Проблеми сучасної інформаційно-аналітичної діяльності в міжнародних відносинах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Проблеми сучасної інформаційно-аналітичної діяльності в міжнародних відносинах

Ю.О. Немшилов

Розвиток сучасного суспільства на рубежі XX-XXI століть ознаменувався поширенням аналітичної діяльності. Інформаційно-аналітична діяльність в усіх сферах повсякденного життя набуває все більшого значення, що відбивається у створенні "фабрик думки", інформаційно-аналітичних відділів і служб у державних органах, компаніях, банках, політичних партіях.

Складність і динамізм світових процесів, різноманіття і надмірність інформації, протидія певних структур й особливості накопичення, обробки інформації з точки зору людського чинника висувають певні вимоги до підготовки і становлення фахівця - аналітика.

Слід підкреслити, що особливу актуальність придбаває аналіз проблем інформаційно-аналітичної діяльності в міжнародних відносинах. Це особливий вид діяльності, від якого залежать взаємини народів і держав, політична стабільність у світі. У зв'язку з цим помилки і неточності аналітиків у цій сфері можуть дорого коштувати людству.

Спочатку розглянемо основні особливості і проблеми діяльності аналітика в області міжнародних відносин [2, с. 6-8].

Фахівець-міжнародник повинен чітко уявляти, що у своїй діяльності він неминуче зіткнеться з цілим рядом додаткових проблем. Останні виникають не лише з розпорошеності знань про міжнародні відносини по різних наукових дисциплінах, але також із-за особливого характеру згаданих стосунків.

Наведемо приклади деяких із цих проблем.

Об'єктивна дійсність міжнародних відносин охоплює дуже широку, а тому і важку для розуміння область явищ і процесів, повне пізнання яких, теоретичне впорядкування і аналіз їх взаємозв'язків при нинішньому стані знань і недосконалості наукового апарату майже неможливі.

У міжнародному житті (на відміну від інших проявів громадського життя) немає центрального ядра влади і управління, а у наявності поліцентризм і поліархія, у рамках яких дуже велику роль грають стихійні процеси і суб'єктивні чинники. Які-небудь закономірності або повторюваність важко вловити.

У дослідника міжнародних відносин немає повного доступу до широкої і об'єктивної інформації, особливо в області політичної і стратегічної, в яких велику роль грають міркування безпеки і таємниця дипломатії.

У міжнародному житті (на відміну від внутрішнього життя держав) має місце перевага відцентрових чинників над чинниками, що об'єднують. Це в результаті дуже утрудняє систематичний опис, узагальнення міжнародних явищ та процесів і з'ясування причинно-наслідкової діяльності держав.

У сфері дій акторів (діючих одиниць) міжнародних відносин дуже велику роль грають одночасність багатьох интеракцій (взаємодій) і випадковість подій, що утрудняє аналіз та оцінку цільових дій, передбачення їх наслідків.

Виходячи з цього, на думку зарубіжних дослідників, можна виділити наступні основні функції дипломатичної діяльності: інформаційно-аналітичну, прогнозно-аналітичну, адміністративно-управлінську і консульську. Таким чином, є підстави віднести інформаційно-аналітичну діяльність у міжнародних відносинах до різнобічного і складного виду роботи.

Проведений аналіз дозволив виділити декілька напрямів у проблемах підготовки і діяльності аналітиків- міжнародників.

Доцільно розглянути наступні напрями:

- загальні проблеми інформаційно-аналітичній діяльності;

- специфіка і проблеми організації інформаційно-аналітичної діяльності;

- проблеми інформаційно-психологічної безпеки інформаційно-аналітичній діяльності;

- проблеми підготовки фахівця до інформаційно-аналітичної діяльності; аналітик міжнародний дипломатичний консульський

- проблеми формування "клану аналітиків" із точки зору психічного стану суспільства.

Проведемо послідовний аналіз вказаних проблем.

Розглянемо загальні проблеми інформаційно-аналітичної діяльності [7].

Слід враховувати те, що інформаційно-аналітична діяльність з якнайглибшої старовини є важливим компонентом управління, функцією і інструментом влади.

Вихід на якісно інший рівень інформаційно-аналітичної діяльності обумовлено необхідністю здійснювати цілеспрямовану політику, ефективно діяти в умовах нового інформаційного режиму.

Намітилося створення інформаційно-аналітичних підрозділів у структурах органів федеральної і регіональної влади, в міністерствах та відомствах, у ЗМІ, у сфері бізнесу, при політичних партіях та рухах.

Важливим є те, що інформаційна аналітика, найчастіше має справу з феноменологією буття, здійснюючи оцінку фактів і подій, прогнозуючи їх розвиток з обліком не лише узагальнених типових параметрів, але і цілого спектру чинників, включаючи суб'єктивно-особові, випадкові впливи, а також свідомі акції конкуруючих сил, протиборство інтересів та активне втручання соціальних технологій.

У ході інституціоналізації і професіоналізації інформаційно-аналітичної діяльності виник парадокс, пов'язаний з тим, що академічні й галузеві науково-дослідні інститути, що розглядали фундаментальні й прикладні проблеми в тих областях знання, які були затребувані сучасним життям, практикою управління, так і не стали базовою структурою в системі аналітичних служб, що формуються. Проте вчені й співробітники саме цих закладів у своїй більшості поповнили ряди аналітиків держструктур, ЗМІ, комерційних фірм, політичних партій і аналогічних структур.

Нині організації й служби, що входять у систему науково-технічної інформації нерідко пропонують аналітичні послуги в рекламних проспектах, але, як правило, їх не виконують. У той же час у роки свого відносно безбідного існування в умовах стабільного бюджетного фінансування ці організації іноді отримували державні замовлення на огляди вітчизняних і зарубіжних публікацій по актуальних проблемах у плані інформаційної підтримки державних проектів, цільових програм та ідентичних їм.

Сучасні бібліотечно-бібліографічні фахівці працюють із потоками документів (передусім опублікованих), забезпечуючи аналітико-синтетичну переробку, міра якої недостатня. Вони не мають у розпорядженні необхідних інструментів (підрозділів, кадрів, систем зв'язку й обробки даних), необхідних для інформаційного моніторингу якої-небудь області (об'єкту управління).

Створені комерційні інформаційно-аналітичні фірми починали свою діяльність зовсім не з аналітики. Вони вирішували інші завдання, що відносилися до сфери комплексної безпеки: охорону об'єктів, особисту охорону, приватну детективну і розшукову діяльність, технічну систему забезпечення безпеки, юридичний, кадровий консалтинг, ділову і конкурентну розвідку та інше. Далі в ході розвитку цих фірм інформаційна аналітика не лише настійно затребувалася як необхідний інструмент ефективності первинної діяльності фірми і цілком органічно вписувалася в її структуру, але нерідко і зазнавала еволюцію, ставши мозковим центром і генератором основної продукції.

Крім того, об'єктивний і закономірний процес - тенденція соціалізації інформаційно-аналітичної діяльності ставить перед суспільством наступні проблеми:

- виникає необхідність соціальної оцінки значущості нової галузі, що вимагає її позиціонування у ряді інших, близьких галузей, вироблення шкали соціальної оцінки, побудови системи соціальних пріоритетів з урахуванням цінності тих цілей, які ця діяльність дозволяє досягти;

- формуються емоційні реакції та загальноприйняті норми поведінки у зв'язку з цією галуззю;

- ціннісні і соціально-психологічні реакції транслюються в область культурних норм і традицій, національних форм соціального буття, включаються в систему міфів і ритуалів і тому подібне;

- побудовані пріоритети та оцінки престижності нової галузі дозволяють визначати її соціометричні параметри (інтенсивність росту соціальних інститутів, пов'язаних із новою галуззю, темпи і масштаби підготовки і набору фахівців-професіоналів, користувачів її продукції).

Зупинимось на специфіці та проблемах організації інформаційно-аналітичної діяльності [1].

Починається інформаційно-аналітична діяльність із визначення об'єкту, предмета і проблеми аналізу. Цей етап включає ознайомлення з проблемою в цілому, а також із пов'язаними з нею питаннями, вивчення яких може виявитися корисним; складання загального плану роботи з вказівкою терміну виконання, виконавців і основних джерел, які треба буде використати.

Побудова ідеальної моделі об'єкту і предмета - наступний крок, що забезпечує створення нормативної бази для наступної аналітичної діяльності.

Збір фактографічних даних. Це неминучий етап інформаційно-аналітичної діяльності незалежно від області дослідження і явища, що вивчається. Тут потрібні чітке визначення використовуваних понять і максимально велика база джерел. При їх підборі необхідно критично відноситися до знайденої інформації.

Основне завдання на етапі оцінки фактографічного матеріалу полягає в тому, щоб оцінити отримані дані, виділити з маси описуваних фактів ті, аналіз яких доцільно продовжити. Цей етап включає оцінку, класифікацію, аналіз і з'ясування фактів.

Наступний етап - це розкриття значення фактів. Слід звернути увагу на те, що факт несе в собі велике смислове навантаження, якщо його розглядати в сукупності з іншими фактами або додатково вказати його значення. Тому необхідно всіляко домагатися якнайповнішого розкриття значення кожного факту.

На етапі гіпотези необхідно побудувати її, використовуючи взаємозв'язок окремих розрізнених на перший погляд фактів. Висуваючи гіпотезу, ми тим самим полегшуємо собі з'ясування проблеми, а її усвідомлення носить дослідницький характер. Суб'єкт "накладає" на гіпотезу призму своїх уявлень, обумовлених особистим досвідом і знанням предметної області. Побудова гіпотез властиво будь-якій аналітичній роботі. Спочатку ми виходимо з деяких припущень (гіпотез) про те, які чинники, можливо, відіграють важливу роль, а які не мають відношення до справи.

Етап вибору типу аналізу зумовлює обрання конкретних методів аналітичної діяльності.

На етапі доказу необхідно довести або спростувати справедливість робочих гіпотез.

На подальшому етапі формулюються остаточні висновки, які є метою будь-якого інформаційного аналізу.

І останнім етапом є достовірне і якісне викладання результатів дослідження у документі, що завершує роботу. Необхідно стежити за тим, щоб підсумковий документ був написаний на мові, доступній споживачеві інформаційної продукції. При необхідності для досягнення максимального ефекту можна використовувати таблиці і діаграми, мультимедійні презентації.

Слід зазначити, що в інформаційно-аналітичній роботі доводиться багаторазово повертатися до повторення дій. Проводячи аналітичну роботу, ми маємо бути готові повертатися назад і вносити зміни в наш попередній план кожного разу, коли у світлі нових даних у цьому виникне необхідність. Застосування методу зворотної послідовності етапів, дозволяє вдосконалювати знання, що одержуються.

Перейдемо до проблем інформаційно-психологічної безпеки в інформаційно-аналітичній діяльності [5].

Розглядаючи особливості здійснення розумових операцій в інформаційно-аналітичній діяльності, слід визначити специфіку підготовки свідомості до взаємодії з тими або іншими об'єктами аналізу, в якій можна виділити три найбільш важливих напрями:

- психофізіологічне налаштування обох півкуль мозку із врахуванням специфіки режиму роботи і типу аналітичної операції;

- психологічна підготовка, основою якої є специфіка сприйняття і спектр можливих реакцій суб'єкта на об'єкт;

- оснащення аналітика відповідними методами роботи з інформацією, що враховує особливості об'єкта аналізу (цільові, семантичні, семіотичні, психологічні та інші).

Наведемо приклади можливих змін свідомості і психологічних реакцій на них у процесі здійснення аналітичної діяльності по наступних класах операцій:

Композиція - здійснюється при підборі інформації (етап формування середовища, що утворює систему відбору потрібних для аналізу відомостей за принципом достатності і необхідності, а також - під певну мету і за заданими критеріями). Тут існує небезпека перевантаження усіх трьох сфер свідомості кількістю та якістю сприйманої інформації.

Спеціалізація - полягає у структуризації і класифікації відібраної інформації щодо цілей і завдань аналізу в умовах багатоваріантності створюваних схем і сформульованих рішень, що вимагає від аналітика утримування у свідомості мети і пріоритетів, згідно вибраної стратегії. У цьому випадку небезпека полягає не лише у виникненні зайвої "напруженості" мозку із-за здійснення насильницьких дій над власною, вже структурованою системою.

Ймовірним є варіант, коли сприймана інформація впливає на зміну спектральних особливостей (фільтрів) сприйняття в цілому, що може взагалі зробити аналітика неадекватним і недієздатним як фахівця.

Декомпозиція є розподілом цілого об'єкту на його складові до необхідного рівня деталізації. На відміну від творчого процесу генерації операція декомпозиції є суто інтелектуальною, що збільшує навантаження на ліву півкулю і вимагає значних енергетичних витрат. Небезпека тут полягає не лише у втраті невиправдано великих об'ємів енергії, але і в можливому руйнівному впливі інформації на свідомість аналітика. Відбувається перенапруження від "розсіювання" свідомості при спробі утримати в пам'яті відразу всі розрізнені частини. Крім того, спустошливим для аналітика може стати і такий ефект, як переважання інформації в інформаційному потоці.

Систематизація - полягає, передусім, у впорядкуванні інформації щодо заданої системи критеріїв і побудові якісно нової моделі, згідно з вибраним еталоном. Небезпека тут, окрім руйнівних енергетичних витрат, полягає в появі синдрому "непідготовленого стрибка", після якого настає різке (на два порядки) зниження рівня свідомості, що супроводжується симптомами депресивної властивості. Найбільш характерними проявами подібного феномену є почуття "спустошеності", різке зниження рівня працездатності (тимчасова нездатність "міркувати" і взагалі - мислити), розчарування, незадоволення й інші психічні симптоми депресивного характеру.

He слід забувати і про такі погрози інформаційно-психологічного характеру, як вплив дезінформації, інформації відверто маніпулятивної властивості, а також - спеціально організованої для цілеспрямованої дії на аналітика.

Таким чином, для зміцнення безпеки свідомості аналітика при роботі із складними інформаційними системами украй важливим видається освоєння спеціальних психотехнологій, що допомогають вирішувати такі складні і різноякісні проблеми.

Розглянемо проблеми підготовки фахівця до інформаційно-аналітичної діяльності [6,8].

Сучасна інформаційна аналітика - складна комплексна діяльність, що спирається як на природний інтелект, так і на комп'ютерні технології операції інформаційними масивами, методи математичного моделювання процесів і тому подібне.

Професійне співтовариство аналітиків є роз'єднаним. Його характеризують відсутність необхідних професійних комунікацій і форм консолідації.

Аналіз науково-методичних робіт, анкетування викладачів і студентів ВНЗ показав, що їх професійна підготовка в області інформаційно-аналітичної діяльності не зовсім відповідає сучасним вимогам і умовам інформатизації та здійснюється на недостатньому рівні.

Інформаційна аналітика, яка є реальною і ефективною соціально-інформаційною технологією, що бере участь у процесі соціального управління, поки не має власної системи професійної освіти. Також слід зазначити практично повну відсутність наукової й учбової профільної літератури, незавершеність концепції підготовки кадрів, дефіцит загальних і галузевих маркетингових досліджень, слабку забезпеченість викладацькими кадрами.

У плані навчання аналітиків інформаційно-технологічне оснащення ВНЗ є найбільш гострою проблемою.

Професійна підготовка майбутнього фахівця зводиться до:

інформаційно-аналітичної діяльності - "витяганню" з інформації, представленої у вигляді деякої знакової системи, компонентів, що цікавлять і подання їх у зручній для сприйняття формі та наступна предметна інтерпретація (аналіз);

- інформаційно-аналітичної компетентності, яка є структурною складовою його професійної діяльності, що передбачає використання інформаційно-комунікаційних технологій на основі семіотичного підходу до інформаційного моделювання і побудову інтерпретацій отриманих інформаційних моделей.

Найважливішими складовими в ході підготовки фахівця є такі, як психологічна спрямованість, знання, уміння та навички при виділенні і рішенні професійних завдань досліджуваної області. Так само не слід забувати про специфіку особової обдарованості, схильності до виконання аналітичної роботи.

У номенклатурі спеціальностей відсутня базова функціональна спеціальність необхідного профілю (наприклад, аналітична діяльність або інформаційно-аналітична діяльність).

Вимоги до професійного рівня майбутнього фахівця-аналітика повинні стати необхідним компонентом нормативної бази вищої професійної освіти. Крім того, потрібна система діагностування знань та умінь інформаційно-аналітичної діяльності і професійної компетентності в цій області.

Нарешті, доцільно у змісті професійної підготовки фахівця виділяти чотири блоки, які є "цілісними складовими": теоретико-методологічний (загальнокультурний і природничо-науковий), спеціальний (предметний), профільний та загально-професійний.

Окремо зупинимось на проблемах формування "клану аналітиків" з точки зору психічного стану суспільства [4, 9].

Вищевказане передбачає наявність особливих вимог до психологічної підготовки і психічного стану професіонала - аналітика. Проте сьогодні людська психіка, цей недосконалий апарат, витримує граничні інформаційні й емоційні навантаження. Телебачення як основний інформаційний носій нестримно збільшило демонстрацію агресії, гомосексуалізму, цинізму, жорстокості, культу грошей, цінностей кримінального світу. А це, у свою чергу, призводить до формування спотвореного світогляду і ціннісної дезорієнтації, особливо у дітей і підлітків.

В усі часи молодь є майбутнім будь-якого народу, будь-якої нації. Із цим марно сперечатися. Але молодь - сама уразлива ланка, тому що легко піддається поганому впливу і маніпуляції. Сьогодні молоді люди абсолютно беззахисні перед тією хвилею насильства і розпусти, яка буквально захлеснула сучасне суспільство. Сталася повна переорієнтація цінностей. У культ зводяться гроші, матеріальні цінності і влада. Поняття честь і порядність частенько викликають у цинічної молоді лише усмішку, що ж говорити про духовні цінності. Книги, театри, класична музика безповоротно викреслені з життя молодих людей. Вони вважають за краще не забивати собі голову зайвими роздумами і тягнуться до усього поверхневого та беззмістовного.

Крім того, особливу роль у становленні молоді грає Інтернет [3].

Інтернет - невичерпне джерело інформації, але він не дає системи знань із того або іншого питання. Відомості, що містяться тут, як правило, не впорядковані, украй погано структуровані, а нерідко і далекі від істини. У мережу поступає немало свідомої брехні, провокаційних повідомлень і дезінформації.

Надмірне використання Інтернету шкідливе для здоров'я, оскільки електромагнітні випромінювання негативно впливають на фізіологію людини. Тривале знаходження в мережі викликає залежність, яка аналогічна алкоголізму, наркоманії, пристрасті до азартних ігор. Воно здатне породити "інтернетоголіка", тобто людину, що проводить у ірреальному світі не менше 40 годин на тиждень.

Інформація з монітора нерідко впливає на підсвідомість людини, позбавляючи її можливості критично осмислювати побачене. Виникає ефект "повсюдної присутності". He маючи можливості управляти своєю підсвідомістю, людина може перетворитися на об'єкт маніпулювання.

Дослідження показали, що психологія і поведінка "нетюзерів" (фанатиків Інтернет) за один-два роки змінюються відповідно до напрямів ціннісних орієнтирів світа віртуальної реальності, що перешкоджає нормальному життю.

Таким чином, формування мислення і моральний розвиток молодого покоління перебувають у небезпеці із-за згубного впливу Інтернету.

Слід особливо відмітити, що в сучасному світі психічними захворюваннями страждає майже половина мільярда чоловік, причому їх число росте[9]. З'являються нові психічні захворювання, за останні 90 років XX століття їх поширеність зросла в 6 разів.

Епоха соціалізму залишила в масовій сучасній свідомості відбитки і наслідки авантюрних соціальних експериментів. Спеціальні дослідження доводять, що серед дорослих людей із вищою освітою переважають інфантильні особи. Інфантильність є, напевно, домінуючою формою деформації суспільної свідомості.

Вплив ідеологічних маніпуляційних технологій не дає спокійно жити українському громадянинові. Авторитетність прозахідних технологій позначається на мисленні українського суспільства, яке не бажає розвиватися шляхом інформаційних навантажень.

Художньою літературою цікавиться трохи більше половини населення, а регулярно читають книги тільки 46%. Лише 37% українського населення читають газети регулярно, а більшість із них цікавлять тільки плітки про зірок кіно і шоу-бізнесу.

Отже, проведений аналіз дозволяє зробити наступні висновки:

- необхідно ширше освітлювати в ЗМІ підвищення ролі і значущості ІАД, та розширювати сферу інформаційного моніторингу;

- зважаючи на специфіку інформаційно-аналітичної діяльності, треба удосконалювати її організацію і проведення;

- потрібно створювати і проводити особливе психологічне готування фахівців;

- слід реалізовувати підготовку до граничних інформаційних і емоційних навантажень, розробляти спеціальну систему тренінгів;

- необхідно удосконалювати професійне готування, створювати і розвивати базову спеціальність;

- і, нарешті, найбільш головне - рішення комплексу розглянутих проблем неможливе без особливої державної програми і відповідного фінансування.

Список використаної літератури

1. Гайдамак Е.С. Информационно-аналитическая деятельность специалиста в области образования. Электронный научный журнал "Вестник Омского государственного педагогического университета". Выпуск 2006 [Электронный ресурс].-Режим доступа: http:www.omsk.edu/volume/2006/comp-edu/. 20.01.2011г. Загол. с экрана.

2. Демидов В.В. Информационно-аналитическая работа в международных отношениях [Текст]: учеб. пособие/В.В. Демидов. --Новосибирск: НГАЭиУ, 2004. - 192с.

3. Еляков А.Д. Интернет - тотальная угроза обществу? [Текст] / А.Д. Еляков// Мировая экономика и международные отношения. 2007. - № 11

4. Корнева Н. Конец эпохи полуграмотных недоучек

Куликова Н.В. Информационно-психологическая безопасность аналитической работы

5. Рыжова Н.И. Направления формирования профессиональной готовности будущего специалиста к информационно-аналитической деятельности [Текст] /Н.И. Рыжова, В.И. Фомин, Е.В. Филимонова// Мир науки, культуры, образования. - 2009. -№ 3. - С. 247-251.

6. Сляднева Н.А. Информационно-аналитическая деятельность: проблемы и перспективы [Текст] /Н.А. Сляднева//Информационно-аналитический журнал "Факт". -2000. - № 6. - С. 8-31.

7. Сляднева Н.А. Информационная аналитика - эзотерическое искусство или современная профессия? (Проблемы вузовской подготовки) [Текст] / Н.А. Сляднева//Информационно-аналитический журнал "Факт". -2000.

- № 7. - С. 18-29.

8. Трухин А. Архетипы современного украинского сознания

Размещено на Allbest.ru