich O.M. Economic Mechanisms of Counteraction to Money Laundering: Ukrainian Tasks in the Context of International Experience. - Manuscript.

Dissertation for the scientific degree of candidate of economic sciences in speciality 08.05.01 - World Economy and International Economic Relations. Institute for World Economy and International Relations, the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 2006.

The dissertation investigates the economic essence of the mechanisms of counteraction to money laundering in the context of international experience and relevant practical tasks for providing the economic law and order, which it are to be solved in Ukraine under the conditions of liberalization and deepening of Global integration processes.

It is shown, that under the conditions of modern internationalization and the growth of interdependence of countries money laundering is the functional link within the general system of international economic relations that is used to get income from the illegal enterprise the criminal groupments are involved in.

International economic crime system is the most vulnerable on the stage of legalization of the incomes, therefore the counteraction to money laundering matters very much, allowing effectively to investigate the cases of non-payment of taxes, swindle, corruption, narcotrade, illegal trade by arms and other serious crimes.

Keywords: money laundering, economic law and order, international organizations, innovations, banking system, Globalization.

Размещено на Allbest.ru