Основні вимоги FATF і організація боротьби з легалізацією "брудних грошей" у банківському секторі економіки

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ "ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА"

ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ І МЕНЕДЖМЕНТУ

КАФЕДРА ФІНАНСІВ

Курсовий проект

З дисципліни "Центральний банк і грошово-кредитна політика"

На тему: "Основні вимоги FATF і організація боротьби з легалізацією "брудних грошей" у банківському секторі економіки"

Львів-2013

Зміст

Вступ

1. Теоретична частина

2. Аналітично-дослідницька частина

3. Рекомендаційна частина

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Банківська система сьогодні переживає важкий період свого розвитку, де відбувається повний перехід до сучасного управління та діяльності. Водночас ці зміни відбуваються з поступовим розвитком вкрай нестабільної економіки України, яка на неї впливає досить негативно. Адже розвиток нормативно-правової, фінансово-кредитної і будь-якої іншої системи країни залежить перш за все від політичної та економічної стабільності. Банківський сектор має ряд проблем, котрі зумовлені його еволюційним розвитком, з одного боку, та впливом вище наведених базових проблем -- з іншого. Якнайшвидше та найефективніше вирішення цих проблем характеризуватиме її відповідно до всіх міжнародних стандартів. Характерними тенденціями банківського сектора України останніх років були швидкі темпи розвитку, значний приплив прямих іноземних інвестицій та активне проникнення банківських послуг в економіку країни. Теоретичні основи банківського ціноутворення досить широко висвітлюються у працях С.Румянцевої, Остапишин Т.В., Костюченко О.А., Міщенко В.І, Прокопенко І.Ф. та ін. Останні публікації свідчать, що проблема стабільності банківського сектору серйозно турбує вітчизняних науковців, економістів, управлінців, бізнесменів.[7]

Однією з особливостей банківської сфери України є наявність на ринку значної кількості іноземних банків. Значне зростання обсягів кредитів було забезпечене фінансуванням за рахунок доступу дочірніх банків до ресурсів великих міжнародних банківських груп, а також завдяки можливості українських банків скористатися доступними короткостроковими договорами рефінансування на міжнародних ринках до початку іпотечної кризи. Після декількох років динамічного розвитку банківський сектор України має гарний показник використання банківських послуг приватними особами (отримання кредитів, обмін валюти, оплата комунальних послуг тощо). Проте глибина проникнення залишається незначною. Так, український показник кількості банківських продуктів у розрахунку на одну особу є значно меншим за аналогічний показник у розвинених країнах.

Отже, українським банкам необхідно, з одного боку, приділяти увагу залученню потенційно високодохідних клієнтів, а з іншого - розробляти та запроваджувати нові продукти і послуги для роздрібних клієнтів. Розгалужену мережу банківських відділень можна перетворити на ефективне джерело продажу банківських продуктів шляхом вдалої сегментації таких мереж. Доцільним є запровадження, як мінімум, чотирьох загальних типів відділень, зокрема: корпоративних центрів, які обслуговуватимуть крупних і середніх корпоративних клієнтів; офісів для надання послуг приватним клієнтам: відділень для обслуговування малого та середнього бізнесу; традиційних відділень із продажу стандартних продуктів для роздрібних клієнтів. Поряд із цим мають аналізуватися питання скорочення філіальних мереж та підвищення функціональності центральних офісів. Потребує вдосконалення й інформаційна інфраструктура українських банків шляхом запровадження сучасних технологій і програмних продуктів, які відповідатимуть міжнародним стандартам.

1. Теоретична частина

Основні вимоги FATF і організація боротьби з легалізацією "брудних грошей" у банківському секторі економіки

FATF є міжурядовою організацією ціллю якої є розробка та впровадження політики, на національному та міжнародному рівнях, боротьби з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму. Секретаріат FATF розташований в приміщенні OECD.FATF нараховує 34 члени: Аргентина; Австралія; Австрія; Бельгія; Бразилія; Канада; Китай; Данія; Європейська Комісія; Фінляндія; Франція; Німеччина; Греція; Рада Співробітництва Країн Перської Затоки; Гонконг, Китай; Ісландія; Ірландія; Італія; Японія; Люксембург; Мексика; Нідерланди; Нова Зеландія; Норвегія; Португалія; Росія; Сінгапур; Південна Африка; Іспанія; Швеція; Швейцарія; Туреччина; Об'єднане Королівство; та СІНА. Індія та Республіка Корея - країни-спостерігачі. APG, CFATF, GAFISUD, MENAFATF та MONEYVAL - асоційовані члени.[7]

Глобальна мережа протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму також включає 3 інші міжнародні організації: ESAAMLG6, EAG та GlABA. Офшорна Група Банківських Наглядачів (OGBS) також є частиною цієї мережі.

FATF закликає всі країни вжити необхідних заходів для приведення їх національних систем стосовно боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванням тероризму у відповідність з новими рекомендаціями FATF та ефективного їх здійснення.Базові Сорок Рекомендацій FATF були розроблені у 1990 році як ініціатива щодо боротьби з протиправним використанням фінансових систем особами, які відмивають гроші, одержані від реалізації наркотиків. У 1996 році Рекомендації вперше були переглянуті з метою відображення типів відмивання грошей, які змінюються. Сорок Рекомендацій у редакції 1996 року були схвалені більш як 130 країнами і є міжнародним стандартом у сфері боротьби з відмиванням грошей.У жовтні 2001 року FATF поширила свій мандат на питання фінансування тероризму і зробила важливий крок.Вони містять комплекс заходів, метою яких є протидія фінансуванню терористичних актів та терористичних організацій. Застосовуються не тільки до відмивання грошей, а й до фінансування тероризму, і разом з боротьби з фінансуванням тероризму створюють розширену, вичерпну і послідовну структуру заходів у боротьбі з відмиванням грошей і фінансуванням тероризму. FATF визнає, що країни мають різні правові та фінансові системи, а отже, не можуть вживати ідентичних заходів для досягнення спільної мети, особливо що стосується деталей. Тому встановлюється мінімум стандартів для імплементації рішення відповідно до умов країни і конституційних рамок. Рекомендаціями охоплюються усі заходи, які повинні вживатися в межах системи кримінальної юстиції і регулятивної системи, а також превентивні заходи для фінансових установ та деяких інших підприємств і сфер діяльності, а також у сфері міжнародного співробітництва.[7]

Основним елементом у боротьбі з відмиванням грошей і фінансуванням тероризму є необхідність моніторингу систем країн на предмет їх відповідності вимогам міжнародних стандартів. Взаємна оцінка, проведена FATF та відповідними регіональними організаціями стосовно розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей, а також оцінки, проведені Міжнародним валютним фондом та Світовим банком, є надзвичайно необхідним механізмом забезпечення ефективної імплементації Рекомендацій FATF всіма країнами.[6]

1. Країни повинні забезпечити: намір і відомості, які вимагаються для доведення факту злочину "відмивання грошей"; кримінальна відповідальність, а там, де це неможливо, цивільна та адміністративна відповідальність, повинна поширюватися на юридичних осіб.

2. Країни повинні вжити заходів, які можуть бути необхідними для надання компетентним органам цих країн повноваження на конфіскацію відмитої власності, доходів, одержаних у результаті злочинних дій з відмивання грошей або предикативного злочину, засобів, що використовувалися або існував намір їх використання для вчинення цих злочинів, або майна відповідної вартості, за умови, що не порушується право добровільної допомоги третіх осіб.

3. Країни забезпечують, щоб закони про збереження фінансовими установами таємниці не перешкоджали виконанню рекомендацій FATF.

4. Фінансові установи не повинні відкривати анонімні рахунки або рахунки на явно фіктивні імена.

5. Фінансові установи повинні на додаток до звичайних правил обачливості стосовно політичних діячів.

6. Країни можуть дозволити фінансовим установам доручати посередникам або іншим третім сторонам застосовувати Правила належної обачливості щодо клієнтів (ПОК) або провадити діяльність за умови, що додержуються певні критерії. Якщо таке дозволяється, остаточна відповідальність за визначення і перевірку особи клієнта лежить на фінансовій установі, яка дає такі доручення третій стороні.

7. Фінансові установи повинні звертати особливу увагу на всі складні, надзвичайно великі операції, на всі незвичні схеми проведення операцій, де не можна простежити очевидну економічну або законну кінцеву мету. Необхідно перевіряти наскільки це можливо зміст і цілі таких операцій і отримані висновки оформлювати у письмовій формі, щоб компетентні органи та аудитори могли ними користуватися.

8. Фінансовим установам, їх керівникам, посадовим особам та працівникам необхідно:

а) надавати визначений нормативними актами юридичний захист від кримінальної або цивільної відповідальності у зв'язку з порушенням будь-яких обмежень щодо розкриття інформації, обумовлених контрактом або будь-якими законодавчими, нормативними чи адміністративними положеннями, якщо вони добросовісно доводять свої підозри до відома підрозділу фінансової розвідки, навіть за умови, що вони не знали точно, з якими саме кримінальними діями пов'язана операція, а також незалежно від того, чи такі кримінальні дії насправді мали місце;

9. Фінансові установи розробляють програми протидії відмиванню грошей та фінансуванню тероризму.

10. Країни повинні забезпечити застосування ефективних, адекватних та дієвих санкцій (кримінальні, цивільні або адміністративні) до фізичних або юридичних осіб, які не виконують вимог щодо боротьби з відмиванням грошей або фінансуванням тероризму.

11. Країни повинні розглянути можливість:

a) здійснення заходів з виявлення або відстеження перевезень готівки та обігових грошово-кредитних документів на пред'явника через кордони за умови виконання жорстких правил щодо належного використання інформації та недопущення будь-яких обмежень свободи переміщення капіталів;

b) застосування і корисності системи, на основі якої банки та інші фінансові установи і посередники повідомляли б про всі внутрішні та міжнародні валютні операції, сума яких перевищує певний фіксований поріг, національному центральному органу з комп 'ютеризованою базою даних, які можуть надаватися для розслідування справ, пов'язаних з відмиванням грошей або фінансуванням тероризму, у розпорядження компетентних органів за умови виконання жорстких правил щодо належного використання інформації.

12. Країни повинні розглянути можливість застосування Рекомендацій FATF до інших підприємств та сфер діяльності, які можуть бути задіяні у відмиванні грошей або фінансуванні тероризму.

13. Фінансові установи повинні приділяти особливу увагу діловим стосункам і операціям з особами, в тому числі компаніями та фінансовими установами, з країн, де Рекомендації FATF не застосовуються або застосовуються недостатньою мірою.

14. Кожна країна повинна визнати відмивання грошей злочином, який передбачає екстрадицію, і здійснювати екстрадицію своїх громадян.

15. Країни повинні забезпечити здійснення їх компетентними органами якнайширшого міжнародного співробітництва з іноземними партнерами.

FATF - це багатогалузевий орган, засідання якого відбуваються регулярно декілька разів на рік і який поєднує стратегічну потужність фахівців у сфері права, економіки та в системі примусового виконання законодавства.

- Методи відмивання грошей щороку розглядаються на так званих "типологічних" засіданнях. Для участі в них збираються експерти з країн-членів FATF, а також деяких міжнародних організацій та органів у сфері примусового виконання законодавства та регуляторної системи, щоб обговорити найбільш поширені методи відмивання грошей, нові тенденції, та ефективні контрзаходи, розроблені останнім часом.

- Питання, що торкаються окремих регіонів світу, обговорюються на засіданнях різних регіональних груп, які створюються при потребі. В рамках пленарних засідань FATF також формуються й інші тимчасові групи, які займаються спеціальними питаннями, що потребують проведення більш детального аналізу. Такі групи мають особливі повноваження і на кожному пленарному засіданні звітують про свою роботу. [6]

- Кожні два роки FATF також проводить Форум фахівців у сфері фінансових послуг, в якому беруть участь представники регіональних та міжнародних установ та організацій у сфері фінансових послуг, а також представники інших професій та бізнесу, де обговорюються проблеми, що представляють спільний інтерес.

Обговорення проводяться на основі підготовлених Секретаріатом документів, або на основі письмових чи усних доповідей делегацій. Процес прийняття рішень в FATF базується на принципі досягнення консенсусу, і тому всі члени активно працюють для досягнення згоди з багатьох питань, які вони мають вирішити. Офіційні мови FATF - англійська і французька.

2. Аналітично-дослідницька частина

У відповідь на зростання проблеми відмивання грошей, в 1989 р. на зустрічі керівників країн Великої Сімки в Парижі було створено Групу з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF). Визнаючи загрозу для банківської системи і фінансових установ, глави держав або урядів країн Великої Сімки та президент Європейської Комісії скликали Групу з розробки фінансових заходів, до складу якої увійшли країни - члени Великої Сімки, Європейська Комісія та вісім інших країн. Групі з розробки фінансових заходів були надані повноваження щодо дослідження методів та тенденцій відмивання грошей, розгляду уже вжитих заходів на національному або міжнародному рівні та визначення заходів, які ще треба здійснювати з метою боротьби проти відмивання грошей. В квітні 1990 р., менше ніж через один рік після свого створення, FATF склала звіт, у якому було вміщено сорок рекомендацій, що забезпечують широкі засади для заходів, необхідних у боротьбі проти відмивання грошей.

Проблема тінізації економічних відносин актуальна для всіх без винятку країн світу. Більше того, за даними іноземних експертів, у глобальному масштабі ця проблема має тенденцію до загострення. За оцінками Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), тінізація економіки за останні 5 років зростала щорічно на 6,2 %, а загальне економічне зростання становило у середньому 3,5 %. Ця негативна тенденція входить в антагоністичну суперечність з інтересами довгострокового соціально-економічного розвитку будь-якої країни.

Для протидії відмиванню брудних грошей в 1989 році згідно з рішенням "великої сімки" була створена ФАТФ - міжнародна група з протидії відмиванню брудних грошей, це міжурядова організація. Сьогодні до неї входять 31 країна і дві міжнародні організації. Ключовим документом ФАТФ є рекомендації, які викладені у формі щорічних звітів організації.

Відповідно до звіту за 2006-2007 роки критерії можна поділити на такі групи:

визнання державами відмивання грошей злочином;

встановлення кримінальної відповідальності за такі протиправні дії, а також за неповідомлення про них;

конфіскація отриманих злочинних доходів, а також сприяння іншим країнам у конфіскації таких доходів;

створення спеціального органу фінансового контролю за сумнівними фінансовими операціями (так званої фінансової розвідки);

введення обов'язкових вимог до всіх фінансових організацій стосовно ідентифікації своїх клієнтів, виявлення, обліку та повідомлення спеціального органу про сумнівні фінансові операції;

звільнення від кримінальної відповідальності осіб за умов подання контролюючому органу інформації про сумнівні фінансові операції;

співпраця з відповідними міжнародними органами та організаціями в боротьбі з відмиванням грошей, у тому числі видача злочинців (екстрадиція).

Одним із напрямків діяльності ФАТФ є визначення так званих некооперативних країн та територій і складання їх переліку, який називають "чорним списком". Хоч включення країни до "чорного списку" і не приводить до застосування санкцій з боку світового співтовариства, однак воно свідчить про ступінь довіри до неї з боку зарубіжних інвесторів. Включення чи виключення з цього списку країни відбувається на засіданнях ФАТФ відповідно до певних критеріїв, визначених цією організацією у 2000 р. і згрупованих у чотири групи:

"прогалини" у фінансовому регулюванні - наприклад можливість здійснення транзакцій в платіжних системах без відповідної авторизації - тобто не можливість встановлення походження коштів;

інші перешкоди законодавчого характеру - сюди відносять наприклад не можливість встановлення особи власника компанії;

перешкоди в міжнародній співпраці - наприклад, законодавча заборона надання інформації міжнародним організаціям, які займаються протидією відмивання коштів, стосовно певних транзакцій.

неадекватність заходів для протидії відмиванню коштів - нестача, або не належна кваліфікація персоналу, хабарництво тощо.

ФАТФ визначає обсяги тіньової економіки у високо-розвинутих країнах на рівні 17 % ВВП, у країнах, що розвиваються -- 40 % ВВП, у країнах з перехідною економікою -- понад 20 % ВВП. За даними Світового банку у сфері світової тіньової економіки щорічно виробляється товарів та надається послуг на 8--10 трлн дол. США.

Кіпр і Євросоюз ведуть переговори про залучення зовнішніх аудиторів з метою виявлення ознак відмивання грошей через кіпрську банківську систему, повідомляє Financial Times.

Раніше Німеччина висловила занепокоєння у зв'язку з тим, що майбутнє виділення європейської фінансової допомоги Кіпру буде означати, в тому числі, що ці гроші будуть витрачені на порятунок фінансових інститутів, де зберігаються нелегальні гроші з Росії. Це стало однією з перешкод для ухвалення рішення про виділення Кіпру фінансової допомоги.

У той же час сам Кіпр категорично відмітає обвинувачення, що через банки країни проходять якісь незаконні кошти, доводячи, що країна реалізувала всі необхідні заходи для боротьби з відмиванням грошей.

Міністр фінансів Кіпру Васос Шіарлі в принципі прийняв ідею проведення аудиту, щоб зняти перешкоди на шляху виділення допомоги, обсяг якої може скласти близько 17 млрд євро (у тому числі близько 10 млрд на капіталізацію банків), пише FT.

Передбачається, що цю роботу виконає іноземна консалтингова або аудиторська компанія, зокрема, одним з можливих кандидатів називається PwC.

На вихідних рейтингове агентство Fitch знизило довгострокові рейтинги дефолту емітента (РДЕ) Кіпру в іноземній і національній валютах на два щаблі - до "В" з "BB-". Агентство прогнозує, що при наданні зовнішньої допомоги відношення держборгу до ВВП підскочить вище 140% у 2013 році. Це істотно більше від колишніх оцінок Fitch, згідно з якими пікове значення держборгу складе 120% ВВП.

Тим часом надання Кіпру фінансової допомоги відкладене через розбіжності між кредиторами. Зокрема, Міжнародний валютний фонд наполягає на значному списанні боргів країни як умові своєї участі в кредитуванні уряду.

Німеччина не вважає достатніми заходи, спрямовані на обмеження відмивання російських грошей через банківську систему Кіпру.

Європейські лідери, зокрема, канцлер ФРН Ангела Меркель, не розглядають також президента Кіпру Деметріса Крістофіаса, враховуючи майбутні вибори на Кіпрі, як партнера, що викликає довіру.

Представники Єврокомісії та більшості країн єврозони побоюються, що навіть припущення про те, що вкладники не зможуть повністю повернути кошти, розміщені в кіпрських банках, може спровокувати спалах кризи в інших країнах з нестабільними банківськими системами, наприклад, в Іспанії.

На кінець листопада 2012 року обсяг коштів на депозитах банків Кіпру становив 70 млрд євро, з яких 38% належало іноземцям.

Україна в боротьбі з відмиванням "брудних" грошей.

Передумови поширення тінізації економічних відносин в Україні виникли ще за часів колишнього СРСР. Особливо стрімким було нагромадження тіньових капіталів за роки так званої перебудови (1985--1991 рр.). У результаті зі здобуттям незалежності Україна отримала у спадок вже сформований тіньовий сектор, в якому містилося досить вагоме кримінальне ядро. Додаткові умови для розвитку тіньової кримінальної діяльності створювали спотворена галузева та регіональна структура економіки, її надмірна монополізація. Позначилися й відчутні помилки у здійсненні реформ, зокрема тих, що стосувалися прискореної лібералізації та приватизаційних процесів, розбудови фінансового сектору.

За підрахунками експертів 55 % українського валового внутрішнього продукту виробляється в тіні, при цьому гроші через бюджет не спрямовуються на соціальні потреби: підтримку вчителів, медиків, пенсіонерів, армії. У країнах Балтії, наприклад, 43 % ВВП розподіляється через бюджет, у Польщі -- 49 %, а в Україні через публічні фінанси розподіляється лише 23--29 % внутрішнього валового продукту . Для зниження рівня тінізації економіки Україна використовувала такі інструменти:

удосконаленням чинного законодавства, лібералізацією правового поля для підприємства;

зниженням рівня (з 42,4 % у 1997 р. до 2,3 % у 2003 р.) бартерних операцій;

підвищенням якості використання бюджетних коштів, зокрема шляхом обмеження не грошових форм розрахунків з бюджетом та заборони бюджетних взаємозаліків, переходом на казначейську форму обслуговування бюджетних операцій;

подоланням гіперінфляції та забезпеченням надійної грошової стабілізації, позитивних змін у структурі грошової маси зокрема зменшенням кількості грошей, що обертаються поза банками, з 48,9 % у 1997 р. до 35,7 % від грошової маси у 2003 р.;

здійснення заходів щодо впорядкування системи зайнятості населення, надання субсидій населенню на створення додаткових робочих місць для працевлаштування зареєстрованих безробітних тощо.

Українське законодавство закріпило ряд базових принципів, визначених "Сорока рекомендаціями ФАТФ". Але через зволіканням з прийняттям цих принципів Україна 1 вересня 2001 р. була включена до "чорного списку" ФАТФ. Причини щодо включення України були такі:

Повна відповідність критеріям

№4 - обов'язковий моніторинг усіх фінансових систем,

№8 - відсутність законів з приводу регулювання фінансових інститутів,

№10 - не надання фінансової звітності, щодо підозрілих фінансових операцій,

№11 - не бажання фінансового сектору допомагати відповідним органам з приводу перешкоджання відмивання брудних грошей,

№14 - фіктивні компанії,

№15 - складність визначення власників компаній, їхню особу тощо,

№16 - складність визначення керівного складу компаній,

№23 - участь злочинних угруповань у відмиванні грошей,

№24 - відсутність законів, які б регулювали обмін інформацією між міжнародними правовими організаціями,

№25 - небажання приймати адекватні заходи у відповідь на порушення законодавства.

Водночас рівень тінізації української економіки і фінансів все ще залишається надто високим. Він суттєво перевищує рівень тінізації економіки країн Центральної Європи. За оцінками Світового банку, в Угорщині рівень тінізації економіки не перевищує 25 % , у Чехії та Словаччині -- 18- 19, у Польщі -- 27,6 %.

У "чорному списку" FATF наша країна провела майже два з половиною роки: 1 вересня 2001-го чергова сесія цієї шановної організації констатувала, що дійових механізмів для боротьби з відмиванням кримінальних грошей в Україні немає. А з 20 грудня 2002-го по 14 лютого 2003 року ми стали одними з небагатьох, хто потрапив під дію контрзаходів FATF - фінансових санкцій. Протягом року після цього удару (швидше, по іміджу, ніж по економіці країни) нормалізація відносин із Групою протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом, стала одним із пріоритетів для керівників держави й політиків.

У FATF існує такий документ - "Критерії визначення країн і територій, що не співробітничають у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму". Він містить 25 "негативних" критеріїв: якщо країна відповідає їм - це погано, не відповідає - добре. Отож, на період планової перевірки України інспекторами FATF 2001 року в нас було 17 відповідностей і лише за вісьмома критеріями все було гаразд. До речі, у жовтні 2003 року, відповідно до звіту, наданого нами на Стокгольмській сесії FATF, у нас було все нормально вже за 24 критеріями, правда, за деякими з позначкою "частково".

Україна в основному виконала свої зобов'язання по Плану дій щодо стратегічних недоліків, які FATF виявила в лютому 2010 року. Україна, отже, більше не підлягає контролю ФАТФ в рамках глобального AML / CFT процесу Згідно з ним, Україні продовжить працювати у напрямі подальшого посилення режиму AML / CFT, надаючи інформацію про цю роботу для підготовки взаємного доповіді про оцінку.

У вересні поточного року Україна подала звіт в FATF. За словами голови Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку Дмитра Тевельова, "це дає підстави, що Україні буде виведена з сірого списку FATF".

За його словами, у звіті Україні близько 60% присвячено поліпшенню нормативної та законодавчої боротьби з відмиванням грошей. Україна перебувала в "чорному" списку FATF з 2002 по 2004 рік і потім знову потрапила туди в 2010 році. Україна перебувала в немилості FATF з 2002 по 2004 рік і ще в 2010 році, але сьогоднішні новини фінансів більш ніж райдужні. На пленарному засіданні ФАТФ 27 жовтня 2011 було прийнято рішення про зупинку моніторингу Україною та виключення її з так званого "чорного списку". Україна нарешті виключена з "чорного" списку ФАТФ (Financial Action Task Force) - міжнародної організації по боротьбі з відмиванням грошей. Цьому рішенню передувала тривала робота уряду, Національного банку України і державної служби фінансового моніторингу, які розробили законопроекти, які дозволяли привести законодавство України у відповідність до вимог FATF. Після прийняття цих законів парламентом Верховної ради Україна місія FATF перевіряла ефективність імплементації цих законів. Тільки після цього було прийнято відповідне рішення.

Статистика за останні 10 років

3. Рекомендаційна частина

економіка фінансування тероризм

Узагальнення новітніх методів боротьби з відмиванням грошей в банківському секторі економіки.

Глобалізація світових фінансових ринків має як позитивні, так і негативні тенденції для людства. Однією з них є загострення проблеми боротьби з легалізацією доходів, отриманих кримінальним шляхом. Специфіка відмивання грошей (у широкому розумінні цього терміна) в Україні полягає в тому, що переважна частина такої діяльності має економічне підґрунтя. Це означає, що більшість доходів, які відмиваються в нашій країні, отримані від ухилення від сплати податків. В Україні подібна діяльність (ухилення від сплати податків) спричинена, перш за все, надмірним податковим тиском на підприємництво, недосконалим законодавством і корупцією. Процес відмивання брудних грошей узагалі об'єктивно неможливий без задіяння банківського сектору, який може відігравати як пасивну роль, тобто безпосередньої технічної ланки, так і активну, яка полягає у створенні умов для проведення сумнівних та незаконних операцій .

Термін "відмивання" грошей виник у США приблизно в 30-х рр. ХХ ст., коли був упроваджений у дію закон, що забороняв вільний обіг алкогольних напоїв. Це спричинило появу так званого "буглерства"- масової контрабанди алкогольних напоїв. Кошти отримані внаслідок таких операцій, вкладалися в різні мережі правлень по всій країні, а дохід, отриманий від відмивання, був легальним. Саме цей прийом легалізації "брудних" грошей назвали "прання", що образно передавало зміст процесу перетворення нелегально отриманих коштів у легальні.

Одним із основних базових принципів побудови ефективної системи протидії використанню банківської системи у процесі відмивання грошей, одержаних злочинним шляхом, закладені в главі 11 Закону України "Про банки і банківську діяльність". Тому, можна сказати, що нормативно-правові акти Національного банку України загалом містять достатньо надійні правові механізми ідентифікації клієнтів. Це, зокрема, жорсткі правила щодо завірення та перевірки достовірності документів, які подаються клієнтами в установи банків для відкриття різних видів рахунків, положення щодо ідентифікації особи клієнта та перевірки достовірності документів, які він пред'являє для засвідчення своєї особи, та ін.

Вагомим кроком у процесі становлення ефективної системи протидії відмиванню грошей, здобутих злочинним шляхом, стало законодавче закріплення Сорока рекомендацій Робочої групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF). Ідеться про спільну постанову Кабінету Міністрів і Національного банку України від 28.08.2001 р. № 1124 "Про Сорок рекомендацій Робочої групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF)", за якою органи виконавчої влади, банківські та інші фінансові установи зобов'язані керуватися у своїй діяльності зазначеними рекомендаціями FATF

Основне завдання FATF - забезпечити прийняття всіма фінансовими центрами міжнародних стандартів у сфері запобігання "відмиванню брудних" грошей, його виявлення та притягнення вищих посадових осіб до відповідальності.

З метою створення єдиної національної системи боротьби з легалізацією доходів, отриманих незаконним шляхом, в листопаді 2002 р. Верховна Рада ухвалила Закон "Про попередження і протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом". Завдання і функції цієї діяльності були закріплені за Департаментом фінансового моніторингу при Міністерстві фінансів. Надалі департамент був перетворений в Комітет фінансового моніторингу. Завдяки зусиллям комітету в лютому 2004 р. Україна була виключена з "чорного списку" міжнародною групою розробки методів боротьби з відмиванням доходів FATF (Financial Action Task Force on Money Laundering). За 7 років роботи Комітету були налагоджені зв'язки і проводиться співпраця з міжнародними організаціями, такими як Егмонгськая група, MONEYVAL, МВФ, Вольфсберзькая група та ін. Найвразливішою для використання з метою "відмивання" брудних грошей є банківська сфера. Це пов'язано як з характером діяльності банків, так і з можливістю їхнього виходу на міжнародні фінансові ринки. Причому банки, які пов'язані з брудними грошима, ризикують самі - можуть спричинити значний відплив капіталів з їхніх рахунків, так і піддають ризику банківську систему загалом, що негативно відобразиться на економіці. Отже, одним з пріоритетних напрямів державної політики має стати протидія "відмиванню" коштів злочинного походження. Зважаючи на це, у контексті детінізації економіки України важливе значення має налагодження чіткого механізму фінансового моніторингу, який не перешкоджав би нормальному функціонуванню банківської та фінансової системи країни.

Для боротьби з відмиванням брудних грошей в Україні було прийнято Закон України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму". Подолати тіньову економіку неможливо лише тільки адміністративними заходами (контрольними функціями), тому політика детінізації має базуватися на принципі заохочування до ведення легального бізнесу та усунення тих адміністративно-регуляторних бар'єрів, які стримують діяльність суб'єктів господарювання. З цією метою, протягом 2011 року та І кварталу 2012 року вживалися заходи за наступними напрямками :

1. Покращення інвестиційного клімату, зниження фіскального та регуляторного тиску.

2. Дерегуляція підприємницької діяльності й підтримка малого та середнього бізнесу.

3. Реформування системи правосуддя, забезпечення прав власності та боротьба з корупцією.

Відповідно до збільшення тіньової економіки, в Україні був запроваджений фінансовий моніторинг для протидії відмиванню брудних грошей. Фінансова операція підлягає обов'язковому фінансовому моніторингу у разі, якщо сума, на яку вона проводиться, дорівнює чи перевищує 150 000 гривень (для суб'єктів господарювання, які проводять азартні ігри, - 13 000 гривень) та має одну або більше таких ознак [2]:

- переказ грошових коштів на анонімний (номерний) рахунок за кордон і надходження грошових коштів з анонімного (номерного) рахунку з-за кордону;

- купівля-продаж чеків, дорожніх чеків або інших подібних платіжних засобів за готівку;

- зарахування на рахунок коштів у готівковій формі з їх подальшим переказом того самого або наступного операційного дня іншій особі;

- переказ особою коштів за кордон за відсутності зовнішньоекономічного договору (контракту);

- обмін банкнот, особливо іноземної валюти, на банкноти іншого номіналу;

- проведення фінансових операцій з цінними паперами на пред'явника, не депонованими в депозитарних установах;

- проведення фінансових операцій з векселями з бланковим індосаментом або індосаментом на пред'явника;

- здійснення розрахунку за фінансовою операцією у готівковій формі;

- проведення фінансових операцій за правочинами, форма розрахунків за якими не визначена.

Досвід показує, що швидкість і результативність процесів трансформації суспільства безпосередньо відбиваються на ступені криміналізації населення і на успіхах у боротьбі зі злочинністю, включаючи економічну злочинність. Відмивання доходів злочинного походження, легалізація тіньових доходів є діалектичною складовою тіньових економічних процесів. У країнах Центральної і Південно-Східної Європи, які домоглися в короткий термін помітних успіхів у ринковому перетворенні економіки, спостерігаються позитивні зрушення й у боротьбі зі злочинністю. Питання протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, є нагальним і для України. Їх вирішення сприятиме подальшому розвитку національної економіки, у тому числі її кредитно - фінансової системи, утвердженню її демократичних засад діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування.В Україні тіньова економіка займає 34% від рівня офіційного ВВП. Для боротьби з даним явищем в Україні запровадили фінансовий моніторинг та обмеження в готівкових розрахунках з метою посиленого контролю за походженням та використанням коштів. Дослідження та впровадження закордонних методів боротьби з легалізацією дають широку аналітичну базу як для розробки норм антилегалізаційного законодавства, так і для реалізації практичних заходів протидії відмиванню грошей в Україні. Сьогодні бути учасником боротьби з відмиванням брудних грошей означає належати до цивілізованого світу. Україна уже в цьому питанні заявила про себе як про цивілізовану державу. Залишилося розробити дієву методологію боротьби з незаконними доходами.

Міжнародна протидія відмивання грошей

У світовій економіці чіткою домінантою у сфері регулювання фінансових взаємовідносин стала боротьба з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму. Відмивання грошей вже вийшло за рамки окремих країн, набувши глобального значення. Найсприятливішими для відмивання грошей є нові фінансові ринки в країнах із перехідною економікою, до яких належить і Україна, тому обрану тему доповіді вважаю досить актуальною.

Історично термін "відмивання грошей" вперше з'явився у США у 1980-ті роки, як процес приховування наявності незаконного походження або незаконного використання доходів.

З огляду на актуальність проблем, пов'язаних із відмиванням злочинно набутих коштів у Парижі у 1989 році було створено Групу з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням коштів, отриманих злочинним шляхом (FATF). Ця Група існує й до цього часу і її діяльність у сучасних умовах спрямована на виконання таких завдань:

· поширення інформації про заходи у сфері боротьби з відмиванням грошей на всіх континентах і у всіх регіонах світу;

· здійснення моніторингу реалізації рекомендацій у країнах - членах FATF;

· огляд тенденцій у сфері відмивання грошей та відповідних контрзаходів (проведення "типологічних досліджень" з метою виявлення нових схем відмивання коштів) тощо.

Рекомендації FATF як один з базових документів, яким керуються країни та фінансові установи всього світу передбачають необхідність:

· визначення країнами переліку та ознак операцій, пов'язаних з легалізацією отриманих злочинним шляхом коштів

· запровадження правил ідентифікації клієнтів та моніторингу інформації;

·створення в країнах уповноважених органів, відповідальних за боротьбу з легалізацією "брудних" коштів;

· тісної співпраці фінансових установ з компетентними органами з питань протидії відмиванню коштів тощо.

Але, не зважаючи, на боротьбу FATF із економічними злочинцями, в світі все одно процвітає фінансування тероризму. Терористи і їхні спонсори часто користаються неформальними системами грошових переказів, наприклад, вони використовують кур'єрів і\чи системи трансфертів. Однак, злочинці і терористи змушені легалізувати "чорні гроші", щоб купувати нерухомість, бізнеси чи отримувати активи, необхідні для проведення терактів.

В Україні в боротьбі з фінансуванням тероризму підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу фінансові операції, сума яких дорівнює чи перевищує 80 тисяч гривень та які мають одну або більше ознак, визначених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом". Крім того, згідно із Законом України "Про банки і банківську діяльність" українські банки зобов'язані ідентифікувати клієнтів, що здійснюють операції з готівкою без відкриття рахунку на суму, що перевищує еквівалент 50 тисяч гривень.Згідно до законодавства передбачається встановлення певних обмежень щодо повідомлення зазначеними особами спеціально уповноваженому органу у сфері фінансового моніторингу про свої підозри. Зокрема, вказані особи можуть утримуватись від направлення відповідної інформації, якщо вона отримана за обставин, що є предметом їх професійної таємниці. Встановлюється також обов'язок суб'єктів первинного фінансового моніторингу вживати посилені застережні заходи стосовно клієнтів, діяльність яких свідчить про підвищений ризик проведення ними операцій з легалізації (відмивання) доходів і фінансування тероризму. Зокрема, такі заходи мають вживатись у разі встановлення і здійснення ділових відносин з іноземними політичними діячами та іноземними фінансовими установами. Також пропонується на Державну митну службу покласти обов`язок повідомляти про випадки перевезення через митний кордон України готівки, обігових грошово-кредитних документів, дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та виробів із них, а також культурних цінностей.

Висновок

Отже, ознайомившись з даною темою і дослідивши її, я дійшла такого висновку, що ФАТФ є важливим міжурядовим органом, який відслідковує процеси імплементації заходів з боротьби щодо відмивання грошей, вивчає способи і техніку відмивання грошей, розробляє превентивні та запобіжні заходи, сприяє загальносвітовій імплементації стандартів боротьби з відмиванням грошей. Виконуючи зазначені функції, ФАТФ плідно співпрацює з багатьма міжнародними організаціями, чия діяльність також спрямована на протидію відмиванню "брудних" грошей.

Оцінюючи дану ситуацію України, я дуже надіюсь, що вона не потрапить знову до "чорного списку", хоча вирішення цього питання в руках влади. Отже, можна зробити висновок, що весь світ дійшов згоди, що боротьба з відмиванням грошей, набутих злочинним шляхом, у банківському секторі економіки - справа виняткової ваги. Щоб запобігти легалізації "брудних" грошей, вдаються до різних методів і засобів. Зокрема, розробляють і приймають відповідні закони та підзаконні акти, директиви міжнародних економічних союзів, провідні світові банки встановлюють спеціальні правила, а органи виконавчої влади запроваджують відповідні системи контролю, надають рекомендації стосовно конкретних напрямів боротьби із цим явищем. А найголовнішою умовою боротьби є міжнародна співпраця країн.Майже у всіх країнах світу прийняті відповідні закони з питань протидії легалізації коштів, існують спеціальні уповноважені органи контролю за такими операціями, впроваджена система моніторингу та інформування цих органів про суб'єктів, що здійснюють підозрілі операції, та встановлена відповідальність за легалізацію коштів та не інформування про зазначені операції.

Щодо України, то вона може імплементувати положення рекомендацій FATF щодо боротьби з фінансуванням тероризму Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму, що значно наблизить її до європейських стандартів у цій сфері.

Список використаних джерел

1. Гаман MB Державне управління інноваціями: Україна та зарубіжний досвід. - К.: Вікторія, 2004.

2. Герчикова И.Н. Международное коммерческое дело: Учебник - М.: ЮНИТИ, 2008.

3. Герчикова И.Н. Международные экономические организации.- М.: Консалтбанкир, 2000.

4. Герчикова И.Н. Международные экономические отношения.- М.: АО "Консолт - банкир", 2009.

5. Гіл Ч. Міжнародний бізнес- К.: Основи, 2011

6. Гузар Б. Стратегія та досвід боротьби з організованою злочинністю і нелегальним наркобізнесом: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. -- Київ: РВВ МВС України, 2005. -- С. 75.

7. Л.М. Доля. Проблема сьогодення - боротьба з легалізацією "брудних" грошей. Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика), 2011.- С.489.

8. Офіційний сайт Міністерства економічного розвитку і торгівлі України- електронний режим доступу: www.me.gov.ua

9. Остаточна дата прийняття рішення Регіональною групою ФАТФ щодо України - 31 грудня 2009 р. / Київська муніципальна газета "Хрещатик". - 21 грудня 2009 р.

10. Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму: Закон України від 28.11.2002 № 249-IV.

12. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо функціонування платіжних систем та розвитку безготівкових розрахунків): Закон України №10656 від 21.06.2012.

13. www.legalizer.ru Легализация доходов полученных преступным путем и борьба с ней.

14. http://ru.wikipedia.org

15. http://www.sdfm.gov.ua

16. http://www.unian.ua

Размещено на Allbest.ru