Міжнародна торгівля

3) прискорення структурних реформ в аграрному секторі.

Для споживачів

1) Розширення асортименту та якості товарів і послуг.

2) зниження цін на товари й послуги, а отже й підвищення рівня життя.

Потенційні ризики:

1) витіснення українських товарів дешевим імпортом.

Ці побоювання видаються безпідставними з кількох причин. По-перше, зміна митних тарифів впливає тільки на так званий "еластичний" імпорт, який становить менше третини всього обсягу українського імпорту в грошовому еквіваленті. По-друге, рівень тарифного захисту в Україні порівняно низький, переважна більшість митних тарифів (80%) на 1 січня 2004 року не вища за той, що мають нові члени СОТ (Албанія, Естонія, Латвія, Литва, Молдова, Китай, Тайвань, Хорватія), а деякі навіть нижчі. І насамкінець, через те, що імпортери мають чимало різноманітних пільг, мито стягується лише з 25% всього імпорту (за даними Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України). Тому внаслідок застосування процедур СОТ щодо митної оцінки товарів, а також скасування пільг окремим підприємствам і галузям, які викривлюють ринок, можна очікувати збільшення митних зборів та упорядкування імпорту.

2) скорочення прямої підтримки з боку держави загрожує дотаційним галузям скороченням виробництва і банкрутством окремих підприємств.

Розглянемо це твердження детальніше на прикладі чорної металургії. Україна є одним з найбільших у світі виробників продукції чорної металургії. За виробництвом сталі вона посідає сьоме місце після Китаю, Японії, США, Росії, Німеччини та Кореї. Наразі галузь експортує близько 80% своєї продукції, яка становить понад третину всього українського експорту. Підприємства гірничо-металургійного комплексу постачають на світовий ринок залізну руду, феросплави, чавун, прокатні заготовки, деякі види прокату (труби, лист, арматуру, рейки тощо). Серед проблем галузі найголовніші:

3) структурна недосконалість і технологічне відставання (майже 50% сталі виробляється в мартенах, і лише 19,1% розливають за технологією безперервного лиття);

4) старіння виробничих фондів, зношеність яких перевищує 65% (працюють понад нормативний термін 54% коксових батарей, 89% доменних та 87% мартенівських печей, 26% конверторів і майже 90% прокатних станів). Загалом понад 50% всієї металопродукції виробляється на обладнанні, яке вже відробило свій термін;

5) низька продуктивність праці. Зокрема, виробництво сталі на одного робітника в Україні в чотири рази менше, ніж в ЄС, а кількість працівників у цьому секторі втричі більша, ніж в Бразилії, яка виробляє приблизно стільки ж сталі.

Аналіз ситуації, що склалася в українському гірничо-металургійному комплексі, дозволяє зробити кілька висновків:

1) існує проблема конкурентоспроможності металургії, зокрема, й на внутрішньому ринку, незалежно від вступу України в СОТ;

2) антидемпінгові заходи - явище, яке супроводжує міжнародну торгівлю металургійною продукцією, але перевага члена СОТ полягає в можливості відстоювати свої права за єдиними правилами. Про це свідчить успішний приклад вирішення торговельних суперечок в рамках СОТ: наприклад, наприкінці 2003 року СОТ задовольнила позов низки країн проти США, які запровадили додаткове 30-відсоткове імпортне мито на сталь;

3) лібералізація тарифних обмежень і збільшення або скасування квот полегшить українським метало виробникам доступ на ринки інших країн.

Таблиця 3.1 - Обсяги експорту-імпорту послуг за регіонами у 2007 році

Размещено на Allbest.ru