Умови виходу українських підприємств на європейські фондові біржі

Умови виходу українських підприємств на європейські фондові біржі

Ольга Кірієнко, кандидат економічних наук, доцент кафедри банківської та біржової справи Донецького державного університету управління

Валерія Кліментовська, Донецький державний університет управління

У статті проаналізована ситуація, яка склалася на вітчизняному фондовому ринку, визначені можливі шляхи виходу українських компаній на європейські фондові майданчики, які мають супроводжуватися структурними управлінськими і культурними змінами бізнесу. Серед причин, що стримують процес IPO в Україні найголовнішими автори вважають високі і нестабільні ціни на акції, а також недосконалість цієї галузі вітчизняного законодавства.

Сучасний світовий ринок капіталів виступає інструментом масштабного перерозподілу грошових потоків і подальшого відокремлення сфер обігу й відтворення. Його глобалізація, зміна інституційної і функціональної структури визначають розвиток економіки окремих країн і цілих регіонів. Країни з перехідною економікою формують нові фінансові ринки, які впливають на вже діючі. Для цих країн, до яких належить й Україна, найважливішим завданням залишається розробка оптимальних схем зовнішнього й внутрішнього фінансування. В економічно розвинених країнах підприємства успішно використовують механізми фондової біржі для залучення капіталу. Інтеграція України у світову економіку відкриває межі й для вітчизняних підприємств на ринках капіталів [5].

Наявність в Україні великої кількості підприємств, які швидко розвиваються й мають потреби в нових джерелах фінансових інвестицій, обумовлює актуальність вивчення можливих шляхів виходу підприємств на міжнародні фондові ринки. Керівники і власники українських компаній, що швидко ростуть, зацікавлені в джерелах фінансування своїх організацій, пов'язаних із мінімальними витратами. Таку можливість їм може забезпечити участь у діяльності міжнародних фондових бірж, що крім одержання засобів на розширення своєї діяльності, дозволяє збільшувати вартість компанії, залучати до співпраці крупних партнерів.

Зазначена проблема має достатнє наукове обґрунтування. А. Балюк, наприклад, досліджує питання відпливу капіталу з України через неорганізований ринок цінних паперів, необхідність посилення вимог до торговців цінними паперами, а також наслідки приходу до України російських і західних фондових бірж [1]. В. Ковальова робить акцент на виявленні причин відставання українського фондового ринку від європейських фондових майданчиків і визначає шляхи впровадження європейських стандартів на український фондовий ринок [2].

Метою статті є визначення шляхів виходу українських компаній на європейські фондові майданчики; виявлення причин, які стримують розвиток процесу IPO в країні.

На ранньому етапі становлення економіки в Україні більшість підприємств знаходилися в напівкризовому стані, що не дозволяло їм виходити на міжнародні фондові майданчики. Крім того, діюче в Україні з 1997 року положення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку "Про порядок отримання дозволу на оборот акцій або облігацій українських емітентів за межами України" істотно обмежувало можливості українських емітентів з продажу цінних паперів за кордоном. Зокрема, положенням передбачена можливість розміщення за кордоном власних акцій емітента на суму, що не перевищує 25 % його статутного фонду. З ухваленням у 2006 році Закону "Про цінні папери і фондовий ринок", у підприємств з'явилася можливість виходу на IРО, проте, умови виходу залишаються достатньо жорсткими: власникам або емітентам, які мають бажання провести операцію з цінними паперами за межами України, необхідно отримати у регулятора спеціальний дозвіл. Зокрема, комісія видає дозвіл на операцію із цінними паперами за умови здійснення платежу по ній за межами України й наявності нерезидента як хоч би однієї зі сторін операції. Новий законодавчий акт торкнувся й випуску єврооблігацій. На сьогоднішній день 19 українських емітентів розмістили єврооблігації на суму $5 млрд. При цьому жоден із емітентів не вивів свої цінні папери безпосередньо, усі використовували для цього схеми за участю іноземних банків або SVP-компаній (спеціально створена компанія) [1].

Основною причиною використання подібних схем на початку 2006 р. були законодавчі обмеження, які не дозволяли українським емітентам номінувати свої цінні папери в іноземній валюті. Тепер же, із набуттям чинності Закону "Про цінні папери і фондовий ринок", вітчизняні компанії отримали таку можливість. Проте норми нового Закону не дають чіткого визначення порядку випуску українськими компаніями власних євробондів та їх обігу без посередників.

У зв'язку із цим міжнародні фондові ринки поки що не достатньо широко використовуються українськими компаніями для залучення додаткових інвестицій.

Проаналізуємо, як відбувається становлення й розвиток процесу IРО в Україні, і які його подальші перспективи.

2005 рік став роком початку процесу IРО в Україні. Цього року відразу три українські компанії провели первинні розміщення акцій на альтернативному майданчику Лондонської фондової біржі [3].

Першою IРО на альтернативному майданчику (AIM) Лондонської фондової біржі здійснила 11-18 лютого 2005 року компанія "Укрпродукт" (точніше, її дочірня Ukrproduct Group), що займається виробництвом молочної продукції. Компанія продала 27,21% акцій, виручивши за це 6 млн англійських фунтів. Їх купили 18 інституційних і 33 приватних інвестори. Ринкова капіталізація на момент розміщення складала 43 млн. дол., на кінець 2006 року вона впала до 32 млн. дол.

У квітні 2005 року на IРО на той же AIM вийшла фірма Cardinal Resources LLC, що займається видобутком нафти й газу в західних регіонах України. Вона продала 39,7 % акцій за 20 млн. дол. Ринкова капіталізація компанії, що складала на момент розміщення 54 млн. дол., до кінця минулого року впала до 41 млн.

У грудні 2005 року девелоперська компанія "XXI век" за допомогою дочірньої XXI Century Investments розмістила на AIM 37,5 % своїх акцій, виручивши 139 млн. дол. Акції компанії купили 95 інвесторів із 12 країн. Юридичний супровід здійснювала компанія "Baker&МсKenzie". Капіталізація компанії за минулий рік виросла з 370 млн. дол. на початку розміщення до 540 млн. дол. Зараз акції компанії стабільно ростуть і продаються за більш ніж 9,7 фунта (при стартовій ціні 5,4 фунта).

У серпні 2006 року на Варшавську фондову біржу вийшла компанія "Астарта-Київ". Вона продала 20 % своїх акцій за 30 млн. дол. Капіталізація компанії за півроку виросла на декілька відсотків.

У травні 2007 р. будівельно-інвестиційна компанія ТММ розмістила на Франкфуртській біржі 13,11% акцій, залучивши 104,9 млн. дол. Капіталізація ТММ за результатами розміщення була оцінена в 800 млн. дол. Весь обсяг розміщення був викуплений крупними іноземними інвестиційними фондами. 1 червня на AIM за 208 млн. дол. було продано 100 % акцій інвестиційного фонду Dragon-Ukrainian Properties & Development PLC, що також спеціалізується на вкладеннях у нерухомість. Буквально за декілька днів котирування акцій компанії виросли більш ніж на 34%, а її капіталізація досягла 280 млн. дол. Нарешті, 15 червня на основний майданчик Лондонської біржі вийшла компанія "Ferrexpo AG", що володіє 86 % акцій Полтавського ГЗК. Було продано 26 % акцій за 420 млн. дол. За підсумками торгів капіталізація компанії склала 1,67 млрд. дол., що близько до нижньої прогнозної межі очікувань.

У цілому українським компаніям, що вийшли на ринок ІPO, за аналізований період удалося залучити інвестицій на суму 945,86 млн. грн. При цьому майже половина (44,4 %) припадає на Полтавський ГЗК (рис. 1).

Із семи розміщень акцій українських підприємств на зарубіжних біржах п'ять здійснено на Лондонській біржі (62,3 % із загальної суми залучених коштів), по одній - на Франкфуртській (11,1 %) і Варшавській (26,6 %) фондових біржах. Жодна українська компанія поки не вийшла ні на російські, ні на престижні американські або японські біржі.

У 2008 р. прогнозується залучення 3 млрд. дол. У найближчі 2-3 роки основна маса розміщень українських емітентів за кордоном буде сконцентрована навколо Франкфуртської, Варшавської і Лондонської фондових бірж.

Бум IРО українських компаній прогнозується в 2009-2010 роках. Про підготовку до IРО заявили 26 українських компаній, серед них: "Холдинг Атлант-М", Укргазбанк, Finance&Credit Bank, Міжнародний іпотечний банк, "Надра", "Родовід-банк", КрАЗ, ДПЕК, "Метінвест", "Галнафтогаз", "Стірол", "Миронівський хлібопродукт", Одеський коньячний завод, "Група Олімп", "Союз-Віктан", "Датагруп", "Укртелеком", "Норд", "Дакор", Промислова група "Креатив", "Інтерпайп", "Росава", СК "Універсальна", "Індустріальний Союз Донбасу "Фуршет", Milkiland.

Лістинг на Лондонському альтернативному ринку (AIM) перш за все підходить для українських IРО. AIM Лондонської фондової біржі історично призначався для розміщення менших компаній, тому вимоги до звітності й корпоративного управління там більш лояльні. У той же час якість інвесторів на альтернативному майданчику наближається до таких на основному ринку.

Рис. 1. Частка українських компаній у загальній сумі залучених коштів на ринку IPO.

Ідея залучення капіталу на фондових ринках приваблива для українських компаній із багатьох причин, включаючи той факт, що історично вони фінансувалися за рахунок кредитів і власних коштів власників. А IРО - це спосіб уникнути зовнішнього боргового тягаря при залученні додаткового фінансування.

При цьому розміщення на міжнародних торгових майданчиках має такі переваги:

- можливість отримання великих премій до чистої вартості активів;

- залучення якісних інвесторів;

- забезпечення високої ліквідності акцій;

- мінімізація ризику;

- поліпшення міжнародного іміджу компанії;

- зміцнення фінансової й операційної дисципліни на підприємстві у зв'язку з високими вимогами до звітності.

Найважливіше полягає в тому, що розвиток ринку IPO сприяє зростанню економіки України в цілому. За допомогою IPO залучаються значні інвестиції, що стимулює загальне економічне зростання. Масове проведення IPO допомагає переливу капіталу в економіці, структурній перебудові, розвитку переробних і наукоємістких галузей. Розвиток ринку IPO сприяє розвитку венчурного фінансування, оскільки створює ефективний спосіб виходу венчурного інвестора з бізнесу.

Висновки

Процес IPO вимагає багатьох структурних, управлінських, а головне - культурних - змін бізнесу. Репутація компанії, прозорість її фінансової й управлінської системи є наріжним каменем будь-якої успішної IPO. Для виходу на міжнародний ринок компанія повинна змінити систему корпоративного управління, включаючи фінансову й управлінську звітність. Серйозними бар'єрами для здійснення IPO можуть стати висока вартість лістингу й можлива нестабільність цін на акції. Крім того, існуюче законодавство обмежує вітчизняним компаніям вихід на міжнародні ринки. Для української юридичної особи акції повинні випускатися в національній валюті. Також українська компанія не може розмістити більш ніж 25 % акцій за кордоном [6]. У таких умовах доводиться шукати іноземних посередників для IPO, що серйозно збільшує тривалість і знижує ефективність процесу. Для ефективного розвитку ринку первинних розміщень важливо створити стабільні й передбачувані правила відносин бізнесу і влади, законодавчу основу для захисту прав власності. Не менш важливою умовою для розвитку IPO буде створення ефективної інфраструктури українського фондового ринку. Нарешті, необхідно завершити формування сприятливого правового середовища фондового ринку, при якому проведення IPO буде ефективним для емітентів і привабливим для інвесторів. Український бізнес потребує довгострокових капіталовкладень, необхідних для розвитку економіки й підвищення інвестиційного іміджу країни. Ринок первинних розміщень із цієї точки зору є одним із нових і перспективних способів залучення іноземного капіталу. Вихід українських компаній на ринок первинних розміщень - складний і тривалий процес, пов'язаний із певними інвестиційними витратами й вкладеннями, однак досвід розвинених країн доводить доцільність цих дій.

Література

1. Балюк А. Наша цель сегодня - не допустить "бегства" украинских ценных бумаг на зарубежные фондовые площадки // Бизнес. - 2007. - № 9. - С. 54-59.

2. Ковалева В. По ком рычит медведь // Эксперт Украина. - 2006. - №35. - С. 53-56.

3. Украинские компании выходят на международный рынок. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://news.finance.ua/ru/

4. Обзор фондового рынка. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.pfts.com/

5. "Финансовая охота" за большими деньгами. // Діловий вісник. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ucci.org.ua/synopsis/dv/

6. Краткий обзор рынка акций. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.onlinecapital.kiev.ua/

7. Корпоратизация продолжается. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.versii.com/telegraf/print