Розглянемо чотири основних етапи оформлення типової зовнішньоторгової угоди купівлі-продажу. Перший етап. Встановлення ділового контакту із зарубіжним партнером. Цей етап складається із таких етапів:

1) вимога покупця відомостей про товар чи виклик на торги продавця;

2) отримання відповіді; відповідь покупця на розміщення замовлення;

3) перевірка продавцем платоспроможності покупця і підтвердження її.

Реалізація даної частини угоди вимагає оформлення і підтвердження такими основними документами, як запити, ініціативними листами, відповіді на запити, офорт твердий і вільний, посвідки, банківське чи комерційне відправлення і т.д.

Оформлення запитів і пропозицій на даному етапі забезпечується з допомогою ініціативних листів-пропозицій чи листів про продаж.
Офорт являється одним із таких документів. Під офортом розуміється письмова пропозиція продавця покупцю про продаж товарів на визначених ним умовах.

Твердий офорт - це письмова пропозиція на продаж відповідної партії товарів одному можливому покупцю з вказівкою терміну відповіді, на протязі якого він являється пов'язаним зі своєю пропозицією і не може зробити пропозицію іншим покупцям. Якщо покупець згоден з пропозицією продавця, він відправляє лист-підтвердження, що містить акцепт. Якщо не згоден - відправляє контрофорт з вказівкою своїх умов угоди.

Вільний офорт зазвичай робиться одночасно на одну і ту ж партію товарів багатьом покупцям і не містить терміну для відповіді. І тому не пов'язує оферента своєю пропозицією. Якщо покупець згоден з умовами даного офорта, він підтверджує цей факт твердим офортом. Якщо ініціатива в пошуку товару виходить від покупця в процесі переговорів, його звернення до продавця з проханням вислати офорт називається запросом.

Другий етап. Оформлення замовлення покупцем. Стадії даного етапу:

1) письмова вказівка покупця про доставку товарів чи надання послуг;

2) встановлення графіка доставок;

3) визначення мінімальної ціни;

4) прийняття замовлення.

Оформлення угоди на другому етапі супроводжується наступними документами: замовлення, акцептпропозиції покупця, проект контракту, акцепт твердого офорту продавця, зустрічний офорт, графік доставки; закупівельний ордер, індент.

Оформлення замовлення покупцем і означає письмову вказівку про доставку йому товарів чи надання послуг. Замовлення оформляється частіше всього на спеціальному бланку з обґрунтуванням ціни. Одночасно складається закупівельний ордер, тобто супроводжувальний лист чи індент (закупівельний ордер, орієнтований на експорт). Замовлення не стає контрактом до моменту одержання письмової згоди підписати, договір на попередніх умовах (угода у вигляді акцепту чи зустрічного офорта).

Третій етап. Забезпечення доставки і розрахунків. Стадії даного етапу:

1) визначення контрактної ціни;

2) визначення базисних умов доставки;

3) узгодження умов розрахунку і методи платежу покупцем. Документи, необхідні для оформлення даної частини угоди: консульський рахунок, рахунок-фактура, фірмені каталоги, прейскуранти, біржові котирування, конкурентний лист, Інкотермс-2000, акредитивний лист, інкасове доручення, трати, чеки та ін.

Визначення контрактної ціни товару здійснюється на основі документів. А в договорі обов'язково робиться посилання на документи. які використовуються з цією метою (консульський рахунок, рахунок проформа, сертифікат походження товару та ін.). При цьому консульський рахунок надається разом з експортованим товаром, якщо це вимагається в країні-імпортері.

Консульський рахунок - це доручення, в якому підтверджується походження товару. Він виписується в країні експортера консулом країни імпортера після виплати консульського збору.

Відносно визначення конкретної ціни експортного товару в угоді передбачається, що імпортер повинен знати всі складові елементи товару (ціна товару в місці його находження в момент продажу) чи базову ціну з урахуванням вартості упаковки, транспортування, витрат на страхування, мито. Ці витрати являються типовими і обумовлюються торговими звичаями міжнародної комерційної практики.

Відповідно до умов доставки здійснюються на основі системи Інкотермс. В даний час використовується Інкотермс в редакції 2000 р., який являє собою зібрання правил тлумачення міжнародних комерційних термінів. По суті Інкотермс являється методикою систематизації й оформлення 13 термінів торгових звичаїв, які в даний час класифікуються за чотирма категоріями.

В основі кожної із категорій закладена різниця в об'ємі зобов'язань контрагентів з доставки товарів.

Перша категорія ("Е") - відправлення товарів. В першу категорію входить один термін "франко-завод". Цей термін передбачає ситуацію, коли продавець передає покупцю товар безпосередньо в місці знаходження продавця і показує мінімальний об'єм обов'язків продавця.

Друга категорія ("F") - основний фрахт не заплачений. В другу категорію входять три терміни: "франко-перевізник", "вільний біля борту судна", "вільний на борту". Ці терміни відображають умови, коли в обов'язки продавця входить доставка товару перевізнику, визначеному покупцем.

Третя категорія ("С") - основний фрахт заплачений. В цю категорію входять чотири терміни: "вартість і фрахт", "вартість, страхування, фрахт" (СІР), "доставка заплачена до...", "доставка і страхування заплачені до...". Ця категорія враховує умови, згідно яких продавець повинен забезпечити доставку, але не зобов'язаний брати на себе ризик (а значить і витрати) випадкової загибелі товару, його пошкодження чи інших додаткових витрат, які з'являються уже після відправлення товарів.

Четверта категорія ("Д") - доставка товарів. Дана категорія охоплює п'ять термінів: "доставлено на кордон", "доставлено з борту судна", "доставлено з пристані", "доставлено без оплати мита", "доставлено з оплатою мита". Ці терміни враховують всі витрати і ризики, які можуть появитися в процесі доставки вантажу в країну призначення і які оплачуються продавцем.

Четвертий етап. Виконання замовлення продавцем. Його стадії:

1) підготовка товару до відвантаження (упаковка товару у відповідності до правил, норм і стандартів);

2) доставка і транспортування;

3) страхування вантажу - оформлення страхового поліса;

4) митне очищення - заповнення митної декларації;

5) виставлення платіжного рахунку.

Оформлення угоди на даному етапі супроводжується випискою товаросупроводжувальних і розрахункових документів, таких як: рахунок-проформа, рахунок-специфікація, пакувальний листок, сертифікати (продукції, якості, походження товару), повідомлення про готовність до відвантаження, інвойс, відвантажувальний ордер, повідомлення про доставку, транспортна накладна, коносамент, повідомлення про відвантаження, транзитний сертифікат, страховий поліс, митна декларація, виписка із рахунку та ін. Відзначимо суть деяких із названих документів.

Інвойс (комерційний рахунок) являє собою пакет документів, що служать основою для розрахункових операцій. До його складу входить рахунок-фактура, з докладним переліком відправлених покупцю товарів і повної інформації про кількість, якість і ціну товару, про нумерацію і маркірування вантажних місць, про способи постачання товару покупцеві. Крім цього, в інвойсі перераховуються всі додаткові витрати, а також проставляється номер контракту, вказується величина скидки і методи її надання, номер замовлення і накладної, дата відвантаження, умови і форми платежу. Повідомлення про готовність товару висилається покупцю. Складається накладна, яка супроводжує вантаж. Транспортування вантажу доповнюється завантажувальним ордером. На даному етапі здійснюється процедура рахунку, тобто виписка документів, необхідних для виставлення рахунку покупцеві.

4. Комп'ютерні технології та моделювання економічних процесів в менеджменті ЗЕД

В області менеджменту інформаційні комп'ютерні системи відіграють сьогодні досить велику роль, хоча далеко не вирішальну, оскільки управління все ж таки більше пов'язане з людським, а не машинним фактором [15].

Концепція маркетингу за багато років свого існування перетерпіла ряд змін. Сьогодні найбільшу популярність набула модель “маркетингового керування”, тобто довгострокового планування і прогнозування, що спирається на дослідження ринку, поводження і звичок покупця, використання комплексних методів формування попиту і стимулювання посередників, задоволення потреб конкретних цільових груп покупців. У центрі сучасної концепції маркетингу знаходиться споживач.

Не можна, однак, випустити з уваги той факт, що стовідсоткові споживачі електронного ринку, яких у Росії і в Україні, не більше півмільйона, мають родичів і друзів , здебільшого ще що не пізнали можливостей кібернетичного світу, але є його непрямими споживачами.

Окрім цього слід згадати методи, які використовує менеджмент при розробці управлінських підходів у керуванні тим чи іншим підприємством [36].

Використання моделей дозволяє приймати рішення, при обґрунтуванні яких враховуються всі фактори і альтернативи, що виникають в складних умовах виробничо-господарської діяльності.

Світова практика виробила певний порядок розробки моделей. Найдоцільніше застосовувати наступний процес їх побудови: Постановка завдання. Формування моделі. Перевірка моделі на достовірність. Використання моделі. Відновлення моделі.

В процесі перевірки, використання та відновлення моделей слід враховувати похибки, які знижують їх ефективність:

недостовірні вхідні умови (припущення);

інформаційні обмеження;

страх користувачів;

недостатня практична перевірка;

надмірно висока вартість побудови;

недостатнє врахування чинних факторів тощо.

Американський менеджмент давно використовує ЕОМ при найбільш розповсюджених способах моделювання:

Економічний аналіз, тобто метод оцінки витрат та економічних вигод. Базується на визначенні економічних умов, при яких підприємство стає вигідним. Зрозуміло, що основною умовою буде ситуація, коли загальний дохід зрівнюється з підсумковими витратами [12].

Прогнозування, тобто моделювання майбутніх управлінських ситуацій. Оскільки воно відіграє суттєву роль у менеджменті, то його слід розглянути окремо.

Для кращого розгляду даного способу моделювання побудуємо прогноз об'ємів продажу молока.

Взагалі, для рішення економічних задач частіше використовуються табличні програми. Є різні види таких програм, але найвідоміша MS Excel. Вона є найбільш популярним і доступним програмою. ЕхсеІ створена на основі принципу табличного процесору як багатофункціональна система, що придатна для створення електронних таблиць різних видів, а також для керування базами даних. Ця програма надає широкі можливості для обробки алфавітно-цифрової інформації та її графічного відтворення. За допомогою цієї програми побудуємо прогноз об'єму продаж продукції на експорт ДЛГ «Конотопліс» на наступний рік по місяцях [33].

Для цього використовуємо фактичні дані об'єму реалізації експортної продукції за два сезони.

Таблиця 4.1 Фактичні об'єми реалізації продукції

№ п.п.	Місяць	Об'єм продаж	№ п.п.	Місяць	Об'єм продаж
1	Липень	10951	1	Липень	13248
2	Серпень	11748	2	Серпень	15561
3	Вересень	13439	3	Вересень	12579
4	Жовтень	14894	4	Жовтень	13569
5	Листопад	13744	5	Листопад	14563
6	Грудень	15431	6	Грудень	16534
7	Січень	16741	7	Січень	15487
8	Лютий	14351	8	Лютий	17854
9	Березень	13740	9	Березень	14369
10	Квітень	12650	10	Квітень	13568
11	Травень	11374	11	Травень	10120
12	Червень	13874	12	Червень	11154

По-перше визначаємо тренд, найкраще використовувати поліномиальний тренд, що дозволяє скоротити помилку прогнозної моделі. Велика частина статистичних методів прогнозування заснована на побудові тренду, тобто математичному рівнянні, яке описує поведінку показника, що прогнозується. Динаміка показника може описуватись як прямою лінією (лінійний тренд), так і кривою (нелінійний тренд).

Рис. 4.1 Порівняльний аналіз полімінарного і лінійного тренду.

Як видно з рис. 4.1 полімінарний тренд апроксимує фактичні дані краще ніж лінійний тренд, використання інших типів тренду також не дає ефектного результату.

Далі визначаємо величину сезонної компоненти, використовуючи при цьому пакет прикладних програм MS Excel.

Розрахунок значення сезонної компоненти проводилося шляхом віднімання від фактичних значень об'єму продаж значення тренду.

Знаходимо середньоквадратичну помилку моделі (Е) за формулою:

Е= У О² : У (T+S)² , де

Т - трендові значення об'єму продаж;

S - сезонна компонента;

О - відхилення моделі від фактичних значень.

Е = 25012903,32/ 4734414671 = 0,005283209

Величина отриманої помилки дозволяє зробити висновок, що побудована модель добре апроксимує фактичні дані, тобто вона добре відображає економічні тенденції, які визначають об'єм продажу, і сприяють побудові прогнозів високої якості. Побудуємо модель прогнозування

F = T + S ± E (Рис. 4.2 )

На основі моделі будуємо кінцевий прогноз об'єму продажу. Для пом'якшення впливу минулих тенденцій а достовірність прогнозної моделі пропонується використовувати трендовий аналіз з експоненціальним згладжуванням. Це дозволить враховувати нові економічні тенденції:

F_{пр t} = a F_{ф t-1} + (1-а) F_{м t} ,де:

 F_{пр t} - прогнозне значення об'єму продаж; F_{ф t-1} - фактичне значення об'єму продаж в минулому році; F_{м t} - значення моделі; а - константа сгладжування (0,95). Таким чином, прогноз на січень третього сезону визначається наступним чином. Визначаємо прогнозне значення моделі:

F_{м t} = 15191,0294+730,251=15921,281 (м3)

Приймаємо коефіцієнт згладжування 0,95. Маємо прогнозне значення об'єму продаж:

F_{пр t} = 0,95*15487+(1-0,95)*15921,281=14712,65+796,06405=15508,714 (м3)

Для врахування нових економічних тенденцій рекомендується регулярно уточнювати модель на основі моніторингу фактично отриманих об'ємів продажу, додаючи їх або замінюючи ними дані статистичної бази на основі якої строїться модель.

------ фактичні дані ---- модель на основі поліноміального тренду

Рис. 4.2 Модель прогнозу об'єму продажу

З вищенаведеного видно, що обсяг продажу в наступному місяці буде складати 15509 м³

5. Економічна ефективність заходів по охороні праці При переробці лісопродукції

Впровадження на виробництві нової більш сучасної та вдосконаленої техніки і індустріальної технології та нових прогресивних форм організації та управління значно підвищують продуктивність праці, полегшуючи умови праці працівникам, але слід зазначити, що невміле використання техніки, незнання правил безпеки праці призводять до виробничого травматизму і професійних захворювань.

Саме тому одним із важливих питань виробництва є створення безпечних умов праці, тобто належним чином організована охорона праці на підприємстві, яка представляє собою систему законодавчих, соціально-економічних, технічних, гігієнічних, лікувально-профілактичних заходів і заходів, які забезпечують безпеку і збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці [2].

Охорона праці -- це система законодавчих і нормативних актів, а також організаційних, технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів, направлених на збереження здоров`я і працездатності людини в процесі праці[31].

Метою охорони праці на підприємстві є зниження і ліквідація виробничого травматизму і профзахворювань на основі заходів, які включають систему законодавчих актів, соціально-економічних, організаційних, технічних і лікувально-профілактичних методів і заходів, які забезпечують безпеку процесу праці, збереження здоров'я і працездатності людини [10].

Закон України “Про охорону праці” визначає основні положення права громадян на охорону їх життя і здоров'я в процесі трудової діяльності, питання безпеки, гігієни праці і виробничого середовища та встановлює єдиний порядок організації охорони праці на Україні, а Конституція України в свою чергу гарантує право громадян на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування [1].

Основні положення в Сумському державному лісогосподарському підприємстві з охорони праці встановлені та регламентуються Конституцією України, Кодексом законів про працю, Законом “Про охорону праці”, а також нормативно-правовими актами (Указами Президента, Постановами уряду, стандартами безпеки праці, санітарними нормами, правилами техніки безпеки і виробничої санітарії інструкціями, положеннями)[1].

Необхідно сказати, що вище перелічені нормативно-правові акти вводяться в дію після підписання колективного договору. Проект колективного договору розробляє адміністрація і профком підприємства на основі плану економічного та соціального розвитку та пропозицій членів підприємства. У колективному договорі встановлені взаємні обов'язки сторін щодо регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин. В колективному договорі в обов'язковому порядку є розділ “Охорона праці”, який складається з номенклатурних заходів, направлених на попередження травматизму, профзахворювань; списку осіб, яким надається додаткова відпустка за роботу в шкідливих умовах праці на підприємстві; списку осіб, яким безкоштовно видається спецодяг, спецвзуття та інше.

Відповідно до закону України “Про охорону праці” правила по охороні праці єдині для всіх підприємств незалежно від форм власності та видів діяльності, фінансування охорони праці здійснює власник підприємства, працівники не несуть ніяких витрат на заходи з охорони праці. На підприємствах в установленому КМУ порядку створюються фонди охорони праці. Законодавство покладає забезпечення здорових та безпечних умов праці на адміністрацію підприємства. При прийнятті на роботу, а також в процесі трудової діяльності проводять різні види інструктажів працівників і службовців з техніки безпеки, виробничої санітарії і протипожежної безпеки (вступний, первинний, повторний, позаплановий, цільовий) [4].

Загальне керівництво та юридичну відповідальність за стан охорони праці несе керівник підприємства - керівник підприємства. Згідно наказу “Про відповідальні особи за охорону праці і пожежну безпеку” відповідальність за організацію роботи по створенню здорових, безпечних і пожежобезпечних умов праці несуть головні спеціалісти, згідно очолюваних підрозділів. Безпосередній контроль за станом охорони праці і розробкою заходів, направлених на створення здорових і безпечних умов праці керівних покладає на голову служби охорони праці та технічного нагляду підприємства, який щонеділі інформує керівника та головних спеціалістів про результати контролю і по мірі необхідності готує рекомендації.

В разі порушення законодавчих актів та інших нормативних документів про охорону праці, створення перешкод для діяльності профспілок та посадових осіб органів державного нагляду законом України “Про охорону праці” передбачено притягнення винних осіб до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної, кримінальної відповідальності. Це досить важливо, оскільки незадовільний стан охорони праці призводить до зниження продуктивності праці, травматизму, профзахворювань працівників, що наносить значну моральну та соціальну шкоду.

В Держлісгоспі є кабінет по охороні праці, з наглядною агітацією у вигляді плакатів та стендів, де інженер з охорони праці проводить інструктажі.

Далі розглянемо стан охорони праці в Конотопському державному лісовому господарстві в таблиці 5.1.

Таблиця 5.1 Показники виробничого травматизму в Конотопському державному лісовому господарстві за 2000 -- 2004 роки

Показники	Одиниці виміру	Роки
		2000	2001	2002	2003	2004
1. Кількість робітників у господарстві (Р)	Чол.	292	285	303	314	299
2. Кількість нещасних випадків (Т)	випадків	0	1	0	0	0
3. Кількість днів непрацездатності (ДН)	днів	0	162	0	0	0
4. Матеріальні збитки від травматизму	грн.	0	С заг	0	0	0
5. Коефіцієнт частоти ()	х	0	0,35	0	0	0
6. Коефіцієнт тяжкості ()	х	0	162	0	0	0
7. Коефіцієнт втрати робочого часу	х	0	568,4	0	0	0

Провівши розрахунки в таблиці ми можемо сказати, що в 2001 році був лише 1 нещасний випадок, що говорить про покращення стану охорони праці в Держлісгоспі, при цьому кількість робітників майже залишалася незмінною. Якщо розглядати щорічно, то в порівнянні з 2000 роком у 2001 році кількість зменшилася на 7(відповідно на 2,4 %) чоловік, у 2002 році збільшилася на 18 ( відповідне збільшення на 6,3) чоловік; наступний рік також відмічаємо зростання на 11 чоловік, а за період 2003-2004 року зменшення склало 15 чоловік. Кількість днів непрацездатності 162, але це тому, що працівник отримав серйозну травму і довго лікувався.

Коштів на охорону праці кожного року виділяється все більше. Так у 2004 році було виділено на 84635 гривень більше ніж у 2000 році (43516), це пов'язано зі збільшенням фонду заробітної плати. Загалом, можна зробити висновок, що стан охорони праці у 2004 році покращився в порівнянні з попередніми роками, що говорить про поліпшення роботи інженера з охорони праці (який виконує обов`язки інженера по техніці безпеки і контролює проведення заходів по охороні праці) та керівника Держлісгоспу (який несе відповідальність за охорону праці).

Спецодяг, спецвзуття та засоби захисту видають працівникам згідно “норм безкоштовної видачі спецодягу, спецвзуття, санітарного одягу, засобів захисту”, які прикладаються у додатках до колективного договору. Взагалі спецодягом та засобами захисту працівники озброєні на 99 %.

Фактичне санітарно-побутове забезпечення на підприємстві відповідає забезпеченню згідно нормам: гардеробні, душові, умивальники, приміщення для сушіння спецодягу, кімнати особистої гігієни жінок.

Сумарно-економічний збиток від нещасного випадку, що стався на підприємстві 23 листопада 2001 року в 5 годин 30 хвилин в цеху з робітником Опально Н.І., можна розрахувати по нижче приведеній методиці. Причина - незастосування засобів індивідуального захисту при їх наявності, незадовільне функціонування системи управління охорони праці. В результаті - «проникающая корнеспиральная рана, травматическая катаракта, гемуфтальм, инородное тело орбиты левого глаза». Економічний збиток від травматизму і захворюваності розраховують на основі приведеної нижче формули розробленої на підставі Закону України « Про охорону праці» від 23.09.99 №1105- XIV [ 4 ].

С_е.з.=С₁+С₂+С₃+С₄+С₅+С₆+С₇+С₈+С₉+С₁₀,

С₁ = К*3м*(1- т/100)=442*1,5=663

Де : 3м- місячна заробітна плата потерпілого, 442 грн.; К - одноразова допомога, яка дорівнює 1,5 заробітної плати відповідно до умов колективного договору. Т - вина потерпілого при розслідуванні не встановлена , % Сума виплат за лікарняним листом (денна заробітна плата * кількість днів непрацездатності) становить:

С₂ = Зд*Дн,

Де: Зд - денна заробітна плата;

Дн - кількість днів непрацездатності

С₂ = 14,31*162= 2318,22 грн.

Витрати на розслідування нещасного випадку розрахуємо:

С₅ = (З_д1*Т₁)+(З_д2*Т₂)+(З_д3*Т₃)+(З_д4*Т₄)+М, грн.,

Де: З_д1 ... З_он - середньоденна заробітна плата осіб, які приймали участь в розслідуванні нещасного випадку, грн.;

Т₁ ... Т_н - кількість повних днів, витрачених на розслідування нещасного випадку, дні;

М - інші витрати, пов'язані з розслідуванням нещасного випадку, грн.

С₅ = 65,83 грн.( за даними бухгалтерії).

Відшкодування лікарняним закладом розрахуємо по формулі:

С₈ = 18,25*Д_с+2,625*Д_а, грн..

де Д_с - кількість днів, проведених хворим на стаціонарі;

Д_а - кількість днів амбулаторного лікування;

18,25 і 2,625 - коефіцієнти, які ураховують середню вартість одного перебування в стаціонарі з обліком харчування та обслуговування хворого, всі витрати медичних закладів.

С₈ = 18,25*30 + 2,625*132 = 546+343,2= 889,2 грн.

Умовні витрати продукції в наслідок неприйняття участі в трудовому процесі потерпілого в результаті травми розраховується, як добуток денної валової продукції виробленої одним працівником за один день і днів працездатності:

С10 = ВПден.*Д

С10 12*162=1944 грн.

Сума економічного збитку склала:

С_{загальне} = 663+2318,22+65,83+889,2+1944= 5880,25 грн.

Сумарний економічний збиток за досліджуваний період склав 5567,25 грн.

Розрахувавши економічний збиток від нещасного випадку планується впровадити комплекс заходів щодо покращення умов охорони праці .

1. вдосконалити системи оперативного контролю за станом охорони праці, запровадження системи автоматичного контролю і сигналізації за наявністю і виникнення шкідливих і небезпечних виробничих факторів;

2. нанести на устаткування основного виробництва пізнавальних знаків безпеки згідно з вимогами ГОСТу;

3. встановити на виробничому обладнанні додаткових засобів місцевого освітлення, обладнання кожного виробничого підрозділу предметами пожежної безпеки та медичними аптечками;

4. провести атестації робочих місць із шкідливими умовами праці;

5. реконструювати і оснащення санітарно-побутових приміщень;

6. забезпечити робітників основного і допоміжного виробництва спецодягом, спецвзуттям та засобами індивідуального захисту;

7. Всі цехи забезпечити аптечками першої допомоги та кожні півроку оновлювати їх.

8. Розвісити плакати у цехах, які дають рекомендації щодо безпечних умов праці.

Впровадження вище перелічених заходів сприятиме покращенню діяльності підприємства і зменшенню профзахворювань та травматизму.

Від впровадження цих заходів, які направлені на збереження працездатності робітників ми отримаємо не тільки соціальний, а й економічний ефект[19].

Розрахувавши сумарно-економічний збиток від нещасного випадку на ДЛГ «Конотопліс» бачимо втрати: 162 робочі дні, недоотримало валової продукції на 1944 гривень та загалом втратило 5567 гривень і 25 копійок.

На запровадження вищезазначених заходів пропонується здійснити одноразові витрати у розмірі 8000 грн.

Розрахуємо приріст продуктивності праці при переробці деревини за рахунок зниження трудомісткості.

Пт = ( Т1/Т2-1)*100%

Де Т1, Т2 - трудомісткість обробки 100 М3 деревини до та після впровадження заходів. Показники трудомісткості розраховані на підставі даних технологічних карт.

Пт= ( 1,68/1,53-1)*100=9,8%

Розрахуємо річний економічний ефект за наступною формулою:

Ер = (С1-С2)*Вр - Ен*Зо, де

С1, С2 - собівартість обробки 100 м3 деревини до та після впровадження заходів: С1 = 936 грн. /100 м3, С2 = 935,2 грн/100 м3;

Ен - нормативний коефіцієнт порівняльної економічної ефективності, 0,1;

Вр - річний обсяг виробництва деревини після впровадження заходів в натуральному виразі, м3, 18772.

Зо - одноразові витрати, пов'зані з роботою та впровадженням заходів з охорони праці, 8000 грн.

Ер = (936-935,2)*18772-0,1*8000=14217,6 грн.

При визначенні економічної ефективності заходів, врахуємо фактичний час окупності витрат:

Т = Зо/[(С1-С2)*Вр]= 8000/[(936-935,2)*18772]= 0,53 року.

Після проведення заходів по охороні праці бачимо, що:

· Приріст продуктивності праці збільшився на 9,8 % за рахунок зниження трудомісткості

· Річний економічний ефект склав 14217,6 грн.

· В свою чергу фактичний час окупності буде 0,53 роки.

6. Економічний механізм раціонального використання природних ресурсів

Проблеми раціонального використання ресурсів природи і охорони навколишнього середовища є зараз чи не найактуальнішими. Особливо відчутними стають ці проблеми у первинних ланках народного господарства, до яких належить сільськогосподарська галузь.

Науково-технічна революція надто ускладнила взаємовідносини суспільства з навколишнім середовищем. Вплив людини і суспільства в цілому на природу в процесі господарської діяльності, розподілу та споживання природних ресурсів набуває глобального негативного характеру і може призвести до незворотних наслідків, якщо не вжити ефективних природоохоронних заходів [37].

Щоб не допустити подальшого руйнування навколишнього середовища, надмірної експлуатації природних ресурсів, зберегти біологічне різноманіття і забезпечити пріоритет екології в усіх видах господарської діяльності, потрібне не тільки законодавче забезпечення та державне регулювання, а також розвиток системи всебічного екологічного виховання та освіти, використання ринкових важелів управління та стимулювання природоохоронної діяльності [38].

Україна однією з перших країн у світі і перша серед держав колишнього Радянського Союзу в законодавчому порядку почала реалізацію концепції платного природокористування. Сьогодні в країні прийнято 10 законів, прямо пов'язаних з проблемами природокористування, в яких подаються економічні механізми здійснення екологічної політики. Серед них: Закон “Про охорону навколишнього природного середовища”, “Земельний кодекс”, “Водний кодекс”, “Кодекс про надра”, “Лісовий кодекс”, закони “Про екологічну експертизу”, “Про охорону атмосферного повітря”, “Про природно-заповідний фонд”, “Про відходи” та інші. Крім того, прийнято ряд інших законів, у яких вирішення екологічних проблем передбачене окремими підрозділами, а також концепції, міжнародні угоди, більше 100 постанов та інших законодавчих актів.

Система екологічних платежів (а з 1998 року - зборів) в Україні виконує дві основні функції:

- збору і накопичення необхідних фінансових засобів для реалізації заходів екологічної спрямованості;

- формування економічних мотивів екологі-зації процесів виробництва і споживання предметів і послуг. При цьому ставки платежів (зборів) повинні відповідати декільком вимогам: а) відбивати основні закономірності (пропорції) впливу різних екодеструктивних факторів на економічні інтереси господарюючих суб'єктів; б) підтримувати рівновагу між інтересами виробників і споживачів продукції; в) враховувати загальну економічну ситуацію в країні і не викликати тотальних руйнувань економічної системи (зокрема, масового руйнування підприємств).

Система платежів (зборів) за порушення природного середовища включає такі основні елементи:

порядок вилучення коштів у економічних суб'єктів;

ставки платежів, що встановлюють певну відповідність між кількісними показниками впливу на природне середовище і величиною вилучення коштів;

допустимі межі порушення середовища; як правило, ставки за понадлімітне порушення середовища збільшуються в 3-3,5 рази; змінюється і порядок віднесення платежів: платежі за порушення середовища в межах лімітних значень відносяться на виробничу собівартість підприємств, платежі за понадлімітний вплив на середовище вилучаються з прибутку [26].

В даний час в Україні діють системи платежів (зборів) за такі види порушення середовища:

забруднення атмосфери, в тому числі стаціонарними і пересувними джерелами забруднення;

забруднення водних об'єктів;

розміщення відходів;

спричинення збитку рослинам і тваринам.

Загальний порядок вилучення платежів (зборів), а також нормативи (ставки) збору за першими трьома видами порушення середовища, затверджені Постановою КМ України від 1.03.1999 р. №303; деталі конкретизуються в інструкції Мінекобезпеки і Мінфіну від 19.07.1999 р. №162/379 (Нормативи збору зкориговані Постановою КМ України № 402 від 28.03.2002 р.).

Економічне стимулювання здійснення атмосфероохоронних, водоохоронних заходів, заходів по зниженню відходності виробничих процесів, переробці та безпечному захороненню відходів, упорядкування джерел їх фінансування і кредитування та відшкодування народногосподарських збитків, завданих забрудненням повітря, поверхневих вод, територіальних і внутрішніх морських вод, підземних горизонтів та розміщенням відходів у навколишньому природному середовищі [25].

На підприємстві “Конотопліс” сплачується збір за забруднення навколишнього природного середовища стаціонарними та пересувними джерелами забруднення та за розміщення відходів.

Забруднення атмосфери.

Стаціонарні джерела забруднення. Загальний алгоритм розрахунку зборів, відповідно до вищенаведених документів, має такий вигляд:

,

де Пс - сума зборів за викиди в атмосферу забруднюючих речовин;

М_лі - обсяг викиду і-ої забруднюючої речовини в межах ліміту (т);

М _пі - обсяг понадлімітного викиду (різниця між об'ємом фактичного викиду і значення ліміту) і-ої забруднюючої речовини в тоннах у межах ліміту (т);

К_п - коефіцієнт кратності збору за понадлімітний викид в атмосферу забруднюючих речовин - 5;

Нбі - норматив збору за тонну і-ої забруднюючої речовини в гривнях (грн./т); Кнас - коригуючий коефіцієнт, що враховує чисельність жителів населеного пункту;

К_ф - коригуючий коефіцієнт, що враховує народногосподарське значення населеного пункту.

Сума збору обчислюється щокварталу наростаючим підсумком з початку року виходячи з кількості фактично використаного пального та його виду, на підставі нормативів збору за ці викиди і коригувальних коефіцієнтів. Ліміти викидів для пересувних джерел не встановлюються.

Таблиця 6.1 Збір за забруднення атмосфери стаціонарними джералами забруднення на підприємстві “Конотопліс”

№ п/п	Назва забруднюючої речовини	Маси викидів, т	Норматив плати, грн/т	Кориг коеф.	Сума збору, грн
1.	Оксид азоту	0,65	80,0	1	52,02
2.	Ангідрид сірчистий	16,213	80,0		1297,07
3.	Оксид вуглецю	14,31	101807,0		42,94
4.	Вуглеводні	0,1468	3,00		0,66
5.	Тверді речовини	1,864	4,5		5,59
6.	Марганець	0,0001	633,0		0,06
7.	Свинець	0,0003	3390,0		1,02
8.	Сірководень	0,00006	257,0		0,02
9.	Сажа, зола	1,295	19,5		25,25
10.	Разом				1424,63

Розрахунок суми збору, який справляється за викиди пересувними джерелами забруднення.

Сума збору обчислюється щокварталу наростаючим підсумком з початку року виходячи з кількості фактично використаного пального та його виду, на підставі нормативів збору за ці викиди і коригувальних коефіцієнтів. Ліміти викидів для пересувних джерел не встановлюються.

Розрахунок плати для певного виду пального (П), грн., здійснюється за формулою:

Таблиця 6.2 Збір за забруднення атмосфери пересувними джералами забруднення на підприємстві “Конотопліс”

№ п/п	Назва забруднюючої речовини	Маси викидів, т	Норматив плати, грн/т	Кориг коеф.	Сума збору, грн
1.	Бензин	161,4	4,5	1,25	907,88
2.	дизпаливо	55,5	4,5		312,19
	Разом				1220,07

Величина зборів за розміщення відходів визначається за формулою:

,

де М_лі - обсягвідходів і-ого виду у межах ліміту (т);

М _пі - обсяг понадлімітних відходів (т);

К_п - коефіцієнт кратності збору за понадлімітне розміщення відходів - 5; Нбі - норматив збору за тонну і-их відходів в гривнях (грн./т); Кт - коригуючий коефіцієнт, що розташування місця розміщення відходів;

К_о - коригуючий коефіцієнт, що враховує устаткування місця розміщення відходів.

Таблиця 6.3 Збір за розміщення відходів на підприємстві “Конотопліс”

№ п/п	Назва забруднюючої речовини	Маси викидів, т	Норматив плати, грн/т	Кориг коеф.	Сума збору, грн
1.	Гума	0,6	0,3	3	1,62
2.	Опилки	120,0	0,3		324,0
	Разом				325,62

Спричинення збитків, заподіяних державі внаслідок порушення екологічного законодавства (аварійні випадки забруднення довкілля). На сьогодні існують затверджені методики розрахунку розмірів відшкодування збитків від забруднення:

(а)водних ресурсів (методика затверджена наказом Мінекології від 18.05.1995);

(б)атмосферного повітря (методика затверджена наказом Мінекології №38 від 18.05.1995);

(в)земельних ресурсів (методика затверджена наказом Мінекології №171 від 27.10.1997);

Сума збору, який справляється за викиди стаціонарними джерелами забруднення, скиди та розміщені відходи у межах встановлених лімітів, відноситься на валові витрати виробництва та обігу, а за понадлімітне забруднення - справляється за рахунок доходу, що залишається у розпорядженні підприємства. Платники-фізичні особи, які є субґєктами підприємницької діяльності, сплачують збір за забруднення за рахунок свого доходу. Збори за забруднення платники (крім розташованих у містах загальнодержавного значення) перераховують у таких розмірах:

50% - до місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища, що утворюються у складі бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів, на окремі рахунки;

20% - до місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища, що утворюються у складі сільських, селищних, міських бюджетів, на окремі рахунки

30% - до Державного фонду охорони навколишнього природного середовища, що утворюється у складі Державного бюджету України, на окремий рахунок.

Кошти, що надходять до фондів охорони навколишнього природного середовища, призначені виключно для цільового фінансування природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів, в тому числі наукових досліджень з цих питань, а також заходів для зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоровґя населення.

Законодавча база для визначення розмірів екологічних зборів наступна [16]:

Закон України про охорону навколишнього природного середовища. №1264-ХІІ, 12.06.1991.

Постанова КМУ від 1 березня 1999р. №303 “Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору”.

Постанова КМУ від 27 жовтня 1999р. №1984 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999р. №303”.

Інструкція про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища. Затверджена наказом Мінекобезпеки України, ДПА України від 19.07.99 №162/379, зареєстрована в Мінґюсті України 09.08.99р. за №544/3837.

Система екологічних платежів створює фінансову основу природоохоронної діяльності і формує економічний мотиваційний інструментарій зниження деструктивного впливу на природне середовище. Однак кардинальних успіхів у розв'язанні екологічних проблем можна досягти лише за умови зміни стратегічних напрямків реалізації економічної політики, спрямування її на екологізацію всього циклу виробництва і споживання продуктів та послуг.

Висновки і пропозиції

Економічна міць країни визначається не тільки обсягами імпорту, але й експортним потенціалом. Національну інфраструктуру розвитку експорту в Україні варто створювати майже з нуля. Ця сфера економічної діяльності найбільше важко постраждала після розвалу СРСР. Росія стала спадкоємцем створеної у радянські часи зовнішньоекономічної галузі. На Україні залишилися тільки деякі елементи колись могутньої системи.

Нарощувати експортний потенціал потрібно в першу чергу шляхом збільшення випуску вітчизняної продукції й надання послуг за рахунок модернізації виробництва, застосування сучасних технологій обробки, збереження, упакування, транспортування товарів.

Великою проблемою є створення вітчизняної системи зовнішньоторговельної інформації щодо державних і регіональних програм, українського законодавства, діяльності українських торгових представництв за кордоном.

Варто проводити єдину політику в сфері контролю за здійсненням зовнішньоекономічної діяльності шляхом створення відповідної інфраструктури, забезпечення системи міжвідомчої взаємодії для чіткого і повного повернення валютної виручки від експортних операцій, своєчасних розрахунків із резидентами по зовнішньоекономічних операціях, надання юридичної допомоги українським суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності.Зовнішньоекономічна діяльність підприємства потребує докорінної перебудови -- йдеться про зміну сировинного спрямування експорту, підвищення в ньому частки продукції обробних галузей, удосконалення структури імпорту. Потрібно досліджувати нові ринки, як вітчизняні так і закордонні. Для покращення зовнішньоекономічної діяльності потрібно створити відділ зовнішньоекономічної діяльності. Це допоможе підприємству в освоєнні нових ринків, в перетворенні потенційних клієнтів на реальних.

Аналіз діяльності підприємства показав, що:

- загальний земельний фонд підприємства на 2003 рік складає 25671 га, з них ліси - 23847, рілля - 31 га, сінокоси - 277 га, пасовища -54 га, взагалі нелісові землі складають 1824 га.;

- за досліджуваний період середньорічна чисельність працівників поступово збільшується (на 7 чоловік) , це пояснюється невеликим розширенням діяльності підприємства, появленням нового виду продукції після придбання сучасної техніки;

- рентабельність збільшилася на 10%

- обсяги експорта - на 264388 тис. грн

Список використаної літератури

1. Конституція України від 28.07.1996.р. Суми, 1996.

2. Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності: Закон України від 23.09.99р. № 1115.

3. Про зовнішньоекономічну діяльність від 16.04.1991 р. № 959.

4. Про охорону праці: Закон України / Відомості Верховної Ради України, №49,21.11.02 р. № 229-ІV // Бухгалтерія в сільському господарстві. - 2003. - № 2. - с. 47 - 52.

5. Про охорону навколишнього середовища: Закон України від 25.06.91 р. // Збірник Законів України. Т. 1. - 1991 р.,№ 1264-XII.

6. Про охорону праці: Закон України // Збірник нормативних документів, К., т.1, 1995-528с.

7. Лісовий кодекс України // Голос України, 1994. №68. - С.6-7,89.

8. Багров І.В., Редіна Н.І, В.Є. Власик Зовнішньоекономічна діяльність - К 2004-580с.

9. Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теорія анализа хозяйственной деятельности. - М.: Фінанси и статистика, 1998. - 288 с.

10. Бедрій Я.І. Охорона праці. Львів, видавництво “е К.К.К.о”: 1997-258с.

11. Беляков Г.И.“Охрана труда” - М.: Агропромиздат, 1998 - 422 с.

12. Берёза А.М. Основи створення інформаційних систем: Навчальний посібник. - К.:КНЕУ, 1998.-140с.

13. Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теорія економического аналіза: Учебник. - 4-е изд., доп. И пере раб. - М: Финансы и статистика, 2000 - 416 с.

14. Бутко Д.А. Практикум з охорони праці. К.: Урожай, 1995, - 92с.

15. Вовчак І.С. Інформаційні системи та комп'ютерні технології в менеджменті. Навчальний посібник. - Тернопіль: Карт-бланк, 2001.-354с.

16. Врублевська О.В. Економічні інструменти екополітики в Україні. Видання друге.-Львів.-2000.-150 с.

17. .Голуб О., Хлобистов Є. Регіональна економіка - 2003. - №1 - с.239-245.

18. Гряник Г.М. Охорона праці / К., Урожай, 1994.-360с.

19. .Гряник Г.Н., Лахман С.Д. Теоретические и организационно-технические основы охраны труда / текст лекции./ К., издательство УСХА., 1990, - 44с.

20. Завадський Й.С. Менеджмент. Підручник. -.: УФІМБ, 2000. - Т.1

21. .Задольський О.М. Економічні основи розвитку лісової галузі в Україні // Економіка України, 1997. - №9. - с.73-82.

22. Задорожна О.В. Виробнича структура основних фондів та засоби її оновлення. // Стратегія економічного розвитку України: Наук. зб. Вип.5. КНЕУ К: 2001р. с.140-148.

23. Кириченко О.А. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності-К.: Знання прес, 2002. - 384 с.

24. Кредисов А.И, Березовченко С.Н., Волошин В.В. и др.. Управление внешнеєкономической деятельностю: Учеб. Пособие/ Под общ. Ред.. А.И. Кредитова.-К: 1996. 320с.

25. Международний менеджмент /Под. ред. Пивоварова С.Э., Тарасевича Л.С., Майзеля А.И. - СТб: Питер, 2001.-576с.

26. Мельник Л.Г. Екологічна економіка: Підручник.-ВТД “Університетська книга”, 2003.-348 с.

27. Мескон М.Х., Альберт М., Хеудори Ф. Основы менеджмента / Пер. с англ. - М.: Дело, 1992г.

28. .Облазов Н.М. Охрана труда./ Под. Ред. . - М.: Агропромиздат, 1988 - 393 с.

29. .Паламарчук В., Мішенін Є. Організація та економічне стимулювання праці у лісовому комплексі України // Україна: аспекти праці, 1998. - №3. - с.29-34.

30. .Проданчук І.В. Економіка АПК - 2004, №8, с.99-103.

31. .Пряник Г.М. “Охорона праці” - Київ: Урожай, 1994 - 327 с.

32. Русак О.Н. Безопасность жизнедеятельности/Краткий конспект лекций для студентов всех специальностей. / Л., 1996,-146с.

33. .Семёнов М.И., Трубилин И.Т., Лойко В.И. Автоматизированные информационные технологии в экономике: Учебник - М.:Финансы и статистика, 2000.-416с.

34. Стенограма Третіх річних зборів Всеукраїнського конгресу вчених економістів-аграрників 29-30 березня 2001р. - К.: ІАЕ,2001-143с.

35. Тарнавська Н.П., Пушкар Р.М. Менеджмент теорія і практика: підручник для вузів. - Тернопіль, 1997г.

36. .Титаренко Г.А.- под.ред.проф. Автоматизированные информационные технологии в экономике: Учебник/ - М.:Компьютер, ЮНИТИ, 1998. - 140с.

37. Черненко Г.В., Яцків М.А. “Економіка природокористування”. - Львів: Світ. - 1995 р.

38. .Царенко О.М., Нєсвєтов О.О., Кадацький М.О. Основи екології та природокористування. Курс лекцій. Практикум: навчальний посібник. - 2-ге Царенко А.М. «Экономические проблемы производства экологически чистой продукции» (теория и практика). - Киев: Аграрная наука. - 1998 г. вид., стер.- Суми: ВТД „Університецька книга”, 2004. - 400 с.

Размещено на Allbest.ru