Європейська інтеграція. Рамкові угоди ЄС (шоста та сьома): основні напрямки реалізації

Размещено на http://www.allbest.ru/

План

Вступ

1. Поняття рамкової угоди

2. Шоста рамкова програма ЄС (2002-2006 рр.)

3. Сьома рамкова програма (РП7) ЄС (2007-2013рр.)

4. Україна та Рамкова програма ЄС

5. Ефективність Рамкової програми

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Процес об'єднання Європи, його поширення на Схід і на країни Балтії супроводжується формуванням спільного освітнього і наукового простору. Україна та Європейський Союз перебувають на межі переходу до якісно нового типу відносин.

Створюються нові можливості для науково-технологічної співпраці країн з ЄС, активізовується вітчизняна дослідницька та інноваційна діяльність. Одним з таких інструментів є рамкові програми, які існують вже з 1984 року та дозволяють Європейському Союзу фінансувати і підтримувати міжнародні наукові проекти, сприяти академічній мобільності науковців, залучати ресурси для проведення досліджень з різних дисциплін тощо.

Одним із важливих політичних пріоритетів об'єднаної Європи є розвиток науково-дослідної та технологічної сфери задля нарощення економічного потенціалу, зміцнення конкурентоспроможності, створення нових робочих місць, покращення добробуту та якості життя громадян Співтовариства. Вже зараз Євросоюз впевнено обіймає провідні позиції у світі в питаннях розробки та впровадження багатьох новітніх технологій та високотехнологічних товарів і послуг. Він адекватно відповідає глобальним викликам у цій сфері, де з кожним роком посилюється конкуренція з Північною Америкою, Південно-Східною Азією, з новими економічними гігантами -- Бразилією, Росією, Індією, Китаєм (БРІК країнами).

1. Поняття рамкової угоди

Рамкова угода - документ, що визначає принципову домовленість сторін про форми, напрями та умови співробітництва, які надалі втілюються у конкретних договорах (контрактах). Здебільшого використовується у науковій, науково-технічній, інноваційній, інвестиційній, банківській, діяльності, в міжнародному екононмічному співробітництві та ін. Рамкові угоди можуть бути дво- або багатосторонніми. На відміну від протоколу про наміри, який не породжує будь-яких прав, наслідків для сторін, що його підписали, Рамкові угоди є різновидом цивільно-правової угоди і в узагальненому вигляді передбачає права, обов'язки та відповідальність суб'єктів угоди. Від Рамкової угоди слід відрізняти також так званий рамковий договір, шо містить лише основні узгоджені умови, які не вважаються остаточними і підлягають наступному уточненню у ході виконання відповідних робіт, оскільки точно визначити їх обсяг і вартість під час укладення договору неможливо. 

Отже, Рамкова угода - це угода, яка визначає обов'язкові рамки застосування основних принципів, правил та процедур для виконання її положень, а також для захисту будь-яких третіх сторін, що працюють у створених нею інституційних рамках.

Рамкові Програми започатковані у 1984 році. Вони охоплюють п'ятирічні періоди, при цьому останній рік попередньої Рамкової Програми і перший рік наступної збігаються. Виходячи з Угоди, за якою було засновано Європейський Союз, Рамкова Програма повинна бути сприятливою для виконання двох основних стратегічних завдань: посилення науково-технічного підґрунтя промисловості та сприяння міжнародній конкурентоспроможності при просуванні досліджень, спрямованих на підтримку інших курсів діяльності Європейського Союзу.

Рамкові програми є головним інструментом фінансування дослідницького та технологічного співробітництва в ЄС. Концепція Рамкової програми не з'явилась в один момент, важливі суспільні процеси сприяли формуванню ідей, які лягли в основу рамкових програм. Безпосередньо ініціюванню Рамкових програм в Європі передували ряд умов, які з'ясували майбутню концепцію, цілі та спрямованість даної ініціативи:

· Угоди про співробітництво за пріоритетними напрямками: (вугілля, метал) та енергетика (атомна енергетика);

· Угода про створення єдиного ринку переміщення дослідників, ідей, технологій за певними пріоритетними напрямками (біотехнологія, енергетика тд.)

· Створення та обумовлення можливостей проведення досліджень за всіма напрямками та на всіх рівнях;

· Зростання дослідницької діяльності по заданим та суміжним напрямкам.

Як наслідок, зі зростанням активізації діяльності в зазначених сферах з'явилась необхідність у впорядкуванні ініціатив, тобто формуванні спільних правил - єдиної рамки по дослідницькому співробітництву. Таким чином, рамкова ініціатива науково - технологічного співробітництва (FP RTD) ЄС була розроблена за строгою методологією, набором правил та умов.

Базовими правилами рамкових програм виступили умови проведення досліджень «мінімум» на рівні ЄС і/чи міжнародному рівні (так званий Європейський підхід European approach);міжнародне співробітництво в дослідницькій сфері, тобто формування міжнародних консорціумів дослідницьких організацій, а також проведення досліджень в рамках тих наукових та технологічних сферах, які прописані в офіційних документах ( робочих програмах - Work Programmes)

Далі протягом наступних етапів розвиток науково-технологічної діяльності йшов за напрямком безперервного збільшення фінансування Рамкових програм, зростання числа напрямків та активізації участі країн ЄС в кожній з них, диверсифікації методів, схем та процедур по фінансуванню форм проектів, та врешті решт створення єдиного портфоліо ( загальної схеми мережі дослідників та проектів ) за всіма аспектами від початку та до кінця.

2. Шоста рамкова програма ЄС (2002-2006 рр.)

В березні 2000 року Європейський Союз проголосив своєю метою створення єдиного європейського науково-дослідницького простору (цей процес набував обертів паралельно із Болонським; на самміті міністрів освіти і науки країн Європи в вересні 2003 року в Берліні було прийняте рішення про конвергенцію двох процесів: єдиного європейського освітнього простору та єдиного науково-дослідницького простору). Цьому сприяє Шоста Рамкова Програма Європейського Союзу фінансування досліджень та технологічного розвитку на період до 2006 року.

Отже, шоста рамкова програма ЄС - це програма з наукових досліджень, технологічного розвитку - головний інструмент, який використовує Європейський Союз для фінансування наукових досліджень.

Головним завданням Шостої Рамкової Програми є внесок у створення «Європейського наукового простору» (European Research Area - ERA) шляхом сприяння інтеграції та координації досліджень у Європі, які досі страждають на значну роздробленість. Одночасно дослідження спрямовані на посилення конкурентоздатності європейської економіки, вирішення основних соціальних питань і підтримку формулювання та запровадження інших напрямків діяльності Європейського Союзу. Діяльність Шостої Рамкової Програми відповідає етичним принципам, включаючи принципи, зазначені у Хартії Основних Прав Європейського Союзу.

Крім того, така діяльність повинна намагатись підвищити роль жінок у дослідженнях і поліпшити надання інформації та ведення діалогу із суспільством.

За принципом підпорядкування проекти повинні бути транснаціональними. Іншими словами: лише групи партнерів з різних держав-членів ЄС та асоційованих країн можуть робити подання для обміну та навчання. Учасники, які одержали фінансування, повинні поїхати до іншої країни.

В Шостій Рамковій Програмі не існує “національних квот” фінансування. Декларуються наступні принципи:

- фінансова підтримка Європейського Союзу розподіляється через «конкурси заявок», які регулярно оголошуються Європейською Комісією;

- Шоста Рамкова Програма фінансує тільки ті проекти, тематика і задачі яких відповідають пріоритетам конкурсу;

- якість і технічна значимість проектів, які представляються з метою одержання фінансування, оцінюються зовнішніми незалежними експертами (в середньому - п'ять експертів);

- кошти Шостої Рамкової Програми можуть використовуватися тільки на виконання робіт або наукових розробок за проектом.

Бюджет Шостої Рамкової Програми на період до 2006 року складає 17,5 мільярдів ЄВРО, що становить приблизно 4-5% загальних витрат на науково-технічні розробки у країнах-членах Європейського Союзу. Шоста Рамкова Програма надає також можливості для фінансування організацій з третіх країн (у тому числі і з України).

Шоста Рамкова Програма охоплює не всі галузі науки та технологій. Виходячи із стратегічних завдань, визначено обмежену кількість пріоритетних тематик та вибраних тем у межах загальних пріоритетів.

Є можливість подання міждисциплінарних пропозицій, що охоплюють кілька тем. У загальному випадку Європейський Союз фінансує лише певну частку загальних витрат на проект. Учасники повинні відповідним чином мобілізувати власні ресурси. Подання пропозицій здійснюється у відповідності до оголошення про подання пропозицій, що публікуються в Official Journal Європейського Cоюзу та в мережі Інтернет. Спеціальні інформаційні пакети, що видаються для кожного конкурсу, містять документи, пояснення й аплікаційні форми,необхідні для підготовки пропозиції. Пропонується електронна система подання пропозицій (EPSS). Пропозиції оцінюються та відбираються для фінансування Європейською Комісією за допомогою незалежних зовнішніх експертів. Критерії та детальний опис процесу оцінювання, включаючи етичні питання, публікуються. Європейська Комісія вступає в переговори (фінансові та науково-технічні) про укладання контрактів з науковими колективами, пропозиції яких успішно пройшли відбір. Успішні переговори завершуються укладання контракту між Європейською Комісією та учасниками.

Групи дослідників (об'єднані в консорціуми) мають суттєву автономію щодо управління своїми проектами. Для визначення деталей взаємодії між учасниками рекомендовано укладання Угоди про консорціум. Європейська Комісія забезпечує контрольним переліком умов для таких угод.

Шоста Рамкова Програма має три основних напрями діяльності (див. таблицю 1), об'єднаних у дві цільові програми ("Інтеграція та зміцнення засад Європейського наукового простору" та “Структурування Європейського наукового простору”), плюс цільова програма з ядерних досліджень.

Шоста Рамкова Програма передбачає міжнародне співробітництво з групами країн (країни, що розвиваються, країни Середземномор'я, Західних Балкан, нові незалежні держави колишнього СРСР, у тому числі і Україна) на основі взаємного інтересу та відповідно до зовнішньої політики Європейського Союзу. Умови, тематика та деталі бюджету для різних груп країн визначені в робочих програмах.

Таблиця 1 Напрями діяльності шостої рамкової програми ЄС

Сфера науково-технічної діяльності не може не бути пов'язаною з економічним, соціальним та культурним життям регіону, де науково-дослідницькі центри та університети дислокується. Це дає можливість сприяти регіональному розвитку та зміцненню єдиної Європи. Розвиток науково-дослідних установ та університетів як центрів технологій та наукових досліджень, зміцнення регіональної співпраці між науковими, освітньо-науковими закладами та сектором виробництва, розповсюдження стратегій їх розвитку на стратегії розвитку регіону, створення університетських мереж - все це є яскравим прикладом діяльності науково-

дослідницьких центрів і вищих навчальних закладів у цьому напрямку. Європейські Університети спільно з науково-дослідницькими центрами в багатьох напрямках виступають у ролі ініціаторів співробітництва між сектором економіки та суспільством, що також дуже важливо на регіональному та місцевому рівнях.

Метою діяльності науково-дослідницьких центрів та університетів в межах регіонів має стати її зміцнення та розширення в майбутньому, зважаючи на їх “регіональну роль” у створенні Європи знань. ЄС підтримує цю діяльність, насамперед за допомогою структурних фондів та Шостої рамкової програми. Вихід на міжнародну арену та найвищий рівень науки і освіти посилять можливості науково-дослідницьких центрів та університетів у сприянні місцевому та регіональному розвитку.

3. Сьома рамкова програма (РП7) ЄС (2007-2013рр.)

Сьома Рамкова програма розпочалася 1 січня 2007 року і завершиться 31 грудня 2013 року. РП7 об'єднує всі дослідницькі ініціативи ЄС для виконання головних завдань, а саме: розвитку, конкурентоспроможності та зайнятості спільно з новою Програмою конкурентоспроможності та інновації (CIP), освітніх програм і програм підготовки, а також Структурний фонд. РП7 є складовою європейського дослідницького простору.

Програма надає новий імпульс розвитку та підвищенню конкурентоспроможності Європи та посилює роль знань як найбільшого європейського ресурсу. РП7 більше за попередні програми приділяє увагу міжнародному співробітництву, що підтримується на всіх її рівнях, та дослідженням, що відповідають потребам європейської економіки. Крім того, вперше програма надає підтримку найкращим європейським дослідженням через створення Європейської дослідницької ради.

Сьома рамкова програма має дві основні мети:

* зміцнити наукову та технологічну базу європейської промисловості;

* підтримати конкурентоспроможність промисловості шляхом стимулювання досліджень.

Структура РП7 складається з чотирьох програм, що відповідають спеціальним цілям і основним компонентам зони європейських досліджень. (рис.1)

Рис.1 Структура РП7

Основою програми РП7, яка становить дві третини загального бюджету, є програма «Співробітництво». Вона сприяє співробітницьким дослідженням в Європі та інших країнах-партнерах за допомогою проектів міжнаціональних консорціумів промислових та наукових співтовариств. Дослідження проводитимуться відповідно до десяти тематичних пріоритетів:

- здоров'я;

- продукти харчування, сільське господарство та біотехнології;

- інформаційні та телекомунікаційні технології;

- нанонауки, нанотехнології, нові матеріали та технології;

- енергетика;

- навколишнє середовище (включаючи «зміна клімату»);

- транспорт (у тому числі «аеронавтика»);

- соціально-економічні та гуманітарні науки;

- космос;

- безпека.

Програма «Ідеї» - новий напрям у рамкових програмах. Його базова ідеологія - не лише сприяти дослідницькій співпраці між інституціями чи більшій міжнародній мобільності науковців, але й підтримувати кращі інноваційні ідеї, що їх розробляють та втілюють європейські дослідники. Програма підтримує «передові дослідження» лише на основі наукової досконалості. Дослідження можна проводити в будь-якій сфері науки чи технологій, включаючи машинобудування, соціально-економічні та гуманітарні науки. На відміну від програми співробітництва, у міжнаціональних партнерствах немає жодних зобов'язань. Проекти реалізуються «окремими групами», які групуються навколо «головного дослідника». Програма реалізується за допомоги нової Європейської дослідницької ради (ERC), завдання якої, за визначенням Європейської Комісії, полягає у тому, щоб стимулювати кращих, по-справжньому креативних науковців, дослідників та інженерів для здійснення сміливих досліджень.

Програма «Люди» забезпечує підтримку мобільності дослідників і розвитку кар'єри як для дослідників країн Європейського Союзу, так і для дослідників інших країн. Основним інструментом реалізації програми «Люди» є Програма мобільності ім. Марії Кюрі та забезпечує транснаціональну мобільність науковців, учених, студентів, викладачів та робочої сили.

Програма «Люди» має такі складові:

- початкова підготовка, насамперед, молодих дослідників;

- тривале навчання та розвиток кар'єри;

- співпраця та партнерство промисловості та науки;

- міжнародні виміри;

- спеціальні дії.

Програма «Можливості» посилює дослідницькі можливості, необхідні Європі для того, щоб створити базу знань, яка бурхливо розвиватиметься.

Вона охоплює такі широкі види діяльності:

- дослідницькі інфраструктури;

- дослідження на користь малих та середніх підприємств;

- сфери знань;

- дослідницький потенціал;

- наука у суспільстві;

- специфічна діяльність у міжнародному співробітництві.

Крім того, програма «Можливості» спрямована на:

- підтримку послідовного розвитку стратегій;

- доповнення програми «Співробітництво»;

- підтримку політики та ініціатив ЄС щодо посилення послідовності та зміцнення впливу політики країн-членів;

- пошук спільного щодо регіональних програм та єдиної політики, структурного фонду, програм освіти і підготовки, а також Програми конкурентоспроможності та інновацій.

Дослідження в галузі енергетики за програмою «Євроатом» здійснюються відповідно до угоди, за якою у 1957 році було створено Європейський союз з атомної енергетики - Євроатом. За законом “Євроатом” відокремлений від Європейського Союзу та має свою окрему Рамкову програму з досліджень. В той же час, управління «Євроатомом» здійснюють спільні з ЄС структури.

У межах РП7 у програмі «Євроатом» створено дві спільні програми. Одна програма охоплює непрямі дії в галузі енергії термоядерного синтезу, ядерний поділ та захист від радіації. Інша програма охоплює прямі дії в ядерній галузі Спільного дослідницького центру Європейської Комісії, створений у межах Угоди про «Євроатом», що залишається провідним інститутом у галузі ядерних досліджень у Європі.

Умови участі у РП7:

Загальні умови:

- мінімальна кількість учасників: три юридичні особи з трьох різних країн - членів ЄС чи асоційованих країн;

- можуть брати участь фізичні особи;

- можлива участь JRC; 14

- додаткові умови формуватимуться у відповідності до робочої програми чи спеціальної програми (з урахуванням кількості і країн-учасниць).

Спеціальні умови:

- одна юридична особа з країни - члена ЄС чи асоційованої країни для:

(і) проектів ERC (Європейська рада з досліджень);

(іі) дій з координації та підтримки;

(ііі) дій для навчання та кар'єрного росту (Marie Curie Actions);

- INCO: мінімум 4 учасники: 2 учасники з двох різних країн - членів ЄС чи асоційованих країн та 2 з двох різних країн INCO.

Можливі учасники РП7:

Участь у РП7 відкрита для великої кількості організацій та окремих спеціалістів:

- дослідні групи при університетах або дослідні організації;

- інноваційні компанії;

- малі та середні підприємства (МСП);

- об'єднання або групи МСП;

- урядові структури (місцеві, регіональні або національні);

- науковці-початківці;

- досвідчені науковці;

- дослідні установи міжнародного рівня;

- організації та науковці третіх країн;

- міжнародні організації;

- громадські організації.

Створення міжнародних партнерств є також складовою участі у дослідницьких програмах ЄС. Служба науково-технічної інформації ЄС, більше відома як CORDIS, надає спеціалізовану послугу для потенційних учасників РП7. Використовуючи портал CORDIS, можна знайти міжнародних партнерів з додатковою кваліфікацією, профілем тощо, які потрібні ініціатору проекту для створення консорціуму.

Через CORDIS можна представити не лише ідею, але й потреби щодо пошуку партнерів.

Рис.2 Фінансування Рамкових програм

4. Україна та Рамкова програма ЄС

Відносини України з ЄС офіційно та цілком обґрунтовано проголошуються як один із зовнішньоекономічних пріоритетів України. Європейський Союз у ряді своїх офіційних документів, а також в двосторонніх угодах з Україною визнає нашу державу важливим суб'єктом міжнародних економічних відносин і своїм стратегічним партнером.

Науково-технічне співробітництво України з Євросоюзом, складова якого - участь у Рамкових програмах, є потужним сегментом загального механізму інтеграції нашої держави у континентальний ринковий простір, налагодження політико-економічного взаєморозуміння.

З початком Сьомої рамкової програми (2007-2013 р.р.), яка має найбільші за всю попередню історію ЄС обсяги фінансування (Загальний бюджет програми на період 2007-2013 рр. складає €50.521 млрд. і €2.7млрд. виділено на програми ядерних досліджень за програмами Євратому на наступний п'яти-річний період (2007-2011рр.), спостерігається значний прогрес у переговорах з майбутніми асоційованими країнами.

Асоціація України до РП7 поза сумнівом є важливим політичним елементом, що виходить за рамки всіх наявних фінансових та наукових привілеїв. Такий амбіційний план поліпшення наших відносин у галузі науки та технологій може розглядатися не тільки як значний імпульс у розвитку співробітництва з Європейським Союзом, але і як стимул для національної економіки в цілому, як умова її виходу на передові рубежі прогресу та міжнародного конкурентного змагання.

Питання перспективи отримання асоційованого статусу не може бути обмежено обговорюванням тільки фінансових аспектів такого членства, більш мотивованим є те, що цей крок розглядається як важливий етап розвитку партнерських відносин з Європейським Союзом, забезпечення умов для економічного зростання України, підвищення зрілості ринкової економіки, створення умов для органічної інтеграції країни у загальносвітові економічні відносини.

Асоційованими до Рамкової програми країнами є Албанія, Македонія, Монтенегро, Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія, Ізраїль, Швейцарія, Хорватія, Сербія, Туреччина, Македонія. Боснія і Герцеговина.

Вступ до Рамкової програми означає, що асоційована країна та її об'єкти досліджень матимуть користь від однакових прав, обов'язків та умов з країнами-членами ЄС, а саме:

- брати участь в усіх заходах і тематичних пріоритетах: дослідницькі установи асоційованих країн завжди становлять мінімальну кількість (3 об'єкти від країни-члена або асоційованої країни, консорціум, що складається з дослідницьких об'єктів асоційованих країн, задовольняє мінімальні вимоги програми РП7 «Співробітництво», іншими словами, Україна має можливість як асоційована країна не тільки входити у склад мінімуму, але й виступати координуючою стороною проектів);

- має можливість участі у програмі з тематичного напряму «Безпека» за умов, що не стають всупереч умовам безпеки/ конфіденційності ЄС;

- діставати фінансування дослідницьких установ асоційованих країн за рахунок ЄК на однакових умовах з установами країн-членів ЄС, включаючи непрямі дії за Статтями 169 і 171 Угоди ЄС (the EU Treaty) (це передбачено відповідними законодавчими актами), а також отримання сприятливих можливостей щодо розподілу спільних фінансових ризиків (Risk Sharing Finance Facility) (Стаття 169 Угоди ЄС дає можливість Європейському Співтовариству брати участь у дослідницьких програмах, які спільно підтримуються кількома державами-членами ЄС, зокрема, у структурах, створених для виконання національних програм); Стаття 171 Угоди ЄС дає можливість Європейському Співтовариству засновувати спільну структуру необхідну для ефективної реалізації програм ЄС з досліджень, технологічного розвитку та демонстраційних дій);

- брати участь у внутрішніх програмах Співдружності програми ім. Марії Кюрі (у порівнянні зі значно меншою часткою міжнародних підпрограм програми ім. Марії Кюрі, у яких країни, що не є членами ЄС або асоційованими країнами, мають право брати участь);

- як асоційовані країни мати повний доступ до програми «Ідеї», призначення якої полягає у розвитку фундаментальних досліджень;

- брати участь в усіх програмних комітетах Рамкової Програми ЄС, Комітеті з науки та технологій країн-членів ЄС (CREST), у Об`єднаному Дослідницькому Центрі (JRC), у Групах радників або інших експертних групах;

- діставати всебічну підтримку діяльності Національних інформаційних центрів;

- мати можливість призначати національних експертів у Генеральному Директораті з досліджень та інших директоратах.

5. Ефективність Рамкової програми

Результати РП 6:

У Шостій Рамковій програмі ЄС (РП6) взяло участь 96 наукових колективів з України, які отримали фінансування у розмірі близько 6 мільйонів євро. (табл..2)

Таблиця 2

Результати участі України в РП6

Тематичні пріоритети	Кількість проектів	Бюджет проектів, євро
1. Науки про життя, геноміка, біотехнології	6	36 173 873
2. Технології інформаційного суспільства	9	9 128 426
3. Нанотехнології та нанонауки	7	31 245 622
4. Аеронавтика та космос	8	148 300 398
5. Якість і безпека продуктів харчування	2	945 402
6. Сталий розвиток: енергетичні системи, наземний транспорт, глобальні зміни та екосистеми	21	222 808 864
7. Громадяни та управління в суспільстві, що базується на знаннях	5	5 088 634
Нові науки та технології	1	315 442
Діяльність МСП	3	9 159 958
Міжнародне співробітництво	17	8 624 031
Дослідження для підтримки політики	2	3 232 586
Людські ресурси та мобільність	2	0
Дослідження та інновації	2	1 764 163
Дослідження інфраструктур	3	17 528 492
Євроатом	3	21 030 487
Загалом:	91	515 346 279

Результати участі країн (ЄС, Асоційованих) в РП6 та отримане фінансування: Німеччина: € 2.9 мільярда для 4100 підписаних контактів; Британія: € 2.26 мільярда для 8000 підписаних контрактів; Франція: € 2 мільярди для 3500 підписаних контактів; Італія : € 1.4 мільярда для 3000 підписаних контрактів; Голландія: € 1 мільярд для 2300 підписаних контрактів; Польша: € 200 мільйонів для 1300 підписаних контрактів; Угорщина: € 141 мільйон для 850 підписаних контрактів; Румунія: € 52 мільйони.

Асоційовані країни: Швейцарія: € 436 мільйонів; Норвегія: € 265 мільйонів; Ізраїль: € 174 мільйони.

Результати РП 7:

За попередніми результатами у перших конкурсах Сьомої Рамкової програми ЄС, оголошених Європейської Комісією, взяло участь 273 українські колективи з яких: 60 університетів МОНУ, 46 науково-дослідних інституцій НАНУ, 37 наукових центрів та приватних організацій.

З поданих пропозицій фінансову підтримку одержали 49 проектів. Найбільша кількість проектів було подано з таких пріоритетів: навколишнє середовище (зміни клімату), соціальні та гуманітарні науки; енергетика; продукти харчування, сільське господарство, біотехнології.

Учасники 7 Рамкової програми: з України розподілені по регіонах таким чином: Київ (16 проектів), Харків (10), Севастополь (3), Донецьк (2), Одеса (2) і по одному проекту Біла-Церква, Богодухов, Запоріжжя, Ізмаїл, Львів, Мелітополь, Сімферополь, Сміла, Ужгород, Чернівці.

Координаторами проектів в більшості випадків виступають наукові інституції Німеччини, Норвегії, Італії, Франції, Великобританії, Греції.

Висновки

Рамкові програми з наукових досліджень та технологічного розвитку, які також називаються рамкові програми -- програми фінансування, які створює Європейський Союз з метою підтримки і заохочення досліджень в Європейському науковому просторі (ERA). Конкретні цілі та дії програм є різними в різні фінансові періоди.

Рамкова програма ЄС створює певний стратегічний простір (своєрідні «рамки») для фінансування та здійснення дослідницьких проектів у ЄС та за його межами.

Упродовж десятиліть успішно розвиваються багатогалузеві комплексні програми наукового співробітництва країн Європи. Ці програми, що мають назву Рамкових, всебічно представлені науковими інституціями наших європейських сусідів (а з певного часу -- і країн Америки, Азії та Африки). Вони спрямовані на розв'язання найбільш актуальних і перспективних проблем сучасної науки і технологій. Участь у виконанні тематики Рамкових програм фінансується на достатньо високому рівні, і хоча це надзвичайно важливий чинник, однак, не головний. Співробітництво у Рамкових програмах -- престижне свідчення наукового рівня їхніх учасників.

європа рамковий угода співробітництво

Список використаної літератури

1.Фірстов С., Левіна Д., Патрах Т., Чернишев Л. Рамкові програми Євросоюзу в контексті створення Єдиного наукового європейського простору //Вісн. НАН України. -- 2003. -- № 5. -- С. 35--44.

2. A relaunched, updated Technology Platforms service on Cordis // Cordis focus. -- 2006. -- № 262. -- P. 31.

3. Commission proposal for the 7 th research framework programme. -- Brussels, 6.4.2005 COM (2005).

4. Comission launches public consultation on:European Institute of Technology // Там само. --2005. -- № 259. -- P. 12.

5. Official site of the European Comission:

http://cordis.europa.eu/fp7/home_en.html

Размещено на Allbest.ru