Світовий ринок хімічних металів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство аграрної політики та продовольства України

Полтавська державна аграрна академія

Реферат

на тему: «Світовий ринок хімічних металів»

Виконав: студент 2 курсу Гавриленко С. Б.

Перевірила: Грубіч Н. К.

Полтава 2011

металургійний економіка металопродукція конкуренція

Металургійна промисловість є найважливішим компонентом світової економіки, в ній виробляється майже половина всієї продукції промисловості та більше ніж половина всіх товарів, які експортуються у світі. За оцінками спеціалістів на метали припадає понад 90% конструкційних матеріалів, а в промислово розвинутих країнах вироби з металів складають 2/3 продуктової структури ВВП.  Значення цієї галузі в сучасній економіці визначається насамперед тим, що вона є головним постачальником матеріалів для машинобудування та одним із основних постачальників конструкційних матеріалів для будівництва. У цій якості чорна металургія відчуває в останні десятиріччя наростаючу конкуренцію з боку кольорової металургії, що поставляє матеріали на основі сплавів легких металів (алюмінію), з боку хімічної промисловості, що випускає конструкційні пластмаси, а також з боку ряду нових виробництв, що створюють матеріали на основі кераміки та різного роду композиційних матеріалів. 

Тенденції світового виробництва та споживання сталі свідчать про зростання обсягів виробництва та кінцевого споживання, проте цей процес є нестабільним. Тенденції відображають циклічність виробництва та досить синхронні з ним коливання споживання. Однак обсяги кінцевого споживання зростають більш високими темпами, що врешті може змінити тенденцію надвиробництва, яка спостерігається протягом багатьох десятиліть, на протилежну, тобто попит буде випереджати пропозицію.  У доповіді Департаменту торгівлі США “Світова торгівля сталлю: Структурні проблеми і майбутні рішення” відзначаються, що головна проблема світової чорної металургії, що зберігає свою актуальність протягом останніх 25 років, надлишок виробничих потужностей і стабільне надвиробництво. Звідси - неминуче затоварення ринків, жорсткі цінові війни, накопичення протекціоністських бар'єрів, активна участь національних урядів і міждержавних структур у вирішенні цієї проблеми. Крупно масштабна ліквідація надлишкових, в основному фізично застарілих потужностей у всіх переділах неодноразово здійснювалося у США і країнах ЄС у рамках програм з раціоналізації виробництва, однак паралельне нарощування металургійних потужностей у країнах, що розвиваються, із надлишком перекривало ці скорочення. На початку 90-х рр. Ця ситуація ще більше загострилась у зв'язку з виходом на світовий ринок чорної металургії країн СНД і Східної Європи.  Згідно з оцінкою ISSI, виробництво сталі в 2000р. досягло рекордного рівня 828,4 млн.т, збільшившись порівняно з 1999р. на 7,4%. Таким чином, упершебувперевищенийрівеньу800млн.т.  Найбільшим у світі виробником сталі є Китай, на 2-му місці - Японія, на 3-му США, на 4-му Росія, Україна знаходиться на 7-му місці, при цьому її частка у світовому виробництві стабільно збільшується.  У 2008р. у промисловості США збільшилося споживання металопродукції на 4%.

Однак у країні продовжується уповільнення росту ВВП. Виробництво автомобілів, промислового устаткування й інших продуктів довгострокового користування наприкінці 2010р. різко знизилося і буде зменшуватися в 2011р., що пов'язано з подальшим падінням попиту. Деяке збільшення споживання металу може відбутися за рахунок будівництва - майбутня заміна і ремонт тисяч мостів створює перспективи для збільшення попиту на високоміцну сталь. Оптимістичні прогнози прискореного росту світової економіки щорічного збільшення споживання сталі стимулювали її виробництво, що призвело до перенасичення ринків ряду країн (насамперед США), надлишкових запасів і падіння цін у 4-му кварталі 2008р. і у 1-му кварталі 2007р. на ряд товарів, передусім на гарячекатаний та холоднокатаний прокат на 10-20%. За прогнозними оцінками, ця тенденція буде спостерігатися і у 2001р. та може поширитися на інші види металопродукції на світових ринках. Власне виробництво сталі у США у 2010р склало 109,9 млн. т, в основному за рахунок високої активності промисловості на початку року; за останніми даними, торішній імпорт сталі у США досяг 38млн. т. Зростання виробничих витрат (внаслідок стрибка цін на природний газ та енергоносії) нарівні з потоком дешевої сталі із-за кордону ставлять під сумнів прибутковість усієї галузі країни. 

Основу українського експорту металопродукції складають товари, стосовно яких на світовому ринку існує жорстка постійна конкуренція при істотних коливаннях попиту. Конкуренція на світових ринках продовжує посилюватися. Протекціоністські заходи щодо захисту свого внутрішнього ринку в світі дедалі стають правилом. Світове надвиробництво та зниження попиту ще більше підсилюють відносно несприятливу експортну кон'юнктуру.  Перспективи подальшого зростання експорту української металопродукції мінімальні також внаслідок антидемпінгових розслідувань з багатьох країн світу, квотування поставок української металопродукції в країни ЄС, США. Відомо, що одним із факторів введення торгових обмежень для української металопродукції є її реекспорт третіми країнами, а також неузгодженість дій дрібних українських експортерів. У зв'язку з цим існує нагальна потреба в розробці сітьової моделі взаємодії металотрейдерських структур України й іноземних компаній, які імпортують вітчизняну продукцію, побудова система індикаторів можливого реекспорту української металопродукції, а також створення економіко-правових умов для підвищення відповідальності металотрейдерських структур України за угоди, що потенційно тягнуть за собою реекспорт і торгові обмеження. 

У відповідь на зростання антидемпінгової активності проти української металургії треба запровадити заходи щодо подолання товарної асиметрії в експорті металопродукції. Цілком логічно поставити обсяги експорту товарів низького переділу, які користуються попитом на ринках ЄС, США і Туреччини, у залежність від збільшення квот або відкриття ринків у цих країнах для українських продуктів із більшою доданою вартістю.  Структурна роль металургії в економіці прекрасно відома, тому в більшості промислово розвинених країн ринки металургійної продукції належать до регульованих, а національні виробники користуються підтримкою держави. Така увага держави необхідна і українським металургам. Необхідно розробити антидемпінгові заходи, що відповідають світовим стандартам та добитися, щоб державні органи управління прогнозували ситуацію на світових ринках, узгоджуючи і координуючи експортну діяльність підприємств України. Необхідно провести інвентаризацію потужностей і визначити ті, що забезпечать продукцією для цих ніш. Слід оптимізувати обсяги експорту енергоємних видів продукції з низькою часткою доданої вартості і стимулювати підвищення випуску продукції з високою доданою вартістю, зокрема, розширити експорт високоякісних марок сталі.  Стабільний розвиток може забезпечити тільки внутрішній ринок, для розширення якого потрібна довгострокова Програма розвитку металургії в рамках загальної Концепції промислової політики, орієнтованої на створення бази динамічного економічного зростання.

Динаміка розвитку ринку кольорових металів в 2008 р. багато в чому співпала з ситуацією на ринку чорних металів - високе зростання в першій половині року і різке, по всіх позиціях, падіння в другому півріччі. Для відновлення попиту необхідні нормалізація кредитного ринку і виникнення дефіциту пропозиції, на це піде мінімум 1-1,5 року. Статистика показує високе безробіття, зростаючий ризик дефляції і уповільнення зростання світової економіки, всі ці негативні чинники вже «зашиті» в ціни на метали. Традиційно біржова вартість металів реагує на валютні курси, вартість акцій і нафти. Ціни намагаються стабілізуватися, орієнтуючись на позитивні новини і економічні індикатори, але про зростання мови поки немає. Думки експертів з приводу цін на біржові метали в поточному році також істотно відрізняються. Для відновлення попиту необхідні нормалізація кредитного ринку і виникнення дефіциту пропозиції, на це піде мінімум 1-1,5 року. Експерти австралійського Commonwealth Bank назвали 3 чинники, які подадуть підтримку цінам на базові метали в 2009 р., хоча кожний з пунктів можна легко оспорити. Ціни на всі біржові метали впали дуже низько і близькі до собівартості. Так, при нинішніх цінах близько 80% виробників нікелю і цинку, 60% виробників алюмінію і 30% мідь працює за гранню рентабельності. Крім того, падіння вартості нафти і інших енергоносіїв, сировини і транспортування ведуть до зменшення витрат на випуск металів, що залишає виробникам можливість для скорочення цін з метою залучення покупців. Можливо, істотного падіння цін вже і не буде - їм дійсно падати особливо нікуди, але це точно не підстава для зростання вартості металів

Значне скорочення об'ємів виробництва металів подасть підтримку цінам. Особливо це стосується виробництва нікелю і цинку. Доводиться визнати, що штучне обмеження виробництва не допомогло утримати ціни від падіння. Адже не тільки надмірна пропозиція стала причиною обвалу цін, а головним чином - різкий спад попиту унаслідок світової фінансової кризи. Виробники опинилися не в змозі скорочувати виробництво настільки швидко, наскільки слабшав попит. Будівництво, що завмерло нині, за даними BNP Paribas, забезпечувало близько 50% споживання цинку, 30% споживання міді, 18% алюмінію і 12% нікелю. Значить, потрібно чекати відновлення до кризових об'ємів будівництва, чого не прогнозують навіть з початкомвесняногосезону2009р. Значне скорочення добування і переробки основних металів не врятувало ціни і не привело до зниження об'єму складських запасів, навпаки - в останні місяці 2008 р. - початку 2009 р. загальною тенденцією стало зростання запасів на складах ЛБМ, що ліцензіювали. Наприклад, запаси міді досягли рекордного з січня 2004 р. рівня, а алюмінію - з осені 1994 р.

У існуючих умовах слабкого попиту зниження запасів займе тривалий період часу. Економічна політика більшості країн направлена на стимулювання внутрішнього виробництва, що підтримає попит і ціни на кольорові метали. Державне фінансування крупних інфраструктурних проектів, закупівля металів і сировини в держрезерви, надання госпомощи і пільг промисловим виробникам зрештою обов'язково підтримають попит на метали.

Щоб прийняті заходи запрацювали, потрібний час. Реалізація стимулюючих програм розрахована на декілька років, і наївно припускати, що всі блага поваляться на виробників основних металів найближчими місяцями. Експерти радять запастися терпінням. У КНР прийнятий план по створенню запасів недорогоцінних металів, але що і коли туди купуватимуть,поки ніхто не повідомляє. Перспектива є, але невідомі терміни відновлення економіки, попиту на метали.

ЛБМ, що завершила минулий рік з блискучими показниками (рекордна кількість лотів - 113 млн..!), чекає погіршень в році, що наступив. У 2009 р. об'єми торгів ЛБМ можуть скоротитися на 10% проти зростання в 22% в минулому. Навіть на тлі підвищеної нестабільності цін на метали і невизначеності їх перспектив керівництво біржі не забуває про розвиток і планує запуск контрактів на «малі» метали десь в другій половині 2009 р., проте поки йдеться тільки про кобальт і молібден. В грудні - січні біржова активність дещо сповільнювалася у зв'язку з різдвяно-новорічними святами. В умовах невизначеності цін покупці не поспішали робити закупівлі, чекаючи ще більшого зниження. У січні різкої зміни тренда не відбулося, із-за «анемічного» попиту складські запаси продовжили накопичуватися, негативно впливаючи на ціни.

З позитивних фактів можна назвати вихід цін з грудневих мінімумів і спроби оцінити стан ринку після виходу з кризи. Постійне зростання числа відкладених або взагалі відмінених проектів обмежує можливість виробників оперативно відреагувати на різке зростання попиту в кризовий для поста період, що може викликати чергову хвилю зростання цін на кольорові метали.

Світовий ринок чорних металів навіть у постіндустріальному суспільстві залишається однією з найважливіших галузей світового господарства. Економічний розвиток, перспективи міжнародного співробітництва будь-якої держави та її суб'єктів господарювання вирішальною мірою залежать від стану та динаміки світового ринку, процесів міжнародної інтернаціоналізації та інтеграції на світовому та регіональному рівнях. Таким чином, розвиток галузі багато в чому залежить від темпів росту світової економіки в цілому.

У процесі взаємодії різноманітних факторів розвитку на світових товарних ринках формується відповідна ринкова кон'юнктура, яка відбиває зміни конкретних умов функціонування ринку та співвідношення попиту та пропозиції, пов'язаних з динамікою цін на товари та прибутками фірм. Кон'юнктура світового товарного ринку є динамічною системою, яка характеризується постійною (більш чи менш різкою) зміною ситуації. Кон'юнктура є невід'ємною рисою формування та розвитку світових товарних ринків, вона вивчається на мікро- та макрорівнях. На мікрорівні досліджуються короткотермінові коливання i зміни товарного рикну, а на макрорівні - середні та довгострокові тенденції розвитку ринку, які враховуються в господарській діяльності на рівні підприємств, галузей та всієї національної економіки. Ринкова кон'юнктура використовується в стратегії управління, у ви6орі форм та методів конкурентної боротьби, у забезпеченні ефективності зовнішньої торговельно-економічної діяльності. Формування кон'юнктури світових товарних ринків, яка базується на циклічному розвитку світового господарства, відбиває характер ринкової економіки. Великі цикли кон'юнктури досліджував відомий економіст М.Д. Кондрат'єв. Він підкреслив роль сукупності факторів (КФФ), що впливають на економічну кон'юнктуру i проявляються у взаємозв'язках коротко-, середньо- та довгострокових тенденцій розвитку i формують ринкову кон'юнктуру. Фактор - це сила руху будь-якого процесу, яка визначає його характер. КФФ - це сила, яка формує та визначає характер ринкової економічної кон'юнктури. Провідними елементами КФФ є пропозиція i попит. Факторами групи попиту є рівень особистого та виробничого споживання товарів, обсяг надходжень їх у товарні запаси, прибутки, купівельна спроможність країн. Фактори групи пропозиції - це обсяг виробництва товарів, їх конкурентна спроможність, рентабельність виробництва, норми при6утків фірм, їх адаптування до впровадження досягнень науки i техніки. Умови формування кон'юнктури (УФК) - це зовнішнє середовище відносно КФФ, яке здатне впливати на КФФ. УФК можна поділити на три групи: економічні, соціально-політичні та міжнародні. Результатом взаємодії КФФ та УФК є різкі форми прояву економічної кон'юнктури (ФПК).

Провідними ознаками, за якими їх відрізняють, є співвідношення попиту i пропозиції, динаміка світових цін, ділова активність на ринку. На сьогодні основною тенденцією кон'юнктури світового ринку є зміщення попиту в напрямку сировини, напівфабрикатів та заготовок для наступного переділу, з особливою гостротою постає проблема постійного моніторингу ситуації на ринку з метою своєчасного реагування на зміни його кон'юнктури та прогнозування експортного потенціалу металопродукції країни-виробника. Універсальним показником i 6арометром товарної кон'юнктури є ціна на товар. Ціна - це грошовий вираз вартості товару. Ціни на товар ґрунтуються на суспільних витратах на виробництво товару з урахуванням ринкової його вартості. Ціна визначається суспільно необхідними витратами праці на виро6ництво товару, тобто робочим часом, нео6хідним для виробництва товару в даних умовах, при середньому рівні кваліфікації та інтенсивності праці. Основними ціноутворюючими факторами є ціна виробництва товару, співвідношення попиту i пропозиції на ринку товару, механізм регулювання цін (наприклад, фіксування рівня цін, "заморожування" цін, державний контроль цін, встановлення меж допустимих змін цін з фіксуванням верхнього i нижнього рівнів їх коливань). На світові ціни на товар впливає стан грошової сфери - зміни купівельної спроможності національної грошової одиниці, валютних курсів, інфляція та ін.

Все це відображає, що світовий ринок чорних металів - це певною мірою ринок продавця, що шукає замовника. Метал виро6ляють сотні компаній у світі, i ринок зовсім не організований (на відміну, наприклад, від ситуації на ринку алюмінію, де у світі залишилося всього кілька великих гравців, що рано чи пізно прийдуть до створення картельної угоди за прикладом ОПЕК). Тому головне питання полягає в тому, яким чином можна стабілізувати ринок сталі і позбутися циклічних коливань кон'юнктури і цін. Відповіді на це питання поки немає ні в ОЕСР, ні в металургів. Аналізуючи стан світового ринку чорних металів можна зробити висновок, що на цьому ринку спостерігається понижувальна форма прояву економічної кон'юнктури, в умовах якої відбувається стабільна перевага пропозиції товару над попитом, падіння цін на товар, скорочення числа укладених угод. Ситуація на ринку чорних металів залишається складною та двоїстою. З одного боку, багато компаній у різних регіонах світу як і раніше розраховують на підвищення цін у найближчому часі, але, з іншого боку, спеціалісти спостерігають значне погіршення ринкової кон'юнктури. Різке збільшення об'ємів китайського експорту і ріст об'єму запасів готової продукції призводить до зниження об'єму продаж, яке може прийняти довгостроковий характер. Низка компаній уже скоротили виплавку сталі, інші збираються наслідувати їх приклад.

Ринок дорогоцінних металів залишається одним із добре відомих і досить розповсюджених способів збереження коштів. Об'єктом даного ринку являються дорогоцінні метали, якими є золото, срібло, платина і метали платинової групи у будь-якому вигляді та стані. Залежно від обсягу здійснюваних операцій та їх різновидів розрізняють такі види ринків дорогоцінних металів:

1. Міжнародний, або світовий, ринок;

2. Регіональні ринки примикають до світових і також мають міжнародний характер.

3. Внутрішні або місцеві ринки -- це, як правило, ринки однієї або декількох держав. Торгівля металами на ринку здійснюється тільки в регламентованій стандартній формі, тобто стандартних і мірних зливків, а також монет вітчизняного та іноземного виробництва, якість металу яких відповідає вимогам до проби відповідного металу. У сучасних умовах на міжнародних ринках золота здійснюється: первісна пропозиція золота та інших дорогоцінних металів найбільшими добувачами для найбільших споживачів та постачальників металу на місцеві/регіональні ринки; встановлення базової ціни металів для операцій на місцевих/регіональних ринках; інтервенція центральних банків для підтримки ціни металу. Здійснюючи дослідження світового ринку дорогоцінних металів слід відмітити, що незважаючи на постійне зростання у світовому масштабі видобутку золота до 2008 р. включно, перелам економічної ситуації позначився вже у 2007 р., коли середньорічна вартість золота знизилася на 57 $. - до 331,29 $/oz. Це був найнижчий рівень з 1985 р., коли середньорічна вартість золота становила 317,26 $/oz . У 2007 р. вартість золота поступово знижувалася з 366 $/oz на початку року до 283 $/oz наприкінці, у середині грудня (найнижчий рівень з серпня 1979 р.). У 2008 р. вартість золота становила близько 290 $/oz, а у перші місяці 2009 р. знизилася до 250-255 $/oz. Видобуток срібла в країнах з ринковою економікою збільшився в 2008 р. на 270 тонн - до 16470 тонн, а в 2009 р. очікується її підвищення на 2,9%. Ще більш значний приріст прогнозується на 2010 р., коли більшу кількість нових родовищ буде введено в експлуатацію. Виробництво металу підвищується в Мексиці, Перу, Австралії й у менших країнах-продуцентах, таких як Чилі і Болівія. Платина також є важливим індикатором ринку дорогоцінних металів. В 2008 р. попит на платину досяг 208,4 т., приріст за рік склав 5 т. Знову динамічно росли закупівлі сектору автомобільних каталізаторів, також збільшилося використання металу в скляній промисловості й електротехніці. У той же час попит на платину в ювелірній промисловості скорочувався третій рік підряд у результаті росту цін. Пропозиція платини росла тими ж темпами, що і попит, у зв'язку з чим на ринку зберігався дефіцит пропозиції. Досліджуючи розвиток ринку дорогоцінних металів в Україні слід відмітити, що він знаходиться на стадії свого розвитку, оскільки в нашій державі тільки починає вибудовуватися системи торгівлі різноманітними металами на банківському та позабанківському ринку. Досліджуючи ринок золота в нашій державі слід відзначити, що зараз існує два сектори ринку золота. За даними УМВБ - єдиному місці, де українські банки торгували золотом до вересня 2008 р., щорічний обсяг торгів золотом склав в 2005 р. - 700 кг, в 2006 р. - 800 кг. Грошовий річний обсяг біржового ринку золота в Україні експерти УМВБ оцінюють в 30-40 млн. грн.

Відповідно до оптимістичних прогнозів деяких українських експертів по ринку золота, із виходом на ринок банківських металів крупних банків, таких як Брокбізнесбанк, Ощадбанк, Укрсоцбанк, та по мірі збільшення обсягу торгів банківським золотом, ціни на нього повинні приблизитися до світових. При цьому річний обсяг торгів банківським золотом в Україні повинен вийти на рівень у 100 тон (більше 1 млрд. дол. США - при ціні більше 310 дол. США за унцію). В Україні на ринку срібла починаючи з 2006 року сумарний попит збільшувався, в 2007 році перевищивши 23 тонн. Підвищення попиту спровокувало чергове зростання цін з $ 11,47 до $ 21,35 (86%), вперше з 1979 року піднявши вартість вище рівня в $ 20,00 за унцію. З березня 2008 року ціна на срібло стрімко знижується - падіння вже перевищило 55%. Ціна повернулася до рівня весни 2006 року. З огляду на інфляцію, даний рівень набагато нижче справедливої ціни активу. Цілком імовірно, що найближчим часом ми побачимо повернення до максимального значення, що наближається до $ 50,00 за унцію. Таким чином, сучасний ринок дорогоцінних металів в Україні знаходиться на стадії розвитку. Активно взаємодіючи із світовими ринками на вітчизняному ринку формуються ціни на дорогоцінні метали.

Висновок

Підписавши декларацію G-20, західні країни дали новий імпульс кризі на глобальному ринку металопродукції. Формально слідуючи зафіксованим в документі принципам вільної торгівлі, країни, що розвиваються, почали ліквідацію бар'єрів на шляху розширення експорту продукції власного ГМК. Проте додаткове вливання на ринок дешевої металопродукції може заломити слабкі позитивні тенденції, що ледве намітилися в останні два тижні. Особливо насторожено ринок чекає відміну експортних мит в Китаї, металопродукція якого, навіть в умовах тарифних бар'єрів, активно витісняла продукцію українських, європейських і американських компаній навіть з внутрішніх ринків. Не дивлячись на одностайне визнання цього принципу всіма країнами, що входять в G-20, його практична реалізація може привести до ассиметрічному ефекту. Ліквідація торгових бар'єрів вигідна, перш за все, для економік, що розвиваються, які здатні мінімізувати витрати експорту за допомогою заниження вартості ресурсів і ефективної державної підтримки.

Особливо виразно даний факт виявляється на глобальному ринку металопродукції. Вихід на початку десятиліття на міжнародну арену китайських металургів, які почали стрімко завойовувати регіональні ринки, істотно підірвав позиції найбільших європейських і американських металургійних компаній. Спочатку вони були витиснені з азіатського і африканського регіонів, а пізніше почали програвати конкурентну боротьбу і за національні ринки.

Таким чином, лібералізація торгівлі в умовах кризи на ринку металопродукції приводить до протилежних результатів. Країни, що розвиваються, готові розширити експорт, “заваливши” ринок дешевою продукцією, що загрожує металургійній галузі розвинених економік.

Для захисту національного виробника вони все більш активно використовують інструменти протекціоністської політики, що деформує вільний ринок. Очевидно, дана суперечність сприятиме заміні в середньостроковій перспективі вільного ринку металопродукції, системою “контрактних” відносин між експортерами і споживачами металопродукції, при якій об'єми і сортамент постачань залежатиме більшою мірою від політичних домовленостей між країнами

Список літератури

1. Венецкій С.І., Розповіді про метали. М.: Металургія, 1986.

2. Енциклопедичний словник юного хіміка. М.: 1990.

3. Погодін А., Благородні метали. М.: Знание, 1979

4. Деркач Ф. А. «Хімія» Л. 1968

5. Металознавство: Підручник / О. М. Бялік, B. C. Черненко, В. М. Писаренко, Ю. Н. Москаленко - 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: ІВЦ "Видавництво «Політехніка»",2008

6. Гуляев А. П. Металловедение. - М.: Металлургия, 1986

7. Уманский Я. С., Скачков Ю. А. Физика металлов.- М: Атомиздат, 1978

8. Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білцького. -- Донецьк: «Донбас», 2004.

9. “Хімія і науково-технічний прогрес”. І.Н.Семенов, А.С.Максимов,А.А. Макареня. Москва «Освіта» 1984р.

10. “Загальна хімія”. Н.Л.Глинка. Видавництво “Хімія”, Ленінградське 1992р.

Размещено на Allbest.ru