Міжнародно-правове регулювання дипломатичної діяльності

Зовнішньополітичний механізм сучасної держави включає багатокомпонентну і розгалужену систему державних органів, котра склалася під впливом різноманітних тенденцій конституційно-правового розвитку самої держави, а також еволюції системи її зовнішніх відносин. Структурні та функціональні зміни всередині цього механізму є закономірними і зумовлюються об'єктивними тенденціями розвитку. Якісні зміни у правових і політичних системах держав, а відтак -- і в глобальній системі міжнародних відносин, що мали місце на рубежі XX--XXI століть, викликають необхідність адаптації конституційно-правового механізму зовнішніх відносин держави до нових реалій. Напрямками його подальшого розвитку, на наш погляд, є розширення і конкретизація його законодавчої регламентації, а також вдосконалення організаційно-оперативних схем взаємодії державних органів, задіяних у реалізації зовнішніх функцій держави.

Висновки

Дипломатична діяльність -- одна з найбільш давніх, її правове регулювання -- спочатку нормами звичаєвого права -- веде походження від давнини до періоду появи перших держав.

Найбільш повну кодифікацію дипломатичного права і практики було здійснено на Віденській конференції, на якій 18 квітня 1961 р. прийнято Конвенцію про дипломатичні відносини.

Дипломатична діяльність тісно пов'язана з дипломатичною службою. Назва свідчить про особливий вид внутрішньодержавної управлінської діяльності, яка регулюється нормами адміністративного права; ця діяльність визначається також нормами внутрішньодержавного права, котрі встановлюють перелік органів зовнішніх зносин та їхню компетенцію, правовий статус дипломатичних представництв закордонних держав у країні перебування. Значною мірою вони ґрунтуються на нормах міжнародного права. В Україні правовий статус закордонних дипломатичних представників і представництв регулюється Указом Президента України від 10 червня 1993 p., що затвердив Положення про дипломатичні представництва і консульські установи іноземних держав в Україні.

В Україні зовнішньополітичні функції глави держави -- Президента -- ґрунтуються на пунктах 3, 4 і 5 ст. 106 Конституції, які покладають на Президента повноваження з представлення держави в міжнародних відносинах.

Конституція України встановлює коло зовнішньополітичних повноважень парламенту України -- Верховної Ради. Зокрема, п. 5 ст. 85.

Відповідно до ст. 116 Конституції Кабінет Міністрів України забезпечує здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, зовнішньоекономічної діяльності.

Отже відносини, що виникають у зв'язку з проходжень-ням дипломатичної служби, регулюються Конституцією України , Законом України "Про дипломатичну службу", Законом України "Про державну службу" , Кодексом законів про працю України, Консульським статутом України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також чинними міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Використана література

1. N о s s а 1 К. The Politics of Canadian Foreign Policy. -- Scarborough: Prentice Hall Canada, 1997. -- P. 21.

2. Процесс формирования и осуществления внешней политики капиталистических государств. (Под ред. Гантмана В.И.). -- М.: Наука, 1981. - С. 318.

3. Буржуазная конституция на современном этапе. (Под ред. Туманова В.А.). -- М.: Юридическая литература, 1983 -- С. 24.

4. D і с е у A. Introduction to the Study of the Law of the Constitution. -- L.: MacMillan, 1959. -- P. 196.

5. Mackintosh J. The British Cabinet. -- L.: Methuen, 1968. -- P. 13.

6. Hood Phillips O. Constitutional and Administrative Law. -- L.: Sweet & Maxwell, 1973. -- P. 77.

7. Шаповал В.Н. Британская конституция. Политико-правовой анализ. -- К.: Лыбидь, 1991. - С. 71.

8. F о г s е у Е. How Canadians Govern Themselves. -- Ottawa: Government of Canada, 1991. -- P. 24.

9. Grundgesetz fbr die Bundesrepublik Deutschland. //Consitutions of the Countries of the World. -- N.Y.: Oceana Publications, 1994. - Vol. VII. - P. 1-178.

10. Constitution of Canada. //Consitutions of the Countries of the World. -- N.Y.: Oceana Publications, 1991. - Vol. IV. - P. 86.

11. Черкес М.Ю. Міжнародне право: Підручник. - 5-те вид. випр. І доп. - К.: Знання, 2006. - 397 с.

Размещено на Allbest.ru