Холдингові компанії в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru

Чи допускається законодавством України створення холдінгових компаній у процесі корпоратизації та приватизації у такій галузі, як автомобільний транспорт (крім підприємств, що виконують переважно міжнародні перевезення)?

Економічні перетворення в Україні повинні бути націленими на вирішення найважливішого завдання - це радикальні зміни в системі управління економікою як на макрорівні, так і на мікрорівні (рівні підприємств і об'єднань). Зміни на мікрорівні полягають в перебудові організаційної структури управління діяльність підприємств, створенні промислово-фінансових груп, холдингових компаній. Необхідність створення і розвитку нових в Україні форм підприємництва об'єктивно обумовлена потребою підприємств у більш гнучких структурних формах, здатних адаптуватися до швидких змін зовнішнього середовища.

Розв'язання проблем трансформації національної економіки України на ринкових засадах, перехід до нових прогресивних технологічних процесів вимагає залучення значних обсягів інвестицій.

Внутрішні можливості інвестування наразі обмежені і залежать від загальноекономічної ситуації в Україні, яка на сьогодні негативно позначається на всіх інвестиційних процесах. В нинішніх умовах господарювання практично припинився процес оновлення основних фондів - коефіцієнт їх вибуття становить менше 1%. Знос основних фондів в ряді галузей становить 70-80%. Це свідчить про зниження технічного рівня та конкурентоздатності виробництва.

Інвестиції, у тому числі іноземні, є не лише механізмом розвитку, але й способом регулювання економіки шляхом переливання капіталу. На сучасному етапі розвитку ринку іноземні інвестиції виступають основним джерелом отримання новітніх конкурентоздатних технологій. Купівлю українських підприємств чи їх частки, тобто здійснення процесів злиття (поглинання), іноземні інвестори розглядають як привабливий спосіб інвестування з тих позицій, що зменшується ризик із-за неефективного менеджменту. Разом з тим збільшуються шанси застосування передового досвіду у сфері отримання нових технологій та оборотних коштів в період затяжної кризи.

З розвитком ринкових відносин в Україні розвиваються і форми підприємницької діяльності. Для того щоб успішно працювати в умовах ринкової конкуренції та реалізовувати значні фінансово-промислові проекти підриємствам уже недостатньо функціонування в рамках окремих розрізнених господарських товариств, і тому вони прагнуть об'єднуватись у групи підприємств за галузевим, територіальним чи іншим принципом.

З вище сказаного випливає, що на сьогодні в Україні потрібні дієві механізми залучення іноземних інвестицій, інвестицій з високотехнологічних держав заходу. Саме таким механізмом вважається холдингова система.

Як свідчить світовий досвід, джерело стратегічних переваг для учасників об'єднань - це конкурентні переваги, в значній мірі в сфері технологічного розвитку, забезпечення ресурсами.

Однією з найпоширеніших структур, характерних для розвинутої ринкової економіки, є така форма організації, як холдинг (холдингова система) .

Функціонування холдингових систем, з одного боку, має ряд переваг перед звичайними акціонерними товариствами, а з іншого боку - характеризуються особливостями, що породжують нові проблеми і труднощі, що не є характерні для окремих компаній.

Україна не має достатнього досвіду у формуванні холдингових систем.

До основних передумов створення холдингів в Україні можна віднести такі:

· наявність значної кількості підприємств, що мають багаточисельні зв'язки за "технологічними ланцюгами";

· потреба у злитті промислового і фінансового капіталу;

· розвиток галузей промисловості, в котрих об'єктивно є необхідність у достатньо жорсткому і постійному галузевому управлінні;

· нездатність підприємств власними силами організувати процес постачання виробництва і збуту продукції як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках;

· дефіцит інвестиційних ресурсів підприємств в умовах несприятливого інвестиційного клімату в Україні;

· структурна криза.

Ефективність процесу створення холдингів залежить від державного регулювання підприємницької діяльності та від розробки і впровадження в практику відповідних сучасним холдингам інструментів менеджменту організацій. Важливим складовим менеджменту в даному випадку є механізм інвестиційної взаємодії холдингу і дочірніх компаній, методи планування інвестицій, організаційного забезпечення інвестиційної діяльності та розподілу прибутків.

Холдинг (від англ. to hold - держати) - це компанія, яка володіє контрольними пакетами акцій інших підприємств з метою здійснення по відношенню до них функцій контролю і управління.

В світовій практиці холдингові компанії (ХК) -- це перш за все, фінансові центри, навколо яких об'єднуються окремі компанії, не втрачаючи при цьому своєї комерційної самостійності. На сьогодні практично всі найбільші корпорації США і Західної Європи мають у своєму складі фінансовий центр у вигляді холдингової компанії.

Холдинги характеризуються високим рівнем організації акціонерного

капіталу. Через них вдається налагодити функціональну взаємодію капіталів, що належать різним за профілем діяльності підприємствам, включаючи пряме їх злиття і втрату самостійності. У складі холдингу вирішуються народногосподарські проблеми, які не під силу одному окремо взятому підприємству: розробка і створення складних технічних проблем, освоєння високих технологій, отримання значних кредитів під певні програми, створення нових виробничих потужностей та ін.

Холдингова компанія може переслідувати різні цілі, серед яких -розширення проведення торгових операцій, узгодження виробничих й інвестиційних програм, оптимізація оподаткування, розвиток зовнішньоекономічної діяльності, розширення інвестицій, раціоналізація управління компанією тощо.

Основна спрямованість, що характеризує будь-яку холдингову компанію (незалежно від її конкретних цілей), -- це здійснення управлінських, контрольних, фінансово-кредитних та інших функцій щодо контрольних пакетів акцій дочірніх підприємств, якими вона володіє.

Холдингова компанія - господарюючий суб'єкт, який володіє контрольними пакетами акцій інших, одного або більше, господарюючих суб'єктів. холдинговий компанія автомобільний перевезення

Контрольний пакет акцій - кількість акцій (пай, частка у статутному фонді), яка дає право холдинговій компанії здійснювати фактичний контроль над господарюючим суб'єктом. Рішення щодо підтвердження наявності контрольного пакета акцій, якщо його розмір становить менш як 51 відсоток, приймає Антимонопольний комітет України з урахуванням конкретних особливостей установчих документів і структури статутних фондів господарюючих суб'єктів у порядку, що встановлює цей Комітет.

Дочірнє підприємство - господарюючий суб'єкт, контрольним пакетом акцій якого володіє холдингова компанія.

Придбавши певну компанію, покупець випускає привілейовані акції на суму вартості компанії, що поглинається, та передає їх власникам компанії. У процесі поглинання різних компаній можуть здійснюватися кілька випусків привілейованих акцій.

Щоб придбати компанію, капітал якої розпорошений серед багатьох акціонерів, потрібна більш складна процедура. Зокрема, може відбутися випуск нової партії звичайних акцій, що потім у визначеній пропорції обмінюються на акції компанії, що поглинається. Однак для цього необхідний складний переговорний процес, оскільки потрібно обміняти всі акції компанії. При злитті компаній утвориться нова компанія, відповідно, старі акції заміняються на нові.

Холдингові компанії являють собою систему участі, за допомогою якої вони можуть підпорядковувати собі формально незалежні компанії, що володіють капіталами, які в багато разів переважають їх власний.

Зовні діяльність холдингу виглядає лише як керування пакетом акцій і збирання дивідендів та доходів від біржових операцій. Насправді ж холдинги, захоплюючи контрольний пакет акцій якої-небудь компанії, дістають можливість призначати своїх людей у раду директорів та інші органи підконтрольної компанії.

Портфельний холдинг не здійснює якихось заходів щодо управління портфелем цінних паперів підприємств, що входять до складу холдингової компанії.

Інвестиційний холдинг розширює свою діяльність до управління портфелем цінних паперів підприємств холдингу. Він має право здійснювати інвестиційну діяльність, у тому числі продавати й купувати будь-які цінні папери, включаючи акції.

За характером діяльності холдингові компанії поділяються на:

· чисті холдинги, тобто компанії, що мають справу винятково з контрольно-управлінською діяльністю;

· змішані холдинги, на які, крім функцій контролю та управління, покладено також ведення підприємницької діяльності.

У сучасних умовах великі підприємства можуть створювати і так звані проміжні холдинги. Це окремі підрозділи в структурі підприємства, що виконують певні завдання, наприклад: патентний і ліцензійний холдинг, холдинг з надання певних видів послуг, холдинг, що займається інвестиційною діяльністю тощо. Подібні проміжні холдинги мають за мету зосередити зусилля, кошти, інтелектуальний потенціал на чітко визначених, конкретних завданнях для максимально ефективного використання цих факторів в інтересах холдингу.

Змішаному холдингу властиві участь банківських установ в управлінні довіреною їм власністю і використання страхових, інвестиційних компаній або інноваційних фондів. .

Істотною перевагою такого холдингу є можливість оперативного маневрування кредитно-фінансовими ресурсами..

Одним з видів холдингу є варіант, який передбачає обмін акціями між материнською та дочірньою компаніями. Більш тісний взаємозв'язок між материнською та дочірньою компаніями при такому варіанті формування холдингу підсилює переваги чистого й змішаного холдингів.

Холдингові компанії можуть створюватися в результаті :

· заснування їх органами, уповноваженими управляти державним майном, державними органами приватизації самостійно або разом з іншими засновниками;

· поглинання одного господарюючого суб'єкта іншим (придбання контрольного пакета акцій) у процесі приватизації. При цьому господарюючий суб'єкт, що поглинає, визнається холдинговою компанією, а поглинутий - дочірнім підприємством.

Холдингові компанії можуть бути дочірніми підприємствами інших холдингових компаній.

Проекти установчих документів і планів розміщення акцій холдингових компаній підлягають погодженню з Антимонопольним комітетом України.

Створення холдингових компаній в Україні регламентується такими законодавчими актами як Законом України "Про холдингові компанії в Україні", Указом Президента України "Про холдингові компанії, що створюються в процесі корпоратизації та приватизації", іншими документами, що регламентують діяльність холдингових компаній, є Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України, Закон України "Про господарські товариства", інші закони та нормативно-правові акти, що регулюють діяльність холдингових компаній та їх корпоративних підприємств.

Плани розміщення акцій холдингових компаній, які належать до об'єктів приватизації групи Г, засновники погоджують із Кабінетом Міністрів України у встановленому ним порядку.

Створення холдингової компанії має певні особливості залежно від того, чи здійснюється воно в процесі корпоратизації або приватизації.

Якщо холдингова компанія створюється в процесі корпоратизації, то

засновником холдингової компанії може бути підприємство або орган,

уповноважений управляти державним майном.

Підприємство -- засновник холдингової компанії -- До органу, уповноваженого управляти державним майном, подає:

· обґрунтування доцільності створення холдингової компанії;

· перелік підприємств та їхніх структурних підрозділів, які пропонується перетворити в холдингову компанію та її дочірні підприємства;

· проект статуту холдингової компанії.

Якщо засновником холдингової компанії є орган, Уповноважений управляти державним майном, то перелік підприємств та їхніх структурних підрозділів, які пропонується перетворити в холдингову компанію та її дочірні підприємства, та проект статуту холдингової компанії готує цей орган.

Засновник холдингової компанії повинен одержати згоду Антимонопольного комітету та Міністерства економіки України на створення холдингової компанії у порядку, який затверджують ці органи. Рішення про створення холдингової компанії за ініціативою підприємства приймає її засновник (засновники) у місячний строк з дня одержання всіх вказаних вище документів.

Холдингову компанію створюють у формі відкритого акціонерного товариства шляхом об'єднання у статутному фонді контрольних пакетів акцій дочірніх підприємств та інших активів.

Управління холдинговою компанією, створеною в процесі корпоратизації, здійснюється в порядку, передбаченому законодавством про корпоратизацію. При цьому обов'язки голови правління холдингової компанії у разі створення шляхом об'єднання контрольних пакетів акцій кількох підприємств покладається на особу, яку призначає засновник (засновники), а якщо холдингова компанія створена на базі підприємства, що корпоратизується, -- на керівника цього підприємства.

Якщо холдингова компанія створюється в процесі приватизації, то її

засновником може бути:

· державний орган приватизації;

· підприємство, що підлягає приватизації;

· орган, уповноважений управляти державним майном;

· відкрите акціонерне товариство, створене відповідно до Указу Президента України від 15.06.93 р. № 210 "Про корпоратизацію підприємств".

Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що містяться у Законі "Про холдингові компанії в Україні", застосовуються правила міжнародного договору.

Термін "холдингова компанія" стосується об'єднань, які мають контрольний пакет в акціонерному капіталі (кількість їх не обмежується) одного або кількох підприємств. Для ефективного вирішення конкретних завдань холдинг об'єднує і консолідує їх інтереси, в той самий час кожне самостійне підприємство продовжує функціонувати в своїй сфері діяльності в якості філії чи дочірнього підприємства. Сумарний капітал контролюючих холдингом дочірніх підприємств (їх може бути до сотні і більше) в багато разів більше, ніж капітал самої холдингової компанії. Іноді 10-15% акцій достатньо, щоб отримати контрольний пакет. Користуючись цим, холдингові компанії можуть формувати структуру окремих галузей, не займаючись безпосередньо виробництвом.

Це особливо важливо для української промисловості, яка довгий час вже потребує раціоналізації галузевої структури. Справа в високій маневреності холдингів, їх здібності швидко і вагомо реагувати на потреби в переміщенні капіталу, збільшувати число сфер своєї діяльності, здійснювати комплексні програми.

Можна вважати встановленим той факт, що визначальна роль у керівництві ринковою економікою належить крупним об'єднанням типу холдингу. Холдинги функціонують в світі практично у всіх галузях господарства.

В Україні діяльність холдингів у цілому не урегульована законодавством. Регламентована тільки діяльність холдингів, створюваних у процесі корпоратизації і приватизації, що діють на підставі Указу Президента України "Про холдингові компанії, що створюються в процесі корпоратизації і приватизації" від 11.05.94 р. № 222/94 і затвердженого цим Указом Положення про холдингові компанії, що створюються в процесі корпоратизації і приватизації (далі -- Положення).

У Положенні холдингова компанія визначена як господарюючий суб'єкт, який володіє контрольними пакетами акцій інших, одного або більше господарюючих суб'єктів. Для того, щоб вважатися холдинговою компанією в Україні суб'єкт господарювання має володіти не просто пакетами акцій інших, дочірніх компаній, а контрольними пакетами акцій. Це обов'язкова умова визнання суб'єкта господарювання холдинговою компанією, створюваною в процесі корпоратизації і приватизації в Україні.

Контрольним пакетом акцій вважається кількість акцій (пай, частка у статутному фонді), що надає право холдинговій компанії здійснювати фактичний контроль над господарюючим суб'єктом. Рішення щодо підтвердження наявності контрольного пакета акцій, якщо його розмір становить менш як 51 відсоток, приймає Анти-монопольний комітет України з урахуванням конкретних особливостей установчих документів і структури статутних фондів господарюючих суб'єктів у порядку, що встановлює цей Комітет.

Законодавством передбачено низку обмежень та заборон щодо створення і діяльності холдингової компанії.

Так, створення холдингових компаній у процесі корпоратизації та приватизації не допускається в таких галузях:

· торгівля товарами народного споживання та продукцією виробничо-технічного призначення;

· виробництво та переробка сільськогосподарської продукції;

· громадське харчування та побутове обслуговування населення;

· автомобільний транспорт (крім підприємств, що виконують переважно міжнародні перевезення).

Не допускається створення холдингової компанії, якщо вона та її дочірні підприємства або два і більше дочірніх підприємств реалізують взаємозамінні товари (роботи, послуги) та їхня сукупна частка на відповідному загальнодержавному або регіональному ринку перевищує 35%.

Поглинання одного суб'єкта господарювання іншим не допускається:

· якщо суб'єкт господарювання, що поглинається, та холдингова компанія або її дочірні підприємства реалізують третім особам

· взаємозамінні товари (роботи, послуги) та їхня сукупна частка на відповідному ринку перевищує 35%;

· якщо холдингова компанія або будь-яке з її дочірніх підприємств є споживачем товарів (робіт, послуг), які виробляє суб'єкт господарювання, що поглинається, і частка цього суб'єкта на відповідному ринку перевищує 35%;

· якщо суб'єкт господарювання, що поглинається, здійснює збут товарів (робіт, послуг), які виготовляє холдингова компанія або будь-яке дочірнє підприємство, і частка першого на відповідному ринку в момент поглинання перевищує 35%.

Ці обмеження стосуються лише дочірніх підприємств, стосовно яких материнською є холдингова компанія, що створюється в процесі корпоратизації та приватизації, і вони не можуть бути поширені на інші дочірні підприємства.

Поглинання суб'єктів господарювання у процесі приватизації здійснюється за згодою Антимонопольного комітету України в порядку, встановленому ним.

Оскільки відповідно до законодавства холдингова компанія створюється у формі акціонерного товариства, то в її діяльності слід також керуватися Законом Про господарські товариства", зокрема, нормами, що регулюють діяльність акціонерних товариств.

Крім названих нормативно-правових актів, діяльність холдингових компаній в Україні регулюється низкою відомчих підзаконних актів, у тому числі актів Антимонопольного комітету України:

- Положення про порядок одержання згоди Антимонопольного комітету України на поглинання суб'єктів господарювання у процесі приватизації, затверджене розпорядженням Антимонопольного комітету України від 21.06.94 р. № 8-р;

- Положення про порядок одержання згоди Антимонопольного комітету України на створення холдингових компаній у процесі корпоратизації та приватизації, затверджене розпорядженням Антимонопольного комітету України від 21.06.94 р. № 6-р;

- Положення про порядок узгодження з Антимонопольним комітетом України проектів установчих документів і планів розміщення акцій холдингових компаній, що створюються у процесі корпоратизації та приватизації, затверджене розпорядженням Антимонопольного комітету від 21.06.94 р. № 7-р;

- Положення про порядок підтвердження Антимонопольним комітетом України наявності контрольного пакета акцій, затверджене розпорядженням Антимонопольного комітету від 21.06.94 р. № 9-р.

У Положенні про порядок одержання згоди Антимонопольного комітету України на створення холдингових компаній у процесі корпоратизації та приватизації і в Положенні про порядок одержання згоди Антимонопольного комітету України на поглинання суб'єктів господарювання у процесі приватизації сформульовано два види відмов у наданні відповідної згоди:

1) відмова у наданні згоди на створення холдингової компанії (поглинання суб'єктів господарювання у процесі приватизації) -- її можна назвати безумовною відмовою;

2) відмова у наданні згоди на створення холдингової компанії (поглинання суб'єктів господарювання у процесі приватизації) І вказівкою умов, при виконанні яких таку згоду може бути надано -- її можна іменувати умовною відмовою. У цих Положеннях зазначені також підстави відмови: недотримання умов, що обмежують створення холдингової компанії, встановлених Положенням про холдингові компанії; погроза істотного обмеження або усунення, конкуренції на товарних ринках (п. 14 Положення).

Так, Антимонопольним комітетом України була розглянута справа про створення Державної холдингової компанії "Укрсільгоспмашсервіс" на базі Української національної компанії "Укрсільгоспмаш", до складу якої пропонувалося включити 106 підприємств сільськогосподарського машинобудування, тобто майже всіх виробників галузі. Антимонопольний комітет не міг погодитися з монополізацією важливої для забезпечення розвитку агропромислового комплексу галузі і відмовив у наданні згоди на створення такої компанії. Водночас, Комітетом були підтримані пропозиції Мінмашпрому України щодо створення кількох великих холдингових компаній з виробництва самохідних сільгоспмашин (тракторів, комбайнів). Надалі, з урахуванням вимог Комітету, 27 підприємств галузі звернулися за одержанням згоди на створення акціонерного товариства закритого типу "Укрсільгоспмаш". Не вбачаючи загрози для конкуренції, цього разу Комітет дав згоду на створення товариства. При цьому була також ліквідована організаційна структура монопольного типу "Укрсільгоспмаш". Отже, основні особливості , що характеризують холдингові компанії за законодавством України:

· холдингові компанії можуть бути дочірнім підприємством інших холдингових компаній;

· дочірнє підприємство не може володіти акціями холдингової компанії;

· законодавством передбачено низку обмежень стосовно створення та діяльності холдингових компаній.

Висновки

З розвитком ринкових відносин в Україні розвиваються і форми підприємницької діяльності. Для того щоб успішно працювати в умовах ринкової конкуренції та реалізовувати фінансово-промислові проекти підприємств уже не достатньо функціонування в рамках окремих господарських товариств і тому вони прагнуть об'єднуватися у групи підприємств за галузевим, територіальним та іншим принципом.

На сьогодні в Україні потрібні дієві механізми залучення іноземних інвестицій, інвестицій з високотехнологічних держав заходу. Саме таким механізмом вважається холдингова система.

Ефективність процесу створення холдингів залежить від державного регулювання підприємницької діяльності та від розробки і впровадження в практику відповідних сучасним холдингам інструментів менеджменту організацій.

Створення холдингових компаній в Україні регламентується такими

законодавчими актами як Законом України "Про холдингові компанії в Україні", Указом Президента України "Про холдингові компанії, що створюються в процесі корпоратизації та приватизації", іншими документами, що регламентують діяльність холдингових компаній, є Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України, Закон України "Про господарські товариства", інші закони та нормативно-правові акти, що регулюють діяльність холдингових компаній та їх корпоративних підприємств.

Термін "холдингова компанія" стосується об'єднань, які мають контрольний пакет в акціонерному капіталі (кількість їх не обмежується)

одного або кількох підприємств. Для ефективного вирішення конкретних завдань холдинг об'єднує і консолідує їх інтереси, в той самий час кожне самостійне підприємство продовжує функціонувати в своїй сфері діяльності в якості філії чи дочірнього підприємства. Сумарний капітал контролюючих холдингом дочірніх підприємств (їх може бути до сотні і більше) в багато разів більше, ніж капітал самої холдингової компанії. Іноді 10-15% акцій достатньо, щоб отримати контрольний пакет. Користуючись цим, холдингові компанії можуть формувати структуру окремих галузей, не займаючись безпосередньо виробництвом.

Це особливо важливо для української промисловості, яка довгий час вже потребує раціоналізації галузевої структури. Справа в високій маневреності холдингів, їх здібності швидко і вагомо реагувати на потреби в переміщенні капіталу, збільшувати число сфер своєї діяльності, здійснювати комплексні програми.

Можна вважати встановленим той факт, що визначальна роль у керівництві ринковою економікою належить крупним об'єднанням типу холдингу. Холдинги функціонують в світі практично у всіх галузях господарства.

Холдинг (від англ. to hold -- держати) це компанія, яка володіє контрольними пакетами акцій інших підприємств з метою здійснення по відношенню до них функцій контролю і управління.

В Україні діяльність холдингів у цілому не урегульована законодавством. Регламентована тільки діяльність холдингів, створюваних у процесі корпоратизації і приватизації, що діють на підставі Указу Президента України "Про холдингові компанії, що створюються в процесі корпоратизації і приватизації" від 11.05.94 р. № 222/94 і затвердженого цим Указом Положення про холдингові компанії, що створюються в процесі корпоратизації і приватизації (далі -- Положення).

У Положенні холдингова компанія визначена як господарюючий суб'єкт, який володіє контрольними пакетами акцій інших, одного або більше господарюючих суб'єктів. Для того, щоб вважатися холдинговою компанією в Україні суб'єкт господарювання має володіти не просто пакетами акцій інших, дочірніх компаній, а контрольними пакетами акцій. Це обов'язкова умова визнання суб'єкта господарювання холдинговою компанією, створюваною в процесі корпоратизації і приватизації в Україні.

Контрольним пакетом акцій вважається кількість акцій (пай, частка у статутному фонді), що надає право холдинговій компанії здійснювати фактичний контроль над господарюючим суб'єктом. Рішення щодо підтвердження наявності контрольного пакета акцій, якщо його розмір становить менш як 51 відсоток, приймає Анти-монопольний комітет України з урахуванням конкретних особливостей установчих документів і структури статутних фондів господарюючих суб'єктів у порядку, що встановлює цей Комітет.

Таким чином, основними особливостями, що характеризують холдингові компанії за законодавством України є :

· холдингові компанії можуть бути дочірнім підприємством інших холдингових компаній;

· дочірнє підприємство не може володіти акціями холдингової компанії;

· законодавство передбачає низку обмежень стосовно створення і діяльності холдингових компаній.

Законодавством передбачено низку обмежень та заборон щодо створення і діяльності холдингової компанії.

Так, створення холдингових компаній у процесі корпоратизації та приватизації не допускається в таких галузях:

· торгівля товарами народного споживання та продукцією виробничо-технічного призначення;

· виробництво та переробка сільськогосподарської продукції;

· громадське харчування та побутове обслуговування населення;

· автомобільний транспорт (крім підприємств, що виконують переважно міжнародні перевезення).

Список використаної літератури

1. Господарський кодекс України, прийнятий ВР України 16.01.2003 р. №436-ІV

2. Закон України "Про холдингові компанії в Україні" від 15.03.2006 р.

3. Положення про холдингові компанії, що створюються в процесі корпоратизації та приватизації, затверджене Указом Президента України від 11.05.94 р. №224/94

4. Указ Президента України "Про порядок підготовки до продажу акцій відкритих акціонерних товариств, які створені шляхом корпоратизації" від 18.03.1994 №98/94

5. Горбунов А.Р. Дочерние компании, филиалы, холдинги. - М.: Анкин, 2000.-168с.

6. Лобанов Г. Холдинг - юридическая форма Юрист. - 2011. - № 10. - С.80-82

7. Лукач І.В. Правове становище холдингових компаній за законодавством України: дис... канд. юрид. наук: 12.00.04 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. - К., 2007. - 247 с.

8. Румянцев С. Зарубіжний досвід діяльності холдингових компаній // Цінні папери України. - 2010. - № 16. - С. 14-15

9. www.kommersant.ua

10. www.gazeta.delo.ua

11. www.spfu.gov.ua

12. www.gov.ua

Размещено на Allbest.ru