Сучасні тенденції розвитку фінансової системи Іспанії

Одним з головних антикризових завдань Уряду Іспанії залишається боротьба з безробіттям, причинами зростання якого стали світова фінансова криза, падіння споживання, нестача ліквідності та, як наслідок, уповільнення економічного розвитку. За результатами І квартал цього року кількість безробітних в країні збільшилась до рекордних 3,6 млн. осіб, що вже складає біля 15,5% працездатного населення країни. Зростання безробіття спостерігалося практично в усіх секторах економіки Іспанії, зокрема, в сфері послуг, промисловості, будівництві, сільському господарстві тощо. Багатьом іноземцям, які приїхали в Іспанію на заробітки, вже доводиться повертатися додому. Синдикати виступили за посилення урядових заходів боротьби із безробіттям, вважаючи недостатнім урядовий план щодо стимулювання економіки та зайнятості (План "Е").

За прогнозами Уряду Іспанії, економіка країни в 2009 році продовжить своє падіння під впливом глобальної економічної кризи. Очікується, що зменшення ВВП за підсумками 2009 року складе 1,6%, хоча деякі експерти вже прогнозують падіння щонайменш на 3%. Уряд Іспанії очікує, що цього року безробіття в країні досягне 15,9%. Водночас за передбаченнями ЄК кількість безробітних в Іспанії у 2010 році зросте до 18,7%.

За урядовими прогнозами економічна криза в Іспанії торкнеться дна у другому півріччі цього року. Домовленості за результатами зустрічі лідерів країн "Великої двадцятки" (G20) в Лондоні щодо необхідності підвищення прозорості фінансового сектору та впорядкування діяльності офшорів, сприятимуть відновленню належного рівня довіри до банківської системи та створять базу для нового фінансового порядку в світі. За урядовими прогнозами, починаючи з другого півріччя 2009 року в економіці Іспанії спостерігатимуться позитивні симптоми з точки зору відновлення зростання ВВП.

З огляду на те, що основним завданням Уряду Іспанії на сьогодні є боротьба з безробіттям, будуть збережені на належному рівні обсяги відповідної допомоги та решта соціальних виплат населенню. За прогнозами Іспанської конфедерації підприємницьких організацій Іспанії, якщо Уряд не здійснюватиме додаткових антикризових заходів, кількість безробітних в країні може ближчим часом легко зрости до 4 млн. чол. У будь-якому випадку, зростання безробіття в Іспанії цього року продовжиться.

Останнім часом у двосторонніх відносинах з Іспанією продовжує спостерігатися тенденція до зменшення кількості важливих інвестиційних проектів, які планувала реалізувати в Україні іспанська сторона, закриття або суттєвого скорочення діяльності успішно працюючих вже не один рік виробництв із залученням іспанського капіталу. З одного боку така ситуація обумовлена економічною кризою та необхідністю оптимізації іспанськими інвесторами своєї діяльності, з іншого - низкою проблем в Україні, зокрема, численних торговельних бар'єрів, складності та низької прозорості адміністративних процедур, нестабільності законодавства, або його дискримінаційного застосування, на що постійно звертає увагу іспанська сторона [5, c.55].

3.3 Вплив світової фінансової кризи на економіку Іспанії

Світова економічна криза суттєво позначилася на діловій активності в Іспанії. Зокрема, різко знизилися обсяги продажів житла та автомобілів, які є важливими показниками стану економіки, зросла банківська заборгованість населення, продовжує збільшуватися кількість збанкрутілих підприємств, особливо будівельної сфери. Уряд Іспанії визнає проблеми іспанської економіки, які полягають в надлишковій вазі сектору нерухомості та суттєвому зовнішньому дефіциті (10% ВВП), але продовжує наполягати на надійності фінансової системи.

Економіка Іспанії наприкінці минулого року вперше за останні 15 років вступила в стадію рецесії, продемонструвавши зниження ВВП протягом двох кварталів підряд. Причинами негативного показника зростання ВВП Іспанії стало значне падіння внутрішнього попиту, частково компенсоване позитивним внеском зовнішнього сектору.

На думку окремих експертів, деякі країни Єврозони, у т.ч. Іспанія, з метою відновлення конкурентоспроможності в умовах економічної кризи, могли б девальвувати свої національні валюти, однак тепер вони входять до складу Єврозони. Відсутність можливості ряду країн ЄС більш гнучко підходити до встановленню валютного курсу у власних цілях загрожує обернутися більш глибокою економічною кризою.

Соціально-економічна ситуація в Іспанії у 2009 р. та на початку 2010 р. продовжує розвиватися під впливом економічної кризи, яка розпочалася ще у 2008 р. і була спричинена, зокрема, проблемами у світовій фінансовій системі [2, c.176].

Загальне зменшення ВВП Іспанії за 2009р. склало 3,1%. Водночас відмічається поступове відновлення економіки у зв'язку із зменшенням негативного внеску попиту на внутрішньому ринку та позитивними тенденціями зовнішнього сектору. На думку урядових чинників, ВВП країни протягом ближчих кварталів 2010р. демонструватиме позитивні показники через покращення експортних тенденцій, уповільнення падіння споживчого попиту, відновлення продажів автомобілів та поліпшення ситуації в сфері нерухомості.

За прогнозами експертів, рівень доходу на душу населення в Іспанії в 2009р. знизився до 17930 євро, що на 6,24% менше, ніж у 2008р. (19125 євро) та відповідає 2006р. Основними причинами падіння показника називаються зменшення виробництва та зростання кількості населення країни.

Світова фінансова криза сприяла збільшення кількості випадків ухилення від сплати податків в Іспанії та як результат, зростання частки тіньової економіки, яка генерується секторами готельного бізнесу, будівництва, торгівлі та послуг. За оцінками фахівців її обсяги становлять 16-20% ВВП Іспанії,що складає 160-200 млрд. євро.

Основними чинниками погіршення соціально-економічної ситуації в Іспанії були кризові явища в будівельній галузі, сфері нерухомості та автомобільній промисловості. За результатами IV кв. 2009р. рівень безробіття склав 18,8 %,це 4,3 млн. осіб; зростання на 1,1 млн. осіб протягом попередніх 12 місяців. У січні 2010 р. кількість безробітного населення зросла ще на 125 тис. осіб. Іспанія вже другий рік поспіль займає перше місце серед членів ОЕСР за рівнем безробіття.

22.12.09 Конгрес депутатів Іспанії нарешті прийняв Державний бюджет Іспанії на 2010 рік, який, на думку урядових кіл, сприятиме економічному відновленню країни та соціальному захисту населення [7, c.74].

ВИСНОВКИ

Основою валютного регулювання в Іспанії в даний час є суворий контроль за виконанням звітності по руху грошових коштів як резидентів, так і нерезидентів. Певною мірою це забезпечується сполученням форм звітності в рамках Євростату, що дає можливість дубльованого контролю вироблених експортно- імпортних операцій.

Фізичні та юридичні особи - нерезиденти можуть відкривати банківські рахунки в Іспанії на тих же умовах, що і резиденти. Єдиним додатковою умовою для відкриття рахунку нерезидентом є наявність акредитації, що має підтверджуватись банку кожні два роки.

Резидентам Іспанії надано право відкривати банківські рахунки за кордоном, як у пезетах, так і в іноземній валюті, які можуть бути використані для здійснення зовнішньоторговельних операцій. При цьому вони зобов'язані дати інформацію про відкриття таких рахунків протягом 30 днів від дня відкриття в Банку Іспанії. Ці рахунки можуть бути використані для розрахунків з нерезидентами, однак обов'язковим умовою при цьому є надання інформації Банку Іспанії, якщо розмір розрахункової операції перевищує 1 млн. пезет.

Нерезиденти, що відкривають рахунки в Іспанії і здійснюють вклади готівкою як у пезетах, так і в іноземній валюті та здійснюють перекази за кордон, зобов'язані надати інформацію про походження цих грошей.

В Іспанії платники податків всі сплати здійснюють через регіональні банки, потім вся інформація надходить до Центрального банку Іспанії і передається до центральної бази даних Податкової адміністрації Іспанії. Департамент адміністрування податків здійснює контроль за всіма надходженнями.

Після проведення економічних реформ в Іспанії були відкриті нові комерційні банки. Міністерство фінансів змогло ефективно контролювати кредитну систему, що відповідало курсу, спрямованому на заохочення інвестицій. Банк Іспанії був перетворений у центральний банк, що діє як виконавчий орган по здійсненню монетарної і кредитної політики Іспанії. Він має широкі повноваження з інспекції і контролю приватних банків Іспанії. Для контролю кредитної системи були створені спеціальні організації, що застосовували такі способи контролю, як регулювання процентних ставок, купівля і продаж державних цінних паперів.

В іспанській фінансовій системі, яка зародилася у XIX ст. і залишалася без істотних змін, з кінця другої світової війни до 1977 р., традиційно розрізняє, крім ощадних кас, "справжні банки ", створені за прикладом німецьких та італійських ощадкас і кредитні кооперативи, а також -" Banca official ", який розподіляє credito official і на чолі якого стоїть Instituto de credito official, і bаnса privada, тобто, банки приватного сектору, які, по своїй діяльності, відповідають комерційним банкам інших країн.

Сучасну структуру банківської системи Іспанії можна представити наступним чином: державні кредитні установи - Центральний банк - Банк Іспанії; Іпотечний банк, Будбанку, Промисловий банк, Сільськогосподарський кредитний банк, Банк місцевого кредитування, Центральна каса з кредитування мореплавання та рибальства, Зовнішньоекономічний банк; приватні банки; ощадні каси; кредитні кооперативи.

Процедура прийняття законів з фінансових питань має низку особливостей. Єдиним суб'єктом законодавчої ініціативи, який має право на розробку та внесення в парламент проекта Генерального бюджету, є Уряд. Генеральний бюджет вноситься в Конгрес депутатів не пізніше, ніж за три місяці до закінчення строку дії бюджету попереднього року. Якщо закон про бюджет не буде прийнятий до настання першого дня відповідного бюджетного року, до прийняття нового закону автоматично продовжується дія бюджету попереднього року.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бандурка О.М., Коробов М.Я. Фінансова діяльність підприємства. - К., 1998. - 312 с.

2. Боринець С.Я. Розвиток сучасних грошово-валютних відносин (національний і міжнародний аспекти). К.: Педагогіка, 1997. - 246 с.

3. Боринець С. Я. Міжнародні валютно-фінансові відносини: Підручник. -- 2-ге вид., перероб. й допов. -- К.: Знання: КОО, 1999. -- С. 187

4. Буглай В.Б., Ливенцев Н.Н. Международные экономические отношения: Учебное пособие / Под ред. Н.Н. Ливенцева. - М., 1996. - 160 с.

5. Валютная политика стран Запада:тенденции и противоречия/ А. С. Богданов. - М. : Международные отношения, 1984. - 80 с.

6. Валютный рынок и валютное регулирование: Учеб. пособие / Под ред. И. Н. Платоновой. -- М.: БЕК, 1996. -- С. 11

7. Васильев Е.А. Валютно-финансовый кризис и международное право.- М.: Междунар. Отношения, 1982.- 174 с.

8. Вернер Ф. Эбке Международное валютное право : [Пер. с нем.] / Вернер Ф. Эбке - 335 с.

9. Галенская Л.Н.,. Альтшулер А.Б. Международное валютное право. - М.: Междунар. отношения, 1984. - 254 с.

10. Економіка підприємства. / за ред. П.С. Харіна. - Тернопіль, 2000. - 500 с.

11. Испания и мировая политика : полвека дипломат. истории / Красиков А.А. - М. : Междунар. отношения, 1989. - 349 с.

12. Литвиненко Я.В., Якушик І.Д. Податкові системи зарубіжних країн: Навч. посіб. -- К.: МАУП, 2004. -- 208 с.

13. Луцишин З.О. Міжнародні валютно-фінансові відносини: практична філософія і реалії української економіки. - Тернопіль, Збруч, 1997. - 450 с.

14. Международные валютно-кредитные и финансовые отношения: Учебник / под ред. Л.Н.Красавиной - М.: Финансы и статистика, 1994. - 592 с.

15. Международные валютно-кредитные и финансовые отношения: Учебник / Под ред. Л. Н. Красавиной. -- 2-е изд., перераб. и доп. -- М.: Финансы и статистика, 2000. -- С. 180

16. Международные экономические, валютные и финансовые отношения : пер. с фр. / М. Пебро; Общ. ред. Н.С. Бабинцевой. - М. : Прогресс-Универс, 1994. - 496 с.

17. Мельников И.А. Современная Испания. - М.: Знание, 1973. - 64 с.

18. Михайлов В.И. Противодействие легализации доходов от преступной деятельности. СПб.: Юридический центр Пресс, 2002. - 427 с.

19. Михайлов Л.Г. Некоторые вопросы экономики Испании после второй мировой войны // Вопросы экономики и международных отношений. -М., 1957.- 185 с.

20. Міжнародні фінанси. О. М. Мозговий, Т. Є. Оболенська, Т. В. Мусієць: Навч. посіб. -- К.: КНЕУ, 2005. -- 557 с.

21. Основы международных валютно-финансовых и кредитных отношений: Учебник / Науч. ред. д-р экон. наук, проф. В. В. Круглов. -- М.: ИНФРА-М, 2000. -- С. 175

22. Поддєрьогін А.М. Фінанси підприємств. - К., 2002. - 571 с.

23. Покропивний С.Ф. Економіка підприємства. - К., 2001. - 528 с.

24. Розвиток офшорних центрів у системі міжнародного бізнесу / Волкова Ю.О. // Формування ринкових відносин в Україні - 2008 - №1 - С. 43

25. Роль офшорної фінансової діяльності у світовій фінансовій системі / Бозуленко О. // Економіст - 2008 - №1 - С. 51

26. Рязанова Н. С. Міжнародні фінанси: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. -- К.: КНЕУ, 2001. -- С. 11

27. Справочник / Под ред. С. М. Борисова, Г. П. Рыбалко, О. В. Можайскова. - 5-е изд., перераб. и доп. - М.: Финансы и статистика, 1987. - 383 с.

28. Усиление борьбы международного сообщества с отмыванием денег //Інформаційний бюлетень Міжвідомчого науково-дослідного центру з проблем боротьби з міжнародною злочинністю. - Київ: Національна академія МВСУ - 2003 - №1 - С. 112

29. Шемет Т. С. Міжнародні фінанси: Підручник / За заг. ред. А. А. Мазаракі. -- К.: Київ. нац. торгово.-екон. ун-т, 2000. -- 336 с.

Размещено на Allbest.ru