Виклики та загрози національній безпеці України в контексті її інтеграції до структур європейської безпеки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Виклики та загрози національній безпеці України в контексті її інтеграції до структур європейської безпеки

Вонсович О.С.

З огляду на неспроможність в умовах глобалізації власними силами повного мірою забезпечити захищеність держави від загроз та викликів ззовні та враховуючи зацікавленість У країни в набутті членства в ЄС і HATО, актуальним видається дослідження проблеми нейтралізації загроз та викликів національній безпеці держави за допомогою безпекових механізмів та інструментів вищезгаданих організацій. У нормативно- правовому аспекті концептуальні положення стосовно цієї проблематики було закріплено в Законі України «Про основи національної безпеки України» від 19 червня 2003 року № 964 - IV.

Теорію становлення та розвитку Європейського Союзу й НАТО розробили західні вчені Р. Асмус, Д. Бертон, X. Булл, Дж. Голдгейр, К. Волтз,

С. Волт, М. Вігт, Д. Йост, Ґ. Прідхам, А. Картер, Г. Кіссінджер В. Перрі, Дж. Штайнбрюнгер та ін.

Європейській безпеці присвячено праці таких українських науковців, як Т.В. Березовець, К.О. Біла, В.М. Вдовенко, Ю.Б. Гончар, О.А. Делійський, О.А. Палій та ін.

Виклики та загрози національній безпеці України досліджували Ф. Бінько, О. С. Бодрук, О. М. Гончаренко, В. П. Горбулін, О.Г. ДанільянА.Б. Качинський, В.О. Косевцов, В.А. Ліпкан, В.І. Мунтіян, Н.Р. Нижник, С. І. Пирожков, Г. М. Перепелиця, Г. Г. Почепцов, Ю. І. Римаренко, Г.П. Ситник та ін.

Серед російських дослідників слід назвати Є. П. Бажанова, Т.В. Бордачева, Ю. О. Борко, О. В. Бурсова, О. В. Буторину, Д. О.Данилова, С. О. Караганова, І. Ф. Максимичева та ін.

Багато праць присвячено тематиці відносин України з CC і НАТО у сфері безпеки, в яких розглянуто співробітництво та залучення України до різних безпекових програм. Невирішеною частиною загальної проблеми є питання зіставлення викликів та загроз національній безпеці України з безпековими функціями Європейського Союзу й НАТО. А саме таке зіставлення сприятиме в подальшому визначенню пріоритетності інтеграції У країни до цих структур безпеки.

Tому метою даної статті є дослідження та визначення основних викликів та загроз національній безпеці У країни та їх зіставлення з безпековими функціями Європейського Союзу і НАТО.

Чинники, що сформували загрози безпеці України, на думку автора, можна умовно поділити на дві групи: зовнішні (геополітичний, зовнішньополітичний, зовнішньоекономічний) та внутрішні (внутрішньополітичний, внутрішньоекономічний).

Геополітичний чинник. Українську геополітику визначають три головні вектори зовнішньополітичних взаємодій, які зумовлюють певну історичну конфігурацію пріоритетів країни. Це євразійський, європейський та південно-східний напрями, навколо яких формуються відповідні парадигми зовнішньополітичного мислення. Всі вони мають досить глибокі історичні корені й зумовлені низкою геополітичних чинників, що свідчить про їхню об'єктивність та важливість для держави.

Для подальшого визначення загроз національній безпеці України в рамках вищезгаданого чинника доречним є виділення основних джерел дестабілізації геополітичної ситуації. Такими джерелами є: можливі територіальні претензії; посягання на державну та територіальну цілісність країни; локальні війні та збройні конфлікти, насамперед біля кордонів України (Придністровський конфлікт); нестабільність національної економіки та вплив на економічні інтереси держави, передусім в енергетичній сфері; втручання у внутрішні справи держави; сепаратизм (можливий в Автономній республіці Крим та на сході України) [2].

Геополітичну обстановку визначають наступні чинники: формування та зміцнення регіональних центрів сили; ескалація локальних війн і воєнних конфліктів [1].

Зовнішньополітичний чинник слід розглядати у ракурсі чотирьох основних тенденцій, які походять з основних напрямів зовнішньополітичної діяльності України та її зацікавленості у приєднанні до системи колективної безпеки.

Перша - тенденція до інтенсифікації відносин з НАТО. Свідченням цього є постійний діалог українського МЗС та інших урядових та неурядових організацій з офіційними структурами євроатлантичного союзу, численні неформальні зустрічі різного рівня і, як наслідок, великомасштабні навчання НАТО на українських полігонах, у басейні Чорного моря, а також, частково, участь збройних сил України у складі військ Альянсу у військових конфліктах, що виникають на теренах Європи.

Друга тенденція проявляється у формі активізації участі У країни у формуванні нової системи європейської безпеки. Глобальні геополітичні зміни у світі та Європі значно посилили роль такого інтешаційного об'єднання, як Європейський Союз. Одним із головних засобів цього є новий вектор європейської інтеграції - Спільна європейська політика в сфері безпеки та оборони.

Сьогодні Євросоюз розвиває регіональне співробітництво у сфері безпеки навколо кордонів ЄС, особливо східних. Саме тому третьою тенденцією в рамках європейських і євроатлантичних інтеграційних прагнень України є регіональне співробітництво, яке, перш за все, включатиме активну безпекову й оборонну співпрацю з членами та кандидатами на членство в ЄС і НАТО. Цілком реальними є перспективи спільного з Євросоюзом урегулювання конфліктів і на пострадянському просторі, зокрема у Придністров'ї [4].

Особливо перспективною, з огляду на стратегію розвитку співробітництва України та ЄС у галузі безпеки, є четверта тенденція, яка полягає у зацікавленості щодо розвитку миротворчої діяльності з боку України. Цьому сприяють значний досвід і високий авторитет українських миротворців, здобутий під час урегулювання багатьох конфліктів у рамках OOH і ОБСЄ, а також тісні стратегічні відносини з Північноатлантичним альянсом.

Зовнішньоекономічний чинник. Останнім часом спостерігається тенденція до погіршення ситуації у сфері зовнішньоекономічної діяльності через світову економічну кризу. Найвразливішим виявився промисловий сектор, зорієнтовані на експорт металургійний комплекс, машинобудування. На світовому ринку зменшується попит на продукцію, а відповідно, й ціни. Це безпосередньо вплинуло й на Україну: промислові підприємства змушені скорочувати виробництво експортної продукції, що неминуче призводить до погіршення внутрішньої економічної ситуації в державі, загрожує національній безпеці. Негативною тенденцією є зменшення обсягів іноземних інвестицій у ключові галузі економіки України. Останнім часом в умовах складної економічної та політичної ситуації в державі почастішали випадки, коли великі іноземні компанії забирають свою частку із загального інвестиційного ринку. Залежність від РФ у постачанні газу та енергоносіїв може в подальшому посилити вірогідність прояву зовнішніх загроз національній безпеці, які безпосередньо пов'язані з Росією.

Важливим також є аналіз другої групи чинників, які відображають ситуацію всередині країни.

Внутрішньополітичний чинник може призвести у подальшому до таких негативних наслідків, як гальмування процесу інтеграції України до CC і НАТО, погіршення відносин з РФ, дестабілізація економіки, ускладнення процесу прийняття Верховною Радою та іншими державними органами нагальних та стратегічно важливих рішень, що, у свою чергу, може становити загрозу національній безпеці.

Внутрішньоекономічний чинник проявляється в ескалації економічної кризи внаслідок політичної та світової економічної кризи. Нині через кризу знижено обсяги виробництва на підприємствах, погіршився інвестиційний клімат, має місце валютно-фінансова криза, дестабілізація фінансової системи і, як наслідок, зростає безробіття та бідність, знизився рівень заробітної плати тощо. Посилюється тенденція до втрати державою воєнної могутності. Економічна дестабілізація і, як наслідок, зменшення державних видатків на оборонну галузь призводить до зменшення обсягів виробництва у вітчизняному ВПК та погіршення фінансуванням воєнного сектору, що неминуче позначається на обороноздатності держави і становить загрозу національній безпеці.

Наступним кроком класифікації загроз національній безпеці є їх розподіл за критеріальним принципом за допомогою дедуктивного методу. Класифікація відбувається переважно на основі переліку загроз, що містяться у ст. 7 Закону України «Про основи національної безпеки України» [3].

За ступенем сформованості загрози поділяють на: реальні та потенційні.

До реальних можна віднести: посягання на державний суверенітет України та її територіальну цілісність, територіальні претензії з боку інших держав; прояви сепаратизму, намагання автономізації за етнічною ознакою окремих регіонів України; загроза демократичному ладу; нелегальна міграція; небезпечне зниження рівня забезпечення військовою і спеціальною технікою та озброєнням нового покоління Збройних Сил України, інших військових формувань, що загрожує їх боєздатності; політична криза; внутрішня економічна криза; світова економічна криза; повільність у здійсненні та недостатнє фінансове забезпечення програм реформування Воєнної організації та оборонно-промислового комплексу України та ін. Також до реальних можна віднести загрози повалення конституційного ладу, що напряму загрожує розвитку демократичних процесів у державі, демократії загалом; боротьба з епідеміями (ВІЛ/ СНІД, туберкульоз тощо).

До потенційних загроз належать: спроби втручання у внутрішні справи України з боку інших держав; воєнно-політична нестабільність, регіональні та локальні війни (конфлікти) в різних регіонах світу; можливість втягування України в регіональні збройні конфлікти чи у протистояння з іншими державами; нарощування іншими державами поблизу кордонів України угруповань військ та озброєнь, які порушують співвідношення сил; небезпечне для економічної незалежності У країни зростання частки іноземного капіталу у стратегічних галузях економіки; незавершеність договірно-правового оформлення і недостатнє облаштування державного кордону У країни; можливість виникнення конфліктів у сфері міжетнічних

і міжконфесійних відносин; нераціональна структура експорту з переважно сировинним характером та низькою питомою вагою продукції з високою часткою доданої вартості. Tакож до потенційних загроз належать загрози у соціальній, гуманітарній, науково-технічній, екологічній та інформаційній сферах.

Після детальної класифікації основних загроз національній безпеці України автор вважає доцільним зіставлення основних загроз з функціями CC та HATО.

Головною функцією CC є боротьба з «м'якими загрозами» із застосуванням «м'якої сили». До «м'яких загроз» безпеці Європейського Союзу належать нелегальна міграція, тероризм, організована транснаціональна злочинність та боротьба з епідеміями. До основних безпекових функцій - всеохоплююче зміцнення безпеки Союзу; збереження миру і зміцнення міжнародної безпеки відповідно до принципів Статуту ООН, принципів Заключного Гельсінкського акту і цілей Паризької хартії; розвиток міжнародного співробітництва; розвиток демократії і законності; повага прав людини і основних свобод; захист спільних цінностей, основних інтересів, незалежності і цілісності Союзу відповідно до принципів Статуту ООН. З огляду на спектр загроз національній безпеці України, спільними з ЄС є нелегальна міграція (реальна зовнішня загроза), боротьба з епідеміями (реальна внутрішня загроза).

Тепер співставимо загрози національній безпеці України з безпековими функціями ЄС. У разі вступу України до Європейського Союзу завдяки «м'якій силі» та безпековим функціям останнього може бути нейтралізовано наступні загрози:

- у зовнішньополітичній сфері: посягання на державний суверенітет України та її територіальну цілісність (завдяки охороні внутрішніх та зовнішніх кордонів); спроби втручання у внутрішні справи України з боку інших держав (завдяки постійному підтриманню стану захищеності країн-членів від загроз зовні); небезпека стати буферною («сірою») зоною (завдяки активізації інтеграційних процесів з подальшим приєднанням до Європейського Союзу); руйнація суверенітету країни та зменшення рівня політичної незалежності (завдяки захисту спільних цінностей, основних інтересів, незалежності і цілісності країн - членів Союзу); можливість агресії, анексії чи військової окупації (загроза територіальній цілісності) - охорона внутрішніх та зовнішніх кордонів, оперативно-реагувальна функція (своєчасне реагування на всі прояви агресії зовні та швидке вжиття заходів з її ліквідації);

- у сфері державної безпеки: зазіхання на демократичний лад (може бути усунута завдяки загальноорганізаційній безпековій функції - розвитку демократії та законності відповідно до принципів Статуту ООН), загроза повалення конституційного ладу (може бути ліквідована завдяки загальноорганізаційній безпековій функції - захисту спільних цінностей, основних інтересів, незалежності і цілісності країн-членів Союзу), прояви сепаратизму, намагання автономізації за етнічною ознакою окремих регіонів України (ці дві загрози можуть бути нейтралізовані завдяки внутрішній безпековій функції ЄС, яка полягає у створенні сприятливого безпекового клімату для країн-членів);

- у воєнній та сфері безпеки державного кордону: нелегальна міграція (ця загроза збігається з «м'якою загрозою» безпеці CC і може бути усунута завдяки зміцненню та охороні внутрішніх та зовнішніх кордонів); можливість втягування України в регіональні збройні конфлікти чи протистояння з іншими державами (може бути нейтралізована завдяки постійному підтриманню стану захищеності країн-членів від загроз ззовні); нарощування іншими державами поблизу кордонів України угруповань військ та озброєнь, які порушують співвідношення сил (може бути нейтралізована завдяки наглядовій (спостережній) та безпековій (підтримання стану захищеності від проявів зовнішньої агресії) функціям; незавершеність договірно-правового оформлення і недостатнє облаштування державного кордону У країни (може бути нейтралізована завдяки загальній для всіх країн-членів CC політиці зміцнення та постійного моніторингу прикордонної діяльності);

- у внутрішньополітичній сфері: поглиблення регіональних розбіжностей за політичною та геополітичною спрямованістю (може бути нейтралізована завдяки внутрішній функції CC - створенню сприятливого безпекового клімату для країн-членів, а також загальноорганізаційній безпековій функції - захисту цілісності країн - членів Союзу відповідно до принципів Статуту ООН); внутрішня політична криза (може бути нейтралізована завдяки «м'якій силі» ЄС, що базується на «загальноєвропейських цінностях», до складу яких входить підтримання політичної стабільності країн-членів); загроза повалення конституційного ладу, що напряму загрожує розвитку демократичних процесів у державі, а також демократії загалом (може бути нейтралізована завдяки «м'якій силі» ЄС, що грунтується на «загальноєвропейських цінностях», до складу яких входить підтримання та розвиток демократії, а також демократичного управління); можливість виникнення конфліктів у сфері міжетнічних і міжконфесійних відносин (може бути нейтралізована завдяки внутрішній безпековій функції ЄС, яка полягає у створенні сприятливого безпекового клімату для країн-членів); структурна та функціональна незбалансова- ність політичної системи суспільства, нездатність окремих її ланок до оперативного реагування на загрози національній безпеці (може бути усунута завдяки «м'якій силі» ЄС, що базується на «загальноєвропейських цінностях», до складу яких входить підтримання політичної стабільності країн-членів);

- в економічній сфері: внутрішня економічна криза; послаблення системи державного регулювання і контролю у сфері економіки; критична залежність національної економіки від кон'юнктури зовнішніх ринків, низькі темпи розширення внутрішнього ринку; нераціональна структура експорту з переважно сировинним характером та низькою питомою вагою продукції з високою часткою доданої вартості; велика боргова залежність держави, критичні обсяги державних зовнішнього і внутрішнього боргів; «тінізація» національної економіки.

Автор пропонує співставити загрози безпеці У країни з безпековими функціями НАТО. Головним зобов'язанням НАТО є забезпечення «жорсткої безпеки» і територіальної цілісності держав-членів та реагування на глобальні виклики безпеці. З огляду на загальноорганізаційні функції НАТО, основні сфери, де Альянс може нейтралізувати загрози національній безпеці, такі: зовнішньополітична, державної безпеки, воєнна та безпеки державного кордону.

Зовнішньополітична сфера, У разі вступу до Північноатлантичного альянсу такі загрози, як можливість агресії, анексії чи військової окупації (загроза територіальній цілісності) та зазіхання на територіальну цілісність можуть бути усунуті завдяки функції стримування та оборони, яка виявляється у стримуванні та захисті від будь-якої форми агресії, спрямованої проти будь-якої держави - члена НАТО відповідно до статей 5 і 6 Вашингтонського договору. Наступна загроза - небезпека стати буферною («сірою») зоною (може бути усунута завдяки активізації інтеграційних процесів з подальшим приєднанням до Північноатлантичного альянсу). Руйнація суверенітету країни та зменшення рівня політичної незалежності (може бути нейтралізована завдяки консультативній функції, яка полягає у тому, що відповідно до Статті 4 Вашингтонського договору Альянс є трансатлантичним форумом для проведення спільних консультацій з будь-яких питань, що впливають на життєво важливі інтереси його членів, а також політичній функції, яка проявляється в забезпеченні розвитку демократичних інститутів та мирному врегулюванні спорів).

У сфері державної безпеки загрози можна поділити на реальні та потенційні. До реальних належить послаблення демократичного режиму в країні, до потенційних - зазіхання на конституційний лад. Ці загрози можуть бути нейтралізовані завдяки консультативній функції, яка полягає в тому, що відповідно до статті 4 Вашингтонського договору Альянс є трансатлантичним форумом для проведення спільних консультацій з будь-яких питань, що впливають на життєво важливі інтереси його членів, зокрема з приводу нових подій, які можуть становити загрозу їхній безпеці, а також функції, яка полягає у розвитку та поширенні демократичних цінностей у світі.

Воєнна та сфера безпеки державного кордону є найголовнішою, в якій, на відміну від Європейського Союзу, саме НАТО в разі приєднання до цієї організації України відіграватиме головну роль у нейтралізації загроз національній безпеці, тому що воєнних інструментів та механізмів HATO не має жодна інша безпекова організація у світі. Для усунення загроз у цій сфері Альянс використовує безпекові функції інститутів НАТО, за якими закріплено чіткі повноваження та принципи.

Отже, основними загрозами для Європейського Союзу є «м'які загрози», тому щодо для них CC розробляє механізми та інструменти і протидіє ним «м'якою силою». Пріоритетні сфери, де CC може нейтралізувати загрози національній безпеці Україні в разі її інтеграції до Союзу, такі: зовнішньополітична, сфера державної безпеки, воєнна та сфера безпеки державного кордону, внутрішньополітична, економічна. Головною є економічна сфера, адже ЄС має потужні економічні інструменти для здійснення своєї політики і може активно протидіяти загрозам у цій сфері. У зовнішньополітичній, сфері державної безпеки, воєнній та сфері безпеки державного кордону протидія загрозам здійснюється переважно спільно з НАТО, тому що останній має потужніший воєнний й фінансовий потенціали, але разом CC та НАТО створюють могутній оборонний щит для протидії загрозам зовні. Безпека у внутрішньополітичній та сфері охорони здоров'я забезпечується власними силами CC завдяки підтриманню і розвитку демократії та демократичних процесів. Всі безпекові функції CC підкріплюють функції його інститутів, які допомагають протидіяти загрозам шляхом надання рекомендацій у тій чи іншій сфері. Керуючись цим, курс на інтеграцію України до CC видається пріоритетним не тільки з економічного, а й з безпекового погляду (може забезпечити захист від зовнішніх та внутрішніх загроз).

Ключовими сферами, де НАТО може забезпечити та гарантувати безпеку в разі приєднання України, є зовнішньополітична, державної безпеки, воєнна та сфера безпеки державного кордону. Завдяки потужним воєнним інструментам та засобам, а також достатній фінансовій базі, HATO повністю може протидіяти загрозам ззовні, які порушують стан національної безпеки України. Головними є воєнна та сфера безпеки державного кордону. Досконалість форм та методів нейтралізації загроз воєнного характеру дає можливість цій організації оперативно реагувати та вживати заходів по усуненню загроз. До другорядних сфер належать внутрішньополітична, енергетична, екологічна, науково-технічна. Універсальність механізмів забезпечення безпеки дає змогу HATO протидіяти загрозам у цих сферах завдяки своїм інститутам, які розробляють відповідні рішення та дають рекомендації щодо нейтралізації прояву певних загроз. Слабкість та недосконалість механізмів та інструментів не дає можливості Альянсу активно протидіяти загрозам у такій сфері, як економічна. Тому, ставши членом НАТО, Україна гарантовано отримає надійний безпековий та оборонний захист від загроз ззовні, насамперед у воєнній сфері.

Європейський Союз і НАТО створюють так званий «європейський безпековий щит», який гарантує та забезпечує безпековий стан для європейських країн, а також допомагає протидіяти та нейтралізувати різні загрози. Аналіз та детальне зіставлення загроз національній безпеці України з функціями CC та НАТО доводить, що за вступу України до Євросоюзу й НАТО, вона забезпечить себе надійним «безпековим та оборонним щитом».

В результаті чіткого поділу сфер відповідальності за загрози та виклики національній безпеці України між Європейським Союзом і НАТО у перспективі можуть бути представлені на розгляд конкретні заходи та розроблено відповідні державні програми щодо співробітництва у сфері національної безпеки, а також визначено пріоритетність інтеграції України до вищезазначених структур.

Список використаних джерел

захищеність держава загроза війна

1. Бегма В. М. Когнітивне моделювання стратегій розвитку державної військово-технічної політики України / В. М. Бегма, В. О. Кабалов, В. М. Шемаєв // Стратегічна панорама. - 2005. - № 3. [Електронний ресурс] - Режим доступу до документа: http://www.niisp.gov.ua/vydanna/panorama/ issue. php?s=vpipl&issue=2005_3.

2. Закон України «Про основи національної безпеки України» від 19 червня 2003 року № 964 - IV. [Електронний ресурс] - Режим доступу до документа: http: // zakon.nau.ua / doc/?code=964-15.

3. Закон України «Про основи національної безпеки України» від 19 червня 2003 року № 964 - IV ст. 7. [Електронний ресурс] - Режим доступу до документа: http: // zakon.nau.ua / doc/?code=964-15.

4. Корнієвський О. Європейський вектор безпеки: роль України / О. Корнієвський, С. Терешко // День. - 15 березня 2005 р. [Електронний ресурс] - Режим доступу до документа: http://www.day.kiev.ua/133790/.

Размещено на Allbest.ru