Аналіз економіки Єгипту

Размещено на http://www.allbest.ru/

18

Міністерство освіти, науки, молоді та спорту України

Тернопільський національний економічний університет

Івано-Франківський інститут менеджменту

Комплексне практичне індивідуальне завдання

З дисципліни:

Міжнародний економічний аналіз

Аналіз економіки Єгипту

Виконала студентка:

Групи МЕМТзі-31

Мельник Руслана

Перевірив:

Зварич Роман Євгенович

Івано-Франківськ

2012 р.

Єгипет - держава на північному сході Африки та Синайського півострова в Азії (близько 6% території). Єгипту належать також кілька невеликих островів у Суецькій затоці та Червоному морі. На півночі країна омивається Середземним морем, на сході - Червоним морем. На заході межує з Лівією, на півдні - з Суданом, на північному сході - з Ізраїлем. З лютого 1958 року по вересень 1961 року входив до складу Об'єднаної Арабської Республіки (федерації з Сирією). Після виходу Сирії з федерації упродовж 10 років зберігав колишню назву.

Офіційна назва - Арабська Республіка Єгипет (АРЄ) - Jumhuriyah Misr al Arabiyah). Єгипет - республіка.

Географічне положення - розташована на північному сході Африки і частково Азії (Синайський півострів).

Адміністративний поділ - 26 губернаторств (мухафаз), губернаторства діляться на округи (маркази), округи - на райони (нахії).

Територія - 1001,4 тис. кв.км. Населення - 67,9 млн. осіб (станом на 2002 рік). Столиця - Каїр (Cairo). Населення столиці з передмістями (станом на початок 2002 року) становить понад 16 млн. жителів.

Грошова одиниця - єгипетський фунт = 100 піастрів.

Членство в міжнародних організаціях: СОТ, ЛАД, МБРР, МВФ, МФЧХ, ООН, ОАЄ.

За даними Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U. S. A. 2001: ВВП - $ 70,3 млрд. Темп зростання ВВП - 5,6%. ВВП на душу населення - $1146. Прямі закордонні інвестиції - $ 858 млн. Імпорт (продовольчі товари - бл.30%, машини і обладнання, промислові товари - від цементу до автомобілів) - $ 17,3 млрд (г. ч. країни ЄС - 43,1%; США - 18,0%; країни Азії та Африки - 17,5%). Експорт (нафта і нафтопродукти, бавовна і текстиль, різні сільськогосподарські культури - рис, картопля, фрукти і овочі) - $ 13 млрд (г. ч. США - 38,3%; країни ЄС - 29,3%; арабські країни - 13,0%; країни Азії та Африки - 11,2%).

За даними Центрального банку Єгипту внутрішні і зовнішні борги складають 919 млрд. єг. ф. (168,6 млрд. дол. США). Держаний борг на душу населення становить 13,2 тис. єг. ф. (2,42 тис. дол. США). Зовнішній борг збільшився до 32,4 млрд. дол. (жовтень 2009 р.), внутрішній борг - до 813,7 млрд. єг. ф. (149,3 млрд. дол. США). Чистий державний борг банкам у листопаді становив 310,7 млрд. єг. ф. (57 млрд. дол.).

У першому півріччі 2009/2010 ф. р. Державний бюджет збільшився до 58 млрд. єг. ф., або на 62%. Надходження до бюджету скоротилися на 28%, тоді як доходи від податків - на 10%.

Державні видатки бюджету скоротилися на 6,8% і склали проти 152,4 млрд. єг. ф. проти 163,5 млрд. єг. ф. відповідного періоду минулого року.

Державні доходи також зменшились на 25,8% і склали 94,7 млрд. єг. ф. проти 127,7 млрд. єг. ф. протягом того ж періоду.

Доходи від податку на корпорації скоротилися на 36% і досягли 17,7 млрд. проти 27,7 млрд., митних зборів - на 4,3% (6,6 млрд.), доходи з податку на нерухомість збільшились з 1 млрд. до 4,1 млрд. єгф., від послуг і податку на додану вартість - на 2% і досяг 30 млрд. єг. ф.

У 2009 р. число безробітних виросло на 2,375 млн. чол. Рівень безробіття у містах становив 9,4%, у сільській місцевості - 12,9%. Серед чоловіків безробіття становило 7,7%, жінок - 29,9%. Кількість зайнятих робітників збільшилось до 22,887 млн. чол. або на 41 тис. більше минулого року, з яких:

чоловіків 18,409 млн. роб.

жінок - 4,6 млн.

Передбачається, що 70% державного бюджету на 2011/2012 ф. р. бюджету буде спрямовано на соціальну сферу, передусім на збільшення субсидій на споживчі товари і заробітну плату. Так, асигнування на заробітну плату, премії та компенсацій у державному секторі збільшаться до 95 млрд. єг. ф. проти 86 млрд. у 2009/2010 ф. р., або на 10%. Крім цього, будуть збільшені державні капіталовкладення до 30 млрд. єг. ф. для активізації ринку і створення нових робочих місць, що на 3 млрд. більше порівняно з попереднім роком. Очікується, що витрати на сферу освіти, охорону здоров'я, транспорт збільшаться на 10%. Доходи нового бюджету від податкових зборів очікуються на рівні 131 млрд. єг. ф. проти 121 млрд. у 2011/2012 ф. р. Надходження від нафти збільшаться до 27 млрд. єг. ф. В результаті світової фінансової кризи єгипетська економіка втратила 60 млрд. єг. ф. і 12 млрд. дол. США. Зменшення темпів економічного росту з 7,2% у 2008 р. до 5,2% у 2009 р. призвело до суттєвих збитків у галузях економіки. Нафтова галузь втратила приблизно 3,5 млрд. дол. США, Суецький канал - 435 млн. дол., ВВП скоротився на 8,4%, нафтовий експорт - на 719 млн. дол., туризм - 339 млн. дол. грошові перекази єгиптян за кордоном - на 1,19 млрд. дол.

Головними причинами втрат єгипетської економіки стали:

Ш скорочення світового попиту;

Ш нестабільність цін на нафту;

Ш спад світової торгівлі і морських перевезень;

Ш зменшення потоку в Єгипет іноземних туристів у світлі світового економічного спаду попиту на єгипетську робочу силу за кордоном, передусім в арабських країнах.

У світлі нестабільності світових ринків капіталів також понесли фінансові збитки світові інвестиційні компаній, знизились процентні ставки на іноземні капіталовкладення, акції іноземних компаній на єгипетській фондовій біржі та їх продаж за урядові векселя.

Програма залучення іноземних інвестицій в Єгипет протягом наступного періоду буде зосереджена на країнах Південної Азії, які досягли успіхів у розвитку власних економік, таких як:

ь Китай;

ь Японія;

ь Сінгапур;

ь Корея;

ь Малайзія;

ь Індія;

ь В'єтнам;

Найближчим часом Єгипет планує вкласти у розвиток економіки близько декількох мільярдів єг. ф. і збільшити обсяг експорту до 200 млрд. єг. ф.

Єгипет зараз більше потребує інвестицій не в енергоємні сфери, які не забезпечують додаткової вартості для єгипетської економіки, таких як виробництво: алюмінію, добрив, цементу, заліза, нафтопродуктів а орієнтується на реалізацію трудомістких і енергозберігаючих проектах із залученням в них іноземних капіталовкладень.

В рамках виборчої програми Президента АРЄ Х. Мубарака "1000 компаній" реалізовано понад 100 нових проектів, які створили понад 280 тис. робочих місць. Окрім цього, було засновано понад 2700 малих і середніх підприємств, які забезпечили 14 тис. робочих місць. Зараз знаходиться у стадії створення 3630 проектів інвестиційною вартістю понад 38 млрд. єг. ф., які забезпечать робочими місцями близько 115 тис. єгиптян.

Основна увага у сфері розвитку промислових проектів зараз більше надається не Каїру, Александрії і дельті Нілу, а Верхньому Єгипту, куди Уряд планує залучити нові інвестиції та підвищити у цьому регіоні життєвий рівень місцевого населення.

Міністерство торгівлі і промисловості АРЄ розробило план розвитку Верхнього Єгипту, Нової Долини і Дельти, на який виділило 3 млрд. єг. ф. У 2007 р.1,4 млрд. було призначено для розвитку 35 промислових зон у 25 губернаторствах, з яких Верхній Єгипет отримав 50%, Дельта - 28%, Синай і міста вздовж каналу - 14%, Великий Каїр - 30. Приблизно 815 проектів інвестиційною вартістю 8,6 млрд. ф. були залучені в привілейованих зонах.

У 2009 р. в Єгипті створено 6727 компаній, що на 252 компаній менше порівняно з минулим роком (6979), а акціонерний капітал компаній за цей період скоротився на 3,6 млрд. єг. ф. до 14,8 млрд.

Найбільше компаній було створено у 2009 р. у приватному секторі - 3095 з акціонерним капіталом 3,7 млрд. єг. ф. проти 2718 компаній з капіталом 4,1 млрд. у 2008 р. У промисловому секторі засновано 1132 компанії з акціонерним капіталом 3,4 млрд. єг. ф. проти 1686 компаній з 4,2 млрд. у 2008 р. У будівельному секторі - 825 компаній з 3,52 млрд. акціонерного капіталу проти 936 компаній і 3,95 млрд. капіталу у 2008 р.; сільському господарстві - 549 компаній з 1,3 млрд., секторі зв'язку та інформаційних технологій - 542 компанії з 351,9 млн. капіталу проти 381 компанії з 254,3 млн. єг. ф. у 2008 р. Приблизно 475 компаній було створено у туристичному секторі з 2,56 млрд. акціонерного капіталу проти 388 компаній з 2,43 млрд. у 2008 р.

За інформацією Генеральної організації інвестицій і вільних зон Єгипту у 2009 р. загальний обсяг прямих іноземних інвестицій скоротився на 5 млрд. дол. США до 12,83 млрд. дол. проти 17,8 млрд. дол. у 2008 р.

За інформацією Міністерства протягом першого кварталу 2010 р. в Єгипті буде введено в дію низку промислових проектів, а саме: у м. Суец буде запущено завод зі складання автобусів з 1,5 млрд. єг. ф. єгипетсько-бразильськими інвестиціями, а у м 10-го Рамадану - металургійний завод інвестиційною вартістю 2 млрд. єг. ф та два цукрових заводи, перший - у м. Ісмаілія інвестиційною вартістю 1,5 млрд. єг. ф., другий - поблизу автомагістралі Каїр-Александрія з 2 млрд. єг. ф. єгипетсько-американських інвестицій.

Також у м. Ісмаілія почнеться будівництво арабсько-єгипетського паперового заводу інвестиційною вартістю 3 млрд. єг. ф.

Крім цього, найближчим часом будуть видані ліцензії на спорудження нових 12 цементних заводів, що дозволить довести до 2020 р. внутрішнє виробництво цементу з 58 до 77 млн. тонн на рік.

У першому кварталі поточного року будуть створені дві аграрно-промислові зони у районі WadiAl-Natrounта NagHamadi, кожна з яких включатиме 15 переробних заводів і 5 тис. федданів (феддан = 0,42 га) культивованих площ для вирощування зернових. Ці проекти будуть реалізовані відповідно до національної програми створення 12 аграрно-промислових зон, спрямованої на розширення виробництва продовольства згідно міжнародних стандартів та збільшення сільськогосподарського експорту.

У 2009 р. Міністерство торгівлі і промисловості АРЄ прийняло рішення про збільшення протягом наступних 4 років обсягу експорту з 95 млрд. єг. ф. до 200 млрд. єг. ф. шляхом:

§ збільшення інвестицій у розмірі 60 млрд. єг. ф.

§ створення 300 тис. нових робочих місць

§ покращання кваліфікації 600 тис. робітників

§ укладення міжнародних угод

§ покращання якості виробництва

§ залучення внутрішніх, арабських та іноземних капіталовкладень

§ розвиток досліджень та інновацій

З іншого боку, згідно із заявою Міністра нафти АРЄ Самеха Фагмі, Єгипет зараз вивчає питання імпорту природного газу з Іраку з метою забезпечення внутрішніх потреб та завантаження власних потужностей по скрапленню природного газу. Єгипет володіє одним з найбільших у світі комплексом по скрапленню природного газу, що знаходиться у прибережному місті Дам'єтта та може бути використаний для реекспорту іракського газу. Комплекс вартістю 1,3 млрд. дол. США здатний протягом року переробити 7,5 млрд. куб. м природного газу у 4,8 млн. тонн скрапленого газу.

Враховуючи, що зараз темп промислового розвитку Єгипту становить 8% на рік, а загальний обсяг видобутку природного газу - 6%, який не здатний забезпечити внутрішній попит, Комітет енергетики правлячої партії НДП дав "зелене світло" міністерству нафти для імпорту іракського природного газу для підтримки розвитку промисловості Єгипту та кращої конкуренції з Туреччиною, яка є найбільшим торговцем газу в регіоні.

Разом з тим, що через світову фінансову кризу зазнала негативного впливу нафтовидобувна промисловість Єгипту, передусім через скорочення цін на нафту, припинення, відкладення або уповільнення багатьох нафтовидобувних проектів.

Зараз нафтова промисловість Єгипту стоїть перед багатьма викликами, серед яких швидке зростання внутрішніх потреб на нафтопродукти і збільшення на них субсидій, серед зовнішніх - коливання світових цін на нафту та природний газ, зростання проектних затрат, регіональна конкуренція у залученні іноземних капіталовкладень та інвестицій у модернізацію нафтопереробних заводів. Станом на кінець 2009 року, нафтові запаси Єгипту досягли 4,2 млрд. барелів, а норма споживання нафти склала 651,3 барелів на день, що на 6,8% більше за аналогічний показник попереднього року.

Незважаючи на незначні нафтові запаси Єгипту у порівнянні з основними нафтовими країнами, АРЄ залишається на шостому місці за обсягом нафтових запасів серед країн Африки (з 3,5% нафтових запасів континенту).

У 2009/2010 ф. р. субсидій на нафтопродукти збільшились до 66 млрд. єг. ф. (у 1998-1999 р. р - 1 млрд. єг. ф.), що через різницю між реальною вартістю виробництва і відпускною ціною на місцевому ринку призводить до втрат у нафтовому секторі. За останні 10 років у пошук та розвідку нафти було залучено 25 млрд. дол. інвестицій. В Єгипті виробництво нафти зросло до 2 млн. барелів, природного газу - до 18,2 млрд. барелів еквівалентних нафти. На нафтовий експорт припадає 45% усього єгипетського експорту. Підтвердженні запаси природного газу в Єгипті склали 77,7 млрд. куб. футів у 2008/2009 фін. році, згідно даних Міністерства нафти АРЄ.

На думку єгипетських експертів, запаси природного газу в Єгипті не відповідатимуть внутрішнім потребам протягом не більше 30 років, що в дійсності, є дуже коротким періодом. Це вимагає від керівництва країни дотримуватись стратегічного плану Міністерства нафти Єгипту, згідно якого третина запасів повинна експортуватися, друга третина повинна використовуватися для потреб країни, а інша - зберігатися для майбутніх поколінь.

Протягом першого півріччя 2009 р. в Єгипті було вироблено 70,84 млрд. кВт/год електроенергії (130 млрд. кВт/год 2008/2009 ф. р.) проти 68,2 млрд. кВт/год порівняно з відповідним періодом минулого року та зросло на 5,4%. Тепловими електростанціями вироблено приблизно 63,78 млрд. кВт/год електроенергії (90%), гідроелектростанціями - 6,51 млрд. кВт/год (9,2%) і вітровими станціями - 0,55 млрд. кВт/год (0,8%).

За розрахунками Міністерства електроенергетики АРЄ для забезпечення виробництва електроенергії в Єгипті протягом наступних 20 років потрібно буде 35 трлн. куб. футів природного газу. Протягом цього періоду Міністерство електроенергетики АРЄ планує довести енергогенеруючі потужності до 6300 МВт.

Житловому сектору належить близько 40% спожитої енергії, промисловості - 32%, 10,5% - підприємствам комунального господарства. Сьогодні електроенергією забезпечено 99,3% населення країни.

Протягом першого півріччя в електроенергетику було вкладено 5,5 млрд. єг. ф., що на 2% менше у відповідному періоді минулого року, з яких 4,35 млрд. єг. ф. було вкладено компаніями з виробництва, розподілу і транспортування електроенергії.

Слід зазначити, що в Єгипті існує велика різниця між споживанням і виробництвом енергії, який імпортує 37% своїх потреб. Єгипет планує скоротити цю різницю до 10%. Для виробництва одиниці продукції вартістю 1000 дол. США в Єгипті використовується 0,5 еквіваленту тонни палива, в той час коли в:

· Тунісі - 0,43

· Туреччині - 0,34

· Мексиці - 0,28

· Греції - 0,17

На промислову галузь Єгипту припадає 47% енергії, 40% енергії споживається у металургійній галузі (виробництво арматури), 22% - при виробництві добрив і 15% - при виробництві цементу. Якщо уряд не буде застосовувати відновлювальні види енергії, то різниця між споживанням і виробництвом через 15 років збільшиться до 67%.

Єгипет намагається скоротити бюджетний дефіцит, за рахунок зменшення субсидій на енергоносії. Споживання електроенергії в Єгипті щороку підвищується приблизно на 6,9%, що призводить до збільшення обсягів закупівлі природного газу енергетичними сервісними компаніями. Єгипет щороку витрачає близько 3 млрд. єг. ф.

Єгипетська холдингова електрична компанія - єдина компанія, яка відповідає за виробництво електроенергії і виділяє 3 млрд. єг. ф. субсидій для підтримання низьких цін. Виділення значних субсидій на виробництво електроенергії, що призводить до дефіциту бюджету, змушує Уряд думати про часткову приватизацію електроенергетичного сектору з метою їх скорочення.

Враховуючи, що на сьогодні в країні повністю використані наявні внутрішні гідрологічні джерела та необхідність поступового скорочення споживання природного газу для виробництва електроенергії, в рамках Національну програму використання відновлювальних видів енергії сонця і вітру (прийнята у квітні 2007 р.) Єгипту планує довести їх частку у виробництві електроенергії до 20% у 2020 р.

У 2009 р. Єгипет підписав угоду з Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) про надання Єгипту 120 млн. євро займу для фінансування проектів по спорудженню вітрових і гідроелектростанцій.

З метою фінансування проектів по спорудженню вітрових електростанцій, заплановано також створення фонду з капіталом 500 млн. євро, засновниками якого будуть: ЄІБ, German Bank, BuildingFrench Development Authority.

єгипет економіка бюджетний дефіцит

Наприкінці 2009 р. були завершені проектні роботи з будівництва першої сонячної теплової електростанції в Єгипті. Уряд Японії виділить пільговий кредит у розмірі 200 млн. дол. США на додаток 50 млн. дол. США, виділених GlobalEnvironmentFacility для фінансування станції вартістю 2 млрд. дол. США. У грудні був запущений паровий модуль третього блоку станції Аль-Кораймат потужністю 250 МВт/годин.

Уряд АРЄ виділив 1,5 млн. федданів (0,42 га) державних площ для будівництва вітрових електростанцій потужністю 30 000 МВт. За розробку і реалізацію проектів відповідає Адміністрація відновлювальної енергії, які будуть запропоновані інвесторам з правом користування і управління і подальшою приватизацією цих площ відповідно до Декрету №168/2009 Президента Єгипту. Площі, придатні для будівництва вітрових станцій, що знаходяться в губернаторствах Бені-Суеф, Мінія і Асьют, виділені в рамках Програми розвитку відновлювальної енергії, виробництво якої єгипетський уряд планує довести до 20% від загального виробництва до 2010 р.

Міністерство електрифікації та енергетики Єгипту заявило про будівництво електростанції в Айн-Сохна (губернаторство Суец) за участі приватного сектору. Будівництво електростанції в Айн-Сохна буде завершено в 2012-2013 р. р. і стане першим таким спільним проектом при підтримці єгипетського банку "Аль-Ватані" та Національного банку Кувейту. Після заборони приватизації об'єктів енергетичної галузі, участь приватного сектору у спорудженні зазначеної станції фактично є поступкою Уряду АРЄ, оскільки інвестори не здатні покривати щорічні 3-х млрд. субсидії, які забезпечує державний сектор.

Часткова приватизація базується на партнерстві між урядом і приватним сектором, за умови, що уряд має контрольний пакет акцій не менше 51% акцій у проекті. Уряд заохочує приватний сектор до участі в проектах шляхом забезпечення близько 2 млрд. єг. ф. пільгових кредитів.

Крім цього, з метою підтримки національної промисловості, заощадження іноземної валюти і збереження місцевої робочої сили, Міністерство електрифікації АРЄ планує збільшити частку місцевої складової в енергетичних проектах до 50%, що підтримують більшість національних енергетичних компаній та підприємств. Зокрема, керівництво єгипетської кабельної компанії "Аль-Сувайді Груп" (найбільше підприємство на Близькому Сході і Африки) вважає, що єгипетські енергетичні підприємства здатні сьогодні забезпечити галузь місцевими компонентами на 60%, такими, як кабелі, трансформатори і т.д.

Протягом 2010 р. Європейський інвестиційний банк (European Investment Bank (EIB) надасть підтримку Єгипту у розмірі 400-500 млн. євро для реалізації інвестиційних проектів в енергетиці, зокрема у нафтогазовому секторі, у галузі виробництва і передачі електроенергії, охорони навколишнього середовища, виробництва електроенергії за допомогою відновлюваних джерел енергії. ЄІБ, який є головним кредитором середземноморських партнерів, протягом 2007-2013 рр. має виділити 10 млрд. євро на інвестиційні проекти країн Середземномор'я:

1. Єгипет

2. Алжир

3. Марокко

4. Туніс

5. Сирія

6. Ліван

7. Йорданія

8. Ізраїль

З цих 10 млрд. євро до Єгипту планується направити 3 млрд. євро. У 2009 р. ЄІБ разом з "Citadel Financial Investment" та "International Finance Institution" заснували Фонд реставрації Сфінкса (Sphinx Fund for Restructure) з бюджетом 100 млн. дол. США.

Серед країн Близького Сходу Єгипет залишається одним з найбільших імпортерів арматури. Так, протягом 2009 р. у загальному арабському імпорті щомісячний єгипетський імпорт арматури виріс до 22% і становив 2,6 млн. тонн. Протягом 2009 р. Туреччина посіла перше місце серед експортерів на єгипетський ринок арматури. Приблизно 30 турецьких компаній експортували в Єгипет 2,5 млн. тонн арматури на суму 2 млрд. дол. США.

У 2009 р. у Єгипті внутрішнє споживання сталі склало 7,9 млн. тонн, а внутрішнє виробництво - приблизно 5,6 млн. тонн. Передбачається, що у 2013 р. потреби Єгипту в арматурі збільшаться до 12 млн. тонн.

Станом на кінець 2009 р. в Єгипті вироблено 5,4 млн. тонн арматури та 8,5 млн. тонн губчатого заліза. Протягом наступних 5 років планується довести виробництво заліза та сталі до 19 млн. тонн.

У 2007 році Міністерство торгівлі і промисловості Єгипту видало ліцензії компаніям: "Ezz Steel", "Bishay", "Suez Steel", "Arcelor Mittal", "Tibah" на будівництво нових потужностей з виробництва 11,6 млн. тонн губчатого заліза і 6,9 млн. тонн квадратної заготовки. Так, у 2010 р. компанія "Tibah", має розпочати виробництво сталі загальними обсягом 450 тис. тонн на рік. Найближчим часом компанія "Arcelor Mittal" має реалізувати проект з виробництва 1,6 млн. тонн губчатого заліза та 1,4 млн. тонн заготовки, а компанії "Ezz Steel", "Bishay" та "Suez Steel", планують розширити свої виробництва з випуску заготовки відповідно 1,7, 2, 2,6 млн. тонн.

Міжнаціональна компанія "Пепсі" має серйозні плани виходу на єгипетський ринок виробництва масла та соків шляхом підписання контракту з компанією "Almarai" (Саудівська Аравія).

Згідно з контрактом, "Almarai" передасть створену в Єгипті для агропромислових проектів міжнародну компанію "Beyti" у спільне підпорядкування "Пепсі" та "Almarai".

"Almarai" - найбільша на Близькому Сході компанія з виробництва масла у жовтні 2009 р. купила єгипетську "Beyti" за 115 млн. дол., якій належало 180 федданів землі. Це була друга операція "Almarai" після купівлі нею 75% йорданської компанії "Тиба" для виробництва масла і соків за 126,4 млн. дол. США.

З іншого боку, у лютому 2009 р. "Пепсі" підписала з "Almarai" угоду про створення "DairyandJuiceInternationalLimitedCompany", яка передбачає взаємовигідне співробітництво у сфері виробництва масла і соків на Близькому Сході та його розширення на Північну Африку та Південно-Східній Азії. Даючи оцінку підписання даної угоди, Голова правління однієї з найбільших єгипетських компаній з виробництва молочних продуктів та соків "Juhayna" Сафват Табет вважає, що вихід нових компаній на єгипетський ринок матиме позитивні ефекти для споживачів, оскільки інші компанії конкуруватимуть між собою, таким чином, покращуючи якість своєї продукції.

Заснована сім років тому назад компанія "Beyti" мала один з найкращих показників росту у секторі виробництва масла і соків, яка протягом останніх 4-х років змогла збільшити продаж з 50 до 300 млн. єг. ф. приблизно 600% -го темпу росту. "Beyti" належить 20% єгипетського ринку молочних продуктів і 20% соків. "Beyti" має свої заводи в м. Александрія, Верхньому Єгипті, на Синаї і "Almarai" планує збільшити їх кількість.

Обсяг ринку харчової промисловості Єгипту складає 100 млрд. єг. ф., загальна вартість харчових продуктів і сільськогосподарський експорт зернових культур - 20 млрд. єг. ф. (2009 р.) Подальший розвиток промисловості залежить від розширення нових площ сільськогосподарських земель та інвестицій у будівництво нових заводів в результаті чого переробка сільськогосподарської продукції збільшиться з 8% до 40%. На сьогодні вже виділено 350 млн. єг. ф. для будівництва нових заводів. Всього в Єгипті діє 6218 підприємств харчових продуктів.

За даними Агентства промислового розвитку Єгипту (IndustrialDevelopmentAuthority-IDA) протягом 2005-2009 р. р. ним було створено 2774 промислових проекти на площі 15,3 млн. кв. м. Протягом цього періоду інвестиції у промисловість Єгипту збільшились з 18 до 75 млрд. єг. ф. У 2009 р. промисловий експорт склав близько 63 млрд. єг. ф., а темп промислового виробництва виріс з 5 до 10%. У 2009 р. у промисловому секторі було збережено близько 250 тис. робочих місць. Також було створено 5 промислових зон і 788 інвестиційних проекти на загальну вартість 5,4 млрд. єг. ф.

Промисловий сектор отримує приблизно 32% банківських кредитів, хоча його частка у ВВП становить тільки 17%. На промисловий сектор припадає 90% кредитів Банку індустріального розвитку, які становлять 3 млрд. єг. ф. і розподілені між іншими секторами - сектор текстилю та готового одягу (19%), харчової промисловості (13%), металургійної (21%), хімічної (22%), послуг (29%), торгівля (15%).

Єгипетський експорт в Китай виріс на 136% і становив 633 млн. дол. США за січень - вересень 2009 р. проти 268 млн. дол. за відповідний період минулого року. Єгипетський імпорт з Китаю за цей період скоротився на 7% і склав 2,75 млрд. дол. проти 2,97 млрд. дол. у 2008 р. Обсяг торгівлі за 9 місяців 2009 р. досяг 3,378 млрд. дол. проти 3,233 млрд. дол. у 2008 р. Єгипетський експорт до Китаю збільшився за рахунок збільшення поставок мармуру (63 млн. дол.), пального (275 млн. дол.), скла та виробів з нього (109 млн. дол.)

Згідно даних Міністерства туризму Єгипту у 2009 р. надходження від в'їзного туризму скоротилися на 2,1% і склали 10,76 млрд. дол. США. У минулому році Єгипет відвідало 12,5 млн. іноземних туристів, які провели 126,5 млн. туристичних ночей, що на 2,3% менше ніж у минулому році.

У 2009 р. Росія посіла перше місце серед країн-експортерів туризму в Єгипет з 2,035 млн. туристів, за якою йдуть:

1) Великобританія - 1,37 млн.

2) Німеччина - 1,2 млн.

3) Італія - 1,05 млн. туристів

4) Франція посіла 5-те місце, далі:

5) Польща

6) Лівія

7) Саудівська Аравія

8) США

9) Україна

Інвестиції єгипетських компаній в Судан у промисловість, торгівлю і сферу послуг зросли до 2,5 млрд. дол., а торговельний обмін у 2009 р. досяг 600 млн. дол. США проти 215 млн. дол. у 2005 р. Єгипет реалізує у Судані спільні проекти у тваринництві і сільському господарстві, зокрема обробка одного мільйона землі під зернові (пшениця, кукурудза), виробництво біопалива.

5-го січня 2010 р. у приміщенні Генеральної адміністрації інвестицій і вільних зон Єгипту (GeneralAuthorityforInvestmentandFreeZones - GAFI) був підписаний меморандум про взаєморозуміння між Єгипетскою державною холдинговою будівельною компанією та Zawaya Group for Investmentand Development щодо будівництва ділянки автомобільної магістралі від Асуану (Єгипет) та Донголо (Судан) інвестиційною вартістю 600 млн. дол. США. Підписання документу відбулося через декілька після візиту Прем'єр-міністра Єгипту Ахмеда Назіфа до низки африканських країн Нільського басейну.

Нова автомобільна магістраль проходитиме через деякі країни COMESA і з'єднає м. Александрія з м. Кейптаун, а довжина нової ділянки становити 390 км між Аргін і Донгола, яка включатиме також 60 км селищних доріг і 114 км дороги від єгипетсько-суданського кордону до м. Асуан. Будівництво автомагістралі передбачає також реалізацію життєво важливих проектів у сфері сільського господарства, послуг та туризму на суму 150 млн. дол. США

Безробіття. На початку 90-х Єгипет був однією з найбідніших країн світу. Дефіцит бюджету становив понад 20% ВВП, неухильно збільшувалися темпи інфляції, а обслуговування зовнішнього боргу обходилося Єгипту у 50 центів за кожен отриманий долар. Однак уже до середини минулого десятиліття стрімкими успіхами єгипетської економіки був вражений весь світ. У 1996 році більшість макроекономічних показників говорило про здоровий стан економіки, і країна вступила до наступної стадії структурних реформ - проведення приватизації і дерегуляції. У 1998 році закінчився другий рік дворічного резервного угоди з МВФ, і воно не було відновлено. На той момент економіка Єгипту вже була в змозі нормально функціонувати і без кредитів. МВФ ставив Єгипет всім у приклад, як одного з найбільш успішних своїх учнів.

Раптом Єгипет "скотився". І це відбулося на тлі досить сприятливих зовнішніх факторів: зростання цін на нафту (на яку доводиться близько половини експорту Єгипту) і пожвавлення азіатських економік. Крім того, почалося пожвавлення доходів від туризму, основною статті валютних доходів Єгипту. Особливо болісно песимістичні очікування щодо темпів економічного зростання виглядають на тлі високого рівня безробіття. Певний негативний вплив на економіку Єгипту, безумовно, зробили політична та соціальна нестабільність, що виникла внаслідок тривалої близькосхідного конфлікту, а також загрози його розповсюдження в регіоні. Однак такого стану речей сприяв і ряд внутрішніх факторів. Приватний сектор Єгипту скоротився на 5% за останній рік в результаті недостатньої ліквідності в економіці. На їхню думку, державний сектор витіснив приватний і привів до зростання процентних ставок. Так якщо туризм і нафтовидобуток процвітають, то ринок нерухомості перебуває в занепаді.

Але деякі важливі показники виглядають позитивно.13% -ва девальвація єгипетського фунта після того, як у квітні минулого року було скасовано його номінальна жорстка прив'язка до долара, справила мінімальний вплив на рівень інфляції, що склав 2,8%. Національні валютні резерви перевищують $ 14 млрд., що може покрити 10 місяців імпорту, а зовнішня позиція Єгипту на боргових ринках зараз досить стійка. Єгипет навіть випустив свої єврооблігації.

Потенціал Єгипту величезний: вигідне географічне положення на перетині судноплавних шляхів, унікальні пам'ятки архітектури, які приваблюють сюди туристів, 66 мільйонне населення і великі ненасичені ринки. Одним із завдань, поставлених урядом, є розвиток інформаційно-технологічних галузей економіки. Цьому повинні були сприяти приватизація державних підприємств і лібералізація законодавства про іноземні інвестиції. Тим не менш, із запланованих до приватизації 314 державних компаній, було приватизовано не більше 150 компаній, і часто уряд зберігав за собою контрольний пакет акцій. При цьому не був приватизований жоден з чотирьох великих державних банків, що ускладнює можливість одержання кредиту приватними компаніями.

Тим не менш, у Єгипту зараз є новий стимул до реформ. Найближчим часом він приступить до виконання договору про співпрацю з Європейським Союзом, який повинен сприяти вступу Єгипту в Середземноморську зону вільної торгівлі після закінчення десяти років. Даний процес вимагає тривалої і поступової лібералізації і буде чинити тиск на місцевих виробників, як приватних, так і державних, працювати більш ефективно.

Размещено на Allbest.ru