Аналітичний огляд проблем та резервів експортного потенціалу машинобудування України

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Аналітичний огляд проблем та резервів експортного потенціалу машинобудування України

Вступ

експортний потенціал машинобудування

Забезпечення реалізації експортного потенціалу є визначальним у прагненні України стати повноцінним учасником світових економічних процесів. Х. Креспо та Ю. Вюрц завдяки дослідженню різноманітних показників 45 країн зробили обґрунтований висновок щодо стимулюючої ролі експорту для країн, що розвива- ються, але за умов постійного зростання ефективності їх виробництва та вдосконалення якості продукції [1, с. 33]. Проте структура вітчизняного експорту, на нашу думку, дуже нераціональна, а гіпертрофована залежність еко- номіки держави від розвитку сировинних галузей призводить до її неспроможності гідно конкурувати з іншими учасниками міжнародних економічних відносин. Відтак вважаємо, що лейтмотивом подальшого економічного розвитку України повинні стати інституційна, економічна та організаційна підтримки технологічних галузей, у тому числі й машинобудування, адже саме воно є основою інтенсифікації та утвердження інноваційно-ін- вестиційної моделі розвитку української економіки.

Важливість стимулювання експорту машинобудівної продукції, як запоруки економічного зростання, під- вищення не тільки економічної, а й політичної потужності країни визнається чисельною когортою українських економістів та політиків [2-9]. Попри це, розгорнутий аналіз експортного потенціалу машинобудівної галузі Ук- раїни з використанням досвіду українських та закордонних вчених не було здійснено. Окремі напрацювання представлені такими українськими науковцями: Коровайченко Н.Ю., Байрак В.М., Пирець Н.М., Скорнякова І.В., Петренко Л.А. та окремі інші.

Основний розділ. Одним з домінуючих проблем-завдань сучасності для України є необхідність підви- щення рівня її експортного потенціалу загалом та стратегічних галузей зокрема. Наразі мова йде про машино- будування. На нашу думку, вирішенню проблеми повинен передувати ретельний аналіз експортних можли- востей галузі: дослідження різноманітних макропоказників, ідентифікація найпріоритетніших товарних груп та геоекономічних напрямів тощо.

Загалом, показники розвитку міжнародної торгівлі вітчизняні науковці компонують у сім основних груп: обсягові (абсолютні), результуючі, структурні, інтенсивності, ефективності, динаміки та зіставлення. Фахівці різноманітних міжнародних організацій (Світового банку, Світової організації торгівлі, Європейського Центрального Банку, ЮНКТАД тощо), аналізуючи експортний потенціал будь-якої країни чи регіону, переважно акцентують увагу на таких узагальнених показниках: обсяг експорту, частка в національному експорті, чистий екс- порт, індекс Херфіндаля, частка в світовому експорті, ринкова диверсифікація (кількість еквівалентних ринків), індекс Лафая, відносна вартість одиниці експорту (спеціалізація внутрішньогалузевої торгівлі), товарна дивер- сифікація (кількість еквівалентних товарів), індекс Грубела-Ллойда, відповідність динаміці світового попиту.

Ефективність цих показників доведена у дослідженнях значної кількості інших закордонних вчених, серед яких: Моран М.Т., Бутурач Г., Абд-ель-Рахман К., Гріневей Д., Алгіері В., Реганаті Ф., Загхіні А., Дамурі Ю.Р., Алессандріні М. Обґрунтованість застосування наведених вище показників доводиться й когортою відомих україн- ських науковців, до якої серед інших належать: Циганкова Т.М., Петрашко Л.П., Кальченко Т.В., Пирець Н.М., Головень В.П., Ваврищук В.П. Натомість, Шевцова В.Б., Коломієць В.В., Петренко Л.А., Коровайченко Н.Ю. та окремі інші фахівці пропонують власну оригінальну методику, яка може застосовуватися для подальших уточ- нених, докладніших та детальніших досліджень.

Проаналізувавши досвід вітчизняних і зарубіжних науковців та практиків, пропонуємо власне дослідження оцінки експортного потенціалу машинобудівної галузі України, використовуючи показники, що найчастіше застосовуються вітчизняними науковцями, а також фахівцями міжнародних організацій. Варто зазначити, що в процесі аналізу слід обраховувати значення показників як поточного, так і динамічного стану. Аналіз та відповідні обрахунки здійснювалися на основі даних Державного комітету статистики України [6], а також Міжнародного центру торгівлі [7] Розпочнемо наше дослідження з показника чистого експорту машинобудівної продукції за 2005-2010 рр. (табл. 1).

Таблиця 1. Чистий експорт продукції машинобудування України, млн дол. США

Мал. 1. Обсяги експорту, імпорту та сальдо зовнішньої торгівлі машинобудування України (2005-2010 рр.)

Відповідно до значень, отриманих в результаті здійснених нами обрахунків, можна зробити висновок про негативні зміни показника протягом 2005-2008 років і неоднозначне покращення ситуації у 2009 році. З метою унаочнення безпрецедентного зменшення різниці між величиною експорту та імпорту у 2009 році розглянемо в динаміці абсолютні показники експортно-імпортної діяльності галузі (мал. 1).

Щодо загальних тенденцій експорту продукції машинобудування, то слід зазначити, що протягом 2005-2007 років мало місце постійне нарощування його обсягів, а також - темпів зростання продажу виробів вітчиз- няного машинобудування за кордон (мал. 2). Більше того, завдяки цьому у 2007 році Україна за темпами зрос- тання увійшла в п'ятірку найкращих світових виробників машинобудівної продукції. Експертами було засвідчене довгоочікуване відродження галузі.

Рис. 2. Темпи росту експорту та імпорту машинобудівної галузі (2005-2010 рр.)

Однак величина імпорту зростала ще швидшими темпами (винятком є лише 2007 рік), що спричинило до висхідної динаміки від'ємного значення чистого експорту (сальдо зовнішньоторговельного балансу). Крім того, попри успішність експортної діяльності машинобудівної галузі у 2008 році, темпи зростання показника поточного періоду почали скорочуватися, а у критичному 2009 році відбувся значний їх спад (мал. 2). Тому позитивні, на перший погляд, зміни значення чистого експорту у 2009 році пояснюються зменшенням обсягів імпорту на значно більшу величину порівняно із зменшенням експорту, що демонструє індекс покриття екс- портом імпорту (табл. 2).

Таблиця 2. Індекс покриття експортом імпорту продукції вітчизняного машинобудування

Дещо успішнішим для українського машинобудування став 2010 рік, адже обсяги експорту цієї про- дукції зросли на 33,32 %. Попри це приріст імпорту машинобудівної продукції поточного року склав 39,88 %, а індекс покриття експортом імпорту тільки стосовно транспортних засобів та шляхового обладнання зріс на 15,25. Значимість машинобудування характеризує показник частки галузі для економіки країни в загальній величині національного експорту. Результати проведених обрахунків засвідчують, що в загальному обсязі екс- порту української промислової продукції превалює група “XVI Механічне обладнання; машини та механiзми, eлектрообладнання тощо”, дещо їй поступається група “XVII Транспортні засоби та шляхове обладнання”, найменшим є вклад групи “XVIII Прилади i апарати” (табл. 3).

Таблиця 3.Частка машинобудування в національному експорті промислової продукції, %

Слід відзначити нерівномірність динаміки зміни частки товарних груп у національному експорті. Так питома вага товарів групи “XVI Механічне обладнання; машини та механiзми, eлектрообладнання тощо” в на- ціональному експорті з 8,29 % у 2005 році зросла до 10,1 % в 2007 р. Вже наступного року частка відповідної групи скоротилась на 0,6 %, а депресивного 2009 року - знову зросла, але на 3,1 %. У 2010 ж році частка ма- шинобудівних товарів групи ХVI зменшилась до 11 %. Схожа ситуація спостерігається з динамікою частки товарів групи “XVII Транспортні засоби та шляхове обладнання”, лише з тією різницею, що важкий 2009 рік сприяв зменшенню зазначеного показника на 2,5 %, а протягом 2010 року частка товарів цієї групи зросла до 6,3 %. Найстабільнішою є величина частки продукції групи “XVIII Прилади i апарати”. Протягом 2005-2008 рр. відповідний показник майже не змінювався, лише в переломному 2009 році він зріс на 0,3 %, а 2010 року скоротився на 0,2 %.

Характеризуючи показник частки різних груп машинобудування у світовому експорті промислової продукції 2005-2010 рр. (табл. 4), ми виявили певну колізію. Вона полягає у тому, що питома вага групи “XVII Транс- портні засоби та шляхове обладнання” у світовому експорті перевищує величину частки групи “XVI Механічне обладнання; машини та механiзми, eлектрообладнання тощо”, що не співпадає з відповідними показниками, які стосуються національного експорту.

Таблиця 4. Частка українського машинобудування в світовому експорті промислової продукції, %

Крім того, показники групи “XVI Механічне обладнання; машини та механiзми, eлектрообладнання тощо” та “XVIІІ Прилади i апарати” продемонстрували абсолютно позитивну динаміку протягом 2005-2009 рр., але значення цього показника для групи “XVII Транспортні засоби та шляхове обладнання”, хоча й зменшилось на 0,1 % у кризовий 2009 рік, однак 2008 - досягло 0,26 %, що свідчить, на нашу думку, про значну перс- пективність продукції групи. У 2010 році зменшилася частка товарів групи XVI та XVIІІ, а для транспортних засобів та шляхового обладнання - зросла до 0,18 %. Незважаючи на це, вітчизняним виробникам необхідно ще багато працювати, щоб досягти рівень високорозвинених країн. До прикладу, в США найбільшою у національ- ному експорті є саме частка групи “XVII Транспортні засоби та шляхове обладнання” (14 %), це ж стосується Японії (25 %), Німеччини (18 %), Франції (17 %), Великобританії (10 %) тощо. Схожа ситуація спостерігається з показником питомої ваги товарної групи у світовому експорті. Зокрема для Японії він становить 12,72 %, для США - 12,12 %, у Німеччині - 17,64 % (рис. 3).

Рис. 3. Частка групи “XVII Транспортні засоби та шляхове обладнання” в національному та світовому експорті промислової продукції деяких країн світу (2009 р.)

Якісним показником рівня розвитку машинобудування є, на нашу думку, індикатор товарної диверси- фікації продукції галузі [8, c. 117-130; 9, с. 11-14] (табл. 5). Адже від різноманітності асортименту експортної продукції залежить стійкість галузі до найбільших світових потрясінь. Позитивним вважається якомога вищий ступінь різноманітності асортименту товарів.

Таблиця 5. Показник товарної диверсифікації (кількості еквівалентних товарів) продукції машинобудування України

Що стосується величини цього показника, то значення індикатора є найкращим для групи “XVII Транс- портні засоби та шляхове обладнання”. Підставою для такого твердження слугує відповідність розміру показ- ника значенням, що ідентифікуються для таких успішних країн як Німеччина (12), Франція (11), Італія (18) тощо.

Показник товарної диверсифікації групи “XVI Механічне обладнання; машини та механiзми, eлектро- обладнання тощо” дещо поступається величиною свого значення показнику попередньої групи, про яку йшлося, і не завжди відповідає світовому рівню цього показника (Німеччина - 31, Великобританія - 29, Китай - 28, Японія - 9, США - 7). Найбільше незбіг величини показника товарної диверсифікації з розмірами індикатора високорозвинених країн демонструє товарна група “XVIII Прилади i апарати”. Значення цього показника для українського машинобудування вдвічі менше рівня Японії, втричі - значення для відповідної групи машинобудування США,

Великобританії, Італії, вчетверо - для Франції і Німеччини. Насторожує наявність стрімкої негативної тенденції зменшення цього показника, що властива всім базовим групам машинобудування України.

Вважаємо, що ступінь залежності країни від інших країн-партнерів демонструє показник ринкової диверсифікації [9, с. 14-15] (табл. 6), адже чим менша кількість еквівалентних ринків, тим більша залежність країни від інших країн-партнерів.

Таблиця 6. Показник ринкової диверсифікації (кількості еквівалентних ринків) продукції машинобудування України

Подані у таблиці значення цього показника по відношенню до машинобудування України свідчать про досить високий рівень залежності вітчизняних виробників від своїх партнерів. Те, що ця залежність протягом 2005-2010 років впевнено зростала стосовно всіх товарних груп, на нашу думку, робить ситуацію вкрай небезпечною.

Загалом, міжнародна торгівля представлена двома потоками: внутрішньо- та міжгалузевою торгівлею. Внутрішньогалузева торгівля є обміном між країнами гетерогенною продукцією однієї галузі, що пояснюється розходженням у смаках споживачів та ефектом масштабу. Рівень внутрішньогалузевої торгівлі обраховується

за допомогою індексу Грубела-Ллойда [10, c. 7; 11, c. 19]. Чим ближчий показник до 100, тим вищий рівень спеціалізації внутрішньогалузевої торгівлі. Результати обрахунку цього показника для базових товарних груп машинобудування України наведені у таблиці 7.

Таблиця 7. Індекс Грубела-Ллойда для товарних груп машинобудування України, %

Як з'ясувалося, обопільний обмін України з іншими державами диференційованими товарами машино- будівної галузі протягом 2005-2010 рр. здійснювався з різною інтенсивністю щодо різних товарних груп машино- будування. Найбільший його рівень властивий продукції груп “XVI Механічне обладнання; машини та меха- нiзми, eлектрообладнання тощо” та “XVII Транспортні засоби та шляхове обладнання”. За значенням цього показника товари групи “XVIII Прилади i апарати” дещо поступаються товарам попередніх груп.

Важливим показником є спеціалізація внутрішньогалузевої торгівлі, що характеризує якість експортної продукції. Якщо величина показника лежить у межах 0,85 та 1,15 - внутрішньогалузева торгівля суб'єкта гори- зонтальна, поза цими межами - внутрішньогалузева торгівля вертикальна. Країна “імпортує якість”, за розміру показника меншого рівня 0,85, “експортує якість” - якщо результати обрахунків більші рівня 1,15 [12, c. 83-97; 13, c. 505-518; 14, c. 29; 15, c. 45]. Значення цього показника для різних товарних груп машинобудування України подані у таблиці 8.

Таблиця 8. Спеціалізація внутрішньогалузевої торгівлі машинобудування України

Результати обрахунків вказують на те, що протягом 2005-2010 рр. у експортно-імпортних операціях машинобудування України переважала внутрішньогалузева торгівля вертикально диференційованими това- рами. Її невисокі показники свідчать про те, що Україна суттєво відстає у технологічному та економічному розвитку від своїх основних торговельних партнерів, у тому числі й від країн ЄС. Наразі частка готової високо- технологічної продукції у загальному обсязі експорту є досить низькою.

В умовах розвитку глобалізаційних процесів не виникає сумнівів і щодо необхідності розрахунку по- казника спроможності будь-якої галузі адаптуватися до змін світового попиту. Значення показника знаходиться в межах (-1; 1). Величина 1 або -1 означає, що ранжування на рівні країни співпадає або не співпадає з від- повідним ранжуванням на міжнародному рівні. Чим ближче до 1, тим кращі позиції держави [16, c. 11].

Слід відзначити досить низький рівень зазначеного показника для усіх базових груп вітчизняного машинобудування, крім того викликає занепокоєння тенденція до його подальшого спаду (табл. 9).

Таблиця 9. Відповідність експорту українського машинобудування динаміці світового попиту, %

Таблиця 10. Індекс Лафая для товарних груп машинобудування України

У численних аналітичних оглядах, що проводяться відомими міжнародними організаціями, широко за- стосовується індекс Лафая - показник спеціалізації, або показник порівняльних переваг продукції певної то- варної групи. Додатне значення індексу ідентифікується як наявність відносної переваги стосовно певної продукції. Чим більше значення показника, тим вищий рівень спеціалізації. Від'ємне значення індексу свідчить про наявність деспеціалізації, або про відсутність відносних переваг [17, c. 202-234; 18, c. 13-14; 19, c. 11]. Однак це не означає, що торгівля цими товарами не приносить країні користі [20, c. 8].

Індикатор міжнародної конкурентоспроможності (ще одна назва зазначеного показника) групи товарів машинобудування України подано у таблиці 10.

За значеннями показника, наведеними у таблиці, можна зробити висновок про низьку конкурентоспроможність продукції вітчизняного машинобудування. Порівняльними перевагами володіють лише залізничні (трамвайні) локомотиви, шляхове обладнання, аеронавігаційні або космiчнi апарати, а також плавучi засоби як морські, так і річкові. Поліпшення ситуації передбачається для електричних машин та устаткування. Найнижче значення індексу Лафая характерне для наземних транспортних засобів, крім залізничних, та для котлів, машин, апаратів і механічних пристроїв.

Критичним для продукції машинобудування України є також рівень географічної концентрації експорту, що обраховується за допомогою індексу Херфіндаля [21] (табл. 11).

Таблиця 11. Індекс Херфіндаля для товарних груп машинобудування України

Результати проведених нами обрахунків засвідчують високу геоекономічну концентрацію для всіх товарних груп вітчизняного машинобудування (від 1800 до 10000 - висококонцентрований ринок; 1000 - 1800 - помірно концентрований ринок; менше 1000 - низькоконцентрований ринок). За середнього значення цього по- казника від 1000 до 1800 (таблиця) жодна з базових товарних груп машинобудівної галузі України не змогла досягнути хоча б помірної концентрації. Найскладнішою ситуація є для залізничних та інших наземних транс- портних засобів, машин, апаратів та інших механічних пристроїв, а також для годинників. Поясненням такого стану є надзвичайно висока частка країн СНД, особливо Росії, у зовнішній торгівлі машинобудівною продук- цією України. Більше 77 % вітчизняної залізничної техніки постачається до Російської Федерації, 8,79 % - до Казахстану, 3,01 % - прямує в Білорусію і лише 1,93 % - купує у нас Болгарія та 1,12 % - Литва. Це пов'язано з тим, що з набуттям Україною незалежності, географічні орієнтири експорту машинобудування хоча і змісти- лись з країн СНД до інших країн світу, однак з різних причин очікуваних результатів не було отримано. Віт- чизняне машинобудування не змогло скласти повноцінної конкуренції продукції цієї галузі країн Західної та Центральної Європи. Географічна структура експорту вітчизняного машинобудування за 2005-2009 роки пред- ставлена на рис. 4.

Рис. 4. Географічна структура експорту машинобудування України (2005-2009 рр.)

На рисунку добре простежуються лідируючі позиції країн СНД у співпраці з Україною в машино- будівній сфері. Втричі, а у 2008 році - майже в чотири рази, обсяги експорту до європейських країн були мен- шими, ніж до країн - колишніх складових Радянського Союзу. Схожа ситуація спостерігається щодо експорту продукції вітчизняного машинобудування до країн Азії. Надзвичайно низькими є обсяги експорту до країн Аф- рики та Америки. Якщо у 2008 році торгівля машинобудівною продукцією з країнами СНД принесла Україні 7875 млн дол. США, з країнами Європи - 2208 млн дол. США, то співпраця з країнами Сходу, Африки та Америки далеко не була такою плідною і забезпечила Україні лише 483 млн. дол. США, 119 млн дол. США і 211 млн дол. США відповідно.

Особливої уваги, на наш погляд, потребує аналіз тенденції темпів зростання обсягів експорту продукції машинобудування до різних регіонів світу (рис. 5).

Рис. 5. Темпи росту обсягів експорту українського машинобудування в різні регіони світу

З ілюстрації видно, що відносно успішний для світової та української економіки 2007 рік характеризується і значними темпами нарощення торгівлі України машинобудівною продукцією: на 64,8 % - з країнами СНД; на 61,4 % - з африканськими країнами; на 54,8 % - з країнами Європи; на 15,8 % та 10,5 % - з країнами Азії та Америки. У кризовий, або депресивний для світової економіки 2009 рік саме у країни Азії та Африки величина експорту України товарів машинобудування зросла відповідно на 28,4 % та 14,3 %, що і вказує на перспективний геоекономічний напрям для вітчизняного машинобудування.

На завершення нашого аналітичного огляду з метою ідентифікації продукції, що має найбільший експортний потенціал, зобразимо профіль експорту продукції машинобудування України за станом на 2009 рік (рис. 6). Керуватимемося методикою, запропонованою фахівцями Міжнародного Центру Торгівлі та заснованою на принципах побудови матриці Бостонської консультаційної групи. По вертикалі відкладаємо середнє арифметичне значення приросту питомої ваги світового машинобудування у загальному обсязі протягом 2005-2009 рр., по горизонталі - середнє значення приросту частки машинобудівної продукції України на міжнародному ринку за ідентичний період (рис. 6).

Рис. 6. Профіль експорту продукції машинобудування України (2009 р.)

З рисунка видно, що найбільшим досягненням експорту машинобудування України у 2009 році стало випереджання світових темпів росту продажу на міжнародному ринку вітчизняних приладів та апаратів. Досить перспективним для нашої держави є зростання експорту продукції, що знаходиться у другому секторі профілю. Однак українські виробники не реалізовують наявний високий потенціал у повному обсязі, втрачаючи між- народну частку ринку. Представниками четвертого сектору профілю стала переважна більшість продукції машино- будування України. Товари четвертої групи характеризуються найбільшою прибутковістю, але потенціал їх зростання у майбутньому є, на нашу думку, досить сумнівним. З огляду на це, необхідно використовувати при- бутки від продажу останніх на підтримку прогресивніших товарних груп. Продукцію машинобудівної галузі, що має химерні експортні перспективи, на щастя, не було виявлено під час формування матриці експорту галузі за станом на 2009 рік.

Висновки. Отже в ході дослідження з'ясувалося, що експортний потенціал вітчизняного машино- будування протягом 2005-2009 рр. використовувався на досить низькому рівні. Такий стан склався з ряду при- чин, зокрема: внаслідок від'ємного значення чистого експорту продукції машинобудування, недостатнього рівня показника товарної та ринкової диверсифікації для експорту базових товарних груп машинобудівної га- лузі України, високого рівня географічної концентрації експорту галузі, нераціональної товарної та географіч- ної структури експорту українського машинобудування, низької конкурентоспроможності продукції, невід- повідності експорту машинобудівних товарів динаміці світового попиту тощо. Найскладнішими для машино- будівних підприємств України стали 2008-2009 роки. Зростання кредиторської заборгованості, брак грошових ресурсів, спад виробництва та обсягів продажу, погіршення переважної більшості показників діяльності вітчиз- няних підприємств тощо стали логічним результатом негативного впливу на нашу економіку не лише світової економічної кризи цих років, але й неефективного на всіх рівнях управління, а також корумпованості, полі- тичної та економічної нестабільності тощо. Відтак, щоб Україні в найближчому майбутньому не перетворитися з країни поки-що невикористаного потенціалу у країну назавжди втрачених можливостей необхідно уже сьо- годні виробити і реалізовувати прийнятні для її умов стратегічні засади розвитку, у тому числі щодо підви- щення обсягу та ефективності експорту, насамперед, продукції машинобудування, оптимізації його товарної і географічної структури, інтенсифікації інноваційної та інвестиційної кампаній, удосконалення маркетингових та інших заходів, які забезпечуватимуть надійну конкурентоспроможність вітчизняних машинобудування, еко- номіки та в цілому всієї держави Україна у світовому економічному розвитку.

Література

1. Cuaresma J. On Export Composition and Growth / J. Cuaresma, J.Worz // Review of World Economics. - 2005. - Vol. 141. - No. 1. - P. 33-49.

2. Пирець Н.М. Шляхи стимулювання експортного потенціалу України / Н.М. Пирець // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. - Донецк: ДонНУ, 2004. - С. 271-273.

3. Юхименко В.В. Експортний потенціал України / В. Юхименко // Політика і час. - 2001. - № 12. - С. 35-41.

4. Сальник О.М. Шляхи підвищення експортного потенціалу України / О.М. Сальник // Формування ринкових відносин в Україні. - 2004. - № 1. - С. 127-129.

5. Шевчук В.О. Засоби стимулювання технологічного експорту / В.О. Шевчук [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://niss.lviv.ua/analytics/59.htm

6. Trade Competitiveness Map. Analyse country and product competitiveness with trade flows [Електронний ресурс]: International Trade Centre. - Режим доступу: http://www.intracen.org/appli1/TradeCom/TP_TP_CI.aspx?RP=804&YR=2008.

7. Статистична інформація [Електронний ресурс]: Держкомстат України. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua

8. Moran M.T. Diversification and Risk Management with Index Products During the 2008 Financial Crisis / Matthew T. Moran // The Journal of Index Investing. - 2010. - № 1. - Р. 117-130.

9. The Trade Performance Index: [background paper / the supervisor Friedrich von Kirchbach]. Switzerland: The International Trade Centre Market Analysis Section, 2000. - 28 p. 11-15.

10. Country Market Analysis Profiles: [Benchmarking of National and Sectoral Trade Performance and Competitiveness / the supervisor Friedrich von Kirchbach]. Switzerland: The International Trade Centre Market Analysis Section, 2003. - 43 p. 7,

11. Buturac G. Vertical specialization and intra-industry trade: the case of Croatia / Goran Buturac, Edo Rajh // Economic research. - 2006. - №1. - Р. 19

12. Abd-el-Rahman K. Firms' Competitive and National Comparative Advantages as Joint Determinants of Trade Composition / K. Abd-el-Rahman //, Weltwirtschaftliches Archiv. - 1991. - № 127(1). - Р. 83-97.

13. Greenaway D. Vertical and horizontal intra-industry trade: A cross-industry analysis for the United King- dom / D. Greenaway R. C. Hine C. R. Milner // Economic Journal. - 1995. - № 105. - Р. 505-518.

14. Algieri B. Trade Specialization Patterns: The Case of Russia / B. Algieri // BOFIT Discussion Papers. - 2004. - № 19. - Р. 29.

15. Reganati F. Vertical Intra-Industry Trade: Patterns And Determinants In The Italian Case / F. Reganati, R. Pit- tiglio // Quaderni DSEMS. - 2005. - № 6. - Р. 45.

16. The Trade Performance Index: [technical notes / Mimouni M., Fontagne L. and F. von Kirchbach]. - Switzerland: International Trade Center Market Analysis Section, 2007. - 18 p., 11.

17. Lafay G. The Measurement of Revealed Comparative Advantages [International Trade Modeling] / G. Lafay, M. G. Dagenais, P. A. Muet. - London: Chapman & Hall, 1992. - Р. 209-234.

18. Damuri Y. R. Integration and Trade Specialization in East Asia / Yose Rizal Damuri, Raymond Atje, Arya B. Gaduh. - Jakarta: Centre for Strategic and International Studies, 2006. - 44 p. 13-14.

19. Zaghini A. Trade advantages and specialization dynamics in acceding countries / Andrea Zaghini // Wor- king paper [European Central Bank]. - 2003. - № 249. - 52 р., 11.

20. Alessandrini M. The trade specialization of sane: evidence from manufacturing industries / Michele Ales- sandrini, Michael Enowbi Batuo. - London: University of London, 2008. - 40 p.

21. Herfindahl index [Електронний ресурс]: The Free Encyclopedia Wikipedia. - Режим доступу: http://en.wikipedia.org/wiki/Herfindahl_index

Размещено на Allbest.ru