Співробітництво України і Польщі в галузі гірничої науки

Співробітництво України і Польщі в галузі гірничої науки

Стаття висвітлює актуальні аспекти україно-польського наукового співробітництва у гірництві. Підкреслено, що Польща і Україна мають на сьогодні найбільш розвинені гірничі промисловості серед країн Європи. Висвітлені окремі програми, результати і перспективи двостороннього співробітництва, яке у зв'язку із стратегічним партнерством наших країн і євроатлантичними орієнтаціями набуває нового якісного рівня.

На жаль, шляхи реформування гірничої галузі в наших країнах мали суттєві відмінності. Польща від початку йшла шляхом ринкових перетворень: вугілля не відвантажували споживачам без повної оплати (країна з ринковою економікою починається з ринку енергоносіїв), особливо нерентабельні шахти були ліквідовані в стислі терміни (кожний робітник при звільненні отримав біля 12 тис. доларів компенсаційних виплат), реконструкція підприємств базувалась на застосуванні сучасної техніки та прогресивних технологій переважно західних зразків, частково продукованих місцевими заводами (шахти мали можливості самостійного вибору технічної політики, оскільки вкладали свої гроші), всі гірничі підприємства були зобов'язані долучати науковців до кожного технічного проекту (останні мали нормативно окреслений процент витрат, який обов'язково йшов на науковий супровід робіт, причому його проводили переважно професори університетів). Доцільність використання коштів (зокрема вугільної галузі) контролювали всесвітньо відомі аудиторські фірми, банківські кола, профспілки, громадськість (преса, партійні й парламентські функціонери), а також відповідні міністерства.

Реформуванню гірничої галузі був присвячений Перший польсько-український гірничий форум ("Способи вирішення суспільних та екологічних проблем в процесі реструктуризації вугільної промисловості", Щирк, 18-22 лютого 2002 р. [4]), який був зорганізований при участі Краківської гірничо-металургійної академії (КГМА, голова оргкомітету проф. Є. Кіцкі), Інституту мінеральних ресурсів та енергії ПАН (доц. Я. Ярош, маг. П. Салуга), Донбаського державного технічного університету (проф. Г.Г. Литвинський, доц. Г.І. Гайко). В роботі форуму взяли участь 29 спеціалістів з України і 19 з Польщі. Початок було покладено.

Другий Українсько-Польський форум відбувся в Криму в рамках заходів року Польщі в Україні ("Гірничодобувна промисловість України і Польщі: актуальні проблеми і перспективи", Ялта, 13-19 вересня 2004 р. [5]), а його організатором виступив Національний гірничий університет (акад. Г.Г. Півняк, проф. О.М. Шашенко, проф. В.І. Бондаренко та ін.). В роботі форуму взяли участь понад 100 осіб. Високий науковий рівень доповідей був поєднаний з чудовою культурною програмою в "супроводі" дивовижної природи Криму.

Завдяки інформаційній діяльності польських колег форум дістав широкий позитивний "розголос" в гірничому середовищі в Центральній Європі. У 2005р. до нього приєдналися Німеччина (Гірнича академія у Фрайбурзі) та Чехія (Технічний університет в Остраві). Проведення Форуму, який отримав назву MIOCEN ("Гірництво крізь віки"), заплановано на кінець вересня 2005 р. в Падєбрадах (Чехія). До організаційного комітету з боку України увійшли проф. Г.І. Гайко (ДонДТУ) та доц. Р.О. Дичковський (НГУ). Інформація на сайті www.teberia.pl/miocen

За останні роки між рядом вищих шкіл і наукових установ України та Польщі налагоджено наукове співробітництво, обмін освітньою інформацією і викладачами, стажування студентів та аспірантів, спільна праця над підручниками, статтями та монографіями.

Так, спеціалісти Національного гірничого університету України (м. Дніпропетровськ, Україна) та Гірничо-металургійної академії ім. Ст. Сташиця (м. Краків, Польща) щорічно беруть участь в роботі ряду міжнародних конференцій (зокрема International Mining Forum, Szkolа Eksploataciji Podziemnej, Форумі гірників в Дніпропетровську), в посвятах молоді в гірничу професію (т.з. "барбурках" на честь небесної заступниці гірників - св. Варвари), виступають з лекціями, готують спільні навчальні посібники (зокрема, книга професорів О.М. Шашенка, О.О. Сдвижкової та проф. Т. Майхерчика "Введение в геомеханику", що одночасно вийшла в Україні і в Польщі).

Інститут фізико-органічної хімії та вуглехімії НАН України співпрацює з рядом наукових інституцій Польщі. Тісна співпраця вже багато років пов'язує ІНФОВ НАНУ, Донецький національний університет і Познанський університет ім. А. Міцкевича. Українці виконують в Познані свої магістерські роботи, провідні українські науковці д.х.н. В. Рибаченко та Й. Опейда разом з д-ром Гжегошом Шредером підготували і видали за декілька останніх років українсько-польським творчим колективом ряд монографій, понад 30 спільних наукових статей.

Постійні міцні наукові зв'язки з колегами з Польщі підтримують ряд інших донецьких інститутів - Донецький національний технічний університет, Донецький фізико-технічний інститут ім. А.А. Галкіна, Науково-дослідний інститут гірничо-рятувальної і пожежної справи "Респіратор".

Давні тісні наукові контакти пов'язують науковців Донбаського державного технічного університету (ДонДТУ) з колегами з Сілезької політехніки (Глівіце), Головного інституту гірництва (Катовіце), Краківською гіничо-металургійною академією, а останнім часом, з приходом українського інвестора на Хуту Ченстохова, - з металургами місцевого університету. Основні напрямки наукової співпраці - розробка ефективних конструкцій кріплення гірничих виробок, моніторинг стану гірського масиву в оточенні виробок, дослідження пам'ятників гірничої справи (давні гірничі споруди, машини, історичні шахти й рудники). Польські колеги (Я. Хмура, Т. Мікось) брали участь в дослідженні давнього мідного рудника Картамиш у Луганській області, яке ДонДТУ веде спільно з Інститутом археології НАНУ. Віднайдені в гірничих виробках артефакти свідчать, що розвинуте гірництво в Донбасі налічує не менше трьох з половиною тисячоліть (і це вже викладають в польських вузах).

Результати досліджень увійшли в більш ніж 10 спільних статей (зокрема [6]) й виступів на конференціях. Обмін науковими делегаціями, стажування докторантів, підготовка до навчання студентів ДонДТУ в КГМА, вихід спільної книги "Дивовижний світ давнього гірництва" (українсько-польський авторський колектив: Г.І. Гайко, Т. Мікось, Я. Хмура, Ю.М. Бровендер, Р.І. Кінаш [7]) - такі конкретні результати співробітництва. Приємно відзначити, що за визначні наукові досягнення й суттєвий внесок в розвиток плідних взаємин між нашими вузами ректор КГМА проф. А. Тайдусь, а також професори Т. Майхерчик та Є. Кіцкі отримали почесне звання "Доктор HONORIS CAUSA ДонДТУ".

Співпраця гірників наших країн дає плідні результати у ряді спільних видавничих проектів, зокрема, в проекті "Гірничий енциклопедичний словник", т. ІІІ, 2004 р. взяли участь відомі польські науковці-гірники Єжи Кіцкі (Краківська гірничо-металургійна академія) та Юзеф Дубінський (Головний інститут гірництва Польщі). Сьогодні у підготовчих процесах до перекладу знаменитої енциклопедичної праці з гірництва і металургії Ґ. Аґріколи "De Re Metalica" в 12-ти книгах (1556 р.) на українську мову вітчизняним фахівцям конкретну допомогу надає Варшавський університет, Каса Мяновського та Музей Карконоський (Єлена Гура).

Серед останніх ініціатив - розташування української довідкової та технічної гірничої інформації на гірничому сайті www.teberia.pl, зокрема, Української гірничої енциклопедії.

Перспективи українсько-польського співробітництва в гірничій галузі обумовлюються кількома факторами. З польського боку - це вдала реформа галузі, яку треба вивчати й запозичувати, а також великий досвід в швидкому практичному застосуванні новітніх гірничих технологій. З українського - суттєвий теоретичний доробок в багатьох напрямках гірничої науки, а головне - унікальний досвід розробки вугільних покладів в найскладніших умовах. Сьогодні в таких гірничо-геологічних умовах не працює жодна вугільна галузь, але вже через 20-30 років в таких умовах (тонкі поклади, вибухонебезпечне середовище, великий гірський тиск) буде працювати весь світ. Тому виступи українських вчених (піонерів найскладніших умов) завжди викликають непідробний інтерес за кордоном.

Найбільш актуальною галуззю співробітництва на сьогодні є, в першу чергу, вугільна промисловість. Україна може з успіхом використати досвід Польщі в реструктуризації вугільної галузі. Новий імпульс українсько-польській наукової співпраці дають процеси демократизації України в цілому, загальне пожвавлення і навіть вихід на новий якісний рівень нашого міждержавного стратегічного співробітництва після президентських виборів в Україні 2004 року.

Література

1. Білецький В.С., Суярко В.Г. Корисні копалини України // Донецький вісник НТШ. - т. 9., 2005. - с.1-34.

2. Білецький В.С. Корисні копалини і гірнича промисловість Польщі // Донецький вісник НТШ. - т. 9., 2005. - с. 71-85.

3. Гірничий енциклопедичний словник. том ІІІ. - Донецьк: Східний видавничий дім. - 2004. - 752 с.

4. Polish-Ukrainian Forum \\ Proceedings of the School of undeground mining 2002. - Cracow: Nauka-Technika. - 2002. - 368 s.

5. Гірничодобувна промисловість України і Польщі: Актуальні проблеми і перспективи: Матеріали Українсько-польського форуму гірників-2004.-Дніпропетровськ: НГУ, 2004.- 642 с.

6. Гайко Г.И., Майхерчик Т. Опыт крепления горных выработок на угольных шахтах Польши // УгольУкраины.- 2002.- №1.- С.51-53.

7. Дивовижний світ давнього гірництва: Наук.-поп. нарис/ Під заг. ред. Г.І. Гайка. - Алчевськ: ДонДТУ, 2005. - 130 с.