Вільні економічні зони України

Поняття та використання спеціальних (вільних) економічних зон різних функціональних типів, зон підприємництва та партнерства, цільових програм регіонального розвитку і території пріоритетного розвитку зі спеціальним режимом інвестиційної діяльності.

Рубрика Международные отношения и мировая экономика
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 10.12.2010
Размер файла 542,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru

План

  • Вступ 2
  • 1. Поняття ВЕЗ 3
  • 2. Типи та критерії виділення ВЕЗ 5
    • а. Різноманітність дефініцій 5
    • b. Деякі критерії виділення ВЕЗ 6
    • с. Класифікація ВЕЗ 7
    • d. Характеристика найважливіших з практичної точки зору типів ВЕЗ 10
  • 3. ВЕЗ в Україні 13
  • Використана література 15
  • Вступ
  • вільна економічна зона програма
  • Спеціальні (вільні) економічні зони (СЕЗ/ВЕЗ) різних функціональних типів, зони підприємництва та партнерства, цільові програми регіонального розвитку і території пріоритетного розвитку (ТПР) зі спеціальним режимом інвестиційної діяльності (СРІД) широко використовуються у світовій господарській практиці для розв'язання різномасштабних соціальних і господарських завдань. Перші відомості про ВЕЗ припадають на 166 р. до н. е., коли на острові Делос було створено порт вільної торгівлі. Панування товарних відносин і природна спеціалізація окремих країн на виробництві різних видів товарів, прикордонне співробітництво регіонів у середні віки сприяли розвитку міжнародної торгівлі. Це, у свою чергу, спонукало держави до регламентації зовнішньоторговельних відносин через запровадження режимів митного контролю, стягнення податків та митних платежів. Будь-яка заборона спричиняє прагнення до її скасування або пом'якшення, однією з форм якого стали зовнішньоторговельні зони (порто-франко). У XІX-XX ст. людство знову звернулося до механізму вільних економічних зон. Відправною географічною точкою відновлення інтересу до зон став аеропорт Шеннон в Ірландії, економічні успіхи якого в 50-ті роки ХХ ст. спричинили справжній “бум” зонування. Нині вільні економічні зони широко використовуються у господарській практиці багатьох країн -- промислово розвинених, країн, що розвиваються, та держав, які мали централізовано керовану економіку. Основними мотивами заснування СЕЗ країни їх розміщення визнають необхідність забезпечення сприятливих умов для цільового соціально-економічного розвитку, ефективне використання вигідного транспортно-географічного та геополітичного розташування, вирішення проблем зайнятості, проведення локального господарського експерименту тощо. Для стимулювання економічного розвитку (інвестиційної, інноваційної, виробничої, торговельної діяльності) крім ВЕЗ використовуються інші специфічні територіально-господарські утворення.

1. Поняття ВЕЗ

Якщо розглянути ВЕЗ в історичному плані, то виявиться, що територіальні формування - "вільні економічні зони" - це явище, яке мало місце в господарській практиці деяких античних держав та було розповсюджене у середньовіччі.

У XІX-XX ст. людство знову звернулося до механізму вільних економічних зон. Відправною географічною точкою відновлення інтересу до зон став аеропорт Шеннон в Ірландії, економічні успіхи якого в 50-ті роки ХХ ст. спричинили справжній “бум” зонування. Нині вільні економічні зони широко використовуються у господарській практиці багатьох країн -- промислово розвинених, країн, що розвиваються, та держав, які мали централізовано керовану економіку.

На сьогодні територіальні утворення цього типу розміщені практично у всіх країнах світу, представлені на всіх континентах. Неабиякий вплив їх на економічні процеси, що відбуваються у державах розміщення, оскільки в зонах створюються різноманітні виробництва, нові робочі місця, активізуються зовнішньоторговельні операції.

На території України можуть запроваджуватись спеціальні

економічні зони різного типу. Статус та територія зазначених зон

встановлюються Верховною Радою України згідно з законами України

про спеціальні економічні зони шляхом прийняття окремого закону

України для кожної з таких зон [ 2 ].

Спеціальною (вільною) економічною зоною вважається частина території України, на якій встановлено спеціальний правовий режим господарської діяльності, особливий порядок застосування та дії законодавства України. На території спеціальної (вільної) економічної зони можуть запроваджуватися пільгові митні, податкові, валютно-фінансові та інші умови підприємництва вітчизняних та іноземних інвесторів [ 1, ст.401, п.1 ].

Вільні економічні зони є одним з елементів здійснення інтеграційних процесів і структурних перетворень у світовій економіці. Це один з інструментів досягнення відкритості економіки України зовнішньому світові і стимулювання міжнародного економічного співробітництва на основі залучення іноземних інвестицій.

Спеціальні (вільні) економічні зони створюються з метою залучення інвестицій та ефективного їх використання, активізації спільно з іноземними інвесторами підприємницької діяльності з метою збільшення експорту товарів, поставок на внутрішній ринок високоякісної продукції і послуг, впровадження нових технологій, розвитку інфраструктури ринку, поліпшення використання природних, матеріальних і трудових ресурсів, прискорення соціально-економічного розвитку України [ 1, ст.401, п.2 ].

Для вільних економічних зон характерні певні принципи формування безвідносно до типу та місця розміщення. Саме за цими принципами і визначається можливість віднесення окремих об'єктів до територіальних формувань даного типу.

2. Типи та критерії виділення ВЕЗ

a. Різноманітність дефініцій

Вивчення світового досвіду ВЕЗ дозволяє зробити висновок про широке різноманіття форм, цілей, механізмів, стратегій розвитку та результатів зонування. Насамперед необхідно визначитися з дефініціями ДЕФІНІЦІЯ, -ї, ж. - Стисле логічне визначення, яке містить найістотніші ознаки визначуваного поняття. - www.slоvnyk.nеt. Одним із початкових, що визначали суть вільної зони, був термін "вільна гавань" (роrtо frаnkо). З розповсюдженням механізму зон та модифікації, його цільовою та функціональною спрямованістю понятійний ряд розширювався, в тому числі під впливом мовних особливостей держав-засновниць.

В результаті явище, що має внутрішню цілісність, отримало значну кількість понять та визначень:

ь вільні зони, вільні торгові зони,

ь експортно-виробничі зони, вільний порт,

ь вільні експортно-виробничі зони,

ь вільні експортні зони,

ь технологічні зони,

ь вільні зони заохочення експорту,

ь зони безмитного ввозу,

ь індустріальні зони,

ь зони сприяння інвестиціям,

ь спеціальні економічні зони,

ь зони безмитного виробництва,

ь зони безмитного промислового експорту, зони спільного підприємництва, зони зовнішньої торгівлі,

ь промислово-виробничі зони,

ь зони вільної економіки, техніко-впроваджувальні зони,

ь зони безмитної торгівлі тощо.

Існує не менше ЗО різних дефініцій, що визначають це явище.

b. Деякі критерії виділення ВЕЗ

Виходячи з відомих традиційних форм існуючих вільних зон, у процесі систематизації переліченого вище різноманіття на засадах єдності основних (суттєвих) рис можна побудувати класифікаційну схему ВЕЗ. При цьому як вихідні критерії, що обумовлюватимуть віднесення тих або інших структур до вільних економічних зон, необхідно вважати:

ь умовну екстериторіальність утворення відносно митних кордонів та індиферентність до торгового режиму приймаючої держави;

ь спрямованість на активізацію підприємницької та зовнішньоекономічної діяльності, використання для власного розвитку зовнішніх фінансових ресурсів, у тому числі іноземних інвестицій;

ь особливий (що відрізняється від загального, який існує на території держави розташування) організаційно-правовий механізм.

Слід зауважити: фактор залучення зовнішніх фінансових та інших ресурсів - визначальний, і не може не враховуватись у процесі аналізу. Це принципово, адже світовий господарський досвід свідчить про використання форми особливих територіальних утворень, що мають спеціальний режим сприяння окремим видам підприємницької діяльності, незалежно від орієнтації на іноземний капітал, або такий, що прямо стимулює національних виробників. Як підтверджує практика, це - важлива та ефективна форма стимулювання підприємницької діяльності в пріоритетних галузях (сферах) діяльності, а також засіб економічного "оживлення" депресивних районів. Але, якщо узагальнювати ці тенденції, то слід зазначити, що подібні утворення поступово будуть підключатися до системи міжнародного поділу праці та науково-технічного обміну і, таким чином, до процесів міжнародного руху капіталів.

Виходячи з вищевикладеного, можна дати таке визначення поняттю вільної економічної зони: ВЕЗ - це обмежена частина території держави, на якій встановлюються особливі митний, податковий, фінансовий, організаційно-правовий режими діяльності суб'єктів підприємництва для активізації економіки та інтеграції у світове господарство.

До цілей, які ставляться державою, що створює (або санкціонує створення) ВЕЗ, як правило, відносяться:

§ розв'язання проблем зайнятості і формування нових робочих місць;

§ активізація зовнішньої торгівлі;

§ стимулювання притоку іноземних Інвестицій як додаткового джерела фінансування;

§ активізація обміну знаннями й технологіями, і як результат, - досягнення нової інноваційної якості економіки;

§ розширення експортної бази або розвиток імпортозаміщення:

§ підвищення обсягів зовнішніх надходжень та покращання платіжного балансу країни-реципієнта;

§ ефективне використання місцевих ресурсів побудова структур, що є провідником та каталізатором ринкових перетворень

Крім того, формування вільних економічних зон може розглядатись як засіб розв'язання проблем депресивних старопромислових, незабудованих, слабозаселених, з низьким рівнем економічного розвитку регіонів.

c. Класифікація ВЕЗ

Багатоваріантність підходів, яка виявилася при вивченні поняття та сутності ВЕЗ, властива також і підходам до їх класифікації. Існують різні варіанти типології зон. Зокрема, дослідники С. А. Дійков, В. І. Філатов, А. П. Думнов та інші розрізняють зовнішньоторговельні, функціональні та галузеві зони, В. Укмар та С. С. Фомін деталізують класифікацію підрозділом зовнішньоторговельних на комерційні та складські зони, Д. М. Акульонок та А. Н. Солдаткін визнають існування чотирьох типів зон - вільної торгівлі, експортно-виробничі промислові, вільні порти та банківські зони,

Е.А.Алтинбаєв пише про зони прискореного економічного розвитку, зони спільного підприємництва та зони цілісного економічного району з повною відновлювальною структурою обробної промисловості Ю. С. Степанов наводить класифікацію зон, що відносяться до п'яти типів: безмитні, експортні промислові, парки технологічного розвитку, зони страхових та банківських послуг, імпортопромислові зони та зони імпортозаміщення, А. Корнєєв надає перевагу семи типам зон, що відрізняються за площею та функціональною спрямованістю - це ресурсні, транспортні, фінансові, складальні, рекреаційні, складські, технопарки, А. П. Кузнєцов - провідний російський дослідник у цій галузі - вважає за необхідне розрізняти зони вільної торгівлі, підприємницькі, технологічні парки зони експортного виробництва, спеціальні економічні зони.

Пропонується наступна класифікаційна схема ВЕЗ (рис. 1). Спеціальні (вільні) економічні зони поділяються на окремі типи залежно від географії розташування, характеру об'єкта зонування, взаємодії з позазональною економікою, функціональною спрямованістю.

Рисунок 1. Класифікація ВЕЗ

Так, залежно від місця розташування відносно державних кордонів, ВЕЗ розподіляються на внутрішні (розташовані у внутрішніх районах країни) та зовнішні (розташовані безпосередньо на кордоні).

Згідно з характером взаємодії з економікою приймаючої держави слід розрізняти зони інтеграційного (в механізм зони закладено принцип тісної взаємодії з суб'єктами підприємництва поза межами зони) та анклавного типу (зона функціонує в просторі, що є замкненим відносно позазональної господарської системи та відкритим для зовнішніх зв'язків). Зони анклавного типу є антиподом інтеграційних, створюються переважно для максимізації зовнішнього притоку товарних та фінансових ресурсів, локалізуються на невеликій за розміром території та в процесі діяльності мінімально взаємодіють з рештою економічного простору приймаючої держави, їх механізм найбільш наближений до умов та законів світового ринку, дозволяє зменшити ступінь залежності ВЕЗ від позазонального економічного простору та інерційної системи управління. Це забезпечується як адміністративними так і економічними заходами. Останні повинні переважати, оскільки мають внутрішні стимули саморозвитку та вдосконалення і можуть в подальшому бути розповсюджені за межі зони.

За характером організації зони можуть бути локальними (точковими) та комплексними. Локальною (точковою) визнається та вільна економічна зона, яка розміщується в межах спеціально визначеної незаселеної території площею до 500 га та має тільки об'єкти забезпечення життєдіяльності зони і є вільною від забудови.

Слід враховувати, що розмір території локалізації зони багатоваріантний, залежить від місцерозташування, вибраного типу ВЕЗ, заявлених цілей тощо.

У відповідності з функціональною спрямованістю розрізняють: зовнішньоторговельні, торговельно-виробничі, науково-технічні, туристичні (або туристично-рекреаційні), банківсько-страхові (або оффшорні території) та інформаційні зони. Ця класифікація, як і будь-яка інша, має значною мірою схематичний характер, не охоплює всього різновиду рис та функціональних особливостей, які в дійсності взаємовпливають, перетинаються та створюють у поєднанні нові комбінації і структури.

d. Характеристика найважливіших з практичної точки зору типів ВЕЗ

Наводимо детальну характеристику найважливіших з практичної точки зору (застосування та розповсюдження) наступних типів ВЕЗ: зовнішньоторговельних, торгово-виробничих (виробничих), науково-технічних, туристично-рекреаційних, банківсько-страхових, оффшорних зон та територій.

Зовнішньоторговельні зони (ЗТЗ)- це вільні економічні зони, де товари іноземного походження можуть зберігатися та обслуговуватися без сплати мита і митних зборів або з їх відстроченням. Традиційно вони локалізуються на обмеженій території, що має необхідну транспортно-складську інфраструктуру та сучасні системи комунікації. Як правило, це крупні морські або річкові порти, залізничні вузли, аеропорти, перетини магістральних доріг. Формуються вони здебільшого як анклави, що не мають тісних економічних зв'язків з рештою території приймаючої держави.

У класичній формі ЗТЗ є виключно комерційно-транспортними утвореннями та обмежуються такими функціями: транспортне обслуговування, складування, збереження та обробка товарів, спрямована на забезпечення доброякісного зберігання, покращання зовнішнього оформлення та ін. Але зовнішньоторговельні зони "класичної" форми, хоча й існують у світі, не є досить вагомим утворенням серед ВЕЗ. Як правило, перевага надається виробничим операціям і зонам, що концентрують на собі досить широкий спектр функцій.

У традиційному розумінні зовнішньоторговельна зона являє собою частину території приймаючої держави, де товари Іноземного походження можуть зберігатися, продаватися, купуватися без сплати звичайних митних зборів або з їх відстроченням, тобто з точки зору митного режиму знаходяться поза межами державних митних кордонів.

До ЗТЗ, як правило, відносять вільні митні, експортно-імпортні, транзитні, зони франко, безмитні зони, а також в окремих випадках - зони прикордонної торгівлі.

Зона франко - це територія, на якій зберігаються та продаються товари, що ввезені на територію приймаючої країни або вивезені з неї, і такі, що прямують транзитом, та яка має спеціальний пільговий режим здійснення зовнішньоторговельних операцій. У зоні франко компанії, що займаються експортом та імпортом, мають право безперешкодно ввозити та вивозити товари, їх перевантажувати, складувати (як правило, терміном до 1 року без сплати податків), покращувати споживчі властивості, сортувати, розфасовувати, переупаковувати, продавати оптом і в роздріб, маркувати, займатися виставочною діяльністю, здійснювати ремонт та інше необхідне обслуговування транспортних засобів.

Існують відмінності між поняттями "порто-франко", "зона франко", "пункт франко", які об'єднуються в загальне поняття зовнішньоторговельної зони.

Поняття "порто-франко" найчастіше використовують у випадках, коли пільговий режим ЗТЗ розповсюджується на всю або більшу частину території порту (морського, річкового), на базі якого засновано зону.

"Пункт франко" - це частина території порту, що визначена як безмитна зона та належить до загальної структури порту, який зонального статусу не має.

Поняття "порто-франко" в процесі історичного розвитку вийшло за змістовні рамки "вільної гавані" щодо крупних портів. У сучасному розумінні ЗТЗ має властиві їй характеристики спеціального митного режиму і може створюватися на базі крупних транспортних вузлів, перевалочних пунктів, поблизу магістральних доріг.

Транзитні зони є елементом загальної структури ЗТЗ та представляють митні анклави, що обслуговують переважно транзитну торгівлю.

Безмитні магазини (duty & tаx frее shор) - це локальна ВЕЗ у формі підприємства роздрібної торгівлі, що розташоване на території міжнародних транспортних засобів (порти, аеропорти, митні пункти, прикордонні переходи тощо) та діє екстериторіально (тобто поза межами митних кордонів і режимів).

Крім того, існують зони прикордонної безмитної торгівлі, для яких передбачено стимулювання операцій товарообміну на рівні місцевих товаровиробників і торгових організацій, що дозволяє розширити асортимент товарів та прискорити оборот капіталу. Юридичним підґрунтям для створення подібних зон є взаємна (дво- або багатостороння) угода про безмитну торгівлю, тобто фактично про формувань "спільного ринку" на локальному (регіональному) рівні.

3. ВЕЗ в Україні

Одним із важливих факторів розвитку економіки є створення та функціонування вільних економічних зон. На Україні існують вільні (ВЕЗ) чи спеціальні (СЕЗ) економічні зони та території пріоритетного розвитку (ТПР) і являють собою частину території України, на якій встановлюються і діють спеціальний правовий режим економічної діяльності та порядок застосування і дії законодавства України. Основною відмінністю ВЕЗ від ТПР є те, що ВЕЗ створюється з конкретною, чіткою ціллю і на відносно невеликій території, а ТПР створюється на територіях в адміністративних межах районів, міст (ТПР в м. Харкові) або областей (ТПР в Закарпатській області).

На території України можуть створюватися спеціальні (вільні) економічні зони різних функціональних типів: вільні митні зони і порти, експортні, транзитні зони, митні склади, технологічні парки, технополіси, комплексні виробничі зони, туристично-рекреаційні, страхові, банківські тощо. Окремі економічні зони можуть поєднувати в собі функції, властиві різним типам спеціальних (вільних) економічних зон, зазначених у цій статті [1, ст.403].

На території спеціальної (вільної) економічної зони діє законодавство України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, законом про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон, а також законом про створення конкретної спеціальної (вільної) економічної зони, прийнятим відповідно до цього Кодексу [1, ст.405].

За даними Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції на Україні: 11 СЕЗ і 9 ТПР. Загальна територія, на яку поширюється режим СЕЗ та ТПР - 6360 тис.га, або 10,5 % території України. Кількість областей України, на які поширюються режим СЕЗ та ТПР - 12. Кількість районів України, на які поширюються режими СЕЗ та ТПР - 41. Кількість міст України, на які поширюються режими СЕЗ та ТПР - 58.

За даними Державної податкової адміністрації України (ДПА) на території України фактично діють сім СЕЗ і сім ТПР. Затверджено 412 інвестиційних проектів, кошторисною вартістю 1, 659 мільярдів доларів США; залучено інвестицій на суму 543,5 млн.дол.США та створено і збережено 62,4 тисячі робочих місць [ 4 ].

З метою залучення інвестицій практично по кожній СЕЗ чи ТПП законодавчо передбачено цілий ряд податкових та інших пільг. Типовими для більшості СЕЗ і ТПР є податкові та митні пільги щодо: ввізного мита, податку на додану вартість, податку на прибуток, збору до фонду зайнятості плати за землю та акцизного збору [ 5 ].

Використана література

1. Господарський Кодекс України / Розділ VІІІ «Спеціальні режими господарювання»

2. Закон України про зовнішньоекономічну діяльність / Розділ ІІІ ст.24

3. Закон України про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон

4. Урядовий портал httр://www.kmu.gоv.uа/соntrоl/рublіsh/аrtісlе?аrt_іd=6502922

5. Основні пільги, що надаються інвесторам на територіях спеціальних (вільних) економічних зон (СЕЗ) України httр://www.gаzdаgrоuр.соm/gаzdа/uа/vеzріlgy.html

6. Законодавча та нормативно-правова база створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон та запровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку httр://www.gаzdаgrоuр.соm/gаzdа/uа/vеzbаzа.html

7. Міжнародна економіка: Теорія і практика: Підручник. -- 2-ге вид., перероб. і доп., Шевчук В.О., Знання, 2008

8. Міжнародна економіка: Навч. посіб. -- 2-ге вид., випр. і доп., Одягайло Б.М., Знання -2006

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Перші вільні економічні зони (вільні порти), створені з метою інтенсивного розвитку місцевого ринку та для прискореного розвитку міжнародної торгівлі. Поняття та існуючі різновиди вільних економічних зон у світовій практиці, їхнє формальне визначення.

    реферат [16,6 K], добавлен 07.06.2009

  • Вільні економічні зони: поняття, види, порядок створення. Функціонування вільних економічних зон в Україні. Поняття та види офшорних компаній. Організація та ведення обліку зовнішньоекономічних операцій з підприємствами, зареєстрованими в офшорних зонах.

    контрольная работа [327,6 K], добавлен 12.08.2010

  • Суть та причини виникнення вільних економічних зон. Еволюційний розвиток спеціальних економічних зон. Різновиди вільних економічних зон і їх основні характеристики. Види ВЕЗ в Україні. ВЕЗ Донецької області. ВЕЗ "Сиваш". Сучасний проблемний стан ВЕЗ.

    курсовая работа [1,4 M], добавлен 20.04.2007

  • Сутність світової економіки і міжнародних економічних відносин, їх форми, фактори і показники розвитку. Головні економічні закони розвитку світового господарства і міжнародних економічних відносин. Місце України в міжнародному розвитку світової економіки.

    курс лекций [92,5 K], добавлен 07.09.2008

  • Поняття та сутність інвестиційної діяльності. Обсяги прямих іноземних інвестицій в економіку України в 2010 році. Чистий приріст іноземного капіталу країни за І півріччя 2011 року. Зміст концепції Державної програми розвитку інвестиційної діяльності.

    реферат [72,4 K], добавлен 20.03.2014

  • Стан, проблеми та перспективи розвитку української економіки. Нова модель економічного розвитку України. Специфіка процесів інтернаціоналізації на сучасному етапі розвитку України. Стратегія відродження і розвитку в умовах глобалізації і інтеграції.

    контрольная работа [30,5 K], добавлен 05.06.2011

  • Сутність та значення зовнішньоекономічних зв’язків, їх основні напрямки, складові та регіональні аспекти; форми міжнародного руху капіталу. Сучасний стан розвитку економічних зв’язків України з Німеччиною: специфіка, проблеми та перспективи розвитку.

    курсовая работа [293,2 K], добавлен 15.03.2013

  • Теоретичні аспекти нормативно-правової бази зовнішньоекономічної діяльності, характеристика зовнішніх зв’язків, тенденції їх розвитку. Характеристика діяльності та особливості ООО "ЮНІТРЕЙД". Аналіз розвитку торгівельних відносин із країнами СНД.

    дипломная работа [121,8 K], добавлен 06.04.2009

  • Теоретичні основи організації зовнішньої торгівлі. Еволюція поглядів на міжнародну торгівлю. Сучасні тенденції розвитку зовнішньої торгівлі України. Перспективи розвитку зовнішньої торгівлі України. Напрямки розвитку зовнішньої торгівлі України.

    курсовая работа [76,1 K], добавлен 10.04.2007

  • Поняття, сутність і класифікація міжнародних економічних організацій. Їх характеристика, історія створення, права, функції, головні завдання, цілі, принципи і напрями діяльності, загальносвітові перспективи розвитку. Процес формування рішення їх органами.

    реферат [62,7 K], добавлен 15.07.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.