Размещено на http://www.allbest.ru/

"Форми міжнародного кредиту"

Вступ

кредит міжнародний економічний

Кредит, безперечно, необхідний у функціонуючому товаровиробництві. Однак ще більшою мірою він потрібний тому, хто тільки прагне організувати виробництво, але не має для цього власних коштів. Для одержання кредиту потрібно, щоб той, хто його надає, довіряв тому, хто хоче ним скористатися. Звідси і термін “кредит”, що походить від латинського сrеdо, що означає “вірю”. Коли ж однієї довіри недостатньо, оскільки існує великий ризик щодо своєчасного та повного повернення кредиту, необхідні певні гарантії того, хто має відповідні кошти, або страхової компанії.

З розвитком товарного виробництва, особливо коли воно набуває загального характеру, кредит стає обов'язковим атрибутом світового господарювання. Пояснюється це тим, що внаслідок міжнародної спеціалізації на виготовленні певних товарів і спричиненого нею кооперування суспільне виробництво перетворюється у величезний замкнений ланцюг тісно пов'язаних між собою ланок. Найменше порушення в будь-якій з цих ланок може зупинити нормальний обмін товарами між окремими виробниками. Саме в цьому полягає абстрактно-теоретична можливість кризи збуту товарів у суспільстві, котра стає реальною, якщо подібні порушення набувають масового характеру. В цьому полягає актуальність обраної теми. Тому метою даної роботи є розвиток сучасних теоретичних пізнань в області міжнародних кредитних відносин, вивчення яких допомагає уникнути кризових явищ, безперебійно здійснювати виробництво товарів та обмін ними у світовому масштабі.

Міжнародний кредит виступає опорою сучасної світової економіки, невід'ємним елементом економічного розвитку суспільства.

Функції міжнародного кредиту

Суть міжнародного кредиту проявляється в його функціях, які обумовлені рухом позикового капіталу в сфері міжнародних економічних відносин. Міжнародний кредит виконує наступні функції: перерозподіл капіталів між країнами з метою забезпечення розширеного відтворення;економія витрат обігу в сфері міжнародних розрахунків за допомогою розвитку безготівкових платежів в різних валютах; посилення концентрації і централізації капіталу.

Перерозподіл позикового капіталу між країнами для забезпечення потреб розширеного відтворення відбувається наступним чином: через механізм міжнародного кредиту позиковий капітал направляється в ті сфери, яким віддається перевага у відповідності з поточними та стратегічними завданнями національного капіталу з метою забезпечення максимальних прибутків.

Економія витрат обігу в сфері міжнародних розрахунків шляхом заміни справжніх грошей кредитними, а також шляхом розвитку та прискорення безготівкових платежів, заміни готівкового валютного обігу міжнародними кредитними операціями. На базі міжнародного кредиту виникли кредитні засоби міжнародних розрахунків, такі як векселі, чеки, а також перекази. Економія часу обігу позикового капіталу в міжнародних економічних відносинах збільшує час виробничого функціонування капіталу, забезпечує розширення виробництва та зростання прибутків.

Має місце також прискорення концентрації та централізації капіталу. Завдяки залученню іноземних кредитів прискорюється процес капіталізації прибуткової вартості, розширюються межі індивідуального нагромадження, капітали підприємців однієї країни збільшуються за рахунок приєднання до них коштів з інших країн. Міжнародний кредит здавна виступав фактором перетворення індивідуальних підприємств в акціонерні товариства, створення нових фірм. Кредит дає можливість розпоряджатися в певних межах капіталом, власністю та працею інших країн. Пільгові міжнародні кредити великим монополіям та ускладнення доступу малих та середніх фірм до світового ринку позикових капіталів сприяють посиленню концентрації та централізації капіталу.

За допомогою виконання взаємопов'язаних функцій міжнародний кредит грає двояку роль: позитивну і негативну. Позитивна роль міжнародного кредиту полягає у прискоренні розвитку виробничих сил шляхом забезпечення безперервності процесу відтворення та його розширення. Міжнародний кредит грає роль пов'язуючої ланки та передавального механізму, що впливають на зовнішньоекономічні відносини і в решті решт на відтворення. Будучи продуктом зростання виробництва, міжнародний кредит одночасно є необхідною умовою і каталізатором розвитку ринкової економіки. Він сприяє інтернаціоналізації виробництва та обміну, утворенню та розвитку світового ринку.

Принципи здійснення міжнародного кредиту

Зв'язок міжнародного кредиту з відтворенням виявляється в його принципах:

1) повернення: якщо отримані кошти не повертаються, то має місце безповоротне передання грошового капіталу, тобто фінансування;

2) терміновість: забезпечує повернення кредиту у встановлені кредитною угодою терміни;

3) платність: відображає дію закону вартості та спосіб здійснення диференційованих умов кредиту;

4) забезпеченість: виявляється в гарантіях його погашення;

5) цільовий характер: передбачає визначення конкретних об'єктів позики (наприклад, "зв'язані" кредити) та її застосування насамперед для стимулювання експорту країни-кредитора.

Принципи міжнародного кредиту виражають його зв'язок з економічними законами ринку і використовуються для досягнення поточних стратегічних завдань суб'єктів ринку і держави.

Форми міжнародного кредиту

Міжнародний кредит функціонує у різних формах. Так, залежно від того, хто є кредитором розрізняють: урядовий, фірмовий або комерційний та банківський кредити. Урядовий кредит - це різновид міжнародного кредиту, коли одна країна (уряд) надає іншій позику в товарній або грошовій формі за міжурядовою угодою, а також шляхом розміщенням державних цінних паперів на міжнародних фінансових ринках. До них також можна віднести кредити, які надаються окремим країнам через світові валютно-фінансові організації(МВФ, МБРР, ЄБРР, і ін.). Для урядового кредиту характерним є те, що суб'єктами кредитних відносин стають окремі держави чи уряди держав, а об'єктом перерозподіл національного доходу, як правило урядовий кредит надається на більш пільгових умовах, ніж приватний. Він може бути безпроцентним або надаватися у вигляді субсидій. Найчастіше урядовий кредит є цільовим для фінансування конкретних інвестиційних проектів чи програм економічного та соціального розвитку країни. Фірмовий кредит - це власне комерційних кредит у сфері зовнішньої торгівлі, коли експортер за контрактом продає товар імпортеру у вигляді відстрочки платежу. У даному випадку комерційний кредит поєднується з міжнародними розрахунками за товарними операціями. Кредитором є фірма- експортер, а позичальником - імпортер. Фірмові кредити найчастіше оформляються за допомогою векселя, або за відкритими рахунками. У міжнародній практиці існує три різновиди фірмового кредиту. 1. Вексельний кредит. Після укладання комерційного контракту експортер виставляє переказний вексель(тратту) на імпортера, який акцентує його у вказаний термін, проти товарних документів. 2. Кредит за відкритим рахунком. Згідно з комерційною угодою експортер записує на рахунок імпортера як борг вартість проданих та відвантажених товарів, а імпортер зобов'язується погаситии кредит у встановлений строк. Даний вид кредиту часто практикується при регулярних поставках товарів з періодичним погашення заборгованості. 3. Аванс покупця. Різновидом фірмових кредитів є авансовий платіж імпортера, який під час підписання контракту визначається імпортером на користь імпортера у розмірі 10 - 20% вартості поставки. Аванс покупця є однією з форм кредитування експорту і одночасно засобом забеспечення зобов'язань імпортера, оскільки він повинен прийняти замовлений товар. Фірмовий кредит є ризиковим для експортера, а тому він вимагає належних гарантій його погашення. З погляду позичальника фірмовий кредит є найменш зручним, оскільки сфера функціонування кредиту обмеження, а позичальник потрабляє у пряму комерційну залежність від кредитора. Банківський кредит - позичковий капітал банку у грошовій (валютній) формі, що передається у тимчасове користування на умовах передбачених кредитною угодою.

Він відображає економічні відносини між суб'єктами кредитування: банком-кредитором, який надає кредити, і позичальником, який отримує у тимчасове користування фінансові ресурси. Позичальниками можуть бути економічні агенти (юридичні та фізичні особи, держава), які мають право на отримання кредиту. Отож його суб'єкти тіж самі, що й при національному кредиті. Проте, ознакою міжнародного кредиту є належність кредитора і позичальника до різних країн. За своїми характеристиками міжнародні банківські кредити багато в чому дійсно спільні з національним, тобто носять універсальний характер. Але між ними можуть бути сутьєві відмінності за джерелами фінансування, ступенем синдиціювання, вартості їх використання та формою забеспечення. Крім того, міжнародні банківські кредити можуть надаватися практично в любих вільноконвертованих світових валютах, хоч більше всього вони номінуються в доларах США, японських єнах та євро. Фінансовий кредит - кредит у вигляді грошових коштів, який надається банком чи парабанковою установою згідно з відповідним законодавством юридичній чи фізичній особі на визначених строк та під процент для цільового використання. Фінансовий кредит дозволяє позичальникові закуповувати товари та послуги на будь-якому ринку і відповідно використовувати ринкову кон'юнктуру для укладання найвигідніших міжнародних угод, здійснювати закупки на конкурсній основі, а також фінансувати інвестиції в середині країни і за кордоном. Найчастіше фінансовий кредит не пов'язаний із товарними поставками і призначений, наприклад, для погашення зовнішньої заборгованості, підтримання валютного курсу, поповнення авуарів (рахунків) в іноземній валюті тощо. Експортний кредит - кредит, що надається іноземним покупцям або їх банкам з метою фінансівання продажу товарів і послуг; тобто використовується як засіб стимулювання експорту.

Банківські кредити видаються у грошовій формі і мають “пов'язаний” характер, тому що позичалник зобов'язаний використовувати позичку тільки для купівлі товарів у країні-кредиторі. Широко практикується надання комерційними банками експортних кредитів безпосередньо покупцеві експортної продукції під її заставу, а також під заставу товарних документів, тратт, цінних паперів тощо.Крім того експортні кредити звичайно гарантовані від різного роду ризиків у межах міжнародних систем страхування кредитів.

Рис.1. Критерії класифікації і форми кредиту

Основні аспекти сучасного міжнародного кредитування

Загальновизнані у світовій практиці основні принципи проектного фінансування зводяться в основному до таких:

По-перше, оцінюючи проект, банк виходить із песимістичного прогнозу. При визначенні запасу міцності проекту (відношення чистих надходжень від його реалізації до суми заборгованості за кредитом, включаючи проценти) у розрахунки закладається найменш сприятливий варіант розвитку подій. Висновок за проектом погоджується з усіма заінтересованими підрозділами і розглядається Комітетом міжнародних операцій і Генеральною дирекцією банку.

По-друге, до підписання кредитної угоди детально аналізується динаміка попиту і цін на продукцію, для виробництва якої береться кредит із метою визначення тренду на період експлуатації об'єкта, що кредитується.

Вивчається динаміка цін на компоненти, необхідні для реалізації проекту. Звичайно проводиться порівняльний аналіз трьох варіантів: проекту спонсора, песимістичного сценарію банку і базового варіанта, підготовленого незалежними експертами.

По-третє, загальновизнаний принцип обмеженої відповідальності клієнта, що означає, що банк може претендувати на погашення кредиту лише за рахунок прибутків від реалізації даного проекту. Цей принцип починає діяти після технічного випробування, передбаченого кредитною угодою банку з клієнтом і підтверджуючого, що продуктивність досягла певної проектної потужності (звичайно 75 %). Тоді проект вважається завершеним, і єдиним забезпеченням погашення цієї частини кредиту є доходи від його експлуатації.

По-четверте, додатковим забезпеченням погашення кредитів служать такі гарантії спонсорів проекту:

а) платіжна гарантія - безумовне зобов'язання при настанні гарантійного випадку перерахувати банку певну суму;

б) гарантія завершення проекту включає зобов'язання спонсорів не відмовлятися від здійснення проекту;

в) гарантія забезпечення постачання всім необхідним фірми, що займається реалізацією проекту. Банк може запросити контракт між спонсором і цією фірмою (звичайно філією спонсора) про умови його постачання;

г) додаткова гарантія у формі депозиту спонсора або фірми, що реалізує проект, у банку-кредиторі.

Ці гарантії спонсора або його банку страхують ту частину кредиту, яка надається в період розроблення та будівництва до нормального функціонування об'єкта.

По-п'яте, банки приймають ризик, що виникає під час експлуатації об'єкта, що кредитується. Вони наполягають на укладенні контрактів фірми зі споживачами продукції, страхуючи себе від комерційного ризику на період до повного погашення кредиту. Кредитор компенсує підвищений ризик збільшенням розміру банківської маржі.

По-шосте, фінансовий монтаж операції при проектному фінансуванні передбачає різні умови надання кредитів, включаючи процентні ставки в межах відповідних часток. Під час розроблення моделі проектного фінансування співвідношення між власними й позиченими коштами коливається залежно від галузі (20:80; 30:70; 40:60). Залучення коштів позичальника, особливо на початковій стадії, міцніше "прив'язує" його до проекту, ніж у разі реалізації останнього винятково за рахунок позичених коштів.

По-сьоме, оцінюючи кредитований об'єкт, банк аналізує відношення загальної суми очікуваних чистих надходжень (за вирахуванням витрат) до загальної суми основного боргу і відсотків за кредитом. Коефіцієнт покриття боргу, як правило, повинен бути не меншим 1,3 (іноді 1,8), залежно від ступеня ризику та специфіки галузі.

По-восьме, погашення кредиту здійснюється послідовно і його графік пов'язаний із експлуатаційним циклом таким чином, що повернення кредиту починається після досягнення певного рівня продуктивності. При цьому темпи погашення пов'язані зі зростанням виробництва (наприклад, видобутку нафти), стабілізацією його рівня та спаду. Банки намагаються завершити погашення кредиту до фази спаду.

Висновки

На даному етапі розвитку світового господарства міжнародний кредит є подекуди основним фактором розвитку виробництва. Власних коштів подекуди не вистачає для нормального функціонування, тоді постає питання про додаткові джерела фінансування. Міжнародний кредит у цьому випадку може мати вирішальне значення. Проте міжнародний кредит використовується не тільки у практиці ведення приватного бізнесу, але й для налагодження функціонування держави в цілому. Масштабні державні проекти насамперед потребують масштабного фінансування, тоді коли сама держава не може забезпечити належного фінансування. У цьому випадку держава має звернутися до світової спільноти. Об'єктивною основою розвитку міжнародного кредиту стали вихід виробництва за національні межі, посилення інтернаціоналізації господарських зв'язків. Інтенсифікація світогосподарських зв'язків, поглиблення міжнародного поділу праці обумовили збільшення обсягів, подовження і диференціацію термінів міжнародного кредиту.

Як ми побачили з даної роботи, існує багато різноманітних форм міжнародного кредитування й всі вони мають свої переваги та недоліки у конкретній ситуації.

Список використаних джерел

1.Гринченко О. Гроші та грошово-кредитна політика. - К.: Основи, 1996. - 180с.

2.Дробозина Л. П. Окунева Л. А. Финансы. Денежное обращение. Кредит. Учебник для ВУЗов. - М.: Финансы, ЮНИТИ, 1997 - 479 с.

3.Жуков Е. Ф. Деньги. Кредит. Банки: Ученик. - Москва: “Банки и биржи”, 1999 -с.: 165-218.

4.Иванов В. М. Деньги и Кредит: курс лекцій - Київ, 1999 -с, 113 -181.

5.Лаврушин О. И. Деньги. Кредит. Банки: Ученик. - Москва .: Финансы и статистика, 1998. - с.143-227.

6.Савлук М. І., Мороз А. М., та ін. Гроші та кредит: Підручник /. - К.: Либідь, 1998.-123-182.

7. Катасонов В. Ю., Морозов Д. С. Проектное финансирование: организация, управление риском, страхование. - М., 2000.

Размещено на Allbest.ru