Зміст

• Вступ
• Розділ 1. Теоретичні основи міжнародного ринку туристичних послуг
• 1.1 Регулювання міжнародних ринків туристичних послуг: досвід та механізми
• 1.2 Сутність виставок та їх значення в просуванні турпродукту
• 1.3 Роль туристичних виставок та салонів у туристичній діяльності
• Розділ 2. Туристична Україна на міжнародних виставках
• 2.1 Перспективи розвитку туризму в Україні та вплив соціальних, демографічних та інших факторів на туристичний ринок
• 2.2 Участь України на міжнародних виставках
• Висновок
• Використана література
• Вступ
• Актуальність теми. У сучасних умовах функціонування світового ринку характеризується інтенсивним розвитком усіх його складових. Одним із найважливіших, динамічно зростаючих, напрямів, що входять до його структури, є сфера послуг. Її значення у світовому масштабі постійно зростає. Це пов'язано з підвищенням впливу останньої на розвиток міжнародних зв'язків, пожвавленням економічного стану країн та окремих регіонів, можливістю поповнення валютних надходжень країн світу.
• Суттєвою складовою системи послуг виступає міжнародний ринок туризму. Враховуючи наявні ресурси, наша країна має значні перспективи для розвитку туристичного бізнесу. Тому розгляд української туристичної галузі з погляду конкурентоспроможності, дослідження особливостей формування та функціонування, аналіз пріоритетних тенденцій її розвитку є актуальним.
• Мета роботи. Мета роботи полягає в узагальненні теоретичних, методологічних і методичних аспектів формування конкурентоспроможного ринку туристичних послуг Україні на міжнародному ринку з урахуванням сучасних тенденцій розвитку світової галузі туризму, розробці та обґрунтуванні ефективних моделей розвитку пріоритетних видів в'їзного туристичного бізнесу та виробленні на цій основі практичних рекомендацій щодо оптимізації ринку міжнародних туристичних послуг в Україні.
• Реалізація поставленої мети зумовила потребу розв'язання таких завдань:
• дослідити сучасний стан і перспективи розвитку світового ринку туристичних послуг та місця на ньому України;
• визначити особливості конкурентної боротьби в цій сфері та переваги, які в цьому аспекті має наша країна;
• оцінити роль виставок в національної туристичної індустрії;
• Об'єктом дослідження є процес, структура та динаміка туризму, визначення та обґрунтування ролі України на міжнародних виставках .
• Предметом дослідження виступають теоретичні, методологічні та практичні аспекти формування конкурентоспроможності України на міжнародних виставках .
• Курсова робота складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг складає 33 сторінок друкованого тексту. Список використаних джерел містить 26 найменувань літератури.

Розділ 1. Теоретичні основи міжнародного ринку туристичних послуг

1.1 Регулювання міжнародних ринків туристичних послуг: досвід та механізми

Загальна стратегія управління міжнародним туризмом в контексті імперативів сталого розвитку спрямована на визначення напрямів його державного та міжнародного регулювання, інституціоналізму в даній галузі. Головна регулятивна роль у розвитку міжнародного туризму належить національним інституціональним структурам, що розробляють відповідні стратегії та тактику участі країн та їх підприємств на міжнародних ринках туристичних послуг. Проте істотні відмінності у рівнях соціально-економічного розвитку країн зумовлюють специфіку розвитку міжнародного туризму в них. Відповідно і національні органи з управління та регулювання міжнародною туристичною діяльністю суттєво різняться за обсягом прав та повноважень. Як наслідок, неоднорідність національних інституціональних структур та строкатість їх організаційних форм значно ускладнюють гармонійність реалізації спільної наднаціональної регулятивної політики в галузі міжнародного туризму.

У зв'язку із розширенням масштабів туристичної діяльності та переходом до впровадження організованих форм масового туризму виникла необхідність узгодження національних туристичних інтересів і розробки загальносвітових стратегій розвитку міжнародного туризму. Міжнародне регулювання туристичної галузі в інституціональному відношенні являє собою багаторівневу та багатоаспектну систему взаємодіючих міжнародних організацій, ядром якої виступає Всесвітня Туристична Організація (ЮНВТО). При загальному спрямуванні їх діяльності на забезпечення функціонування міжнародного туризму у відповідності до завдань сталого розвитку реалізуються конкретні програми та проекти стандартизації якості туристичних послуг, лібералізації міжнародних туристичних ринків, а також всебічної підтримки розвитку міжнародного туризму у менш розвинених країнах. В цілому сучасна міжнародна регулятивна політика ЮНВТО відповідає імперативам сталого розвитку.[5]

Пріоритетними напрямами подальшої регулятивної діяльності міжнародних організацій у контексті імперативів сталого розвитку є допомога країнам, що розвиваються, у становленні міжнародного туризму, забезпечення широкого доступу населення до міжнародного туризму, соціально-демографічний моніторинг зайнятості у міжнародному туризмі, екологізація міжнародного туризму, розробка відповідних галузевих екологічних стандартів.

Системи органів державного управління міжнародною туристичною діяльністю істотно різняться між країнами залежно від ролі туристичної галузі в економіці держави, потенціалу національного туристичного ринку, місця країни на міжнародних ринках туристичних послуг, масштабів нового будівництва об'єктів туристичної інфраструктури, залучення інвестицій у розвиток міжнародного туризму і умовно можуть бути об'єднані у три типи моделей - децентралізовану, централізовану та змішану (рис.1.1).

Для країн, що характеризуються ЮНВТО як „нові” туристичні ринки, у тому числі й України, найефективнішою вбачається змішана модель державного управління міжнародною туристичною діяльністю, яка передбачає, що управління здійснюється через окремий підрозділ у межах багатогалузевого міністерства. Такий підрозділ виконує дві групи функцій:

1. Розробляє та реалізує загальні засади державного регулювання міжнародного туризму.

2. Здійснює рекламно-інформаційну та маркетингову діяльність.

Для змішаної моделі характерним є передання частини управлінських повноважень місцевим туристичним адміністраціям.



Рис. 1.1 - Моделі державного управління міжнародною туристичною діяльністю

Узагальнення зарубіжного досвіду управління міжнародною туристичною діяльністю дозволяє визначити основні напрямки регулятивного впливу органів державного управління на підтримку розвитку міжнародного туризму у відповідності до засад сталого поступу суспільства, серед яких:

- законодавче забезпечення (розробка та впровадження нормативно-правових актів, які створюють сприятливі правові умови для розвитку міжнародного туризму та захисту туристів),

- фінансова підтримка (створення системи різноманітних податкових пільг, субсидій, дотацій),

- інфраструктурна підтримка (стимулювання зацікавленості у збереженні та відновленні історико-культурної спадщини, рекреаційних територій, розбудові транспортної, готельної, комунікаційної, інженерної інфраструктури),

- кадрова підтримка (створення умов для заохочення використання та просування по службі місцевої робочої сили на туристичних підприємствах),

- адміністративна підтримка (сприяння спрощенню режиму перетину туристами кордону, подолання візової дискримінації),

- інформаційна підтримка (організація туристичних салонів, виставок, ярмарків, презентація національних туристичних продуктів на зарубіжних туристичних заходах, відкриття туристичних представництв за кордоном),

- забезпечення безпечного розвитку туризму.[11; 95-103]

В Україні у процесі перманентних трансформацій поступово впроваджується змішана (європейська) модель управління міжнародною туристичною діяльністю, що передбачає реалізацію управління галуззю через Державну службу туризму та курортів у складі Міністерства культури і туризму України. Проблемним моментом управлінської системи туристичної галузі України є нерозвиненість відповідних структур на місцях, тому існує потреба децентралізації управління міжнародною туристичною діяльністю, створення місцевих туристичних адміністрацій та передання їм частини повноважень, зокрема, щодо сертифікації, ліцензування підприємств туристичної галузі.

Враховуючи досвід провідних туристичних країн світу, можна зробити висновок, що для України на даному етапі розвитку необхідно вдосконалювати нормативно-правову базу регулювання міжнародної туристичної діяльності в напрямку створення дієвих механізмів державної фінансової, інфраструктурної, кадрової, адміністративної та інформаційної підтримки, забезпечення безпечного розвитку міжнародного туризму в усіх відношеннях - економічному, соціокультурному, екологічному. Необхідно впровадити чіткі механізми державного фінансування туристичної галузі на регулярній основі, створити ефективну систему державного гарантування інвестицій у розбудову туристичної інфраструктури, страхування комерційних ризиків у міжнародному туризмі, заохочення довготермінових капіталовкладень.

1.2 Сутність виставок та їх значення в просуванні турпродукту

Одним з основних способів стимулювання збуту й просування турпродукту є особиста участь у виставках і ярмарках, які дають можливість привернути увагу не тільки до турпродукту, але й до фірми в цілому. Маркетинговий відділ здійснює збір інформації про всі виставок і work-shops (професійні зустрічі) і відбирає найцікавіші виставки й зустрічі, щоб прийняти в них участь.

Участь у туристичних виставках є досить специфічною стороною туристичного бізнесу й одним з важливих засобів просування на ринок турпродукту. У міжнародному туристичному бізнесі за міжнародними виставками закріпилася назва Тrade Shows - професійні огляди. Виставка дає можливість привернути увагу професіоналів і споживачів як до національного туристського продукту в цілому, так і до окремої туристичної фірми з її комерційними пропозиціями. Серед міжнародних виставок по туризму найбільшою популярністю користуються WTM у Лондоні, ITB у Берліні й FITUR у Мадриді. За останні роки придбала популярність і MITT (Міжнародна виставка по туризму й подорожам) у Москві.

Спостереження показують, що українські підприємці турбизнесу ще не мають достатньо досвіду в проведенні цього важливого заходу. Нерідко участь у міжнародній виставці не приносить очікуваних результатів, і керівники турфирм роблять передчасні висновки про невисоку ефективність і навіть збитковість даного заходу.

Найбільш важливим моментом є постановка мети участі у виставці. Турфірма повинна для себе сформулювати, яка мета її участі в міжнародній виставці. Якщо мова йде про великого туроператора, що має стабільні партнерські відносини й бажає розширити сферу діяльності, то для такої компанії участь у великих міжнародних виставках буде доцільною. Для невеликих же турфірм, початківців свою діяльність у сфері міжнародного виїзного туризму й прагнучих до встановлення первісних контактів, має сенс відвідати професійні зустрічі й туристичні салони, де, як правило, міжнародні туроператори, що спеціалізуються на українському туристському ринку, пропонують свої тури або окремі послуги.

Участь у туристичних виставках, як правило, переслідує дві мети: 1) розширити ділові партнерські зв'язки й агентську мережу й 2) залучити до своєї продукції кінцевих споживачів. У цьому зв'язку вибудовуються дві стратегічні лінії - одна націлена на підштовхування потенційних агентів до співробітництва («push»), інша - на споживачів («pull»). Для професійних відвідувачів і фахівців передбачається, як правило, перший день роботи виставки. Під час роботи виставки великі турфірми влаштовують для своїх агентів ознайомлювальні семінари, представляють свій продукт на майбутній сезон, розповідають про нововведення, знайомлять зі своїми постачальниками. На семінарах висвітлюються повні пакети туристських програм туроператора, також часто влаштовуються лотереї, нагороджуються кращі агентства й проводяться інші ознайомлювальні й стимулюючі акції: фуршети, прийоми, демонстрації, нагородження переможців за результатами роботи в минулий туристський сезон.

Експозиція на міжнародних туристичних виставках почасти допомагає компенсувати такий недолік турпродукту, як невідчутність. Постачальники послуг намагаються передати смак, колір і залах місць, що представляються ними, готовлять до виставки сувеніри й живі експонати, що демонструють унікальні народні звичаї або промисли, проводять безкоштовні дегустації пива й вина і т.д.

Якщо турфірма вирішила приймати участь у виставці й оформити свій стенд, то їй необхідно заповнити бланк заявки учасника й направити його організаторові виставки. Склад учасників визначається, як правило, за півроку до початку; всім учасникам рекомендується заявити про закуповувану площу стенда й необхідне устаткування, а також оплатити свою участь за 3-4 місяця до початку роботи на виставці. [9; 45]

Участь у виставці вимагає великої підготовчої роботи - це й попередні переговори із приводу участі, і реєстрація, і доставка експонатів і рекламних матеріалів, і монтаж стенда, одержання каталогів і т.д.

Українські державні структури поки не допомагають нашим підприємцям в організації участі в міжнародних туристських форумах. Цю нішу заповнили фірми-консолідатори, що організують поїздки на міжнародні виставки. Вони беруть на себе всі турботи по організаційно-підготовчій роботі й оформленню стенда. Український турбизнес уже нагромадив певний досвід щодо цього, і українські стенди присутні на найбільших туристських виставках у Мадриді, Берліні, Дубаєві, Лондоні, Йоганнесбурзі, Орландо й Парижі.

У процесі підготовки до участі у виставці всім заявникам розсилаються каталоги учасників. Це дає можливість ознайомитися зі списком і залучити до себе зацікавлених осіб, розіславши заздалегідь запрошення відвідати свій стенд і, можливо, сповістивши гостей про дату й час проведення прес-конференції, виступу або презентації.

Процес підготовки дозволяє спланувати заздалегідь роботу на виставці й скласти свій власний графік відвідування стендів своїх партнерів.

Зрозуміло, до виставки готується рекламний матеріал , що демонструє продукцію турфірми. У процесі підготовки до виставки необхідно також подбати про достатню кількість візитних карток іноземною мовою.

Для роботи на стенді туристична фірма відбирає своїх найбільш привабливих і комунікабельних співробітників, що добре знають продукт фірми, що володіють іноземною мовою й навичками спілкування з відвідувачами. Стенд фірми на виставці - це вітрина, по якій судять про роботу фірми і її конкурентоспроможність. По тому, як працює стенд, можна скласти думку про роботу всієї компанії.

Робота на стенді вимагає зібраності, не можна упускати потрібну інформацію, адреси потенційних клієнтів. Досвідчені учасники, як правило, ведуть журнал відвідувачів, у якому фіксується візитна картка й стосовна до неї інформація в стислому виді. Якщо відвідувач звернувся із проханням або питанням, для відповіді на який потрібен час, то це обов'язково відзначається в журналі, а після виставки робиться необхідне поштове розсилання.

1.3 Роль туристичних виставок та салонів у туристичній діяльності

Сучасний стан організації виставок і ярмарків наочно свідчить про їхню трансформацію із засобу презентації товарів для безпосереднього продажу на засіб глобальної комунікації. Торгово-промислові виставки -- це короткочасний захід, який проводиться періодично і, як правило, у тому самому місці. У Рамках виставок підприємства-експоненти за допомогою зразків (експонатів) створюють наочну картину пропонування товарів та послуг в одній або кількох галузях і намагаються інформувати кінцевих споживачів (або й проміжних покупців) про свою фірму Та й' товари з метою продажу цих товарів. Сучасні виставки та ярмарки -- це середовище для обміну інформацією (сфера комунікації) і укладання торгових угод (сфера ринку). Виставки та ярмарки поступово стали дзеркалом технічного розвитку, біржею інформації, індикатором цін, економічно-політичним форумом прогнозування кон'юнктурних зміна також особливим соціальним явищем з економічним, політичним і культурним змістом. На відміну від інших інструментів маркетингу, торгові виставки та ярмарки користуються перевагами безпосередньої комунікації й живого контакту з товарами й послугами. Виставковий туризм на сьогоднішній день має великі перспективи розвитку не лише всередині країни, але і за її межами. В найближчі 2-3 роки виставки будуть мати масовий характер, оскільки виставкові заходи дають очікуваний результат. Практичне значення виставкової діяльності полягає в тому, щл багато туристичних фірм виставляють свою продукцію і послуги туристичного ринку, для розвитку всіх напрямків і видів туризму і залучення закордонних ділових партнерів, а також пропаганди ділового туризму як стабільного, високоприбуткового і високопрофесійного бізнесу. Участь у туристичних виставках, як правило, переслідує дві мети: 1) розширити ділові партнерські зв'язки й агентську мережу ; 2) залучити до своєї продукції кінцевих споживачів. Участь у виставках займає важливе місце в маркетингу фірми. Основною рисою є можливість представити покупцям товар (чи послугу) в справжньому вигляді, а також у дії. Особисті контакти між представниками компанії і потенційними покупцями дозволяють сформувати майбутні ділові відносини. Вміла виставкова діяльність відіграє не меншу, а іноді і вагомішу роль, ніж публікація реклами в пресі та на телебачення. Робота виставки буде ефективною лише втому випадку, коли вона ведеться строго за планом та цілеспрямовано.

Один з основних етапів - просування товару. На міжнародному рівні необхідна не просто реклама, а передусім участь на міжнародних ярмарках і виставках, які дають можливість привернути увагу не до одного конкретного продукту, а до фірми загалом. Розрізнюють наступні види виставок:

- туристичні виставки загального призначення для професіоналів і публіки

- спеціалізовані виставки, организуємі по певних критеріях, наприклад, зимових видів спорту, що стосуються.

- багатоцільові ярмаркові експозиції.

Основними туристичними центрами, організуючими відомі у всьому світі ярмарки і виставки, є Брюссель, Мілан, Люксембург, Париж, Лондон.

Крім сегментації ринку і вибору маркетингової стратегії, необхідно враховувати, що туристичні послуги мають свій життєвий цикл, що складається з декількох фаз:

- розробки - період дослідження ринку, аналізу інформації, розрахунку вартості послуг на даний момент пошуку партнерів, налагодження зв'язків.

- “запуску" - період поширення рекламних оголошень, завоювання потенційних клієнтів, для якого характерні непостійний об'єм збуту і коливання ціни.

- зрілість - період, коли продукт стає відомим, з'являються постійні клієнти, число бажаючих скористатися послугами росте, збільшується об'єм продажу.

- занепаду - період, коли попит на даний вигляд послуг падає при появі

Підсумовуючи, можна сказати, що значення торгових виставок та ярмарків визначається тим, що вони створюють передумови для так званих випадкових зустрічей, забезпечують безпосередність спілкування, економлять дорогоцінний час покупців, продавців та виробничників, пропонують товари в їхньому натуральному вигляді, дають покупцю можливість порівняти однорідну продукцію за комерційними умовами її продажу, якістю, ціною тощо, сприяють налагодженню обміну інформацією, зокрема щодо нових досягнень у галузі науки та техніки.

З метою розвитку туристичної галузі України, представлення потенціалу нашої країни та сприяння утвердженню позитивного іміджу на міждержавному рівні управління культури і туризму.

Виставкові заходи міжнародного масштабу 2009 року.

№ з/п	Назва виставкового заходу	Термін проведення	Місце проведення	Підстава
1	Міжнародна туристична ярмарка « Крым. Курорты. Туризм - 2009»	Березень 4 -7	м.Ялта, Україна	Програма розвитку курортно-рекреаційного комплексу та туризму в Україні до 2010 року.
2	Міжнародна туристична біржа «ІТВ-2009»	Березень 11-15	м.Берлін, Німеччина	Програма розвитку курортно-рекреаційного комплексу та туризму в Україні до 2010 року.
3	XVІ Московська міжнародна туристична виставка Mitt-2009 «Мандрівки та туризм»	Березень 18-20	м. Москва, Росія	Проект програми розвитку виставкової діяльності в Україні на 2009-20012 роки.
4	XV Міжнародна виставка Uitt-2009 «Україна. Мандрівки та туризм»	Березень 25-27	м.Київ, Україна	Проект програми розвитку виставкової діяльності в Україні на 2009-20012 роки.
5	Міжнародна туристична виставка «Відпочинок 2009»	Квітень 1-4	м.Мінськ, Білорусь	Проект програми розвитку виставкової діяльності в Україні на 2009-20012 роки.
6	Виставка інвестицій у нерухомість «Real Vienna 2009»	Травень 5-7	м. Відна, Австрія	Проект програми розвитку виставкової діяльності в Україні на 2009-20012 роки.
7	VII Всеукраїнський виставка-ярмарок сільського туризму «Українське село запрошує»	Травень	м.Київ, Україна	Проект програми розвитку виставкової діяльності в Україні на 2009-20012 роки.
8	Міжнародний туристичний салон "Познань - 2009"	Жовтень 21-24	м. Познань,(Польща)	Проект програми розвитку виставкової діяльності в Україні на 2009-20012 роки.
9	16 Міжнародний турсалон «Україна 2009»	Жовтень 21-23	м.Київ, Україна	Проект програми розвитку виставкової діяльності в Україні на 2009-20012 роки.

24 жовтня 2009 р. делегація України за запрошенням мерії м. Познань (Польща) взяла участь у 20-й Міжнародній туристичній виставці «Тур Салон 2009». Україна вже втретє була представлена на цьому заході, що проходить в рамках щорічного Міжнародного Познанського ярмарку.

Стенд України викликав великий інтерес як з боку відвідувачів, так і з боку інших учасників виставки. Український стенд відвідали та надали високу оцінку загальній презентації нашої країни голова Державної служби туризму і курортів України Анатолій Пахля, заступник Міністра культури і туризму України Юрій Зубко, а також представники профільних Міністерств Республіки Польща.

В процесі роботи на виставці була започаткована низка контактів з туристичними агенціями, компаніями та іншими представниками туристичної сфери, які проявили велику зацікавленість у співпраці з Україною в галузі розвитку туризму та готельного господарства.

28-30 вересня 2009 року в Російському домі відбулася III Міжнародна туристична виставка “RUSSIAN TRAVEL FORUM 2009 ОСЕНЬ”. TRAVEL FORUM - це виключно професійний виставковий форум, який поєднує в собі виставку з насиченою діловою програмою, яка організована на майданчиках та в численних конференц-залах Російського дому. Участь у заходах брали представники туристичної індустрії України.

Виставка ініційована та організована провідними туристичними операторами Росії. Це не лише була іміджева подія, але й ефективний інструмент, спрямований на об'єднання зусиль професіоналів турбізнесу з метою створення дієвого механізму для вирішення складних бізнес задач в туристичній галузі і формування цивілізованого туристичного ринку. Як зазначають постійні учасники та гості форуму, RTF - ефективний інструмент послідовного впровадження прогресивних ідей та розробок на ринку туристичних послуг. За розмаїттям програм позиціонування та форматів спілкування RTF не має собі рівних. RTF розвивається та знаходиться у постійному пошуку, він відіграє роль провідника в професійному та освітньому полі турбізнесу. Справжня цінність профільної виставки-форуму - її виключно професійна цільова аудиторія, яка грамотно мотивована та зосереджена на якісній підготовці до туристичного сезону 2010. Так для 6000 відвідувачів весняного форуму участь у більш ніж 400 семінарах, презентаціях, конференціях та тренінгах від провідних українських та зарубіжних учасників форуму стала надійною платформою для підвищення рівня кваліфікації і покращення якості послуг. Експоненти і відвідувачі UTF 2009 ОCІНЬ отримали можливість мобілізувати та оптимізувати людські і фінансові ресурси, комплексно оцінили ринок туристичних послуг та швидко знайшли нових партнерів для ефективної реалізації програми власного розвитку.

Розділ 2. Туристична Україна на міжнародних виставках

2.1 Перспективи розвитку туризму в Україні та вплив соціальних, демографічних та інших факторів на туристичний ринок

Розвиток туризму в Україні суттєво впливає на такі сектори економіки, як транспорт, торгівля, зв'язок, будівництво, сільське господарство, виробництво товарів народного споживання, і є одним із найбільш перспективних напрямків структурної перебудови економіки.

За підрахунками Всесвітньої Туристичної Організації, у 2008 році за кількістю прибутне іноземних туристів Україна займала 22 місце у світі (5,8 млн. осіб, що становить близько 1 % від світових туристичних прибуттів). За прогнозними розрахунками щодо розвитку в'їзного туризму в Україні до 2005 року, його чисельність зросте до 9,3 млн. осіб; прогноз на 2010 рік-12,1 млн. осіб; прогноз на 2020 рік - 15,0 млн. осіб. [10 c. 189-190]

Як і для багатьох європейських країн, де найбільш потужними є туристичні потоки між сусідніми державами, так і для України, на перспективу, сукупна частка туристичного обміну з Росією, Білоруссю та Молдовою коливатиметься в межах 60 % в загальних обсягах турпотоків.

Окрім цього, сусідні країни забезпечуватимуть і потужні потоки одноденних відвідувачів, зокрема транзитних, чисельність яких щорічно збільшуватиметься.

Аналізуючи перспективи розвитку туристичної індустрії в Україні на наступні десять років, перш за все, необхідно підкреслити, що сучасний туризм - це та сфера економіки і життєдіяльності суспільства в цілому, яка в тій чи іншій мірі інтегрує практично всі галузі. Саме це і визначає одне з перших місць, яке займає туризм у світовій економіці. Саме цей фактор повинен стати головним у формуванні нового державного підходу до туризму як тієї галузі, пріоритетний розвиток якої може позитивно вплинути на економічний і соціальний стан країни в цілому, стимулювати ряд важливих галузей економіки, сприяти зміцненню нового позитивного іміджу України на світовій арені. [16; 76-77]

Стратегічною метою розвитку туристичної індустрії в Україні можна визначити створення конкурентоспроможного на світовому ринку туристичного продукту, здатного максимально задовольнити туристичні потреби населення країни, забезпечити на цій основі комплексний розвиток територій та їх соціально-економічних інтересів при збереженні екологічної рівноваги та історико-культурного довкілля. Програма дій, зорієнтована на досягнення цієї мети, має бути синхронізованою із загальними темпами становлення ринкових механізмів і співвідносною з політикою структурних реформ в економіці. Вона повинна також враховувати накопичений досвід розвитку туризму у світі, що створює сприятливі умови доопрацювання та розроблення відповідної нормативно-правової бази туризму.

Нарощування темпів та підвищення ефективності роботи підприємств сфери туризму, становлення туристичної галузі як однієї з провідних галузей вітчизняної економіки стримується невирішеністю низки питань, розв'язання яких потребує державного регулювання та підтримки виконавчих органів влади.

На думку одного з провідних спеціалістів туризму Роберта А. Браймера, "у теперішній час найбільш гальмівним фактором у розвитку туризму на суспільному рівні є відсутність уваги та підтримки з боку політиків та громадської влади. Коли на туризм не зважають, його доходи не визначені, відсутнє ретельне планування та, як наслідок, відсутній і розвиток. Як тільки буде глибока зацікавленість на законодавчому рівні, поєднання зусиль для піднесення статусу індустрії туризму на більш високий рівень не тільки у вигляді декларацій, а й конкретних заходів щодо встановлення та підтримки економічних зв'язків, почне ефективно діяти маркетинг у сфері туризму, відтоді можна розраховувати на видимі результати".

Одне із ключових питань, яке необхідно вирішити в найближчий час, - питання оптимізації взаємодії туризму і культури як на рівні центральних органів влади, так і на місцях. Культурна спадщина, музеї, театри в більшості країн світу є винятково важливим фактором залучення туристів, генерації міжнародних і локальних туристичних потоків. І в результаті цього, свого клієнта отримують транспорт і громадське харчування, готелі, місцева промисловість та ін.

Координація стратегічного розвитку культурної сфери і туризму на місцях повинна привести до більш тісної співпраці місцевої влади і реального бізнесу у вирішенні конкретних завдань по збереженню культурної спадщини, впровадження в практику діяльності музеїв, національних заповідників передової менеджерської практики, орієнтації для роботи в ринкових вимірах і координації діяльності з суб'єктами туристичної індустрії.

Перспективний розвиток туризму в Україні суттєво вплине на зайнятість населення. Якщо в 2008 році кількість працівників у туристичній галузі складатиме 169 тис. чол., а зайнятість в туризмі з урахуванням інших галузей (транспорт, торгівля, зв'язок та ін.) та тимчасової зайнятості протягом активного туристичного сезону -2,79 млн. осіб, то вже в 2010 році ці показники складатимуть, відповідно 220 тис. осіб і 3,63 млн. осіб. [10, с. 109-110]

Подальший розвиток демократії, політична стабільність, визначення пріоритетних напрямків економічного розвитку, майбутній вступ України до НАТО та ЄС - все це забезпечить створення високоприбуткової туристичної галузі, яка задовольнить потреби внутрішнього та міжнародного туризму, з урахуванням природнокліматичного, рекреаційного, соціально-економічного та історико-культурного потенціалу країни, її національних особливостей.

Важливими факторами, що впливатимуть у подальшому на розвиток ринку туризму, є демографічні зміни, матеріальний та соціальний стан населення, рівень освіти, тривалість відпустки, професійна зайнятість та багато інших чинників.

Демографічна структура населення України та аналіз вікових груп, які найбільше подорожують, ще раз підтверджують, що в Україні найбільш активна частина населення від ЗО до 40 років, на відміну від економічно розвинених країн, де люди старшої вікової групи (55-60 років) відіграють все більш важливу роль у міжнародному туризмі. Тільки в 2001 році у світі зареєстровано майже 120 млн. прибуттів, здійснених людьми старшого віку. Основними постачальниками цієї категорії туристів є США, Канада, Японія та країни Європейського Союзу. Населення цих країн, незважаючи на швидкі темпи старіння, залишається фізично активним і, що не менш важливо, краще забезпеченим [10].

Поступове збільшення кількості працюючих, забезпечення більш високого доходу на кожного члена сім'ї, підвищення тривалості оплачуваної відпустки та гнучкість робочого часу поступово розширять такі сегменти туристичного ринку, як поїздки з метою відпочинку і в період відпусток, відвідування тематичних парків і культурних заходів, здійснення ділових поїздок, короткочасних подорожей і маршрутів вихідного дня тощо.

Зростання рівня освіти збільшує потяг людини до знань, зацікавленість іншою культурою викликає бажання подорожувати і отримувати нові враження.

Одним із найважливіших чинників, що впливає на розвиток як внутрішнього, так і міжнародного туризму, є добробут населення. Існує чіткий зв'язок між тенденцією розвитку туризму, загальним економічним розвитком і особистими доходами громадян. Туристичний ринок дуже відчутний до змін в економіці. За стабільних цін зростання особистого споживання на 2,5 % збільшує витрати на туризм на 4 %, а зростання особистого споживання на 5 % - на 10%.

Щорічне збільшення доходів громадян України приведе до більш інтенсивної туристичної діяльності і, зокрема, до збільшення кількості споживачів з високими доходами. В майбутньому населення України буде характеризуватися як таке, що має підвищену якість життя. Відпочинок, подорожі, мистецтво, культура стануть основними елементами, які заповнять вільний час людини.

2.2 Участь України на міжнародних виставках

Сьогодні Україна швидко проникає у сферу міжнародного туризму і прагне заволодіти якомога більшою часткою доходів у туристичному бізнесі. Приклад розвинутих країн демонструє можливість отримання значних доходів від участі у міжнародних туристичних відносинах. Проте участь в них України потребує глибокої наукової оцінки, передусім, розгляду доцільності такої участі та її можливості.

Міжнародний туризм, як соціально-економічне явище, визначається світовими економічними організаціями як найбільш важлива та динамічна частина світової економіки, Участь у міжнародних виставках є надзвичайно важливим завданням будь-якої країни. Проте, особливу увагу тут приділяють участі як ринку туристичних послуг, тобто прагнуть розвивати в'їзний туризм. Це вид діяльності, який передбачає створення інфраструктурних елементів (готелі, ресторани, автошляхи тощо), заснованих на них туристичних послуг (розміщення туристів, харчування, транспортне обслуговування тощо), та у підсумку туристичних продуктів (комплексів туристичних послуг). Бажання країн розвивати саме в'їзний туризм обґрунтовується тим, що така форма туристичних відносин:

- є важливою частиною експорту держави, що збільшує сальдо торговельного балансу;

- генерує десяту частину світового валового продукту;

- дозволяє створити розвинуту інфраструктуру та залучати додаткові закордонні інвестиції для її побудови та підтримання;

- забезпечує створення додаткових робочих місць, відновлення та розвиток культурних та історичних національних надбань;

- є тією галуззю „виробництва", яка не споживає матеріальні ресурси безповоротно (окрім паливних), а дозволяє використовувати одні й ті ж природні ресурси (рекреаційні, еко-ресурси тощо) багаторазово, при цьому забезпечуючи їх розвиток та відновлення; х

- дозволяє ознайомити велику кількість людей різних націй з культурними, історичними та рекреаційними особливостями держави, створити певну думку про неї у світі та ін. [12]

Проте участь у міжнародному туризмі, як правило, передбачає не лише прийом туристів (розвиток країни як ринку прийому туристів), але й відправлення туристів-резидентів держави у інші зарубіжні рекреаційні зони. Як правило, в міжнародному туризмі не існує чистих країн-рецепторів (тих, які приймають) та країн-донорів (тих, які відправляють). При цьому країни мають різне співвідношення між відправленими туристами за кордон (обсягами грошових трансферт) та прийнятими на ринку, власних туристичних послуг (обсягами доходів від туризму).

Безумовно, за попередніми міркуваннями основним завданням, що стоїть перед Україною щодо участі у міжнародних туристичних виставках, є отримання якомога більшої частки світових туристичних прибуттів. Для того, щоб говорити про такий тип глобальних економічних відносин, необхідно оцінити, наскільки доцільно і можливо їх розвивати в нашій державі.

Щодо доцільності участі України у міжнародних туристичних відносинах як країни, яка приймає туристів, то її присутність не викликає сумнівів лише заради попередньо сформульованих благ, які створюють таці відносини. Крім того, стратегічна доцільність розвитку в'їзної форми туризму виявляється у темпах, з якими країни-учасники збільшують свої доходи від стрімкого розвитку як галузі загалом, так і свого ступеня інтеграції в неї.

Оцінку внутрішніх можливостей участі України у міжнародних туристичних відносинах необхідно розглядати через призму природних та людських факторів. Щодо природних факторів, то згідно з переліком культурної спадщини ЮНЕСКО в Україні зосереджена значна кількість всесвітньо визнаних культурних та історичних об'єктів (комплекс «Софія Київська», Києво-Печерська Лавра, м. Львів та ін.). Не викликає сумнівів багатий природний та культурний потенціал України, який оцінено не лише міжнародними організаціями, але визнано і охороняється постановами та указами органів державної влади .

Внутрішні можливості суб'єктивного характеру (людський фактор) залежать, передусім, від політики уряду щодо цього питання, оскільки бурхливий розвиток туристичного підприємництва не викликає сумніву.

Внаслідок проведеного дослідження виявлено, що процес участі України у міжнародному в'їзному туризмі залежить лише від внутрішніх суб'єктивних (людських) факторів, а саме від державного регулювання. Сюди можна віднести такі заходи та рішення:

- спрощення візових та митних формальностей для осіб, що прямують в Україну тільки з туристичними намірами;

- створення передумов для розвитку інфраструктури туристичного сектора (аеропорти, дороги, готельні та розважальні комплекси тощо), де важко обійтися без зарубіжних інвестицій. Таким чином, виникає питання інвестиційного клімату в державі та податкового законодавства;

- належне ліцензування, сертифікація та стандартизація учасників економічних відносин ринку туристичних послуг;

- розробка державних програм підтримки розвитку туризму, що передбачатимуть агітаційну та рекламну роботу у мас-медіа, на міжнародних туристичних форумах та виставках, у мережі Інтернет щодо створення позитивного іміджу регіону та якісного інформаційного середовища. Приклади таких програм демонструють сьогодні країни південної та центральної Європи і показники їх доходів від туризму підтверджують ефективність таких програм.

Туристичне підприємництво постійно зростає в нашій державі, проте більшість його суб'єктів пропонують зарубіжні туристичні продукти та сприяють виїзному туризму, а це спричиняє відплив коштів за кордон. Лише злагоджена та послідовна державна політика спроможна створити передумови для забезпечення Україні чільного місце у міжнародних туристичних відносинах.

Перспективою подальших досліджень є поглиблене вивчення та обґрунтування можливостей щодо вдосконалення механізмів державного регулювання у сфері інвестиційного, інфраструктурного і законодавчого розвитку міжнародних туристичних відносин в Україні.

12 по 15 лютого в Мілані, Італія, відбулася ювілейна 25-та міжнародна туристична виставка BIT 2009, одна з найбільших туристичних виставок в Європі.

Цього року площа експозиції була значно розширена у порівнянні з попередніми роками. У виставці на площі 56 000 кв. м розмістилося понад 5000 експозитерів, серед яких 1 600 іноземних компаній та організацій із 120 країн.

Територія виставки BIT була розділена на окремі цільові сегменти: зелений туризм, робота та освіта в туризмі, бізнес-туризм, спа, гольф, активний туризм, технологічні інновації, а також кулінарний та винний туризм. Окремі павільйони були присвячені регіонам та туристичним компаніям Італії і представництвам інших країн.

Україна на BIT 2009 була представлена національним об'єднаним стендом, консолідатором якого виступила Національна Туристична Організація. Нашу країну представляли такі туроператори як “Гамалія”, “Міст-тур”, “Нью-Лоджік”, “Олімп-Тревел”, компанія “Міжнародні Авіалінії України” та гірськолижний курорт Буковель. Цікавинкою стенду став дитячий танцювальний колектив “Полуничка”, виступи якого неодмінно привертали увагу відвідувачів та учасників виставки.

З 25 по 27листопада 2009 в Міжнародному виставковому центрі (Україна, Київ, Броварський пр-т, 15) відбулася XV Ювілейна міжнародна виставка «UITT 2009: Україна - подорожі та туризм». Організатори виставки - компанії «Прем'єр Експо» (Україна) та ITE Group Plc. (Великобританія).

Міжнародна виставка «UITT 2009: Україна - подорожі та туризм» проводиться в Україні з 1994 року, і у 2009 році відзначає своє п'ятнадцятиріччя. За час свого існування експозиція виставки розширилася в кілька разів, і сьогодні проект по праву вважається провідною професійною туристичною виставкою міжнародного масштабу.

Виставка «UITT» - це традиційне щорічне місце зустрічі туристичних операторів, авіакомпаній, тур агентств, національних і регіональних туристичних комітетів, страхових компаній, готельних і курортних комплексів. Виставка розкриває весь спектр туристичних послуг, починаючи з організації туристичних поїздок у різні кінці світу, і закінчуючи послугами авіаперевезень, продажем залізничних квитків, розміщенням та бронюванням готелів, організацією конференцій, семінарів, інсентів-турів.

Ювілейна виставка «UITT 2009: Україна - подорожі та туризм», площа експозиції якої 12 500 кв. м., окрім традиційних напрямків (Західна й Східна Європа, Азія, Північна й Південна Америка) презентуватиме вперше національні стенди екзотичних для України країн - Бразилію, Ліван, Марокко та Еквадор.

У виставці брали участь 550 компаній з 49 країн світу, включаючи національні стенди Австрії, Болгарії, Греції, Грузії, Домініканської Республіки, Єгипту, Ізраїлю, Індонезії, Йорданії, Іспанії, Італії, Кіпру, Кореї, Куби, Лівану, Малайзії, Словаччини, Словенії, Таїланду, Тунісу, Туреччини, Франції, Хорватії, Чеської Республіки.

Вдвічі збільшили площу своїх експозицій НТО Болгарії та Італії (ENIT).

В рамках виставки пройшли різноманітні відкриті семінари найбільших туроператорів.

Напрямком - партнером виставки 2009 року виступає місто Дубай (ОАЕ).

У рамках виставки «UITT 2009: Україна - подорожі та туризм» широка ділова програма. 27листопада пройшла IV Міжнародна конференція MICE Ukraine 2009: «Діловий туризм - Україна». Конференція надала можливість проаналізувати накопичений досвід у сфері організації ділових заходів, зрозуміти специфіку індустрії, ознайомитися з сучасними тенденціями й перспективами розвитку галузі, а також знайти свою цільову аудиторію, познайомитися з важливими професійними організаторами ділових зустрічей, конференцій і семінарів, налагодити важливі взаємовигідні партнерські відносини.

Український туристичний ринок займає друге місце з привабливості у Східній Європі. Щорічно понад 17 мільйонів українських туристів подорожують за кордоном, і за ними все надійніше закріплюється репутація таких, що багато витрачають. Українські туристи, які вже бачили принади сусідніх країн, незважаючи на світову економічну кризу, прагнуть подорожувати далі й відкривати для себе світ. Оператори туристичного ринку України сьогодні готові працювати в нових умовах - про це переконливо свідчить і кількість експонентів «UITT 2009», і якість ділових заходів, які будуть проходити в рамках ювілейної виставки. Головне завдання тур агентств на найближчі кілька років - навчитися пропонувати своїм споживачам туристичний продукт, у якому вартість буде відповідати якості послуг. Тому експоненти «UITT 2009» керуються принципом - запропонувати туристові те, що йому необхідно.

Крім дорогих турів в екзотичні країни учасники Ювілейної виставки «UITT 2009: Україна - подорожі та туризм» презентуватимуть відвідувачам не менш цікаві туристичні маршрути рідною Україною, тим самим нарощуючи популяризацію внутрішнього туризму. Так, у виставці 2009 року візьмуть участь понад 100 вітчизняних туристичних операторів, портфоліо яких включає короткі й тривалі подорожі до Карпат, Криму, відпочинок на узбережжі озер та рік, відвідування відомих історичних та культурних пам'ятників.

Кількість іноземних туристів, що відвідали Україну, виросла у порівнянні з 2007 роком на 300 тисяч осіб, досягнувши 1,7 мільйони на рік. Зі зростанням курсу долару та євро іноземцям стало вигідніше приїжджати до нас, тому що послуги для них стали дешевші (вартість туру в національній валюті для європейців приблизно на 57% подешевшала). На це також вплинув безвізовий режим з Європейським Союзом, США, Канадою та Японією.

На виставці 2009 року вперше була презентована спеціальна експозиція «Медичний туризм в Україні й за кордоном», де відвідувачі отримали вичерпну інформацію про лікувальні курорти України й світу від провідних операторів: YEDITEPE UNIVERSITY HOSPITAL, ANADOLU MEDICAL CENTER (AMC), ШВЕЙЦАРСКИЙ ДОМ, HUMANOMED Management Gmb, ЕЛІША, медичний центр, IMER Ltd, KURFOTEL BAD PIRAWARTA Gmb & Coka, PHS Premium Health solutions Austria-BTU Business Travel Unlimited Reisebroges.m.b.H, ВІДЕНЬСКА ПРИВАТНА ЛІКАРНЯ, TERME KRKA, АССУТА, медичні центри та ін.

Висновок

Отже, проаналізувавши усе вищевикладене, можна зробити наступні висновки та узагальнення: Туристична діяльність - діяльність з надання різноманітних туристичних послуг відповідно до вимог Закону про туризм та інших актів законодавства України. Виставка - це публічна демонстрація досягнень у певній галузі економіки, науки, культури. Здебільшого торговельно-промислові виставки організуються з метою реклами товарів. У деяких країнах, наприклад в Україні, функціонують постійно діючі виставки - це виставки досягнень народного господарства. Виставкова діяльність в Україні - невід'ємна складова частина розвитку ринкових процесів, стимулює закріплення позитивних структурних змін в економіці, сприяє науково-технічному та технологічному оновленню вітчизняного виробництва. Одним із завдань державної значущості є визначення концептуальних положень, основних напрямів та механізму забезпечення подальшого розвитку виставкової діяльності. Важливу роль у збутовій політиці туристичних фірм грає участь у спеціалізованих виставках і ярмарках. Світовий досвід свідчить: виставки - один з найважливіших секторів економіки, потужний інструмент промислової політики, ключовий засіб маркетингу й просування продукції на ринок і вплив на споживачів, забезпечують формування іміджу компанії. Виставки посідають друге місце по значимості серед інструментів маркетингу. Виставкова галузь в сфері туризму України динамічно розвивається і знаходиться у сфері особливої уваги. Створення нових виставкових центрів, міжнародне визнання провідних українських туристичних компаній, з одного боку, відкривають нові обрії розвитку, з іншого боку - вимагають належного кадрового забезпечення цієї галузі. Великі туроператори і турфірми України повинні постійно приймати участь у регіональних, національних та міжнародних туристичних виставках та салонах. Це дає можливість не тільки розповсюдити потенційним клієнтам рекламні матеріали, але і заключити договори із туристичними операторами та агентами. Як правило, туристичні виставки та салони проходять два рази на рік - перед початком зимового чи літнього сезонів.

Участь у туристичних виставках є досить специфічною стороною туристичного бізнесу й одним з важливих засобів просування на ринок турпродукту. У міжнародному туристичному бізнесі за міжнародними виставками закріпилася назва Тrade Shows - професійні огляди. Виставка дає можливість привернути увагу професіоналів і споживачів як до національного туристського продукту в цілому, так і до окремої туристичної фірми з її комерційними пропозиціями. Серед міжнародних виставок по туризму найбільшою популярністю користуються WTM у Лондоні, ITB у Берліні й FITUR у Мадриді. За останні роки придбала популярність і MITT (Міжнародна виставка по туризму й подорожам) у Москві.

Спостереження показують, що українські підприємці турбизнесу ще не мають достатньо досвіду в проведенні цього важливого заходу. Нерідко участь у міжнародній виставці не приносить очікуваних результатів, і керівники турфирм роблять передчасні висновки про невисоку ефективність і навіть збитковість даного заходу.

Найбільш важливим моментом є постановка мети участі у виставці. Турфірма повинна для себе сформулювати, яка мета її участі в міжнародній виставці. Якщо мова йде про великого туроператора, що має стабільні партнерські відносини й бажає розширити сферу діяльності, то для такої компанії участь у великих міжнародних виставках буде доцільною. Для невеликих же турфірм, початківців свою діяльність у сфері міжнародного виїзного туризму й прагнучих до встановлення первісних контактів, має сенс відвідати професійні зустрічі й туристичні салони, де, як правило, міжнародні туроператори, що спеціалізуються на українському туристському ринку, пропонують свої тури або окремі послуги.

Участь у туристичних виставках, як правило, переслідує дві мети: 1) розширити ділові партнерські зв'язки й агентську мережу й 2) залучити до своєї продукції кінцевих споживачів. У цьому зв'язку вибудовуються дві стратегічні лінії - одна націлена на підштовхування потенційних агентів до співробітництва («push»), інша - на споживачів («pull»). Для професійних відвідувачів і фахівців передбачається, як правило, перший день роботи виставки. Під час роботи виставки великі турфірми влаштовують для своїх агентів ознайомлювальні семінари, представляють свій продукт на майбутній сезон, розповідають про нововведення, знайомлять зі своїми постачальниками. На семінарах висвітлюються повні пакети туристських програм туроператора, також часто влаштовуються лотереї, нагороджуються кращі агентства й проводяться інші ознайомлювальні й стимулюючі акції: фуршети, прийоми, демонстрації, нагородження переможців за результатами роботи в минулий туристський сезон. Український туристичний ринок займає друге місце з привабливості у Східній Європі. Щорічно понад 17 мільйонів українських туристів подорожують за кордоном, і за ними все надійніше закріплюється репутація таких, що багато витрачають. Українські туристи, які вже бачили принади сусідніх країн, незважаючи на світову економічну кризу, прагнуть подорожувати далі й відкривати для себе світ. Оператори туристичного ринку України сьогодні готові працювати в нових. Головне завдання тур агентств на найближчі кілька років - навчитися пропонувати своїм споживачам туристичний продукт, у якому вартість буде відповідати якості послуг. Крім дорогих турів в екзотичні країни учасники виставок презентують відвідувачам не менш цікаві туристичні маршрути рідною Україною, тим самим нарощуючи популярізацію внутрішнього туризму. Так, у виставках 2009 року брали участь понад 100 вітчизняних туристичних операторів, портфоліо яких включає короткі й тривалі подорожі до Карпат, Криму, відпочинок на узбережжі озер та рік, відвідування відомих історичних та культурних пам'ятників.

Кількість іноземних туристів, що відвідали Україну, виросла у порівнянні з 2007 роком на 300 тисяч осіб, досягнувши 1,7 мільйони на рік. Зі зростанням курсу долару та євро іноземцям стало вигідніше приїжджати до нас, тому що послуги для них стали дешевші.

Використана література

1. Аналітична довідка про роботу туроператорів та турагентів (за формою № 1-ТУР) [Електронний ресурс] - Режим доступу до ресурсу: http://www.tourism. gov.ua/publ.aspx?id=1471.