Зовнішньоекономічна фінансова діяльність підприємств

Випуск товарів і майна здійснюється митними органами після сплати сум усіх належних податків і митних платежів. До таких податків та платежів належать:

плата за проведення митних процедур (митне оформлення товарів, які переміщуються через митний кордон України, а також за перебування їх під митним контролем);

мито (відповідно до Єдиного митного тарифу України);

акцизний збір (у випадках, передбачених чинним законодавством);

податок на додану вартість (у випадках, передбачених чинним законодавством).

Основою нарахування податків і платежів, які сплачуються в процесі митного оформлення вантажів, є:

при нарахуванні митних зборів -- загальна митна вартість товару;

при нарахуванні мита -- митна вартість товару чи кількість товару (залежно від виду основи для нарахування мита);

при нарахуванні акцизного збору -- митна вартість товару з урахуванням сум митних зборів і мита або кількості товару (залежно від методу нарахування акцизного збору);

при нарахуванні податку на додану вартість -- митна вартість товару з урахуванням сум митних зборів, мита та акцизного збору.

Плата за проведення митних процедур при ввезенні в Україну або вивезенні з України товарів справляється в розмірі 0,15 % загальної вартості цих товарів, визначеної відповідно до Інструкції про заповнення вантажної митної декларації. Документом, який є підставою для внесення плати за проведення митних процедур, є вантажна митна декларація або її копія.

За заявою декларанта та у разі наявності гарантії банку митниця має право надати відстрочення або розстрочення сплати митних зборів на строк, що не перевищує одного місяця. При несплаті рахунку в термін, зазначений митним органом, сума митних платежів стягується у безспірному порядку.

Нарахування митних зборів, мита на товари та інші предмети, що підлягають митному обкладенню, провадиться на базі їх митної вартості, тобто ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за них на момент перетину митного кордону України. При визначенні митної вартості до неї включаються ціна товару, зазначена в рахунку-фактурі, а також фактичні витрати, якщо їх не включено до рахунку-фактури:

на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України;

комісійні та брокерські;

плата за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належить до даних товарів та інших предметів і яка повинна

бути оплачена імпортером (експортером) прямо чи опосередковано як умова їх ввезення (вивезення).

При ввезенні товарів на митну територію України їх митна вартість визначається за фактурною вартістю до бази цін CIF-український порт, СІР-пункт призначення на кордоні України, СРТ-пункт призначення на кордоні України чи DAF-кордон України. Для випадків, коли умовами поставки передбачено пункт призначення, який знаходиться на митній території України (наприклад, СІР-Київ, DDP-Львів), з фактурної вартості відраховуються витрати, які матимуть місце з моменту перетину митного кордону України.

При вивезенні товарів з митної території України їх митна вартість приводиться за фактурною вартістю до бази цін FOB-український порт, DAF-кордон України (пункт призначення на митному кордоні України) або СІР-пункт призначення на митному кордоні України. Для випадків, коли умовами поставки передбачено пункт поставки (призначення), який розташований за межами митної території України (наприклад, CIF-Лондон, DAF-польсько-німецький кордон), з фактурної вартості відраховуються витрати, які матимуть місце з моменту перетину митного кордону України.

Висновок

У теперішніх умовах підприємства мають не лише зберегти свій потенціал, якість і асортимент товарів на досягнутому рівні, але й удосконалити експорт і імпорт товарів. Вдалий час, коли збут і закупки продукції ускладнюються, підприємства прагнуть справлятися з цими власними зусиллями. Економічну політику в сфері експорту й імпорту товарів здійснює зовнішньоекономічний відділ, провідна роль у якому належить службі маркетингу.

Зовнішньоекономічній політиці держави належить значна роль у забезпеченні ефективного використання економічних зв'язків суб'єктів підприємницької діяльності. В Україні на даний час сформувався досить широкий інструментарій зовнішньоекономічної політики, як результат еволюції ринкових відносин у країні та міжнародних економічних відносин у світі, з урахуванням стандартів, норм, правил і процедури, що склалися в міжнародному господарстві. Важливим засобом державного впливу на фінансову діяльність підприємств у сфері зовнішньоекономічних відносин є прийнята в Україні система валютного регулювання і валютного контролю. Стосовно підприємств найактуальнішими питаннями цієї системи є:

право власності на валютні цінності і право проведення операцій з ними;

порядок використання надходжень в іноземній валюті;

право купівлі та продажу іноземної валюти на українському міжбанківському валютному ринку;

порядок організації розрахунків у іноземній валюті;

зобов'язання щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, яке перебуває за межами України;

цивільно-правова, адміністративна і кримінальна відповідальність за порушення валютного законодавства.

Розрахункова частина

Горизонтальний та вертикальний аналіз

Проведемо горизонтальний та вертикальний аналіз балансу та звіту про фінансові результати. Розрахунки проведемо в таблиці, яка наведена нижче.

Із розрахунків бачимо, що залишкова вартість нематеріальних активів зростає, на відміну від амортизаційних відрахувань по них. Нематеріальні активи складають незначну частину активів підприємства - 1,447148%. Залишкова вартість основних засобів навпаки скорочується і становить 37,39513% активів підприємства на кінець звітного періоду.

Спостерігається скорочення фінансових інвестицій і зростання дебіторської заборгованості. Фінансові інвестиції у звітному періоді становлять 5% активів на відміну від попереднього періоду, коли вони становили близько 3%. Але зменшуються поточні фінансові інвестиції на 1,29% до активів підприємства.

Скорочуються грошові кошти і в національній валюті, і в іноземній. Та спостерігаємо зростання витрат майбутніх періодів.

Баланс підприємства також зріс на 6,9%.

Скорочуються всі наявні складові власного капіталу, всього власний капітал скоротився на 3,02% забезпечення наступних витрат та платежів також скоротилося ? на 1%.

Бачимо зростання довгострокових зобов'язань по складовим: зростають довгострокові кредити банків на 8%, довгострокові фінансові зобов'язання скорочуються - на 4%, інші довгострокові зобов'язання зростають - на 6%. Але скорочуються короткострокові кредити банків на 3%, і складають - 42% зміни балансу, та кредиторська заборгованість на 2,5%.

В аналізі показників результатів діяльності підприємства спостерігаємо спад всіх показників, що свідчить про погіршення фінансового стану і діяльності взагалі, але ці зміни незначні.

Таблиця 1. Горизонтальний аналіз звіту про фінансові результати

Статті звіту про фінансові результат	Абсолютні значення,тис.грн	Зміна в абсолютних величинах
	За попередній період	За звітний період
1	2	3	4
Дохід від реалізації продукції	1471	1327	-144
Чистий дохід від реалізації продукції	1184	1075	-109
Собівартість реалізованої продукції	270	310	40
Прибуток від операційної діяльності	834	680	-154
Прибуток від звичайної діяльності	609	494	-115
Чистий прибуток	609	494	-115

Коефіцієнтний аналіз

Проведемо коефіцієнтний аналіз з допомогою різних фінансових показників на початок і на кінець звітного періоду, проаналізуємо їх зміну. На основі розрахунків зробимо висновки про фінансовий стан підприємства, його зміну за звітний період.

Показники майнового стану

1.1 Коефіцієнт зносу основних засобів показує рівень фізичного і морального зносу основних фондів. Напрямок позитивних змін - зменшення. Розраховується за формулою:

К_з = = , (4.1)

де ЗОЗ - знос основних засобів,

ПВЗО - первісна вартість основних засобів.

К_{з пп} = 410 /2120= 0,1934, К_{з кп} = 427/2210 = 0,1932.

Коефіцієнт незначно зменшується, але це свідчить про позитивні зміни.

1.2 Коефіцієнт оновлення основних засобів К_ов показує рівень фізичного і морального оновлення основних фондів. Напрямок позитивних змін - збільшення за умов виключення інфляційного фактору. Розраховується за формулою:

К_ов = = , (4.2)

де Збільшення ПВОЗ - збільшення за звітний період первісної вартості основних засобів.

Розрахувати даний показник неможливо, оскільки за звітний період на підприємстві не відбувалося оновлення основних засобів.

1.3 Частка оборотних виробничих активів у загальній сумі активів Ч_о.в.а. показує частку мобільних виробничих фондів у валюті балансу. Напрямок позитивних змін - збільшення. Розраховується за формулою:

Ч_о.в.а. = = , (4.3)

де ОВФ - оборотні виробничі фонди,

А - загальна сума активів.

Ч_{о.в.а. пп} = (512+270+315)/4460 =0,2460 Ч_{о.в.а. кп} = (707+325+427)/4768 = 0,3060.

Спостерігаємо збільшення даного показника, що свідчить про позитивні зміни.

1.4 Коефіцієнт мобільності активів К_моб показує скільки обігових коштів припадає на одиницю не обігових; потенційну можливість перетворення активів у ліквідні кошти. Напрямок позитивних змін - збільшення, рекомендований рівень 0,5. Розраховується за формулою:

К_моб = = , (4.4)

де МА -мобільні активи,

нМА - немобільні активи.

К_{моб пп} = (1875+315)/2270= 0,965, К_{моб кп} = (1974+427)/2367= 1,014.

Показник збільшується, що мало б свідчити про позитивні зміни, але він значно перевищує рекомендований рівень.

Показники ділової активності

2.1 Коефіцієнт оборотності обігових коштів (обороти) К_о показує кількість оборотів обігових коштів за період, скільки виручки припадає на одиницю обігових коштів. Напрямок позитивних змін - збільшення. Розраховується за формулою:

К_о = = , (4.5)

де ЧВ - чиста виручка від реалізації продукції,

ОК - обігові кошти.

К_{о пп} = 1184/(1875+315) = 0,54, К_{о кп} = 1075/(1974+427) = 0,45.

Коефіцієнт оборотності обігових коштів зменшується, що свідчить про негативні зміни. Збільшуються оборотні засоби, що, відповідно, приводить до зниження прибутку в порівнянні з попереднім періодом.

2.2 Коефіцієнт оборотності запасів (обороти) К_о.з. показує кількість оборотних коштів, інвестованих у запаси. Напрямок позитивних змін - збільшення. Розраховується за формулою:

К_о.з. = = , (4.6)

де СР - собівартість реалізації,

СЗ - середні запаси.

К_о.з.пп = 270/(512+270+105+92) = 0,2758(об.),

К_о.з.кп = 310/(707+325+117+101) = 0,248(об.).

Коефіцієнт зменшується, хоч і незначно, та це свідчить про негативні зміни.

2.3 Період одного обороту запасів Ч_з - це період, протягом якого запаси трансформуються в кошти. Напрямок позитивних змін - зменшення, якщо це не перешкоджає нормальному процесу виробництва, не загрожує дефіцитом матеріальних ресурсів. Розраховується за формулою:

Ч_з = , (4.7)

де 360 - кількість днів у звітному періоді.

Ч_{з пп.} = 360/0,2758 = 1305(дня), Ч_{з кп.} = 360/0,248 = 1452(днів).

К_о.з. зменшується, збільшується Ч_з, що свідчить про негативні зміни.

2.4 Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості К_д.з. показує у скільки разів виручка перевищує середню дебіторську заборгованість. Напрям позитивних змін - зменшення, особливо в умовах інфляції. Розраховується за формулою:

К_д.з. = = , (4.8)

де СДЗ - середня дебіторська заборгованість.

К_{д.з. пп.} = 1184/(274+22+41+60+15) = 2,874(об.),

К_{д.з. кп.} = 1075/(215+31+57+72+27) = 2,674(об.).

Даний показник зменшується, це свідчить про те, що дебітори активніше розраховуються з підприємством, що є позитивним явищем.

Показники рентабельності

3.1 Рентабельність капіталу (активів) за чистим прибутком R_А показує скільки припадає чистого прибутку на одиницю інвестованих в активи коштів. Напрям позитивних змін - збільшення. Розраховується за формулою:

R_А = = ,(4.9)

де ЧП - чистий прибуток.

R_{А пп} = 609/4460 = 0,1365, R_{А кп} = 494/4768 = 0,1036.

Даний показник зменшується, що свідчить про негативні зміни. Причиною цього є зменшення чистого прибутку в звітному періоді і зростання активів в порівнянні з попереднім періодом.

3.2 Рентабельність власного капіталу R_в.к. показує скільки припадає чистого прибутку на одиницю власного капіталу. Напрям позитивних змін - збільшення. Розраховується за формулою:

R_в.к. = = , (4.10)

де ВК - власний капітал.

R_{в.к. пп.} = 609/1650 =0,3691, R_{в.к. кп.} = 494/1620 = 0,3049.

Показник зменшується як наслідок зниження прибутку і зростання власного капіталу, це є негативним явищем.

3.3 Рентабельність реалізованої продукції за чистим прибутком R^Ч_Q показує скільки припадає чистого прибутку на одиницю виручки. Напрям позитивних змін - збільшення. Розраховується за формулою:

R^Ч_Q = = , (4.11)

де В - виручка від реалізації продукції, робіт, послуг.

R^Ч_{Q пп} = 609/1184 = 0,5144, R^Ч_{Q кп} = 494/1075 = 0,4595.

Показник зменшується, що свідчить про негативні зміни. Причина таких змін більше зниження прибутку в порівнянні з зниженням виручки від реалізації продукції, робіт, послуг.

3.4 Період окупності капіталу Т_к показує за який період кошти, що інвестовані в активи, будуть компенсовані чистим прибутком. Напрям позитивних змін - зменшення. Розраховується за формулою:

Т_к = = . (4.12)

Т_{к пп} = 4460/609 = 7,32(роки), Т_{к кп} = 4768/494 = 9,65(років).

Показник збільшується, оскільки прибуток знизився, а активи зросли. Це свідчить про негативні зміни.

Показники фінансової стійкості

4.1 Обсяг власних обігових коштів (робочий, функціонуючий капітал) Р_к показує оборотні активи, які фінансуються за рахунок власного капіталу і довгострокових зобов'язань . наявність власних обігових коштів означає не лише здатність платити поточні борги, а й можливість розширити виробництво. Напрям позитивних змін - збільшення. Розраховується за формулою:

Р_к = ВК + ДЗ - ПОА = ОА - КЗ = Ф.№1,р.380+р.430+р.480-р.080 = Ф.№1,р.260+р.270-р.620-р.630, (4.13)

де ДЗ - довгострокові зобов'язання,

ПОА - поза оборотні активи,

КЗ - короткострокові зобов'язання.

Р_{к пп} = 1650+89+1852-2270=1875+315-869=1321(гр. од.),

Р_{к кп} = 1620+48+2480-2367=1974+427-620=1781(гр. од.).

Бачимо тенденцію до збільшення даного показника, що свідчить про позитивні зміни.

4.2 Маневреність робочого капіталу М_р.к. показує частку запасів, тобто матеріальних, виробничих активів у власних обігових коштах, обмеження свободи маневру власними коштами. Напрям позитивних змін - зменшення. Адже збільшення запасів призводить до уповільнення оборотності обігових коштів, а в умовах інфляції - до залучення дорогих кредитів, що зменшує платоспроможність підприємства. Розраховується за формулою:

М_к = = , (4.14)

де З - запаси,

РК - робочий капітал.

М_{к пп} = (512+270+105+92)/(1875+315-869) = 0,7411, М_{к кп} = (707+325+117+101)/(1974+427-620) = 0,7019.

Показник зменшується, що свідчить про позитивні зміни, прискорення оборотності обігових коштів, зменшення запасів.

4.3 Коефіцієнт фінансової незалежності (автономії) К_авт характеризує можливість підприємства виконувати зовнішні зобов'язання за рахунок власних активів, показує його незалежність від позикових джерел. Напрям позитивних змін - збільшення, має бути К_авт ? 0,5. Розраховується за формулою:

К_авт = = , (4.15)

де П - пасиви.

К_{авт пп} = (1650+89)/4460 = 0,3899, К_{авт кп} = (1620+48)/4768= 0,3498.

Коефіцієнт зменшується і не досягає бажаного рівня, що є негативним явищем.

4.4 Показник фінансового лівериджу Ф_л характеризує залежність підприємства від довгострокових зобов'язань. Зменшення даного показника свідчить про підвищення фінансового ризику. Напрям позитивних змін - зменшення, бажане значення Ф_л ? 0,25. Розраховується за формулою:

Ф_л = = , (4.16)

де ВКошти - власні кошти.

Ф_{л пп} = 1852/(1650+89) = 1,0650, Ф_{л кп} = 2480/(1620+48) = 1,4868.

Даний показник вище бажаного рівня,це призводить до негативних змін.

4.5 Коефіцієнт фінансової стійкості К_ф.с. показує частку стабільних джерел фінансування у їх загальному обсязі. Він повинен становити К_ф.с.=0,85-0,90. Розраховується за формулою:

К_ф.с. = = . (4.17)

К_ф.с.пп = (1650+89+1852)/4460 = 0,8052, К_ф.с.кп = (1620+48+2480)/4768= 0,8699.

На початку звітного періоду коефіцієнт нижче норми, а на кінець періоду збільшився і досяг норми, що є позитивним явищем, обсяг стабільних джерел фінансування збільшився.

Показники ліквідності

5.1 Коефіцієнт ліквідності поточної (покриття) К_л.п. характеризує достатність обігових коштів для погашення боргів протягом року. Напрям позитивних змін - збільшення. Критичне значення К_л.п. = 1; при К_л.п.< 1 підприємство має неліквідний баланс, якщо К_л.п.=1-1,5, то підприємство своєчасно ліквідує борги. Розраховується за формулою:

К_л.п. = = , (4.18)

де ПА - поточні активи,

ПП - поточні пасиви.

К_{л.п. пп} = 1875/869 =2,16 К_{л.п. кп} = 1974/620=3,18

Показник збільшується. Підприємство своєчасно ліквідує свої борги, має ліквідний баланс.

5.2 Коефіцієнт ліквідності швидкої К_л.ш. показує скільки одиниць найбільш ліквідних активів припадає на одиницю термінових боргів. Напрям позитивних змін - збільшення. Має бути К_л.ш. ? 1; у міжнародній практиці К_л.ш.=0,7-0,8. Розраховується за формулою:

К_л.ш. = = . (4.19)

К_л.ш.пп = 1875-(512+270+105+92)/869=1,031

К_.ш.кп = 1974-(707+325+117+101)/620=1,168

Коефіцієнт збільшується, що є позитивним явищем.

5.3 Коефіцієнт ліквідності абсолютної К_л.а. характеризує готовність підприємства негайно ліквідувати короткострокову заборгованість. Напрям позитивних змін - збільшення. Нормоване значення К_л.а.=0,2-0,35. Розраховується за формулою:

К_л.а. = = , (4.20)

де К - кошти.

К_л.а.пп = (115+73)/869 = 0,2163, К_л.а.кп = (122+20)/620 = 0,2290.

Коефіцієнт збільшується і в межах нормованого значення, що є позитивним явищем. Це свідчить про те, що на кінець звітного періоду підприємству стає легше негайно погасити короткострокову заборгованість.

Таким чином, на основі проведених розрахунків можна зробити наступні висновки про загальний фінансовий стан підприємства:

- по першій групі показників - показники майнового стану,негативних змін не відбулося.;

- по другій групі показників - показники ділової активності - відхилення спостерігаємо по коефіцієнту оборотності обігових коштів. Даний показник зменшується, що спричинено скороченням чистої виручки і зростанням обігових коштів. Коефіцієнт оборотності запасів зменшується,що свідчить про зменшення кількості оборотів коштів інвестованих у запаси.В свою чергу період,протягом якого запаси трансформуються в кошти збільшився.Останній показник має позитивні зміни в динаміці за період, що аналізуємо;

- по третій групі показників - показники рентабельності - спостерігаємо відхилення по всіх розрахованих показниках: і рентабельність активів за чистим прибутком, і рентабельність власного капіталу, і рентабельність реалізованої продукції за чистим прибутком зменшуються, а період окупності капіталу збільшується. Причиною таких негативних змін є зниження чистого прибутку у звітному періоді;

- по четвертій групі показників - показники фінансової стійкості - спостерігаємо позитивні зміни в маневреності робочого капіталу, коефіцієнт фінансової стійкості на початку звітного періоду був нижче норми, а в кінці збільшився і досяг нормованого значення. Та спостерігаємо негативні зміни коефіцієнта фінансової незалежності;

- по п'ятій групі - показники ліквідності активів (платоспроможності)- спостерігаємо збільшення всіх розрахованих показників, що є позитивним явищем.

Отже, фінансовий стан підприємства має деякі відхилення і в цілому погіршується, про що свідчать результати фінансової діяльності. Фінансовий стан підприємства можна вважати задовільним, адже воно не несе збитків і при проведенні певних заходів всі показники можна привести в норму, покращити результати діяльності, діяльність не скорочуватиметься, а підприємство буде на шляху розвитку.

Аналіз ймовірності банкрутства

Проведемо аналіз ймовірності банкрутства підприємства на основі двох моделей. Для своєчасного визначення формування незадовільної структури балансу в прибуткове працюючого підприємства, здатної в перспективі привести до появи ознак поточної, критичної, а потім і зверхкритичної неплатоспроможності, необхідно проводити систематичний експрес-аналіз фінансового стану підприємства. Це дозволить здійснити попереджувальні заходи, спрямовані на запобігання банкрутства. Такий аналіз відповідно до Методичних рекомендацій по виявленню ознак неплатоспроможності підприємства і признакою дії по приховуванню банкрутства, фіктивного банкрутства, або доведення до банкрутства, затвердженні наказом Мінекономіки України від 17.01.2001 р. №10 проводитися за допомогою коефіцієнта Бівера, що розраховується в такий спосіб:

К_Б = =

У Методичних рекомендаціях зазначено, що, якщо значення цього показника протягом тривалого часу (1,5-2,0 роки) не перевищує 0,2, те це свідчить про формування незадовільної структури балансу. Значення коефіцієнта Бівера, що рекомендується за міжнародними стандартами, знаходиться е інтервалі 0,17-0,40.

К_{Б пп} = 609/(1852+869)= 0,2238, К_{Б кп} = 494/(2480+620)= 0,1594.

Як бачимо за даним коефіцієнтом на початку звітного періоду підприємство не мало ймовірності стати банкрутом, але по результатам діяльності у звітному періоді така ймовірність з'явилася, хоч і незначна. Підприємству необхідно збільшувати прибуток, та скорочувати свої зобов'язання.

Розглянемо модель Альтмана. Вона представляє собою алгоритм інтегральної оцінки загрози банкрутства підприємства, оснований на комплексному врахуванні найважливіших показників, що діагностують кризовий фінансовий його стан. Модель Альтмана має наступний вигляд:

Z = 1,2Х₁+1,4Х₂+3,3Х₃+0,6Х₄+1,0Х₅, (4.22)

де Z - інтегральний показник рівня загрози банкрутства(„Z-рахунок”);

Х₁ - відношення оборотних активів (робочого капіталу) до суми всіх активів підприємства;

Х₂ - рівень рентабельності власного капіталу;

Х₃ - рівень доходності активів;

Х₄ - коефіцієнт відношення власного і позикового капіталу;

Х₅ - оборотність активів (число оборотів).

На кінець звітного періоду маємо наступні показники:

Х₁= =1781/4768= 0,3735,

Х₂ = = 494/1620= 0,3049,

Х₃ = =494/4768= 0,1036,

Х₄= =(1620+48)/(2480+620)= 0,5381,

Х₅= = 1075/4768= 0,2255.

Z=1,2*0,3735+1,4*0,3049+3,3*0,1036+0,6*0,5381+1,0*0,2255=1,7654.

Згідно критерію Альтмана ймовірність банкротства даного підприємства є дуже високою. Щоб уникнути цього необхідно збільшити обсяг робочого капіталу в порівнянні з активами, підвищити рентабельність власного капіталу, оборотність активів.

зовнішньоекономічний міжнародний торгівля виручка

Список використаних джерел

1. Економіст № 1 (231) 2006. С.Ільченко,О.Низков.,В. Хаустов.Математична модель фін. стану підприємства на основі системи баланс. р - нь.

2. Економіст № 9 (227) 2005.Оксана Рибалка. Формування системи показників фін.стану підприємства для оцінки ймовірності банкрутства.

3. Фінанси України № 4/2005 Макарчук І.М. Платоспроможність і ліквідність аграрних підприємств.

4. Фінанси України № 3/2005.Білик М.Д.Сутність і оцінка фін. Стану підприємств.

5. Гринькова В.М., Коюда В.О. Фінанси підприємств, Навч.посібник - Київ: Либідь,2003.- 386 с. 19.Фінансова діяльність підприємства: Підручник / Коробов М.Я., Орлов П.І., Петрова К.Я. - 2-ге видання,перероб. і доп. - К.: Либідь,2003 . - 384 с.

6. Сухарський В.С. Управління зовнішньоекономічною діяльністю: теорія, методологія, практика. Курс лекцій, - ТАНГ, 2001. - 284 с.

7. Петрова К.Я. Суб'єкти господарської діяльності: Навчальний посібник. 2002. - 236 с.

8. Поровський Л.М. Державне регулювання зовнішньоекономічною діяльністю, - К.: Либідь,2004. - 148 с.

9. Терещенко О.О. Фінансова діяльність суб'єктів господарювання: Навчальний посібник. - К.: КНЕУ,2003 - 554 с.

10. Старобінський А.Є. Фінанси підприємства. - Спб.: Видавництво АТ “Бізнес - школа”,1995. - 255 с.

11. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства: за редакцією д - ра економ.наук, проф. І. В. Багрової. - Київ, Центр навчальної літератури, 2004. - 580 с.

12. Муравьёва А.И. Мухин А.Ф. Анализ внешнеэкономической деятельности предприятия б М.: Финансы и статистика. 1991.

Размещено на allbest.ru