Акредитив як основна форма розрахунку

По кожному з видів розрахунків відділ документарних операцій окремо веде журнал реєстрації, де кожній операції присвоюється свій кодовий номер, яким згодом оперують при обміні інформацією з банком-контрагентом і з клієнтом. Диференціація розрахунків по окремих видах припускає також диференціацію комплексу дій, що починаються працівниками відділу при обслуговуванні того або іншого виду розрахунків. Нижче наводиться характеристика зазначених дій у розрізі виділених видів розрахунків.

Експортні документарні акредитиви.

Оскільки заявником у випадку, що розглядається, є іноземне підприємство, то повідомлення про відкриття акредитива на користь національного підприємства-експортера надходить з іноземного банку. У більшості випадків дане повідомлення надходить безпосередньо у відділ документарних операцій банку “Фінанси та кредит” по каналах системи SWIFT. У деяких випадках повідомлення з іноземного комерційного банку про відкриття акредитива надходить через телекс, а до відділу документарних операцій воно передається службою “Ключ-Телекс”, що спочатку одержує дане повідомлення.

Умови акредитиву, що надійшли з іноземного банку, авізуються працівниками відділу документарних операцій.

Це повідомлення реєструється в журналі реєстрації операцій по експортних акредитивах, йому присвоюється номер і відповідно до цього номера заводиться справа по даному акредитиву, до якого підшивається вся документація, що проходила через відділ по даному акредитиву.

Повідомлення, що надійшло з іноземного комерційного банку, з умовами акредитиву, передається банком “Фінанси та кредит” безпосередньо підприємству - бенефіціару, на чию користь акредитив був відкритий. У залежності від того, чи є бенефіціар клієнтом банку “Фінанси та кредит”, або клієнтом іншого вітчизняного комерційного банку, використовуються різні засоби передачі йому цього повідомлення. У більшості випадків, бенефіціар обслуговується в регіональній дирекції банку “Фінанси та кредит”, і, тому, повідомлення надсилається в дирекцію з вказівкою передати його клієнту. Для реалізації даної цілі використовується система електронної пошти, що забезпечує найбільше швидку передачу інформації. Разом із повідомленням про відкриття акредитива і його умов відділом документарних операцій до дирекції направляється супровідний лист із зазначенням найістотніших моментів умов акредитива.

У випадку, коли бенефіціар обслуговується іншим комерційним банком, банк “Фінанси та кредит” направляє повідомлення в даний банк. Подібна ситуація виникає при відсутності прямих каналів зв'язку між банком, що відкриває акредитив, і банком бенефіціара.

Паралельно із цим банку, з якого було отримане повідомлення про відкриття акредитива, надсилається повідомлення про авізування бенефіціару умов даного акредитива.

Аналогічні дії вживаються при надходженні з іноземного банку повідомлень про зміну умов акредитива.

При виконанні експортером своїх зобов'язань, він надає безпосередньо у відділ документарних операцій банку “Фінанси та кредит” пакет документів, передбачених умовами акредитива, що є підтвердженням виконання ним зобов'язань за договором. Незалежно від того, який банк є виконуючим (банк “Фінанси та кредит” або іноземний банк) документи перевіряються працівниками відділу. У випадку, коли виконуючим банком є банк “Фінанси та кредит”, і при відсутності розбіжностей у документах з умовами акредитива, перевірені документи направляються в іноземний банк, і паралельно надсилається повідомлення про те, що документи оформлені бенефіціаром у повній відповідності до умов акредитиву, і, на цій основі, виставляється вимога стосовно їх сплати. У іноземний банк документи пересилаються за допомогою служби кур'єрської пошти. Безпосередньо банк “Фінанси та кредит” найбільше тісно співробітничає зі службою DHL.

У ситуації, коли є розбіжності між оформленими документами та умовами акредитиву, це може стати причиною відмови імпортера від їх сплати. Тому, працівник відділу документарних операцій банку “Фінанси та кредит” повинен вказати клієнту на розбіжності в документах та попереджає його про можливі наслідки. Але і у даному випадку документи пересилаються іноземному банку, на основі погодження (питання про сплату даних документів вирішується аплікантом).

За умови, коли виконуючим банком є іноземний банк, пакет документів пересилається в іноземний банк без якоїсь додаткової інформації.

Після пересилки документів до іноземного банку справа по даному акредитиві ставиться на спеціальний облік - по ньому очікується сплата.

Іноземний банк, у випадку прийняття документів до оплати, попередньо повідомляє про те, коли буде перерахована сума оплати. Відповідно до даного повідомлення працівники Відділу документарних операцій банку “Фінанси та кредит” відслідковують засоби, що надходять на рахунок банку.

Кошти, що надійшли з іноземного банку зараховуються або на коррахунок обласної дирекції банку “Фінанси та кредит” (у випадку, якщо бенефіціар обслуговується даною дирекцією), або безпосередньо на рахунок клієнта (якщо він обслуговується головною конторою банку). Із загальної суми виручки, після зарахування її в повному обсязі на рахунок клієнта, утримується сума комісій банку за обслуговування по даному акредитиву.

Після здійснення перерахування бенефіціару оплати по акредитиву справа по ньому закривається і підшивається в архів Відділу документарних операцій.

Розглянуті вище етапи дій працівників банку при обслуговуванні експортних акредитивів мають місце при виконанні експортером своїх зобов'язань і згодою іноземної сторони здійснювати оплату. Але іноді на практиці складаються ситуації, коли бенефіціар не може по певним причинам надати документи, що підтверджують виконання ним своїх зобов'язань до закінчення терміна дії акредитива, або ж іноземна сторона відмовилася сплачувати надані з розбіжностями документи. Тоді, у першому випадку, справа закривається внаслідок закінчення терміну дії акредитиву, а в другому - внаслідок повідомлення з іноземного комерційного банку про відмову апліканта від сплати.

Більш детально розглянемо схему документообігу при розрахунках за допомогою експортного акредитиву на малюнку 2.1 “Схема документообігу при розрахунках покритими акредитивами з депонуванням коштів покупця в банку постачальника”.



Малюнок 2.1 Схема документообігу при розрахунках покритими акредитивами з депонуванням коштів покупця в банку постачальника

На схемі цифрами позначені наступні етапи:

1 покупець-платник подає заяву своєму банку на відкриття акредитива;

2 банк платника (емітент) прийняту до виконання заяву враховує на приході позабалансового рахунку № 9802 “Акредитиви до оплати” і перераховує гроші з поточного рахунку в банк постачальника бухгалтерською проводкою:

Д-т рахунку:

№ 2600 “Поточний рахунок суб'єкта господарської діяльності ” (покупця);

К-т рахунку:

№ 1200 “Коррахунок в національному банку України”;

3 банк “Фінанси та кредит” отримує авізо з доданою заявою на акредитив, і одержані гроші зараховує на рахунок № 2602 “Кошти в розрахунках суб'єктів господарської діяльності” (субрахунок “Розрахунки акредитивами”). Зарахування коштів здійснюється бухгалтерською проводкою:

Д-т рахунку:

№ 1200 “Коррахунок в національному банку України”;

К-т рахунку:

№ 2602 “Кошти в розрахунках суб'єктів господарської діяльності” (субрахунок “Розрахунки акредитивами”); банк повинен в 7 денний термін сповістити про отримання заяви на акредитив постачальника;

4 постачальник відвантажує товар і передає реєстри рахунків та транспортні документи в банк “Фінанси та кредит”;

5 банк “Фінанси та кредит” перевіряє документи останнього на відповідність умовам, передбаченим акредитивом і сплачує їх:

Д-т рахунку:

№ 2602 “Кошти в розрахунках суб'єктів господарської діяльності” (субрахунок “Розрахунки акредитивами”);

К-т рахунку:

№ 2600 “Поточний рахунок суб'єкта господарської діяльності” (постачальника);

строки перевірки не повинні перевищувати 7 днів з моменту отримання документів;

6 банк “Фінанси та кредит” повідомляє банк покупця про проведений платіж;

7 банк покупця платника, одержавши повідомлення, списує суму акредитиву на зменшення позабалансового рахунку № 9802 “Акредитиви до оплати”;

Імпортні документарні акредитиви.

У даному випадку імпортером товарів, робіт або послуг є вітчизняне підприємство-клієнт банку. І саме воно є ініціатором (наказодавцем) відкриття акредитиву на користь свого іноземного партнера.

Підприємство-аплікант звертається до Відділу документарних операцій банку “Фінанси та кредит” із заявою установленої форми. До даної заяви додається ще один документ, що називається “Перелік необхідних документів”, що визначає принципово важливий момент акредитивної операції - які саме документи будуть прийматися від бенефіціара до оплати.

На підставі зазначеної заяви у Відділі документарних операцій банку “Фінанси та кредит” здійснюється реєстрація операції в журналі реєстрації операцій по імпортних акредитивах і по даній операції відкривається справа.

Необхідним кроком при обслуговуванні розрахунків по імпорту за допомогою акредитивної форми є попереднє бронювання засобів клієнта банком для наступної сплати бенефіціару виконаних ним зобов'язань. Особливістю даної схеми проведення акредитивних розрахунків є залучення Відділу клієнтських рахунків в іноземній валюті, або Відділу лоро-рахунків в іноземній валюті (в залежності від того, де обслуговується клієнт) яким оформляється службова записка з проханням перевести з валютного рахунку клієнта (дирекції) на валютний рахунок по бронюванню засобів по акредитиву відповідну суму.

У випадку, коли організація-імпортер не має бажання відволікати з обороту засоби з метою їхній бронювання для відкриття акредитива, акредитив може бути відкритий після оформлення з банком заставних відносин.

Після здійснення зазначених операцій за допомогою системи SWIFT або телексом банку бенефіціару направляється повідомлення про відкриття на користь його клієнта акредитива з вказівкою всіх умов (аналогічні тим, що одержує банк “Фінанси та кредит” по експортних акредитивах).

Наступний етап - одержання з банку бенефіціара документів про виконання останнім своїх зобов'язань за договором.

Документи, що надійшли, перевіряються працівниками Відділу документарних операцій банку “Фінанси та кредит” на повну відповідність умовам акредитива. У випадку повної відповідності здійснюється їх оплата. З цією метою Відділу грошових переказів оформляється службова записка з проханням перевести раніше заброньовані засоби для оплати акредитива на рахунок банку бенефіціара.

У випадку, коли документи, отримані з іноземного банку, оформлені бенефіціаром із розбіжностями з умовами акредитива, питання оплати даних документів погоджується з аплікантом. У випадку згоди оплати документів із розбіжностями здійснюється процедура викладена вище. Якщо ж імпортер відмовляється від оплати цих документів (на що має повне юридичне право) іноземному банку надсилається про це повідомлення.

Кінцевим етапом операції розрахунків за допомогою імпортного акредитива є закриття справи по даній операції і передача його в архів.

Більш детально розглянемо схему документообігу при розрахунках за допомогою імпортного акредитиву на рисунку 2.2.

Малюнок 2.2 Схема документообігу при розрахунках покритими акредитивами з депонуванням коштів покупця в банку-емітенті

На схемі цифрами позначені наступні етапи:

1 покупець-платник передає до банку “Фінанси та кредит” заяву на відкриття акредитива. Банк повинен розглянути заяву і в 7-денний термін оповістити покупця про своє рішення;

2 банк “Фінанси та кредит” депонує кошти на рахунку №2602 “Кошти в розрахунках суб'єктів господарської діяльності”, аналітичний рахунок “Розрахунки акредитивами”, бухгалтерською проводкою:

Д-т рахунку:

№ 2600 “Поточний рахунок суб'єкта господарської діяльності ”

К-т рахунку:

№ 2602 “Кошти в розрахунках суб'єктів господарської діяльності”, рахунок “Розрахунки акредитивами” (на суму заявленого акредитива);

К-т рахунку:

№ 6110 “Комісійні доходи від розрахунково-касового обслуговування клієнтів (на суму визначену за послугу)”

3 банк “Фінанси та кредит” авізо повідомляє банк постачальника по відкриття акредитива;

4 банк постачальника (банк- виконавець), одержавши повідомлення, інформує постачальника і банк “Фінанси та кредит” про відкриття акредитива, який виконавець обліковує на позабалансовому рахунку № 9802 “Акредитиви до сплати” (на балансових рахунках жодних записів не здійснюють, бо гроші не надійшли);

5 постачальник відвантажує товар покупцю;

6 постачальник передає товарно-транспортні накладні і грошово-розрахункові документи своєму банку для сплати;

7 банк постачальника, одержавши зазначені документи, перевіряє їх та звіряє з умовами реалізації акредитива;

8 банк постачальника надсилає документи спецзв'язком до банку “Фінанси та кредит”;

9 банк “Фінанси та кредит” після перевірки сплачує реєстр документів:

Д-т рахунку:

№ 2602 ;

К-т рахунку:

№ 1200 ;

строки перевірки документів не повинні перевищувати сіми днів з моменту їх отримання;

10 банк постачальника зараховує кошти на рахунок постачальника:

Д-т рахунку:

№ 1200;

К-т поточного рахунку:

№ 2600 ;

11 банк “Фінанси та кредит” звіряє одержані документи постачальника з умовами акредитива і перераховує гроші банку постачальника бухгалтерською проводкою:

Д-т рахунку:

№ 2602;

К-т рахунку:

№ 1200;

Важливим моментом при перевірці документів, які приймаються від бенефіціару є перевірка їх відповідності умовам акредитиву. Банк “Фінанси та кредит” повинен перевіряти всі документи, що оговорені в акредитиві, щоб переконатися, що по зовнішнім ознакам вони відповідають умовам акредитива. Відповідність даних документів по зовнішнім ознакам умовам акредитиву визначається у відповідності з міжнародною банківською практикою.

Процедура перевірки додержання адекватності умов акредитиву та поданих клієнтом документів наступна:

Працівники Відділу документарних операцій перевіряють повноту пакету поданих документів, тобто кількість необхідних документів, вказаних у контракті, проти яких має бути здійснений платіж, та фактично представленими клієнтом банку з додержанням умов кількості примірників (копій та оригіналів).

Кожний документ окремо перевіряється на правильність складання, повного відображення ними необхідної інформації та наявністю усіх підписів та печаток (перевірка на достовірність).

Перевіряються документи також на відповідність вимогам акредитиву.

Перевірка пакету документів на предмет відсутності протиріч між документами.

Чи відповідають страхові документи необхідному типу, та чи покривають вказані в акредитиві ризики.

Перевірка своєчасності представлення документів відповідно указаним в акредитиві чи визначеним Уніфікованими правилами, строкам представлення окремих категорій документів та строку дії самого акредитиву.

Прийняття рішення про прийом документів або їх поверненні та інформування особи, яка представила документи про відповідне рішення строком не більше 7 днів.

Документи, що не зазначені в акредитиві, не перевіряються банком. Якщо комерційний банк “Фінанси та кредит” отримує подібні документи, він повертає їх пред'явнику або передає їх далі без будь-якої відповідальності зі свого боку. Банк-емітент або виконуючий банк повинні в період, що не перевищує семи банківських днів з моменту отримання документів, перевірити ці документи і винести рішення про прийняття або відміну даних документів, а також проінформувати ту сторону, від якої дані документи були отримані.

Якщо акредитив включає будь-які умови без вказання відповідних їм (умовам) документів, працівники Відділу документарних операцій банку “Фінанси та кредит” не приймають до уваги і не розглядають їх.

При отриманні документів працівники відділу документарних операцій банку “Фінанси та кредит” повинні вирішити на основі лише одних документів, чи відповідають документи по зовнішнім ознакам умовам акредитиву. Якщо документи по зовнішнім ознакам не відповідають умовам акредитиву, банк можє відмовитися від прийняття даних документів.

Якщо відділ документарних операцій банку вважає, що документи по зовнішнім ознакам не відповідають умовам акредитиву, то на основі лише своєї власної думки він має право запропонувати наказодавцю акредитива прийняття документів з розходженнями , однак це повинно бути зроблено у термін, що не перевищує 7 днів.

Якщо працівники відділу документарних операцій банку вирішили відмовитися від прийняття документів, банк повинен повідомити про це шляхом телекомунікаційного повідомлення або, якщо це можливо, іншим прискореним шляхом не пізніше, ніж по проходженню семи банківських днів після отримання документів. Таке повідомлення повинно бути відправлено банку, від якого були отримані дані документи або бенефіціару, якщо документи були отримані безпосередньо від нього. Дане повідомлення повинно містити всі розходження в документах, по причині яких банк відмовляє в прийнятті документів, також повинно вказуватись, чи зберігає банк дані документи в розпорядженні пред'явника чи повертає їх йому.

Банк “Фінанси та кредит” не несе ніякої відповідальності за форму, повноту, точність, підробку або юридичні наслідки будь-якого документа, а також за загальні або приватні умови, які зазначені у документах, або додатково включені в них. Він також не несе ніякої відповідальності за опис, кількість, вагу, якість, упаковку, доставку, цінність або за фактичну наявність вказаних в документах товарів, а також за добросовісність, здійснену діяльність або бездіяльність, платоспроможність, виконання зобов'язань, комерційну репутацію грузовідправника, перевізників, пересильників, грузоотримувачів або страхувальників товару або іншої особи. Банк не несе ніякої відповідальності за наслідки затримки або втрати в дорозі будь-якого повідомлення, листа чи документа, а також за інші помилки, що виникають при передачі телекомунікаційних повідомлень. Банк не несе ніякої відповідальності за помилки у перекладі чи тлумаченні будь-яких технічних термінів і залишає за собою право передавати терміни акредитиву без перекладу.

Також, банк не несе ніякої відповідальності за наслідки, що визвані призупиненням його діяльності із-за стихійних лих, бунтів, громадянських війн та інших обставин, що не залежать від нього.

Якщо потребується надання інших документів, чим транспортні документи, страхові документи і комерційні рахунки, в акредитиві повинно бути вказано, ким такі документи повинні бути видані і які формулювання чи дані вони повинні містити. Якщо в акредитиві цього не вказано, то Відділ документарних операцій банку буде приймати документи такими, якими вони представлені при умові, що зміст документів не суперечить іншим документам, оговореним в акредитиві.

Таким чином, до повноважень працівника Відділу документарних операцій входить перевірка правильності подачі клієнтом документів, тобто їх кількість по назві, кількість примірників кожного документа. Перевіряється також зміст документів ( кількість продукції, сума і строки поставки ), тобто щоб дані, що зазначені в кожному окремому документі відповідали іншим документам. Банк контролює також строки виконання акредитиву (90 днів ). Акредитив по експорту: грошові надходження на рахунок експортера поступають з моменту пересічення товару границі. Акредитив по імпорту: грошові надходження на рахунок експортера надходять з моменту досягнення товару до місця поставки. Щодо вибору форми оплати, то банк до цього немає ніякого відношення, це рішення приймають клієнти по взаємній домовленості. Банк “Фінанси та кредит” виступає лише посередником при здійсненні розрахунків за допомогою акредитиву.

Як було вже сказано, важливим моментом при перевірці працівниками Відділу документарних операцій документів, які приймаються від бенефіціара є перевірка їх відповідності умовам акредитиву за датами, строками, кількістю та сумами. При цьому в обов`язковому порядку, необхідно враховувати тлумачення цих понять Уніфікованими правилами. Відповідно до ст. 42 Правил усі акредитиви мають передбачати дату закінчення строку та місце представлення документів для оплати, акцепту, негоціації. А отже, документи мають бути представлені в день закінчення строку чи до його закінчення.

2.2 Аналіз обсягів та структури платежів за акредитивною формою розрахунків

Різкі негативні зміни у економічному середовищі дещо пригальмували розвиток акредитивної форми розрахунків не лише у банку “Фінанси та кредит”, але і в інших комерційних банках України. Та незважаючи на це, даний вид міжнародних розрахунків є одним з найперспективніших у міжнародній торгівлі. Це пов'язано з високим рівнем гарантій, який надає ця форма розрахунків для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності. З поступовою інтеграцією України у міжнародну торгівлю обсяги міжнародних контрактів поступово будуть зростати, що призведе до збільшення потреби підприємців в проведенні міжнародних розрахункових операцій. У такій ситуації акредитивна форма розрахунку може бути досить прибутковою статтею прибутку любого банку. Розуміючи це, банк “Фінанси та кредит” вкладав до нещодавнього часу великі фінансові ресурси у розвиток документарних операцій, встановлював контакти з великими західними банками.

Документарні акредитиви - найбільш розповсюджена форма розрахунків у міжнародній торгівлі. Якщо у банку “Фінанси та кредит” розрахунки по акредитивним операціям за 2004 рік склали 65% від загального обсягу документарних операцій, то за 2005, 2006, та шість місяців 2007 року відбулося різке зростання обсягу цих операцій. Статистичні дані за останні чотири роки та початок 2007 року свідчать про неухильне підвищення обсягу акредитивних операцій банку “Фінанси та кредит”. Так, якщо за 2007 було укладено 37 імпортних та 73 експортні угоди, у 2004 - 112 імпортних та 185 експортних, 2005 - 182 імпортні та 296 експортні, то за 2006 було укладено 175 імпортних угод та 203 експортних, а за січень-червень 2007 року - 62 імпортна та 59 експортні угоди. Більш наглядно вище перечисленні данні наведені в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 Кількість експортних та імпортних акредитивних угод за період з 2003 по 2007 роки

Назва показника	Рік
	2003	2004	2005	2006	2007*
Кількість імпортних акредитивних угод	37	112	182	175	62
Кількість експортних акредитивних угод	73	185	296	203	59
Загальна кількість акредитивних угод	110	297	478	378	121

Малюнок 2.3 Діаграма динаміки укладання акредитивних угод у банку «Фінанси та кредит» протягом 2003-2006 років

Як видно з малюнку 2.3, на протязі 2003-2006 років спостерігається чітка тенденція до збільшення обсягу акредитивних операцій банку “Фінанси та кредит”. Це пов'язано з збільшенням активності підприємств в сфері зовнішньоекономічної діяльності на протязі цих років. Кількість зовнішньоекономічних контрактів збільшується і збільшується потреба сторін в наявності чітких гарантій, які б дозволили бути впевненим в отриманні платежу. Саме такі гарантії може надавати акредитивна форма розрахунку. Тож абсолютно закономірно, що кількість акредитивів, які банк обслуговував на той період збільшується

На протязі 2006 року кількість акредитивних операцій, що обслуговував комерцыйний банк “Фінанси та кредит” дещо зменшилася. Це пов'язано з рядом негативних факторів, що вплинули на зовнішню торгівлю не лише України, але й інших країн. Основною причиною була Східно-Азіатська економічна криза. На жаль, за браком повних даних про операції банку у 2007 році неможливо конкретно стверджувати про збільшення обсягів здійсненних операцій у міжнародній торгівлі, які застосовували акредитивну форму платежу. Хоча з впевненістю можна заявити, що подальше погіршення економічної ситуації в нашій країні негативно вплинуло на розвиток міжнародної торгівлі в Україні взагалі та на застосування документарного акредитиву зокрема. Ситуацію погіршило, ще й падіння курсу національної валюти, яке сталося у зв'язку з економічною та фінансовою кризою в Росії у 2006. Однак слід зазначити, що незважаючи на зменшення кількості акредитивів, їх загальна кількість за 2006 рік в порівнянні з 2004 роком залишилася приблизно в 3 рази більша.

Проаналізуємо, як змінювалося процентне значення кількості імпортних чи експортних угод до загальної кількості угод . В таблиці 2.2. наведено процентний склад угод, які використовують акредитивну форму розрахунків, в розрізі експортно/імпортних операцій за період з 2003 по 2006 роки. Ця таблиця показує скільки процентів займають експортні (імпортні) угоди в загальній кількості угод за відповідний рік.

Для розрахунку значень цих показників використовується наступна формула:

де N процентне значення експортних (імпортних) акредитивних угод по відношенню до загальної кількості акредитивів .

Розглянувши данні таблиці 2.2. ми можемо аналізувати структурний склад загальної кількості акредитивних угод, які надавалися в період з 2003 по 2006 роки.

Таблиця 2.2 Процентне значення кількості імпортних та експортних угод по відношенню до загальної кількості акредитивних угод

Назва показника	Рік
	2003	2004	2005	2006
Кількість імпортних угод, (шт.)	37	112	182	175
Кількість експортних угод (шт.)	73	185	296	203
Загальна кількість угод (шт.)	110	297	478	378
Процентне значення кількості імпортних угод до загальної кількості угод, (%)	33,64	37,71	38,08	46,30
Процентне значення кількості експортних угод до загальної кількості угод, (%)	66,36	62,29	61,92	53,70
Сума процентних значень, (%)	100	100	100	100

З наведеної вище таблиці 2.2. ми бачимо, що процентне значення кількості імпортних угод з використання акредитива на протязі досліджуваного періоду збільшується. Так, якщо в 2003 році імпортні акредитивні угоди складали 33,64 % від загальної кількості акредитивних угод, то вже в 2004 році цей показник становив 37,71 % від загальної кількості. Тенденція збільшення імпортних угод збереглася і в 2005 році (процентне значення кількості імпортних угод до загальної кількості угод в 2005 році становить 38,08 %). Показники 2006 року лише підтверджують висновок, щодо збільшення кількості імпортних акредитивних угод по відношенню до загальної кількості акредитивних угод: показник становить 46,30 %. Зовсім інша ситуація складається з процентним значенням кількості експортних угод: на протязі 2003 - 2006 років. Кількість таких угод зменшуються по відношенню до загальної кількості договорів. Якщо в 2003 році процентне значення експортних угод становить 66,36%, то вже в 2004 році цей показник зменшується до 62,29 %. У 2005 році процентне значення кількості експортних акредитивів становить 61,92% . У 2006 році цей показник зменшується до значення 53,70% .

Зробимо аналіз динаміки зміни кількості акредитивних угод за період з 2003 по 2006 роки. Для цього розрахуємо абсолютні зміни кількості акредитивних угод за відповідний період, та відносний коефіцієнт приросту. Для розрахунку абсолютних величин приросту кількості угод використовуються наступні формули:

[1]

[2]

де -абсолютний приріст кількості акредитивних угод;

d0- кількість акредитивних угод в базисному періоду;

di- кількість акредитивних угод в “і-тому” періоду;

d_(i-1) - кількість акредитивних угод в періоді попередньому “і- тому”.

Формула [ 1 ] використовується для розрахунку абсолютного приросту кількості угод базисним методом. Цей метод дозволяє порівняти данні за період з першим значенням ряду даних. Формула [ 2 ] використовується для розрахунку абсолютного приросту кількості угод ланцюговим методом. Ланцюговий метод дозволяє побачити як змінюється значення даних за окремий період у порівнянні з попереднім значенням ряду даних. Розраховані абсолютного показники зміни кількості угод наведені в таблиці 2.3. Більш наглядного результати представлені на рисунках 2.4 та 2.5 в графіках абсолютного приросту кількості акредитивних угод.

Для розрахунку коефіцієнтів приросту кількості акредитивних угод використовуються формули:

[1]

[2]

де -коефіцієнт приросту кількості акредитивних угод;

d₀ - кількість акредитивних угод в базисному періоду;

di- кількість акредитивних угод в “і-тому” періоду;

d _(i-1) - кількість акредитивних угод в періоді попередньому “і-тому”.

Формула [ 1 ] використовується для розрахунку коефіцієнту відносного приросту кількості акредитивних угод базисним методом. Формула [ 2 ] використовується для розрахунку коефіцієнту приросту кількості акредитивних угод ланцюговим методом. Розраховані коефіцієнти приросту кількості акредитивних угод наведені в таблиці 2.4. Більш наглядно результати представлені на рисунках 2.6 та 2.7 в графіках відносного приросту кількості акредитивних угод.

Розглянемо більш детально таблицю 2.3, в якій наведені розраховані значення абсолютного приросту кількості акредитивних угод.

Розглянемо як змінювалась кількість імпортних акредитивни договорів на протязі досліджуваного періоду. Як ми бачимо абсолютний приріст кількості імпортних акредитивних угод за 2004 рік в порівнянні з 2003 становить 75 акредитивних договорів. У 2005 році цей показник становить вже 145 акредитивних договорів в порівнянні з 2003 роком або 70 акредитивних договорів в порівнянні з попереднім 2004 роком. Іншими словами швидкість з якою зростала кількість акредитивних операцій в 2005 році майже залишилася баз змін. Особливо чітко це видно на рисунках 2.3 та 2.4. Однак ця тенденція змінюється не в кращу сторону в 2006 році. Так абсолютний приріст імпортних акредитивних операцій в порівнянні з 2003 роком становить 138 договорів. Це значення трохи менше ніж значення показника у 2006 році. Це підтверджує абсолютний приріст імпортних акредитивів за 2006 рік, розрахований за допомогою ланцюгового методу розрахунку (показник дорівнює “-7”).

Розглянемо як змінювалася кількість експортних акредитивних угод на протязі досліджуваного періоду. Абсолютний приріст кількості експортних акредитивних угод за 2004 рік в порівнянні з 2003 становить 112 акредитивних договорів. Якщо порівнювати його із значенням абсолютного приросту імпортних акредитивних угод за той самий період, то він на порядок більший (112-75=37). Це свідчить про те, що швидкість з якою зростала кількість експортних акредитивних угод в 2004 році була більшою, ніж швидкість зростання імпортних акредитивних угод. Це підтверджує і показник абсолютного приросту кількості експортних акредитивних угод за 2005 рік, який становить 223 угоди (в порівнянні з 2003). Абсолютний приріст кількості експортних акредитивних угод за 2005 рік в порівнянні з 2004 роком становить 111 угод, що лише на 1 менше такого ж показника за 2004 рік (111-112= -1). Це свідчить про те, що

Таблиця 2.3 Абсолютний приріст кількості акредитивних угод КБ “Фінанси та кредит” за 2003 - 2006 рр.

Назва показника	Рік	Абсолютний приріст кількості акредитивних угод (базисний метод)	Абсолютний приріст кількості акредитивних угод (ланцюговий метод)
	2003	2004	2005	2006	2003	2004	2005	2006	2003	2004	2005	2006
Кількість імпортних акредитивних угод	37	112	182	175		75	145	138		75	70	-7
Кількість експортних акредитивних угод	73	185	296	203		112	223	130		112	111	-93
Загальна кількість акредитивних угод	110	297	478	378		187	368	268		187	181	-100

Таблиця 2.4 Зміна коефіцієнту приросту кількості акредитивних угод КБ “Фінанси та кредит” за 2003-2006 рр.

Назва показника		Рік			Коефіцієнт приросту кількості акредитивних угод (базисний метод)	Коефіцієнт приросту кількості акредитивних угод (ланцюговий метод)
	2003	2004	2005	2006	2003	2004	2005	2006	2003	2004	2005	2006
Кількість імпортних акредитивних угод	37	112	182	175		2,03	3,92	3,73		2,03	0,63	-0,04
Кількість експортних акредитивних угод	73	185	296	203		1,53	3,05	1,78		1,53	0,6	-0,31
Загальна кількість акредитивних угод	110	297	478	378		1,70	3,35	2,44		1,70	0,61	-0,21

Кількість угод на яку збільшилася кількість експортних акредитивних угод за 2005 рік, майже не зменшилася. Іншими словами швидкість з якою зростала кількість експортних акредитивних операцій в 2005 році майже залишилася баз змін. Особливо чітко це видно на рисунках 2.3 та 2.4. Однак ця тенденція змінюється не в кращу сторону в 2006 році. Так абсолютний приріст імпортних акредитивних операцій в порівнянні з 2003 роком становить 130 договорів. Це значення значно менше ніж значення показника у 2006 році. Це підтверджує абсолютний приріст експортних акредитивів за 2006 рік, розрахований за допомогою ланцюгового методу розрахунку (показник дорівнює “-93”).

Розглянемо як змінювалася загальна кількість акредитивних угод на протязі досліджуваного періоду. Абсолютний приріст загальної кількості акредитивних угод за 2004 рік в порівнянні з 2003 становить 187 акредитивних договорів. Абсолютний приріст загальної кількості акредитивних угод за 2005 рік в порівнянні з 2003 роком становить 368 угод; в порівнянні з попереднім 2004 роком 181 угода. Іншими словами швидкість з якою зростала кількість акредитивних операцій в 2005 році в порівнянні з 2004 майже залишилася баз змін. Однак ця тенденція змінюється не в кращу сторону в 2006 році. Це є прямим наслідком негативної зміни кількості експортних та імпортних акредитивних угод. Отже абсолютний приріст загальної кількості акредитивних угод за 2006 рік в порівнянні з 2003 становить 268 угод, що на 100 угод менше ніж приріст загальної кількості акредитивних угод в 2005 році. Таке падіння значення абсолютного приросту лише доказує негативний вплив Східно-Азіатської, та Російської кризи на кількість акредитивних угод здійснених в банку “Фінанси та кредит” на протязі 2006 року. Однак не дивлячись на всі ці негаразди слід таки відзначити, що хоча кількість акредитивних угод в банку “Фінанси та кредит” почала падати, це падіння не є обвальним або різким.

Розглянемо результати розрахунку коефіцієнту приросту кількості акредитивних угод, які наведені в таблиці 2.4. Коефіцієнт приросту кількості акредитивних угод в 2004 році становить: по кількості імпортних угод 2,03 рази; по кількості експортних угод 1,53 рази; по загальній кількості акредитивних угод 1,7 рази. Це лише лишній раз підтверджує виводи про значний ріст кількості акредитивних угод в 2004 році. Коефіцієнт приросту кількості акредитивних угод в 2005 році розраховані базисним методом дорівнюють: по кількості імпортних угод 3,92 рази; по кількості експортних угод 3,05 рази; по загальній кількості акредитивних угод 3,35 рази. Отже величина приросту акредитивних угод на протязі 2005 року має додатній характер. Але, якщо ми звернемо увагу на значення коефіцієнту приросту кількості акредитивних угод в 2005 році розраховані ланцюговим методом, ми побачимо наступну тенденцію: якщо значення коефіцієнту приросту кількості імпортних акредитивних угод за 2004 рік дорівнювало 2,03 рази то за 2005 рік воно дорівнює лише 0,63 рази. Це говорить про те, що темп приросту кількості імпортних акредитивних угод значно зменшився. Абсолютно аналогічна ситуація складається з коефіцієнтом приросту кількості експортних акредитивних угод за 2005 рік. Якщо в 2004 році значення складає 1,53 рази, то в 2005 році лише 0,6. Як підсумок вище зазначеної ситуації є значення коефіцієнту приросту загальної кількості акредитивних угод за 2005 рік (лише 0,61 рази). Більш наглядно вище описана ситуація зображена на рисунку 2.6. Як ми бачимо з графіку значення приросту кількості акредитивних угод за 2005 рік хоча і зменшилося в порівнянні з 2004 роком, але залишилася таки додатною в порівнянні із 1995 роком. А от в 2006 році ситуація погіршилася ще сильніше. Значення коефіцієнтів приросту кількості акредитивних угод розраховані ланцюговим методом приймають навіть від'ємні значення: коефіцієнт приросту кількості імпортних акредитивних угод становить -0,04 рази; коефіцієнт приросту кількості експортних акредитивних угод становить -0,31 рази; як результат коефіцієнт приросту загальної кількості акредитивних угод становить -0,21 рази. Це говорить про те, що кількість акредитивних угод які обслуговував банк в 2006 році в порівнянні з 2005 роком зменшилася. Однак зменшення не є сильно суттєвим, адже воно вимірюється лише в десятих долях разу. Іншими словами зменшення кількості акредитивних угод за 2006 рік в порівнянні з 2005 є адекватною реакцією суб'єктів підприємницької діяльності на процеси, що проходили в той період в економіці країни. І вданій ситуації керівництву банку “Фінанси та кредит” потрібно лише приділити більше уваги розвитку цієї сфери діяльності.

Проаналізуємо долю яку займає акредитивна форма розрахунку в загальній кількості документарних операцій. Рисунок 2.8 дає уяву про обсяг розрахунків по документарним операціям банку “Фінанси та кредит” за 2006 рік. Видно, що віддається перевага операціям по документарному акредитиву - 95%, 2% - документарне інкасо, а інші 3% - банківські гарантії.

Малюнок 2.8 Діаграма обсягу застосування різних видів документарних операцій у фінансуванні зовнішньої торгівлі банку “Фінанси та кредит” у 2006 році

Приймаючи до уваги економічну ситуацію в країні та її положення у світовій економіці, навіть не вдаючись до аналізу статистичних даних, можна прийти до висновку, що акредитиви по імпортним поставкам відкриваються виключно в безвідкличній формі. Враховуючи недосвідченість роботи наших підприємств на світовому ринку та можливу некоректність у поведінці їх контрагентів, банк “Фінанси та кредит” рекомендує використовувати у розрахунках за експорт також лише безвідкличні акредитиви. Як свідчить практика, за останні роки у банку “Фінанси та кредит” не було проведено розрахунків з використанням відкличного акредитиву.

Стосовно підтвердження акредитивів, відкритих у банку “Фінанси та кредит” зарубіжним банкам, то за 2004 рік вони склали 55,36 % (62 шт.), за 2005 - 35,16 % (64 шт.), за 2006 - 61,14% (107 шт.) від загальної кількості імпортних акредитивів. Ці данні більш наглядно представлені в таблиці 2.5 та рисунку 2.9. Дані показники свідчать про довіру до банку з боку зарубіжних партнерів.

Таблиця 2.5 Кількість підтверджених імпортних акредитивів, відкритих у банку “Фінанси та кредит” зарубіжними банками.

Назва показника	Рік
	2003	2004	2005	2006
Кількість імпортних акредитивних угод	37	112	182	175
Кількість експортних акредитивних угод	73	185	296	203
Загальна кількість акредитивних угод	110	297	478	378
Кількість підтверджених імпортних акредитивів	-	62	64	107
Процентне значення підтверджених імпортних акредитивів	-	55,36	35,16	61,14

При здійсненні операцій по акредитиву, банк “Фінанси та кредит” співробітничає з банками більше, ніж сорока країн. Серед них Німеччина, Австрія, Бельгія, Голландія, Угорщина, Росія, Білорусія, Монако та ін.

Необхідно зазначити, що валютою, в якій здійснюється фактична сплата за товар, як правило обирається вільноконвертована валюта, така як долари США, німецькі марки, англійські фунти стерлінгів, французькі франки. Найбільш популярними валютами платежу є долар США та німецька марка. Їх процентне відношення до інших валют, що використовуються при укладанні акредитивних угод з банком “Фінанси та кредит” складає 75% і 20% відповідно (див. рисунок 2.10).



Малюнок 2.10. Діаграма процентного значення кількості валют, що найбільш часто використовуються в акредитивних угодах

2.3 Дослідження тарифів банку “Фінанси та кредит” за акредитивною формою розрахунків та факторів, що впливають на обсяг акредитивних угод

Акредитивна форма розрахунків сама по собі відрізняється високою вартістю та складністю, що полягає, перш за все, в правильності та своєчасності оформлення документів. Так що створення додаткових обмежень в проведенні розрахунків по акредитивним та іншим документарним операціям не підвищить репутацію банку в країні і на зовнішньому ринку з точки зору відношення до нього як клієнтів, так і партнерів.

Нижче, в таблиці 2.6 відображені ставки за акредитивними операціями комерційних банків “Україна” та “Фінанси та кредит” станом на квітень 2007 року.

Аналізуючи дані, наведені в таблиці 2.6 можна зробити висновок, що ставки КБ “ Фінанси та кредит ” дещо вищі, ніж ставки АКБ “Україна”. Це пов'язано з тим, що наведені банки відносяться до різних категорій. Банк “Україна” один з найбільших в Україні банків, має велику кількість відділень в усіх регіонах України, тоді як банк “Фінанси та кредит” - значно менший банк. Крім того, знизити ставки по акредитивним операціям не дозволяє той факт, що обсяг розрахунків за допомогою документарного акредитиву дуже невеликий і для забезпечення рентабельності проведення даного виду розрахунків він повинен підтримувати ставки на досить високому рівні.

Крім того, низький рівень ставок у банку “Фінанси та кредит” пояснюється жорсткою конкуренцією на ринку банківських послуг. В даному випадку КБ “Фінанси та кредит” намагається виграти за рахунок саме цінової конкуренції. Узагальнюючи сказане вище, можна зробити висновок, що розміри ставок по акредитивних операціям комерційних банків залежать від їх конкурентної стратегії, довіри з боку іноземних та вітчизняних партнерів і клієнтів, спектру послуг та ряду інших факторів.

Таблиця 2.6 Ставки за акредитивними операціями банків “Україна” та “Фінанси та кредит” на 2007р.

Документарні операції	Ставки за проведення операцій
	АКБ “Україна”	КБ “Фінанси та кредит”
Експортні операції Попереднє авізування акредитиву Авізування акредитиву Підтвердження акредитиву Перевірка, прийняття та відправка документів по акредитивах Негоціація Акцепт тратт Переказування трансферабельного акредитиву Листування з іншими банками на прохання клієнта (без телекомунікаційних витрат) Повернення документів з розбіжностями на переоформлення Перевірка, прийняття та відправка документів по акредитивах, що мають надмірно докладні умови Комісія за розбіжність документів з умовами акредитиву Імпортні операції Відкриття акредитиву без телекомунікаційних витрат Внесення змін в умови акредитиву, відкритого банком (без телекомунікаційних витрат) Збільшення суми акредитиву (без телекомунікаційних витрат) Невиконання або ануляція акредитиву Листування з іншими банками на прохання апліканта (без телекомунікаційних витрат)	40 USD 0.15%(min 40 USD) 0.2% (min 40 USD) 0.2% (min 40 USD) 0.2% (min 40 USD) 0.2% (min 40 USD) 0.2% (min 40 USD) 40 USD 20 USD 0.3% (min 40 USD) 40 USD 0.3% (min 40 USD) 40 USD 0.3% (min 40 USD) 0.2% (min 40 USD) 40 USD	20 USD 0.15%(min 30 USD) 0.2% (min 60 USD) 0.15 % (min 30 USD) 0.15% (min 30 USD) 0.15% (min 30 USD) 0.3% (min 30 USD) 30 USD 20 USD - 30 USD 0.2% (min 60 USD) 30 USD 0.2% (min 30 USD) 30 USD 30 USD

Таким чином, з усього сказаного вище, можна зрозуміти, що акредитивна форма розрахунку у міжнародній торгівлі є досить складним та багатогранним інструментом здійснення розрахунків за надані товари та послуги. Але, незважаючи на це, даний інструмент є досить дієвим і відтак досить широко вживаним, особливо це характерно для практики міжнародної торгівлі між країнами з розвиненою економікою.

Однак, приймаючи до уваги складне становище економіки України взагалі і її банківського сектору зокрема, низьку культуру оплати та ряд інших факторів, обсяги міжнародної торгівлі за допомогою акредитивної форми розрахунку незначні, хоча проаналізувавши тенденцію до зростання обсягів застосування даної форми розрахунків на прикладі банку “Україна” за 2002 - 2007 роки видно, що обсяг операцій збільшується швидкими темпами. На жаль цей показник є високим у відносному, а не абсолютному вираженні.

Порівнюючи ставки за акредитивними операціями банків України, можна помітити, що на ринку даної банківської послуги існує конкуренція і банк “Фінанси та кредит” намагається виграти саме за рахунок цінової конкуренції.

Зробимо аналіз обсягів діяльності банку з акредитивним операціями. Розраховані дані наведені в таблиці 2.7 “Аналіз обсягів діяльності КБ “Фінанси та кредит” по акредитивним операціями.”

Таблиця 2.7 Аналіз обсягів діяльності КБ “Фінанси та кредит” по акредитивним операціями

Назва показника	Рік
	2003	2004	2005	2006
Кількість імпортних акредитивних угод	37	112	182	175
Кількість експортних акредитивних угод	73	185	296	203
Загальна кількість акредитивних угод	110	297	478	378
Обсяг діяльності по акредитивних операціях	9005141,2	21275701,92	31082246,36	28160256,94
Середня величина однієї акредитивної угоди	81864,92	71635,36	65025,62	74498,03
Абсолютне відхилення обсягів діяльності банку з акредитивними договорами	-	12270560,72	9806544,44	-2921989,42
Абсолютне відхилення середньої величини однієї акредитивної угоди	-	-10229,56	-6609,74	9472,41

Як видно з наведених даних обсяг діяльності банку по акредитивним операціям майже постійно збільшувався. Максимального значення по цьому показнику банк досягнув в 2005 році: 31082246,36 грн.. На жаль обсяги трохи зменшилися в 1998 році. В таблиці 2.7 розрахована середня величина однієї акредитивної угоди. Більш наглядно середня величина акредитивної угоди зображена на рисунку 2.11. Як ми бачимо середнє величина однієї акредитивної угоди в 2003 році становить 81864,92 грн. В 2004 році цей показник зменшився до значення 71635,36 грн.. В 2005 році тенденція до зменшення зберігається і показник становить 65025 грн.. Таке зменшення значення показника може бути пов'язане з значним ростом кількості акредитивних угод в цей період. Іншими словами збільшилася кількість акредитивних операцій на порівняно невеликі суми. 2006 році середня величина однієї акредитивної угоди збільшилася до 74498,03. Це в значній мірі пов'язано із зменшенням загальної кількості акредитивних операцій в цей період. Зробимо більш детальний аналіз факторів, що впливали на зміни обсягів діяльності банку по акредитивним операціям.

Рисунок 2.11 Середня величина однієї акредитивної угоди в період з 2003 по 2005 роки

Для оцінки факторів, що визначають обсяги діяльності за акредитивними операціями я використовую метод ланцюгових підстановок. За допомогою даних методів розраховано вплив факторів: середньої величини однієї акредитивної операції, кількості акредитивних угод.

Метод ланцюгових підстановок дозволяє виявити вплив окремих факторів на зміну величини результативного показника шляхом поступової заміни базисної величини кожного факторного показника в обсязі результативного показника на фактичну в звітному періоді. Так - як розрахунок коефіцієнтів проводяться за допомогою кратних моделей, тобто

V=Kn*Cn,

V - обсяг діяльності банку по акредитивних операціях;

Kn - кількість акредитивних операцій за певний період;

Сn - середня величина однієї акредитивної операції за відповідний період то для виявлення впливу того чи іншого показника використовується формула

Vс=К₀*С₁ - К₀*С_{0 ;}

Vк = К₁*С₁ - К₀*С_{1 ;}

Vс зміна обсягів діяльності банку по акредитивним операціям за рахунок середньої величини однієї акредитивної операції;

Vк зміна обсягів діяльності банку по акредитивним операціям за рахунок кількості акредитивних операцій_.

Дані розрахунки наведені в таблиці 2.8 “Аналіз впливу факторів на обсяг акредитивних угод за допомогою методу ланцюгових підстановок ”.

Як бачимо з таблиці 2.8 на обсяги діяльності банку по акредитивним операціям впливали:

По-перше, кількість акредитивних угод. Так за рахунок зміни кількості угод обсяг діяльності банку по акредитивним операціям змінився:

в 2004 році збільшилися на 13395812,32 грн. При цьому за рахунок: імпортних акредитивних угод на 5372652,00 грн.; експортних акредитивних угод на 8023162,32 грн.;

в 2005 році збільшилися на 11769637,22 грн.. При цьому за рахунок: імпортних акредитивних угод на 4551793,40,00 грн; експортних акредитивних угод на 7217843,82 грн.;

в 2006 році зменшилася на 7449803,42 грн.. При цьому за рахунок:

імпортних акредитивних угод на 521486,23грн.; експортних акредитивних угод на 6928317,18грн.;

По-друге, середня величина однієї акредитивної угоди. Так за рахунок зміни середньої величини однієї акредитивної угоди обсяг діяльності банку по акредитивним операціям змінився:

у 2004 році зменшився на 1125251,6 грн. При цьому за рахунок: імпортних акредитивних угод на 378493,72 грн.; експортних акредитивних угод на 746757,88 грн.;

в 2005 році зменшився на 1963092,78 грн.. При цьому за рахунок: імпортних акредитивних угод на 740290,88 грн; експортних акредитивних угод на 1222801,9 грн.;

в 2006 році збільшилася на 4527814,00 грн.. При цьому за рахунок: імпортних акредитивних угод на 1723979,39 грн.; експортних акредитивних угод на 2803834,61 грн.;

Таблиця 2.8 Аналіз впливу факторів на обсяг акредитивних угод за допомогою методу ланцюгових підстановок

Назва показника	Рік	Абсолютне відхилення
	2003	2004	2005	2006	2004 від 2003	2005 від 2004	2006 від 2005
Кількість імпортних акредитивних угод	37	112	182	175	75	70	-7
Кількість експортних акредитивних угод	73	185	296	203	112	111	-93
Загальна кількість акредитивних угод	110	297	478	378	187	181	-100
Обсяг діяльності по акредитивним операціям	9005141,2	21275701,92	31082246,36	28160256,94	12270560,72	9806544,44	-2921989,42
Середня величина однієї акредитивної угоди	81864,92	71635,36	65025,62	74498,03423	-10229,56	-6609,74	9472,414233
Зміна обсягів діяльності за рахунок:
- середнього величини однієї акредитивної угоди	-	-1125251,6	-1963092,78	4527814,003
- по імпортним угодам	-	-378493,72	-740290,88	1723979,39
- по експортним угодам	-	-746757,88	-1222801,9	2803834,61
- кількості акредитивних угод	-	13395812,32	11769637,22	-7449803,42
- по імпортним угодам	-	5372652,00	4551793,40	-521486,23
- по експортним угодам	-	8023160,32	7217843,82	-6928317,18
Загальна зміна обсягу діяльності		12270560,72	9806544,44	-2921989,42

Приймаючи до уваги посилення діяльності іноземних банків на українському ринку та, відповідно, зростання конкуренції, при якій перевага буде віддаватися банкам (українським чи зарубіжним), котрі якісно надають найбільший спектр банківських послуг, банку “Фінанси та кредит” необхідно приділяти особливу увагу комплексному обслуговуванню клієнтів - учасників зовнішньоекономічної діяльності. А це неможливо без надання послуг по документарним операціям на рівні обласних та районних установ банку, тобто на місцях обслуговування клієнтів. Операційні етапи, що збільшують час обслуговування, не створюють сприятливих умов для клієнта, що веде банк до можливої втрати клієнта.

Акредитивна форма розрахунків сама по собі відрізняється високою вартістю та складністю, що полягає, перш за все, в правильності та своєчасності оформлення документів. Так що створення додаткових обмежень в проведенні розрахунків по акредитивним та іншим документарним операціям не підвищить репутацію банку в країні і на зовнішньому ринку з точки зору відношення до нього як клієнтів, так і партнерів.

Процес активного впровадження вітчизняних підприємств у сферу міжнародної торгівлі проходило досить складно. Це було наслідком декількох чинників:

по-перше, як відомо, рівень кооперації підприємств, що знаходяться на територіях різних республік спілки, в умовах радянської економіки, був достатньо високим;

по-друге, розвиток процесів роздержавлення економіки і зняття жорстких обмежень на здійснення зовнішньоекономічної діяльності, а також несприятливий фінансовий стан вітчизняних підприємств складали несприятливі умови для потенційних партнерів;