Процедури врегулювання МКС

судові:

національна;

зарубіжна;

міжнародна;

паралельна;

позасудова:

погодження;

арбітраж.

Процедура погодження -- є врегулюванням спорів шляхом порозуміння за активної співдії третьої сторони (посередника).

Арбітраж -- врегулювання спорів шляхом прийняття рішення суддями.

Переваги арбітражу:

самостійний вибір суддів;

завершеність справи;

процедура «закритих дверей»;

економія часу;

забезпечення міжнародними конвенціями визнання та виконання зарубіжних арбітражних рішень.

Національні закони з арбітражу мають чимало суттєвих відмінностей. У зв'язку з цим робилося немало спроб розробити міжнародну процедуру, яка користувалася б широким визнанням. На сьогодні є ряд арбітражних інституцій.

Міжнародний арбітраж:

ЮНСІТРАЛ;

Арбітражний суд МТП;

Лондонський міжнародний третейський суд;

Американський арбітраж;

Європейський арбітраж;

Арбітраж колишніх соціалістичних країн;

Міжнародний центр врегулювання інвестиційних спорів.

ЮНСІТРАЛ

Комісія ООН з права міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ) -- не є міжнародним арбітражним центром, але за її ініціативи проводилася ціла низка заходів з уніфікації права міжнародного арбітражу.

Арбітражний регламент ЮНСІТРАЛ

Прийнятий та рекомендований до використання у 1976 р.

В жодній країні не має сили закону, але може бути прийнятим сторонами контракту.

Багато арбітражних центрів допускають переважне використання його сторонами контракту або ж звернення до нього для уникнення вад власних регламентів.

Типове застереження: «Будь-який спір, суперечка чи вимога, що виникають з даного контракту або ж стосуються його, порушення контракту, припинення та недійсності, повинні розглядатися в арбітражі у відповідності до чинного на сьогоднішній день Арбітражного регламенту ЮНСІТРАЛ».

Арбітражний суд МТП

Арбітражний суд МТП -- неурядова організація, створена Міжнародною торговою палатою, що займається арбітражним врегулюванням міжнародних комерційних спорів. Штаб-квартира МТП у Парижі.

Арбітражний регламент

Діє з 1 червня 1975 року з додатками та змінами, що набули чинності з 1 січня 1988 року.

У змозі охопити всі аспекти арбітражного розгляду.

Типове застереження: «Всі спори, що виникають в зв'язку з даним контрактом, повинні розглядатися відповідно до Арбітражного регламенту та регламенту погодження МТП одним або кількома арбітрами у відповідності до вказаного в регламенті». (Вибір сторонами права, місця та мови арбітражного розгляду арбітражним регламентом МТП не обмежений.)

Процедура погодження

Створена Адміністративна комісія з процедури погодження.

Комітет погодження складом три особи формується Головою МТП по кожній справі.

З проханням про процедуру погодження можна звернутися або через свій національний комітет, або ж безпосередньо в штаб-квартиру МТП.

Якщо процедура погодження не увінчалась успіхом, спір передається до арбітражу.

Лондонський міжнародний третейський суд

Лондонський міжнародний третейський суд -- тристороння організація, заснована Лондонською торговою палатою, Корпорацією міста Лондона, Інститутом арбітрів.

Управляється Інститутом арбітрів.

Місцезнаходження -- Міжнародний арбітражний центр у Лондоні.

Регламент Лондонського міжнародного третейського суду.

Діє з 1985 року (Відомий як «Регламент ЛСМА»).

Наявність списків арбітрів.

Передбачена шкала арбітражних зборів.

Типове застереження: «Будь-який спір, що виник з даного контракту або у зв'язку з ним, у тому числі будь-яке питання щодо його існування, дійсності чи припинення, повинні передаватися на розгляд та кінцеве вирішення до арбітражу згідно з Регламентом Лондонського міжнародного третейського суду».

Американський арбітраж

Регулюється Законом про арбітраж США (1925 рік з наступними змінами та доповненнями). Це єдиний арбітражний закон (прийнятий у 46 штатах).

Основна арбітражна організація -- Американська арбітражна асоціація (ААА).

Діє Регламент комерційного арбітражу зі змінами від 1 квітня 1985 року.

Діють Додаткові процедури міжнародного комерційного арбітражу.

Опублікувала окремі правила про процедуру розгляду справ відповідно до Арбітражного регламенту ЮНСІТРАЛ.

Наявний список арбітрів.

Типове застереження: «Будь-який спір чи вимога, що виникли з даного контракту чи пов'язані з ним або з його порушенням, будуть врегульовані шляхом арбітражу відповідно до Регламенту комерційного арбітражу ААА, та рішення, винесене арбітром, може бути передане в будь-який суд, що має відповідну юрисдикцію».

Міжнародний центр з урегулювання інвестиційних спорів (МЦВІС)

МЦВІС не виступає в ролі арбітра, але складає списки спеціалістів та надає необхідні засоби для ведення процедури врегулювання спорів.

Діяльність МЦВІС регулюється Конвенцією про розгляд інвестиційних спорів між державами та підданими інших держав (1965 р., Вашингтон). Ця Конвенція ратифікована 164 країнами.

Спонсор Конвенції -- Міжнародний банк реконструкції та розвитку.

Головний офіс МЦВІС у Вашингтоні.

Способи врегулювання спорів: примирення та арбітраж.

Ініціатива: держави або інвестора.

Діє 4 Переліки правил;

а) Адміністративно-фінансовий регламент;

б) Інституційний регламент;

в) Арбітражний регламент;

г) Регламент примирення.

Держави-учасники повинні визнавати юридичну силу арбітражних рішень та вживати заходів для примусового їх виконання.

Європейський арбітраж

Регламентується Конвенцією про зовнішньоторговельний арбітраж.

Ця Конвенція підписана 21 квітня 1961 року в Женеві.

Ратифікована Україною.

Діє під егідою Європейської економічної комісії ООН.

Створений Спеціальний комітет (три члени; один -- призначається МТП, а два -- державами, в яких немає національних комітетів МТП).

Голова Комітету призначається однією з груп країн у порядку ротації кожні два роки. Він призначає арбітрів та вирішує процедурні питання.

Діє Арбітражний регламент Європейської економічної комісії ООН від 20 січня 1966 року.

Судова процедура міжнародних комерційних спорів

Якщо в експортера виникає необхідність звернутися до судової процедури проти клієнта за кордоном, він має зробити важкий вибір. Першим його наміром буде розпочати справу в країні боржника та отримати судове рішення, яке він може застосувати до майна боржника, який перебуває в цій країні -- за національною судовою процедурою або ж зарубіжною судовою процедурою. Можлива ситуація, коли кілька національних судів відповідно до правил судової процедури володіють юрисдикцією по одній і тій самій справі. В таких випадках позивач має право вибирати місце судового розгляду, яке дає йому найбільші переваги. Коли ж позивач на законних підставах (відповідно до правил закордонних судів) розпочинає судовий процес у двох судах (паралельно), відповідач має право просити надання йому двох видів судового захисту або ж видання судової заборони по відношенню до продовження розгляду в одному із судів.

міжнародний комерційний спір врегулювання