Мале підприємництво - один із провідних секторів ринкової економіки, який забезпечує насиченість ринку товарами та послугами, стимулює розвиток конкуренції, примушує більші компанії поліпшувати ефективність виробництва і впроваджувати нові технології, створює нові робочі місця, підвищує добробут та якість життя населення. Разом із тим, в Україні малий бізнес розвивається в складних умовах і стискається з безліччю бар'єрів, що позначається на ефективності його діяльності [32, c.37].

Враховуючи постійно зменшувальну роль українських малих підприємств в інноваційному розвитку економіки країни, дуже слабку та неефективну підтримку науково-технічного прогресу як з боку держави, так і не державного сектору, а також повільну переорієнтацію національного інтелектуального потенціалу на європейські науково-технологічні пріоритети.

На світовому ринку могла б знайти збут продукція високотехнологічних малих підприємств венчурного типу, заснованих для впровадження науково-технічних досліджень, отриманих в Україні. Труднощі впровадження нової технології та нової продукції в Україні, як правило, полягають у відсутності сучасного обладнання, який не виробляється в Україні, та мається на Заході. Із-за відсутності валюти для купівлі необхідного обладнання малі підприємства співпрацюють із західними фірмами, або отримують обладнання на основі кредиту, компенсаційних угод, лізингу, або створювати з цими фірмами спільні підприємства.

Зараз і в майбутньому великі зовнішньоторгівельні організації не зацікавленні у торгівлі малими партіями, які можуть постачати и покупати малі підприємства. Тому допомогу стануть надавати мали підприємствам зовнішньоторгівельні та зовнішньоекономічні асоціації, які створюються на галузевому та регіональному рівні зовнішньоторгівельні фірми великих підприємств.

Успіх малих підприємств на зовнішніх ринках буде залежати не тільки від вдосконалення системи реалізації товарів, але й використання різних форм зовнішньоекономічної діяльності [33, c.47].

Особливе значення для розвитку малого та середнього підприємництва має проблема підтримки державою через надання суб'єктам малого та середнього бізнесу фінансово-кредитних ресурсів. Ця проблема є особливо актуальною для потенційних підприємців під час пошуку коштів для започаткування бізнесу, а також для суб'єктів малого та середнього підприємництва в процесі пошуку коштів для покриття тимчасових, не передбачуваних фінансових потреб фірми. Отже, в напрямку вирішенню фінансово-кредитних проблем малого та середнього підприємництва потрібно провести такі заходи:

- надавати пряму фінансово-кредитну допомогу на формування фонду коштів для надання гарантій за кредитами для суб'єктів малого та середнього підприємництва;

- сприяти поширенню практики пільгового страхування ризиків підприємницької діяльності суб'єктам малого та середнього бізнесу;

- поширювати інформацію з метою залучення іноземного капіталу до кредитування вітчизняних суб'єктів малого та середнього підприємництва;

Однією з головних проблем, які стоять на шляху подальшого розвитку малого та середнього підприємництва, є недосконале законодавство, оскільки питання використання кредитної державної підтримки підприємництва практично залишається не розробленим. Ще однією проблемою є встановлення надто обтяжливих для господарських одиниць (підприємств) податків, що створює необхідність підприємцям йти у "тінь”, а це призводить до виникнення ще однієї проблеми - тінізація коштів у сфері малого та середнього бізнесу, що негативно впливає не тільки на розвиток малого та середнього підприємництва, а й на економіку України в цілому.

Отже, існують проблеми, які стримують розвиток малого і середнього підприємництва в Україні. Вирішення цих проблем державою приведе до економічного зростання, для цього потрібно здійснити ряд економічних заходів щодо державного сприяння розвитку малого та середнього підприємництва.

Розвиток малого та середнього підприємництва, особливо в депресивних регіонах, і надання йому державної підтримки здійснюються в межах єдиної цілісної системи розвитку регіону на основі оптимального використання трудового, природного та виробничого потенціалу і ринкових моделей господарювання. Необхідно ширше використовувати зарубіжний досвід щодо підвищення ефективності технопарків на основі поєднання бізнес-інкубаторів, технологічних та інноваційних центрів.

При обгрунтуванні концепції системи розвитку і підтримки підприємництва в регіоні необхідно враховувати сучасний стан економіки України та її розвиток в умовах незалежності. Спрямованість регіональної системи розвитку і підтримки підприємництва на опосередкований, через економічні важелі, вплив на первинну ланку господарювання повинен доповнюватись орієнтацією, особливо на початкових етапах перехідного періоду, не пряме державне регулювання процесів розвитку малого та середнього бізнесу, в т. ч. й його підтримку.

Отже, сьогодні вкрай необхідною видається потреба загальнодержавної постановки і вирішення питання про законодавче визначення важелів державної підтримки підприємництва. Мова йде про розробку економічних законів та норм, які б сприяли, визначали порядок застосування важелів щодо заохочення вкладення інвестицій у розвиток економіки. Таких важелів можна виділити кілька груп: кредити і пільгове кредитування, державні субсидії, пільгове оподаткування, майнова підтримка таін.

Для використання підприємствами можливостей кредитної підтримки з боку банків необхідним є, передовсім, зниження процентної ставки, а також законодавче встановлення напрямів використання цього кредиту. Таким напрямом має бути інвестування розвитку виробництва [34, c.59-61].

Державна підтримка розвитку бізнесу в Україні

У механізмі державного регулювання бізнесу особливе місце займає його державна підтримка

Мета державної підтримки бізнесу - створення однакових умов для всіх суб'єктів господарювання, зайнятих у сфері бізнесу, а також вирівнювання підприємницьких структур з іншими сферами суспільного виробництва Особливо такої підтримки потребує дрібний та середній бізнес. І не без підстав, оскільки ці форми в нових умовах господарювання виступають структуроутворюючим фактором економіки. Великі підприємства що є стрижнем будь-якої галузі, завжди втілюють результати структурних змін, і в цьому розумінні уособлюють стабільний, "консервативний" початок економіки.

Малі та середні підприємства бізнесу, готуючи грунт для становлення нових видів виробництва та ринків нових виробів, вперше освоюючи науково-технічні відкриття, тобто впроваджуючи інноваційні пронеси, функціонують як революційні, ініціюючі структурні зрушення, основи, що природно поєднуються з заповзятливістю ділових людей.

Серйозні структурні народногосподарські зміни відбуваються тим швидше і ефективніше, чим вищий ступінь соціальної безконфліктності. І тут велика роль підприємств малого та середнього бізнесу, які здатні мобільно забезпечувати нові робочі місця для людей, що вивільняються при закритті або перепрофілюванні великих підприємств.

На жаль, боротьба політичних сил за владу під лозунгом "знищення адміністративно-командної (тоталітарної, диктаторської) системи" призвела до того, що в саме поняття "державного", як правило, вкладається негативний зміст і громадськість нині схильна все державне вважати нераціональним і неприйнятним. Не є винятком і підтримка бізнесу, підприємництва У ній вбачається спроба держави знов почати тотальне регламентування діяльності людей, які прагнуть виявити ініціативу та заповзятість, або небезкорисливе прагнення державних чиновників допомогти нажитися багатим. Цими громадськими настроями не без успіху користуються багато підприємців, які збили солідний капітал і фактично стали у своїй сфері монополістами. Вони не зацікавлені у сприянні збільшенню підприємців у різних галузях економіки. Проте, якщо за точку відрахунку брати не інтереси монополій, а народногосподарські потреби, стає очевидною потреба державної підтримки розвитку підприємств бізнесу, особливо малого та середнього. І насамперед необхідні формування усіх форм бізнесу за надійним захистом прав власників, а також сприяння і підтримка в розвитку ринкової інфраструктури, що обслуговує підприємства бізнесу.

Україна як самостійна, незалежна держава гарантує нині всім підприємцям (незалежно від вибраних ними організаційних форм підприємницької діяльності) рівні права і створює однакові можливості для функціонування, доступу до матеріально-технічних, фінансових, трудових, інформаційних, природних та інших ресурсів за умови виконання робіт і поставок для державних потреб.

Державна підтримка бізнесу здійснюється на основі Закону України "Про підприємництво", в якому зазначається, що з метою створення сприятливих організаційних та економічних умов для розвитку підприємництва держава:

- на умовах і в порядку, передбаченому чинним законодавством, надає земельні ділянки, передає підприємцю державне майно (виробничі та нежитлові приміщення, законсервовані та недобудовані об'єкти і споруди, обладнання, що не використовуються), необхідне для здійснення підприємницької діяльності;

- сприяє організації матеріально-технічного забезпечення та інформаційного обслуговування підприємців, підготовці та перепідготовці кадрів;

- здійснює початкове упорядкування неосвоєних територій об'єктами виробничої і соціальної інфраструктури з продажем або передаванням їх у кредит підприємцям;

- стимулює за допомогою економічних важелів (цільових субсидій, податкових пільг тощо) модернізацію технологій, інноваційну діяльність освоєння нових видів продукції та послуг; надає підприємцям кредити та ін. [1]

Ці положення Закону стали відправною точкою стимулювання створення підприємств (фірм) малого бізнесу. Так, за даними Міністерства фінансів України у 1994 р.88,8 % підприємств - новостворені і тільки 11,2 % створено реорганізацією діючих. Із загальної кількості малих підприємств лише 18,8 % є приватними, 0,3 % приватизовані трудовими колективами. Найбільшу частку становлять підприємства (фірми) з виробництва товарів народного споживання (18,3 %), будматеріалів (5,7 %), будівельні та ремонтно-будівельні (17,9 %), наукововпроваджувальні (10 %), з виробництва та переробки сільгосппродукції (4,4 %) та ін.

Підтримку підприємництва, малого та середнього бізнесу здійснюють державні органи управління, які мають спеціальні служби, органи регіонального та місцевого управління і державної адміністрації

Нині передбачається здійснити комплекс заходів щодо реформування системи державної підтримки підприємств бізнесу з метою забезпечення протягом наступних років докорінного перелому в розвитку підприємництва, особливо приватного, малого бізнесу.

Передбачається законодавче встановити правові, економічні та організаційні основи регулювання їх діяльності.

Відповідно до цього планується здійснити формування правової бази розвитку і підтримки підприємництва і насамперед готується Закон України "Про мале і середнє підприємство", фінансово-кредитну підтримку підприємницької діяльності.

Разом з тим доводиться констатувати той факт, що сьогодні в Україні відсутній дійовий механізм підтримки, розвитку та захисту бізнесу. Про це свідчать недоліки і труднощі, що трапляються у процесі функціонування підприємств бізнесу. Тому перед урядом, зацікавленими організаціями відкривається широке поле діяльності При цьому слід синхронно розвивати як державну систему підтримки бізнесу, так й ініціативу підприємців малих, середніх підприємств з об'єднання зусиль у сфері державно-фінансової діяльності. Позитивним прикладом останнього є утворення Союзу малих і середніх підприємств України і їх регіональних асоціацій (гільдій).

Так, Союз малих і середніх підприємств України здійснює їх правовий захист, аудиторське консультування, формує фонд взаємного кредитування; провадить семінари, конференції; створює школи підприємництва, розробку документів, методичних посібників; організовує роботу власної товарної біржі; створює комп'ютерно-інформаційний банк даних про малий бізнес України; займається редакційно-видавничою діяльністю; сприяє розвитку зовнішньоекономічних зв'язків підприємців і, нарешті, забезпечує соціальний захист працівників малих підприємств. Позитивної оцінки заслуговує і діяльність регіональної асоціації малих та середніх підприємств "Львівська гільдія", у структурі якої створено інформаційно-обслуговуючий центр та інші підрозділи інфраструктури колективного користування.

Основною організаційною формою державної підтримки бізнесу повинні бути довгострокові і поточні програми, які здійснюються на загальнодержавному та регіональному рівнях

Проекти програм підтримки бізнесу розробляються Міністерством економіки України із залученням інших міністерств та відомств, представників підприємницьких структур, учених, фахівців, у тому числі іноземних

Усі витрати, пов'язані з розробкою та експертизою програм підтримки бізнесу, фінансуються з державного та місцевих бюджетів.

Отже, створена система підтримки бізнесу стане для підприємницьких структур стимулом для розвитку й удосконалення виробництва товарів та послуг, а не пошуком обвідних шляхів чинного законодавства (а це, на жаль, ще часто трапляється), що пояснюється його недосконалістю, а також непродуманою податковою та кредитною політикою.

У світовій практиці є приклади як повсякденної опіки та турботи про бізнес (особливо малий), так і факти його повного ігнорування. В одних країнах є вже чітка система державної підтримки цього сектора національної економіки, в інших - подібна система перебуває в стадії становлення. Проте є приклад й інтернаціональних зусиль - комітет 00Н з промислового розвитку (ЮНІДО), який активно підтримує стимулювання малого бізнесу.

Бізнес в Україні сьогодні потребує допомоги і підтримки, щоб стати провідним сектором економіки.

Висновки