Україна в міжнародному поділі праці: стан, проблеми, перспективи

У міжнародному поділі праці Україна виділяється, насамперед, сировинними, капітало- та матеріаломісткими галузями (добувна промисловість, сільське господарство та галузі, що розвиваються на їх базі).

Україна як суверенна держава поки робить украй незначний вплив на МПП і інтеграційні процеси, що відбуваються у світовій економіці, залишаючись протягом тривалого часу осторонь від головних світогосподарських процесів.

5. Слабка включеність України в міжнародний поділ праці не відповідає її національним інтересам, оскільки залишає вітчизняну економіку поза розвитком світових продуктивних сил і провідних напрямків сучасної науково-технічної революції, виштовхує її на узбіччя світового економічного прогресу. Щоб забезпечити широкомасштабне включення України у світове господарство і міжнародне співробітництво, необхідно сформувати ефективний механізм зовнішньоекономічних зв'язків. На жаль, в Україні такий механізм відсутній: відсутня ефективна правова база та вкрай недосконалою в Україні є валютна, податкова, кредитна й митно-тарифна політика.

Оскільки найтісніші зв'язки в галузі науки й освіти Україна мала з Росією, а також з деякими колишніми соціалістичними країнами Східної Європи, то розвиток міжнародної науково-технічної кооперації України повинен охоплювати в першу чергу ці країни.

Що стосується участі України в коопераційному співробітництві із західними кранами, то його масштаби незначні. Такий стан зумовлений недооцінкою в минулому цієї форми спілкування, невідпрацьованістю правових, організаційно-економічних та валютно-фінансових аспектів співробітництва, а також відсутністю глибокої зацікавленості західних підприємств щодо України.

Сьогодні істотний негативний вплив на загальний стан виробничо-технічної кооперації роблять такі фактори як скорочення фізичних обсягів виробництва, згортання інвестиційної діяльності, стійке падіння продуктивності праці, величезний дефіцит бюджету, значний зовнішній борг України, дискримінаційна політика деяких держав стосовно України, низький соціально-економічний ефект України від діяльності спільних підприємств і ін. В міру їх подолання виробничо-технічна кооперація й інтеграційний процес в цілому будуть поглиблюватися.

6.Для прискорення процесу входження України у світові господарські структури та поглиблення її участі у МПП необхідно приймати до уваги такі обставини:

-по-перше, основними орієнтирами українських виробників мають бути: новітні технології, світові норми та стандарти, а також місткість ринку.

-По-друге, важливою закономірністю інтернаціоналізації сучасних світових продуктивних сил є те, що економічна доцільність створення в окремих країнах багатогалузевої економіки, включаючи підприємства з повним технологічним циклом, поступово відпадає, бо прагнення кожної країни до самозабезпечення всіма товарами вимагає великих затрат. Значно перспективнішим шляхом є розвиток міжнародної спеціалізації та активна участь у ній дедалі більшої кількості країн. Для України основними сферами міжнародної спеціалізації могли б бути гірничо-металургійна промисловість, окремі підгалузі машинобудування, сільськогосподарське виробництво (переробні галузі АПК) й туризм.

-По-четверте, пошук власного місця у світовій господарській структурі вимагає знання специфіки сучасного світового ринку, який також зазнає суттєвих змін: не тільки розширюються його межі, а й зростають потреби, змінюється їхня структура.

-По-п'яте, НТР додала до традиційних факторів всесвітнього поділу праці нові об'єктивні стимули, що набувають поступово визначального характеру. Роль природних ресурсів, географічного положення, виробничого досвіду починає різко знижуватися, а натомість висуваються передова технологія, наукові розробки, висококваліфікована робоча сила, банки, розвинута виробнича інфраструктура, які передусім впливають на визначення профілю економіки тієї чи іншої країни, її позиції на світовому ринку.

Виходячи з принципів міжнародного поділу праці, геополітичного становища України, характеру розвитку її продуктивних сил, існуючих науково-технічного і ресурсного потенціалів, механізм зовнішньоекономічної діяльності, що формується в країні, повинен забезпечити реалізацію головної стратегічної мети в сфері зовнішньоекономічної політики -- інтеграцію народногосподарського комплексу України у світову господарську систему. Для становлення України як процвітаючої держави існують всі передумови.

Таким чином, як суб'єкт міжнародних економічних відносин, Україна має свідомо входити до світової системи господарських зв'язків з метою якнайефективнішого використання усіх їхніх можливостей та підвищення рівня конкурентоспроможності.

Перелік літератури

1. Основи економічної теорії: Підручник/ А.А. Чухно, П.С. Єщенко, Г.Н. Климко та ін.; За ред.. А.А.Чухна.-К.: Вища шк.., 2001.-606 с.

2. Международная єкономика. Учебное пособие./ Ю.В. Макогон, В.С. Миронов, Н.А. Бударина. Донецк, ИД, 2005.-328 с.

3. В.Г. Федоренко. Міжнародний поділ праці - матеріальна основа розвитку світового Господарства:Сб. науч.п.-Київ: Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості України,2009.

4. Павлюк В.І. Основні шляхи підвищення конкурентоспроможності підприємств України / Теоретичні та прикладні питання економіки: випуск 21- 207 с.

5. С.В. Фомішин. Україна в системі сучасного міжнародного поділу праці: Сб.наук.-Херсон-Херсонський НТУ, 2008.

6. С.В. Фомішин. Сучасні тенденціїї розвитку форм міжнародного поділу праці в світовому господарстві: Львів-Львівська КА, 2009.

7. Козик В.В., Панкова Л.А., Даниленко Н.Б. Міжнародні економічні відносини: Навчальний посібник / К.: Знання, 2008.- 406 c.

8. Кучин С.П., Коваль О.П., Шабанова Н.С. Рівень участі України в міжнародному поділі праці: Харків-Харківський інститут фінансів.

9. В.А. Редькіна, Зовнішньоторговельна політика та міжнародний поділ праці//Ринкова економіка.-2009.-№3.-с. 23.

10. Міжнародна економіка: навч. посіб./ В.Є. Сахаров, В.С.Будкін,С.А. Єрохін та ін..; за заг. Ред. В.Є. Сахарова.- 2-ге вид. випр…-К.Вид. Дім«Ін Юре», 2008.- 432с.

11. Марченко Т.В. Залучення України в процеси міжнародної інтеграції// Економічний простір.- №22/1, 2009.

12. Ваврищук В. В. Торговельна спеціалізація України: про що свідчать виявлені порівняльні переваги //Наукові записки-. Том 56. -2006.

13.В.В. Якімцов. Кооперування:історія і перспективи розвитку// Науковий вісник.-2004.-вип. 14.4.

15. І.В. Мельничук .Тенденції розвитку товарообігу споживчої кооперації України// Науковий вісник.-2006.-вип 16.3.

16. Загальна економіка: Підручник І.Ф.Радіонова, І.С.Кравченко, В.В.Радченко.//За ред. І.Ф.Радіонової. - 4-те вид., доп. і перероб. - К.: “А.П.Н.”, 2005.

17. О.Ю. Амосов. Закономірності розвитку процесів спеціалізації та концентрації виробництва:Харків.-ХарРІ НАДУ.

18. Гупало О.Г.Глобалізація та її виклики для соціально-економічного розвитку України:Львів.-ДФА.

19. Н.М. Грущинська. Конкурентна позиція України в міжнародному поділу праці: http://ebk.net.ua/

20. Ю.В.Ніколенко. Сучасна трансформація міжнародного поділу праці та перспективи участі України у світо господарських процесах: http://ebk.net.ua/Book/OsnEkTeor/Oet16-23/52301.htm

Размещено на Allbest.ru