Главная
Коллекция "Otherreferats"
Международные отношения и мировая экономика
Світовий ринок та міжнародна торгівля
Світовий ринок та міжнародна торгівля
Міжнародний поділ праці та інтернаціоналізація економіки як основа формування світового господарства. Становлення та характерні риси світового ринку. Міжнародний рух товарів як ознака світового ринку. Суть, види, тенденції та показники світової торгівлі.
| Рубрика | Международные отношения и мировая экономика |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 18.12.2011 |
| Размер файла | 27,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ МІЖНАРОДНОГО БІЗНЕСУ ТА МЕДЖМЕНТУ
«Світовий ринок та міжнародна торгівля»
План
- Вступ
- 1. Поняття світового ринку і міжнародних економічних відносин
- 1) Міжнародний поділ праці та інтернаціоналізація економіки як основа формування світового господарства
- 2) Економічні засади функціонування світового господарства
- 3) Становлення світового ринку
- 4) Характерні риси світового ринку
- 5) Міжнародний рух товарів як ознака світового ринку
- 2. Міжнародна торгівля як елемент світового ринку
- 1) Суть, види та показники світової торгівлі
- 2) Динаміка та тенденції світової зовнішньої торгівлі
- Висновок
- Список використаної літератури
- Вступ
- Системна трансформація в Україні, основним змістом якої є формування ринкового середовища та демократизація усіх ланок соціального життя, справедливо розглядається як важлива передумова розширення та підвищення ефективності міжнародної економічної діяльності в комплексі її макро- та мікроекономічних форм. Така позиція була офіційно закріплена в Стратегії економічної та соціальної політики на 2000-2004 pp. Одним із ключових елементів концепції державного розвитку, метою якого є забезпечення високих щорічних темпів економічного зростання (починаючи з 2002 p. на рівні 6-7 %), розглядається оптимізація та збільшення позитивного впливу з боку механізмів міжнародної економічної діяльності України. При цьому транснаціоналізація української економіки, що зорієнтована на підвищення міжнародної конкурентоспроможності, дедалі більшою мірою визначатиме глобальну перспективу держави.
- У світовому господарстві все більше розвивається така специфічна форма міжнародних відносин, як світова (всесвітня) торгівля. На частку торгівлі припадає приблизно 80 % всього обсягу міжнародних економічних відносин.
- Світова (всесвітня) торгівля - це торгівля, яка передбачає переміщення товарів та послуг за межі державних кордонів. Її ще можна трактувати як відносини країн з метою вивезення (експорту) та ввезення (імпорту) товарів та послуг. Все сказане вище і зумовлює актуальність дослідження даної роботи
- Об'єкт дослідження. Об'єктом дослідження даної курсової роботи є міжнародні економічні відносини, зокрема міжнародна торгівля.
- Предмет дослідження. Предметом дослідження даної курсової роботи є проблеми розвитку міжнародної торгівлі.
- Мета дослідження. Мета дослідження полягає в теоретичному розгляді проблем розвитку міжнародної торгівлі.
- Мета дослідження передбачає виконання таких завдань:
- дослідження поняття світового ринку і міжнародних економічних відносин;
- характеристика міжнародної торгівлі як елементу світового ринку;
- дослідження відкритої економіки як перспективного етапу розвитку міжнародної торгівлі.
- Методологічною основою роботи є принцип об'єктивізму. Присутнє намагання уникати односторонніх, поверхово аргументованих оцінок і способом уникнення цих упередженостей є використання таких методів дослідження як аналітичний, порівняльний, описовий, статистичний.
- 1. Поняття світового ринку і міжнародних економічних відносин
1) Міжнародний поділ праці та інтернаціоналізація економіки як основа формування світового господарства
Світове господарство - внутрішньо суперечлива єдність національних економік, пов'язаних міжнародним поділом праці, торговельно-виробничими, фінансовими та науково-технічними зв'язками.
Етапи розвитку світового господарства:
І - кінець XIX - початок 20-х років XX ст.;
II - друга третина 20-х років - кінець 80-х років XX ст.;
ІІІ - кінець 80-х - початок 90-х років XX ст. і продовжується нині [4, 475-480].
Світове господарство характеризується:
зростанням інтернаціоналізації економіки на основі поглиблення міжнародного поділу праці;
створенням багатогранної системи міжнародних економічних відносин;
формуванням міжнаціональних механізмів регулювання економічних взаємовідносин між країнами
2) Економічні засади функціонування світового господарства
Міжнародний поділ праці (МПП) - спеціалізація країн на виробництві певних видів товарів відповідно до їхніх природнокліматичних, історичних та економічних умов (рис. 1.2).
Форми міжнародного поділу праці:
1. Загальний поділ праці ґрунтується на галузевій спеціалізації окремих країн (сільськогосподарське виробництво, переробні галузі тощо)
2. Частковий поділ праці ґрунтується на спеціалізації у виробництві готових виробів.
3. Одиничний поділ праці ґрунтується на подетальній спеціалізації.
Сучасний етап розвитку МПП характеризується:
розвитком спеціалізації та кооперування виробництва наукомісткої продукції, прогресивних технологій, що зумовлює деіндустріалізацію промислове розвинених країн (скорочення у їхніх структурах виробництва базових галузей);
поглибленням спеціалізації у сфері науково-технічних знань та інформації;
інтернаціоналізацією сфери послуг, тісним переплетінням продажу послуг з виробництвом та збутом товарів, експортом капіталу, обміном інформацією;
загостренням конкуренції на міжнародних ринках, глобалізацією її змісту, зростанням значення інтернаціональних конкурентних переваг [4, 475-480].
Інтернаціоналізація економіки - формування, розвиток та поглиблення економічних взаємозв'язків між країнами завдяки відкритості національних економік.
3) Становлення світового ринку
Міжнародний поділ праці та міжнародне кооперування стали основою для виникнення світового ринку. Його виникнення і становлення є наслідком дуже тривалого історичного розвитку.
Зовнішні контури фігури (рис. 1.4) позначають світовий ринок, який утворюється в результаті встановлення товарно-грошових відносин між країнами.
На рис. 1.5 зображена еволюція форм ринку: внутрішній національний - міжнародний - світовий.
Найпростіша форма внутрішнього ринку виникла на ранній стадії товарного господарства, що базувалося на суспільному поділі праці. Поділ праці неминуче вимагає обміну, з примітивних форм якого і розпочалося формування внутрішнього ринку. На внутрішньому ринку виробник товару одночасно був і його продавцем, а покупець - одночасно і кінцевим споживачем товару, одразу забирав та оплачував товар. Розвиток обміну привів до появи грошей, що розширило стимули для виробництва тих чи інших товарів спеціально для обміну. Тільки тоді й змогло з'явитися товарне виробництво в прямому розумінні слова, тобто виробництво таких виробів, які потрібні їх виробнику не для власного споживання, а як носії вартості, що дають змогу отримати натомість десятки інших потрібних предметів. Іншими словами, з'явилося виробництво на ринок, для задоволення потреб інших людей. З появою грошей між продавцем і покупцем стають посередник-купець, який надає послуги з реалізації товару, а також міняйло, що позичає для нього гроші.
Таким чином, внутрішній ринок являє собою форму господарської взаємодії, за якої все призначене для продажу збувається самим виробником всередині країни.
Невдовзі після виникнення внутрішніх ринків почали формуватися національні ринки. Цьому сприяла спеціалізація внутрішніх ринків (ринки праці, капіталу, гуртові тощо), частина яких з самого початку була орієнтована на іноземних покупців (наприклад, на ринку праці - работоргівля). Отже, національний ринок - це внутрішній ринок, частина якого орієнтується на іноземних покупців [5, 21].
Мануфактура, що базувалась на поділі праці, з XVI до середини XVIII ст. сприяла розвитку виробництва товарів, розширенню національних ринків і створенню регіональних, міждержавних і міжнародних ринків. Міжнародний ринок - це частина національних ринків, яка безпосередньо зв'язана із закордонними ринками.
Великі географічні відкриття спричинили грандіозні зміни в торгівлі, вивезення у нові землі готових продуктів промисловості. Це дало значний поштовх розвитку продуктивних сил у Європі, де під тиском попиту в першій половині XIX ст. виникла велика фабрично-заводська індустрія, продукція якої вже не могла збуватися на внутрішньому ринку. Їй був потрібний всесвітній збут.
Отже, в епоху первісного нагромадження капіталу локальні центри міждержавної торгівлі переросли у єдиний світовий ринок. Він остаточно сформувався наприкінці XIX - на початку XX ст., коли товарне виробництво у провідних країнах досягло високого рівня розвитку, стало машинним. Сучасний світовий ринок - це сфера стійких товарно-грошових відносин між країнами, що базується на міжнародному поділі праці та інших факторів виробництва [5, 20].
4) Характерні риси світового ринку
Світовий ринок став закономірним результатом розвитку внутрішніх і національних ринків товарів, які вийшли за межі державних кордонів. Для нього характерні такі риси:
він є категорією товарного виробництва, яке у пошуках збуту своєї продукції вийшло за національні межі;
він виявляється у міждержавному переміщенні товарів під впливом не тільки внутрішніх, але й зовнішніх попиту і пропозиції;
він оптимізує використання факторів виробництва, підказуючи виробнику, у яких галузях та регіонах вони можуть бути застосовані найефективніше;
він виконує санаційну роль, вибраковуючи з міжнародного обміну товари та часто їх виробників, які не можуть забезпечити міжнародний стандарт якості за конкурентних цін;
на ньому існує особлива система цін - світові ціни;
на ньому рух товарів зумовлюється не лише економічними факторами (виробничими зв'язками між підприємствами та регіонами країни), а і зовнішньоекономічною політикою окремих держав [5, 21-22].
Товар, який знаходиться на світовому ринку у фазі обміну, виконує інформаційну функцію, повідомляючи усереднені параметри сукупного попиту та сукупної пропозиції. Завдяки цьому кожний учасник може оцінити та адаптувати параметри свого виробництва до світових.
Світовий ринок є сферою міжнародного обміну і тому має зворотний вплив на виробництво: показує йому, що, скільки та для кого треба продукувати. З цього боку світовий ринок є первинним відносно виробника і є центральною категорією міжнародної економіки та МЕВ.
5) Міжнародний рух товарів як ознака світового ринку
Головною зовнішньою ознакою існування світового ринку е пересування товарів та послуг між країнами.
Міжнародна торгівля - це сфера міжнародних товарно-грошових відносин, яка є сукупністю зовнішньої торгівлі усіх країн світу.
Стосовно однієї країни зазвичай використовується термін зовнішня торгівля держави, стосовно торгівлі двох країн - міждержавна, взаємна, двостороння торгівля, а щодо торгівлі усіх країн одна з одною - міжнародна, або світова, торгівля.
Часто під міжнародною торгівлею розуміють торгівлю як товарами у матеріально-речовому вигляді ("видимі товари"), так і послугами ("невидимі блага"), які відрізняються від видимих товарів деякими параметрами.
Міжнародна торгівля складається із двох зустрічних потоків товарів - експорту та імпорту і характеризується торговим сальдо та торговим оборотом.
Експорт - це продаж та вивезення товару за кордон.
Імпорт - це купівля та ввезення товару з-за кордону.
Зовнішньоторговельне сальдо - різниця вартісних обсягів експорту та імпорту.
Зовнішньоторговельний оборот - сума вартісних обсягів експорту та імпорту [5, 22].
За прийнятими у світі стандартами статистики міжнародної торгівлі головною ознакою для визнання торгівлі міжнародною, продажу товару - експортом, а купівлі - імпортом є перетин товаром митного кордону держави та фіксація цього факту у відповідній митній звітності. Наприклад, якщо обладнання продано (а за суттю, передано) американським підрозділом Coca-Cola українському підрозділу, то це вважається експортом США та імпортом України, навіть незважаючи на те, що власником товару залишилась американська компанія Coca-Cola [5, 23].
Експорт та імпорт є двома ключовими поняттями, які характеризують міжнародний рух товарів і використовуються для всебічного аналізу міжнародної торгівлі та для практичних потреб. Торговельне сальдо та оборот, як їх похідні, мають вужче аналітичне та практичне значення.
Можна зробити висновки, що:
світовий ринок - це сфера міжнародного балансу попиту та пропозиції на товари, які експортуються та імпортуються країнами;
обсяги експорту визначаються обсягами надлишкової пропозиції товару, обсяги імпорту - обсягами надлишкового попиту на товари;
факт наявності надлишкової пропозиції та надлишкового попиту на міжнародному ринку встановлюють, порівнюючи внутрішні рівновагові ціни на однакові товари у різних країнах;
ціна, за якою здійснюється міжнародна торгівля, знаходиться між мінімальною та максимальною внутрішніми цінами рівноваги, які існують у країнах до початку торгівлі;
з одного боку, зміна світової ціни веде до зміни кількості товарів, які експортуються та імпортуються на світовому ринку, з іншого - зміна кількості експортованих та імпортованих товарів приводить до зміни світової ціни.
Світовий ринок - це сфера сталих товарно-грошових відносин між країнами, які базуються на міжнародному поділі праці та інших факторів виробництва. Світовий ринок проявляється через міжнародну торгівлю, яка є сукупністю зовнішньої торгівлі усіх країн світу та складається із двох зустрічних потоків товарів - експорту та імпорту. Найпростіша модель світового ринку, яка називається моделлю часткової рівноваги, показує основні функціональні взаємозв'язки між внутрішнім попитом і пропозицією та попитом і пропозицією товарів на світовому ринку, визначає кількісні обсяги експорту та імпорту, а також рівноважну ціну, за якою здійснюється торгівля.
2. Міжнародна торгівля як елемент світового ринку
1) Суть, види та показники світової торгівлі
У світовому господарстві все більше розвивається така специфічна форма міжнародних відносин, як світова (всесвітня) торгівля. На частку торгівлі припадає приблизно 80 % всього обсягу міжнародних економічних відносин.
Світова (всесвітня) торгівля - це торгівля, яка передбачає переміщення товарів та послуг за межі державних кордонів. Її ще можна трактувати як відносини країн з метою вивезення (експорту) та ввезення (імпорту) товарів та послуг.
У фіксований митною статистикою обсяг експорту товарів залежно від їх походження і призначення входять:
Вивезення товарів, виготовлених (вироблених і перероблених) у даній країні.
Вивезення вітчизняних товарів, особливо сировини і напівфабрикатів, для перероблення за кордоном під митним контролем з наступним поверненням.
Реекспорт - вивезення товарів, раніше завезених з-за кордону, включаючи товари, які продані на міжнародних аукціонах, товарних біржах тощо.
Тимчасове вивезення за кордон вітчизняних товарів (на виставки, ярмарки тощо) з наступним їх поверненням, а також вивезення тимчасово завезених зарубіжних товарів (на аукціони, виставки, ярмарки тощо).
Постачання в рамках транснаціональних корпорацій (ТНК), а також вивезення продукції в порядку прямих виробничих зв'язків.
У обсяг імпорту входить:
Ввезення з-за кордону товарів для реалізації на ринку.
Реімпорт - зворотне ввезення з-за кордону вітчизняних товарів, раніше вивезених туди.
Імпорт товарів (сировини, напівфабрикатів, вузлів, деталей) для перероблення у даній країні й вивезення за кордон.
Тимчасово завезені (на міжнародні виставки, аукціони, ярмарки) товари.
Імпортне постачання продукції в рамках ТНК [5, 41-42].
До товарів, крім матеріальної продукції, або "видимих" благ, належать
призначені для продажу продукти інтелектуальної праці - патенти, ліцензії, ноу-хау, фірмові знаки та інші види експортних документів.
До міжнародної торгівлі послугами належать транспортні послуги, фрахт, міжнародний туризм, банківські, біржові та посередницькі послуги, страхові операції, рекламні заходи, ярмарки, обмін в галузі культури, інформації та інші "невидимі" блага.
В ролі продавців і покупців виступають держави, державні та недержавні організації, окремі особи, приватні, акціонерні та кооперативні підприємства й фірми.
Будь-якій державі для успішного функціонування на всесвітньому ринку необхідно мати свою зовнішньоекономічну інфраструктуру - систему, яка може забезпечити просування товарів та послуг від виробника до споживача в іншій країні. У цій системі основними є матеріально-технічна база (склади, які обладнані необхідним устаткуванням) та спеціалізовані організації для післяпродажного технічного обслуговування. Країна, яка не має зовнішньоекономічної інфраструктури, змушена багато витрачати для забезпечення доступу до зовнішньоекономічної інфраструктури інших держав (для оплати транспортування, страхових та банківських послуг, послуг торгових домів чи компаній тощо).
Грошові розрахунки із зовнішньоторговельних операцій та кредитування зовнішньої торгівлі здійснюються переважно банківськими установами (не обов'язково спеціалізованими).
Страхуванням вантажів займаються спеціальні заклади страхового бізнесу.
Стан зовнішньої торгівлі характеризується низкою показників, серед яких основними є її обсяг, динаміка експорту та імпорту, товарна та географічна структура.
Обсяг світової торгівлі визначається в натуральних і вартісних показниках. Вартісні показники переважно розраховуються у національній валюті й переводяться у долари США для їх порівняння. Країни з високим рівнем інфляції розраховують експорт та імпорт одразу в доларах США. Для вартісної оцінки експорту більшість країн використовує базу цін ФОБ (FOB - Free on Board ("вільний на борту судна")), за якою продавець зобов'язаний доставити товар у порт відвантаження і завантажити його на борт судна. Для оцінки імпорту найчастіше використовується база цін СІФ (CIF - Cost, Insurance and Freight ("вартість, страхування і фрахт")); при цьому продавець за свій рахунок фрахтує судно, вантажить товар і страхує його від ризиків.
За таких умов вартість світового експорту завжди менша від вартості світового імпорту на розмір витрат для перевезення і страхування вантажів.
Фізичний обсяг світової торгівлі оцінюється у вагових одиницях (тоннах, кілограмах, фунтах) або у специфічних одиницях вимірювання (барелях, бушелях, мішках).
Зміна обсягів торгівлі характеризується динамікою зовнішньоторговельного товарообороту. Зовнішньоторговельний товарооборот країни - це сума її експорту та імпорту. Різниця між сукупним імпортом і експортом протягом певного періоду (року, кварталу тощо) становить сальдо торгового балансу. Воно є активним (позитивним), якщо експорт за вартістю перевищує імпорт, і пасивним (від'ємним), коли ситуація протилежна. Покривають негативне сальдо торгового балансу золотом або конвертованою валютою.
Якщо вимірювання ведеться у натуральних одиницях, динаміка зовнішньоторговельного товарообороту виражається в індексах фізичного обсягу експорту та імпорту. Ці індекси відображають тенденції в зміні обсягів реальних мас товарів.
Зміна обсягів торгівлі характеризується динамікою зовнішньоторговельного товарообороту. Зовнішньоторговельний товарооборот країни - це сума її експорту та імпорту. Різниця між сукупним імпортом і експортом протягом певного періоду (року, кварталу тощо) становить сальдо торгового балансу. Воно є активним (позитивним), якщо експорт за вартістю перевищує імпорт, і пасивним (від'ємним), коли ситуація протилежна. Покривають негативне сальдо торгового балансу золотом або конвертованою валютою.
На вартісні показники впливають ціни. Тому вартість, наприклад, експорту може зменшитись, навіть якщо збільшуються фізичні обсяги проданих товарів, коли ціни на них знизились. І навпаки, збільшення вартісних показників зовнішньоторговельного товарообігу може відображати не фізичне збільшення торгівлі, а зростання товарних цін.
Географічна структура міжнародної торгівлі - це розподіл торговельних потоків між окремими країнами та їх групами, виділеними за територіальною або організаційною ознаками. Наприклад, Азія, Африка, Європа, Америка - за територіальною ознакою; країни ЄС, країни НАФТА, країни МЕРКОСУР тощо - за організаційною ознакою.
Товарна структура міжнародної торгівлі характеризує товарне наповнення експорту та імпорту (сільськогосподарські продукти, продукти видобувної промисловості, промислові товари тощо).
Ступінь активності у світовій торгівлі є однією з головних ознак участі країни у міжнародних економічних відносинах. Для її оцінки використовуються такі показники:
а) експортна квота;
б) імпортна квота;
в) структура експорту;
г) структура імпорту;
д) порівняльне відношення частки країни у світовому виробництві ВВП/ВНП та її частки у світовій торгівлі.
Експортна квота відображає відношення обсягу експортованих товарів і послуг до ВВП/ВНП. На рівні галузі - це питома вага експортованих галуззю товарів і послуг в їх загальному обсязі.
Імпортна квота - це відношення обсягу імпорту до ВВП/ВНП. Питома вага експорту та імпорту у ВВП/ВНП є кількісним індикатором відкритості економіки у першому наближенні. Комплекснішим показником відкритості вважають зовнішньоторговельну квоту. Вона виражається відношенням обсягу зовнішньоторговельного обороту до ВВП/ВНП.
Структура експорту - це відношення або питома вага експортованих товарів за видами і ступенем їх перероблення. Цей показник характеризує спрямованість експорту (сировинна, машинно-технологічна тощо) та роль країни в міжнародній галузевій спеціалізації.Структура імпорту характеризує склад і відношення обсягів сировини і готової кінцевої продукції, які ввозяться в країну.
Структура імпорту характеризує склад і відношення обсягів сировини і готової кінцевої продукції, які ввозяться в країну.
Показник порівняльного відношення частки країни в світовому виробництві ВВП/ВНП та її частка в світовій торгівлі характеризують відповідність вироблених товарів світовому рівню якості та рівень розвитку галузі. Так, якщо частка країни у світовому виробництві певного виду товару становить 5 %, а частка у світовій торгівлі цим видом товару 1 %, то це свідчить про невідповідність якості цього виду товару світовим вимогам, а отже, і про низький рівень розвитку галузі загалом.
2) Динаміка та тенденції світової зовнішньої торгівлі
У міжнародній торгово-економічній політиці довгі роки спостерігаються дві взаємопов'язані тенденції: лібералізація міжнародної торгівлі та знищення торгових бар'єрів; одночасне посилення протекціонізму та обмеження проникнення "чужого" капіталу і товарів у "свою" країну.
Ці дві тенденції в торговій політиці індустріальних країн мають конкретні прояви: зменшення частки митних бар'єрів як традиційних заходів захисту внутрішнього ринку; встановлення захисних бар'єрів проти експорту готових виробів із країн, що розвиваються; аграрний протекціонізм; розширення засобів захисту внутрішнього ринку від зовнішніх конкурентів за рахунок відмови від застосування прийнятих раніше правил і процедур.
Реальні інтеграційні процеси вимагають послаблення протекціонізму, але кризові явища змушують учасників відxoдити від загального курсу.
Нині переважаючою є тенденція лібералізації міжнародної торгівлі індустріальних країн. Але це не виключає практику "селективного протекціонізму", коли країни досить твердо оберігають ті чи інші галузі від загрози переходу їх під контроль іноземного конкурента, або не допускають у країну товари їх конкурентів.
Нині в міжнародній торгівлі спостерігається зростання питомої ваги продукції обробної промисловості і скорочення частки сировинних товарів.
Майже 40% вартості світового експорту припадає на технічно складну і диференційовану продукцію - на машини і транспортне обладнання. Зростає міжнародна торгівля компонентами, напівфабрикатами, комплектуючими виробами, що свідчить про вплив міжнародної виробничої кооперації на інтенсифікацію зовнішньоторгових зв'язків.
У міжнародній торгівлі намітилася тенденція до підвищення питомої ваги наукомістких, технічно складних виробів. Найбільшими імпортерами хімічних товарів є країни ЄС (43,6%), США (8,3%), Японія (4,2), країни Азії, що розвиваються (22,1%), і Латинської Америки (5,9%). Індустріальні країни виступають на світовому ринку нетто-експортерами хімічних товарів (позитивне сальдо в торгівлі склало 75,3 млрд. дол.) розвиваються і постсоціалістичні країни Центрально-Східної Азії.
Міжнародна торгівля сировиною і мінеральним паливом у післявоєнний період характеризується скороченням питомої ваги у сукупній вартості світового експорту із 38,6% у 1937 p. до 12% у 1995 р., в основному, за рахунок частки сировини [3, 22]. Серед світових імпортерів сировини виділяють країни ЄС (36,4 %), Японію (11.6 %), і США (9 %).
Незважаючи на помітне підвищення ролі індустріальних країн в якості експортерів сировини вони залишаються нетто-імпортерами (від'ємне сальдо в торгівлі складає 5,7 млрд. дол.), їхня частка становить більше половини всього світового імпорту сировини.
На ринку мінерального палива питома вага промислово розвинутих країн в експорті склала 32,1 %, країн, що розвиваються, - 56,3, країн із перехідною економікою - 11,6%. Провідними експортерами палива залишаються країни ОПЕК (36,7%), Близького Сходу (22,6), Африки (12,3) і Латинської Америки (9,6%). В останні роки об'єм міжнародної торгівлі нафтою був майже рівний об'єму торгівлі всіма базовими ресурсами разом узятими. У 1998 p. на світовому ринку щодня продавалося біля 48 млрд. бар. нафти, або майже половина її глобального споживання.
В цілому промислово розвинуті країни є нетто-імпортерами палива (від'ємне сальдо в торгівлі - 106,7 млрд. дол.), саме вони споживають 61,7% світового імпорту палива (країни, що розвиваються 25,5 %, країни з перехідною економікою - 12,8%).
Найбільшими імпортерами палива є країни ЄС (32%), США (17,8%), Японія (17%). Зростає імпорт палива в азіатські країни (18,1%), в той же час як частка країн Латинської Америки (5,3%), Африки (1,4%) в світовому Імпорті палива залишаються незначною.
Новим явищем є перетворення в крупних експортерів нафти таких промислово розвинутих країн, як Великобританія, Норвегія і Канада. Дві останніх держави разом з Нідерландами виділяються серед експортерів природного газу.
Загалом зберігається значна залежність промислово розвинутих країн від постачання сировини і палива (у першу чергу, - нафти з країн, що розвиваються).
Провідним світовим експортером продовольчих товарів є США, які займають особливо стійкі позиції в торгівлі пшеницею, кормовим зерном, рисом.
До найбільших експортерів продовольства входять Франція, Нідерланди, Німеччина, Великобританія, Канада, Бельгія, Люксембург, Італія, Данія, а з країн, що розвиваються, - Бразилія. Частка країн, що розвиваються, в світовій торгівлі продовольством становить в експорті - 29,6, в імпорті - 24,8%, частка країн перехідної економіки відповідно - 3,1 і 5,1% .
Зниження питомої ваги продовольства у світовому експорті зумовлено такими факторами: падінням цін на світовому ринку; періодичне погіршення платоспроможності і збільшення зовнішньої заборгованості країн, що розвиваються (деякі з них повинні скорочувати закупки на світовому ринку, незважаючи на зростаючі потреби в сільськогосподарському виробництві і загострення продовольчої проблеми).
Світовими експортерами текстилю стали країни Азії (45%), Латинської Америки (2,2%), Африки (0,8%), країни перехідної економіки (2,4%).
Особливого значення набувають зрушення у товарній структурі світового товарообороту - зміщення центру тяжіння на обмін готовими виробами, який відрізняється більшою стабільністю. У цьому напрямку в останні десятиліття ідуть не тільки індустріальне розвинуті країни, але й країни, що розвиваються і постсоціалістичні країни Центрально-Східної Азії.
Міжнародна торгівля - це не тільки рух товарів між країнами, але 1 система певних економічних відносин. Тому важливо виділити учасників міжнародних торгових відносин. У теперішній час основними суб'єктами міжнародної торгівлі є ТНК. Збереглась тенденція до підвищення ролі внутріфірмової торгівлі ТНК у системі міжнародних торгових відносин, особливо внутрікорпораційних поставок у міжнародній торгівлі високотехнологічною продукцією, технічно складними виробами (в електромашинобудуванні, транспортному машинобудуванні, хімічній промисловості).
Нерівномірно розвивається міжнародна торгівля текстилем і одягом, що обумовлено глибиною світової кризи 1974-1975 pp. та переплетенням її з енергетичною кризою і загостренням інфляції (питома вага текстилю та одягу з 1937 p. по 1995 p. скоротилася майже в 2 рази - з 8,9 до 4,9%).
Таким чином, країни, що розвиваються, перетворюються в нетто-експортерів текстилю з позитивним сальдо в 5,3 млрд. дол. В останні роки в економіці багатьох країн, що розвиваються відбулися якісні зрушення, які дозволяють припустити, що міжнародний обмін товарами і послугами набуває все спокійнішого характеру і стає менш вразливим зі сторони цінових та інших шоків нециклічного характеру.
При цьому країни Південно-Східної Азії послідовно переходять до випуску технічно складніших виробів. Особливо сильні їх позиції на ринках електроніки, автомобілів і морських суден, виробів легкої промисловості (Корея, Малайзія, Сінгапур, Тайвань).
На Китай і НІК Південно-Східної Азії в цілому припадає майже 40% імпорту промислових виробів у Японію, більше 20% в США і ЄС. У боротьбі за місце на світовому ринку азіатським ВІК доводиться долати не тільки конкуренцію з боку традиційних виробників, але й торгово-політичні бар'єри.
Помітно відстають у структурі світового експорту країни. У цілому світова торгівля вже на 4/5 складається із готових виробів і їх питома вага буде збільшуватися. Це дозволяє прогнозувати подальший досить таки стійкий ріст світового товарообороту приблизно такими ж темпами, що і в останні два десятиліття, тобто на рівні 5-6% у рік. Очікується, що до 2005 p. об'єм світового експорту (у дол. 1998 p.) складе від 7,4 до 7,9 трлн., у 2010 p. - від 9,5 до 10,6 трлн., а в 2015 p. - від 12 до 14 трлн.
Разом з тим, міжнародна торгівля - це не тільки рух товарів між країнами, але 1 система певних економічних відносин. Тому важливо виділити учасників міжнародних торгових відносин. У теперішній час основними суб'єктами міжнародної торгівлі є ТНК. Збереглась тенденція до підвищення ролі внутріфірмової торгівлі ТНК у системі міжнародних торгових відносин, особливо внутрікорпораційних поставок у міжнародній торгівлі високотехнологічною продукцією, технічно складними виробами (в електромашинобудуванні, транспортному машинобудуванні, хімічній промисловості).
Зменшення частки сировини в міжнародній торгівлі пояснюється такими причинами: розширенням виробництва синтетичних матеріалів на базі розвитку хімічної промисловості (синтетичний каучук, пластмаси і т.д.), значним використанням вітчизняної сировини і переходом на ресурсозберігаючі технології. У той же час різко зросла торгівля мінеральним паливом - нафтою і природним газом внаслідок розвитку хімічної промисловості і змін у структурі паливно-енергетичного балансу.
Важливого значення в міжнародній торгівлі набуває експорт та імпорт послуг (так званий "невидимий експорт"), Сюди відносять усі види міжнародного та транзитного транспорту, іноземний туризм, послуги банківських і страхових компаній, платежі за патенти та ліцензії, авторські гонорари і права, доходи від реклами, навчання, послуги охорони закладів здоров'я, торгове посередництво, програмне забезпечення обчислювальної техніки, художні роботи.
Разом із законною торговою практикою набирають силу (особливо це стосується багатьох країн Південно-Східної Азії) кримінальні форми торгівлі (контрабанда, торгівля товарами із фальсифікованими торговими знаками і т.д.). Обсяг такої торгівлі досягає 60 млрд. дол. у рік.
Отже, міжнародна торгівля - одна з найважливіших складових частин міжнародних відносин, показники якої відображають рівень економічного розвитку країн і характер відносин між ними.
Міжнародна торгівля - процес купівлі-продажу, який здійснюється між покупцями, продавцями і посередниками в різних країнах світу; вона включає експорт та імпорт товарів, співвідношення між якими називаються торговим балансом.
Зовнішня торгівля є важливим фактором підвищення ефективності суспільного виробництва. Ґрунтуючись на міжнародному поділі праці, вона дає можливість раціональніше використовувати капіталовкладення, з меншими витратами впроваджувати досягнення НТП, повніше задовольняти попит населення на товари народного споживання.
Система показників міжнародної торгівлі складається з таких елементів: загальний імпорт (експорт), прямий транзит, непрямий транзит, спеціальний імпорт, реекспорт, чистий експорт, чистий імпорт.
Міжнародне співробітництво в результаті збільшення його обсягів та поглиблення дедалі більшою мірою впливає на характер і перспективи розвитку національних економічних комплексів. Причому можна казати про перехід кількісних змін у нову якість кооперації: на певних стадіях інтегрованості економік виникає феномен відкритості (або відкритих) економік.
Світова економіка дедалі більшою мірою визначає особливості розвитку України. Основні напрями впливу - збільшення обсягів експорту та імпорту відносно ВВП та загострення ситуації із зовнішньою заборгованістю країни.
Більша економічна відкритість національного господарства означає поглиблення та урізноманітнення форм, а також розширення обсягів його взаємодії із зовнішнім світом. Важливим критерієм та принциповим змістом відкритості економіки є наявність ліберального режиму міжнародної економічної діяльності для ринкових суб'єктів. У свою чергу, ліберальність режиму міжнародної економічної взаємодії передбачає конкурентоспроможність національної економіки, її підприємницьких ланок. Недооцінка цього положення на початку 90-х років, на старті реформ, вираженням чого стала так звана обвальна лібералізація, призвела до значних втрат на українському національному ринку товарів та послуг.
Характеризуючи ступінь відкритості конкретної економіки, слід враховувати й те, що акцент у міжнародних економічних зв'язках певної країни може припадати як на торгівлю товарами (особливо показовий приклад становлять країни - експортери енергосировинних ресурсів - Кувейт, Бахрейн), послугами (для деяких країн міжнародні послуги, зокрема міжнародний туризм, є не тільки провідною статтею міжнародної економічної діяльності, а й важливим, інколи головним джерелом формування бюджету - Кіпр, Монако), так і на фінансово-кредитні операції (Швейцарія). Відкриті економічні системи України, інших держав, які перебувають на трансформаційному етапі розвитку, а також багатьох країн, що розвиваються, характеризуються відносно слабкішими конкурентними позиціями на світових ринках, залежністю від зовнішніх кредитних надходжень.
світовий торгівля ринок товар
Висновок
Отже, в епоху первісного нагромадження капіталу локальні центри міждержавної торгівлі переросли у єдиний світовий ринок. Він остаточно сформувався наприкінці XIX - на початку XX ст., коли товарне виробництво у провідних країнах досягло високого рівня розвитку, стало машинним. Сучасний світовий ринок - це сфера стійких товарно-грошових відносин між країнами, що базується на міжнародному поділі праці та інших факторів виробництва.
Міжнародна торгівля - одна з найважливіших складових частин міжнародних відносин, показники якої відображають рівень економічного розвитку країн і характер відносин між ними.
Міжнародна торгівля - процес купівлі-продажу, який здійснюється між покупцями, продавцями і посередниками в різних країнах світу; вона включає експорт та імпорт товарів, співвідношення між якими називаються торговим балансом.
Зовнішня торгівля є важливим фактором підвищення ефективності суспільного виробництва. Ґрунтуючись на міжнародному поділі праці, вона дає можливість раціональніше використовувати капіталовкладення, з меншими витратами впроваджувати досягнення НТП, повніше задовольняти попит населення на товари народного споживання.
Система показників міжнародної торгівлі складається з таких елементів: загальний імпорт (експорт), прямий транзит, непрямий транзит, спеціальний імпорт, реекспорт, чистий експорт, чистий імпорт.
Список використаної літератури
Альтовский Е. Мировая внешняя торговля в 1998 - 1999 гг. (обзор) // Внешняя торговля. - 1999 г. - №4. - С. 33-34
Белорус О.Г., Лукьяненко Д.Г. и др. Глобальные трансформации и стратегии развития. - К.: Юрияне, 2000. - 424 с.
Герасимчук З.В., Горбач Л.М. Міжнародні економічні відносини: Навчальний посібник. - Луцьк: Надстир'я, 2001. - 328 с.
Економічна теорія: Політекономія: Підручник / За ред. В.Д. Базилевича. - К.: Знання-Прес, 2001. - 581 с.
Козик В.В., Панкова Л.А., Даниленко Н.Б. Міжнародні економічні відносини: Навч. посіб. - К.: Знання-Прес, 2002. - 406 с.
Колосов А. Особенности иностранного инвестирования в Украине. // Бизнес-информ. - № 11. - 1998.
Кривонос Р. Інтеграція велить не квапитись і не впадати у відчай // Віче - 1996. - № 12. - C.96-101.
Линдерт П. Экономика мирохозяйственных связей: Пер. с англ. / Общ. ред. и предисл. О. В. Ивановой. - М.: Прогресс, 1992. - 520с.
Максименко Є. Шляхи активізації залучення іноземних інвестицій в Україну // Фінанси України. - №6. - 1998.
Мельник О. Відновлення економічного зростання та необхідність зміни антиінфляційної політики в Україні // Економіка України. - 1999. - № 9. - С. 12-21.
Міжнародні економічні відносини: Історія міжнародних економічних відносин: Підручник / А. С. Філіпенко, В. С. Будкін, О. В. Бутенко та ін. - К.: Либідь, 1992. - 191 с.
Міжнародні економічні відносини: Сучасні міжнародні економічні відносини: Підр. / А. С. Філіпенко, С. Я. Боринець, В. А. Вергун та ін. - К.: Либідь, 1992. - 255 с.
Новицький В. Є. Міжнародна економічна діяльність України: Підручник. - К.: КНЕУ, 2003. - 948 с.
Румянцев А. П., Румянцева Н. С. Міжнародна економіка: Короткий конспект лекцій. - К.: МАУП, 1999. - 104 с.
Україна і світове господарство: взаємодія на межі тисячоліть / А.С. Філіпенко, В.С. Будкін, А.С. Гальчинський та ін. - К.: Либідь, 2002. - 470 с.
Экономическая теория / Под ред. А. И. Добрынина: Учеб. - СПб: СПбГУЭФ, 1997. - 480 с.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Суть, передумови формування та особливості світового ринку послуг, їх види. Географічна структура, регулювання та тенденції розвитку міжнародної торгівлі послугами в умовах глобалізації. Передумови вступу України до Світової організації торгівлі.
курсовая работа [287,2 K], добавлен 12.12.2010Міжнародна торгівля: поняття, основні форми, закономірності розвитку. Кон'юнктура світового ринку нафти: національні та регіональні чинники. Стратегія адаптації країни до розвитку світового ринку нафти. Аналіз специфіки позицій країн-імпортерів нафти.
курсовая работа [1,4 M], добавлен 22.11.2014Теоретичні засади функціонування світового валютного ринку. Аналіз валютного ринку з питань: валютні показники, динаміка валютного курсу, обсяги обороту та проведення валютних операцій. Прогнози та очікувані тенденції у розвитку світового валютного ринку.
курсовая работа [472,0 K], добавлен 19.06.2010Специфіка товарів та організації торгів на ринку золота. Попит на золото як технологічну сировину промисловості та приватну тезаврацію золотих виробів. Динаміка пропозицій і попиту світового ринку золота. Формування добичі та торгівлі золотом в Україні.
дипломная работа [6,9 M], добавлен 06.07.2010Суть і передумови формування світового ринку послуг. Особливості реалізації окремих видів послуг. Регулювання процесів міжнародної торгівлі послугами, тенденції її розвитку в умовах глобалізації. Аналіз динаміки міжнародної торгівлі послугами України.
курсовая работа [76,4 K], добавлен 16.10.2013Характеристика розвитку сучасного світового ринку послуг і зовнішньої торгівлі послугами України. Динаміка чистого експорту послуг регіонів. Особливості функціонування сектору послуг в Україні після її вступу в СОТ та лібералізація українського ринку.
реферат [43,6 K], добавлен 07.09.2009Становлення світового товарного ринку. Зовнішньоторговельний оборот Росії. Економічне співробітництво держав Західної Африки. Упакування, як засіб перевезення товарів при міжнародній торгівлі. Шляхи підвищення безпеки та полегшення світової торгівлі.
курсовая работа [266,5 K], добавлен 11.01.2016Особливості формування світового господарства на рубежі XIX - XX століть. Нові індустріальні країни та їх проблеми. Шляхи й перспективи інтеграції України у світову економіку. Міжнародна торгівля і валютно-фінансові відносини, ціни світового ринку.
реферат [36,8 K], добавлен 28.06.2010Становлення світового господарства і економіки. Теорії міжнародної торгівлі. Тарифні методи регулювання торговельної політики. Мотивація та форми міжнародного руху капіталу. Проблема зовнішньої заборгованості. Світові економічні інтеграційні процеси.
курс лекций [1,0 M], добавлен 19.11.2014Дослідження ролі інфраструктурних інституцій світового аграрного ринку. Характеристика діяльності та співробітництва України в системі світового аграрного ринку із країнами Європейського Союзу. Перспективи розвитку українського біржового аграрного ринку.
реферат [23,9 K], добавлен 22.11.2014
