Принципи зовнішньоекономічної діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПРИНЦИПИ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Управлінська діяльність завжди базується на основних правилах, яких дотримуються керівники і спеціалісти апарату управління в процесі прийняття тих або інших рішень. Ці правила можуть бути декларовані в спеціальних документах або ж бути своєрідною традицією, нормою, звичаєм. Частіше усього має місце поєднання і того й іншого. Можна виділити три рівні принципів зовнішньоекономічної діяльності: загальні, специфічні і національні. Загальні принципи зовнішньоекономічної діяльності - це невелика кількість загальновизнаних у всьому світі правил, що стали своєрідними загальновідомими істинами (аксіомами), яких дотримуються всі учасники міжнародних ділових операцій. І хоча в різноманітних виданнях набір цих принципів може відрізнятися, однак у кінцевому результаті, вони зводяться до трьох головних: науковість, системність, взаємовигідність. Науковість ЗЕД означає, насамперед, розвиток цієї діяльності відповідно до об'єктивних економічних законів. Дотримання цього принципу на практиці управління міжнародними діловими операціями передбачає виявлення організацією попиту і пропозиції на її продукцію за кордоном, рівня цін, співвідношення їх із витратами в країні-експортері та ін. Знання менеджерів підприємств існуючих теорій міжнародної торгівлі допомагає їм уникати значних прорахунків, обґрунтовано прогнозувати зміни на міжнародних ринках. Особливо важливе значення має цей принцип у здійсненні міжнародних фінансових розрахунків, при яких потрібно спиратися на зміни валютних курсів.

Сучасна теорія пропонує чимало корисних теоретичних моделей прогнозування валютних курсів. гаданих моделей практика виробила зручні й різноманітні інструменти управління валютними ризиками: операційними, перерахунковими (бухгалтерськими) і економічними. Використання зазначених та інших інструментів в управлінні ЗЕД - безсумнівна ознака використання принципу науковості. Системність ЗЕД означає, насамперед, що між окремими її складовими існують міцні взаємозв'язки. Самі складові ЗЕД можуть бути виділені за різноманітними ознаками. Безсумнівно, одним із найбільш важливих є контракт (договір) ЗЕД базисними умовами постачання і ціною, валютою ціни, валютою розрахунку і формами платежу, термінами постачань і транспортних умов, предметом контракту та арбітражем і т.д.

Системні взаємозв'язки існують і в період між укладанням та виконанням контрактів. Принцип системності передбачає також необхідність розуміння менеджерами компанії, що ЗЕД є лише частиною її бізнесу. І якщо внутрішньо-національний бізнес організований недостатньо продуктивно, це загрожує і міжнародним операціям.

Помилки, прорахунки і втрати компанії в операціях на внутрішньому ринку будуть серйозним сигналом для партнерів цієї компанії по міжнародному бізнесу. Керівники повинні завжди пам'ятати, що закордонний партнер судить про їхню діяльність, насамперед, з їхніх дій всередині країни. За інформацію з системності ЗЕД включає також взаємозв'язок міжнародних операцій даної компанії з міжнародним бізнесом у цілому. Оскільки самі по собі операції навіть однієї великої фірми (не кажучи вже про невеличкі українські компанії) займають у загальному обсязі міжнародного бізнесу незначну частину, доводиться пристосовуватися до законів цього бізнесу. Система ЗЕД фірми є лише незначною частиною міжнародного бізнесу як більш вагомої мегасистеми. Принцип взаємовигідності ЗЕД, на перший погляд, не має особливих ускладнень і виглядає очевидним: кожний партнер, що бере участь у міжнародних операціях, одержує свій прибуток. Проте дотримуватися цього принципу не просто через значну кількість часу, необхідного для виконання угод, зміни валютних курсів, наявності різноманітних зв'язків між окремими зовнішньоекономічними угодами, використання бартерних операцій та ін. Тому дотримання принципу взаємовигідності потребує ретельного аналізу і врахування, розмежування різноманітних потоків прибутків і витрат. Крім наведених загальних принципів управління ЗЕД, багато специфічних принципів, яких також необхідно дотримуватися. Специфічні принципи ЗЕД закріплені у відповідних міжнародних правових актах і є обов'язковими для виконання всіма державами, що підписали той або інший акт. І хоча терміна "зовнішньоекономічна діяльність" у зазначених документах може не бути, за своїм характером більшість закріплених там принципів мають пряме відношення до зовнішньоекономічної діяльності. Найбільш повний перелік принципів організації міжнародних економічних відносин є в "Хартії економічних прав і обов'язків держав", прийнятій IV Спеціальною сесією Генеральної Асамблеї ООН у 1974 р. Хартія була прийнята разом із Декларацією про встановлення нового економічного порядку та Програмою дій з його встановлення. В зазначеному документі вказано такі принципи: - суверенітет; - територіальна цілісність і політична незалежність держав; - суверенна рівність усіх держав; - ненапад і невтручання у внутрішні справи; - взаємна і справедлива вигода; - мирне співіснування; - рівноправність і самовизначення народів; - мирне регулювання спорів; - усунення несправедливості, що виникає в результаті застосування сили та позбавляє націю засобів для її нормального розвитку; - сумлінне виконання міжнародних зобов'язань; - повага до прав людини та основних свобод; - відсутність прагнення до гегемонії в сферах впливу; - сприяння міжнародній соціальній справедливості; - міжнародне співробітництво з метою розвитку; - вільний доступ до морів для країн, що їх не мають.

Деякі з перерахованих принципів збігаються з загальними, наприклад, пункт "взаємна і справедлива вигода". Він конкретизується у наступних принципах. В інших міжнародних документах принципи вільного пересування фізичних осіб і господарських цінностей розглядаються не в цілому, як зазначалося вище, а за основними галузями міжнародного права. Зокрема, Генеральна угода з тарифів і торгівлі (ГАТТ) розглядає такі питання: - в'їзд фізичних осіб; - переміщення товарів; - судноплавство і перевезення вантажів; - переміщення капіталу; - придбання власності; - переказ коштів. Роз'яснення кожного з названих питань можна знайти у відповідних виданнях і враховувати в практичній діяльності. Так, у частині переміщення товарів як основної форми ЗЕД головне значення належить принципу (режиму) найбільшого сприяння (most-favored-nation - MFN). Суть режиму найбільшого сприяння (РНС) полягає в тому, що зменшення митних бар'єрів для однієї країни означає також зменшення цих бар'єрів і для всіх інших країн, що встановили з нею режим найбільшого сприяння. Зазначений принцип поширюється також на квотування і ліцензування. Водночас ГАТТ робить деякі винятки з цього принципу, до яких, зокрема, належать такі: - виробам обробної промисловості з країн, що розвиваються, надається пільговий режим порівняно з аналогічною продукцією промислово-розвинених країн; - поступки членам торгових союзів, наприклад ЄС, не поширюються на країни, що не належать до них; - країнам, що довільно вживають дискримінаційних заходів до товарів із визначеної країни, остання не зобов'язана надавати РНС; - країнам, що не підписали угоду, не завжди дається такий самий режим, як країнам, що приєдналися до неї; - країни іноді роблять винятки, виходячи зі свого законодавства, що діє до моменту підписання ГАТТ; Винятки вводяться також під час війни або посилення міжнародної напруги. Слід також додати, що ГАТТ дала світу основний комплекс принципів, за якими проводяться торгові переговори і контроль за їх реалізацією. Значна частина специфічних принципів діє на регіональному рівні.

Для України особливий інтерес становлять принципи ЗЕД у Європейському Союзі (ЄС).

Вони містяться в так званій Білій книзі (1985 р.) і включають:

- контроль і оформлення документів на товари, що перетинають національні кордони;

- свободу пересування осіб для працевлаштування або постійне місце проживання в будь-якій країні;

- уніфікацію технічних норм і стандартів;

- відкриття споживчих ринків;

- лібералізацію фінансових послуг;

- поступове відкриття ринку інформаційних послуг;

- лібералізацію транспортних послуг;

- створення сприятливих умов для промислового співробітництва з урахуванням законодавства про права на інтелектуальну і промислову власність;

- усунення фіскальних бар'єрів.

Принципи ЗЕД у рамках Співдружності Незалежних Держав (СНД) у даний час є предметом дискусії. Національні принципи ЗЕД закріплюються в законодавчих актах відповідних країн. Оскільки всі країни використовують тією чи іншою мірою механізми державного регулювання ЗЕД, то існує і відповідна правова основа таких дій. Щодо зовнішньоекономічної діяльності українських підприємств, то її принципи закріплені в ст. 2 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність".

Причому ці принципи охоплюють і діяльність іноземних суб'єктів господарської діяльності в Україні.

Система згаданих принципів включає:

- суверенітет;

- свободу;

- юридичну рівність і недискримінацію;

- верховенство закону;

- захист інтересів суб'єктів підприємницької діяльності;

- еквівалентність обміну.

Законодавства інших країн також містять принципи такої діяльності, яких повинні дотримуватися не тільки національні, але й іноземні суб'єкти господарської діяльності. Принцип суверенітету означає незалежне здійснення зовнішньоекономічної діяльності народом України на території своєї країни, а також точне виконання всіх міжнародних договорів і зобов'язань. Свобода зовнішньоекономічного підприємництва включає добровільність дій у цій сфері суб'єктів такої діяльності, розмаїтість форм дотримання вимог законодавства і виключне право власності суб'єктів ЗЕД на всі отримані результати. Принцип юридичної рівності і недискримінації складається з таких правил, як рівність перед законом усіх учасників ЗЕД, включаючи державу, недопущення яких-небудь обмежень, не передбачених законодавством, незалежно від форм власності, місця розташування та ін. Верховенство закону покликане виключити будь-який вплив підзаконних актів, що негативно позначаються на зовнішньоекономічній діяльності, порівняно з законами України. Захист інтересів суб'єктів ЗЕД полягає в тому, що держава охороняє ці інтереси відповідно до національного законодавства як на території України, так і за її межами згідно з нормами міжнародного права й умовами усіх ратифікованих міжнародних договорів. Принцип еквівалентності обміну виключає демпінг при ввезенні й вивезенні товарів.

зовнішньоекономічний діяльність хартія принцип

ПрактичнІ завдання

1. По контракту з Іспанією резидентом України підприємством «Еско»на Кубу повинен бути відправлено вантаж 30червня 2004р. Але 30 червня 2004р. підприємству «Еско» від компанії перевізника надійшов лист про те, що у зв'язку з відсутністю вільного місця на судні вантаж було відправлено на Кубу 20червня 2004р.

Необхідно:

Визначити дату, з якої буде нараховуватись пеня за не зарахування на валютний рахунок виручки в іноземній валюті.

Вказати (з посиланням на нормативні документи) ставку, за якою буде розраховуватись пеня за кожний день не зарахування на валютний рахунок виручки в іноземній валюті.

Відповідь:

Пеня буде нараховуватись з 30червня2004р

Пеня у розмірі 0,3% митної вартості недопоставленої продукції (Ст.4 Закону №85/94-ВР від 23.09.1994р.)

2. Базові умови поставок «Франко-завод» означають що:

Б) Обов'язок продавця вважається виконаним після того, як він надав товар покупцю на своєму підприємстві, передав відповідні документи по умовам договору, отримав свідоцтво від покупця про поставку товару.

Базові умови поставок «Франко-борт ФОБ» означають що:

В) Обов'язок продавця вважається виконаним після того, як товар переданий через поручні судна в узгодженому порту відвантаження.

3. Облікова партія при відвантаженні експортних товарів це:

А) Відправка однорідного товару, оформлена однією або декількома залізничними накладними в одному напрямку і відфактурована постачальником одним рахунком

Б) Відправка товарів за кордон, оформлена одним документом, який підтверджує факт приймання вантажів на борт судна.

В) Відправка одного товару за кордон, оформлена однією авіа накладною

4. Валовий дохід для підприємства резидента, який першим здійснює поставку по бартерному контракту визначається на:

А) Дата оформлення вивізної митної декларації, документа про виконання робіт

5. Податкове забов'язання у підприємства резидента, який першим отримує імпортну долю контракту визначається на:

Б) Дата оформлення ввізної митної декларації, документа про отримання результатів робіт.

Список використаної літератури

1. Пархоменко В.М. Бухгалтерський облік а Україні. - К., 1996.

2. Стоун Д., Хитчинг К. Бухгалтерський облік і фінансовий аналіз. - СПб., 1993.

3. Закон України №85/94-ВР.

4. Григорьєв Ю.А. Практика внешнеэкономической деятельности. - М., 1993.

5. Мельничук Г.М. Аналіз хозяйственной деятельности в промышленности. К., 1990.

Размещено на Allbest.ru