Ефект Балаша-Самуельсона у зовнішній торгівлі країн Центрально-Східної Європи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ефект Балаша-Самуельсона у зовнішній торгівлі країн Центрально-Східної Європи

Постановка проблеми у загальному вигляді. З початку перехідного періоду в економіках країн Центральної та Східної Європи спостерігалися порівняно високі темпи інфляції та девальвація. На початку 90-х інфляція була спричинена здебільшого лібералізацією, значним корегуванням адміністративних цін та грошовим інфляційним навісом - наслідками адміністративно-командної економіки. Однак в останні роки інфляція не може пояснюватись фактами, які спостерігалися в період трансформації. Зараз обґрунтованим є твердження про те, що зростання рівнів інфляції та тенденції до подорожчання валют у країнах Центрально-Східної Європи порівняно із економіками західних країн можна в деякій мірі пояснити структурними факторами економіки. Одним з таких факторів є ефект Балаша-Самуельсона, який пов'язує динаміку зміни рівня інфляції та реального обмінного курсу через різні рівні зростання продуктивності праці у секторах виробництва експортованих та неекспортованих товарів. Ефект Балаша-Самуельсона для двох країн прогнозує, що у країні із вищою диференціацією рівнів продуктивності праці поміж галузями економіки будуть спостерігатися порівняно вищі темпи інфляції. На міжнародному рівні за допомогою такого взаємозв'язку між рівнем відносної продуктивності та рівнем відносних цін можна пояснити зростання рівня обмінних курсів у країні, де спостерігаються вищі темпи зростання відносного рівня продуктивності праці. Оскільки за останні декілька років відбулось значне реформування економік більшості країн Центрально-Східної Європи, що пов'язано з інтеграцією цих країн до Європейського Союзу, виявлення та аналіз ефекту Балаша-Самуельсона для країн цього регіону та для України є актуальною проблемою сучасної економічної науки.

Аналіз досліджень і публікацій. У своїй першій праці вчений-економіст Б. Балаша дослідив взаємозв'язок між рівнем цін та валовим внутрішнім продуктом (ВВП) на одного жителя та виявив позитивний зв'язок між доходом країни та цінами [1]. Він дійшов до висновку, що саме ця позитивна залежність і є причиною того, що вартість життя за паритетом купівельної спроможності має схильність викликати невиправдне подорожання валют у країнах з вищим держаним доходом. В подальшому Б. Балаша стверджував, що якщо неоднакові рівні продуктивності праці на міжнародному рівні будуть вищими у виробництві експортованих товарів, ніж у виробництві неекспортованих товарів, національна валюта країни із швидкими темпами зростання рівня продуктивності праці подорожчає у показниках паритету купівельної спроможності. В результаті чого, співвідношення паритету купівельної спроможності до обмінного курсу буде мати вигляд зростаючої функції доходу.

Дослідження ефекту Балаша-Самуельсона, проведені у 80-х роках минулого століття підтверджують його справедливість. Д. Хсієх (D.Hsieh) (1982) підтвердив існування ефекту Балаша-Самуельсона використовуючи підхід послідовностей [2]. Визначивши реальний обмінний курс у Німеччині та Японії стосовно їхніх торговельних партнерів у період від 1954 до 1976 р., Д. Хсієх помітив, що змінні, які позначають різні рівні продуктивності праці, відіграють важливу роль. Р. Мартсон (R. Martson) (1973) використавши дані Організації економічного співробітництва і розвитку побудував модель реального обмінного курсу єна/долар за період від 1973 до 1983 р. [3]. Результати, які він отримав показали, що відмінності у рівнях продуктивності праці у секторі виробництва експортованих та неекспортованих товарів відіграють позитивну роль при поясненні у довгостроковому періоді зростання курсу єни по відношенню до долара.

Дослідження ефекту Балаша-Самуельсона, проведені у 90-х роках минулого століття, виявили більш непевний зв'язок між різними рівнями продуктивності праці та реальним обмінним курсом. К. Фрут (K. Froot) та К. Рогоф (K. Rogoff) (1991) не виявили достатньо сильних підстав підтримки зростання продуктивності праці у секторі виробництва експортованих товарів та зростання реального обмінного курсу протягом 1979 - 1990 у країнах-членах Європейського валютного союзу [4]. Т. Іто (T. Ito) (1997) та інші дослідники, які досліджували ефект Балаша-Самуельсона для країн, що належать до Асоціації країн Південно-Східної Азії, виявили факт, що незважаючи на те, що ці країни розвиваються у напрямку, описаному у ефекті Балаша-Самуельсона, реальний обмінний курс не підвищується або підвищується лише незначно [5]. Більше того, вони не виявили фактів, які б підтвердили припущення щодо закону однієї ціни у секторі виробництва експортованих товарів чи щодо припущення стосовного того, що ціни у секторі виробництва неекспортованих товарів змінюються у тому ж напрямку, що й реальний обмінний курс, які лежать в основі ефекту Балаша-Самуельсона.

Винятком є праця А. Фестона (A. Heston) (1994), який використав дані, які були оприлюднені М. Гілбертом (M. Gilbert) та І. Кревісом (I. Kravis) (1954). Він виявив факти, що підтверджували ефект Балаша-Самуельсона для країн протягом певного проміжку часу (тобто відмінності у рівнях цін у секторах виробництва експортованих та неекспортованих товарів, які змінювались разом із доходом країни) [6]. Існує також група досліджень, у яких зазначається, що окрім ефекту Балаша-Самуельсона на реальний обмінний курс впливають ще й інші макроекономічні фактори. Відповідно до цих досліджень, відмінності у рівнях реальних відсоткових ставок (паритет відсоткових ставок), чисті іноземні активи, державні витрати, показник ВВП на одного жителя - усі ці показники відіграють важливу роль у визначенні реального обмінного курсу.

Цілі статті. Метою цієї публікації є тестування ефекту Балаша-Самуельсона для країн Центральної та Східної Європи на основі використання показників продуктивності праці та валютного курсу. Це дозволить визначити чи спричинені високі темпи інфляції в нашій країні зростанням продуктивності праці у галузях виробництва експортованих товарів та порівняти отримані результати із відповідними показниками західних сусідів України.

Основний матеріал дослідження. Першочерговим завданням при аналізі ефекту Балаша-Самуельсона є дослідження структуру експорту та визначення експорто орієнтованих галузей економіки, а також розгляд динаміки зміни продуктивності праці та валютних курсів.

Розпочнемо аналіз структур експорту країн Центрально-Східної Європи на прикладі Чехії, Угорщини, Словаччини, Польщі та України.

Результати аналізу структури експорту Чехії свідчать про домінування продукції машинобудування та транспортного обладнання. Це близько 53,24% від загального обсягу експорту. Сюди зокрема належать виробництво транспортного обладнання, устаткування для важкої промисловості та електрообладнання. Також значну частку у структурі експорту займає продукція обробної промисловості - 20,76%. Обробна промисловість представлена переважно виробництвом сталі, металопрокату та текстилю. Найменші частки у структурі експорту припадають на виробництво тваринних та рослинних жирів і тютюнових виробів та напоїв - 0,07% та 0,5% відповідно. Приблизно однакові частки у структурі експорту Чехії займають нехарчові напівфабрикати, мінеральне паливо, мастила та супутні матеріали, а також продукти харчування та жива худоба - 2,56%, 2,88% та 2,89% відповідно [7].

Отже, отримані результати свідчать про домінування у структурі експорту Чехії точного та транспортного машинобудування, продукції обробної промисловості, зокрема текстилю та виробів із металу.

Помітне місце посідає також продукція хімічної промисловості.

Результати аналізу структур експорту Угорщини та Словаччини свідчать про значну їх схожість. Для Угорщини характерним є домінування у структурі експорту продукції машинобудування та транспортного обладнання, частка якої складає 62,6%. Сюди зокрема належать виробництво транспортного обладнання, устаткування для важкої промисловості та електрообладнання, а також виробництво офісного обладнання. Також значну частку в структурі експорту займає обробна промисловість - 10,14%. Обробна промисловість представлена виробництвом сталі та металопрокату, гуми та продукцією деревообробки. Близько 8,5% у експорті займає продукція хімічної промисловості. Найменші частки у структурі експорту припадають на тютюнові вироби та напої, а також на тваринні та рослинні жири - 0,27% та 0,2% відповідно. [8] У структурі експорту Словаччини також переважає продукція машинобудування - 56,15%. Ця галузь економіки представлена переважно виробництвом електрообладнання та транспортним машинобудуванням. Близько 17,81% у експорті належить продукції обробної промисловості, зокрема, виробництву сталі та металопрокату. Досить незначна частка у експорті припадає на виробництво тваринних та рослинних жирів, продуктів харчування та напоїв і тютюнових виробів [9]. Отже, експорто рієнтованими галузями в економіці як в Угорщини так і в Словаччині є машинобудування та обробна промисловість. Тут зокрема домінує виробництво транспортного обладнання, устаткування для важкої промисловості та електрообладнання, а також офісного обладнання, сталі та металопрокату, гуми та продукція деревообробки. Така схожість структури експорту може бути зумовлена подібністю структури економіки загалом та ресурсного потенціалу зокрема.

Результати аналізу структур експорту України та Польщі свідчать про наявність окремих відмінностей. Для України характерним є домінування у структурі експорту продукції обробної промисловості, частка якої складає 46,81%. Сюди зокрема належить виробництво сталі та металопрокату. Також значну частку в структурі експорту займає машинобудування - 14,07%. Машинобудування представлене переважно виробництвом машин та устаткування для гірничої, вугільної, металургійної та хімічної промисловостей. Найменші частки у структурі експорту припадають на тютюнові вироби та напої, а також на тваринні та рослинні жири - 1,2% та 2,48% відповідно. Приблизно однакові частки у структурі експорту України обіймають нехарчові напівфабрикати та мінеральні палива і супутні матеріали - 6,87% та 6,66% [10]. У структурі експорту Польщі домінує продукція машинобудування - 40,25%. Сюди належать автомобілебудування, авіабудування та електротехнічне машинобудування. Значну частку також займає продукція обробної промисловості, а саме - 23,07%. Вона представлена переважно продукцією кольорової металургії та готовими виробами з металу. Доволі помітною є також частка, виробництва меблевої фурнітури. Найменші частки в експорті припадають на тютюнові вироби та напої (0,78%), тваринні та рослинні жири (0,18%) і на нехарчові напівфабрикати (2,28%) [11]. Наведені дані свідчать про те, що домінуючими у експорті України є продукція чорної металургії та важке машинобудування, а у структурі нашого західного сусіда переважає точне машинобудування, продукція кольорової металургії та готові вироби з металу. Слід зазначити, що у структурі експорту Польщі домінує високотехнологічне машинобудування, яке характеризується автоматизованістю, великою кількістю інновацій та впровадженням нових ліній виробництва. Дещо іншою є структура експорту України, де домінує продукція ресурсомісткого виробництва із застосуванням застарілих технологій та з високою чутливістю до кон'юнктури на світових ринках.

Перейдемо до обчислення середнього рівня продуктивності в галузях виробництва експортованих товарів. Під середнім рівнем продуктивності праці будемо розуміти показник доданої вартості на одного працюючого. Отримані показники середнього рівня продуктивності у експорто орієнтованих галузях та секторі виробництва неекспортованих товарів для Чехії, Угорщини, Словаччини, Польщі зображені на рис. 1.

Рис. 1. Продуктивність праці у секторах виробництва експортованих та неекспортованих товарів в країнах ЦСЄ, виміряна в національній валюті [7-9; 11-16; розрахунки авторів]

Аналіз продуктивності у секторах виробництва експортованих та неекспортованих товарів свідчить про те, що основне припущення теорії Балаша-Самуельсона стосовно перевищення рівня продуктивності праці у виробництві експортованих товарів над рівнем продуктивності праці у виробництві неекспортованих товарів для розглянутих країн справджується. В цих країнах існує загальна тенденція до швидшого зростання продуктивності праці у секторі виробництва експортованих товарів, ніж у секторі виробництва неекспортованих. В Чехії, Угорщині та Польщі розрив між рівнями продуктивності праці у галузі експортованих та галузі неекспортованих товарів є досить незначним. Це позитивно для економіки, оскільки виробники неекспортованої продукції практично не намагаються підвищити свої прибутки до рівня прибутків виробників експортованих товарів шляхом підвищення цін на свою продукцію.

У Словаччині та Україні розрив між рівнями продуктивності праці у галузі експортованих та галузі неекспортованих товарів є досить значним. Це є однією із причин значного зростання цін на імпортозаміщуючі товари на українському ринку. Тобто виробники неекспортованої продукції намагаються підвищити свої прибутки до рівня виробників експортованих товарів шляхом підвищення цін на свою продукцію. Це в свою чергу викликає значні темпи зростання інфляції у країні, оскільки подорожання товарів не супроводжується підвищенням продуктивності праці та підвищенням їх якості.

Тепер перейдемо до аналізу показників продуктивності праці у ексопорто рієнтованих галузях у поєднанні із показниками валютних курсів (національної валюти відносно долара США) . Власне такий аналіз допоможе нам прослідкувати наявність чи відсутність ефекту Балаша-Самуельсона в економічному розвитку країн ЦСЄ.

У Чехії починаючи з 2000 р. почало спостерігатися падіння курсу іноземних валют по відношенню до чеської крони. Значні обсяги надходження капіталу підвищили «вартість» крони. А міцна національна валюта дала змогу стримувати інфляцію. Таким чином можна говорити про політику девальвації чеської крони до 2000 року та політику ревальвації у наступний період. З 2000 р. у Чехії поряд із зростання курсу національної валюти спостерігались досить значні темпи зростання показників продуктивності праці у галузях виробництва експорто орієнтованих товарів. Тобто це свідчать про те, що економіка Чехії розвивається відповідно до основних припущень, які лежать в основі ефекту Балаша-Самуельсона.

На рис. 2 подано динаміку зміни показників продуктивності праці у галузях виробництва експорто орієнтованих товарів та валютних курсів відносно долара для Словаччини та Угорщини. З 2000 р. для економіки Словаччини характерною є тенденція до зростання показників продуктивності одночасно із швидкими темпами зростання курсу національної валюти стосовно долара. Водночас в економіці Угорщини спостерігається подібна тенденція, тобто зростання показників продуктивності праці у поєднанні із стійким подорожчанням національної валюти.

Рис. 2. Показники продуктивності праці у галузях виробництва експортованих товарів та обмінні курси долара в Чехії, Угорщині, Словаччині, Польщі та Україні [7; 9-19; розрахунки авторів]

Отже наведені показники свідчать про те, що в економіці Словаччини та Угорщини спостерігається ефект Балаша-Самуельсона в класичному вигляді, що є загалом позитивним явищем, оскільки зростання заробітних плат у експортованих галузях супроводжується зростанням показників продуктивності праці у цих галузях, тому подорожчання національної валюти не спричиняє падіння конкурентоздатності як угорських так і словацьких товарів на зовнішніх ринках.

Перейдемо до аналізу динаміки валютних курсів. Оскільки Україна та Польща є країнами з економіками, які мають перехідний характер, то слід зазначити, що перехід до системи ринкових відносин пов'язаний з появою принципово нових підходів до визначення обмінного курсу національної валюти, що відрізняються від умов планової економіки з притаманними їй жорсткими методами регулювання валютних відносин.

Протягом 90-х років як в Україні, так і в Польщі спостерігався процес девальвації національної валюти. Однак із 2000 року і до сьогодні для поведінки національної валюти Польщі характерною є ревальвація, тобто падіння курсу USD/PLN. В Україні спостерігається дещо інша ситуація. Тут із 2000 р. ми бачимо фіксований валютний режим. На нашу думку, це явище є негативним для розвитку економіки, оскільки фіксований валютний курс не відображає реальний стан економіки країни. У цілому система фіксованого валютного курсу дозволяє вирішувати тільки короткотермінові проблеми, пов'язані насамперед з високим рівнем інфляції та нестабільністю національної валюти. У довготерміновому періоді даний валютний режим неприйнятний, тому що розбіжності в темпах зростання продуктивності виробництва не знаходять адекватного відображення у змінах відносних цін і розподіленні ресурсів між різними групами товарів і послуг, внаслідок чого накопичуються диспропорції в структурі народного господарства.

Тепер перейдемо до аналізу показників продуктивності праці у експорто орієнтованих галузях у поєднанні із показниками валютних курсів у обох країнах. На рис. 2 надано динаміку зміни відповідних показників стосовно долара для розглянутих країн. З 2000 р. для економіки України характерною є тенденція до зростання показників продуктивності одночасно із надзвичайно повільними темпами зростання курсу гривні. Це пояснюється, насамперед, валютно-курсовою політикою Національного банку України, яка спрямована на підтримку інтересів експортерів. Водночас в економіці нашого західного сусіда спостерігається тенденція до зростання показників продуктивності праці у поєднанні із стійким подорожчанням національної валюти. Тобто наведені показники для обох країн свідчать про наявність ефекту Балаша-Самуельсона в Польщі та його відсутність в Україні.

Отримані вище результати свідчать про необхідність зміни поточної валютно-курсової політики Національного банку України та фактичного переходу до режиму плавання валютних курсів. Така зміна дасть поштовх до розвитку галузей, які є технологічно місткими та вимагають впровадження інновацій. На нашу думку, зміна структури експорту України матиме позитивні наслідки для економіки загалом, оскільки зараз структура експорту вимагає постійної підтримки експортерів шляхом вимушеного заниження курсу національної валюти. Ситуація, яка є характерною для нашої країни сьогодні гальмує економічний розвиток та сприяє збагаченню лише незначної частки населення, що є абсолютно неприпустимим для держави, яка прагне до інтеграції у європейське співтовариство.

Висновки. Проаналізувавши показники рівня продуктивності праці та обмінних валютних курсів для розглянутих країн, ми дійшли висновку про наявність ефекту Балаша-Самуельсона в економіці Польщі, Словаччини, Угорщини, Чехії та його відсутність в економіці України. Загалом, якщо економіка розвивається згідно із основними припущеннями теорії Балаша-Самуельсона, то за допомогою підвищення продуктивності країна має змогу підтримувати конкурентоспроможність своїх вітчизняних товарів на міжнародному ринку. Однак ми побачили, що економіці України не притаманне значне зростання продуктивності праці у експорто орієнтованих галузях в умовах ревальвації національної валюти. Тобто конкурентоспроможність українських товарів підтримується штучно шляхом фіксації курсу гривні.

У даній публікації також було проаналізовано структури експорту Угорщини, Словаччини, Чехії, Польщі та України. Для перших чотирьох країн характерним є домінування у структурі експорту трудомістких галузей економіки, таких як точне машинобудування, автомобілебудування, виробництво меблевої фурнітури, тоді як для економіки України характерним є переважання капіталомісткого виробництва, яке потребує значних капітальних інвестицій та ресурсів. Експорт України є дуже чутливим до кон'юнктури цін на світових ринках сталі та металопрокату, що негативно впливає на економіку країни та у випадку падіння цін на цю продукцію спричиняє падіння показників економічного розвитку та стабільності. На нашу думку, необхідною є зміна структури експорту шляхом розвитку галузей, які є технологічно місткими та вимагають впровадження інновацій. Ці галузі є перспективними з огляду на можливість зростання рівня продуктивності праці не лише за рахунок природно-ресурсного потенціалу країни, а й завдяки іноземним інвестиціям та досягненням науково-технічного розвитку держави.

Досвід розглянутих країн Центральної та Східної Європи свідчить про можливість реалізації поставленого вище завдання та про позитивні результати зазначених змін, які сприяють та будуть сприяти зростанню рівня добробуту громадян. На сьогодні ж структура та динаміка зовнішньої торгівлі України не відповідають експортним можливостям держави. В структурі експорту переважають сировина та продукція з низьким ступенем переробки. Отримані показники продуктивності факторів виробництва свідчать також про малу ефективність виробництва у експортоорієнтованих галузях економіки.

Література

інфляція обмінний курс балаш самуельсон

1. Balassa B. The Purchasing Power Parity Doctrine: A Reappraisal // Journal of Political Economy. - 1964. - 72 (6). - P. 584-596.

2. Hsieh, David A. 1982 The determination of the Real Exchange Rate, The productivity Approach // Journal of International Economics. -1982. -12. - P. 355-362.

3. Marston R. Real Exchange Rates and Productivity growth in the United States and Japan // Real Financial Linkages among Open Economies. - 1987. - Cambridge: MIT Press, P. 71-96.

4. Froot K.A. Rogoff K. Perspectives on PPP and Long Run Real Exchange Rates. // NBER Working Paper. 1994. - № 4952.

5. Ito T., Isard P., Symansky S. Economic Growth and Real Exchange Rate: An Overview of the Balassa- Samuelson Hypothesis in Asia // NBER Working Paper. - 1997. - № 5979.

6. Heston A., Nuxoll D., Summer R. The Differential Productivity Hypothesis and Purchasing Power Parties: Some New Evidence . // Review of International Economics. - 1994. - 2 (3). - P. 227-243.

7. Czech Statistical Office Dataset. - 2009. - [Cited 2009, 26 April]. - Available from: [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.czso.cz.

8. Statistical Database of Hungarian Central Statistical Office. - [Cited 2009, 25 April]. - Available from: [Електронний ресурс]. - Режим доступу :http://www.portal.ksh.hu.

9. Statistical Yearbook of the Slovak Republic 2000-2007. - Statistical Office of the Slovak Republic - Veda, Publishing House of the Slovak Academy of Sciences: 2007 - 686 P.

10. UN - United Nations Common Database (UNCDB). - 2008. - [Cited 2008, 25 November]. - Available from: http://www.unstats.un.org.

11. Maіy Rocznik Statystyczny 2007. - Gіуwny Urz№d Statystyczny - Warszawa: 2008 - St. 446-458.

12. Промисловість України у 2001 - 2005 роках: Статистичний збірник / Державний комітет статистики України. - К., 2006. - С. 45-48.

13. IMF - World Economic and Financial Surveys. World Economic Outlook Database. - 2008. - [Cited 2008, 20 November]. Available from: [Електронний ресурс]. - Режим доступу :http://www.imf.org.

14. Employment and earnings 1998 - 2006 (Labour Statistics). - Hungarian Central Statistical Office - Budapest: 2007-224 P.

15. National Accounts Hungary 2002 - 2006. - Hungarian Central Statistical Office - Budapest: 2007 - 250 P.

16. Statistical Yearbooks of the Czech Republic 2003 - 2008. - Czech Statistical Office - [Cited 2009, 25 April]. - Available from: [Електронний ресурс]. - Режим доступу :http://www.czso.cz.

17. Hungarian National Bank Database. - 2009. - [Cited 2009, 3 May]. - Available from: [Електронний ресурс]. - Режим доступу :http://www.mnb.hu.

18. National Bank of Slovak Republic Database. - 2009. - [Cited 2009, 2 May]. - Available from: [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbs.sk.

19. Statistical Database of Hungarian Central Statistical Office. - [Cited 2009, 25 April]. - Available from: [Електронний ресурс]. - Режим доступу :http://www.portal.ksh.hu.

Размещено на Allbest.ru