Зовнішньоекономічна діяльність ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат"

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО НАУКИ ТА ОСВІТИ УКРАЇНИ

ДВНЗ "КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. В.ГЕТЬМАНА"

КРИВОРІЗЬКИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТ

Кафедра міжнародної економіки

ЗВІТ З ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ

НА ВАТ "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ"

Студента V курсу

Мирошниченко Дениса

Керівники практики:

Кулішов В.В.

Кривий Ріг - 2009

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Загальна характеристика підприємства і його міжнародної економічної діяльності

Розділ 2. Аналіз стану і перспектив розвитку міжнародної економічної діяльності на підприємстві

2.1 Технологія здійснення зовнішньоекономічних угод

2.2 Міжнародний маркетинг

2.3 Аналіз фінансового стану та оподаткування підприємства і його міжнародних економічних операцій

2.4 Діагностика зовнішньоекономічного потенціалу і ефективності міжнародних економічних відносин підприємства

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

У сучасних умовах жодна країна не може існувати відокремлено від економічних світо господарських процесів, тому виникає необхідність участі у міжнародних економічних відносинах, у світовій торгівлі.

Інтеграція підприємств у міжнародне господарське середовище є одним з найважливіших процесів входження України у ринковий простір. Ефективне здійснення зовнішньоекономічної діяльності українських підприємств можливе за умови оволодіння тією часткою світового ринку, яка відповідає можливостям природно-економічного та науково-технічного потенціалу держави.

Вихід підприємства на зовнішній ринок, участь у міжнародній економічній діяльності дозволяє розширити ринки збуту, підвищити ефективність виробництва, збільшити дохід. Тому питання участі українських підприємств у зовнішньоекономічній діяльності є дуже важливим.

Основу сучасних міжнародних економічних відносин складають світогосподарські зв'язки на мікрорівні (між фірмами, компаніями різних країн, окремими підприємцями) та на макрорівні (між країнами світу). Конкурентоспроможність окремих підприємств та галузей на зовнішньому ринку визначає конкурентний статус країни вцілому. Ускладнення виробничо-збутових і науково-технічних зв'язків на сучасному етапі розвитку виробничих сил суспільства зростає в геометричній прогресії, тим більше, якщо такі зв'язки реалізуються в межах світового господарства. Крім того, високий рівень розвитку конкурентних сил, що діють на міжнародному рівні господарювання, вимагає від суб'єкта зовнішньоекономічних зв'язків прийняття адекватних, гнучких, нестандартних і стратегічних управлінських рішень, ступінь ризику яких на зовнішніх ринках значно підвищується.

Мета переддипломної практики полягає у дослідженні, аналізу і встановленні особливостей організації та управління зовнішньоекономічною діяльністю українських підприємств гірничорудної галузі.

Об'єктом дослідження даної роботи є ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат".

Предметом є відносини ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", як суб'єкта зовнішньоекономічних зв'язків, у процесі міжнародної економічної діяльності на світовому ринку залізорудної сировини.

Задачами практики системи управління зовнішньоекономічною діяльністю ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", зокрема експортними і імпортними операціями, методів проведення експортно-імпортних, валютно-розрахункових операцій, відображення зовнішньо-економічних операцій у фінансової звітності.

В ході написання звіту з практики використані як загально - наукові, так і спеціальні методи економічного аналізу, а саме: метод дедукції, індукції, аналізу і синтезу, порівнянь, економічного моделювання.

Змістовне викладання матеріалу було зроблено за допомогою навчальних посібників, матеріалів наукових конференцій, періодичної преси, статистичних даних Державного комітету статистики, Інтернет ресурсів. При дослідженні також використовувались законодавчі та нормативні акти України, звіти підприємства гірничорудної промисловості - Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат".

РОЗДІЛ 1. Загальна характеристика підприємства і його міжнародної економічної діяльності

На території України розташовуються 20% світових запасів залізної руди. По запасах залізорудної сировини Україна займає перше місце у світі, а по обсягах виробництва - сьоме. В Україні працює десять підприємств, що добувають і переробляють залізну руду, п'ять з них - видобувають 75% української залізної руди. Одне з них - крупне підприємство залізорудної промисловості міста Кривий Ріг - відкрите акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат".

У відповідності з рішенням Фонду державного майна України від 30 листопада 1994 року № 67-АТ орендне підприємство було перетворене у відкрите акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат." Товариство було зареєстроване Виконавчим комітетом Криворізької міської Ради, розпорядження № 508-р від 29 грудня 1994 року. ВАТ засноване на колективній формі власності.

Мета діяльності комбінату: забезпечення діяльності народного господарства України та інших держав залізорудним концентратом і доменним агломератом, а також одержання прибутку від усіх видів виробничої, торгової, комерційної, фінансової й іншої діяльності, дозволеної законодавчими актами України з метою задоволення соціальних і економічних інтересів акціонерів та трудового колективу.

До предмету діяльності ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" відноситься:

1) виробництво і поставка залізорудної сировини;

2) пошук, розвідка і розробка рудних (чорних і кольорових), нерудних і техногенних родовищ корисних копалин;

3) переробка руди чорних металів, видобуток нерудних корисних копалин і збут продуктів їх переробки;

4) розробка проектів і технічних рішень по реконструкції та удосконаленню технології для цехів та відділів комбінату.

Основні технологічні процеси на підприємстві:

- видобуток бідних залізистих кварцитів Скелеватського родовища відкритим способом у рудному кар`єрі;

- початкове дрібнення породи на дробильному комплексі кар`єру;

- друга та третя стадія дрібнення на дробильній фабриці;

- збагачення рудної сировини методом мокрої магнітної сепарації з виходом залізорудного концентрату (вміст заліза 63-68%)

- агломераційний процес: концентрат, флюси, коксовий дріб`язок спекаються в доменний агломерат.

Специфіка виробництва вимагає мати велику організаційну структуру. Управлінсько-виробнича структура ВАТ "Південний ГЗК" має сім основних та двадцять п'ять допоміжних управлінь, фабрик, цехів, відділів, служб та виробничих структурних підрозділів. Основні управління, фабрики та цехи:

- рудоуправління - займається відкритим видобутком руд (бідні залізні кварцити), виробництвом щебню, кисню, азоту;

- управління залізничного транспорту - займається внутрішніми кар'єрними перевезеннями до дробарок видобутої руди та супутніх пустих порід, скельних порід у відвали. Внутрішні комбінатівські перевезення товарної продукції та доставка її вагонами Укрзалізниці до станції "Допоміжна";

- дробарка №1 - дроблення сирої руди (розміри куска 1500 мм до розміру 20 мм та нижче);

- дробарка №2 - дроблення скальної гірничої маси (від 1500 мм до 300 мм та нижче);

- рудозбагачувальна фабрика №1 - виробництво концентрату із сирої дробленої руди з дробленням для виробництва агломерату та часткової реалізації споживачам;

- рудозбагачувальна фабрика №2 - виробництво концентрату із сирої дробленої руди з дробленням її до розміру 0,074 мм для повної реалізації споживачам;

- агломераційний цех - виробництво (спікання) відфлюсованого агломерату для реалізації металургійним заводам України.

Допоміжні управління, цехи, відділи, служби та виробничі структурні підрозділи:

- цех шламових та породних систем збагачувальних фабрик - перекачування та складування хвостів збагачення;

- управління по ремонту технологічного обладнання - ремонт технологічного обладнання фабрик та цехів;

- управління по гідробудівництву - будівництво нового хвостосховища та нарощування дамб діючих хвостосховищ;

- автотранспортний цех - господарські та частково промислові перевезення;

- центральна аналітична лабораторія - хімічні аналізи сировини та готової продукції, проведення аналізів по забрудненню навколишнього середовища (запилення, відхідні гази, стічні води, атмосферні впливи);

- відділ автоматичних систем управління - розробка, упровадження та супровід програмного забезпечення, технічне обслуговування та ремонт ЕВМ та мереж, екплуатація компьютерних систем;

- відділ охорони - запезпечення зберігання майна комбінату;

- учбово-виробничий курсовий центр - підвищення кваліфікації та навчання іншим професіям робітників комбінату.

Функцію координації їх діяльності покладено на транспортний відділ, технічний відділ, проектно-конструкторський відділ, відділ доглядача споруд та будівель, відділ капітального ремонту, виробничий відділ, відділ охорони праці та техніки безпеки, управління капітального будівництва, бухгалтерію, а також заступників та помічників генерального директора.

Організаційна структура ВАТ "Південний ГЗК" об'єднує 26 промислових цехів з чисельністю 9392 працівників і 9 підрозділів непромислового характеру з чисельністю 844 чоловік.

Специфіка діяльності зумовила те, що ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" має невелику номенклатуру продукції, що випускається. Основні види товарної продукції комбінату - концентрат залізорудний агломераційний, концентрат залізорудний агломераційний з масовою долею заліза 67,5%, агломерат залізорудний офлюсований. Частина концентрату використовується для виробництва агломерату, інша частина - товарний концентрат - йде на реалізацію. Виробництво основних видів продукції за 2008 рік наведено у таблиці 1.1, а обсяги виробництва основної продукції попередніх років наведено у Додатку А.

зовнішньоекономічний маркетинг фінансовий оподаткування

Табл.1.1. Виробництво основної продукції комбінату у 2008 році

Найменування продукції	Одиниця виміру	Обсяг виробництва в натуральних одиницях	Чистий доход (виручка) від реалізації за звітний період (тис. грн.)
Концентрат	тис. тон	7 560	1 233 019
Агломерат	тис. тон	3 680	1 050 349
Усього			2 283 369

Аналізуючи дані випуску основної продукції за 2003-2007 рр., можна стверджувати, що за останні роки обсяг виробництва головних видів продукції ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" - концентрату та агломерату - поступово збільшується - концентрату з 3 366 млн. т з масовою часткою заліза 58,4% у 2003 р. до 4,097 млн. т з масовою часткою заліза 65,85 % у 2008 р. і виробництва агломерату з 5,25 млн. т до 8,7 млн. т. у 2007 році. Вирішальний вплив на постійне збільшення обсягів виробництва чинили стабільний попит на готову продукцію зі сторони споживачів з України та зарубіжжя.

У 2008 році виробництво основних видів продукції скоротилось майже до рівня 2006 року - концентрату до 7,5 млн. т. та агломерату до 3,68 млн. т. відповідно. Головними причинами такого скорочення є фінансова криза, яка охопила ГМК України, і як наслідок - суттєве падіння попиту і рівня цін на сировину і металопродукцію.

Ще однією позитивною тенденцією діяльністю підприємства є постійне збільшення виручки від реалізації з 882 510 тис. грн. у 2003 р. до 2883701 тис. грн у 2008. Перше суттєве збільшення показника виручки від реалізації відбулось сталось у 2005 р. за рахунок збільшення цін на концентрат та агломерат як в межах України, так і на світовому ринку залізорудної сировини, адже обсяг виробництва у 2005 році незначно відрізнявся від попередніх років, проте виручка від реалізації зросла на 508 313 тис. грн. Друге суттєве збільшення сталось у 2007 р. внаслідок нарощування виробничих потужностей (в першу чергу це збільшення виробництва агломерату з 5,2 млн. т. до 8,7 млн. т. в рік), що відобразилося на зростанні чистого доходу від реалізації до 1 340 768 тис. грн.

Основні техніко-економічні показники дають змогу проаналізувати загальне становище підприємства за певний період часу, визначити головні недоліки та переваги його економічної діяльності, дослідити тенденції його розвитку. Головні показники діяльності ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" надані в таблиці А.1. (Додаток А).

Проводячи аналіз основних техніко-економічні показники ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" за 2003-2008 роки, необхідно визначити позитивну тенденцію в його діяльності, оскільки значення таких показників як чистий дохід, виручка від реалізації, чистий прибуток та продуктивність праці (середньорічний виробіток продукції на 1 працівника) з кожним роком збільшуються. Так, виручка від реалізації продукції з 2004 року збільшується щорічно на 54,8% у 2005, на 13,3% у 2006, 86% у 2007 та 56 % у 2008 році відповідно. Все це вплинуло на зростання показнику чистого прибутку підприємства, який зріс з 25 826 тис. грн. у 2005 році до 2 283 369 тис. грн. у 2008. Продуктивність праці за період 2004-2008 на підприємстві зросла майже в 5 разів - з 94 554 тис. грн. у 2004 до 504 585 тис. грн. у 2008 році.

В той же час, не дивлячись на стабільне зростання попередніх показників, значення собівартості виробленої продукції та собівартості реалізованої продукції також має тенденцію до збільшення з року в рік, що є негативною характеристикою, адже в умовах постійного загострення конкурентної боротьби і обмеженого попиту з боку покупців, саме собівартість продукції справляє найістотніший вплив на рівень і динаміку ефективності виробництва продукції. За принципом ланцюгової реакції вона суттєво впливає на розмір таких показників як чистий дохід та чистий прибуток. Крім фізично та морально зношеного технологічного обладнання і недосконалої виробничо-технічної бази підприємства, на постійне зростання показника собівартості виробленої продукції ВАТ "Південний ГЗК" постійно впливають: підвищення тарифів на залізничні перевезення; підвищення вартості енергоносіїв, підвищення видатків на охорону навколишнього середовища та інш. Все це спричинило підвищення собівартості продукції комбінату за період 2004-2008 рр. майже у 2 рази. Тому питання удосконалення виробничо-технічної бази на підприємстві є одним із найактуальніших і таким, яке потребує негайного вирішення. Адже через високу собівартість продукції, враховуючи світові тенденції та кон'юнктуру цін, підприємство може втратити свої позиції на ринку залізорудної сировини як в межах України, так і поза її кордонами. Динаміка показника чистого прибутку є відносно задовільною (мал. 1.1.) - так як, у 2004 році спостерігався чистий збиток на підприємстві, через збільшення матеріальних та операційних витрат, перевищення запланованого обсягу закупівлі імпортних сировини та матеріалів. Показники чистого прибутку у наступних роках склали лише 25 829 тис. грн. у 2005 та 5 564 тис. грн. у 2006 роках відповідно.



Мал.1.1. Динаміка чистого прибутку підприємства

Головним причинами таких низьких прибутків підприємства у 2004-2006 рр. - є постійне збільшення короткострокових кредитів та інших позикових коштів до загальної суми у розмірі 117 455 тис. грн. Таке негативне явище спостерігається на ВАТ "Південний ГЗК" і сьогодні - непогашена частина кредитів банкам, зобов'язань за цінними паперами, податкових та інших зобов'язань складає понад 1 000 000 млн. грн.

Аналізуючи виробництво продукції, яку пропонує комбінат, слід зазначити, що якість доменного агломерату, повністю відповідає вимогам внутрішнього ринку. З одного боку, це є позитивна сторона підприємства, оскільки на внутрішньому ринку по збуту доменного агломерату ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" практично не має конкурентів. З іншого боку, відсутність конкурентів можна вважати й негативним аспектом діяльності підприємства, оскільки це не сприяє зростання якості продукції та виконанню вимог внутрішніх споживачів. Відсутність сил стимулювання до покращення якісних характеристик до рівня іноземних конкурентів, в найближчий час може призвести до появи зовнішніх конкурентів на українському ринку або товарів-замінників.

Також комбінат займає дуже вигідну позицію на українському ринку сировини для заводів металургійної промисловості, оскільки входить до трійки найбільших українських виробників залізорудної продукції. Лідером з виробництва товарної залізної руди серед усіх вітчизняних підприємств гірничорудної промисловості з обсягом виробництва 14 000 тис. т залізної руди є "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат". За ним впевнено свої позиції займають ВАТ "Південний ГЗК" і ВАТ "Північний ГЗК", з обсягом виробництва 8252 тис. т. та 8812 тис. т. відповідно, але необхідно зауважити, що хоча ВАТ "Інгулецький ГЗК" і є найкрупнішим виробником залізорудної продукції, її якість (вміст заліза 63.7%) є найнижчою серед комбінатів м. Кривий Ріг.

Окрім вищевказаних підприємств, конкурентами ВАТ "Південний ГЗК" є ВАТ "Центральний ГЗК" та ВАТ "Полтавський ГЗК". А на світовому ринку до основних конкурентів на сегменті залізорудного концентрату серед гірничорудних підприємств є російські комбінати - ВАТ "Лебединський ГЗК" та ВАТ "Стойленський ГЗК".

ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" реалізує свою продукцію наступним металургійним заводам України: ВАТ "Дніпропетровський металургійний комбінат ім. Петровського", ВАТ "Дніпровський металургійний комбінат", ВАТ "Запорiжський завод феросплавів", ВАТ "Алчевський металургійний комбінат", ВАТ "Стахановський завод феросплавів", ВАТ "Полтавський ГЗК" та інші. А основними споживачами залізорудного концентрату є такі підприємства України у металургійній галузі - ВАТ "Запоріжсталь", ВАТ "Азовсталь", ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат" тощо.

Крім значних поставок залізорудної сировини на українських ринок, ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" має чисельні зовнішньоекономічні зв'язки з багатьма підприємствами світу.

До функціональних відділів, що обслуговують документальне оформлення, облік, аналіз і планування міжнародної економічної діяльності підприємства, проводять міжнародні кон'юнктурні та цінові дослідження, відносять відділ збуту й зовнішньоекономічних зв'язків ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", що має статус самостійного структурного підрозділу й безпосередньо підлеглий першому заступникові Голови Правління.

До завдань відділу, перш за все, входить організація та здійснення робіт зі своєчасного забезпечення збутом продукції комбінату відповідно до обсягів виробництва, номенклатури й замовленнями споживачів: суб'єктам господарській діяльності України, іноземними суб'єктами господарювання, ведення зовнішньоекономічної діяльності комбінату, як по експорту готової продукції, так і по імпорту товарів необхідних для потреб виробництва.

Основними функціями відділу збуту та зовнішньоекономічних зв'язків ВАТ "Південний ГЗК" є:

1. Збут готової продукції - здійснення роботи, пов'язаної з одержанням замовлень від споживачів - резидентів і нерезидентів України - на поставку готової продукції комбінату, оформлення, узгодження, урегулювання питань, участь у складанні й узгодженні планів відвантаження готової продукції, становлення, погодження й видача цехам і підрозділам комбінату планів-графіків на відвантаження готової продукції відповідно до договірних зобов'язань, участь в організації виконання графіків поставок: координація черговості навантаження, тимчасових заборон відвантаження по окремих напрямках і т.д., формування правильних й достовірних звітних даних відповідно до вимог статистичної звітності, участь у рішенні питань про віднесення на цехи й підрозділи комбінату невиробничих витрат, пов'язаних з реалізацією продукції, впровадження сучасних технологій у роботу збуту готової продукції, обліку, звітності й підготовки інформаційних матеріалів про відвантаження готової продукції, розробка пропозиції з розширення і збільшення експорту продукції, шукаючи нові ринки збуту;

2. Взаємодія з ДП "Укрзалізниця": оформлення, узгодження, урегулювання питань, організація оперативної роботи із Криворізькою дирекцією Придніпровського Управлінням ГП "Укрзалізниця" і Придніпровським Управлінням ГП "Укрзалізниця" з питань забезпечення рухливим складом під навантаження готової продукції й розрахунків за виконані послуги, участь у складанні й узгодженні планів перевезень готової продукції. Плани відділлу збуту мають бути узгоджені з Криворізьким відділенням Придніпровської залізниці на початку кожного місяця начальник відділу збуту подає у відділення залізниці заявку на наступний місяць для узгодження графіку. І на основі складеного календарного місячного плану відвантаження складаються добові плани відвантаження з прорахованою кількістю маршрутів, вагонів, відвантаженої продукції, напрямки руху та отримання. Для поставок концентрату та агломерату складаються окремі плани.

3. Дії в рамках зовнішньоекономічній діяльності та праці з державною митною службою України: організація й участь у розробці й оформленні зовнішньоекономічних контрактів на поставку готової продукції на експорт і імпорту матеріалів і встаткування, організація оперативної роботи з державною митною службою по оформленню експортно-імпортних поставок відповідно до діючого законодавства України, організація програми проведення зустрічей із представниками іноземних делегацій, формування правильних й достовірних звітних даних відповідно до вимог статистичної звітності.

У процесі виконання виробничих завдань відділ збуту й зовнішньоекономічних зв'язків постійно взаємодіє з різними підрозділами комбінату по наступних напрямках: керування залізничного транспорту, автотранспортний цех, фінансовий відділ, бухгалтерія, плановий відділ, відділ матеріально-технічного постачання, відділ устаткування, відділ головного механіка, відділ головного енергетика.

Структура відділу збуту та зовнішньоекономічних зв'язків ВАТ "Південний ГЗК" наведена на малюнку 1.2:



Мал. 1.2. Структура відділу збуту та зовнішньоекономічних зв'язків

Головними споживачами і зарубіжними партнерами комбінату є металургійний комбінат Хута Катовице С.А. та металургійний комбінат "Хута ім. Т.Сендземира" у Польщі; металургійний комбінат "АТ Нова Хута" у Чехії; металургійний комбінат "U.S. Still, Kosice", Словаччина; металургійний комбінат "Сартид" AD у Югославії; болгарський металургійний комбінат "Креміковці EAD"; металургійний комбінат "Сідекс" у Румунії; меткомбінат Linkway Internatinal Limited у Китаї, металургійний комбінат U.S.Steel Serbia у Сербiї, металургійний комбінат "Фест Альпине" у Австріі. Також споживачами продукції є підприємства Швеції, Росії, Німеччини, Китаю.

Табл. 1.2. Динаміка та доля експорту в загальному обсязі продукції

Показники	Роки
	2004	2005	2006	2007	2008
Відсоток експорту в загальному обсязі виробленої продукції	31,6	36,06	36,1	30,52	29,5
Обсяг відвантаженої продукції, тон	977 112	1 816 679	1 929 100	2 677 112	3 001 451

Аналізуючи динаміку експорту підприємства ВАТ "Південний ГЗК" необхідно виділити успішне зростання обсягів відвантаженої продукції. Вирішальний вплив на постійне збільшення обсягів експортної продукції чинив стабільний попит на готову продукцію зі сторони споживачів зарубіжжя та розширення ринків збуту.

Експорт залізорудної продукції ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" за період 2003-2008 років здійснювалася переважно у країни Східної Європи (див. Додаток В) - Польщу, Чехії та Словаччину та Болгарію.

З 2005 року коло клієнтів комбінату щорічно розширюється. Це, в першу чергу, країни Далекого Сходу (Сирія, Пакистан, Індія), Китай, країни Північної та Південної Африки, країни Центральної Європи, що призвело до збільшення обсягів відвантаженого продукції закордон за період 2003 - 2008 майже в 3 рази.

Сталі зв'язки відіграють важливу роль в експортній діяльності підприємства ВАТ "Південний ГЗК", що відповідно позначається на обсягах поставок до цих країн. Так, найбільшу питому вагу мають підприємства Польщі та Чехії. За рахунок збільшення країн-партерів, питома вага цих країн в структурі експорту дещо зменшилася у порівняні з 2004 - 2008 рр. проте обсяг поставок в ці країни суттєво збільшився.

Аналізуючи міжнародну економічну діяльність ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" за період 2004-2008 роки, не можна сьогодні однозначно сказати про її ефективність. Враховуючи сьогоднішні тенденції та кон'юнктуру світових цін та попиту, на підприємстві простежується тенденція зниження активності зовнішньоекономічної діяльності підприємства, яка виражається у зменшенні обсягу реалізації продукції закордон, зниженні кількості укладених міжнародних контрактів з партнерами та нестабільному отриманні валютних надходжень. Причиною цього являється посилення конкурентної боротьби на ринку залізорудної сировини, суттєве зниження попиту на металопродукцію з боку головних споживачів - машинобудування та будівельної галузі, надшвидка зміна потреб споживачів, посилення вимог щодо якості виробленої продукції.

Тому питання удосконалення експортної збутової діяльності гірничодобувних підприємств є актуальним на сучасному етапі за наступними причинами. По-перше, ринки залізорудної сировини існують на протязі багатьох років і їх структура та сегментація практично не піддається змінам. За останні роки збільшилось виробництво продуктів прямого відновлення заліза, більш дорогої сировини, що використовується у виробництві якісних електросталей. По-друге, пропозиція залізорудної сировини залишається на високому рівні, а попит є величиною змінною, в залежності від попиту на таку продукцію, як чавун та сталь. По-третє, гірничо-збагачувальні комбінати мають обмежений асортимент продукції і можливість швидко змінити цей асортимент. Що стосується безпосередньо ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", то залізорудна сировина традиційно має ринок збуту у Східній та Центральній Європі і не має можливостей поки що виходити на ринки Західної Європи та США за причини невідповідності якісних характеристик.

Враховуючи аналіз основних показників діяльності ВАТ "Південний ГЗК" постає проблема визначення його сильних та слабких сторін. Так, до переваг розвитку фінансово-економічної діяльності підприємства можна віднести:

1) ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" давно вийшов на світовий ринок залізорудної сировини та має сталі зв'язки з багатьма споживачами за межами країни.

2) на вітчизняному ринку сировини для металургійної промисловості підприємство займає дуже впевнену позицію як найкрупніший вітчизняний виробник доменного агломерату, якісні характеристики якого відповідають споживчим вимогам внутрішнього ринку.

3) підвищення рівня якості концентрату з 65,06 % у 2004 році до 67,85 % у 2008 році, та агломерату від 53,98 % у 2004 році до 57,3 % (з основністю 1.2) у 2008 році, що позитивно стимулює стан попиту власних та зарубіжних споживачів;

4) наявність значних виробничих потужностей, що надають можливості для виробництва понад 8 млн. т. концентрату та 4 млн. т. агломерату в рік та високо кваліфікаційних кадрів, які здатні вирішувати поставлені перед ними задачі.

5) ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" отримувє постійні міжнародні винагороди за найкращу торгову марку та має сертифікати "Сто найкращих компаній України". З 2006 року на підприємстві впроваджена система управління якістю, яка сертифікована у відповідності з вимогами стандарту ДСТУ ISO 14001:2006, що передбачає забезпечення стабільності технологічних процесів і постійне покращення ефективності з точки зору якості продукції та праці.

6) виявляючи турботу про поліпшення екологічної ситуації в місті Кривий Ріг, умов праці робітників підприємства та жителів району, ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" вкладає значні кошти у заходи щодо охорони навколишнього середовища. виділення значних коштів на заходи щодо охорони навколишнього середовища, розмір яких збільшився до 16,6 млн. грн у 2008 році.

Слабкі сторони ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат".

1) необхідність виконання програми капітальних ремонтів з причин морального та фізичного старіння обладнання (знос основних фондів понад 60%), що веде до втрати заліза, зниженню продуктивності праці та збільшення собівартості продукції, і хоча керівництво підприємства застосовує відповідні заходи щодо модернізації та удосконалення виробництва значна частина обладнання все ще знаходиться в невідповідному стані. Для поліпшення цієї ситуації необхідна капітальна модернізація, заміна та поліпшення обладнання всієї технологічної ланки, починаючи з розкривних робіт і закінчуючи процесом агломерації.

2) невідповідність якості продукції, особливо залізорудного концентрату, вимогам іноземних постачальників (особливо це стосується ринку Західної Європи та Америки), що вимагає проведення пошуку оптимальних варіантів збагачення концентрату до масової долі заліза 70% і більше;

3) переповненість шламовідстойників та хвостосовищ відходами гірничорудного виробництва;

4) неврівноваженість у використанні енергоносіїв, що потребує нагальної розробки та реалізації заходів щодо енергозбереження на підприємстві;

5) недоліки в системі організаційно-технічного управління виробництвом;

6) відсутність власного збутового ланцюга, який включає родовища, обробку, залізничний транспорт, споживачів;

7) відсутність конкурентів на внутрішньому ринку агломерату, що не сприяє зростанню якості продукції.

РОЗДІЛ 2. Аналіз стану і перспектив розвитку міжнародної економічної діяльності на підприємстві

2.1 Технологія здійснення зовнішньоекономічних угод

ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" здійснюючи зовнішньоекономічну діяльність дотримується стратегії концентрації, реалізуючи свою продукцію (концентрат та агломерат) на існуючих ринках збуту. Підприємство здійснює реалізацію експортної продукції лише за прямими експортними контрактами і не реалізує свою продукцію за бартерними угодами, на умовах консигнації, не здійснює реекспортних операцій, операцій з давальницькою сировиною тощо.

ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" реалізує свою продукцію на зовнішні ринки на умовах DDU - західний кордон України через іноземні посередницькі фірми, та в Україну (в першу чергу, це імпорт устаткування та необхідних матеріалів) за гривні на умовах FCA, EXW - ст. Роковата або Вечірній Кут, тобто без залізничного тарифу.

EXW (Франко завод) - умова, яка покладає мінімальні обов'язки на продавця і передбачає, що покупець повинен нести всі витрати і ризики, пов'язані з перевезенням товару від підприємства продавця до місця призначення.

FCA (Франко перевізник) - умова, яка використовується у випадку неспроможності покупця виконати прямо чи опосередковано експортні формальності за умови згоди продавця нести витрати й ризики за відвінтаження товару.

DDU (Поставка без сплати мита) - умова, яка означає, що продавець надає товар, який не пройшов митне очищення і нерозвантажений з прибулого транспортного засобу, у розпорядження покупця в названому місці призначення. Відповідальність, ризики і витрати за відвантаження товару залежать від того, ким контролюється обране місце поставки.

Основною формою міжнародного співробітництва ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" є міжнародна торгівля, а саме експортно-імпортні операції. Підприємство здійснює імпортні операції для закупки машин, обладнання, різних матеріалів, та експортні операції для продажу залізорудного концентрату та агломерату. Всі зовнішньоторговельні операції оформлюються контрактом купівлі-продажу.

Зовнішньоторговельний контракт - це домовленість про взаємні поступки зарубіжних партнерів, де кожний бере на себе певні зобов'язання. Метою однієї сторони при цьому є отримання товару, а іншої - отримання виручки за товар.

Складання будь-якого, в тому числі і експортного контракту, є досить ємним процесом. Перше за все, працівник договірного бюро відділу маркетингу на протязі п'яти робочих днів із дня реєстрації заявки зобов'язаний:

Скласти і погодити з контрагентом проект договору.

Одержати в разі потреби консультації в працівників структурних підрозділів комбінату.

Нанести на проект договору таблицю візування.

Завізувати начальнику відділу маркетингу.

Передати один екземпляр проекту договору працівнику відділу ініціатора з обов'язковою оцінкою в книгах реєстрації.

Після того, як працівник прийняв проект договору, він зобов'язаний:

Завізувати його в посадових осіб комбінату в порядку зазначеному в таблиці візування з обов'язковим заповненням усіх граф.

Повернути його в договірне бюро відділу маркетингу, з обов'язковою реєстрацією в книзі обліку.

Останній етап - це надання начальником відділу маркетингу договорів на підпис генеральному директору.

Структура типового зовнішньоторговельного контракту ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" виглядає наступним чином.

1. Предмет контракту - продаж чи поставка того чи іншого товару. Слід вказати детально вид, марку, модель. Якщо ж товар поставляється в асортименті, то всі види товару повинні бути перераховані у специфікації, що додається до контракту та є його невід'ємною частиною.

2. Кількість та якість товару. При визначенні кількості товару у контракті встановлюються одиниці виміру. Важливе значення має зазначення про необхідність визначення якості товару, тобто властивостей товару, які визначають його придатність для використання.

3. Ціна та загальна вартість контракту. Це неодмінно один з найважливіших пунктів контракту купівлі-продажу. У контракті зазначаються: одиниця виміру, за яку встановлюється ціна, базис ціни, валюта ціни. Сторони обговорюють ціну, тобто чи входять до неї витрати, пов'язані з відправкою вантажу, витрати за тару, пакування та маркування. Ціна може бути виражена у валюті експортера, імпортера або у валюті третьої країни. Найчастіше при підписанні такого контракту обирається американський долар або євро.

4. Умови та строки поставки. У цьому розділі обговорюються базисні умови поставки - Інкотермс-2000, місце, куди поставки товару та строки поставки. Строком поставки може бути певний календарний день поставки, період, протягом якого повинна бути здійснена поставка, кількість днів (тижнів, місяців) з моменту підписання контракту.

5. Умови здачи-приймання товару, санкції та рекламації. Здача-приймання товару здійснюється: по кількості - шляхом перерахунку або зваження товару, та по якості - на основі документа, який підтверджує відповідність якості умовам контракту. Тут також встановлюються права та обов'язки сторін у випадку невідповідності якості поставленого товару умовам договору.

6. Умови платежу. У контракті встановлюються валюта платежу, строк платежу, спосіб платежу та форми розрахунків. Також тут зазначаються штрафні санкції за прострочений платіж та за затримку поставки товару, а також перелік документів, які продавець повинен надати покупцю. Розрахунки між ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" та його партнерами здійснюються зачисленням коштів покупця на відкритий рахунок у банку продавця, використовуючи платіжне доручення банку та безвідзивний акредитив. Тобто платіж здійснюється, найчастіше у доларах США або євро, шляхом банківського переводу на рахунок продавця на основі рахунка - фактури, виставленого продавцем за партію товару. Зі згоди сторін допускається передоплата за поставлений товар. Також обговорюється термін оплати за продукцію, який залежить від умов оплати, які описуються в контракті.

7. Повідомлення про поставку. Після поставки продукції, згідно умов покупцю передається відповідне повідомлення про наявність продукції на складі; до повідомлення надається рахунок в трьох екземплярах, пакувальний лист, сертифікат якості та сертифікат походження.

8. Пакування та маркування. Якість упаковки визначається відповідними стандартами, технічними умовами та переліком вимог. Вартість упаковки найчастіше включається в ціну товару. Маркування вантажу - супровідна інформація, що включає реквізити імпортера, номер контракту, тощо та повинна відповідати стандартам, прийнятим заводом-виробником.

9. Відповідальність сторін. За невиконання або неналежне виконання прийнятих на себе обов'язків винна сторона повинна відшкодувати іншій стороні усі завдані збитки.

10. Форс-мажор - обставини непереборюваної сили, тобто ті, які не залежать від бажання сторін, такі як повінь, пожежа, сезонні природні явища, інше стихійне лихо, війна та воєнні дії, блокада, ембарго, інші міжнародні санкції, валютні обмеження, інші дії державних органів, які створюють неможливість виконання зобов'язань по контракту. При настанні таких подій сторони звільняються від виконання зобов'язань по контракту протягом часу дії цих обставин. Виникнення даних обставин не є підставою або виправданням для не сплати або не поставки товару або послуг, поставлених до їх виникнення.

11. Арбітраж - це порядок розглядання спорів. Цей порядок повинен зазначатися у тексті договору разом з найменуванням арбітражної організації, якій належить розглядання усіх спорів, що виникли з приводу виконання договору.

За домовленістю ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" та його контрагентів у зовнішньоекономічних договорах можуть визначатися додаткові умови: урегулювання спорів у судовому порядку, страхування, гарантії якості, умови залучення субвиконавців договору, агентів, перевізників, визначення норм навантаження (розвантаження), умови передачі технічної документації на товар, збереження торгових марок, порядок сплати податків, митних зборів, різного роду захисні застереження, з якого моменту договір починає діяти, кількість підписаних примірників контракту, можливість та порядок унесення змін до договору та ін.

У кінці тексту контракту приводяться юридичні адреси та підписи сторін.

Усі контракти комбінату обов'язково оформлюються документально. Продавець обов'язково повинен передати покупцю такі документи:

- рахунок - фактура з відміткою митниці;

- транспортна накладна;

- вантажна митна декларація;

- сертифікат походження (СТ-1);

- сертифікат якості;

- сертифікат відповідності, якщо товар підлягає обов'язковій сертифікації.

Необхідно зазначити, що належне виконання міжнародних контрактів в сучасних умовах господарювання є необхідною умовою успішних взаємовідносин між контрагентами різних країн. В іншому випадку, до сторони-порушника застосовуються різного виду штрафні санкції, які зазначені у зовнішньоекономічних контрактах та передбачені національним чи міжнародним законодавством, мета яких полягає у відшкодування витрат потерпілій стороні.

2.2 Міжнародний маркетинг

Світовий ринок залізорудної сировини являє собою налагоджену систему, сталу до змін. За останні роки збільшилось виробництво продуктів прямого відновлення заліза, більш дорогої сировини, що використовується у виробництві якісних електросталей. Сучасну організацію залізорудної промисловості світу визначають наступні фактори: наявність родовищ залізної руди; система довгострокових угод, яка фактично блокує появу нових учасників на ринку залізної руди та послаблює конкуренцію; концентрація виробничих сил у руках вузького кругу компаній; політичні мотиви країн-імпортерів.

Міжнародний ринок залізної руди можна географічно поділити на два крупних сегмента - Атлантичний та Тихоокеанський. Більш детальне ділення включає п'ять елементів: Західна Європа, країни Східної та Південно-Східної Азії, Північна Америка, близькосхідні країни та Латинська Америка. останні три регіони грають на ринку підпорядковану роль відносно перших двох. На азіатському сегменті ринку Японія є лідером групи країн-споживачів залізної руди, інші члени групи, як правило, підтримують політику цієї країни. З боку постачальників сировини на цій частині ринку головна роль належить Австралії, Бразилії та Індії. В Західній Європі головними споживачами є Німеччина спільно з Францією, Великобританією та Італією. Серед постачальників найбільш сильний вплив на ринок мають Бразилія, Австралія, Швеція та Канада. Північноамериканський ринок є в значній мірі ізольованим через кооперації Канади та США, в районі Великих озер.

Світові запаси залізних руд складають близько 213 млрд. тонн. Значними підтвердженими запасами залізної руди, більше за 3 млрд. тонн, мають 7 країн. Їх сумарна частка складає 80% від світових запасів та розподілена наступним чином: Росія - 17%, Україна - 10%, Австралія - 10%, США - 9%, Канада - 7% , Бразилія - 6%, Китай - 5%. Максимальні за обсягами потоки йдуть з Австралії в Японію, Китай, країни Західної Європи та Південну Корею, а СНГ (Росія та Україна) поставляє руду в країни Східної Європи. Крім того, важливе значення має експорт руди з Індії в Японію, з Канади у країни Західної Європи та США, а також із Мавританії у країни Західної Європи.

Характеристики товарної залізної руди можуть сильно відрізнятись. Окрім наявності заліза у складі руди (більш низький рівень знижує загальну ціну через витрати на транспортування неметалевого матеріалу), на ціну руди впливає склад таких елементів, як алюміній, кремній, марганець, а також вологість руди та її структура. Ці параметри сировини оцінюються за схемою подібної оцінки складу заліза. Марки залізної руди розрізняються також за такими характеристиками, як втрата ваги на проколювання, ламкість, межа міцності при стисканні. Собівартість залізної руди складається з двох основних компонентів: виробничі витрати та транспортні витрати. Виробничі витрати складаються з витрат на видобування руди та витрат на її збагачення. Транспортні витрати складаються з витрат за залізничний та морський транспорт, вартість перевалки вантажу в порту. Інколи частка витрати на транспортування продукції у вартості руди досягає 70% від вартості сировини, тому ціни на різні марки руди можуть серйозно відрізнятись в залежності від країни відвантаження, і навіть всередині однієї країни. Ці два компоненти визначають конкурентоспроможність продукту на ринку.

Ціни на руду встановлюються на рік чи більший строк у ході щорічних переговорів, що проводяться між головними виробниками та споживачами залізної руди. Не дивлячись на те, що фіскальний рік в Японії починається з 1 квітня, і всі контракти укладаються, спираючись на цей базис, а в Західній Європі - виходячи з календарного початку року, переговори на Атлантичному та Тихоокеанському ринках - одночасно у листопаді-лютому. Як правило, результат переговорів на європейському ринку залежить від результату переговорів між Японією та Австралією. У якості середньої базової ціни звичайно береться ціна на рудний дріб'язок бразильської компанії CVRD, визначена в ході переговорів між цією компанією та сталеплавильними заводами Німеччини.

Система визначення цін на річний період не завжди вигідна учасникам ринку, оскільки ці ціни не змінюються у залежності від різних подій, що впливають на ринок протягом року. Крім того, існує певний "ефект запізнювання" пізньої реакції цін на ринок. Немалу роль у цьому грає і наявність крупних складських запасів руди у сталеволитійних та видобувних компаній. При системі, що склалась, ринок залізної руди більш стійкий до змін, ніж ринок сталі. У зв'язку з тим, що існує велике різноманіття залізорудних матеріалів з різними якостями і немає єдиного стандарту, біржова торгівля на цей вид сировини не проводиться.

ВАТ "Південний ГЗК" зовнішньоекономічну діяльність здійснює за трьома основними напрямками, згідно з номенклатурою. Перший вид продукції, який йде на відвантаження - це залізорудний концентрат. Він експортується переважно металургійним заводам у країни Східної Європи та Китаю. Другий вид продукції - це металопродукція, яка відвантажується підприємствам Італії, Марокко, Тунісу, Туреччини, Індії, Латвії, Литви, Естонії, Румунії, Сирії, Пакистану, Азербайджану, Молдови, Сенегалу, Болгарії, Уганди, Казахстану, Киргизії, Танзанії, Вірменії, Росії, Алжиру, ОАЕ, Ірану, Камеруну, Буркіна-Фасо, Іспанії. І третій вид товару - аглоруда, яка йде на експорт заводам у такі країни: Польща, Чехія, Словаччина, Сербія, Чорногорія, Болгарія, Австрія, Угорщина.

Залізорудний концентрат експортувався за період 2003-2008 років металургійним заводам в такі країни, як Австрія, Польща, Чехія, Болгарія, Югославія, Словаччина та Румунія.

Експорт залізорудної продукції ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" за період 2003-2008 років здійснювалася переважно у країни Східної Європи (див. Додаток В) - Польщу, Чехії та Словаччину та Болгарію.

З 2005 року коло клієнтів комбінату щорічно розширюється. Це, в першу чергу, країни Далекого Сходу (Сирія, Пакистан, Індія), Китай, країни Північної та Південної Африки, країни Центральної Європи, що призвело до збільшення обсягів відвантаженого продукції закордон за період 2003 - 2008 майже в 3 рази.

Сталі зв'язки відіграють важливу роль в експортній діяльності підприємства ВАТ "Південний ГЗК", що відповідно позначається на обсягах поставок до цих країн. Так, найбільшу питому вагу мають підприємства Польщі та Чехії. За рахунок збільшення країн-партерів, питома вага цих країн в структурі експорту дещо зменшилася у порівняні з 2004 - 2008 рр. проте обсяг поставок в ці країни суттєво збільшився.

Питання удосконалення експортної збутової діяльності гірничодобувних підприємств є актуальним на сучасному етапі за наступними причинами. По-перше, ринки залізорудної сировини існують на протязі багатьох років і їх структура та сегментація практично не піддається змінам. За останні роки збільшилось виробництво продуктів прямого відновлення заліза, більш дорогої сировини, що використовується у виробництві якісних електросталей. По-друге, пропозиція залізорудної сировини залишається на високому рівні, а попит є величиною змінною, в залежності від попиту на таку продукцію, як чавун та сталь. По-третє, гірничо-збагачувальні комбінати мають обмежений асортимент продукції і можливість швидко змінити цей асортимент. Що стосується безпосередньо ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", то залізорудна сировина традиційно має ринок збуту у Східній та Центральній Європі і не має можливостей поки що виходити на ринки Західної Європи та США за причини невідповідності якісних характеристик.

2.3 Діагностика зовнішньоекономічного потенціалу та економічних відносин підприємства

Як вже було зазначено, підприємство ВАТ "Південний ГЗК" має чисельні зовнішньоекономічні зв'язки з багатьма підприємствами світу. ВАТ "Південний ГЗК" зовнішньоекономічну діяльність здійснює за трьома основними напрямками, згідно з номенклатурою. Перший вид продукції, який йде на відвантаження - це залізорудний концентрат. Він експортується переважно металургійним заводам у країни Східної Європи та Китаю. Другий вид продукції - це металопродукція, яка відвантажується підприємствам Італії, Марокко, Тунісу, Туреччини, Індії, Латвії, Литви, Естонії, Румунії, Сирії, Пакистану, Азербайджану, Молдови, Сенегалу, Болгарії, Уганди, Казахстану, Киргизії, Танзанії, Вірменії, Росії, Алжиру, ОАЕ, Ірану, Камеруну, Буркіна-Фасо, Іспанії. І третій вид товару - аглоруда, яка йде на експорт заводам у такі країни: Польща, Чехія, Словаччина, Сербія, Чорногорія, Болгарія, Австрія, Угорщина.

З кожним роком ВАТ "Південний ГЗК" знаходить все більше і більше зарубіжних споживачів для своєї продукції гірничорудної промисловості. Так, у 2003 році між комбінатом та іноземними підприємствами було підписано 29 договорів з 19 країнами на суму 3 287 195,2 дол. США, а у 2007 році - вже 62 контракти з 52 країнами, вартість яких склало 78 392 734,6 дол. США.

Структуру поставок продукції ВАТ "Південний ГЗК" наведено у Додатку В.

Можна зробити висновок, що з 2005 року коло клієнтів комбінату щорічно розширюється. Це, в першу чергу, країни Далекого Сходу (Сирія, Пакистан, Індія), Китай, країни Північної та Південної Африки, країни Центральної Європи, що призвело до збільшення обсягів відвантаженого продукції закордон за період 2003 - 2008 майже в 3 рази.

Сталі зв'язки відіграють важливу роль в експортній діяльності підприємства ВАТ "Південний ГЗК", що відповідно позначається на обсягах поставок до цих країн. Так, найбільшу питому вагу мають підприємства Польщі та Чехії. За рахунок збільшення країн-партерів, питома вага цих країн в структурі експорту дещо зменшилася у порівняні з 2003 - 2005 рр. проте обсяг поставок в ці країни суттєво збільшився.

Оцінка економічних результатів підприємства від здійснення експортної діяльності наведено у табл.2.1.

Табл. 2.1. Динаміка та доля експорту в загальному обсязі продукції

Показники	Роки
	2004	2005	2006	2007	2008
Відсоток експорту в загальному обсязі виробленої продукції, %	31,6	36,06	36,1	30,52	29,5
Обсяг відвантаженої продукції, тон	977 112	1 816 679	1 929 100	2 677 112	3 001 451
Виручка від реалізації експортних угод, тис. грн.	306 088	489 611	518 793	1 085 034	1 655 788
Чистий прибуток від реалізації експортних угод, тис. грн.	-	213 411	371 541	617 581	1 408 731

Аналізуючи міжнародну економічну діяльність ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" за період 2004-2008 роки, не можна сьогодні однозначно сказати про її ефективність. До серпня 2008 року обсяг експортних угод та обсяг відвантаженої продукції поступово збільшувався з 977 112 т. у 2004 році до 3 001 451 т. у 2008 році. Вирішальний вплив на постійне збільшення обсягів виробництва чинили стабільний попит на готову продукцію зі сторони споживачів з України та зарубіжжя.

Враховуючи сьогоднішні тенденції та кон'юнктуру світових цін та попиту, на підприємстві простежується тенденція зниження активності зовнішньоекономічної діяльності підприємства, яка виражається у зменшенні обсягу реалізації продукції закордон, зниженні кількості укладених міжнародних контрактів з партнерами та нестабільному отриманні валютних надходжень. Причиною цього являється посилення конкурентної боротьби на ринку залізорудної сировини, суттєве зниження попиту на металопродукцію з боку головних споживачів - машинобудування та будівельної галузі, надшвидка зміна потреб споживачів, посилення вимог щодо якості виробленої продукції.