Вплив процесів глобалізації на економічний розвиток України

Також у другій половині 2001 року різко нарощувалися обсяги імпортних поставок. Зростання імпортних поставок відбувалося практично за всіма товарними групами. При цьому характерною ознакою 2001 року було збереження високих темпів зростання неенергетичного імпорту поряд з досить помірним зростанням імпорту енергоносіїв. Головними чинниками пожвавлення неенергетичного імпорту в 2001 році було зростання економіки, що супроводжується зростанням попиту на імпортні товари, збільшення інвестицій та реальна ревальвація гривні [8,c.3].

У І півріччі поточного року зовнішньоторговельний оборот торгівлі товарами та послугами зменшився на 8% до відповідного періоду минулого року й становив 18,565 млрд. дол. США, експорт товарів та послуг скоротився на 8,6% при скороченні імпорту на 7,6% [9,c.3].

У І півріччі 2002 року справдилися очікування щодо скорочення попиту на українські товари - експорт товарів залишився практично на рівні І півріччя 2001 року й становив 4,479 млрд. дол. США, що пов'язано як з погіршенням зовнішньої кон'юнктури, так і з проведенням захисних дій торговельними партнерами [9,c.3].

У зовнішній торгівлі товарами простежується тенденція до зниження обсягів експорту продукції хімічної та металургійної промисловості відповідно на 22% та 5%. Натомість високими темпами розвивається торгівля продукцією паливно-енергетичного комплексу та продовольчими товарами, обсяги яких збільшились у 1,3 рази. За І квартал поточного року експорт зернових збільшився у 6 разів (до 236 млн. дол. США порівняно 3 40 млн. дол. США в минулому році). Вартісні обсяги експорту нафтопродуктів збільшилися в 1,7 рази до 198 млн. дол. США. Поставки машинобудівної промисловості зросли на 2,8% [9,c.3].

Аналізуючи скорочення експорту у грошовому виразі, слід зазначити, що однією з вагомих причин цього було погіршення торговельних стосунків з Росією. Протягом 2001- початку 2002 років Україна та Росія використовували численні антидемпінгові та спеціальні заходи, спрямовані на обмеження доступу товарів на свої ринки. Зокрема, у квітні минулого року Росія ввела квоти на імпорт сталевих труб з України, у І кварталі 2002 року велося розслідування щодо імпорту українського оцинкованого прокату і продуктів чорних металів. У свою чергу Україна ввела квоти на імпорт залізної руди з Росії, а також почала антидемпінгове розслідування щодо імпорту легкових автомобілів із Росії [9,c.3].

У І півріччі 2002 року в Україну імпортовано товарів на суму 8,284 млрд. дол. США. Вартісні обсяги імпорту енергоносіїв практично не змінилися порівняно з відповідним періодом минулого року. У І кварталі Україна скоротила імпорт природного газу з 18,2 до 16,6 млрд. куб. метрів, або на 60 млн. дол. США, та нафтопродуктів - у три рази з 190 до 51 млн. дол. США. Нарощування імпорту нафти відбувалося за рахунок збільшення фізичних обсягів (у 2,3 рази) при зниженні середньої ціни [9,c.3].

Також у І кварталі 2002 року імпортні поставки продукції металургійної промисловості скоротилися на 33 млн. дол. США. Одночасно збільшився імпорт машин і устаткування (на 12,6%) і, зокрема, засобів наземного транспорту - в 1,5 рази. На третину збільшились імпортні поставки паперу та виробів з нього [9,c.6].

Таким чином, за підсумками аналізу зовнішньої торгівлі України можна зробити висновок, що, починаючи з 1999 року основною тенденцією показників зовнішньої торгівлі було постійне збільшення вартісних обсягів експорту та імпорту, при чому експорт за своїм значенням був більший ніж імпорт. Це відбувалося завдяки поліпшенню кон'юнктури зовнішніх ринків, а також економічному зростанню як України, так і світової економіки. До негативних тенденцій зовнішньої торгівлі слід віднести дуже значну долю зовнішньої торгівлі сировиною. До кінця поточного року очікується зміна ситуації на зовнішніх ринках, внаслідок чого зростання експорту товарів у цілому за рік прогнозується на рівні 4,9% переважно за рахунок продукції агропромислового комплексу, машинобудування та металообробки, відновлення попиту на хімічну продукцію у зв'язку з пожвавленням на азіатських ринках. Імпорт товарів має зрости на 5,7% [10]. У 2003 р. має продовжуватися тенденція перевищення темпів зростання імпорту товарів (6,2%) над експортом (5%) [11].

У 1999 році чисті вкладення резидентів у зарубіжні активи оцінювалися в 2,3 млрд. дол. США, іноземні інвестиції в Україну - у розмірі 1,9 млрд. дол. США [7,c.33]. У 1999 р. малосприятливий інвестиційний клімат був головною причиною відсутності стратегічних прямих іноземних інвестицій. Інвестори займали вичікувальну позицію, особливо щодо залучення середнього й великого капіталу. За 1999 р. чистий імпорт приватного капіталу в економіку України становив 496 млн. дол. США, що дорівнює лише 67% відповідного показника за 1998 рік [7,c.33].

Капітал нерезидентів у формі прямих іноземних інвестицій за 1999 рік збільшився на 760 млн. дол. США. При цьому основними формами інвестування були грошові внески - 421 млн. дол. США (55%), цінні папери - 113 млн. дол. США (15%), внески у формі рухомого та нерухомого майна - 227 млн. дол. США (30%). У 1999 році обсяг вилученого нерезидентами капіталу становив 264 млн. доларів США. Загальні обсяги прямих іноземних інвестицій на кінець 1999 року сягнули 3,2 млрд. доларів США, що в розрахунку на душу населення становить 65 доларів США - показник значно нижчий, ніж у країнах Східної Європи та СНД. [7,c.33].

Найбільші за обсягом інвестиції вкладено в економіку України нерезидентами зі Сполучених Штатів Америки - 590 млн. дол. США (18,2% від загального обсягу інвестицій), Нідерландів - 301 млн. дол. (9,3%), Росії - 288 млн. дол. (8,9%), Великобританії - 243 млн. дол. (7,5%), Німеччини - 230 млн. дол. (7,1%). Інвестиції з офшорних зон (Кіпр, Віргінські острови, Ліхтенштейн) становили 13%.

У 1999 році з України в економіки інших країн світу спрямовано 9,6 млн. дол., водночас резидентами вилучено капіталу на суму 2,5 млн. дол.

Структура споживання іноземного капіталу за 2000 рік дещо змінилася. Починаючи з вересня 1999 року Україна не одержувала кредитів від МВФ та інших міжнародних фінансових організацій, тому потреби у зовнішньому фінансуванні задовольнялися за рахунок прямих іноземних інвестицій, безвідплатних трансфертів та залучення довгострокового капіталу у формі довгострокових негарантованих кредитів [6,c.9].

За 2000 рік чисте збільшення прямих іноземних інвестицій в економіку України становило 595 млн. дол. США, що на 20% більше, ніж у 1999 році. Їх загальний обсяг дорівнював 3,8 млрд. дол. США, що в розрахунку на душу населення становить 76 дол. США. Домінуючими формами інвестиційних надходжень у 2000 році були грошові внески (63%) і внески у формі рухомого і нерухомого майна (31%).

Майже половина залученого капіталу належить інвесторам із п'яти країн: Сполучених Штатів Америки - 636 млн. дол. (16% від загального обсягу інвестицій), Нідерландів - 362 млн. дол. (9%), Великобританії - 297 млн. дол. (7,4%), Росії - 285 млн. дол. (7,1%), Німеччини - 240 млн. дол. (6%). Частка інвестицій з офшорних зон (Кіпру, Віргінських островів, Ірландії, Ліхтенштейну) дорівнювала майже 18% або 715 млн. дол. США.

Низький рівень залучених іноземних інвестицій в Україну пояснюється несприятливим інвестиційним кліматом у правовому, економічному та інфраструктурному аспектах, а також недоліками у приватизаційній політиці. Більшість інвесторів надає перевагу новоствореним проектам або спільним підприємствам.

Чисте збільшення прямих іноземних інвестицій в економіку України в 2001 році становило 792 млн. дол. США, що на 33% більше ніж у 2000 році. У 2001 році загальний обсяг прямих інвестицій зріс на 21% і досяг рівня 4,6 млрд. дол. США. Інвестиції в Україну надходили в основному у вигляді грошових внесків (78%), а також рухомого та нерухомого майна (22%). У розрахунку на душу населення Україна посідає далеко не перше місце в залученні прямих іноземних інвестицій. Так, на кінець 2001 року цей показник становив 92 дол. США на одну людину, що набагато менше, ніж в інших постсоціалістичних країнах. Для порівняння аналогічний показник у Росії становив 130 дол. США, Польщі - 857 дол. США, Угорщині -1480 дол. США, Чехії - 2048 дол. США [8,c.6].

Підприємницькі структури із 112 країн світу інвестували українську економіку, але майже половина залученого капіталу належала інвесторам із п'яти країн, а саме: зі Сполучених Штатів Америки - 797 млн. дол. США (17% від загального обсягу інвестицій), Великобританії - 431 млн. дол. (9%), Росії - 386 млн. дол. (8,4%), Нідерландів - 376 млн. дол. (8,2%), Німеччини - 251 млн. дол. (5%). Значною (20%) залишалася частка інвестицій з офшорних зон: Кіпру, Віргінських островів, Ірландії, Ліхтенштейну.

Загальна сума зобов'язань за портфельними інвестиціями зменшилася за 2001 рік на 866 млн. дол. США. Досить значну частку (77%) відпливу капіталу за цією статтею становили операції з вітчизняними корпоративними цінними паперами. Непрозорість фондового ринку та діяльності вітчизняних підприємств, податковий тиск, наявність більш рентабельних і менш ризикованих сфер капіталовкладень для іноземного інвестора спонукали його до виведення свого капіталу, раніше вкладеного до українських підприємств [8,c.8].

Обсяги вкладень прямих іноземних інвестицій в економіку України за І півріччя поточного року становили 237 млн. дол. США, що в 2,3 рази менше, ніж за відповідний період минулого року. Це наслідок як несприятливого інвестиційного клімату в Україні взагалі, так і гальмування процесів приватизації із залученням іноземних інвесторів зокрема [9,c.6]. Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій зріс на 5% за І півріччя 2002 року і досяг рівня 4,8 млрд. дол. США (з урахуванням приватизації 2001 року).

Таким чином, за підсумками аналізу спостерігалося поступове зростання припливу прямих іноземних інвестицій, яке відбувалося надзвичайно повільними темпами. Це можна пояснити як внутрішнім несприятливим інвестиційним кліматом, так і фінансовими шоками на зовнішніх фінансових ринках, що примусило іноземних інвесторів обходити не передбачувані ринки.

Підсумовуючи, на підставі аналізу деяких показників зовнішнього сектору економіки країни України можна виявити основні чинники, які впливають на економічне зростання в країні:

кон'юнктура товарних зовнішніх ринків;

економічне зростання основних торгівельних партнерів і України;

залежність від окремих ринків енергоносіїв та сировини;

антидемпінгові розслідування проти українських товарів;

інвестиційний клімат в Україні;

нерозвиненість фінансового ринку;

ситуація на світових фінансових ринках.

Висновки

Глобалізація як процес - це результат розвитку продуктивних сил й інтеграції усіх сфер соціально-економічного життя, в наслідок чого усі країни стають взаємозалежними одна від одної. Глобалізація виникла як процес, який якісно відрізняється від інтернаціоналізації тем, що означає перехід до системи відкритого національного господарства у інтегроване світове господарство. Основними характерними признаками глобалізації є: розповсюдження торгівлі та її лібералізація; інтернаціоналізація обігу капіталу й знищення перешкод для його руху; зміни у фінансовій сфері; поширення діяльності ТНК; переважена орієнтація попиту на світовий ринок; виникнення міжнародній фінансових інститутів. Основними передумовами процесу глобалізації є виробничо-технологічні, економічні, інформаційні, організаційні, науково-технологічні, соціально-культурні та політичні чинники. Глобалізація світогосподарських зв'язків має позитивні і негативні наслідки. До позитивних можна віднести міжнародну конкуренцію, економію на масштабах виробництва, переваги від міжнародної торгівлі; раціоналізацію глобального виробництва й розповсюдження передової технології. До негативних наслідків можна віднести несправедливе розподілення благ від глобалізації; загрозу поляризації доходів багатих та бідних країн; високий рівень взаємозалежності національних економік, коли локальні економічні коливання чи кризи мають глобальні наслідки; політичні проблеми, які стосуються розподілу контролю над світовою економікою.

Нові тенденції світової економіки в цілому можна охарактеризувати як «найм'якіший глобальний економічний спад за останні роки або найсерйозніше уповільнення темпів економічного зростання, яке не спровадило повноцінного економічного спаду». Основними причинами поточного економічного циклу були наступними: скорочення інвестицій в основний капітал і запаси, падіння цін на акції, незважаючи на бум на фондовому ринку в попередні роки. Треба зазначити, що скорочення фондових ринків відбувається одночасно в усіх країнах світу, що означає високу інтеграцію глобального фінансового ринку.

В Україні вплив процесів глобалізації проявляється через зовнішній сектор. Так, починаючи з 1999 року основною тенденцією показників зовнішньої торгівлі було постійне збільшення вартісних обсягів експорту та імпорту, при чому експорт за своїм значенням був більший ніж імпорт. Це відбувалося завдяки поліпшенню кон'юнктури зовнішніх ринків, а також економічному зростанню як України, так і світової економіки. До негативних тенденцій зовнішньої торгівлі слід віднести дуже значну долю зовнішньої торгівлі сировиною. У сфері іноземного інвестування, яка також відноситься до зовнішнього сектору, спостерігалося поступове зростання припливу прямих іноземних інвестицій, яке відбувалося надзвичайно повільними темпами. Це можна пояснити як внутрішнім несприятливим інвестиційним кліматом, так і фінансовими шоками на зовнішніх фінансових ринках, що примусило іноземних інвесторів обходити не передбачувані ринки.

На підставі аналізу деяких показників зовнішнього сектору економіки країни України можна виявити основні чинники, які впливають на економічне зростання в країні:

кон'юнктура товарних зовнішніх ринків;

економічне зростання основних торгівельних партнерів і України;

залежність від окремих ринків енергоносіїв та сировини;

антидемпінгові розслідування проти українських товарів;

інвестиційний клімат в Україні;

нерозвиненість фінансового ринку;

ситуація на світових фінансових ринках.

Перелік посилань

1 Дорохов Е., Глобализация международных отношений и мирохозяйственных связей.

2 Дорохов Е., Экономическое определение глобализации.

3 Владимирова И.Г., Глобализация мировой экономики: проблемы и последствия //Менеджмент в России и за рубежом, 2001, N 3(май-июнь). - С.97-111.

4 Global Economic Prospects and the Developing Countries, 2003.-Washington, DC, USA: the World Bank.-2002.

5 World Economic Outlook.-Washington, DC, USA: International Monetary Fund.-September,2002.- 236 p.

6 Стан платіжного балансу України за 9 місяців 2000 року. //Вісник НБУ, №2, 2001,с. 5-9.

7 Бастун Л., Троїцька О. Стан платіжного балансу України за 1999 рік. //Вісник НБУ, №7, 2000, с.26-35

8 Платіжний баланс України за 9 місяців 2001 року. - К: Національний банк України.-71 с.

9 Платіжний баланс України за І квартал 2002 року. -К: Національний банк України.-60 с.

10. Основні засади грошової політики на 2002 рік. Розроблено і схвалено рішенням Ради Національного банку України від 14 вересня 2001 року № 24.

11. Основні засади грошової політики на 2003 рік. Розроблено і схвалено рішенням Ради Національного банку України від 10.09.2002 р. № 13.

Додаток А

Темпи зростання реального ВВП, у % до попереднього року,[5,167-170]

Додаток Б

Індекси інфляції,% [5,178]

Додаток В

Державні бюджети, у % від ВВП [5,186]

Размещено на Allbest.ru