Митні режими

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Мета даної роботи - дослідити значення та вплив митних режимів та показати їх значення.

Об'єктом виступають усі види митних режимів.

До основних завдань слід віднести:

- визначення поняття митного режиму та його характеристика;

- визначення впливу митних режимів при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності;

- характеристика усіх видів митних режимів та оцінка їх призначення;

- виділення особливостей митних режимів;

- оцінка позитивних і негативних моментів митних режимів тощо.

Актуальність теми. Сьогодні зовнішньоекономічна діяльність здійснюється досить потужно проте тягне за собою безліч проблем. Щоб регулювати ЗЕД власне і застосовують митні режимі які допомагають цьому запобігти. Зараз вкрай необхідною є поява певних методів які б допомогли уникнути негативних наслідків та непередбачуваних обставин.

Закономірністю розвитку зовнішньої торгівлі є не тільки тенденція до стійкого зростання обсягів світової торгівлі, але й до розширення загального спектра різнобічних форм здійснення зовнішньоторговельних операцій. Перехід від таких звичних форм, як експорт або імпорт товарів, до широкого використання нових форм (угоди на компенсаційній основі, франчайзинг, зустрічні закупівлі, угоди типу "світч", "офсет") є особливістю розвитку міжнародних економічних відносин на сучасному етапі функціонування світової системи господарювання.

Дана тенденція значно ускладнює процедуру митного врегулювання зовнішньоторговельних зв'язків, тому з метою забезпечення диференційованого підходу до переміщення предметів через митний кордон законодавством України передбачено відповідно до світової практики деталізовану класифікацію видів митних режимів.

Слід зазначити, що кількість класифікованих митних режимів не є закінченою. Залежно від потреби кожна країна може застосовувати й інші митні режими при регулюванні зовнішньоекономічних відносин. Так, в Росії до перелічених п'ятнадцяти окремими постановами уряду запроваджено додаткові митні режими "вивозу товарів до представництв Російської Федерації за кордоном" та "вивіз окремих товарів в держави -- колишні республіки СРСР".

Під системою митних процедур розуміють здійснення контролю за дотриманням порядку переміщення товарів, речей, майна та інших предметів, огляд предметів, оформлення митних документів, накладання митного забезпечення, перевірка правильності заповнення вантажної митної декларації, нарахування сум, що підлягають сплаті, передача статистичних даних в органи Держстатистики України та інші дії, що здійснюються митними органами України з метою виконання законодавства щодо митної справи.

1. Сутність та функції митних режимів при здійсненні ЗЕД

Під митним режимом розуміють установлену сукупність положень або митних процедур, що застосовуються до цих предметів. Дана сукупність положень визначає правовий статус товару та транспортних засобів, що переміщуються через митну територію держави або по ній для митного оформлення.

Митний режим -- це сукупність положень, які визначають статус товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон для митних цілей.

Кожний митний режим, в якому перебуває на митній території України товар, має свої особливості, але загальним є правило, що за суворе дотримання режиму несе відповідальність власник товару. Він повинен своєчасно повідомити митний орган, в якому він акредитований чи який визначив, документально оформив конкретний митний режим, щодо змін, які він сам бажає зробити або які відбулися з його товаром усупереч його бажанням.

Зміни митного режиму грунтуються на економічних відносинах -- за перебуванням під митним контролем і різними митними режимами встановлено різні розміри і види митних податків та зборів. Зміна митного режиму допускається за умови виконання всіх належних процедур щодо заявленого режиму, дотримання вимог законодавства щодо тарифних і нетарифних заходів регулювання та подання митному органу для здійснення митного контролю та митного оформлення відповідних документів, що підтверджують заявлений режим [5, 132].

Митні режими виконують такі функції:

* встановлюють порядок переміщення товару через митний кордон країни залежно від призначення товару;

* визначають умови перебування на/поза митною територією;

* встановлюють рамки, в яких може використовуватись товар;

* регламентують права та обов'язки особи, що переміщує товар;

* визначають вимоги до товару, який розміщується у даний конкретний режим.

Таким чином, запровадження митних режимів обумовлено в першу чергу необхідністю надання переміщенню товарів та транспортних засобів певного статусу з метою недопущення їх хаотичного ввезення та вивезення, а також з метою забезпечення можливості здійснення митного контролю. Крім цього, застосування митних режимів дає можливість залежно від мети, терміну ввезення чи вивезення товарів або інших обставин застосовувати до них різні заходи правового регулювання, що дозволяє повніше враховувати потреби та інтереси суб'єктів ЗЕД для розвитку зовнішньоторговельного обміну.

Згідно з ст. 186 Митного кодексу України при декларуванні товарів та майна декларант самостійно обирає митний режим, у якому він здійснює ввезення товарів чи майна на митну територію України, і вказує його у вантажній митній декларації. При цьому митний режим для кожного конкретного товару визначається насамперед його призначенням. Цей режим передбачає обов'язкове виконання низки митних формальностей, у тому числі пов'язаних з митними платежами [8, 234].

Товари переміщують через митний кордон з різними цілями, деякі з яких не передбачають швидке отримання комерційного прибутку. Тому у разі встановлення однакових митних правил для операцій купівлі-продажу готової продукції, призначеної для споживання, та експортно-імпортних операцій, які є складовою процесу виробництва, ефективність останніх може значно знижуватись. Отже, з метою розвитку національного виробництва товарів і послуг митне законодавство встановлює різні умови переміщення через митний кордон товарів і предметів, які реалізуються через застосування визначених митних режимів [11, 98].

2. Види митних режимів та їх призначення

Митні режими доцільно класифікувати на п'ять груп.

До першої варто віднести режими, які використовуються при здійсненні основного обсягу зовнішньоторговельних операцій, що пов'язані з проданими українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності товарами до інших країн і закупівлею товарів для потреб вітчизняного виробника. Це експорт, реекспорт, тимчасовий ввіз (вивіз), імпорт (випуск у (для) вільний обіг), реімпорт.

До другої групи варто включити митні режими, за яких переміщення товарів через кордон поєднується зі здійсненням митними органами конкретних операцій в інтересах відповідних організацій або осіб з наданням для них певних послуг. Це режими митного складу, магазину безмитної торгівлі.

До третьої групи доцільно віднести митні режими, в рамках яких товари перемішуються через кордон у зв'язку з їх переробкою в іншій країні. До даної групи варто віднести режими: переробка на митній території, переробка за межами митної території. До прийняття нового Митного кодексу України в загальній класифікації митних режимів існував режим "переробка під митним контролем", але оскільки даний режим практично не використовувався, то він не був включений в існуючу нормативно-правову базу функціонування митно-тарифних відносин.

Четверта група об'єднує режими, які використовуються при припиненні зовнішньоекономічних операцій (у зв'язку з неможливістю або неефективністю реалізації інших митних режимів на території України). Це -- відмова на користь держави та знищення або руйнування.

До п'ятої групи відносяться режими, зміст яких зводиться до того, що ввезення іноземних товарів відбувається без сплати митних податків, а також без застосування до даних товарів заходів нетарифного регулювання (квотування, ліцензування). Це митні режими: транзит, спеціальна митна зона та вільний склад [13, 221].

Розглянемо ці групи детальніше.

Експорт товарів включає:

* вивіз з країни товарів, що виготовлені або вирощені, або здобуті в країні, а також товарів, що були раніше ввезені з-за кордону і підлягали переробці;

* вивіз товарів, що були раніше ввезені та переробка яких здійснювалась під митним контролем;

Реекспорт товарів містить:

* вивіз товарів, що були завезені раніше, але які не підлягали в країні експортера будь-якій переробці;

* операції, що здійснюються без завозу товарів у країну-експортер і не обчислюються в її митній статистиці;

* товари, що були реалізовані на міжнародних аукціонах, товарних біржах тощо;

Імпорт товарів передбачає:

* ввезення в країну товарів іноземного походження безпосередньо з країни-виробника або країни-посередника для особистого використання, промислових, будівельних, сільськогосподарських та інших підприємств або для переробки з метою споживання в країні-імпортері чи з метою вивозу з неї;

* ввезення товарів з «вільних зон» або «митних складів»;

* ввезення товарів для переробки під митним контролем, тобто для переробки з метою вивозу готової продукції, що містить даний товар у переробленому вигляді;

Реімпорт товарів представляє:

* ввезення з-за кордону раніше вивезених вітчизняних товарів, що не підлягали там переробці;

* товари, що повертаються в країну у разі їх непродажу на аукціонах, повернення з консигнаційних складів тощо; [3, 422].

Митний склад -- це митний режим, за якого завезені товари зберігаються під митним контролем без стягування мит і податків і без вжиття до товарів заходів економічної політики в період зберігання. Товари, призначені для вивезення відповідно до митного режиму експорту, зберігаються під митним контролем з наданням пільг, передбачених чинним митним законодавством.

У режим митного складу можуть розміщуватись будь-які товари, за винятком заборонених до ввезення на митну територію країни і до вивезення з неї, а також в інших випадках, якщо це передбачено відповідними нормативними актами.

Митні склади поділяються за ступенем відкритості на відкриті і закриті. Відкриті призначені для використання будь-якими особами, закриті -- суворо обмеженим колом осіб. За складом фундаторів митні склади діляться на склади, засновані митними органами, і склади, засновані фізичними особами. Склади, засновані митними органами, в усіх випадках є відкритими. У разі заснування митних складів фізичними особами митний склад може бути як відкритого, так і закритого типу, і для його відкриття власнику необхідно одержати в митниці ліцензію на відкриття митного складу, що видається тільки у разі виконання ряду умов у частині устаткування складу, площі, оплати зборів.

Товари можуть знаходитися в режимі митного складу протягом трьох років.

Для окремих категорій товарів термін перебування товарів у режимі митного складу може бути скорочено до 1 року.

Митний склад використовується винятково для збереження товарів, розміщених у режим митного складу.

Магазин безмитної торгівлі -- митний режим, за якого товари перебувають і реалізуються в роздріб під митним контролем на митній території країни без стягнення мит, податків і без вжиття щодо товарів заходів економічної політики [10, 85].

Товари, розміщені у митний режим магазину безмитної торгівлі, реалізуються безпосередньо в спеціальних магазинах. Магазини безмитної торгівлі можуть засновуватися в портах, аеропортах, відкритих для міжнародного пасажирського сполучення, у пунктах пропуску через кордон, призначених для перетину кордону фізичними особами.

Державна митна служба встановлює перелік товарів, розміщення яких у режим магазину безмитної торгівлі неприпустимо. Сюди належать товари:

* заборонені до ввезення і реалізації на території країни;

* товари, що підлягають контролю інших державних органів -- при відсутності їхніх дозволів;

* великовагові (вагою понад 20 кг) і громіздкі (за сумою розмірів -- довжиною, шириною і висотою -- понад 200 см) і т. д.

Переробка на митній території України -- митний режим, відповідно до якого ввезені на митну територію України товари, що доходять з інших країн, піддаються у встановленому законодавством порядку переробці без застосування до них заходів нетарифного регулювання, за умови вивезення за межі митної території України продуктів переробки відповідно до митного режиму експорту[7, 211].

В процедурі застосування митного режиму переробки умовно можна виділити три етапи -- надання режиму, безпосереднє використання і завершення його дії. При розміщенні товарів під зазначений режим має бути виконано ряд умов та вимог і відповідно до їх виконання вирішується питання про можливість надання режиму переробки в кожній конкретній ситуації.

Операції щодо переробки товарів можуть включати: власне переробку товарів; обробку товарів -- монтаж,.збирання, монтування та налагодження, внаслідок чого одержуються інші товари; ремонт товарів, у тому числі відновлення та регулювання; використання окремих товарів, що не є продуктами переробки, але які сприяють чи полегшують процес виготовлення продуктів переробки, якщо самі вони при цьому повністю витрачаються.

Відмова від товару -- це добровільна заява власника (декларанта) про передачу товару який перебуває під митним контролем на користь держави, без будь-яких умов на свою користь.

Відмова від товарів на користь держави допускається з дозволу митного органу, який видається у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України [12, 145].

Власника (декларанта) спонукає відмовитись від свого товару насамперед: неможливість або невигідність розміщення товару в митний режим "імпорт", бо виникає ряд видатків та додаткових зусиль для вирішення питань, пов'язаних з тарифним та нетарифним регулюванням; транспортування, перевезення, завантаження, розвантаження та виконання інших робіт; зменшення матеріальних збитків до мінімуму і звільнення від митних процедур; збереження іміджу та ділової репутації на ринку.

До товарів, які в силу об'єктивних або суб'єктивних причин втратили свої якісні властивості, термін використання, споживання, чи за інших обставин, і не можуть бути поміщеними в інший митний режим, застосовується митний режим знищення або руйнування. Знищивши або зруйнувавши неякісний та небезпечний товар під митним контролем, власник таким чином звільняється від витрат на транспортування його за межі митної території України, а також від сплати податків та митних зборів.

Знищенню або руйнуванню під митним контролем підлягають товари: які не відповідають вимогам чинних нормативно-правових актів; на які строк придатності до споживання або використання закінчився; яким з метою збуту виробником (продавцем) навмисно надано зовнішнього вигляду або окремих властивостей певного вигляду; на які немає передбачених законодавством відповідних документів, що підтверджують їх якість та безпеку; в інших випадках, передбачених законодавством України.

Під знищенням розуміють механічну, фізико-хімічну, біологічну або іншу обробку та розміщення (захоронення, спалювання тощо) у спеціально визначених місцях. Під руйнуванням -- будь-які технологічні дії, пов'язані зі зміною фізичних, хімічних чи біологічних властивостей, демонтаж, механічні пошкодження, тобто приведення у стан, який виключає використання їх у початковому вигляді, підготовка до переробки, утилізації, або подальшого використання за умови приведення їх у відповідність з вимогами, встановленими нормативно-правовими актами і нормативними документами.

Знищення або руйнування товарів допускається з письмового дозволу митного органу, який надається за умови наявності дозволів інших органів державної влади, що здійснюють відповідно до їхньої компетенції контроль під час переміщення товарів через митний кордон України [4, 129].

Слід зауважити, що знищенню або руйнуванню підлягають тільки фактично ввезені в Україну товари, які знаходяться під митним контролем та заявлені у відповідний митний режим незалежно еід мети їх переміщення через митний кордон України.

Під режимом "транзит" розуміють митний режим, відповідного до якого товари і транспортні засоби переміщуються під митним контролем між двома митними органами або в межах зони діяльності одного митного органу без будь-якого використання таких товарів і транспортних засобів на митній території України

Транзитні перевезення здійснюються як прохідний та внутрішній митний транзит. Під прохідним митним транзитом розуміють переміщення товарів і транспортних засобів під митним контролем від одного пункту пропуску, розташованого на митному кордоні України, - пункту ввезення на митну територію України -- до іншого -- пункту пропуску, розташованого на митному кордоні України, -- пункту вивезення за межі митної території України.

Внутрішнім митним транзитом вважається переміщення товарів і транспортних засобів під митним контролем:

* від пункту пропуску, розташованого на митному кордоні України, -- пункту ввезення на митну територію України -- до митного органу, розташованого на митній території України;

* від митного органу, розташованого на митній території України, до пункту пропуску, розташованого на митному кордоні України, -- пункту вивезення за межі митної території України;

* від одного митного органу, розташованого на митній території України, до іншого митного органу, розташованого на митній території України.

Товари і транспортні засоби, що переміщуються транзитом, мають: залишатись у незмінному стані, крім природних втрат; вони не можуть використовуватись з іншою метою, крім транзиту; у випадках, визначених законодавством України, переміщуватися за наявності дозволу на транзит через митну територію країни, який видається відповідними уповноваженими органами; бути доставленими до митного органу призначення у строк, визначений митним органом відправлення [9, 101].

Спеціальна митна зона -- це митний режим, відповідно до якого до товарів, які ввозяться на території відповідних типів спеціальних (вільних) економічних зон із-за меж митної території України, а також до товарів, які вивозяться з територій зазначених зон за межі митної території України, не застосовуються заходи тарифного і нетарифного регулювання, якщо інше не передбачено законодавством.

Під тимчасовим ввезенням (вивезенням) розуміють митний режим, відповідно до якого товари можуть ввозитися на митну територію України чи вивозитися за межі митної території України з обов'язковим наступним поверненням цих товарів без будь-яких змін, крім природного зношення чи втрат за нормальних умов транспортування.

Тимчасове ввезення чи тимчасове вивезення товарів та інших предметів здійснюється під зобов'язання про зворотне вивезення (ввезення). Тобто товари та інші предмети, що пропускаються через митний кордон України, в даних випадках мають бути повернуті на митну територію України або вивезені за її межі без будь-яких змін, крім природних [6, 43].

3.Особливості митних режимів

митний режим експорт імпорт

Найбільш поширеними митними режимами є експорт та імпорт товарів, вони є не тільки складовими зовнішньоторговельного балансу, але й основними статтями доходів і видатків платіжного балансу. Оскільки дані складові докорінно впливають на стан зовнішньоторговельних відносин, то від вироблення оптимальних умов пропуску товарів через кордон при режимах "експорту" й "імпорту" товарів залежить не тільки ефективне функціонування митних органів, а й стан зовнішньоторговельного обороту України.

Суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності для експорту товарів повинен надати митним органам відповідні документи (контракт, вантажну митну декларацію, рахунок-фактуру, картку суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності, сертифікати встановленої форми), при цьому сплатити існуючі митні платежі (мито, митні збори, акциз, податок на додану вартість), а за необхідності -- надати ліцензію на вивіз товару.

Кабінет Міністрів України визначає перелік товарів, що не можуть бути поміщені у митний режим відмови на користь держави. Це такі:

-- товари (предмети) які заборонені до ввезення в Україну;

-- товари, які не знаходяться на митній території України;

-- товари, які не можуть бути пред'явлені та фактично передані митним органам при декларуванні;

-- товари, які не є власністю особи, яка відмовляється від товарів на користь держави та якщо немає згоди власника;

-- товари, щодо яких не проведено встановлених законодавством України видів контролю;

-- товари, які потребують особливих умов зберігання, у випадках коли митний орган не має можливості їх забезпечити;

-- товари (предмети), які перебувають під митним контролем в режимі: знищення або руйнування; реімпорт; випущені у вільний обіг; тимчасово ввезені на митну територію України;

-- відходи та залишки після знищення або руйнування;

-- товари неліквідні або неякісні, щодо яких закінчився термін використання (споживання);

-- радіоактивні та іонізуючі матеріали;

-- збиткові товари, які можуть завдати державі витрат;

-- товари, які можуть спричинити шкоду здоров'ю людей, загрожувати їх життю, а також тваринному та рослинному світу;

-- інші товари, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Не підлягають розміщенню у митний режим "знищення або руйнуьання" товари: заборонені до ввезення в Україну; заборонені до транзиту через митну територію України; на ввезення яких не надано дозволи уповноваженими органами державної влади, що виконують відповідні контрольні функції; розміщені в режимах імпорту, експорту, тимчасового вивезення і транзиту; вилучені або затримані митними органами як предмети порушення митних правил на підставі статей Митного кодексу України, якими передбачена конфіскація таких предметів; електроенергія; ядерні матеріали, спеціальні розщеплю вальні матеріали; радіоактивні відходи; особливо небезпечні хімічні речовини; отруйні речовини; небезпечні відходи; в результаті знищення або руйнування яких утворюються особливо небезпечні хімічні та отруйні речовини, небезпечні і радіоактивні відходи; неякісні або непридатні до споживання товари гуманітарної допомоги; неякісна та небезпечна продукція, яка класифікується у 1--24 групах згідно з УКТЗЕД; культурні цінності; представники тваринного та рослинного світу, які відповідно до законів України та міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку, охороняються державою.

Відповідно до Конвенції про тимчасове ввезення товарів та інших предметів, що тимчасово ввозяться (Стамбул, 1990 р.), звільнення від сплати ввізних податків та зборів передбачено для: предметів, призначених для демонстрації або використання на ярмарках, виставках, конференціях; професійного обладнання, запасних частин і допоміжних пристроїв до нього; упаковок; контейнерів; піддонів; зразків та рекламних фільмів;предметів, що ввозяться і використовуються під час досліджень, перевірок; відзнятих і проявлених кінематографічних плівок; плівок, магнітних стрічок та інших носіїв звуку чи зображення; записаних носіїв інформації; виробів, які за своїм характером можуть бути використані тільки для реклами окремих виробів тощо.

Основні завдання митних ліцензійних складів полягають у:

-- сприянні розвитку зовнішньоекономічної діяльності в Україні;

-- зближенні з існуючою світовою практикою;

-- створенні умов для підготовки імпортних товарів для їхнього використання на території України;

-- зниженні витрат, пов'язаних з переміщенням товарів через митний кордон України;

-- зменшенні часу простою транспортних засобів з вантажами, що знаходяться під митним контролем [7, 209].

Висновки

Отже, митний режим - це сукупність положень про статус товару, щодо митного контролю та оформлення товару.

Декларант самостійно обирає митний режим, у який розміщуються товари,відповідно до мети їх переміщення через митний кордон України, і на підставі документів, що подаються митному органу для здійснення митного контролю й митного оформлення (стаття 186 Митного кодексу України).

Зміна митного режиму допускається за умови виконання всіх належних процедур щодо заявленого режиму, дотримання вимог законодавства щодо тарифних і нетарифних заходів регулювання та подання митному органу для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів відповідних відповідних документів, що підтверджують заявлений режим.

Митним кодексом України передбачено застосування таких митних режимів:

* імпорту;

* експорту;

* транзиту;

* тимчасового ввезення (вивезення);

* митного складу;

* реімпорту;

* реекспорту;

* спеціальної митної зони;

* магазину безмитної торгівлі;

* переробки на митній території України;

* переробки за межами митної території України;

* знищення або руйнування;

* відмови на користь держави.

Найбільш поширеними митними режимами є експорт та імпорт товарів, вони є не тільки складовими зовнішньоторговельного балансу, але й основними статтями доходів і видатків платіжного балансу. Оскільки дані складові докорінно впливають на стан зовнішньоторговельних відносин, то від вироблення оптимальних умов пропуску товарів через кордон при режимах "експорту" й "імпорту" товарів залежить не тільки ефективне функціонування митних органів, а й стан зовнішньоторговельного обороту України.

Митні режими виконують такі функції: встановлюють порядок переміщення товару через митний кордон країни залежно від призначення товару; визначають умови перебування на/поза митною територією; встановлюють рамки, в яких може використовуватись товар; регламентують права та обов'язки особи, що переміщує товар; визначають вимоги до товару, який розміщується у даний конкретний режим.

Митні режими є невід'ємною частиною регулювання зовнішньоекономічної діяльності, які забезпечують дотримання певних правил та вимог щодо удосконалення такої діяльності між господарюючими суб'єктами.

Список використаної літератури:

1. Закон України "Про митну справу в Україні" / ВВР. -- 1991. -- 575 с.

2. Закон України "Про єдиний митний тариф" від 05.02.1992 р. № 2097-ХІІ.

3. Бутинець Ф.Ф. Облік та аналіз зовнішньоекономічної діяльності. Підручник. 2-ге вид. доп. І перероб. - Житомир: ПП „Рута”, 2008. - 544 с.

4. Гребельник О.П. Митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності: Підручник. -- К.: ЦНЛ, 2005. -- 696 с.

5. Дахно І.І. Міжнародна торгівля: Навч. посіб. - К.: МАУП, 2007. - 296 с.

6. Дахно І.І., Бовт рук Ю.А. Міжнародна економіка: Навч. посіб. - К.: МАУП, 2009. - 216 с.

7. Дубиніна А.А. Основи митної справи в Україні: Навчальний посібник. -- К.: ВД "Професіонал", 2008. -- 360 с.

8. Дубчак В. Митна справа. КНЕУ. К. 2006 р.

9. Опришко В.Ф. Міжнародне економічне право: Підручник. - К.: Либідь, 2004. - 192 с.

10. Пашко П. Основи митної справи. Знання. К. 2008 р.

11. Терещенко С. Основи митного законодавства України. Август. К. 2007 р.

12. Українська митниця: Зб. норм. та законодавчих документів / Укладач М. С. Муравйов -- К.: Лібра, 2009.

13. Храмов В.О., Бовт рук Ю.А. Зовнішньоекономічна політика: Навч. посіб. - К.: МАУП, 2007. - 264 с.

Размещено на Allbest.ru