Управління електронною комерцією на міжнародному ринку

При цьому найбільшу увагу в мережі ІМЦ привертають дві технологічні складові: уніфікована система обміну інформацією (економічною, комерційною, фінансовою тощо), а також можливість розгортання будь-яких Web-сервісів на базі електронного регістру та репозитарію. Система обміну інформацією забезпечує ефективне впровадження найрізноманітніших прикладних застосувань (електронного бізнесу, електронного документообігу, електронної звітності, онлайнового аналізу даних тощо). Web-сервіси дають можливість автоматизації будь-яких робочих процесів у найекономічніший спосіб та з мінімальними витратами ресурсів.

Тому, по суті, запуск мережі ІМЦ означає ніщо інше, як довгоочікуваний прихід електронного ринку, багатого на можливості та такого, що несе в собі демократичні засади рівних можливостей для всіх, і якому на просторах України, найімовірніше, уготовані великі перспективи.

Всім сьогодні очевидно, що електронна комерція є головним рушійним чинником постіндустріальної економіки, і тому їй приділяється найбільша увага. Не дивно, що в новому Законі "Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки", який набув чинності 6 лютого 2007 року, чимала роль відведена електронній комерції, при цьому дуже оптимістично виглядає той факт, что акцент робиться на пріоритетному впровадженні електронних технологій у сільській місцевості.

Що ж змінюється в Україні із запуском мережі ІМЦ, яка надає послуги електронних ринків? Які нові можливості та перспективи відкриваються з приходом нових електронних сервісів? І що це дає пересічному громадянину?

Досі очікування з приводу нових технологій в Україні виправдовувалися лише наполовину. Означає це, по суті, лише те, що в країнах Заходу розвиток нових інформаційно-комунікаційних технологій веде до тотального переходу підприємницької діяльності в мережу Інтернет. Коли, наприклад, підприємець закриває роздрібні точки продажу і суттєво збільшує свої прибутки, торгуючи, наприклад, через Інтернет-аукціон eBay (www. ebay. com), використовуючи онлайнові платежі і служби доставлення товарів по всьому світі. В Україні ж сьогодні понад 4,2 млн користувачів Інтернет (крім того, понад 30 млн користувачів мобільного зв'язку також мають потенційну можливість доступу в Інтернет через мобільний телефон на базі сучасних широкосмугових технологій), однак масового ринку сервісів електронної торгівлі немає і ніхто з сервіс-провайдерів в Україні таких послуг не пропонує.

Економічні втрати та недоотримані прибутки від відсутності масових електронних сервісів в Україні надзвичайно великі. Взяти, наприклад, особисті фінанси. На Заході кожна людина використовує персональні фінансові плани та вкладає свої заощадження в найрізноманітніші фінансові інструменти (акції, інвестиційні фонди, облігації та ін.), отримуючи стабільний дохід вище банківського депозиту, зберігаючи тим самим свої кошти від інфляції та суттєво збільшуючи їх при зростанні світових цін або фондових котирувань. При цьому поява дедалі більшої кількості всіляких електронних фінансових сервісів на базі Інтернет суттєво пожвавила останнім часом світові фінансові та фондові ринки.

Водночас сьогодні на депозитних рахунках іноземних банків, які працюють в Україні, знаходиться близько 100 млрд грн українських вкладників. Але, у зв'язку з відсутністю локальних сайтів з консультаціями стосовно управління власними фінансами, глобальними сервісами фондових та інвестиційних ринків, які доступні через Інтернет і дають набагато вищу дохідність, ніж банківські депозити, користується лише незначна частина населення. Фактично це означає, що для багатьох доступ до цих джерел отримання прибутку практично закритий і залишається лише звертатися до всіляких новостворених посередників, які переслідують передусім свої власні інтереси.

Формування масового ринку електронних сервісів та задоволення великого відкладеного попиту на послуги електронної торгівлі, а також соціальних комунікацій та різноманітних електронних прикладних застосувань (дистанційного навчання, телемедицини, електронного контенту у сфері культури, мистецтва тощо) є в Україні давно назрілою проблемою.

Розгорнута мережа інформаційно-маркетингових центрів (ІМЦ), що надає електронні сервіси під торговою маркою "ContentNet" TM, є результатом робіт з реалізації міждержавної програми створення мережі інформаційно-маркетингових центрів для просування товарів і послуг країн СНД, національним державним замовником якої в Україні виступає Міністерство аграрної політики.

Крім багатьох позитивних моментів, мережа ІМЦ вносить сьогодні вагомий внесок у прискорення процесу будівництва інформаційного суспільства в Україні. Причина проста: мережа ІМЦ залучає в процес приєднання до "цифрових можливостей" широке коло користувачів: підприємства, організації та населення, а також генерує нові ринки послуг, які пов'язані з онлайновими електронними сервісами (маркетинговими, фінансовими, страховими, логістичними тощо) та глобальними системами обміну інформацією, знаннями та інноваціями.

В інформаційному просторі системи ContentNet мережі ІМЦ може зареєструватися будь-хто: підприємницькі структури, корпорації, міністерства, відомства, фермери, винахідники або учні старших класів. На базі сервісів ContentNet кожен користувач має можливість самостійно створювати в Інтернеті свій сайт без допомоги програмістів та будь-якою мовою, яку вибере. На базі інформаційно-маркетингової системи ContentNet кожен може мати свій сайт в Інтернеті, розміщувати товари та послуги в електронних торгових системах, мати рахунки, здійснювати перерахування коштів і отримання грошей в різних платіжних системах, проводити інвестування власних заощаджень у високодохідні та високонадійні західні фонди, купляти акції і працювати на провідних світових фондових ринках без обмежень по сумі вкладень, здійснювати безкоштовні (або низькотарифні) міжміські телефонні дзвінки та проводити відеоконференції з користувачами по всьому світі, створювати та управляти віртуальним підприємством, організовувати та розвивати різноманітні соціальні мережі для спілкування з людьми із подібними інтересами по всьому світі та багато іншого. Згідно із статистикою, в світі сьогодні 10 відсотків населення (понад 627 мільйонів чоловік) здійснюють купівлю через Інтернет.

Середня вартість послуг за створення та підтримку персонального ContentNet-сайту - 72 грн на місяць; для фермерів - 36 грн; для шкіл, лікарень, музеїв - безкоштовно. Розміщення електронних оголошень у системі ContentNet-аукціону - безкоштовне. При цьому для ознайомлення з роботою функцій ContentNet-сайту передбачений тестовий сайт www.c2n.іnfo/test.

Система ContentNet мережі ІМЦ відрізняється своєю багатофункціональністю, простотою та орієнтованістю на непідготовленого користувача, який не має спеціальних технічних знань. Наприклад, мережа ІМЦ дає можливість:

- для державних органів - впроваджувати розвинуті інформаційно-аналітичні системи та системи електронного документообігу без послуг програмістів;

- для підприємств - розміщувати інформацію про підприємство, електронні каталоги продукції на електронних ринках та в електронних довідкових системах, а також проводити закінчені бізнес-операції в режимі онлайн;

- для населення - розміщувати безкоштовні електронні оголошення на електронному аукціоні, створювати віртуальні інформаційні спільноти та соціальні мережі;

- для організацій соціального сектора (школи, лікарні, музеї та ін.) - безкоштовно розміщувати та розвивати без програмістів власні інформаційні ресурси та створювати тематичні інформаційні спільноти.

Останній пункт особливо важливий. Так, сьогодні на базі сервісів системи ContentNet Міністерство аграрної політики проводить гуманітарну акцію з безкоштовного розгортання інформаційних ресурсів шкіл, лікарень, краєзнавчих музеїв, закладів культури, бібліотек тощо в глобальній мережі Інтернет.

Широке розповсюдження Інтернет неухильно веде до формування платформи інформаційного протекціоналізму, яка визначає поведінку споживачів, а також способи ведення бізнесу в цілому. Сьогодні вже очевидно, що в середньостроковій перспективі серйозні перетворення кардинально змінять структуру ринку інформаційно-комунікаційних технологій та інших ринків, що дає Україні можливість зайняти визначені ніші та успішно конкурувати на зростаючому глобальному ринку електронних сервісів та світових товарних ринках.

Наприклад, розвиток світового телекомунікаційного ринку вже охарактеризувався в 2009 році кардинальною зміною бізнес-моделей та підходів, на базі яких здійснювався успішний розвиток телекомунікацій за останні десять років. Зокрема на головні позиції вийшли компанії, які забезпечують роботу з інформаційними ресурсами (наприклад, google. com, yahoo. com). При цьому головні трансформації торкнулись таких кардинальних питань, як заробляти гроші в умовах дедалі жорсткішого регулювання, розповсюдження.

ВИСНОВКИ

електронний комерція інформаційний ринок

Однією з відмінних рис економічної глобалізації є розвиток інформаційної електронної комерції і формування інформаційного виробництва.

В ході написання дипломної роботи було встановлено, наскільки важливою сферою діяльності є електронна торгівля на сучасному етапі - етапі високих технологій і браку часу.

Використовування мережі Internet і інформаційних технологій вже стало найважливішою задачею перспективного розвитку національних господарств і міжнародних торгових, виробничих і науково-технічних зв'язків. У світовій економіці швидкими темпами росте програмна індустрія, об'єми програмного забезпечення електронного бізнесу, створюються національні і міжнародні крупні інформаційних економічні комплекси, організовувані як транснаціональними корпораціями ("Microsoft", "ATT", "IBM" і ін.), так і урядами і компаніями окремих країн. Оборот електронної торгівлі в 2004 році досяг, за експертною оцінкою, приблизно 10% від всього об'єму світової торгівлі. Без електронного документообігу успішне здійснення торговельно-економічних операцій вже найближчим часом буде практично неможливим.

Менш ніж за десятиліття в світі відбулися колосальні зміни, унаслідок яких електронна комерція стала невід'ємною частиною життя. Не дивлячись на крах ряду інтернет-компаній в 2000-2001 роках, ця сфера економіки вижила і сьогодні робить весь більший вплив на життя людства. Число онлайн-магазинів і торгових майданчиків росте, вони набирають обороти, а Інтернет все ширше використовується для здійснення покупок і продажів, у тому числі і у області великого бізнесу. На думку аналітиків, позитивна динаміка збільшення інтернет-аудиторії, підвищення швидкості появи на віртуальній арені нових сайтів і наростання темпів розвитку електронної комерції як в світі, так і в Україні дозволяють говорити про серйозні перспективи в даній сфері.

Інформаційна економіка, що формується, об'єктивно зумовлює створення системи електронних відносин між приватними компаніями, державою і бізнесом, державою і населенням і електронної системи міжнародних зв'язків. Відповідно змінюються функції управління у фірмах, різних організаціях і функції державного управління. Актуальними управлінськими державними рішеннями вже в даний час є: організація електронних ринків і розширення приватного і державного електронного підприємництва; емісія електронних платіжних засобів і контроль за їх оборотом; створення електронних систем у сфері митної діяльності; проведення електронних конкурсів по державних замовленнях; розвиток електронних відносин між державою і населенням (через Internet і електронну пошту) при виплаті заробітної платні в державних установах, при сплаті податків і мит; розробка і реалізація національних і міжнародних програм розвитку Internet-економіки і електронного бізнесу.

До таких перспективних програм можуть бути віднесені програми формування інформаційної економіки в США, Великобританії, Франції, Японії, інших розвинених країнах, міжнародні програми "Електронна Європа", "Електронний шовковий шлях", "Держава он-лайн" і ін.

У міру розвитку економічної глобалізації, розробки і упровадження новітніх інформаційних технологій Internet-економіка перетворюється на глобальну систему зі всесвітньою інформаційною мережею. Це істотно змінює характер процесів інтернаціоналізації і транснационалізациі виробництва і обміну. З'являються нові можливості для поглиблення міжнародної спеціалізації і кооперації, прискорення процесу міжнародної стандартизації і сертифікації продукції і послуг, вдосконалення і здешевлення інформаційних зв'язків в світовій економіці, формування глобальних баз даних, зменшення трансакционних витрат, для глобалізації іноземного інвестування і перетворення національного і глобального економічного зростання в інформаційно-інноваційний процес.

Разом з тим, у зв'язку з посиленням при глобалізації позицій транснаціональних корпорацій і найрозвиненіших країн загострюються міжнародна конкуренція і суперечності між розвиненими і розвиваються країнами. У цих умовах істотно зростає роль міжнародної регіональної інтеграції як засоби вирішення протиріч глобального інформаційно-інноваційного зростання. З одного боку, економічна інтеграція країн в окремих регіонах світової економіки дозволяє прискорити упровадження інформаційних технологій в національних господарствах, з іншою - ефективніше (виходячи з національних економічних інтересів і міркувань національної безпеки) використовувати переваги всесвітньої інформаційної мережі і сумісний конкурентний потенціал.

Найважливіша проблема і одночасно стратегічна задача інтеграції України в сферу міжнародної електронної комерції, на думку автора, полягає в створенні загального правового простору для формування інтеграційної Internet-економіки і вступ до міжнародних економічних організацій, таких як СОТ.

Рішення цієї задачі у області нормативно-правового регулювання припускає узгодження і гармонізацію нормативно-правових основ національних програм електронної діяльності, підготовку і здійснення міжнародних програм розвитку інформаційної і телекомунікаційної інфраструктури і інтеграційного (сумісного) електронного бізнесу в Україні.

Слід зазначити, що для успішного функціонування електронного документообігу недосить упровадження електронних цифрових підписів в існуючому об'ємі. В цілях збереження і закріплення можливості здійснення електронної комерції в електронних інформаційних мережах загального користування в Україні необхідно ввести обов'язкову індивідуалізацію кожного її суб'єкта. Для цього доцільно у обов'язковому порядку привласнювати кожному суб'єкту електронного документообігу в рамках електронної комерції унікальний номер, що дозволить з максимальною точністю ідентифікувати контрагентів електронних операцій.

На думку багатьох експертів, електронна комерція змінить сучасне життя також, як Інтернет змінив середовище спілкування і доступ до інформації.

У торгівлі основний прибуток завжди давала інформація (знання кон'юнктури ринку, знання виробників і ін.). Сучасний етап з його вибуховим розвитком технологій робить цей чинник вирішальним.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Про електронну торгiвлю. Проект Закону України № 3114 від 17.02.2003 р. // Електронна правова система „Законодавство України”.

2. Про електронну торгiвлю. Проект Закону України № 2137 від 12.09.2006 р. // Електронна правова система „Законодавство України”.

3. Балабанов И.Т., Электронная коммерция, Учебное пособие для вузов. - СПб: Знание, 2001. - С.191.

4. Барицька Л. Включення України в інтеграційні процеси міжнародної електронної торгівлі // Економіст. - 2002. - № 9. - С.24-27.

5. Бастрикова С.А. Интернет в системе взаимодействия государства и формирующегося гражданского общества. Дис. …канд. политол. наук. М., 2000. - С.4.

6. Білоус О., Скаленко О., Ярова Н. Можливості та шляхи інтеграції України у світовий ринок інтелектуальних продуктів // Економ. часопис. - 2002. - №1. - С.15-20.

7. Василенко Л.А. Интернет в информатизации государственного управления. Социолого-методологический анализ. Дис. …д-ра социол. наук. М., 2000. - С.5.

8. Галковська Т. "Електронна революція" і влада: хто кого?: [Організація управління діяльності уряду і взаємодія з громадянами через Інтернет та інші інформ. мережі] // Дзеркало тижня. - 2002. - 31 серп.- 6 верес. - С.12.

9. Глобалистика: Энциклопедия. - М. 2003. С. 1236-1237.

10. Гресь А.М. Сучасні проблеми здійснення продажу товарів електронними магазинами в Україні // Науковий вісник / Український держ. лісотехн. ун-т. - Львів, 2004. - Вип.14.7. - С.189-194.

11. Гресь А.М. Удосконалення організації систем доставки товарів у електронній торгівлі в Україні // Науковий вісник / Український держ. лісотехн. ун-т. - Львів, 2004. - Вип.14.4. - С.288-294.

12. Давидов М.В. Роль банків в організації та забезпеченні операцій електронного бізнесу // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України: Зб. наук. пр. - Суми, 2004. - Т.11. - С.338-340.

13. Електронна торгівля // Електронний ресурс. Режим доступу: http://www.krugosvet.ru/articles/11/1001188/1001188a1.htm

14. Закиров М.Д.. Информационные технологии и право / Труды Московской государственной юридической академии: Сб. 78 статей. М.: Юристъ, 1998, №3. - С.274.

Размещено на Allbest.ru