Заходи по удосконаленню промисловості України в умовах глобалізації

Провідне місце в структурі посівів (до 50%) займають зернові культури. У 2007 р. їх площа становила 15,1 млн. гектара. В Україні вирощують озимі та ярі культури. Сіють, як правило, більше озимих культур, оскільки вони врожайніші. Однак нерідко несприятливі погодні умови призводять до знищення посівів озимих культур і доводиться пересівати їх ярими. За рівнем виробництва зерна Україна посідає одне з провідних місць у світі. В останні роки річний валовий збір зерна в Україні становив 25-50 млн. тонн.

Серед технічних культур, які займають значне місце в рослинництві України - соняшник (2,1 млн. га посівів, врожаї - 10-17 ц/га), цукрові буряки (площа посівів - 1,1 млн. га, врожаї - приблизно 300 ц/га, льон-довгунець (40 тис. га; 3-6,5 ц/га), конопля, соя. Україна є важливим регіоном вирощування картоплі, овочів. Великі площі в Україні займають кормові культури.

Тваринництво є другою найбільшою галуззю сільськогосподарського виробництва України. Воно покликане задовольняти потреби населення у м'ясо-молочних продуктах, а також потреби легкої та інших галузей промисловості у сировині.

Україна має порівняно велике поголів'я худоби і птиці - майже 2% від світових показників поголів'я великої рогатої худоби, стільки ж свиней, понад 1% коней, близько 1,5% птиці. Продуктивність худоби і птиці в Україні значно відстає від більшості європейських країн.

Потужною галуззю продуктивного тваринництва України є свинарство. У 2007 р. на неї припадало близько 35% усього м'яса, що вироблялося у державі. Свинарство розвивається в усіх регіонах України. Та найбільше - у великих вузькоспеціалізованих господарствах приміських зон міст. Переважно розводять українську білу породу свиней, але поширені також миргородська, прикарпатська, придніпровська чорно-ряба породи.

У південній частині країни і Карпатах розвивається вівчарство. Це допоміжна галузь тваринництва. На півдні розводять тонкорунних і напівтонкорунних овець (високопродуктивну тонкорунну, асканійську, цигейську породи), в Лісостепу - прекос. Смушкове і молочне вівчарство є традиційним для Карпат.

Повсюдного розвитку набуло птахівництво. Поблизу значних центрів споживання створено великі птахокомбінати з виробництва м'яса і яєць. Україна - одна з країн, що має найбільше поголів'я худоби і птиці в Європі.

Однією з важливих галузей тваринництва, значення якої за останні роки швидко зростає, є конярство. Нині поголів'я коней становить близько 0,5 млн. голів. Коней розводять у районах Карпат, Закарпаття, на Поділлі та Поліссі. У спеціалізованих господарствах, розташованих у східній частині України (Луганська, Полтавська області), розводять племінних коней. Передбачається подальший розвиток конярства.

Перспективним є рибне господарство. Воно розвивається на основі ставків (близько 200 тис. га), водоймищ Дніпра, Дністра, Південного Бугу, Сіверського Дінця, а також уздовж багатьох середніх та великих річок. Розводять коропа, білого амура, пістрявого і білого товстолобика, судака, ляща та ін. На базі водоймищ - охолоджувачів великих теплових електростанцій організовано вирощування риби в басейнових і садкових господарствах. У Карпатах і на Поліссі створено спеціалізовані форелеві господарства. Основний вилов риби припадає на ставки та великі водоймища.

ХАРЧОВА ПРОМИСЛОВІСТЬ

Харчова промисловість є важливою частиною агропромислового комплексу. До її складу входять галузі, підприємства яких виробляють продукти харчування, а також мило, тютюнову, парфумерно-косметичну продукцію та ін. Харчова промисловість об'єднує понад 40 підгалузей і виробництв. Головні підгалузі - борошномельно-круп'яна, цукрова, м'ясна, молочна, хлібопекарська, олійно-жирова, плодоовочева, спиртова, рибна.

Підприємства борошномельно-круп'яної промисловості виробляють із зернових культур борошно (пшеничне, житнє, кукурудзяне, ячне тощо) і крупи (гречана, пшоняна, рисова, ячна, перлова, манна тощо). Найбільшими центрами борошномельно-круп'яної промисловості є Київ, Харків, Дніпропетровськ, Одеса, Львів, Запоріжжя. Тут діють хлібозаводи, макаронні, кондитерські фабрики, знаходяться елеватори - підприємства, де зберігається зерно.

Хлібопекарська промисловість розвинута в усіх областях і районах України. Географія цієї галузі збігається з географією розселення населення. Потужні механізовані підприємства розміщені у великих містах. Хлібозаводи є в усіх невеликих містах і селищах міського типу. Обсяг виробництва зернових культур в Україні цілком достатній для задоволення внутрішніх потреб та значного експорту.

Важливою і традиційною для України під галуззю харчової промисловості є цукрова, яка виникла в другій половині XIX ст. і отримала значне поширення у всьому Лісостепу. Виробництво цукру розвинуте в районах вирощування цукрових буряків. Найбільше його виробляють у Київській, Вінницькій, Тернопільській, Черкаській та Хмельницькій областях. В Україні працює 192 цукрові заводи. Вихід цукру з маси перероблених буряків перевищує 10%, але це залежить від цукристості буряків, на що, в свою чергу, впливають природно-кліматичні умови. Цукрова промисловість в Україні належить до галузей, що потребують докорінного переоснащення.

Україна є значним виробником м'яса, переробку якого здійснюють підприємства м'ясної промисловості. На промисловій основі організовано переробку м'яса яловичини і телятини, баранини, свинини, птиці.%). Найбільше м'яса виробляють у Вінницькій, Полтавській, Дніпропетровській, Донецькій, Харківській, Запорізькій областях. У південних областях виробництво м'яса відстає від показників у середньому по країні. Промислову переробку м'яса організовано в усіх областях України.

Молочна промисловість. Провідне місце у виробництві продукції з незбираного молока займають Донецька, Харківська, Дніпропетровська, Київська, Львівська, Луганська області. Багато молочних продуктів виготовляється в селянських господарствах.

Олійно-жирова промисловість набула в Україні значного розвитку. Підприємства галузі виробляють олію, маргарин, мило та інші продукти. Великі посіви соняшнику в південних і центральних областях (мал. 43) створюють належну сировинну базу як для задоволення внутрішніх потреб у соняшниковій олії, так і для її експорту. Крім того, сировиною для виробництва олії є насіння льону, ріпаку, сої, гірчиці, кукурудзи. В країні працюють потужні Дніпропетровський, Полтавський, Харківський, Одеський, Кіровоградський, Запорізький, Чернівецький олійно-жирові комбінати.

ЛІСОВИРОБНИЧИЙ КОМПЛЕКС

Лісовиробничий комплекс охоплює лісове господарство, деревообробну, целюлозноаперову, лісохімічну і гідролізну промисловість. Продукція одного виробництва є сировиною для іншого. Лісозаготівельні підприємства дають деревину для лісопильних заводів. Пиломатеріали - вихідна сировина для меблевих фабрик. Відходи лісозаготівлі і деревообробки йдуть у лісохімію. Тому вигідно створювати лісохімічні комбінати, де разом з послідовним обробленням деревини можлива повна переробка відходів.

Лісове господарство. Ліси відіграють ґрунтозахисну, водоохоронну роль, є «легенями» великих міст. Лісові ресурси України дуже обмежені. Основні масиви лісів зосереджені в Карпатах, на Поліссі, в горах Криму. Поширені такі цінні породи дерев, як бук, дуб, сосна, ясен, ялина, смерека. Нині лісистість території України становить 14,3%, а приріст лісистості території - тільки 0,1% на рік. У Карпатах і на Поліссі заготовляють понад 90% всього лісу України.

Деревообробна промисловість розміщена в Україні досить рівномірно. В районах лісорозробок і біля них великими центрами деревообробної промисловості є Рахів, Ясиня, Хуст, Ужгород, Перечин, Великий Бичків, Мукачеве (Закарпатська область), Львів, Івано-Франківськ, Чернівці, Костещіль (Рівненська область), Луцьк, Житомир, Чернігів, Шостка (Сумська область).

Підприємства меблевої промисловості орієнтуються в своєму розміщенні переважно на споживача. Тому меблі виробляють здебільшого у великих містах - Києві, Харкові, Одесі, Дніпропетровську, Донецьку, Львові, Луганську або поблизу них. Ціла група підприємств з виробництва меблів зосереджена біля Києва (Біличі, Ірпінь, Бровари, Фастів), Харкова (Мерефа, Мерчик, Чугуїв). Багато підприємств меблевої промисловості працює у лісопромислових районах (Івано-Франківськ, Мукачеве, Ужгород, Житомир).

Целюлозно-паперова промисловість. Великі підприємства целюлозно-паперової промисловості є в Києві (картонно-паперовий комбінат), Рахові (картонна фабрика), Херсоні (целюлозний завод), Ізмаїлі (целюлозно-картонний завод), Корюківці Чернігівської області (фабрика технічних паперів), Малині Житомирської області (паперова фабрика).

Підприємства лісохімічної і гідролізної промисловості переробляють деревину хвойних, листяних порід дерев (береза), тому у своєму розміщенні орієнтуються на лісопромислові райони. Вони виробляють метиловий спирт, каніфоль, камфору, скипидар, оцтову кислоту, деревне вугілля тощо.

Забезпечує будівництво необхідними матеріалами хімічна промисловість, яка дає фарби, лаки, оліфи, клейкі речовини, лінолеум, пластмаси, смоли тощо. У будівництві широко використовуються відходи різних виробництв. Із шлаків металургійних заводів і електростанцій виготовляють шлакоблоки, цемент, шлаковату та інші будівельні матеріали. Лісопильна, деревообробна та целюлозно-паперова промисловість постачає будівельній індустрії дерево, фанеру, деревостружкові плити, шпалери тощо.

Значними центрами промисловості будівельних матеріалів України є її найбільші міста: Київ, Харків, Дніпропетровськ, Одеса, Донецьк, Запоріжжя, Кривий Ріг, Маріуполь. Більшість з них - це великі індустріальні центри.

Одна з провідних галузей промисловості будівельних матеріалів - цементна промисловість. Вона є матеріаломісткою і тому розміщується біля родовищ мергелю, вапняків, доломітів, крейди. Цегельне виробництво - одне з найдавніших в Україні. Сировина для виготовлення цегли є майже скрізь. Тому виробництво стінових матеріалів орієнтується в розміщенні на споживача.

В Україні виробляють глиняну і силікатну цеглу. Найбільші механізовані заводи глиняної цегли є в Ірпені (поблизу Києва), Запоріжжі, Івано-Франківську, Коломиї, Чернівцях. Невеликі підприємства працюють майже скрізь. Виробництво силікатної цегли налагоджено в Дніпропетровську, Красному Лимані (Донецька область), Кривому Розі, Ладижині (Вінницька область), Розвадові (Львівська область), Трипіллі (Київська область), Черкасах і Чернігові.

Найбільші підприємства будівельного скла знаходяться в Артемівську і Лисичанську (склоробні заводи), Костянтинівці (завод «Автоскло», механізований склоробний завод). Великі склоробні заводи є також у Львові, Запоріжжі, Одесі.

Медична промисловість України випускає ліки (хіміко-фармацевтична промисловість), медичну техніку, вироби із скла, фарфору, пластмаси. Хіміко-фармацевтична промисловість виробляє медикаменти, лікарські препарати, вітаміни, антибіотики. Найбільші хіміко-фармацевтичні підприємства знаходяться в Києві (виробниче об'єднання «Дарниця») і Харкові (хіміко-фармацевтичне об'єднання «Здоров'я»). Великі - у Тернополі (фармацевтична фабрика), Львові (хіміко-фармацевтичний завод), Артемівську (фармацевтична фабрика), Умані (вітамінний завод). В Житомирі працює завод з її первинної обробки.

Випуск медичних виробів із скла, фарфору і пластмаси налагоджений на Харківському заводі медичних пластмас і стоматологічних матеріалів, склоробному заводі у Биківці (Житомирська область) та на Білгород-Дністровському заводі медичних виробів з полімерних матеріалів.

Виробництво зуболікарських і технічних матеріалів налагоджене на Харківському заводі медичних пластмас і стоматологічних матеріалів, пакувальних і фасувальних лікарських засобів - на Черкаському заводі гігровати.

СОЦІАЛЬНИЙ КОМПЛЕКС

До соціального комплексу належать виробництва товарів народного споживання (насамперед легка промисловість), а також сфера послуг (усі види підприємств обслуговування, діяльність яких спрямована на задоволення духовних і матеріальних потреб людей: мережа закладів культури, освіти, охорони здоров'я, торгівлі, сфери побуту тощо).

Легка промисловість охоплює текстильну, трикотажну, швейну, шкіряну, взуттєву та деякі інші галузі. При розміщенні підприємств легкої промисловості орієнтуються на споживача, жіночі трудові ресурси і джерела сировини. Найважливіша галузь легкої промисловості - текстильна, продукція якої створюється на бавовняних, вовняних і лляних підприємствах. Процес виготовлення тканин складається з кількох стадій. Спочатку сировину піддають первинній обробці на бавовноочисних, льонопереробних, вовномийних підприємствах. Потім з волокна виробляють пряжу (прядіння), яка йде на виготовлення сирової тканини (ткацтво). Сирову тканину фарбують, наносять малюнок (оздоблення).

Бавовняна промисловість України працює на девізній сировині. Найбільші підприємства знаходяться в Херсоні, Донецьку, Тернополі (бавовняні комбінати), Нікополі (прядильно-нитковий комбінат), а також Києві, Харкові, Львові, Полтаві, Чернівцях та ін.

Вовняна промисловість країни представлена великими підприємствами в Чернігові, Донецьку, Кривому Розі, Одесі, Луганську, Сумах. Працюють вони на місцевій та імпортній сировині. Виробництво килимів зосереджено в Києві, Черкасах, Богуславі, невеликих містах Чернівецької та Закарпатської областей.

Підприємства лляної промисловості в основному знаходяться в Житомирській, Рівненській, Львівській і Чернігівській областях, що постачають льоноволокно. У Житомирі і Рівному працюють великі льонокомбінати, на менших заводах Житомирської і Рівненської областей виробляють тканину для одягу і взуття, брезент та пожежні рукави.

Трикотажна промисловість країни випускає верхній одяг, білизну, панчохи, шкарпетки. Підприємства галузі є в Києві, Харкові, Львові, Одесі, Луганську, Житомирі.

Швейна промисловість розвинута в багатьох містах України, особливо у великих - Києві, Одесі, Харкові, Львові, Луганську, Сумах та ін.

Підприємства шкіряної й взуттєвої промисловості також розміщені переважно у великих містах - Києві, Луганську, Одесі, Львові, Дніпропетровську, Миколаєві, Запоріжжі. Проте якість вітчизняного взуття та його зовнішній вигляд ще не відповідають сучасним вимогам, що особливо прикро, оскільки в нашій країні є всі умови для цього - кваліфіковані кадри та якісна сировина (натуральні і штучні шкіри). Потрібно тільки забезпечити підприємства сучасним високопродуктивним обладнанням.

У країні дістало розвиток хутрове виробництво. Підприємства галузі розміщуються здебільшого у невеликих містах - Балті Одеської, Жмеринці Вінницької, Краснограді Харківської областей. Значними центрами хутрового виробництва є Тисмениця на Івано-Франківщині і Харків.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. В.М. Лукашевич Глобалистика: Учебное пособие. - 3-е издание, переработанное и дополненное. - Львов: «Новий Світ-2000», 2006. - 540 с.

2. Економічна і соціальна географія світу: Підруч. Для 10 кл. серед. Шк. / Б.М. Юрківський, О.О. Любіцева та ін.; за ред. Б.П. Яценка. - К.: «Арка», 2005. - 351 с.: іл., карти. - Рос.

3. Економічна і соціальна географія України: Підруч. Для 9 кл. серед. За Ф.Д. Заставний - К.: «Навчальна книга», 2007. - 255 с.: іл., карти.

Размещено на Allbest.ru