Еволюція стереотипів американських президентів з 1964 по 2000 рік

Размещено на http://www.allbest.ru/

Еволюція стереотипів американських президентів з 1964 по 2000 рік

Худолій А.О

Стаття опирається на положення праць у сфері зовнішньої політики США, в яких увагу акцентовано на аналізі осмислення політичної діяльності американських президентів. У сучасних умовах набуває актуальності дослідження чинників, зокрема стереотипів, що впливають на рішення американських політиків і світову політику загалом.

Власне актуальним є аналіз стереотипів на позначення СВОБОДИ та ТИРАНІЇ американських президентів зазначеного вище періоду з точки зору аналізу їхніх промов.

Метою статті є вивчення стереотипних уявлень американських президентів, що сприяли формуванню зовнішньої політики США за період з 1964 по 2000 рік. Поставлена мета передбачає вирішення таких завдань:

- Виявити та описати стереотипні уявлення американських президентів, починаючи з Л. Джонсона і закінчуючи Б. Клінтоном, що вплинули на формування зовнішнього курсу країни за період з 1964 по 2000 рік.

- Співвіднести зміни у зовнішній політиці з політичними стереотипами американських президентів зазначеного вище періоду.

Зовнішню політику США досліджувало чимало науковців, кожен з них висвітлював той чи інший аспект американської політики. Серед них слід окремо виділити проблеми осмислення політичних стереотипів у творах С.М. Медвєдєвої [5], Ю.С. Метелкіної [6], політичний аналіз американських аналітиків за працями З. Бжезінського [2], Г. Кіссінджера [4], Н. Хомського [8], історичні аспекти зовнішньої політики США за працями Е.О. Іваняна [3], Дж. Аронсона [1], осмислення геополітичної ситуації в працях М. Паренті [7] тощо.

Для того щоб глибше усвідомити особливості зовнішньої політики вище зазначених американських президентів, ми провели контент-аналіз їхніх основних промов. У ході проведеного дослідження нам вдалосявиявити ключові стереотипні уявлення, що відображають стереотипи СВОБОДА та ТИРАНІЯ за період з 1964 по 2000 рік.

Роки з 1945 до 1970 є свідками американської могутності. Після Другої світової війни США обійняли посаду світового лідера, яку вони до кінця не усвідомлювали. США були однією з двох світових держав, що вийшла могутньою після Другої світової війни. Сама Америка бачила себе як не тільки світовою державою, здатною керувати світом, але й опікуном на політичні арені зважаючи на той факт, що вона притягувала емігрантів з усього світу як магніт. В кінці 60х на початку 70-х роках почало зростати занепокоєння через моральні і нормативні питання, що постали перед суспільством. Американське суспільство і політикум змушені були переосмислити такі базові ціннісні поняття як добро і зло, свобода та тиранія. Причин було декілька. Політичні оглядачі помітили нівелювання старих цінностей і появу нових норм. Але що стало очевидним, так це той факт, що люди звільнились від ілюзій про застарілі норми і цінності. Політики кинулися формувати нові [12,20].

Із почуттям могутності та нівелюванням цінностей пов'язано функціонування стереотипів у американському суспільстві, що були і є потужним інструментом маніпулювання свідомістю всіх шарів суспільства. Вони акумулюють груповий політичний досвід і відбивають відносно загальні, повторювані властивості і особливості соціально-політичних явищ, їх формує цілеспрямована діяльність ЗМІ і політичної пропаганди в цілому. Стереотипи були притаманні кожному американському президентові. Вони певною мірою вливали на прийняття рішень та курс зовнішньої політики. Типовою дихотомією в уявленнях американських президентів були стереотипні уявлення про свободу та тиранію. У даній статті ми здійснили аналіз концептів СВОБОДИ та ТИРАНІЇ крізь призму світогляду американських президентів, починаючи з Л. Джонсона до Дж. Буша.

Концепт СВОБОДА в розумінні президента Ліндона Джонсона репрезентовано такими поняттями (див. таблицю 1).

Таблиця 1.

Поняття СВОБОДА крізь призму стереотипів Л. Джонсона з 1964 по 1969 рік

Стереотип СВОБОДА в уявленні Л. Джонсона представлений низкою понять серед яких ключове місце належить свободі та незалежності. Меншою мірою представлені поняття демократії, громадянських прав та вільних народів світу.

Світ тиранії Л. Джонсон асоціював з СРСР, тавруючи ворога такими виразами: комуністична агресія, диктатура, терор, комуністичний контроль, екстремізм, сталінська імперія, тиранія, тоталітаризм (див. Таблицю 2). Боротьбу з СРСР називали боротьбою за мир і свободу.

Таблиця 2.

Світ тиранії (СРСР) в поглядах Л. Джонсона в 1964-69 роках

Політику Л. Джонсона продовжив Р. Ніксон, для якого стереотип СВОБОДА уособлював власне свободу, меншою мірою справедливість, громадянські права, незалежність та волю народів світу (див. Таблицю 3).

Таблиця 3.

Уявлення Р. Ніксона про СВОБОДУ в 1970-74 роках

Світ тиранії в поглядах Р. Ніксона був аналогічний поглядам його попередників. А стереотип тиранія представлений подібними поняттями: агресія, терор, тоталітаризм, а до СРСР як агресора долучився новий комуністичний тиран КНР (див. Таблицю 4).

Таблиця 4.

Світ тиранії (СРСР) в поглядах Р. Ніксона з 1969 по 1974 рік

Кожен американський президент, а Дж. Форд не виняток, наголошували на таких компонентах свободи як дотримання громадянських прав, демократія, незалежність, рівність, свобода та справедливість (див. Таблицю 5).

Таблиця 5.

Свобода в поглядах Дж. Форда в 1974-76 роках

Стереотип ТИРАНІЯ представлений дещо відмінними від попередніх президентів поняттями. В полі зору Дж. Форда перебуває В'єтнам, Камбоджа, що стали майданчиками військової агресії комуністів, загрозою демократії (див. Таблицю 6).

Таблиця 6.

Тиранія в поглядах Дж. Форда в 1974-77 роках

Зовнішня політика адміністрації Дж. Картера не була спрямована ні на відновлення стосунків з наддержавою, ні на інші цілі холодної війни, а швидше на світовий порядок. Домінуючими засобами у виконанні такої мети у міжнародних відносинах була співпраця з іншими народами особливо західною Європою [11, 372]. Дж. Картер акцентував увагу на громадянських правах, демократії, свободі і менше звертав уваги на рівність, свободу в Афганістані, справедливість (див. Таблицю 7).

американський президент зовнішній політика

Таблиця 7.

Свобода в поглядах Дж. Картера в 1977-81 роках

Проте Картер не відмовився від ідеї основи стратегії холодної війни, яка полягала в тому, що радянську експансію слід стримувати, і аналіз його промов свідчить про такий підхід (див. Таблицю 8). Чільне місце у його промовах належить поняттям радянської агресії, радянським силам на Кубі, збройним силам СРСР. Менше згадано В'єтнам, радянську диктатуру, загрозу з боку СРСР, тоталітаризм, ядерну зброю СРСР тощо (див. Таблицю 8).

Таблиця 8.

Світ тиранії в поглядах Дж. Картера в 1977-1981 роках

Головними пріоритетами у зовнішній політиці президента Картера були права людини та стримування гонки озброєнь. Дотримуючись вибраного курсу президент виголосив промову, що стосувалася питань зовнішньої політики в університеті Нотр Дам 22 травня 1977 року, акцентуючи увагу на питанні прав людини. Щоб зустріти виклики нового світу Картер пообіцяв американцям нову зовнішню політику політику що буде базуватися на неухильній чесності цінностей і віри в історичне бачення розвитку [13]. У зовнішній політиці Картер був пасивним. До того часу як Картер залишив посаду президента, США та СРСР обмінювалися погрозами. Дж. Картер продовжував виступати проти порушення прав людини в СРСР і за залізною завісою.

Політика президента Картера була сповнена несподіваних поворотів. Вона швидше нагадувала хаос і спантеличеним ніж виважений і продуманий підхід до зовнішньополітичного курсу. Його адміністрація, більше ніж будь-яка інша, ілюструє президентську неумілість за умови загрози холодної війни.

Р. Рейган, який прийшов на зміну Дж. Картеру розпочав активну боротьбу за свободу в світі проти СРСР. Виступаючи в МДУ у 1988 році, він скористався можливістю поспілкуватися з дітьми партійної еліти. Він радо вітав перший подих свободи, який повіяв на них Московською весною. У своїй промові він повертався знову і знову до духовної основи свободи, сміливо заявившти: «Прогрес не визначений наперед. Ключем до нього є свобода свобода думки інформації, свобода спілкування» [9,527]. Свобода для Р. Рейгана була свободою в широкому розумінні слова, яка перепліталася з демократією, цінностями (див. Таблицю 9).

Таблиця 9.

Свобода в поглядах Р. Рейгана в 1981-88 роках

Зовнішня політика адміністрації Рейгана була ворожою у ставленні до СРСР, вони вважали компроміс із Москвою свідченням слабкості або недолугості своїх попередників. На протязі всього періоду президентської влади Рейган дотримувався простих поглядів на зовнішню політику. Він вірив у силу, особливо військову, моральні чесноти США і зло комунізму. Р. Рейган ніколи не діяв зі страху перед ядерною війною. Він завжди наголошував, що США повинні діяти тільки виходячи з позиції сили. Він завжди намагався втілити в практику ці слова, взяті з промови Дж. Ф. Кеннеді: «Нехай ніколи не трапиться так, щоб ми вели перемовини зі страху. Проте, давайте ніколи не будемо боятися вести перемовини» [9, 525]. Такий підхід знаходить своє підтвердження в його промовах, в яких Р. Рейган згадував Афганістан, Польщу, що страждала від комуністичного режиму, деспотизм, тоталітаризм, кубинсько-радянський блок, диктатуру, радянську агресію тощо (див. Таблицю 10).

Таблиця 10.

Світ тиранії (СРСР) в промовах Р. Рейгана в 1982-84 роках

Р. Рейган вірив в холодну війну і боровся проти комунізму. До кінця свого терміну він вірив, що США і захід мають тільки один вибір здатися або померти. Він вірив у те, що США не мали іншого вибору я^к вести війну. На протязі 8 років він вів агресивну політику щодо СРСР. Йому вдалося переконати Конгрес приєднатися до його хрестового походу проти імперії зла добитися збільшення витрат на оборону, а його агресивні ідеологічні напади і зміцнення обороноздатності країни привели до низки самітів і скорочення зброї. В кінці його терміну стало очевидно, що настала епоха нових стосунків двох наддержав.

Р. Рейгана змінив Дж. Буш. В травні 1989 в своїй промові в університеті Техасу, президент Буш визначив загальний підхід до СРСР, що опирався на здоровий глузд. Він зазначив, що було б нерозумно будувати американську політику, довіряючи словам радянських лідерів чи їхнім добрим намірам. США слід адекватно відповідати зростаючій і загрозливі військовій потужності та діям СРСР, який продовжує загрожувати миру та стабільності в світі. СВОБОДА для Буша асоціювалася зі свободою, демократією, громадянськими правами, справедливістю та свободою інших країн, зокрема Польщею (див. Таблицю 11).

Таблиця 11.

Свобода в поглядах Дж. Буша в 1989-93 роках

Адміністрація Буша зробила повну заяву по питанню зовнішньої політики стосовно СРСР у вересні 1989 року у Директиві Національної Безпеки № 23, яка була підписана президентом і призначалася вищим посадовцям [14]. В Директиві було сказано, що радянська загроза не зменшилася, а зросла, а трансформація СРСР є довготривалою метою якої можна добитися тільки з позиції сили [11,482].

Спосіб мислення американських політиків був визначений стандартами холодної війни. З ослабленням СРСР, закінченням холодної війни і загрози з боку СРСР, американські політики борються за те, щоб створити нове бачення світу і світової політики [12,336]. У поглядах Дж. Буша стає очевидним зміна понять стереотипу ТИРАНІЯ. Якщо попередники Буша сприймали СРСР як осердя зла та тиранії, то починаючи з президентства Буша з'являються нові центри та чинник тиранії, серед яких Саддам Хусейн, правитель Іраку, агресія, тероризм, північна Корея. Значно менше американський президент згадує радянське лідерство, радянську військову загрозу, комунізм тощо. На зміну СРСР прийшли інші виклики (див. Таблицю 12).

Таблиця 12.

Тиранія в поглядах Дж. Буша в 1989-93 роках

Політику Дж. Буша продовжив Б. Клінтон, проте відсутність зацікавленості до питань зовнішньої політики виявилося катастрофічною для зовнішньої політики США. Без конкретної програми та концепції зовнішньої політики адміністрація була нездатна здобути прихильність та підтримку для тих чи інших рішень, вагомих для зовнішньополітичного курсу країни. В певні моменти між 1997 та 2000 роком окремі групи політиків зіграли на падінні громадського інтересу до питань зовнішньої політики і чинили опір президенту в питаннях, що стосувалися самих основ зовнішньої політики. Їхні зусилля призвели до формування одностороннього підходу у вирішенні питань зовнішньої політики кінця 20-го століття [10,256]. Аналогічний перелік уявлень, що стосується стереотипу СВОБОДА було виявлено і в промовах Б. Клінтона (див. Таблицю 13).

Таблиця 13.

Стереотип свободи в промовах Б. Клінтона в 1993-2000 роках

У ширшому контексті труднощі Клінтона показали, що американські лідери зазнали невдачі, намагаючись вести націю по дорозі періоду після холодної війни. Спроби спростити боротьбу за провідну роль у зовнішній політиці і право наддержави, так само як і відхід від парадигми цільності і послідовності у політиці зазнали невдачі. Невдача в запровадженні порядку в новому світі як і спроби Клінтона нової стратегії американського лідерства підтверджують такий висновок. Американське стратегічне бачення було неповним, а десятиліття після закінчення холодної війни не змінило ситуації в світі, і США ще належало знайти концепцію своєї ролі за кордоном [10, 262].

Концепт ТИРАНІЯ у світогляді президента Клінтона охоплює відмінні поняття від попередніх президентів. Новими викликами для Б. Клінтона стали Боснія, Іран, Ірак, Китай, Саддам Хусейн, Косово, терористи. Значно менше американський президент згадує комунізм, Кубу та російські ядерні ракети (див. Таблицю 14).

Таблиця 14.

Тиранія в поглядах Б. Клінтона в 1993-2000 роках

Однак, не тільки події, але й певні напрями і тенденції вплинули на стереотипи американців. Стан свідомості американських виборців змінювався в залежності від періодів правління того чи іншого президента. Консервативні та ліберальні погляди були двома конкурентними точками зору на американську політику, вони змагалися за право домінувати на американському політичному видноколі [12,25]. Одна з політичних ілюзій, що вплинули на зовнішню політику США стосується погляду на природу конфлікту. Розпочата післявоєнна боротьба за владу між США і СРСР тривала десятиліття, тому не дивно, що американці сприймали конфлікт як звичайну боротьбу політичних ідеологій і систем, або простіше, як боротьбу між комунізмом і свободою.

Підсумовуючи викладений матеріал щодо кореляції стереотипів і зовнішньої політики американських президентів слід зазначити, що політичні стереотипи відображають дійсність і мають емоційну забарвленість. А функціонуюча в суспільстві система стереотипів захищає ціннісні позиції її носіїв і фіксує накопичений соціально-політичний досвід. Уявлення, виявлені в промовах президентів, що віддзеркалюють той чи інший стереотип значною мірою корелюють з діями американських президентів.

Література

1. Аронсон Э. Современные технологии влияния и убеждения. Эпоха пропаганды. СПб.: Прайм-ЕВРОЗНАК, 2008. 540 с.

2. Бжезінський З. Вибір: світове панування чи світове лідерство. К.: Видавничий дім «Києво-Могилянська Академія», 2006. 203 с.

3. Иванян Э.А. История США. М.: Дрофа, 2006. 571 с.

4. Киссинджер Г. Нужна ли Америке внешняя политика?: пер с англ. под ред. В. Л. Иноземцева. М.: Ладомир, 2002. 352 с.

5. Медведева С.М. Проблема политического стереотипа в зарубежной политической психологии. М.: Изд-во МГИМО, 2005. 148 с.

6. Метелкина Ю. С. Социальные стереотипы: процессы формирования, виды и использование в политике: автореф. дис. на соискание науч. степени к. социол. наук: 23.00.02 «Социология». Новосибирск, 2002. 18 с.

7. Паренти М. Власть над миром. Истинные цели американского империализма; пер. с англ. Л. Афанасьевой. М.: Поколение, 2006. 288 с.

8. Хомский Н. Гегемония или борьба за выживание: стремление США к мировому господству. М.: СТОЛИЦА-ПРИНТ, 2007. 464 с.

9. Bennett William J. America: the last best hope. Vol. 2: From a World at War to the Triumph of Freedom 1914-1989. Nashville, Tennessee: Thomas Nelson, 2007. 592 p.

10. Brands Hal. From Berlin to Baghdad: America's search for purpose in the postCold War world. Lexington: The University Press of Kentucky, 2008. 416 p.

11. Langston Thomas S. The Cold War Presidency: a documentary history. Washington, D.C.: CQ Press, 2007. 506 p.

12. Thompson, Kenneth W. Traditions and values in politics and diplomacy: theory and practice. Baton Rouge and London: Louisiana State University Press, 1992. 353 p.

13. President Jimmy Carter Advocates a Foreign Policy to Promote Human Rights, Commencement Address at the university of Notre Dame, May 22, 1977, in Public Papers of the Presidents of the United States: Jimmy Carter, 1977-1981, from the American Presidency Project, University of California, Santa Barbara, www.presidency.ucsb.edu.

14. U.S. Relations with the Soviet Union, National Security Directive 23, September 22, 1989, from the George Bush Presidential Library, http://bushlibrary.tamu.edu/ research/directives.html.

Размещено на Allbest.ru