Поняття інтеграції в сучасному суспільствознавчому дискурсі: визначення у різних теоретичних контекстах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Поняття інтеграції в сучасному суспільствознавчому дискурсі: визначення у різних теоретичних контекстах

інтеграція сучасний процес

У сучасних умовах суспільства Другого модерну, коли » провідну роль відіграють інформаційні технології, комп'ютерна і телекомунікаційна техніка, нанотехнології і генна інженерія (шостий технологічний уклад)»[1], відбуваються глобальні процеси, одним з основних проявів яких є регіональна інтеграція. Подібне обумовлено тенденцією «розмивання» кордонів національних держав внаслідок збільшення впливу ТНК і державних наднаціональних структур[2]. Значний вклад у вивчення інтеграційних процесів внесли багато зарубіжних і вітчизняних аналітиків. Однак зміст поняття інтеграції з різних причин часто перебував поза сферою уваги дослідників і мав досить розпалив частий і неоднозначний характер[3;4]. Між тим,чітке розуміння змісту понять дозволяє уникнути багатьох розбіжностей у поглядах не тільки вчених, але й суб'єктів прийняття політичних рішень. Тому метою даної роботи є розкриття комплексного змісту поняття інтеграції в сфері міжнародних відносин. Завдання дослідження пов'язані з висвітленням основних тенденцій у вивченні поняття інтеграції в зарубіжних і вітчизняних суспільних науках; виділенням і характеристикою базових рівнів (вимірів) розгляду інтеграції ; аналізом основних визначень вказаного поняття; виведенням найбільш зручної його дефініції з урахуванням сучасних умов.

Вперше поняття «інтеграція» (відлат. integratio-відновлення, поповнення; integer-цілий) було введено у політичний словник у1920- тірр. завдяки німецьким дослідникам Р. Шмеду, Х. Кельзену і Д. Шиндлеру, які характеризували його як добровільне та взаємовигідне об'єднання людей або держав (суб'єктів) в самостійну соціально-політичну цілісність (спільноту) [5,с.354]. Надалі теоретичні підходи експертів визначалися специфікою розвитку міжнародного співтовариства після Другої світової війни. Інтеграція розглядалася крізь призму федералізму, функціоналізму, неофункціоналізму, комунікативної теорії, міжурядового підходу і т.д., кожен з яких вкладав свій сенс у зазначене поняття[4;6;7].

У рамках радянської історіографії суспільних наук визначення поняття інтеграції було детерміноване ідеологічним впливом. Понятійної термінологічні видання радянського періоду найчастіше представляли такі дефініції цього поняття, які були занадто абстрактні, або мали тавро ідеологічного протиборства двох систем [8, с. 210]. При цьому «соціалістична економічна інтеграція» виділялася в окремий термін. Зпочатком1990-хрр.-підвпливомзначнихсуспільно-політичних змін дослідники нових незалежних держав отримують можливість вивчати інтеграційні процеси вільно від ідеологічного диктату. Виникає потреба осмислення численних теоретичних підходів, що часто подають принципово різні дослідницькі позиції. Останнє обумовлює необхідність відокремлювати ідеологічні штампи від наукових висновків, орієнтуючись на вивчення певного сегменту інтеграції, що відображає її конкретну сторону. У зв'язку з цим зміст поняття інтеграції, що загалом має на увазі» об'єднання в ціле будь-яких частин»[10,с.191], у сфері міжнародних відносин може розглядатися в межах двох вимірів (рівнів): глобально-історичного (широкого)та практичного(вузького)[3, с.118].

Одним з перших сутність глобально-історичного виміру інтеграції спробував охарактеризувати російський філософ, що перебував в еміграції, Г. Федотов.»Вся історія, - писав віну 1947р.,- може бути розглянута (…) як зміна процесів інтеграції та дезінтеграції. Можна назвати перший процес зростанням, розвитком,об'єднанням або ж завоюванням,поневоленням, асиміляцією, другий-занепадом, розкладанням, або звільненням, народження нових націй, залежно від того, яка державність чи народність стоїть у центрі наших інтересів. Галльські війни Цезаря принесли з собою смерть кельтської Галліїі народження Галлії римської. Розпад Австро-Угорщини є звільнення Чехії,Польщі та Югославії»[11]. Дані твердження відобразили і доповнили в працях аналітики різних країн, які розглядали інтеграцію (часто навіть не позначаючи цим найменуванням зазначений процес)у площині історичних циклів злету і занепаду імперій (великих держав) [12], аналізуючи алгоритм реакції елементів (соціальних організмів) імперських просторів в умовах того чи іншого циклу[13]. Також інтеграція розглядалася як процес глобального політичного розвитку, який, слідуючи історичному досвіду, малих вили подібний характер. Це проявлялося у чергуванні» епох соціокультурної інтеграції з відповідною централізацією політичного життя й епох диференціації,посилення політичної,соціальної, культурної гетерогенності світу»[14, с.213].

Практичний (вузький) вимір (рівень) інтеграції в галузі міжнародних відносин визначає дане поняття залежно від сфери реалізації(економічна, політична, культурно-гуманітарна тощо.) як процес,» що веде до об'єднання різних держав та інших політичних сил, до координації та зближення їх діяльності» [15, с. 98]; процес «згуртування, злиття громадських, державних структур у межах держави або у більш широку міждержавну спільноту» шляхом створення» нових інститутів влади з передачею їм частини суверенних прав національних політичних органів»[16,с.122-124]. Розгляд інтеграції у площині практичного виміру був обумовлений специфікою перебігу інтеграційних процесів у світі після Другої світової війни,коли відбувалося їх прискорення і конкретизація у сфері спеціалізації створюваних об'єднань, про що свідчить досвід Європи(ЄС),Північної Америки(НАФТА)та Південно-СхідноїАзії(АСЕАН)[2;6]. Приклад цих інтеграційних структур демонструє, що на сучасному етапі інтеграція в міжнародних відносинах є більшою мірою процесом зближення рівні в соціально-економічного розвитку держав в рамках функціонуючих інститутів[3;7].

Відмінною рисою сучасних інтеграційних процесів виступає закономірність, дотримуючись якої «більш-менш успішна наднаціональна інтеграція спочатку просувалася в економічній сфері, тоді як військово-політичні стосунки тривалий час залишалися на міждержавному рівні компетенції» [17,с.57].» Порівняно з іншими формами міждержавних союзів істотна відмінність об'єднань інтеграційного типу полягає в тому, що розвиток таких формувань значно більше залежить від політичної гомогенності та аксіологічної (ціннісної)складової, ніж від наявності спільних оборонних функцій, які можуть з'явитися на відносно зрілих, пізніших стадіях інтеграції. При цьому ознаки гомогенності мають найбільш істотне значення в сенсі стабільності політичних систем, однорідності механізмів ухвалення рішень та домінування споріднених течій у політичному житті» [17, с.61]. Виділяється п'ять основних етапів еволюції сучасних інтеграційних об'єднань, кожен з яких можна розглядати як окрему інтеграційну структуру: зона вільної торгівлі; митний союз;спільний ринок;економічний союз; політичний союз [2,с.430-431].ЄС, починаючиз1951р.(створення Європейського Об'єднання вугілля і сталі), пройшов через усі зазначені етапи перш ніж практично через 50 років почала функціонувати (непозбавлена, однак, видимих недоліків) система інститутів, які забезпечують управління та координацію єдиної політичної лінії в середині Співтовариства [6;7]. Тому багато експертів наводять досвід ЄС як зразок» справжньої» інтеграції сучасних умовах, що (на відміну від інших форм об'єднань ) на практиці продемонструвала свою життєздатність при переході до стадії політичного союзу [2;3;4;17].

Спеціального розгляду потребують інтеграційні процеси на пострадянському просторі, перебіг і зміст яких, визначаючись особливостями досвіду трансформації та геополітичного положення держав, можуть означати пошук нових форм інтеграції [18]. Але відмінності у формах інтеграційних об'єднань не суперечать об'єктивній постійності інтеграції як процесу, що - навіть з урахуванням наявності охарактеризованих складнощів, пов'язаних з його визначенням,- дозволяє вивести універсальні дефініції поняття інтеграції, які (з поправкою на умови конкретного історичного періоду і географічного регіону) можна використовувати при дослідженні інтеграційних процесів.

Таким чином, у глобально-історичному сенсі у сфері міжнародних відносин інтеграція уявляється процесом об'єднання (різними способами) соціальних організмів (племен, націй, держав) за умови виникнення цілісної структури (союзу,імперії,організації) нової якості з певним порядком влаштування органів влади та взаємодії структурних елементів. У контексті вузького (залежного від сфери реалізації) виміру (рівня) під інтеграцією розуміється аналогічний процес з наявністю диференціації на конкретну сферу взаємодії: економічне, військові - політичне, культурно-гуманітарне та інші об'єднання соціальних організмів з умовою виникнення цілісної структури нової якості.

Оскільки сучасні інтеграційні процеси переважно характеризуються еволюцією структур за схемою від економічного об'єднання до політичного союзу,то,власне, інтеграція набуває форми процесу зближення рівнів соціально-економічного розвитку держав в межах створюваних об'єднань. А розвиток формувань інтеграційного типу - на відміну від інших різновидів міждержавних союзів - визначається, головним чином, ступенем розвитку політичної гомогенності і аксіологічної складової в плані стабільності політичних систем та однорідності механізмів прийняття рішень.

Література

1.КононовИ.Ф.Переходко Второму модерну как вызов для социологии [ Электронный ресурс]И.Ф. Кононов.- Режим доступа: http://www.isras.ru/abstract_bank/1210013492.pdf.2. Бредіхин А. В. Європата Латинська Америка: два шляхи інтеграції/А.В. Бредіхин, В.М.Завадський// Історичні і політологічні дослідження.-2008.-№1-2 (37-38).-С.430-434.3.Ковальова А.Д. Зближення соціально - економічного розвитку в інтеграційних об'єднаннях: термінологічний аспект проблеми/ А.Д. Ковальова// Гілея: наук.вісн.-2009.-Вип.28. -С.110-120

2.РоманюкН.Еволюція теоретичних підходів до дослідження інтеграції / Н. Романюк // Вісн. Львів. нац. ун-ту ім.

3.І. Франка.-Серія» Міжнародні відносини». -2007.-Вип.21.-С.3-8.

4..Словник іншомовних слів/заред. О. С.Мельничука.- К.:УРЕ,1985.

-966с.

5.Frazer C. The Future of Europe. Integration and Enlargement/ Frazer C.-London: Rutledge, 2005.-170p.7.Schimmel fennig F. International Socialization in the New Europe: Rational Actioninan F.Schimmel fennig //European Journalof International Relations.-March2000.-Vol.6.-№1.-P.109-131.

6..Философский энциклопедический словарь/глав.ред. :Л.Ф. Ильичёв, П.Н.Федосеев, С.М.Ковалёв, В.Г.Панов.-М.: Советская энциклопедия, 1983.-840с.9.Большая советская энциклопедия. -3-е изд.-М.: Советская энциклопедия, 1972.-Т.10.-590с.10.Словарь исторических и общественно-политических терминов / авт.-сост. В.И. Васильев. - М. : ОЛМА-ПРЕСС Образование, 2005. - 604 с.

7.. Федотов Г. Судьба империй [Электронный ресурс]/Г.Федотов.- Режим доступа: http://www.krotov.info/library/21_f/fed/otov_06.html.

8. . KennedyP.The Riseand Fallof the Great Powers /KennedyP.-New York : Random House, 1987. - 677 p. 13. Юрченко С. В. Основные тенденции развития системы международных отношений и проблема актуализаци и общественного воздействия на внешнюю политику государств [ Электронный ресурс]/С.В.Юрченко//Чорноморська безпека.-2008.-№4(10).-Режим доступа: http://nomos.com.ua/conten /view/213/77/.

9. ОрловаТ.В. Історія сучасного світу (XV- XXІ століття) : навч. посіб. / Т. В. Орлова. - К. : Вікар, 2008. - 552 с.

10. Политология: словарь-справочник/М.А.Василик,М.С.Вершинин и др.-М.:Гардарики, 2000.-328с.16.Политология: энциклопедический словарь/ общ. ред. исост .Ю.И. Аверьянов .-М.: Изд-во Москов. Коммерческого ун-та,1993.-431с.17.ТолстовС.В. Двосторонні та багатосторонні союзи в практиці міждержавних відносин / С.В.Толстов//Дослідження світової політики: зб.наук. праць.-К.,

2008.-Вип.44.-С.32-66.18.BremmerI.Sub-regionalis min the Newly Independent States/I.Bremmer, A.Bailes//International Affairs.-January 1998. - Vol. 74. - № 1. - P. 131 - 147.

Размещено на Allbest.ru