Аналіз форм міжнародних розрахунків
Суть міжнародної валютної системи і відносин. Форми міжнародних розрахунків, поняття інкасо. Ризики, що виникають при міжнародних платежах. Аналіз світового фінансового ринку. Розвиток платіжної системи України в умовах переходу до ринкової економіки.
Рубрика | Международные отношения и мировая экономика |
Вид | курсовая работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 05.03.2012 |
Размер файла | 92,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Аналіз форм міжнародних розрахунків
Зміст
- Вступ
- 1. Міжнародні валютні відносини
- 1.1 Визначення суті міжнародних валютних відносин
- 1.2 Світова валютна система
- 1.3 Валютні ринки світу
- 1.4 Міжнародні валютні розрахунки
- 2. Аналіз форм міжнародних розрахунків
- 2.1 Форми міжнародних розрахунків
- 2.2 Інкасо
- 2.2 Ризики, що виникають при міжнародних платежах
- 2.4 Аналіз світового фінансового ринку
- 3. Розвиток платіжної системи України в умовах переходу до ринкової економіки
- Висновок
- Література
Вступ
Ефективність будь-якої національної економіки залежить не лише від результатів її внутрішньої діяльності, а й від її участі в світових економічних відносинах, ступеня її інтеграції у світове господарство. Існують різні форми МЕВ: міжнародна торгівля товарами та послугами, міжнародний рух капіталів, міжнародна міграція робочої сили, міжнародна кооперація виробництва тощо.
Здійснення ЗЕ зв'язків між окремими країнами передбачає необхідність встановлення міжнародних режимів, які б визначали норми і правила, загальні для всіх суб'єктів світових економічних відносин. У сфері міжнародної торгівлі товарами та послугами такий режим регламентується міжнародною організацією ГАТТ/СОТ (Генеральна угода з тарифів і торгівлі - світова організація торгівлі). Вона функціонує на базі міжурядового багатостороннього договору, котрий обумовлює певні вимоги до міжнародних торговельних відносин.
У сфері міжнародних валютно-фінансових відносин велику роль відіграє така організація як Міжнародний валютний фонд (МВФ). Статутом МВФ передбачено, що він співробітничає з країнами-членами цього фонду з питань, пов'язаних з загальною фінансовою нестабільністю країни. В основі діяльності МВФ лежить надання кредитів країнам-членам цього фонду для підтримки курсу національної валюти, на фінансування дефіциту платіжного балансу та обслуговування зовнішнього боргу. [1, 45]
В економічній літературі поки що нема однозначної думки щодо теоретичного визначення предмету міжнародних розрахунків, але виходячи з сучасних вимог, технологій та функцій, що вони виконують у системі ринкових відносин України та в глобальному масштабі.
Міжнародні розрахунки - це сучасна телекомунікаційна, автоматизована система грошових переказів міжнародних платежів у режимі реального часу між банками, державами, організаціями та фізичними особами за грошовими вимогами і зобов'язаннями, яка працює з банками-учасниками міжнародних платіжних систем за розробленими міжнародними стандартами та уніфікованими міжнародними правилами обробки платіжних документів, на основі закодованої, зашифрованої криптографічними програмно-технічними засобами платіжної інформації, враховуючи діючі національні законодавчо-нормативні акти НБУ, транспортує інформацію через систему електронних платежів СЕП в Центральну розрахункову палату (ЦРП) НБУ із подальшим переведенням її у міжнародні платіжні системи S.W.I.F.T., TARGET, TOPAZ, ЄMA та ін.
Розвиток міжнародних розрахунків та валютних операцій - актуальне, першочергове завдання сьогодення держави, підприємців та банківської системи України. Оскільки валютні операції можуть приносити не тільки великі прибутки але й значною мірою сприяти підтримці курсу національної валюти, бути джерелом надходжень до державного бюджету України, сприяти виходу українських банків на міжнародні ринки капіталів. [2, 105]
Мета даної роботи - дати економічний аналіз світового фінансового ринку та міжнародних розрахунків.
Об'єктом дослідження є міжнародні фінансові розрахунки.
Головними завданнями є:
1) проаналізувати стан світового фінансового ринку;
2) пояснити і визначити роль міжнародних розрахунків;
3) проаналізувати форми міжнародних розрахунків.
1. Міжнародні валютні відносини
1.1 Визначення суті міжнародних валютних відносин
Міжнародні валютні відносини - являють собою систему відносин, що виникають з приводу проведення різноманітних обмінних операцій з грошима різних країн, здійснюваних з метою міжнародних розрахунків за продукцію.
Саме валюта - як грошова одиниця окремих країн, виступає у вигляді об'єкту даних відносин. Під іноземною валютою розуміють - грошові знаки іноземних держав, а також кредитні засоби обігу і платежу виражених в іноземних грошових одиницях(векселях, чеках), які використовуються в міжнародних розрахунках.
При проведенні валютних операцій укладають валютні угоди, котрі являють собою домовленості про обмін грошей однієї країни на гроші іншої.
Валютний курс - це ціна грошової одиниці однієї країни, вираженої в грошовій одиниці іншої країни.
Валютний паритет - це співвідношення між валютами різних країн, що встановлюється законодавчо. Валютні паритети знаходяться в основі валютних курсів, які інколи відхиляються від паритетів.
Котирування валют - це встановлення курсів іноземних валют у відповідності з діючими законодавчими нормами і практикою.
Конвертованість валюти - це здатність валюти обмінюватись на інші валюти:
а)вільноконвертовані валюти - це валюти, які вільно і необмежено обмінюються на інші валюти.
б) частковоконвертовані валюти - це валюти, які обмінюються на деякі інші валюти.
в)неконвертовані валюти - це валюти, які діють у межах однієї країни і не обмінюються на інші валюти.
У межах поняття конвертованості валют лежить поняття:
Резервна валюта - це валюта, яка використовується для обслуговування міжнародних розрахунків при зовнішньоторговельних операціях, іноземних інвестиціях і при визначенні світових цін. Роль резервних валют виконують: долар США, фунт стерлінгів, німецька марка, швейцарський франк, японська єна.
Формою існування валютного курсу є валютний режим. Фіксований режим - передбачає здійснення обміну однієї валюти на іншу на основі чітко визначеного валютного паритету.
Плаваючий режим - передбачає обмін однієї валюти на іншу в залежності від попиту та пропозиції. [1, 48]
1.2 Світова валютна система
Світова валютна система - це організаційна форма грошово-кредитних відносин у міжнародному обігу, яка склалася на основі розвитку світового ринку, закріплена міждержавними угодами і обслуговує взаємний обмін результатами діяльності національних господарств.
1.Перша світова валютна система - Паризька (1867р)склалася ще в 19 столітті - у вигляді “золотого стандарту” - при якому міжнародними грошима було золото, не існувало ніяких угод, що регулювали би валютні відносини.
2.На Генуезькій конференції в 1922році - було укладено міжнародну угоду, яка документально оформила світову валютну систему, ввівши “золотодевізний стандарт”- який передбачав обмін провідних валют світу на золото за фіксованими співвідношеннями. Проіснувала ця система до років “великої депресії” (1930роки).
3.У місті Бреттон-Вудс (США) 1944рік - були узгодженні основні принципи валютно-фінансового устрою, відомого як Бреттон-Вудська валютна система - при якій була введена взаємна оборотність валют основних капіталістичних країн, поряд із золотом як світові резервні та розрахункові валюти використовується долар США (в основному) та фунт стерлінгів Великобританія (менше).
4.Четверта валютна система вступила в дію з квітня 1978 року і отримала назву Ямайська валютна система, яка була прийнята на Ямайці в місті Кінгстоні. Особливістю її - переважаюче становище долара США на світовому ринку; ця світова валютна система ґрунтується не на золоті, а на обігу паперових і кредитних грошей.
У Європі створено регіональну валютну систему - Європейську валютну систему, яка була створена країнами - членами Європейської співдружності, щоб протистояти гегемонії долара США у світовій валютний системі, а також для забезпечення чіткого співвідношення курсів національних валют країн ЄС для підтримки інтеграційних процесів. Механізм дії Європейської валютної системи включає три основні елементи:
1.Європейська валютна одиниця - ЄВРО.
2.Режим сумісного коливання валютних курсів.
3.Європейський фонд валютного співробітництва.
1.3 Валютні ринки світу
Валютний ринок - це система соціально-економічних та організаційних відносин купівлі - продажу різних іноземних валют і платіжних документів в іноземних валютах.
Валютні ринки забезпечують міжнародні розрахунки по зовнішній торгівлі, туризму, послугам, приватним переказам, руху капіталів.
Найбільші міжнародні валютні ринки діють у: Лондоні, Франкфурті на Майні, Парижі, Нью-Йорку, Токіо, Гонконгу, Сінгапурі, Бахрейні.
Валютні ринки забезпечують своєчасне здійснення міжнародних розрахунків, страхування валютних ризиків, диверсифікацію валютних резервів, валютну інтервенцію, одержання спекулятивного прибутку учасниками угод у вигляді різниці курсів валют.
Інституціями валютних ринків є: великі банки і фінансові компанії, спеціалізовані брокерські фірми, які здійснюють валютні операції. [3, 67]
Світовий ринок золота.
Світовий ринок золота - це система відносин купівлі-продажу золота і сукупність центрів, де здійснюються купівельно-продажні операції із золотом для промислових цілей, придбання необхідної іноземної валюти, приватного нагромадження, спекуляції.
Суб'єктами світового ринку золота виступають комерційні банки, фірми, приватні особи, виконавчі валютні органи.
У світі функціонує понад 40 міжнародних ринків золота. Найбільші з них знаходяться в Лондоні і Цюриху. В залежності від режиму торгівлі, який встановлює держава, розрізняють такі ринки золота:
1.Вільні міжнародні - Лондон, Цюрих, Нью-Йорк, Гонконг, Дубаї.
2.Вільні місцеві - Париж, Мілан, Стамбул, Ріо-де-Жанейро.
3.Конрольовані місцеві - Афіни, Каїр.
4.”Чорні ринки” - Бомбей, Тайбей.
На ринках Лондона та Цюриха реалізується золото ПАР - головної золотодобувної країни світу. Майже половина проданого тут металу надходить для подальшого перепродажу на інші ринки золота. Лондонський ринок монополізований п'ятьма фірмами(членами золотого ринку) які виступають посередниками між продавцями та покупцями золота.
Представники цих фірм двічі на день збираються разом для встановлення ціни золота в доларах США - ця процедура називається фіксінг. В Цюриху угоди із золотом здійснюються трьома швейцарським “гросбанками”.
1.4 Міжнародні валютні розрахунки
Міжнародні розрахунки - являють собою систему регулювання платежів за грошовими вимогами, які виникають між державами, організаціями, громадянами різних країн. Міжнародні валютні розрахунки здійснюються в основному через банки.
Форми міжнародних розрахунків:
100% аванс(авансові платежі, передоплата) -дуже рідкісне явище у нормальних міжнародних відносинах.
Акредитивні розрахунки - це доручення банку(клієнтом якого є імпортер) одному або декільком банкам здійснити платежі фізичній або юридичній особі в межах визначеної суми на умовах, указаних в акредитиві.
Акредитив - це платіжний документ за яким банк дає розпорядження іншому банку за рахунок спеціально заброньованих коштів оплатити товарно - транспортні документи за відвантажений товар або виплатити пред'явнику акредитива визначену суму грошей.
Акредитив є вигідним для експортера, бо забезпечує надійність платежу і швидке його отримання, захищаючи експортера від валютних і політичних ризиків.
Інкасо - це банківська операція, коли банк за дорученням свого клієнта і на основі розрахункових документів отримує грошові суми від покупця з подальшим зарахуванням цих сум на рахунок свого клієнта. Для експортера все-таки інкасо є вигідною формою розрахунків, так як такі операції до певної міри гарантують до того моменту, як імпортер отримає товар.
Розрахунки при відкритому рахунку - це форма розрахунків, при якій відсутні надійні гарантії для експортера, котрий направляє на адресу покупця товар і товарні документи, а імпортер протягом обумовленого терміну повинен переказати на рахунок експортера гроші. Відкритий рахунок використовують при розрахунках між: фірмами пов'язаними традиційними торговими відносинами; транснаціональними корпораціями та їхніми закордонними філіями при експортному постачанні.
Розрахунки з використанням векселів і чеків - застосовують розрахунки чеками і переказними векселями.
Баланси міжнародних розрахунків - це співвідношення грошових зобов'язань, надходжень і платежів між країнами за певний проміжок часу. До балансів міжнародних розрахунків відносять:
А) Платіжний баланс який включає в себе три основні розділи:
торговельний баланс - це різниця вартості експорту і імпорту, або так званий чистий експорт.
баланс послуг та некомерційних платежів(“невидимі операції”) - включає платежі та надходження від транспорту, страхування, зв'язку, туризму, споживчі перекази грошових коштів(зарплата, спадщина, пенсії).
баланс руху капіталів та кредитів - показує надходження закордонних інвестицій та позик , а також надання кредитів та здійснення капіталовкладень в інших країнах.
Б) Розрахунковий баланс - це співвідношення вимог та зобов'язань країни по відношенню до інших країн на певну дату(наприклад: на початок року).
Відмінність платіжного балансу від розрахункового полягає в тому, що він характеризується фактичними надходженнями, а розрахунковий - обсягом вимог та зобов'язань.
В) Баланс міжнародної заборгованості країни - це сума боргових та майнових зобов'язань країни іноземним кредиторам, яку необхідно сплатити в установлений термін з виплатою відсотків. [1, 46]
2. Аналіз форм міжнародних розрахунків
2.1 Форми міжнародних розрахунків
Форми міжнародних розрахунків (у напрямку спаду вигідності для експортера):
1. 100%-ний аванс або авансові платежі (передоплата). Рідкісне явище у нормальних міжнародних валютних розрахунках. В Україні - в експортних - післяплата, при імпорті - передоплата.
Авансова оплата
Імпортер самостійно або через свій банк чи банк - експортера оплачує товар у момент передачі ним замовлення експортеру. Використовується тільки у випадку незадовільного кредитного стану імпортера чи при наявності складнощів в отриманні експортером грошових коштів, необхідних для виробництва замовлених імпортером товарів. Але при будь-якому випадку кінцеві розрахунки будуть залежати від перевірки всіх документів банком - імпортера.
2. Акредитив - угода, в якій банк зобов'язується на прохання клієнта оплатити документи третій особі (бенефіціару-експортеру), на користь якого відкрито акредитив, чи оплатити акцепт трати, яку виставив бенефіціар, чи негоціацію (купівлю документів), виставлені йому експортером (бенефіціарієм) відповідно до певних умов.
Акредитив за формою буває:
- грошовий (виплачуються у зазначеній валюті, або у валюті країни, де акредитиви пред'являються, за курсом на день платежу) - це іменний грошовий документ, в якому зазначено розпорядження банку про виплату власнику вказаної суми повністю або частинами;
- товарний (документарний) - передбачає, що покупець дає доручення банку, який обслуговує, відкрити такий товарний акредитив, де вказується найменування товару та документи, які необхідно пред'явити для отримання платежу.
В розрахунках по документарному акредитиву беруть участь:
- імпортер (наказодавець), який звертається до банку з проханням про відкриття акредитиву;
- банк імпортера (банк-емітент), який відкриває акредитив;
- банк, що авізує, перевіряє дійсність акредитиву і повідомляє експортера про відкриття на його користь акредитиву та передає йому текст акредитиву;
- бенефіціар-експортер, на користь якого відкривається акредитив;
- рамбурсний банк, якщо між банком експортера та банком імпортера відсутні кореспондентські зв'язки;
- перевізник та експедитор.
ОПИС СХЕМИ АКРЕДИТИВУ.
1. Укладання угоди між експортером та імпортером.
2. Заява на відкриття А.
3. Відкриття А банком-емітентом і направлення А бенефіціару через авізуючий банк.4. Авізування (повідомлення) бенефіціару про відкриття А на його користь.
5. Відвантаження товару.
6. Оформлення і надання бенефіціаром в банк комплексу документів для отримання платежу по А.
7. Пересилка банком, що авізує, документів банку-емітенту.
8. Перевірка банком-емітентом отриманих документів та їх оплата.
9. Видача банком-емітентом документів, що оплачені, наказодавцю А.
10. Зарахування авізуючим банком коштів бенефіціару.
АКРЕДИТИВ для імпортера:
1. Висока комісія;
2. Застосовується банківський кредит;
3. Імобілізація та розпилення його капіталу - відкриття акредитиву до отримання і реалізації товарів.
АКРЕДИТИВ для експортера:
1. Існує зобов'язання банку оплатити;
2. Надійність розрахунків і гарантія своєчасної оплати товарів, тому що це здійснює банк;
3. Швидкість отримання платежу;
4. Отримання дозволу імпортера на переказ валюти в країну експортера при виставлені акредитиву в іноземній валюті.
Види акредитивів різноманітні і поділяються:
1. З точки зору можливості зміни або анулювання акредитива банком-емітентом:
- безвідзивний
- відзивний
2. З т. з. додаткових зобов'язань іншого банку по акредитиву :
- підтверджений
- непідтверджений
3. З т. з. можливості поновлення акредитива:
- роловерні (револьверні, поновлені)
4. З т. з. можливості використання акредитивом другим бенефіціаром (непосредственним поставщиком товара):
- переказні (трансферабельні)
5. З т. з. існування валютного покриття :
- покритий
- непокритий
6. З т. з. можливостей реалізації акредитиву:
- акредитиви з оплатою проти документів;
- акцептні акредитиви, які передбачають акцепт тратт банком -емітентом при умові виконання усіх вимог акредитива;
- акредитиви з відстрочкою платежу;
- акредитиви з негоціацією документів.
1. Відзивний акредитив - у будь-який час може бути змінений або анульований банком-емітентом навіть без попереднього повідомлення бенефіціара. Відзивний акредитив не створює ніякого правового платіжного зобов'язання банка. Тільки тоді, коли банк-емітент або банк-кореспондент здійснили платіж по документам, відзив акредитиву залишається без юридичної сили. Отже, відзивний акредитив звичайно не надає бенефіціару достатнього забезпечення.
Безвідзивний акредитив -- дає бенефіціару високу ступінь впевненості, що його поставки або послуги будуть оплачені, як тільки він виконає умови акредитиву, який у випадку коли пред'явлені всі пред'явлені документи і дотримані всі його умови, складає тверде зобов'язання платежу банка-емітента. Для зміни або анулювання умов акредитиві при безвідзивному акредитиві потрібна згода як бенефіціара, так і відповідних банків.
2. Безвідзивний непідтверджений акредитив -- Банк-кореспондент лише авізує бенефіціару відкриття акредитиву. У цьому випадку він не бере ніякого зобов'язання платежу і, таким чином, не зобов'язаний його здійснювати на основі документів, що пред'явлені бенефіціаром
Безвідзивний підтверджений акредитив -- якщо банк-кореспондент підтверджує бенефіціару акредитив, то цим самим він зобов'язується здійснити платіж по документам, що відповідають акредитиву і що подані вчасно.
3. Револьверний акредитив -- якщо покупець віддає розпорядження поставити замовлений товар певними частинами через певні проміжки часу (договір про поставку партіями), то здійснення платежів може виконуватися за допомогою револьверного акредитиву, який, відповідно, покриває вартість часткових поставок.
Розрахунки з використанням револьверних акредитивів можуть здійснюватися на кумулятивній або некумулятивній основі:
Кумулятивний варіант означає, що суми невикористаних або не повністю використаних часток можуть бути додані до тих часток, що залишилися;
При некумулятивному варіанті, навпаки, термін використання своєчасно не запитаних часткових сум зникає.
Певною перевагою револьверних акредитивів є те, що необхідно кожен раз відкривати (поновлювати) новий акредитив, крім того, маємо економію на канцелярських та інших витратах.
4. Переказний (трансферабельний) акредитив -- надає бенефіціару право давати вказівки банку, проводити оплату, акцепт або покупку тратт (документів), передати акредитив повністю або частинами одному або декільком третім особам (іншим бенефіціарам). Інші бенефіціари не мають права подальшого перекладу трансферабельного акредитиву. Акредитив може бути переказним тільки у тому випадку, якщо в ньому вказано банком-емітентом, що він є “трансферабельним”. Терміни “дробовий”, “що переуступається”, “що передається” не повинні застосовуватися.
5. Покриті -- акредитиви, при відкритті яких банк-емітент заздалегідь надає в розпорядження виконуючого банку валютні кошти (покриття) у сумі акредитиву на термін дії зобов'язань банка-емітента з умовою можливості їх використання для виплат по акредитиву. Покриття може надаватися кількома відомими способами:
- кредитування сумою акредитиву кореспондентського рахунку виконуючого банку в банку-емітенті або іншому банку;
- надання виконуючому банку права списати всю суму акредитиву з рахунку банка-емітента в момент отримання акредитива на виконання;
- відкриття банком-емітентом страхових депозитів або депозитів у виконуючому банку.
Використання покриття призводить до фактичного заморожування коштів імпортера на період від відкриття акредитиву до виплати коштів по ньому.
6. Акредитив з оплатою проти документів -- найбільш широко застосовується. Розрахунки з бенефіціаром здійснюються безпосередньо після пред'явлення передбачених документів і тратт (коли це потрібно), якщо дотримані умови акредитиву. При цьому відповідно враховується час, необхідний для перевірки документів банком. Для виконання розрахунку банк-платник (виконуючий) повинен мати доступ до коштів, що призначені для платежу по акредитиву.
Акредитив з акцептом тратт -- бенефіціар може вимагати, щоб після виконання умов по акредитиву тратта, яку він виставив на покупця, була повернена йому банком-емітентом, що відкрив акредитив, або банком-кореспондентом, забезпечена акцептом. Замість платежу виконується акцепт тратти (переказаного векселя). Акцептовану тратту бенефіціар може передати своєму банку або для платежу в день настання строку, або, якщо він хоче відразу розпоряджатися грошима, для дисконтування.
Акредитив з відстрочкою платежу -- бенефіціар отримує платіж не при подачі документів, а в більш пізній термін, що передбачено в акредитиві (без виписки експортером векселів). При подачі документів згідно акредитиву бенефіціар отримує письмову згоду уповноваженого банку здійснити платіж у день настання відповідного строку оплати. Таким чином, імпортер вступає у володіння документами (і тим самим товарами або послугами), до того як він буде дебетований по продажній або покупній ціні.
Акредитиви, що виконуються шляхом негоціації тратт -- товарний акредитив, виставлений банком-емітентом в його національній валюті й адресований безпосередньо бенефіціару акредитиву.
Негоціація тратт -- купівля-продаж векселів або інших цінних паперів, що мають попит на ринку. [5, 112]
2.2 Інкасо
Інкасо -- банківська операція, завдяки якій банк за дорученням клієнта отримує платіж від імпортера за відвантажені на його адресу товари та послуги, зараховуючи ці кошти на рахунок експортера в банку.
В інкасовій формі розрахунків беруть участь:
1) доручитель - клієнт, який доручає інкасову операцію своєму банку;
2) банк-ремітент, якому доручитель доручає операцію з інкасування;
3) інкасуючий банк, який отримує валютні кошти;
4) банк, який представляє документи імпортеру-платнику;
5) імпортер-платник.
Рис. 2.1. Схема розрахунків по документарному інкасо.
1. Експортер заключає контракт з імпортером про продажу товарів на умовах розрахунків по документарному інкасо і відправляє йому товар (1а).
2. Експортер відправляє своєму банку інкасове доручення та комерційні документи.
3. Банк експортера пересилає інкасове доручення і комерційні документи банку, який представляє (чи банку імпортера).
4. Банк, який представляє, надає ці документи імпортеру.
5. Імпортер оплачує документи банку, який інкасує (чи своєму банку)
6. Банк, який інкасує, переказує платіж банку-ремітенту (чи банку експортера).
7. Банк-ремітент зараховує переказну суму на рахунок експортера.
Переваги:
- для імпортера -- немає необхідності завчасно відволікати кошти зі свого обігу;
- для експортер -- зберігає юридичне право розпорядження товаром до оплати імпортером.
Недоліки для експортера:
- ризик, пов'язаний з відмовою від платежу;
- значний проміжок часу між надходженням валюти по інкасо і відвантаженням товару.
Додаткові умови для запобігання недоліків інкасо:
1) імпортер оплачує проти телеграми банку експортера про прийом чи відсилку на інкасо товарних документів (телеграфне інкасо);
2) за дорученням імпортера банк видає на користь експортера платіжну гарантію, при цьому приймає на себе зобов'язання перед експортером оплатити суму інкасо за умовами неплатежу імпортером. Аваль (гарантія платежу) - вексельне поручительство;
3) експортер використовує банківський кредит для покриття іммобілізованих ресурсів.
4) Відкритий банківський рахунок
Продаж на кредитних умовах, узгоджених між експортером та імпортером. Форма не вигідна для експортера, але дуже вигідна для імпортера. Імпортер отримує можливість не тільки одержати товар, але й здійснити його продаж до надання оплати) - метод платежу, за яким продавець просто відправляє рахунок-фактуру покупцеві, який має заплатити у визначений час після її отримання (ніякого документального підтвердження, використовується тільки з філіями та іншими підрозділами)
5) Банківський переказ - це розпорядження, що пересилається (як правило, електронною поштою) банком однієї країни банкові іншої країни. За його допомогою дається вказівка дебетувати депозитний рахунок першого з них і кредитувати рахунок певної особи чи установи.
При здійсненні переказу банк продає клієнту іноземну валюту за національну. (СВІФТ - система електронних переказів)
Альтернативою телеграфному переказу є поштовий переказ. В цьому випадку інструкції відправляються поштою або банкір надає покупцеві вексель на пред'явника, а покупець відправляє його авіапоштою продавцю (одержувачу платежу).
6) Розрахунки з використанням векселів і чеків
Банківський вексель - цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання боржника (векселедавця) сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).
Банківський вексель буває :
- простий;
- переказний.
Комерційна тратта (переказний комерційний вексель) - містить письмовий наказ векселядержателя (трассанта), адресований платнику (трассату), сплатити третій особі (ремітентові) певну суму грошей у певний термін.
Документарний переказний вексель для інкасування - експортер після здійснення перевезення товарів імпортеру, пред'являє вексель і документи у свій банк. Банк передає їх банку імпортера для інкасації. Експортер отримує гарантії, що він отримає оплату до того, як документи будуть передані імпортеру. А імпортер отримує гарантії, що всі документи будуть у належному стані.
Банківський чек -- письмовий наказ банка-власника авуарів за кордоном своєму банку-кореспонденту про перерахування визначеної суми з його поточного рахунку власнику чека. Експортери отримавши такий чек продають його своїм банкам.
Грошовий документ встановленої форми, який має безумовний наказ власника рахунку в кредитній установі про виплату його держателя вказаної суми.
Банк звичайно виписує чеки в тій іноземній валюті, яку має за кордоном на рахунках у банках-кореспондентах.
7) Консигнація - означає, що експортер транспортує свої товари імпортеру, але при цьому зберігає право власності на ці товари до тих пір, поки імпортер не продасть їх та не розрахується з експортером (консигнатором). Він настільки невигідний для продавця, що рідко застосовується в міжнародній торгівлі, як у випадку з відкритим рахунком; продаж товару з використанням консигнації головним чином має місце при його відправці закордонним відділенням експортера. [7, 205]
2.3 Ризики, що виникають при міжнародних платежах
1. Вартість місцевої валюти при майбутньому платежі в іноземній валюті залежить від обмінного курсу між двома валютами (особливо, коли курси обміну піддаються впливові ринкових сил).
2. Ризик відсутності конвертованості: неможливість власника валюти даної країни конвертувати її у валюту іншої країни, внаслідок обмеження, накладеного урядом.
3. Ризик невиконання зобов'язання, або несплати (більш імовірний, оскільки порушення судового позову проти боржника, який порушив зобов'язання, в іншій країні потребує більше коштів і часу, а успіх менш імовірний, ніж у випадку з місцевим боржником).
2.4 Аналіз світового фінансового ринку
міжнародний розрахунок інкасо платіж
За період з 13 по 27 травня 2006 року курс EUR/USD показував зростання. Зміцнення євровалюти проти долару США продовжувалося через відсутність упевненої тенденції зростання в американській економіці, яку підтверджують такі показники:
· Перегляд ВВП за 1-ий квартал 2006 року на зниження;
· Недостатньо упевнене зростання промислового виробництва в квітні поточного року;
· Збільшення дефіциту торгового балансу за березень 2006 року.
Але ціла низка даних, що підвищуються, зі США припускають збільшення економічних показників, а саме:
· Зростання замовлень на товари тривалого користування в квітні 2006 року;
· Відсутність зростання інфляційного тиску в країні;
· Стабільні обсяги продажів на ринку нерухомості, що говорить про відносну стабільність споживання в США.
В Єврозоні низка факторів впливає на подорожчання євро:
· ВВП провідних економік регіону показують невелике зростання у 1-ому кварталі поточного року;
· Рівень інфляції в регіоні знижується з початку року;
· Промислове виробництво поступово збільшується з початку 2006 року.
Але через те, що зростання ВВП і промислового виробництва в Єврозоні є меншим, ніж у США, курс EUR/USD не може вирости вище 0,9300 долара США за євро. Розчарування учасників ринків у темпах економічного зростання та інфляційного тиску в США буде, приводити до глобального здешевлення долару проти всіх валют, євровалюти зокрема. Через 1 квартал, інвестори звернуть увагу на економічні показники США і знову почнуть вкладати свої кошти до американських активів. До кінця поточного кварталу прогнозується зростання курсу EUR/USD до рівня 0,9300 долара за євро, а на кінець поточного року прогнозується курс EUR/USD на рівні 0,9050-0,9150.
Тенденції провідних економік світу.
Економічні дані з провідних країн світу говорять про глобальне зростання. Наприклад, у Японії показують зростання промислові замовлення, у європейських країнах спостерігається невелике зростання ВВП і промислового виробництва, у США спостерігається зростання ВВП і виробництва, що і приводить до "регулювання" попиту та пропозиції на основні світові валюти.
Уряду Японії на минулому тижні довелося, уперше цього року, провести інтервенцію на міжнародному ринку валют, щоб уникнути здешевлення йени нижче оцінки 124 йен за долар США. Такі дії уряду можна пояснити спробою збереження поточних рівнів реальних надходжень від експорту до країни. Слід зазначити, що внески до азіатських активів зараз найбільш поширені, що і виражається в підвищеному інтересі до японської йени.
В Єврозоні, хоча і економіка починає показувати зростання, курс євро не може вирости вище оцінки 0,9300 долара США за євро. Це пояснюється тим, що за умов відтоку капіталу зі США інвестори побоюються вкладати більше коштів до європейських активів, тому що темп економічного зростання в регіоні поки ще недостатньо сильний.
США, не дивлячись на досить високий показник зростання ВВП і середній показник промислового виробництва, не може переконати інвесторів в тому, що такі високі показники зможуть досягатися ще протягом 1 року і більше. Тому інвестори поки не зважуються вкласти свої кошти до американських активів, які, як вони вважають, є "перегрітими". Аналіз економічних даних зі США дає підстави вважати, що зростання у США цього року буде найвищим у світі, що і приведе до підвищення попиту на американські активи через 3 місяці.
США
Триваючий тиск на здешевлення долару США можна пояснити тільки непевністю учасників ринків і інвесторів в американських фінансових показниках. Навіть підвищення даних з виробничої сфери США привело тільки до незначного і короткочасного зміцнення долару США, при цьому, не змінюючи глобальну тенденцію на здешевлення американської валюти та активів.
Хоча, при детальному розгляді економічних даних слід зазначити, що з провідних економік світу жодна країна не може показати більш істотних показників, крім США. Але економіка США, прийнявши "майку лідера" отримує найбільшу критику у випадку розчарування інвесторів, тому американські активи придбали високу волатильність.
Рис. 2.2 Економічні показники США
Перегляд ВВП за 1-ий квартал 2006 року на зниження з 5,8% до 5,6% на рік (див. Рис. 2.2), не дивлячись на те, що це є найвищим показником у світі на цей момент, привів тільки до підтвердження тенденції на здешевлення долару США. Додатковим фактором, який впливає на здешевлення долару США, є підвищення дефіциту торгового балансу, що у березні 2006 року показав 31,63 мільярда доларів. Також, "розчаруванням" для інвесторів послужило падіння індексу провідного індикатору на 0,4% у квітні 2006 року (див. Рис. 2.2), що сигналізує про економічні тенденції на найближчі 3-6 місяців, які і призводять до зменшення інтересу до американських активів і долару.
Але низка даних, які оприлюднені протягом попередніх двох тижнів, показує, що побоювання інвесторів можуть бути і даремними, а саме:
· рівень роздрібних продажів у квітні, у річному численні, показав зростання до 1% (див. Рис. 2), що сигналізує про стабільний ринок споживання в США. А, як відомо, внутрішнє споживання в США становить понад 60% від ВВП, що дає підстави розраховувати на підвищення рівня ВВП у поточному році;
· стабільне споживання і впевненість жителів США також підтверджується стабільними обсягами продажів на ринку нерухомості - продажі житлових будинків в Америці показують помірне зростання з початку поточного року;
· про поліпшення ситуації в сфері промислового виробництва в США сигналізують замовлення на товари тривалого користування, що у квітні виросли на 1,1% у річному численні (див. Рис. 2.2) - такий показник не дозволив подешевшати курсу долара США проти основних валют світу і породив сумніви в головах учасників ринків стосовно слабкості економічного зростання в США;
· стабільне зростання промислового виробництва в США, що збільшується з початку року, у квітні 2006 року показало зростання на 0,4% у місячному численні (див. Рис. 2.2). Таке зростання промислового виробництва, хоч і невелике, дає підстави думати, що спрогнозовані рівні зростання ВВП на поточний рік будуть досягнуті.
Виходячи з вищесказаного, можна припустити, що у випадку досягнення економікою США навіть невеликого зростання в сфері промисловості і споживання ще 2 місяці поспіль, американські активи і долар США знову стануть привабливими для інвесторів, але говорити про велике зростання попиту не можна - попит на долар США буде зростати поступово. А у випадку, якщо макроекономічні дані зі США почнуть показувати зниження, то долар США продовжить свою глобальну тенденцію на здешевлення, тому що недостатньо сильне економічне зростання буде ще й обмежене підвищенням ставки рефінансування (на 0,25 або 0,5%), що відбудеться, швидше за все, восени поточного року.
Єврозона
Подорожчання євро проти долару США, яке почалося з квітня 2006 року, пояснюється тільки відтоком капіталу зі США - країни Європи не показали істотного зростання макроекономічних даних, що змогло б привести до такого зростання курсу EUR/USD. Ще один фактор, який говорить про зростання курсу EUR/USD за рахунок слабкості американської валюти - це зростання ціни на золото до 320 доларів США за Трійську унцію. Нагадаємо, що інвестори починають вкладати свої кошти в банківські метали тільки в тому випадку, коли немає інших альтернатив для вкладень.
Мал. 2.3. Економічні показники Єврозони
Економічні дані з Єврозони показують недостатнє зростання, що не дозволяє євровалюті подорожчати вище 0,9300 долара США за євро. З даних, що були оприлюднені протягом останніх двох тижнів по Європі, слід зазначити такі дані та їхній вплив на економічну ситуацію в Єврозоні:
· попередні підрахунки ВВП Італії за 1-ий квартал 2006 року (див. Рис.2.3) показали невелике падіння до 0,1% у річному численні. Такий показник третьої економіки регіону показує, що Італії необхідно досягти кращих результатів, щоб привернути увагу інвесторів;
· попередні підрахунки ВВП Німеччини за 1-ий квартал 2006 року (див. Рис.2.3) показали падіння до -0,1% у річному численні. З таких показників видно, що перша економіка Європи все ще не може показати істотне зростання після торішньої рецесії, а передбачуване падіння інтересу до німецьких активів через парламентські вибори у вересні може понизити економічні показники Єврозони;
· ВВП Франції за 1-ий квартал 2006 року, відповідно до попередніх підрахунків (див. Рис.2.3), показав падіння до -1,2% у річному численні. Такі попередні показники ВВП не можуть привести до підвищеного інтересу до євровалюти в найближчі 1-2 квартали;
· відносне підвищення рівня промислового виробництва в березні 2006 року утримує інвесторів від вилучення своїх коштів з європейських активів;
· незростання інфляції в регіоні, річний показник якого знаходиться нижче оцінки в 2,5% і знижується, зберігає інтерес інвесторів до європейських активів надіями на те, що уряд Єврозони підвищить ставку рефінансування після США, що і дасть Європі перевагу в 1 квартал на підвищення своїх макроекономічних показників за рахунок незміненого рівня кредитування.
Слід зазначити, що економічні показники Єврозони є набагато нижчими за показники економіки США, і через 2-3 місяці, коли інвестори почнуть оцінювати реальні перспективи економік і компаній інших країн, євровалюта почне дешевшати стосовно долару США. [10, 216]
3. Розвиток платіжної системи України в умовах переходу до ринкової економіки
Дослідження та аналіз сучасного стану економіки та експортно-імпортних операцій свідчить, що їх подальший розвиток і удосконалення залежать від стабільності національної валюти, високої конкурентоспроможності української економіки, досконалості економічних та законодавчих актів, захищеності виробника, помірних податків, активного просування та прозорості економічних реформ, високої оцінки важливості макроекономічної політики, активного розв'язання ключових проблем ринкових та структурних перетворень.
Відставання економічних реформ у нашій державі надзвичайно ускладнює проблему розвитку платіжних систем України та міжнародних розрахунків зокрема.
Економічні реформи в Україні, як і в інших постсоціалістичних країнах, розпочалися з лібералізації зовнішньоекономічної діяльності, що мало негативні наслідки. Основними рисами зовнішньоторговельної політики були запровадження досить жорсткого експортного і ліберального імпортного режимів. До експортних обмежень входили: спеціальний режим торгівлі, експортні квоти, ліцензування товарів, що скоротило виробництво та обмежило вихід українських товарів на міжнародні ринки, сприяло відпливу капіталу за кордон.
Імпортна політика відрізнялась відносною простотою і ліберальністю. Рівні тарифів були невисокими, а структура - порівняно вузькою. Занижений курс національної валюти України створював невидимі бар'єри на шляху імпорту, збільшувалися витрати на закупівлю імпортної продукції, відбувався неринковий розподіл валюти. Політика лібералізації імпорту мала як позитивні, так і негативні наслідки. З одного боку вона сприяла зменшенню дисбалансу між попитом і пропозицією на внутрішньому ринку, була стимулом для покращення якості вітчизняних товарів; з іншого боку - ускладнювала реалізацію продукції вітчизняного виробництва, що затягнуло процес відновлення і знизило прибутковість та ефективність багатьох підприємств України, наслідок - криза платежів. [6, 254]
В умовах структурної перебудови економіки України є актуальним пошук адекватної схеми відносин у валютній сфері та в міжнародних платежах. Досліджуючи та аналізуючи перехідний період до ринкової економіки приходимо до висновку, що покладатися треба передусім на внутрішні реформи в економіці, фінансову стабілізацію, запровадження діючого стабільного законодавства, валютного регулювання, залучення довгострокового капіталу у формі прямих іноземних інвестицій. У підсумку можна зробити висновок, що платіжну кризу в Україні можна подолати на основі поступового застосування передових банківських технологій, платіжних систем та платіжних інструментів, а також за умови здійснення кардинальних реформ. Тому необхідно першочергово врегулювати чинне законодавство щодо здійснення розрахунків. Підприємства на сьогодні не можуть використовувати повною мірою свої кошти, самостійно встановлювати черговість платежів та напрями списання коштів із власних рахунків, а це вкрай негативно відбивається на їх господарській діяльності і на міжнародних розрахунках зокрема.
Світовий досвід свідчить, що країни з невизначеною макроекономічною політикою і перспективами не можуть забезпечити господарства ефективними платіжними системами та контролем за міжнародними розрахунками, навіть застосовуючи жорстке валютне регулювання та обмеження з боку центрального банку. Валютне регулювання та обмеження будуть ефективними, якщо розміщення капіталу в національну економіку буде переважати над його експортом за кордон.
Систему електронних платежів України необхідно удосконалити, тобто взаємоув'язати всі системи розрахунків, на всіх рівнях проходження платежів, у т. ч. з валютними та фондовими ринками України, міжнародними ринками капіталів та цінних паперів, національною системою масових електронних платежів, міжнародних інформаційно-платіжних систем, зокрема: S.W.I.F.T., TARGET, TOPAZ, INTERNET та ін.
Слід відзначити, що Українська банківська платіжна система значно відрізняється від Російської більш жорсткою системою валютного регулювання з боку НБУ, наявністю ефективнішої, ніж у Росії, системи електронних платежів, але поряд з цим - вплив банківського капіталу на розвиток економіки України, розвиненість міжнародних розрахунків та фінансового сектору значно менший, ніж у Росії. Наслідки кризи 1998 р. в Росії значно вплинули на розвиток банківської системи України і міжнародних розрахунків зокрема, спричинивши цілий ряд негативних наслідків для українських банків, хоча український уряд не об'явив свої банки неплатоспроможними за внутрішніми і зовнішніми боргами на відміну від російського.
Платіжна система України, її взаємозв'язок з міжнародними платіжними системами, ефективність їх роботи є недостатньо дослідженими та удосконаленими. Залишаються досить відкритими питання конфіденційності, безперервності, платіжної дисципліни та безпеки платежів, які є основними питаннями дослідження, сконцентровані на якості і ефективності виконання міжнародних платежів - це одні із ключових елементів сучасної ринкової економіки. Дослідження вищевказаних факторів дає можливість:
1) зробити висновки щодо ефективності роботи "шлюзових" банків при здійсненні міжнародних розрахунків;
2) оцінити ефективність виконання всіх міжнародних платежів через ЦРП НБУ.
3) сприяти підвищенню ефективності та безпеки міжнародних і міждержавних розрахунків шляхом концентрації інформації, тобто створення інформаційних баз даних при Центральній розрахунковій палаті НБУ.
Проведення всіх міжнародних розрахунків через ЦРП НБУ, а не через "шлюзові" банки. Піддається сумніву конфіденційність операцій, платіжна дисципліна, комерційна та банківська таємниці вкладів і руху капіталів банків, їх клієнтів, контракти та міжнародні зв'язки. Комерційні банки та їх клієнти, розраховуючись через "шлюзові" банки, мають економію на малому, тобто на комісійних за міжнародні платежі, але втрачають більше - вільний вихід на міжнародний ринок, конфіденційність та ефективність міжнародних операцій, безпеку контрактів, доходів, вплив на рух капіталів та безпеку платежів з метою отримання монопольної позиції і максимальних прибутків.
Незалежна Україна значно розширила зовнішньоекономічні зв'язки комерційних банків та підприємств. Незважаючи на спад виробництва, обсяги експортно-імпортних операцій та рух капіталів на міжнародних ринках значно зросли, виникли проблеми взаємоплатежів. Враховуючи зміни, які відбуваються в Українській економіці, назріла необхідність удосконалення платіжної системи України, а саме:
- провести повну сертифікацію програмного забезпечення "Операційний день банку", адже багато з комерційних банків працюють в малозахищеному операційному середовищі, особливо на периферії;
- впорядкувати міжнародні розрахунки юридичних осіб резидентів і нерезидентів України з їхніми зарубіжними партнерами. В даний час такі платежі інколи ще виконуються через коррахунки, які мають комерційні банки один в одного, що стає причиною затримання платежів, підвищується рівень ризику, знижується ефективність міжнародних розрахунків, порушується платіжна дисципліна.
З метою підвищення ефективності та безпеки платежів необхідно:
- розробити і запровадити в дію Закон України "Про платіжну дисципліну" з конкретними статтями про міри відповідальності і покарання за його порушення;
- розробити і прийняти Закон України "Про банківську таємницю".
Враховуючи той факт, що в нинішній час міжнародні розрахунки регулюються часто змінюваними законодавчими актами, було б корисним розробити і прийняти Закон України "Про валютне регулювання". Це дасть можливість запровадити на території України єдиний режим валютного регулювання, визначити загальні його принципи, конкретизувати операції, права та обов'язки суб'єктів міжнародних розрахунків, порядок здійснення валютного контролю та конкретні статті відповідальності за порушення цього закону;
- запровадити широку цифрову мережу, яка об'єднає локальні мережі регіональних розрахункових палат з Центральною розрахунковою палатою за допомогою безпровідного зв'язку (супутниковий зв'язок, радіозв'язок, мікрохвильовий зв'язок). Це підвищить продуктивність та безпеку міжнародних розрахунків;
- використовувати в міжнародних розрахунках саме електронну акредитивну форму розрахунків. Саме так виконується більшість світових платежів в економічно розвинутих країнах світу. Це дає ряд економічних переваг порівняно з іншими формами розрахунків та гарантію оплати за відвантажений товар. Є можливість за допомогою телекомунікаційного спілкування відкрити кредитні лінії і працювати в кредит - це особливо вигідно українським банкам.
Застосовувати форфейтингові операції при експорті товарів у таких випадках: якщо зовнішній контрагент недостатньо кредитоспроможний; якщо він не може мати першокласну гарантію; якщо йому не вигідно надовго вилучати кошти із свого обороту; якщо необхідно захеджувати експортерів від валютних ризиків.
Було б корисним створити міждержавний міжбанківський кліринговий центр СНД в мультивалютному режимі, на базі євро або на базі єдиної валюти об'єднаних держав СНД. Це дасть можливість забезпечити ефективність надійність безперервність, конфіденційність, безпеку міжнародних розрахунків, збалансованість обсягів зовнішнього платіжного балансу України. Валютні кошти будуть переміщуватись із коррахунку на коррахунок (взаємозалік зустрічних вимог і зобов'язань), вилучення коштів не можливе. Скоротяться витрати за міжнародними розрахунками, зникне потреба конвертації валют та хеджування ризиків, дасть змогу успішно взаємодіяти з міжнародними платіжними системами S.W.I.F.T., TARGET, ЄМА, TOPAZ та ін.
Висновок
Валютний ринок - це система соціально-економічних та організаційних відносин купівлі - продажу різних іноземних валют і платіжних документів в іноземних валютах.
Валютні ринки забезпечують міжнародні розрахунки по зовнішній торгівлі, туризму, послугам, приватним переказам, руху капіталів.
Найбільші міжнародні валютні ринки діють у: Лондоні, Франкфурті на Майні, Парижі, Нью-Йорку, Токіо, Гонконгу, Сінгапурі, Бахрейні.
Валютні ринки забезпечують своєчасне здійснення міжнародних розрахунків, страхування валютних ризиків, диверсифікацію валютних резервів, валютну інтервенцію, одержання спекулятивного прибутку учасниками угод у вигляді різниці курсів валют.
Інституціями валютних ринків є: великі банки і фінансові компанії, спеціалізовані брокерські фірми, які здійснюють валютні операції.
Міжнародні розрахунки - являють собою систему регулювання платежів за грошовими вимогами, які виникають між державами, організаціями, громадянами різних країн. Міжнародні валютні розрахунки здійснюються в основному через банки.
Форми міжнародних розрахунків:
100% аванс(авансові платежі, передоплата) -дуже рідкісне явище у нормальних міжнародних відносинах.
Акредитивні розрахунки - це доручення банку(клієнтом якого є імпортер) одному або декільком банкам здійснити платежі фізичній або юридичній особі в межах визначеної суми на умовах, указаних в акредитиві.
Інкасо - це банківська операція, коли банк за дорученням свого клієнта і на основі розрахункових документів отримує грошові суми від покупця з подальшим зарахуванням цих сум на рахунок свого клієнта.
Розрахунки при відкритому рахунку - це форма розрахунків, при якій відсутні надійні гарантії для експортера, котрий направляє на адресу покупця товар і товарні документи, а імпортер протягом обумовленого терміну повинен переказати на рахунок експортера гроші.
Розрахунки з використанням векселів і чеків - застосовують розрахунки чеками і переказними векселями.
Література
1. Авдокушин Е.Ф. Международные экономические отношения: Учеб. пособие. -- М.: НВЦ Маркетинг, 1999.- 306.
2. Будаговська С., Кілієвич О. та ін. “Мікроекономіка і макроекономіка”. К.: “Основи”. 2002.- 383.
3. Будаговська С., Кілієвич О. та ін. “Мікроекономіка і макроекономіка”. К.: “Основи”. 2000.- 503.
4. Ватаманюк З., Панчишин С. Макро - мікроекономіка.К. 2001. 381.
5. Гаврилюк О.В., А.П. Румянцев “Економічна інтеграція в сучасному світі” Київ . -2005. -289.
6. Каніщенко Л.О. та ін. Основи економічної теорії: політичний аспект: Підручник /-- К.: Вища шк., 2004. -300
7. Киреев А.П. Международная экономика: Учеб. пособие для вузов: В 2 ч. -- Ч. 1: Международная экономика: движение товаров и факторов производства. -- М., 1999. - 397.
8. Козик В.В., .Панкова Л.А “Світове господарство та міжнародні економічні відносини”, 2004.- 273.
9. Комісарук М.П. “Макроекономіка: курс лекцій”. Коломия - 2004. - 156.
10. Макконел, Брю. “Экономикс: принципы, проблемы и политика: В 2 т.: Пер. с англ. ІІ-го изд.. - М.: Республика, 1992.- 453.
11. Максимова Л.М., Носкова И.Я. Международные экономические отношения: Учеб. пособие. -- М.: Банки и биржи: ЮНИТИ, 2005.-290.
12. Мамедов О. Современная экономика. Общедоступный курс. Ростов-на-Дону, «Феникс», 2006 год.- 438.
Подобные документы
Суть міжнародних розрахунків, вживання їх основних форм. Механізм здійснення і чинники, що впливають на вибір тієї або іншої форми розрахунків. Акредитив і інкасо найбільше задовольняють вимоги проведення розрахунків як експортерів, так і імпортерів.
контрольная работа [24,2 K], добавлен 12.04.2009Вестфальська модель світу, основні характеристики та періодизація. Особливості Віденської системи міжнародних відносин. Характеристика Постфранкфуртської системи міжнародних відносин. Повоєнна біполярна Ялтинсько-Потсдамська система міжнародних відносин.
реферат [31,8 K], добавлен 21.10.2011Міжнародні кредитні ринки та їх роль в міжнародних економічних відносинах. Основні види та форми міжнародного кредиту. Роль міжнародних кредитних відносин у фінансуванні національної економіки. Аналіз кредитування реального сектору економіки України.
курсовая работа [1014,1 K], добавлен 25.11.2014Аналіз сучасного викладення основ методології теоретичного моделювання міжнародних відносин – системи методологічних принципів. Умови та переваги застосування принципу інтерференції при визначенні правил формування типологічних груп міжнародних відносин.
статья [28,9 K], добавлен 19.09.2017Теоретичні аспекти формування системи міжнародних економічних зв'язків України. Методологічні основи формування міжнародних економічних відноси в Україні. Інформатизація. Можливості розширення зовнішньоекономічної діяльності України.
курсовая работа [46,5 K], добавлен 21.03.2007Рівень економічного розвитку України, її місце в світовій економіці та міжнародних економічних відносинах. Участь країни в процесах міжнародної міграції капіталу та торгівлі. Удосконалення системи міжнародних економічних відносин та співробітництва.
курсовая работа [206,2 K], добавлен 10.12.2009Сутність світової економіки і міжнародних економічних відносин, їх форми, фактори і показники розвитку. Головні економічні закони розвитку світового господарства і міжнародних економічних відносин. Місце України в міжнародному розвитку світової економіки.
курс лекций [92,5 K], добавлен 07.09.2008Особливості міжнародної банківської справи, кредитні і не кредитні послуги банків. Роль та місце банківської системи України на міжнародному ринку банківських послуг. Розвиток національної банківської системи в умовах глобалізації світової економіки.
контрольная работа [25,7 K], добавлен 12.04.2009Формування міжнародних фінансових центрів в умовах глобалізації. Здійснення інтернаціональних валютних, депозитних та кредитних операцій в Лондоні. Аналіз азійських фондових бірж на світовому фондовому ринку. Суть переваг, які мають офшорні системи.
статья [131,0 K], добавлен 11.09.2017Поняття й сутність акредитива як міжнародної форми розрахунків. Форми та види акредитиву. Нормативно-правова база для регулювання акредитивної форми розрахунків на Україні. Використання акредитива ЗАТ "НКМЗ" у міжнародних рахунках, проблеми, перспективи.
курсовая работа [52,4 K], добавлен 30.04.2011