Зростання проблем бідності в країнах Африки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана

Доповідь

на тему: Зростання проблем бідності в країнах Африки

Київ-2010

Не дивлячись, що надворі ХХІ століття, проблема бідності залишається сьогодні досить актуальною в світі.

Щодня населення Землі збільшується на чверть мільйона чоловік. З 50-х до початку 90-х років XX ст. кількість населення світу подвоїлася, а його частка, яка проживає у найбідніших регіонах світу - країнах, що розвиваються, та аграрних постсоціалістичних країнах - вже досягла 3/4 світового показника. І хоча помітна тенденція до зниження темпів природного приросту населення на Землі, кількість його у країнах, що розвиваються, продовжує зростати вищими темпами, ніж в економічно розвинутих країнах. За цим криється низка глобальних проблем, яка має бути розв'язана, аби забезпечити умови життєдіяльності людини і гідну якість ї життя. І якими б вражаючими не були успіхи економічно розвинутих країн - добробут людства і безпека світу в цілому залежать від успіхів економічного по ступу всіх держав світу, в тому числі країн, що розвиваються.

Ще наприкінці XVIII ст. священик Мальтус виклав теорію, згідно з якою населення Землі зростає швидше, ніж виробництво продовольства з усіма зловісними наслідками, що з цього випливають. На щастя, життя останніх двох століть не підтвердило цієї теорії: виробництво продовольства, не кажучи вже про виробництво взагалі, зростало швидше, ніж збільшувалося населення, однак проблема бідності залишилася в багатьох країнах стояти досить гостро.

Протягом XX ст. в економічно розвинутих країнах природний приріст був досить низький, а «демографічний вибух» першої половини XX ст. у більшості регіонів вже пішов на спад. Основними чинниками, що стримали темпи зростання населення світу, стали процеси індустріалізації та урбанізації, які поступово охопили всі регіони планети. В цілому, оцінюючи ситуацію, необхідно зважити на такі особливості.

По-перше, демографічні проблеми в різних країнах мають свої особливості. Головні з них, наприклад, в Україні не збігаються, з одного боку, з проблемами Франції, з другого -- з проблемами Єгипту, Ефіопії або Таїланду, хоча всі ці країни мають майже однакову кількість населення. Для країн, що розвиваються, попри всі відмінності між ними, спільними є необхідність зменшення приросту населення, поліпшення здоров'я та харчування людей, ліквідація бідності та технологічної відсталості.

африка населення бідний демографічний

В економічно розвинутих країнах цих складностей немає, але натомість гостро стоять проблеми відвернення екологічної кризи та збалансованості використання робочої сили. А в деяких постсоціалістичних країнах (і в Україні зокрема) до цього додались проблеми необхідності духовного та фізичного відродження нації.

По-друге, закономірності процесу сучасного світового демографічного переходу дають змогу прогнозувати певну стабілізацію у відтворенні населення в XXI ст., а технічні і технологічні можливості сучасного господарства уможливлять досягнення достатніх середніх світових показників забезпечення землян продовольством та іншими засобами для життя. Для цього є всі підстави.

Важливими умовами подолання бідності є можливості збільшення виробництва сільськогосподарської продукції. Шляхи до цього відомі і цілком досяжні. Це:

підвищення родючості ґрунтів, що пов'язано з успіхами агромеліорації та агрохімії;

підвищення біологічної продуктивності сільськогосподарських культур шляхом упровадження досягнень сільськогосподарської генетики і селекції;

виведення продуктивніших порід свійської худоби;

ефективніше використання сонячної енергії для фотосинтезу органічної маси па впровадження генної інженерії;

підвищення біологічної продуктивності Світового океану та широке впровадження аквакультури.

Людство має величезні ще не використані можливості в галузі енергетики. Вже тепер багато країн світу стали на шлях переходу від енергетики, що базується на застосуванні обмежених паливних ресурсів (нафта, газ, вугілля) до енергетики, що орієнтована на використання практично невичерпних енергоносіїв - ядерної енергії, енергії Сонця, вітру, води, тепла Землі. З огляду на це, вже в першій половині XXI ст. стримуючим чинником розвитку енергетики стане не нестача енергоносіїв, а загроза ще більшого теплового забруднення атмосфери надпотужними електростанціями. То ж проблема впровадження енергозберігаючих технологій нині й надалі залишається актуальною.

У новій доповіді Світового банку йдеться про те, що понад 50.000 немовлят померли минулого року в країнах Африки,що розташовані на південь від Сахари, більшість померлих немовлят - дівчатка. Це стало наслідком глобального економічного спаду. Дослідницька група Світового банку розвитку (The World Bank Development Research Group) зазначає, що найбільш уразливим до глобальної рецесії є населення найбідніших країн, яке швидше за всю світову спільноту зіткнулося з величезними економічними проблемами. Дослідники говорить, що теперішня економічна ситуація значно ускладнює боротьбу за зниження високого рівня дитячої смертності в регіоні. Згідно зі статистичними даними, щорічно в Африці помирає 3 мільйони немовлят віком до одного року. " Під час економічних криз діти помирають, тому що сім'ї, які стикаються з значним зниженням доходів, як правило, витрачають менше на продукти харчування, особливо на здорову їжу", - говорять дослідники. Крім того, батьки або опікуни не завжди здатні оплатити витрати на послуги медиків у випадку захворювання їхніх дітей. До того ж, в час глобальної рецесії системи охорони здоров'я найбідніших країн просто розвалюються, що робить практично неможливий отримання будь-якої медичної допомоги. У доповіді наголошується, що життя дітей в бідних країнах, - в основному, Африки та частини Азії - знаходиться під загрозою в результаті посух, зниження експорту та інших економічних проблем. Вони часто кидають школу або втрачають доступ до послуг медичних закладів, що матиме значні негативні наслідки для цих дітей навіть після закінчення кризи. Діти, які страждають від недоїдання, - особливо з моменту зачаття до 2 років - більш схильні до проблем зі зростом, їм важче здобути хорошу ґрунтовну освіту і, як наслідок, вони не завжди здатні забезпечити собі гідні умови життя у майбутньому. "І якщо ВВП знижується на рік і потім поступово починає відновлюватися, - говорить Гарольд Олдерман( Harold Alderman), економіст, який вивчає досвід попередніх криз в таких країнах, як Танзанія і Зімбабве, - то немовля, яке страждало від недоїдання, вилікувати практично неможливо, та й ті діти, які покинули школу, навряд чи знову туди повернуться". Дослідники також запропонували певні варіанти виходу з цієї ситуації для глав урядів голодуючих країн та організацій, що надають допомогу населенню, яке постраждало в наслідок економічної кризи, землетрусів та інших стихійних лих. За недавніми оцінками експертів Світового банку, рівень бідності у країнах, що розвиваються, протягом останніх років значно знизився, прогнозується, що кількість тих, хто перебуває за межею бідності, до 2015 року становитиме 920 мільйонів чоловік. У 2005 році їх було понад 1,4 млрд. Тим не менш, зростання цін на продукти харчування та пальне, що почалося у 2005 році, у поєднанні зі світовою фінансовою кризою, яка почалася після цього, змусили зіткнутися з проблемою бідності значно більше людей, ніж у випадку відсутності всіх цих негараздів. У вересні ООН проведе глобальний саміт для вирішення питань, спрямованих на зменшення вдвічі частки населення, що живе за межею бідності до 2015 року.

Список літератури

1. http://shkidlyvo.net/

2. www.undp.org/africa/

Размещено на Allbest.ru