Торгівельно-економічні відносини України і Німеччини

Размещено на http://www.allbest.ru

Зміст

Вступ

1. Договірно-правова база Українсько-Німецьких відносин

2. Початок Українсько-Німецьких торговельно-економічних відносин

3. Україна-Німеччина: експорт-імпорт (станом на квітень 2010 р.)

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Серед найактивніших партнерів України є об'єднана Німеччина, її геополітична роль визначається не лише високими і сталими темпами економічного зростання, а, насамперед, стабільним фінансовим становищем.

Німеччина посідає вигідну стратегічну позицію "перехрестя" Європи і є одним із промислових та фінансових гігантів світу. Вона здійснює активну інвестиційну політику.

Німецькі політики "нової хвилі" дотримуються традиційних постулатів вітчизняної дипломатії, вважають Австрію, Чехію, Хорватію, Словенію, а також Україну та Росію сферою свого впливу. Важливу роль вони відводять нашій країні, беручи до уваги її геоекономічний потенціал і зростаючу зовнішньополітичну роль як однієї з великих держав Європи. В цих стратегічних розрахунках Україні належить не останнє місце у системі противаг Росії і, водночас, як її партнеру.

Німеччина однією з перших 26 грудня 1991 р. визнала незалежність України; 17 січня 1992 р. між двома державами були встановлені дипломатичні відносини. Через місяць, 17 лютого, посол ФРН у Києві фон Бассевітц вручив вірчі грамоти і став першим послом іноземної держави в Україні, а 16 березня 1992 р. офіційно розпочало роботу посольство України в Бонні. У Німеччині працює відділення посольства в Берліні (консульський округ -Берлін та так звані "нові" федеральні землі на території колишньої НДР).

1. Договірно-правова база українсько-німецьких відносин

україна німеччина торгівельний економічний

Договірно-правова база українсько-німецького співробітництва складається зі Спільної декларації про основи відносин між Україною та ФРН від 9 червня 1993 р., яка є базовим політичним документом, Угоди про сприяння здійсненню і взаємний захист інвестицій (підписана 15 лютого 1993 р., набула чинності 29 червня 1996 р.), Договору про розвиток широкомасштабного співробітництва у сфері економіки, промисловості, науки і техніки (підписаний 10 червня 1993 р., набув чинності 5 листопада 1993 р.), Угоди про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доход і майно (підписана 3 липня 1995 р., набула чинності 4 жовтня 1996 р.) та понад двох десятків інших угод, що регулюють практичну співпрацю в різних галузях. Таких, як:

- угода про міжнародне автомобільне сполучення від 10.06.1993;

- угода між Міністерством аграрної політики України та Федеральним міністерством з питань захисту прав споживачів, продовольства та сільського господарства ФРН від 19.01.2001;

- угода щодо продажу автомобілів Бундесверу від 09.03.2001;

- угода про фінансове співробітництво від 20.02.2004;

-угода про стратегічне співробітництво між Державною адміністрацією залізничного транспорту України та Акціонерним товариством "Німецькі залізниці" в галузі залізничного транспорту від 15.05.2009р.;

-спільна заява про продовження співробітництва щодо перепідготовки кадрів для сфери підприємництва України між Урядом України та Урядом Федеративної Республіки Німеччина від 09.11.2007. [3]

Безсумнівно, одним із найважливіших серед підписаних документів стала міжурядова Угода про реструктуризацію частини зовнішнього боргу України в межах угоди про реструктуризацію з Паризьким клубом. Сума реструктуризованого Німеччиною українського боргу - 245 млн. доларів (за даними Мінфіну, на 1 липня 2001 р. український борг Німеччині становив 291 млн. доларів, частина якого - не прямий, а гарантований урядом). [4]

2. Початок українсько-німецьких торговельно-економічних відносин

ФРН займає одне з провідних місць у системі зовнішньоекономічних зв'язків України і є другим, після Росії, торговельним партнером. На Німеччину припадає 6% загального товарообігу України та близько третини у торгівлі з країнами ЄС.

Протягом 1992-1998 рр. спостерігалося постійне збільшення товарообігу. У 1998 р. він досяг 2111,1 млн. дол. США при експорті 768,6 млн. дол. США та імпорті 1342,5 млн. дол. США. Протягом усього часу у двосторонній торгівлі між країнами зберігалось значне від'ємне для України сальдо.

У 1999 р. загальний товарообіг товарами та послугами між Україною та Німеччиною становив 1 660 млн. дол. США (на 21% менше, ніж у 1998 р.) при експорті 660 млн. дол. США (на 12% менше, ніж у 1998 р.) та імпорті 1 млн. дол. США (на 25% менше, ніж у 1998 р.) та негативному для України сальдо у 340 млн. дол. США.

У 2000 р. обсяг торгівлі між ФРН та Україною зріс порівняно з попереднім роком на 44,2%. Він становив 4,5 млрд. німецьких марок.

За даними Держкомстату України, у першому півріччі 2002 року обсяги зовнішньої торгівлі України з ФРН товарами склали: експорт - 346 млн. дол. США, імпорт 723,947 млн. дол. США, при негативному сальдо для України 377,946 млн. дол. США.

Основними статтями українського експорту є одяг (понад 30%), чорні та кольорові метали (28%), імпорту - машини та обладнання (22%), засоби наземного транспорту та електричні машини (13%).

За даними Держкомстату України, прямі німецькі інвестиції в економіку України станом на 1 січня 2000 р. склали 229,5 млн. дол. США. За дев'ять місяців 2000 р. вони скоротилися до 218,6 млн. дол. США (5,9% загального обсягу, шосте місце після США, Нідерландів, РФ, Великої Британії, Кіпру). Інвестиції вкладено у 905 підприємств, з них 247 випускають продукцію. Зареєстровано 607 спільних підприємств, з них 184 випускають продукцію.

У 1992 р. з метою здійснення взаємодії на міжурядовому рівні в економічній сфері було започатковано діяльність Ради з питань економічного співробітництва. Відбулося п'ять її засідань, останнє - у листопаді 1997 р. Співголовами Ради є: з українського боку - Міністр економіки В.В.Роговий, з німецького - Статс-секретар Федерального міністерства економіки і технологій А.Перлах. З 1993 р. в Києві діє Бюро делегата німецької економіки в Україні.

Значну користь приносить започаткована Федеральним урядом Німеччини у 1994 р. програма консультативно-технічної допомоги "Трансформ", спрямована на підтримку процесу реформ в Україні. За цей час було здійснено майже 150 проектів на суму 68 млн. марок. Проекти німецької технічної допомоги сконцентровані у Києві, Полтавській та Запорізькій областях, останнім часом вони були поширені на Черкаську та Львівську області.

3. Україна-Німеччина: експорт-імпорт (станом на квітень 2010 р.)

Одночасно, за інформацією Федерального бюро статистики, у квітні 2010 року імпорт товарів з ФРН склав 453 248 тис. дол. США. Експорт товарів з України за цей же період склав 134 901 тис. дол. США. Найбільша частка у товарній структурі експорту припала на:

Електротехнічні прилади - 19.74%

Чавун та сталь - 18.80%

Інший верхній одяг - 6.64%

Мідь та вироби з неї - 6.50%

Товари з чавуну та сталі - 5.14%

Деревина та вироби з неї - 4.92%

Машини, апарати, механічні прилади - 3.84%

Руда, шлаки та попіл - 3.28%

Інші продукти хімічної промисловості - 2.96%.

За обсягом прямих інвестицій Німеччина є для України важливим донором - 631,6 млн. дол. станом на 01.01.2005 року (3-є місце серед країн ЄС) і 5505,5 млн. дол.станом01.01.2006року. Крім того, Німеччина, незважаючи на економічні проблеми, надає найбільшу після США двосторонню допомогу Україні. [5]

Участь українських підприємств в інвестиційній діяльності на території ФРН поки що можна назвати символічною (322,3 тис. дол. США у 2006 р.). Інвестиції були спрямовані в такі галузі економіки ФРН, як чорна металургія, транспорт, внутрішня торгівля.

Основні товарні позиції українського експорту в Німеччину: одяг і текстиль (24% усього обсягу), мідь та вироби з неї (17), чорної метали (13). Як бачимо, поки що структура нашого експорту не відповідає економічному потенціалу нашої країни. Проте переважання в експорті продукції легкої промисловості є наслідком дуже низьких витрат (порівняно з Німеччиною) в собівартості продукції на робочу силу; як відомо, легка промисловість є трудомісткою галуззю.

В імпорті України з Німеччини переважають: обладнання й механічні прилади (18,5%), електричні машини (7,7%), пластмаси й вироби з них (5,4%), фармацевтичні товари (3,7%).[1]

Висновки

Німеччина є важливим партнером для України. Вона вкладає велику кількість інвестиції в економіку країни, займає важливе місце в експортно-імпортних відносинах.

Зовнішньоекономічні відносини між Україною і Німеччиною закріплені у чисельних нормативно-правових актах. З чого можна зробити висновок, що країни і надалі будуть співпрацювати.

Список використаних джерел

1. Економіка зарубіжних країн. / За ред. Козака Ю.Г., Ковалевського В.В., Осипова В.М.- 3-тє вид. перероб. та доп. Навч. пос-- К: Центр учбової літератури, 2007 -- 544 с., с. 179-180

2. www.kiew.diplo.de

3. www.mfa.gov.ua

4. www.bundeskanzlerin.de

5. ukrexport.gov.ua/ukr/tovaroobig.../4373.html

Размещено на Allbest.ru