світовий грошовий товар;

міжнародна ліквідність;

валютний курс;

валютні ринки;

міжнародні валютно-фінансові організації;

міждержавні домовленості.

2.3 Особливості зовнішньоторговельної політики

Зовнішньоторговельний режим Великобританії ґрунтується на нормах і правилах ведення міжнародної торгівлі, розроблених в рамках Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ), Світової організації торгівлі (СОТ), Європейського Союзу (ЄС), а також положеннях національного законодавства.

Державне регулювання зовнішньоторговельної діяльності здійснюється із застосуванням митно-тарифних, нетарифних заходів, технічних бар'єрів (стандарти, норми, правила), інших регуляторів (наприклад, страхування та кредитування експортних поставок).

Експорт із Великобританії здійснюється без обмежень, за винятком певних товарів, що підпадають під систему експортного контролю та ліцензування. У їх числі:

- промислові товари, які можна використовувати у військових цілях, хоча вони спочатку не були спеціально призначені для таких цілей;

- військове устаткування, наприклад, зброя. Боєприпаси, бомби, танки, обладнання в галузі теплобачення, військові літаки і кораблі, промислові товари, спеціально призначені для військових цілей;

- товари, пов'язані з виробництвом ядерної зброї, включаючи ядерні матеріали, ядерні реактори і устаткування для обробки ядерних матеріалів;

- вихідні елементи хімічних боєприпасів;

- антикваріат і твори мистецтва;

- деякі вироби зі сталі, що експортуються в США.

Заявки на отримання експортних ліцензій в ряд країн можуть перебувати на обліку спеціальних процедур. Перелік таких країн міститься в Положенні про експортний контроль і доводиться органами експортного контролю до британських експортерів.

У сфері тарифного регулювання імпорту основними документами є Інтегрований тариф Великобританії, який включає в себе Єдиний митний тариф ЄС і статистичну номенклатуру, а також систему гармонізованого опису та кодування товарів.

Більшість товарів імпортується до Великобританії без обмежень.

Разом з тим, з метою захисту національної економіки, виконання міжнародних зобов'язань і захисту національного споживача обмежений імпорт зброї, боєприпасів, вибухових та інших небезпечних вантажів; продуктів харчування і сільськогосподарських товарів, включаючи живу худобу; лікарські препарати та медикаменти.

З метою захисту внутрішнього ринку застосовується антидемпінгові, компенсаційні та захисні заходи.

Важливе місце, в числі технічних заходів регулювання експортно-імпортних операцій займають санітарно-епідеміологічні та карантинні вимоги, які пред'являються до ввезених товарів. Найбільш суворий державний контроль здійснюється при ввезенні в країну живих тварин і птахів. Пред'являються високі вимоги до дотримання стандартів, упакування і маркування товарів. В окремих випадках (наприклад, щодо високотехнологічної продукції машинобудування, включаючи авіатехніку) стандарти Великобританії є більш жорстким, ніж застосовувані в рамках ЄС.

Регулювання зовнішньоекономічного комплексу Великобританії здійснює ряд державних структур, провідну роль серед яких відіграє Міністерство торгівлі і промисловості. До компетенції міністерства ставляться питання конкуренції, підприємництва, підтримки малого бізнесу, зайнятості, неспроможності, інновацій, наукових досліджень та впровадження нових технологій, регулювання ринків товарів і послуг, патентування та захисту, авторських прав.

Регулювання міжнародної фінансової діяльності (інвестиції, банківська, страхова справа) здійснюється Службою контролю за діяльністю фінансових ринків (Financial Services Authority), що має широкий спектр повноважень.

2.4 Iнвестицiйна позиція

Великобританія займає лідируюче положення на світовому інвестиційному ринку не лише як реципієнт іноземних інвестицій, але і в якості експортера капіталу. У першу чергу, це відноситься до категорії прямих іноземних інвестицій (ПІІ).

Відповідно до огляду Всесвітнього банку, що входить до групи банку Міжнародної фінансової корпорації (IFC) "Doing Business 2008", присвяченому аналізу умов ведення бізнесу за період з квітня 2006 по червень 2007 року в різних країнах світу, Великобританія перебуває на шостому місці в рейтингу країн за умовами ведення бізнесу.

Приплив іноземних інвестицій в економіку Великобританії в останні 2-3 роки постійно збільшується, чому сприяє сприятливий бізнес-клімат збудований у країні. Відповідно до зазначеного вище дослідження, інвестиційними перевагами Великобританії є: відкриття бізнесу, реєстрація прав власності, отримання кредиту, оподаткування.

Разом з тим, експерти відзначили такі проблемні питання ведення бізнесу у Великій Британії, як отримання ліцензії і найм працівників.

Слід зазначити, що Великобританія є світовим лідером за кількістю укладених міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування. Істотну роль у залученні іноземного капіталу в країну грають також двосторонні домовленості Великобританії з іншими країнами за заохочення торгівлі та інвестицій і аналогічні угоди, що діють в рамках Євро-союзу.

Іноземні інвестиції до Великобританії

Динаміка і структура накопичених іноземних інвестицій у Великобританії

(за методологією платіжного балансу)

Обсяг накопичених іноземних інвестицій у Великобританії на 1 липня 2007 р. склав 6,2 трлн.ф.ст. (01.07.2006 р. - 5,4 трлн.ф.ст.), їх приріст - 15,6% (прямі інвестиції: частка у загальному обсязі інвестицій - 10,1%, приріст - 13,5%; портфельні інвестиції: 28,1%, 17,2%; інші - 61,8%; 15,2%).

У першому півріччі 2007 р. чистий приплив до Великобританії іноземних інвестицій з-за кордону зріс у порівнянні з аналогічним періодом попереднього року в 1,6 рази і склав 689,4 млрд.ф.ст.

Доходи від зарубіжних інвестицій в економіку Великобританії в січні-червні 2007 р. були рівні 128,2 млрд.ф.ст. (У першому півріччі 2006 р. - 102,9 млрд.ф.ст.), в тому числі від прямих інвестицій - 21,2 млрд.ф.ст. (16,5% всіх доходів), портфельних - 33,7 млрд.ф.ст. (26,3%), інших - 73,3 млрд.ф.ст. (57,2%). За даними Британської служби торгівлі та інвестицій у 2006/2007 фінансовому році британська економіка була однією з провідних у світі з точки зору залучення іноземних інвестицій. Протягом цього періоду було реалізовано 1431 проект, пов'язаний з інвестиціями іноземних компаній, що на 17% більше, ніж за 2005/2006 фінансовий рік.

600 проектів (41,9%) - це нові інвестиції, 334 проекти (23,3%) - реалізація раніше початих проектів, 497 проектів (34,8%) - злиття та поглинання.

За звітний період за рахунок іноземних інвестицій у Великобританії було створено понад 36,5 тис. нових робочих місць і збережено 41 тис. раніше створених робочих місць.

Секторальний аналіз іноземних інвестицій свідчить про те, що найбільш привабливими сферами для іноземних інвестицій у Великобританії є створення програмного забезпечення (274 проектів у 2006/2007 фінансовому році) і реалізація проектів в області послуг бізнесу (156 проектів).

У функціональному розрізі іноземні інвестиції переважно направляються в сферу послуг (582 проекти), обробні виробництва (302 проекти) і в науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи (137 проектів).

Британські інвестиції за кордоном

Обсяг інвестицій Великобританії, накопичених за кордоном за станом на 1 липня 2007 р., склав 5,9 трлн.ф.ст. (01.07.2006 - 5,1 трлн.ф.ст.), їх приріст - 14,9% (прямі інвестиції: частка у загальному обсязі інвестицій - 13,5%, приріст - 9,2%; портфельні: 29,1 %; 19,1%; інші інвестиції - 57,4%; 14,5%).

Динаміка і структура накопичених іноземних інвестицій Великобританії

У першому півріччі 2007 р. чистий вивіз британських інвестицій за кордон зріс у порівнянні з аналогічним періодом попереднього року в 1,7 рази до 684,7 млрд.ф.ст.

У січні-червні 2007 р. Великобританія одержала у вигляді доходів від закордонних інвестицій 138,9 млрд.ф.ст. (1 півріччя 2006 р. - 116,0 млрд.ф.ст.), в т.ч. від прямих - 47,3 млрд.ф.ст. (34,1% всіх доходів), від портфельних - 31,6 млрд.ф.ст. (22,8%), а від інших інвестицій - 59,7 млрд.ф.ст. (43,1%).

Міжнародна інвестиційна позиція Великобританії

У першому півріччі 2007 року британські компанії інвестували за кордон на 4,7 млрд.ф.ст. менше, ніж іноземні до Великобританії. Ця тенденція дійсна щодо портфельних інвестицій: британці інвестували за кордон на 26,9 млрд.ф.ст. менше, ніж залучили прямих інвестицій в країну і інших інвестицій: британці інвестували за кордон на 445,4 млрд.ф.ст. менше, ніж привабили прямих інвестицій в країну. Приплив прямих інвестицій в країну в січні-червні 2007 року був вище за них від-струму на 14,0,5 млрд.ф.ст [9].

2.5. Національна валюта та питання зовнішнього боргу.

У Великобританії національною валютою є британський фунт стерлінгів (рис.1). Фунт стерлінгів має міжнародне позначення GBP. Символ: Ј (лат. Libra - фунт). Один фунт стерлінгів дорівнює 100 пенсам.

Рис.1. Британський фунт стерлінгів.

На території Великобританії в грошовому обігу беруть участь банкноти гідністю 50 фунтів стерлінгів, 20 фунтів стерлінгів, 10 фунтів стерлінгів, 5 фунтів стерлінгів, 2 фунти стерлінгів, 1 фунт стерлінга і монети номіналом 1, 2, 5, 10, 20, 50 пенсів і 1 фунт. З 1 січня 2002 року, незважаючи на введення євро на території Європейських Країн, у Великобританії залишається національна валюта - фунт стерлінгів. Банки окремих територій у складі Великобританії (Шотландії, Ольстера, Уельсу і т. д.) випускають банкноти зі своїм дизайном. Формально ці банкноти повинні прийматися всіма банками Великобританії, проте на практиці зустрічаються і випадки відмови.

Великобританський банки працюють з 9.00 до 15.30 без перерви по буднях, крупні великобританські банки працюють також і в суботу. Обміняти гроші можна в будь-якому відділенні великобританського банку, при цьому буде вилучатися комісія 0,5-1%, у вечірній час, в великобританських обмінних пунктах крупних універмагів і в деяких туристичних агентствах. В аеропортах великобританський обмінні пункти працюють цілодобово. Для обміну готівкових грошей необхідний паспорт. Широко використовуються кредитні картки і дорожні чеки провідних світових платіжних систем.

Державний борг - загальна сума непогашених безумовних та умовних боргових зобов'язань перед кредиторами та нарахованих за ними відсотків, оформлених відповідно до чинного законодавства країни.

Торговельний дефіцит і активне сальдо по доходах від іноземних інвестицій Великобританії, дозволяє говорити про відповідність цієї країни моделі кредитора, що сформувався. Оскільки Лондон є найважливішим центром торгівлі євродоларами і єврооблігаціями, то Великобританія відіграє ключову роль у якості світового фінансового перевалочного пункту.

З початку 1990-х років державний борг Великобританії постійно зростає. У 1997/98 бюджетному році чистий державний борг становив 351,8 млрд. ф. ст., або 42% ВВП (27% у 1990/91 році). Однак рівень боргу за сучасною оцінкою має тенденцію до зниження. Чисті позички державного сектора знизились з 28,2 млрд. ф. ст. у 1996/97 році до 8,2 млрд. ф. ст. у 1997/98 році. Валова сума державного боргу наприкінці 1997/98 бюджетного року оцінювалась у розмірі 50% ВВП. Зовнішній борг Великобританії за 2005 рік становить 7,107 трильйонів дол. (42,2% ВВП).

Головне боргове зобов'язання уряду Великобританії - це облігації "джилтс", які не мають ризику дефолту (дефолт - нездатність здійснювати своєчасні основні та процентні виплати за борговими зобов'язаннями). Ці облігації є ринковими цінними паперами й знаходяться в активному обігу. Пенсійні фонди і страхові компанії, що спеціалізуються на страхуванні життя, є найбільшими власниками цих цінних паперів.

До недавнього часу для державного бюджету Великобританії був притаманний хронічний дефіцит. Наприклад, дефіцит державного бюджету на 1984/85 фінансовий рік становив 11 млрд. ф. ст. У даний час можна говорити про політику держави на зниження дефіциту поточного бюджету. Так, у 2007/08 році дефіцит поточного бюджету становив 4,4 млрд. ф. ст. (1,4% витрат бюджету). Витрати за цивільним листом (утримання королеви та її найближчих родичів) у 2000 році становили 9,385 млн. ф. ст.

2.6. Участь у iнтеграцiйному об'єднанні.

Великобританія є і залишається ведучою країною Європи в області утворення інтеграційних об'єднань. В останні десятиріччя вона оспорює право першості у США в цих процесах [10]. Крім того, інтеграційні процеси в самій країні широко поширюються на іноземні компанії. Серед причин високої активності британських компаній в сфері особливо трансграничних об'єднань є необхідність посилення конкурентоздатності компаній на міжнародній арені. На структуру і масштаби транснаціональних операцій інтеграції накладають відбиток процеси реструктуризації окремих галузей економіки Британії. В міру того, як внутрішня консолідація в ній приходить до завершення, компанії починають звертати більше уваги на зовнішні ринки. Отже вихідною крапкою поширення володарювання Великобританії є реструктуризація вітчизняних підприємств та їх національна інтеграція. А розвиток кластерних ініціатив у Великобританії, який описаний на початку ХХ ст. А.Маршаллом, за останні роки стимулюється як національним, так і регіональними агентствами розвитку. Вже біля 10-ти років такі регіони, як Шотландія, Уельс, Північна Ірландія та Північний Схід Англії демонструють успішний регіональний економічний розвиток у виробництві автомобілів, електроніки, хімікатів, а також одягу та текстилю. Значною мірою успіх був досягнутий завдяки залученню іноземних інвестиції та особливо стимулюванню розвитку зв'язків між місцевими постачальниками та іноземними інвесторами.

Реорганізація промислової політики і, особливо, поява кластерних стратегій на регіональному рівні, у Великобританії проходили протягом значного періоду часу. Якщо у 80-ті роки центральний уряд ліквідував галузеві групи в Департаменті торгівлі і промисловості і переніс програми розвитку з галузей до загальних технологій, то в середині 90-х уряд Т.Блера переглянув підходи до промислової політики, сформулював Прогнозну технологічну програму, в основу якої закладався змішаний секторально-кластерний підхід.

На сьогоднішній день Великобританію представляють такі потужні об'єднання - кластер в Кембриджі, кластер у Уельсі, Шотландії, Лондонський кластер [11].

До 1929 р. у Великобританії проблема існування інтеграційних об'єднань взагалі не була актуальною, але після того, як в Законі про компанії (1929 р.) з'явилося правове поняття: „холдингова компанія - дочірня фірма”, посилився інтерес до юридичного статусу холдингів, як одного з виду об'єднань. Згодом корпоративне законодавство Великобританії кілька разів змінювалося і доповнювалося у 1980 р., 1981 та 1985 р. Більшість великих компаній Великобританії є багатогалузевими диференційованими концернами. Контроль в них здійснюється через контрольні пакети акцій. Даних про їх власників майже не має [12].

Британські холдинги грають істотну роль у світовій економіці. Серед нафтових компаній виділяється англо-голандська нафтова компанія „ Royal Dutch Petroleum Company Ltd ” в Великобританії (друга за розмірами в світі серед нафтових компаній після „Ескон” (США)) та „Шелл Петролеум Н.В.” в Нідерландах, які приймають участь у капіталі більше 500 компаній.

Холдинг „Юнівелер ПЛК” є власником найкрупнішого в світі в галузі харчової промисловості концерну „Юнілевер”. За складністю організаційної структури концерн „Юнілевер” нагадує компанію „Роял датч Шелл”. Концерн „Юнілевер” контролює більше 40% маргарину у західному світі; 20 % миючих засобів; займає 2-ге місце в світи з виробництва комбікормів, третє та четверте місце з обсягів торгівлі фруктами, овочами, рибою. Діяльність „Юнілевер” в основному обмежується територією Великобританії.

У Великобританії розташовані найважливіші товарні та фондові біржі світу: Лондонська фондова біржа, Лондонська біржа металів, Міжнародна нафтова біржа, Балтійська біржа.

Великобританія - член ООН, постійний член її Ради безпеки (загальні виплати країни по лінії ООН рівні 0,4 млрд. дол.), НАТО, «вісімки», Британської Співдружності (добровільна асоціація Великобританії і 53 інших держав, які в минулому перебували під управлінням Великобританії), Організації за безпеку і співробітництво в Європі.

Великобританія - один із провідних членів Європейського союзу (вступила в 1973 р.). Великобританія є членом Організації економічного співробітництва та розвитку, Світової організації торгівлі, Міжнародного валютного фонду та Світового банку, а також низки регіональних банків реконструкції та розвитку (африканського, європейського, країн Карибського басейну, латиноамериканського, азіатського), Європейського інвестиційного банку, Паризького і Лондонського клубів-кредиторів. Вона відіграє ключову роль у прийнятті різних колективних рішень в рамках цих міжнародних економічних і фінансових організацій та угод.

Великобританія активно бере участь в діяльності Групи розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (Financial Action Task Force on Money Laundering - «FATF»), «G20» або «Egmont Group of Financial Intelligence Units», що налічує 58 держав-учасниць.

2.7. Вплив світової економічної кризи на економічні показники.

Світова фінансова криза безпосереднім чином позначилася на функціонуванні економіки Великобританії як важливого складового елементу світової економічної системи. Виявилася вона у повсюдному зниженні обсягів виробництва, зниженні попиту і цін на сировину, значним падінням заробітної плати робітників, масовим скороченням, зростанням безробіття, незатребуваністю дипломованих фахівців.

В умовах світової кризи уряд Великобританії розробив антикризовий план, визначив обсяг державної підтримки, перерахував прогнозні показники, особливо чутливо реагуючі на стан нафтової та валютної бірж. Узагальнивши ці заходи, їх умовно можна розділити на три напрями: організаційні, економічні, кадрові. Всі вони знаходяться у системній залежності.

Основні напрямки діяльності уряду в економічній сфері в 2007-2010 роках:

- підтримка малого бізнесу;

- продовження державної підтримки економіки;

- надання компаніям кредитів з метою підвищення конкурентоспроможності британських банків;

- надання допомоги людям, що втратили роботу, знову влаштуватися на роботу;

- гарантія права отримання роботи громадянином 18-24 років, який протягом 6 місяців шукає роботу;

- гарантія надання людям старше 60 років, які працюють більше 16 годин на тиждень, податкового кредиту.

Вище зазначені напрямки діяльності поступово допомагають вийти Великобританії на передові місця в світовій економіці.

Економічні показники Великобританії, за попередніми даними, у І кварталі зросли на 0,2%. За річними підрахунками національного бюро статистики Британії, британський ВВП скоротився на 0,3%. Оприлюднені показники виявились значно нижчими від прогнозів експертів, які розраховували на зростання в обсязі 0,4%. Варто підкреслити, що ВВП країни зростає вже другий квартал підряд.

Випуск на ринку послуг Британії, за попередніми даними, збільшився на 0,2% у порівнянні з попереднім кварталом, а випуск у промислових галузях виріс на 0,7%. Міністерство фінансів країни прогнозує зростання на 1-1,5% за підсумками поточного року. Прогнозується, що у наступному році британський ВВП повинен зрости в межах 3-3,5%. Така оцінка суперечить твердженням Єврокомісії, яка давала значно гірші прогнози. За офіційними даними, Великобританія вийшла з рецесії однією з останніх серед розвинених держав. Близько 1,3 млн. жителів даної країни втратили роботу, рівень безробіття досягнув рекордних позначок.

Слід відмітити, що наслідки економічної кризи особливо вплинули на один із найбільших фінансових центрів світу - Лондон. Серйозно постраждала також банківська система Великобританії, що призвело до того, що держава почала втручатися в економіку, викуповуючи національні банки, які перебували в найбільш критичному стані.

Список використаної літератури

1. Зовнішньоекономічна діяльність. - Донецьк: КП „Регіон”, 1998. - 292 с.

2. Новицький В.Є. Міжнародна економічна діяльність України: Підручник. - К.: КНЕУ, 2003. - 948 с.

3. Семенов Г. А. Міжнародні економічні відносини: аналіз стану, реалії і проблеми: Навч. посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 231 с.

4. Баликоев В.З. Общая экономическая теория. Учебное пособие. - Новосибирск: 000 «Издательство ЮКЭА», 1998.

5. Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічної теорії: Підручник. - К.: Вища шк., 1995.

6. Крупка М.І., Островерх П.І., Реверчук С.К. Основи економічної теорії: Підручник. - К.: Атіка, 2001.

7. Макконел К. Р., Брю С. Л. Экономикс: принципы, проблемы и политика: В 2т. - М.: Республика, 1992. (Пер. с англ.)

8. Сакс Дж., Пивоварський О. Економіка перехідного періоду (Уроки для України). - К.: Основи, 1996.

9. Мікроекономіка і макроекономіка: Підруч. для студ. екон. спец. закл. освіти: У 2 ч./ С. Будаговська, О. Кілієвич, І. Луніна та ін.; За заг. ред. С. Будаговської. - К.: Видавництво Соломії Павличко “Основи”, 2001.

10. Ленский Е.В. Транснационализация капитала. - Мн.: Армита-Маркетинг, Менеджмент, 2001. - 326 с.

11. Мовсесян А.Г. Транснационализация в мировой экономике: Учебное пособие. - М.: Финансовая академия при правительстве РФ, 2001. - 316 с.

12. Клинова М.В. Государственное предпринимательство в странах Европы. - М.: Наука,1988. - С. 71.

Размещено на Allbest.ru

Размещено на Allbest.ru