Оподаткування зовнішньо-економічної діяльності підприємства

Мито. Мито є непрямим податком, що стягується з товарів, транспортних засобів, інших предметів, які переміщуються через митний кордон країни. Це переміщення може бути пов'язане з увезенням або вивезенням товарів чи транспортних засобів. Цей податок виконує фіскальну та регулюючу функції. Регулююча функція спрямована на формування раціональної структури імпорту та експорту, захист національного виробника, заохочення або обмеження експорту.

На практиці застосовується кілька видів мита: ввізне, вивізне, сезонне, спеціальне, антидемпінгове, компенсаційне.

ВАТ «Рошен» у своїй діяльності зіштовхується із вивізним митом. Ввізне мито нараховується на товари та інші предмети за їх вивезення за межі митної території.

Платниками мита є ВАТ «Рошен». Сплата податку здійснюється за перетинання митного кордону. У кінцевому підсумку реальними платниками мита на імпорт є споживачі товарів, що імпортуються.

Об'єктом оподаткування є митна вартість товару що переміщується через митний кордон. Користуються двома видами ставок для обчислення суми мита:

- у відсотках до митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон;

- у грошовому розмірі на одиницю товару.

Для товарів ВАТ «Рошен» застовується перший вид мита.

Всі розглянуті вида непрямих податків сплачуються підприємством, але фактична їх сплата лежить на споживачеві. Отже, на фінансвоий стан ВАТ «Рошен» впливає лише база оподаткування ПДВ, а саме нульова ставка, за рахунок чого ВАТ «Рошен» скорочує суми податкового зобов'язання, а отже й збільшує свій прибуток. [36]

Розглянемо динаміку податкових платежів ВАТ «Рошен» за 2006-2008р.р. (табл..2.7).

Таблиця 2.7 Динаміка податкових платежів ВАТ «Рошен» за 2006-2008 рр.

Показник	2006 р.	2007р.	2008р.	Відхилення 2008р. до 2006р.
	Тис. грн..	%	Тис. грн..	%	Тис. грн..	%	Тис. грн..	%
ПДВ	4360	80%	5030	75%	13363	68%	9003	32,6%
мито	872	20%	1257,5	25%	4276,16	32%	3404,16	20,4%
Разом:	5232	100%	6287,5	100%	17639,16	100%	12407,16	29,7%

З даних таблиці 2.7. можна зробити висновок про нарощування обсягів продажу товарів ВАТ «Рошен», що призвело до збільшення податкових відрахувань за останні три роки. Особливо слід відмитити різкий стрибок збільшення оподаткування з ПДВ у 2008р. в порівнянні з 2006р. та 2007р. Так, величина податкових відрахувань з ПДВ у 2008р. в порівнянні з 2006р. збільшилася на 32,6% (9003 тис. грн..). Також впродовж трьох років була збільшена величина сплаченого мита, що пов'язано із збільшенням обсягів реалізації - експорту продукції ВАТ «Рошен». Величина мита в 2008р. в порівнянні з 2006р. збільшилася на 20,4% (3404,16 тис. грн..).

Якщо проаналізувати структуру податкових зобов'язань та платежів ТОВ «Рошен», то можна побачити, що в 2006р. ПДВ займало 80% у загальному обсягу податкових платежів, а мито лише 20%. В 2007р. 75% та 25% відповідно ПДВ та мито. В 2008р. відсотки також перерозподіляються відповідно 68% та 32%. Це пов'язано також зі збільшенням обсягів експорту товару, а отже, як було зазначено вище, такі операції ВАТ «Рошен» обкладаються ПДВ за нульовою ставкою відсотків. Збільшення експорта призводить до збільшення митних платежів.

Розглянемо динаміку оподаткування прибутку ВАТ «Рошен» за 2006-2008рр.(табл..2.8).

Таблиця 2.8. Динаміка податку на прибуток ВАТ «Рошен» за 2006-2008рр.

Показник	2006 р.	2007р.	2008р.	Відхилення 2008р. до 2006р.
	Тис. грн..	%	Тис. грн..	Відхилення до 2006р. %	Тис. грн..	Відхилення до 2007р. %	Тис. грн..	%
Податок на прибуток	624	100%	663	6,25%	3800	473,2%	3176	509%

З даних таблиці 2.8. можна зробити наступні висновки. Бачимо збільшення податку на прибуток у 2008р. в порівнянні з 2007р. на 473,2%, що відбулося за рахунок збільшення обсягів реалізації продукції підприємства. Цей ж показник в 2008р. в порівнянні з 2006р. збільшився на 509 %.

З аналітичних даних можна зробити висновок про те, що ВАТ «Рошен» збільшує суми митних податків, скорочує суми ПДВ, та збільшує суми податку на прибуток за рахунок збільшення обсягів реалізації. Також, слід зазначити, що величина податку на прибуток ВАТ «Рошен» зростає дуже швидкими темпами в порівнянні із непрямими податками підприємства.

РОЗДІЛ 3. ОСНОВНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ СИСТЕМИ ОПОДАТКУВАННЯ НА ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНУ ДІЯЛЬНІСТЬ ВАТ «РОШЕН» У ЗВ'ЯЗКУ ІЗ ВСТУПОМ УКРАЇНИ ДО СОТ

3.1 Основні проблеми системи оподаткування зовнішньоекономічної діяльності на підприємстві

Одним з факторів залучення прямих іноземних інвестицій і розвитку зовнішньоекономічної діяльності є національні податкові системи. Так, у міжнародному податковому праві існують два методи визначення умов оподатковування міжнародних операцій:

1) Принцип податкового резидентства. Визначається внутрішніми правовими нормами країн, на території яких здійснюється господарська діяльність. Для юридичних осіб, як правило, використовується два основних критерії:

Факт інкорпорації - створення відповідно до національного законодавства й реєстрація в регістрі;

Місцезнаходження в даній юрисдикції органів керування й контролю компанії.

У деяких країнах комбінують ці підходи, уважаючи компанію своїм резидентом у випадку, якщо хоча б один із двох критеріїв виконується. Іноді компанія зізнається скільки-небудь, якщо вона здійснює в даній країні комерційну діяльність.

2) Принцип оподатковування в джерела утворення доходів. Даний принцип припускає оподатковування всіх доходів, одержуваних із джерел, що перебувають у даній податковій юрисдикції. І при оподатковуванні нерезидентів достатній факт утворення джерела їхніх доходів на відповідній фіскальній території.

Податкове законодавство багатьох країн гарантує зменшення тягаря подвійного оподатковування резидентам даної фіскальної території шляхом надання їм на вже сплачені в закордонних юрисдикціях - джерелах утворення доходів податки:

Податкові звільнення - виключення з податкової бази в країні резидентства певних видів закордонних доходів, тобто передачу прав на оподатковування в країну - джерело доходу.

Податкові кредити - залік податкових платежів, уже сплачених у закордонних юрисдикціях - джерелах доходу, при розрахунку суми податкових зобов'язань по глобальних доходах.

Податкові відрахування - податки, сплачені в закордонній юрисдикції - джерелі доходів, віднімаються з податкової бази при підрахунку підсумкових зобов'язань у державі резидентства платника податків.

Якщо рішення неможливо знайти в однобічному порядку, то проблему усунення подвійного оподатковування можуть вирішити міжнародні податкові угоди. На даний момент Україна уклала 67 угод із закордонними країнами. Міжнародні податкові угоди регулюють лише подвійне оподатковування в сфері стягнення прямих податків. В область їхньої компетенції, зокрема, входять: податки на доходи (прибуток) і податок на майно. [37]

Перевагою міжнародних податкових угод, як для їхній правительств, що уклали, так і для платників податків є, зокрема, те, що вони:

Установлюють чіткі правила виключення подвійного обкладання;

Визначають терміни, тлумачення яких найчастіше відсутній у національному законодавстві договірних країн, що сприяє гармонізації правових систем країн, що підписують угоду;

Сприяють поліпшенню інвестиційного клімату країни, стимулюють міжнародний рух факторів виробництва, гарантують стабільність податкового режиму й підтримка рівноважного стану платіжних балансів;

Запобігають зловживання в області ухиляння від сплати податків і запобігання податкової відповідальності.

Але найбільшу вигоду від наявності угод одержує державу. На підставі діючих угод держава одержує можливість вийти за межі своєї податкової юрисдикції для контролю закордонних доходів свого резидента через інформаційний і правовий обмін з національною податковою адміністрацією країни - джерела доходів.

Таким чином, для платника податків міжнародні податкові угоди є зменшенням податкового тягаря й істотним обмежувальним елементом на шляху потенційної мінімізації податків через міжнародне подвійне відхилення від оподатковування.

Враховуючи той факт, що здійснюючи ЗЕД ТОВ «Рошен» маж право на на 0% ставку ПДВ, то згідно закону до ПДВ, а також розпорядження митниці України на вантажно-митній декларації повинна будти відмитка про фактичне вивезення товарів. Проблема для ТОВ «Рошен» полянає в тому, що нормативні акти, регулюючи здійснення експортних операції постійно змінюються та уточнюються, а отже, для запобігання складних ситуацій є постійне відстежування нормативів митниці та податкового інспекції.

При здійсненні реекспорту, податок на добавлену вартість, якщо він був сплачений до бюджету підлягає відшкодуванню із відповідних бюджетів податковими адміністраціями за встановленим порядком.

У разі вивезення готової продукції за межі митної території України у період, на який дається відстрочення платежу, вексель погашається і податки не справляються. При невивезені усієї готової продукції або її частки, включаючи продукцію, що використовується для розрахунків за переробку у визначений термін, виконавець зобов'язаний на протязі 5 банківських днів оплатити вексель, Для визначення розміру платежів приймається митна вартість давальницької сировини чи її частка.

Фактично сплачені податки при погашенні зазначеного векселя при розрахунках з бюджетом українським виконавцем не враховуються, а враховуються при проведенні ним розрахунків з іноземними замовниками.

Товари, що повертаються в Україну, які раніше були вивезені за кордон на умовах тимчасового вивезення, та готова продукція, виготовлена повністю з давальницької сировини українського замовника, яка імпортується при її поверненні в Україну не підлягає оподаткуванню податком на добавлену вартість.

При експортуванні товарів за іноземну валюту підприємствами та організаціями як виробниками, так і підприємствами, що здійснюють посередницькі функції, сума податку на добавлену вартість, що сплачені або підлягають сплаті постачальникам за виконанні роботи, надані послуги, придбані матеріальні ресурси, паливо, вартість яких відноситься на собівартість виробництва таких товарів, придбані і введенні в експлуатацію з 06.01.1993 року основні виробничі фонди та взяті на облік нематеріальні активи, а також суми податку сплачені постачальникам цих товарів, підлягають відшкодуванню з відповідних бюджетів вказаним підприємствам або зараховуються в рахунок чергових платежів за умови надходження коштів в іноземній валюті на розрахунковий рахунок підприємств, подання вантажної митної декларації зі штампом митниці “пропуск дозволено” якщо не минув річний строк з дня оплати податку постачальникам.

Суми податку на добавлену вартість, сплачені виробником за сировину, матеріали, комплектуючи вироби, які використані для виготовлення продукції і суми податку, сплачені посередникам за товари, що експортуються з розрахунками у національній валюті, шляхом передачі або бартерних операцій при розрахунках з бюджетом не враховуються, а включаються до вартості таких товарів, а за придбані і введені в експлуатацію основні виробничі фонди та взяті на облік нематеріальні активи покриваються за рахунок джерел їх придбання.

Листом Держмитслужби від 23.08.2000 р. №15/2-3103-ЕП "Щодо посилення контролю за обліком векселів" (далі - Лист, щоправда його було невдовзі скасовано на підставі Листа Державної митної служби від 26.12.2000 р. N 15/2-1511-ЕП, але процедура оформлення податкового векселя не змінилася) запроваджено митне оформлення товарів з поданням суб'єктами підприємницької діяльності податкових векселів виключно за місцем обліку суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності в митному органі.

Відповідно до пункту 22 Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України (далі - Порядок), який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.97 р. №1104, облік податкових векселів органами митного контролю ведеться в порядку, встановленому Держмитслужбою, тобто порядок внутрівідомчого обліку податкових векселів у митних органах здійснюється Держмитслужбою, і не зрозуміло, до чого тут імпортери? Це щось на кшталт прив'язки бухгалтерського обліку бюджетних установ до обліку в підприємницьких структурах.

Тобто цей пункт жодним чином не стосується митного оформлення товарів, адже облік податкових векселів і митне оформлення товарів - це не одне і те саме, хоча ці процеси і можуть відбуватися на митниці обліку суб'єкта ЗЕД. Проте вимога оформляти товари та податкові векселі лише за місцем реєстрації підприємств як суб'єктів ЗЕД обмежує права підприємців. Зокрема, Лист суперечить пункту 9 того ж Порядку, відповідно до якого видача податкового векселя здійснюється під час проведення митного оформлення ввезених (пересланих) на митну територію України товарів у строк, встановлений для сплати податку на додану вартість. І в цьому пункті не зазначено особливих вимог до митниці, де можна отримати податковий вексель.

Також у пункті 11.5 Закону України від 03.04.97 р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" йдеться про те, що з моменту набрання чинності цим Законом платники податку при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України можуть за власним бажанням надавати органам митного контролю простий вексель на суму податкового зобов'язання.

У Митному кодексі розуміються під “ввезенням в Україну та вивезенням з України" -- фактичне переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів. А переміщення через митний кордон України як раз і відбувається на внутрішніх митницях, там, де зареєстроване підприємство.

Загальний підхід до застосування податкового регулювання в сфері зовнішньоторговельних відносин обумовлений участю країн в тому чи іншому економічному угрупованні, застосування тарифних обмежень викладені в угодах про режим здійснення торгівельних операцій. Співпраця в сфері оподаткування була зумовлена розумінням неможливості стабільного функціонування без спільних для усіх країн механізмів координації. [31]

Домовленості в рамках ГАТТ/СОТ існують на багатьох базових засадах, і, зокрема, щодо податкового регулювання зовнішньоторговельних операцій.

Насамперед це позбавлення дискримінації, тобто країна повинна неупереджено ставитись до будь яких торгівельних партнерів (їм в однаковій мірі надається режим "найбільшого сприяння"). Також не повинна проводитись дискримінаційна політика між національними і закордонними товарами і послугами, яким надано "національний режим". Торгівельна політика країни повинна бути передбачуваною для іноземних компаній - торгові бар'єри (тарифи, нетарифні заходи тощо) не повинні створюватись самовільно без узгодження з торговими партнерами. Для цього все більше тарифних ставок і зобов'язань щодо відкриття ринку регулюються угодами СОТ. Необхідною умовою стає чесна конкуренція, для здійснення якої необхідно уникати таких прийомів, як експортні субсидії та продаж товарів за демпінговими цінами. [27]

Загальний режим найбільшого сприяння передбачає застосування мит та митних зборів в однаковій мірі для країн та видів товару. Але необхідно зазначити, що сторони угоди визнають можливість застосування захисних чи інших заходів, які впливають на імпорт, якщо такі заходи спрямовані на політику економічного розвитку, на підвищення загального рівня життя народу. Крім цього, угодами ГАТТ/СОТ підкреслена необхідність проведення торгівельної політики, сприятливої для слаборозвинених країн, яким надається певний час для пристосування до умов світової конкуренції, спеціальні пільги, більша гнучкість у стосунках з ними.

Виходячи з цього, слід підкреслити можливість (для України - необхідність) застосування виваженої політики податкового митного регулювання, поки не створені умови для конкурентоспроможності національних підприємств.

За результатами Уругвайського раунду, в промислових розвинутих країнах скорочення середнього зваженого рівня тарифу в торгівлі товарами склало 40% по 99% тарифних позицій - з 6,2% до 3,7%. В країнах, що розвиваються, максимальні тарифи були скорочені на 28% - с 15% до 11% по 61% тарифних позицій. Середній зважений рівень тарифів на імпорт з розвинених країн повинен скласти: для країн Азії, що розвиваються - 8%, для країн Європи, що розвиваються (за виключенням країн ЕС) - 16%, для країн Латинської Америки -- 18%, для країн Африки - 23%. В цілому для країн Європи, що розвиваються, тарифи повинні скоротитись приблизно з 9,6% до 7,3%.

В процесі лібералізації зовнішньої торгівлі важливим є не тільки зниження середніх рівнів тарифів, а і зменшення різниці між різними його рівнями, виключення пільг, крім тих, що надаються в рамках спеціальних режимів торгівлі. Поряд з цим, для України, важливими є митно-тарифні пільги для стимулювання розвитку національних товаровиробників та експорту готових виробів. Такі пільги можуть бути надані шляхом повернення мит, які сплачені при ввозі матеріалів та комплектуючих що використані для виробництва експортних товарів; або шляхом безмитного ввозу зазначеної групи товарів. [34]

Необхідно відмітити, що на дієвість та ступінь регулювання зовнішньоекономічних відносин засобами митно-тарифного оподаткування безпосередній вплив має внутрінаціональна податкова система. Важливою умовою ГАТТ/СОТ щодо регулювання експорту та імпорту є неупередженість внутрішньої податкової системи до експортних та імпортних товарів і послуг. Тобто тільки митні тарифи повинні впливати на різницю в ціні імпортних та вітчизняних товарів, визначаючи їх відносний рівень конкурентоспроможності.

Для практичного використання при формуванні податкової економічної стратегії України щодо трансформації зовнішньоекономічної діяльності необхідно розглянути підходи, засоби та наслідки її здійснення в інших країнах.

Зі вступом України до СОТ було скасовано більшість пільг на сплату ввізного мита, що надаються суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності. Це призвело до суттєвого збільшення частки оподаткованого імпорту в загальному обсязі імпорту (на початок 2005 року питома вага оподаткованого імпорту в загальному обсязі імпорту становила близько 25 %). Очікується, що втрати від зниження митних тарифів будуть компенсовані завдяки збільшенню оподаткованого імпорту.

Створення однакових умов для платників податків, у свою чергу, також сприятиме покращенню інвестиційного клімату, збільшенню інвестицій та прискоренню економічного зростання. Це позитивно впливатиме на надходження у бюджет.

Отже, нині можна припустити, що за умови прийняття виважених рішень та скорочення податкових пільг, факторів, що загрожуватимуть збереженню бюджетної збалансованості не виявлено, а навпаки, вступ України до СОТ позитивно вплине на Державний бюджет, економіку України в цілому та окремі її галузі. Основні наслідки вступу України до СОТ:

1. Інтеграція до міжнародної ринкової економіки, створення правових засад для стабільного і передбачуваного ведення бізнесу та міжнародної торгівлі.

2. Прогнозується збільшення надходжень прямих іноземних інвестицій уже упродовж першого-другого років після вступу до СОТ в 1,5-2 рази з наступним їх збереженням в обсягах більших, ніж до набуття членства у СОТ.

3. Українські виробники отримають спрощення умов доступу до ринків 148 країн-членів Світової організації торгівлі. Можна очікувати збільшення експорту продукції в обсязі 1 млрд дол. США, а при сприятливих умовах до 1,5 млрд дол. США.

4. Промислові підприємства зможуть застосувати при вирішенні торговельних спорів механізм їх урегулювання, передбачений нор-мами СОТ, що дасть можливість суттєво по-силити їх позиції в антидемпінгових та спеці-альних розслідуваннях, а також запобігти зас-тосуванню проти себе інших обмежувальних та дискримінаційних заходів.

5. Пожвавлення торговельно-економічних зв'язків не тільки з країнами Західної та Центральної Європи, а й з країнами Східної Європи та Балтії, більшість з яких 1 травня 2004 року набули повноправного членства вЄС, має запобігти витісненню з ринку ЄС української продукції аналогічною продукцією країн Центральної та Східної Європи.

6. Збільшаться надходження до Державного бюджету завдяки скасуванню пільг, кількісному збільшенню бази для справляння митних платежів, зростанню обсягів виробництва та активізації торговельного обороту (загальний позитивний вплив на доходи бюджету може сягнути 3-4 млрд грн).

7. Ширший вибір товарів і послуг. Завдяки збільшенню потоків іноземних товарів, послуг та інвестицій на український ринок, виробник матиме доступ до дешевших комплектувальних, устаткування і сировини, а споживач -- ширший вибір товарів, послуг і цін. Це створює умови для підвищення якості та конкурентноздатності вітчизняної продукції. [41]

3.2 Механізм контролю у сфері оподаткування зовнішньоекономічної діяльності

Механізм контролю у сфері ЗЕД здійснюється Управлінням контролю за фінансовими установами та операціями в сфері ЗЕД

Склад підрозділу:

Відділ контролю за фінансовими установами

Відділ контролю за операціями в сфері ЗЕД

Основними завданнями управління контролю за фінансовими установами та операціями в сфері ЗЕД є:

- виконання безпосередньо, а також організація роботи державних податкових інспекцій по здійсненню контролю за дотриманням податкового та валютного законодавства установами банків, іншими фінансовими установами

- участь у розробці та надання пропозицій до ДПА України щодо внесення змін до нормативно - правових актів.

- збір та аналіз інформації щодо платників податків - фінансових установ та суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності

Відповідно до цих завдань управління виконує наступні функції:

1. організація роботи з документального контролю за банками, страховими компаніями, торговцями цінними паперами, ломбардами, кредитними спілками, недержавними пенсійними фондами, професійними учасниками фондового ринку та іншими фінансовими установами.

2. контроль за декларуванням валютних цінностей та застосування санкцій до порушників валютного законодавства.

3. оперативне супроводження плану - графіку проведення перевірок юридичних осіб (фінансових установ) та контроль за його виконанням.

4. організація роботи по податковому супроводженню великих платників податків

5. організація роботи щодо документального контролю з питань валютного регулювання

6. виявлення схем ухилення від оподаткування в банківській системі та фінансово - кредитних установах

7. організація і контроль за роботою з податковими ризиками

8. організація роботи щодо контролю за правомірністю отримання суб'єктами господарської діяльності податкових пільг. [44]

Основним завданням управління є здійснення відповідного контролю та забезпечення проведення планових та позапланових документальних перевірок фінансових установ з питань дотримання вимог чинного податкового та іншого законодавства та перевірок підприємств з питань контролю за оподаткуванням у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Система валютного контролю є однією з важливих сфер державного регулювання в Україні, метою якої є захист економічних інтересів держави у сфері зовнішньоекономічних відносин, створення сприятливих умов для процесу іноземного інвестування, дотримання нерезидентами встановлених державою правил визначення та сплати податків з доходів, отриманих із джерел їх походження з України та встановлення дієвого контролю за грошовими потоками у банківській та фінансово-кредитній сферах.

Проведення податкової політики з цих питань покладено на підрозділи валютно-фінансового контролю, що були створенні в структурі податкової служби України в 1993 р. Протягом п'ятнадцяти років ми працювали над вдосконаленням системи спеціального аудиту, в основу якого покладено контроль, спрямований на запобігання відтоку валютних та майнових цінностей за межі України, на дотримання суб'єктами господарювання вимог чинного валютного та податкового законодавства при проведенні зовнішньоекономічної, банківської, страхової діяльності, операцій з цінними паперами.

За цей період в нашій державі було розроблено цілий ряд законодавчих та нормативних актів, які сприяли усуненню фактів ухилення від сплати податків, розширенню бази оподаткування, поліпшенню стану розрахунків у сфері ЗЕД, поверненню в Україну валютних цінностей, що незаконно перебували за її межами. В Україні, а також і в нашій області, запроваджено інформаційну систему валютного контролю, яка дає змогу відстежувати проведення розрахунків за експортно-імпортними, бартерними операціями та зовнішньоекономічними операціями з переробки давальницької сировини та оперативно вживати фінансові та спеціальні заходи впливу щодо суб'єктів господарювання, які порушили чинне законодавство.

Слід зазначити, що отриманню позитивних результатів у роботі підрозділів валютно-фінансового контролю щодо повернення валютних цінностей в Україну та запобігання їх відтоку за кордон сприяло прийняття в 1999 р.(із наступними змінами, прийнятими в 2006 та 2007 рр.) Програми повернення в Україну валютних цінностей та майна, що незаконно були за її межами, яка визначила відповідні пріоритетні, комплексні та цілеспрямовані заходи. Наприклад, внаслідок оперативного застосування до суб'єктів ЗЕД області - порушників законодавчо встановлених термінів розрахунків по здійснених зовнішньоекономічних операціях, фінансових санкцій та спеціальних санкцій у вигляді обмеження або тимчасового призупинення зовнішньоекономічної діяльності, змусило їх повернути за 2005-2007 рр. в Україну валютну виручку та товарно-матеріальні цінності на загальну суму 5 млн. 375 тис. дол. США, а за п'ять місяців поточного року - на загальну суму 1 млн. 80,7 тис. дол. США.

Саме тому основним завданням підрозділів контролю за фінансовими установами та операціями у сфері ЗЕД області щодо організації валютного контролю було, є на даний час і буде у майбутньому - упередження виникнення правопорушень у зовнішньоекономічній сфері та забезпечення повернення валютних цінностей в Україну у законодавчо встановлені терміни і дотримання суб'єктами ЗЕД норм чинного валютного законодавства. Підтвердженням поліпшення якості здійснення валютного контролю є зменшення сум простроченої дебіторської заборгованості суб'єктів ЗЕД області по розрахунках з іноземними партнерами; загальна сума неповернутих валютних цінностей в цілому по області є однією з найменших в Україні.

За п'ятнадцять років роботи у сфері налагодження валютного контролю та контролю за фінансовими установами ми багато чого навчилися, домоглися фахового визнання, дії працівників підрозділів контролю за фінансовими установами та операціями у сфері ЗЕД області були спрямовані на встановлення партнерських стосунків з суб'єктами господарювання, які вчасно та в повному обсязі сплачують податки та дотримуються у своїй діяльності норм чинного валютного і податкового законодавства.

Підрозділи контролю за фінансовими установами та операціями у сфері ЗЕД області тісно співпрацюють з представниками інших державних органів, що здійснюють контроль та нагляд за суб'єктами господарювання: Тернопільською митницею, управлінням НБУ в Тернопільській області, прокуратурою в Тернопільській області, іншими правоохоронними та контролюючими органами. [23]

З метою налагодження дієвого контролю за зовнішньоекономічною діяльністю суб'єктів господарювання області підрозділи контролю за фінансовими установами та операціями у сфері ЗЕД області постійно здійснюють аналіз зовнішньоторговельного обороту, який постійно зростає. Наприклад, якщо в 2002 р. зовнішньоторговельний оборот області становив 113,9 млн. дол. США, то в минулому році обсяг зовнішньоекономічної торгівлі склав 304,9 млн. дол. США або 145,9 % зовнішньоторговельного обороту за 2006 р. Експорт товарів і послуг склав 133,1 млн. дол. США, імпорт - 171,8 млн. дол. США. Зовнішньоекономічна торгівля товарами в 2007 році проводилась з 83 країнами світу. В області функціонує 151 підприємство з іноземним капіталом. Загальний обсяг іноземних інвестицій в економіку області станом на 1 січня 2008 року склав 51 млн. дол. США. Протягом 2007 року іноземними інвесторами було інвестовано в економіку області 8,9 млн. дол. США, що на 53,2 % більше, ніж в 2006 році.

Стратегічна орієнтація зовнішньоекономічної політики України на інтеграцію до світового співтовариства, вступ нашої держави до світової організації торгівлі, створили сприятливі умови для розширення господарської діяльності іноземних суб'єктів підприємництва як в цілому в Україні, так і на території нашої області. Тому на сучасному етапі вдосконалюється контроль за діяльністю нерезидентів, які отримують доходи із джерел їх походження з України, шляхом створення інформаційної системи та бази даних об'єктів нерухомості, що належать нерезидентам. Це дасть змогу визначати сферу діяльності та обсяги доходів конкретного нерезидента на території області та його фінансово-господарських зв'язків з українськими партнерами в усіх регіонах, а також забезпечувати контроль за повнотою сплати належних податків.

Іншим напрямом роботи підрозділів контролю за фінансовими установами та операціями у сфері ЗЕД області є контроль за оподаткуванням фінансових установ, до яких належать банки, страхові організації та інші небанківські фінансові установи (кредитні спілки, ломбарди, торгівці цінними паперами та ін.). Фінансові установи не просто сплачують податки, саме через них проходять фінансові потоки всіх суб'єктів господарювання України та нерезидентів. Водночас фінансова сфера привертає до себе підвищену увагу учасників тіньової економіки. В більшості виявлених в Україні схем незаконного ухилення від оподаткування використовуються сучасні фінансові технології. Проте ухилення банківської чи небанківської фінансової установи від оподаткування, участь у незаконних фінансових схемах становить значний ризик насамперед для сумлінних платників податків-клієнтів такої фінансової установи і значну загрозу для економіки України. Тому фінансові установи, які сплачують податки в обсягах, що відповідають їх реальним прибуткам, заслуговують на партнерські відносини з боку податкових органів та мінімальне втручання в їх діяльність.

Протягом останніх двох років в області спостерігається тенденція росту сплати податків банківськими установами та страховими організаціями. Важливою причиною значного зростання останніми роками рівня добровільної сплати податків суб'єктами господарювання, в т. ч. і суб'єктами ЗЕД та фінансовими установами, є вдосконалення організації контрольно-перевірочної роботи, підвищення ефективності проведення комплексних документальних перевірок. Ще одним дуже важливим для зберігання та розвитку зазначеної тенденції чинником є проведення масово роз'яснювальної роботи серед платників податків. Адже своєчасне і в повному обсязі надходження коштів до бюджету певною мірою залежить і від того, наскільки глибоко платники податків знають чинне податкове та валютне законодавство, вчасно ознайомлені зі змінами та доповненнями до нього, розуміють необхідність його дотримання. [38]

3.3 Шляхи податкової оптимізації зовнішньоекономічної діяльності підприємства та пропозиції щодо антикризових заходів

Оподаткування сфери ЗЕД є складною сукупністю відносин з перерозподілу фінансових потоків всіх її учасників на різних рівнях: міждержавному, державному та корпоративному. Проте стратегічні цілі кожного з учасників відносин у сфері оподаткування ЗЕД можуть суперечити один одному. Держава прагне досягнути оптимальної величини при зборі податків, а платники намагаються платити оптимальну для них величину податків. Не рідко уява держави і платників щодо оптимальної величини тих або інших податків не співпадає, або відсутність налагодженого механізму контролю сприяє податковим правопорушенням, коли значна частина економіки взагалі виходить від оподаткування та функціонує у „тені”. Отже, пошук варіантів дій, коли різні інтереси мають бути погоджені на взаємовигідних засадах та оптимізовані в єдиному фінансово-економічному механізмі оподаткування є актуальним завданням для підвищення ефективності економіки України. Крім того, недосконалий механізм оподаткування ЗЕД негативно впливає на міжнародний імідж країни.

Для вдосконалення фінансового механізму оподаткування зовнішньоекономічних операцій необхідно чітко визначити сутність самого поняття „оптимізація” стосовно оподаткування на рівні держави і рівні суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності. Але щодо сутності поняття „податкової оптимізація” тривають дискусії.

Поняття „оптимізація” (від лат. оptimum - найкраще) у загальному визначенні відображає процес вибору найкращого варіанту рішення з можливих, приведення системи в найкращий стан.

На першому етапі аналізу важливо перевірити правильність визначення об'єкта оподатковування, оподатковувану базу і її складові елементи:

установити випадки й причини заниження об'єктів оподатковування, винних осіб, що допустили перекручування оподатковуваних баз;

визначити економічні санкції, втрати й збитки для підприємства; правильно відбити податки й ін. обов'язкові платежі в бухгалтерському й податковому обліку; виявити випадки, причини й винуватців, що допустили несвоєчасну сплату податків у бюджет і суми фінансових санкцій за несвоєчасність виплат у бюджет;

розробити заходу щодо поліпшення розрахунково-платіжної дисципліни й іншої економічної роботи з оподатковування.

Слід зазначити, що відсутність системного підходу до дослідження різних факторів на податки й збори не дозволяють проводити комплексний і глибокий аналіз оподатковування. При проведенні факторного аналізу оподатковування важливо визначити й оцінити вплив різних факторів на обов'язкові платежі в бюджет, і розрахувати вплив податків на результати господарської діяльності підприємства.

З урахуванням специфіки підприємств галузі варто докладніше проаналізувати динаміку податків, що сплачуються з виторгу від реалізації товарів.

По ВАТ "Рошен" в 2008 році сума аналізованої групи податків ) склала 3684232 грн., що на 2518605 грн. (на 216,б 1%) більше 2006 року й на 1598209 грн (на 76, 6%) більше 2007 року. При цьому збільшення суми податків, що сплачуються з виторгу від реалізації товарів, відбулося в основному за рахунок росту сум податку із продажів і ПДВ, а саме сума податку із продажів в 2008 році склала 1783846 грн., що на 1708731 грн. (на 1374, 8%) більше 2006 року й на 1248994 грн. більше 2007 року. Сума ПДВ за 2008 рік склала 1498248 грн., що на 663358 грн. (на 79,5%) більше 2006 року й на 286864 грн. (на 23,75) більше 2007 року.

Сума валових податкових відрахувань склала 5575732, що на 3297683 грн. більше 2006 року й на 1937631 грн. більше 2007 року. Причому, 66,1% - це податки, що сплачуються з виторгу від реалізації товарів, 29,1% - податки й відрахування, що включалися у витрати обіги, 4,2% податкових платежів сплачено із прибутку (доходу) і 0,6% податків і зборів нараховано за рахунок інших джерел.

Отже, ріст суми податків обов'язкових платежів у бюджет дозволяє позитивно охарактеризувати роботу підприємства, тому що ріст податків цієї групи обумовлений ростом виторгу від реалізації товарів. Крім того, при незначному росту витрат обігу підприємство одержить більше прибутки, що також є позитивним моментом його роботи.

Сума податків і ін. обов'язкових платежів розглядається як функція залежності величини податкової бази, величини пільги по податковій базі, ставки обов'язкового платежу, пільг по ставці й по сумі обов'язкового платежу. Така залежність виражається формулою:

Н = (НБ - Лнб) Ч (НС - Лнс) - Чи,

де

Н - сума податків і інших обов'язкових платежів; НБ - величина податкової бази; Лнб - пільга по податковій базі; НС - ставка податків і ін платежів; Лнс - пільга по ставці обов'язкового платежу; Лн - пільга по сумі податків і зборів.

Вплив величини податкової бази, ставки податку, податкових пільг на податки й збори можна визначити за допомогою прийому ланцюгових підстановок. Далі необхідно вивчити вплив на зміну суми обов'язкових платежів у бюджет у розрізі окремих груп податків наступних факторів: величини податкової бази, ставки податку.

Факторна модель:

i = HEi Ч HCi /100

Тоді рівень впливу факторів першого порядку можна буде розрахувати, використовуючи прийом абсолютних разниц:

ДНi = ДНБi Ч НСi0 /100 ДНi = ДНБi1 Ч ДНСi / 100

Вплив факторів другого й наступного порядків визначається формулою:

ДН (хi) = ДНБi(хi) Ч ДНСi0 /100

Разом з тим можна виділити внутрішні фактори, що впливають на окремі податки:

переоцінка довгострокових активів;

використання нелінійних методів нарахування амортизації й спеціальних коефіцієнтів;

вибір порядку списання видатків майбутніх періодів;

створення резервів.

Таблиця 3.2 Показники для аналізу податкового навантаження.

Найменування показника	Формула розрахунку	Умовні позначки	Економічна сутність
1	2	3	4
1. Коефіцієнт налогоемності виторгу від реалізації товарів	Кв = Нв / вр	Нв - податки товарів, що сплачуються з виторгу від реалізації	Характеризує, яку частку займають податки з виторгу в цьому показнику.
2. Коефіцієнт налогоемності витрат обігу	Ки = Ні / Ио	Ні - податки, що включають у себе витрати обігу; Ио - сума витрат обігу.	Характеризує, яку частку становлять соціальні й ресурсні платежі.
3. Коефіцієнт оподаткування прибутку	Кп = Нп / П	Нп - податок на прибуток; П - прибуток..	Показує, яку частку займає податок на прибуток у прибутку підприємства.
4. Коефіцієнт оподаткування прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства	До = Але / По	Але - податки, що сплачуються за рахунок прибутку остающейся на підприємстві; По - прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства.	Показує, яку частку займають податки, що сплачуються за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства.

Виникає необхідність вивчення податкового навантаження (відповідно до таблиці 3.2).

Джерелом для вивчення відносного податкового навантаження підприємства можуть служити: довідка про платежі в бюджет і позабюджетні фонди, форма 2 "Звіт про прибутки й збитки", податкові розрахунки.

Для проведення аналізу відносного податкового навантаження розраховуються наступні показники:

загальні аналітичні коефіцієнти відносного податкового навантаження:

коефіцієнт налогоемності виторгу від реалізації товарів;

коефіцієнт налогоемності витрат обігу;

коефіцієнт оподаткування прибутку;

загальна величина відносного податкового навантаження з урахуванням непрямих податків і без їхнього обліку;

інтегральний показник відносного податкового навантаження;

приватні аналітичні коефіцієнти з урахуванням галузевої специфіки торговельних підприємств:

частка податків, що сплачуються з виторгу від реалізації товарів у товарообігу в діючих і порівнянних цінах;

частка податків, що сплачуються з виторгу від реалізації товарів у доданій вартості.

Для розрахунку загальної величини відносного податкового навантаження використовується формула:

НН = У Нн / ДВ Ч 100,

де

Нн - сума нарахованих податків і зборів; ДВ - додана вартість.

Так на підставі розрахунків наведених у таблиці, у динаміку спостерігається ріст коефіцієнтів налогоемкости виторгу від реалізації товарів. Коефіцієнт налогоемкости витрат обігу й коефіцієнтів оподаткування прибутку в 2006 році зріс у порівнянні з 2004 роком, але знизився в порівнянні з 2005 роком. Коефіцієнт оподаткування прибутку, що залишилася в розпорядженні підприємства, в 2006 році залишився на рівні 2004 року, але в порівнянні з 2005 роком він виріс майже вдвічі.

По ВАТ «Рошен» загальний рівень податкового навантаження (з урахуванням непрямих податків) в 2008 році склав 62,4 %, що на 21,2% більше рівня 2006 року й на 14,7 % більше рівня 2007 року.

Таблиця 3.3. Інформація про показники аналізу й оцінки податкового навантаження по ВАТ «Рошен»

Показники	Фактично за	Відхилення (+; -)	Темп зміни, %
	2006 рік	2007 рік	2008 рік	2008 рік від 2006	2008 рік від 2007	2007 рік від 2006	2008 рік до 2006	2008 рік до 2007	2007 рік до 2006.
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
1. Коефіцієнт налогоемності виражений від реалізації товарів, %.	4,6	6,1	9,3	+4,7	+3,2	+1,5	202,2	152,5	132,6
2. Коефіцієнт налогоемності витрат обігу, %.	4,7	5,3	5,1	+0,4	-0,2	+0,6	108,5	96,2	112,8
3. Коефіцієнт оподаткування прибутку, %.	27,4	66,9	33,3	+5,9	-33,6	+39,5	121,5	49,8	244,2
4. Коефіцієнт оподаткування прибутку, що залишилася в розпорядженні підприємства, %.	8,2	4,9	8,2	-	+3,3	-3,3	100,0	167,3	59,8
5. Податкове навантаження
- з урахуванням непрямих податків;	41,2	47,7	62,4	+21,2	+14,7	+6,5	151,5	130,8	115,8
- без обліку непрямих податків.	20,1	20,3	21,2	+1,1	+0,9	+0,2	105,5	104,4	101,0
6. Середнє інтегральне податкове навантаження, %.	11,2	20,8	14,0	+2,8	-6,8	+9,6	125,0	67,3	185,7
7. Коефіцієнт вилучення стосовно отриманих коштів, рази.	6,3	12,3	14,9	+8,6	+2,6	+6,0	236,5	121,1	195,2
8. Частка податків, сплачених з виторгу від реалізації товарів у товарообігу:
- у діючих цінах, %;	3,9	5,0	7,4	+3,9	+2,4	+1,1	189,7	148,0	128,2
- у порівнянних цінах, %.	-	6,9	9,3	-	+2,4	-	-	134,8	-
9. Частка податків, сплачених з виторгу від реалізації товарів у доданій вартості, %.	21,0	27,3	41,2	20,2	+13,9	+6,3	196,2	150,9	130,0

Рівень податкового навантаження без обліку непрямих податків становить 20,1%, що на 1,1% більше 2006 року й на 0,9% більше 2007 року. Отже, вплив непрямих податків по ВАТ «Рошен» становить 41,2%.

Інтегральний показник відносного податкового навантаження:

НН = У Ннi / до,

де

Ннi - податкове навантаження на окремі показники; до - кількість досліджуваних показників.

Інтегральний показник оцінки податкового навантаження по ВАТ «Рошен» у звітному році склав 14,0%, що на 2,8% більше 2006 року, але на 6,8% менше 2007 року.

При вивченні шляхів оптимізації оподатковування переходять до вивчення податкових стимулів. На даному етапі необхідно вивчити й дати оцінку загальної величини податкових стимулів, а також окремих видів податкового стимулювання. Використання показників на практиці дозволить найбільше повно оцінити вплив податкових стимулів на:

окремі групи податків;

податкове навантаження підприємства;

результат господарської діяльності.

Оцінюючи вплив податкових стимулів на перераховані вище показники необхідно виходити із сутності податкових пільг, відстрочених податків і державних коштів, що не мають поворотний характер з погляду бухгалтерського обліку.

Податкові пільги являють собою кошти підприємства. При їхньому наданні сума податків підметів сплаті в бюджет зменшується, що позитивно впливає на кінцевий результати діяльності суб'єкта господарювання.

Відстрочені податкові платежі для суб'єкта господарювання є позиковими коштами. У зв'язку із цим при наданні цього виду податкових стимулів у підприємств сума нарахованих податків залишається колишньої, зменшується лише сума податків, що підлягають сплаті в бюджет. Це приводить до тимчасового вивільнення коштів. Але в наступних періодах підприємству буде потрібно більше коштів, тому що необхідно буде сплатити податки поточного місяця й відстрочені податки.

Уважається доцільним резервувати кошти. Це дозволить вчасно розрахуватися з бюджетом по поточних і відстрочених податках. На податкове навантаження й результати господарської діяльності відстрочені податки не впливають, а тільки на суму податків, що згодом сплачуються.

За останні роки фірмам системи Міністерства торгівлі податкові пільги, відстрочка, розстрочка податкових платежів не надавалися.

Наступним етапом аналізу є аналіз заборгованості по обов'язкових платежах у бюджет (відповідно до таблиці 4). Заборгованість вивчається в динаміку по підприємству в цілому, по видах обов'язкових платежів у бюджет і видам заборгованості.

Для оцінки заборгованості перед бюджетом необхідно визначити її питому вагу доданої вартості (реалізованих торгів, надбавках, у сумі короткострокових зобов'язань) у загальній сумі кредиторської заборгованості підприємства.

По ВАТ «Рошен» спостерігається тенденція росту заборгованості по податках і інших обов'язкових платежах у бюджет за аналізований період з 77460 грн. в 2006р. до 282828 грн. в 2008 р. Підприємству необхідно з'ясувати, що з'явилося причиною утворення й росту податкової заборгованості.

Далі варто перейти до комплексної оцінки оподатковування підприємства з погляду оптимальності.

Суть її складається в поліпшенні темпів податків і зборів і темпів розвитку основних показників господарської діяльності, оцінці співвідношення прямих і непрямих податків, виконання зобов'язань перед бюджетом, оцінці стабільності фінансового стану з погляду оподатковування.

По ВАТ «Рошен» частка непрямих податків у загальній сумі обов'язкових платежів в 2008 році склала 66,1%, що на 14,9% більше показника 2006 року й на 8,8% більше 2007 року. Частка прямих податків у загальній сумі податків і зборів відповідно мала тенденцію зниження. Для комплексної оцінки по податках, зборам і іншим обов'язковим платежам розраховується коефіцієнт виконання зобов'язань перед бюджетом.

Кио = У (Ну / нн) Ч 100,

де

Ну - сума обов'язкових платежів, що сплачуються; нн - сума нарахованих податків.

По ВАТ «Рошен» найнижче значення цього показника - 94,9%. Це свідчить про те, що підприємство випробовує недолік коштів. Варто направити зусилля на поліпшення розрахунково-платіжної дисципліни (збільшити обсяг реалізації товарів, знизити витрати обігу, оптимізувати валові податкові відрахування, зарезервувати кошти на сплату поточних і відстрочених платежів).

Для обліку витрат фірми по дотриманню податкового законодавства й оцінки їхнього впливу на фінансовий стан використовується коефіцієнт стабільності фінансового стану з урахуванням податкового фактору.

ДО = Рп / Рд,

де

Рп - фінансовий результат підприємства після внесення змін у податкове законодавство, Рд - фінансовий результат підприємства до внесення змін у податкове законодавство.

Цей коефіцієнт характеризується щодо поліпшення або погіршення фінансового стану підприємства у зв'язку зі зміною податкового законодавства.

Якщо коефіцієнт фінансового стану з урахуванням податкового фактору більше одиниці, то зміна податкового порядку не робить впливу на фінансовий стан підприємства, тому що воно поліпшується.

Якщо коефіцієнт дорівнює одиниці, зміна податкового порядку не відображається на стані підприємства.

Якщо коефіцієнт менш одиниці, то через вплив змін законодавства погіршується фінансовий стан підприємства.

У завершення аналізу оподатковування варто вивчити й узагальнити резерви оптимізації оподатковування. Від розмірів податкових ставок і сум податків, що сплачуються, залежить розмір чистого прибутку підприємства.

Для виявлення й підрахунку резервів оптимізації податків необхідно вивчити вплив окремих груп податків на формування фінансового результату підприємства.

Існує наскільки груп обов'язкових платежів у бюджет.

Податки, що перебувають «усередині» витрат обігу (земельний і екологічний податок). Зміна таких податків приводить до зниження витрат обігу. Ефект від мінімізації таких податків є, але при цьому збільшується податок на прибуток.

Податки, що перебувають «над» витратами обігу (ПДВ, акцизи, податок з роздрібних продажів).

Податки, що перебувають «поза» витратами обігу (податок на прибуток). Можливе збільшення податків «усередині» витрат обігу, але ефект від мінімізації є.

Податки, що сплачуються із чистого прибутку. Для цих податків варто кинутися до зменшення ставки оподатковуваної бази.

Алгоритм розрахунку фінансового ефекту від мінімізації податків.

Фінансовий результат торговельного підприємства:

ФР = В - ПС - ИО - Ндр - Нп - Нпр

де В - виторг за винятком ПДВ; ПС - покупна вартість реалізованих товарів; ИО - витрати обігу, крім податків; Ндр - податки, относимые на витрати обігу; Нп - податок на прибуток; Н ін - інші податки.

Нехай ставка податку на прибуток у відсотках - Сп, тоді сума податку на прибуток буде дорівнює:

Нп = Сп ? (У - ПС - ИО - Ндр),

а фінансовий результат:

Фр = В - ПС - ИО - СП Ч (У - ПС - ИО - Ндр) - Ндр - Нпр.

Фінансовий результат підприємства до мінімізації податків буде дорівнює:

Фр1 = В1 - ПС1 - ИО1 - СП1 Ч (В1 - ПС1 - ИО1 - Ндр1) - Ндр1 - Нпр1.

Фінансовий результат підприємства після мінімізації податків буде дорівнює:

Фр2 = В2 - ПС2 - ИО2 - СП2 Ч (В2 - ПС2 - ИО2 - Ндр2) - Ндр2 - Нпр2.

Тоді економія від мінімізації податків складе:

Э = ФР2 - ФР1

Т.е. В2 - В1 - ПС2 + ПС1 - ИО2 + ИО1 - Нп2 Ч (В2 - В1 - ПС2 + ПС1 - ИО2 + ИО1 - Ндр2 + Ндр1) - Ндр2 + Ндр1 - Нпр2 + Нпр1.

Тому що В2 = В1, те

Э = ПС2 + ПС1 - ИО2 + ИО1 - Нп2 Ч (+ ПС1 - ИО2 + ИО1 - Ндр2 + Ндр1) - Ндр2 + Ндр1 - Нпр2 + Нпр1.

Комплекс мер по податковій оптимізації повинен бути спрямований на максимальне збільшення доходів, що залишаються в розпорядженні підприємства, а не на пошук способів відхилення від податкових зобов'язань.[26]

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

ТОВ «Рошен» - це підприємство, яке постійно й неухильно нарощує обсяги виробництва. Продукція, що випускається ТОВ «Рошен» користується великим попитом у населення. Основними ринками збуту продукції є Україна, Росія й країни Західної Європи. Продукція корпорації «Рошен» випускається високої якості. У ній є присутнім тільки натуральна сировина, і ніяких консервантів.

Продукція ТОВ «Рошен» представлена різноманітним асортиментом та нараховує близько 450 найменувань товару. Корпорація «Рошен» має безліч конкурентів, але по якості продукції та ціновій політиці не уступає жодному з них.

Сформована економічна ситуація змушує корпорацію «Рошен» використовувати маркетингову інформацію при формуванні планів виробництва. Послідовна реалізація методики маркетингового планування задає умови для переходу на маркетингові принципи керування. У конкурентному, швидко мінливому зовнішньому середовищу виробники змушені формувати план виробництва під ринкові умови. Необхідними умовами при цьому стають гнучке виробництво, розвинена інформаційна база маркетингу і його інтегрованість із діяльністю інших підрозділів і служб підприємства.

У контексті проведеного дослідження виділимо наступні висновки. Теоретичні принципи податкового регулювання, механізми використання податків для максимальної оптимізації виконання покладених на них функцій, які сформувалися протягом історичного розвитку економічних систем, повинні використовуватись для дослідження економічних процесів у глобальному масштабі, проблем міжнародної співпраці. Корисним для України є досвід використання податкового регулювання при економічній кризі, а також вивчення класичних підходів, наближення до яких вимагає сучасний стан міжнародних економічних зв'язків.

В якості методологічної бази дослідження була прийнята концепція необхідності державного втручання в економічні процеси, тим більш при переході країни з одної економічної формації в іншу. Вивчення основних тенденцій застосування податку як регулятивного механізму дозволило усвідомити доцільність та необхідність поступової зміни акцентів від фіскальної функції оподаткування до регулюючої. [40]

В ході проведення дослідження було встановлено, що корпорація «Рошен» має стабільне фінансове становище на ринку. Для податкової оптимізації своєї діяльності з ВЄД підприємство «рошен» повинно дотримуватися настпних рекомендацій.

Схеми оптимізації оподатковування або офшорних схем або просто офшоры - це грамотне використання іноземних або офшорних компаній у своїй роботі із закордонними партнерами. Складання схем по оптимізації оподатковування варто довіряти кваліфікованим фахівцям. В офшорній схемі обов'язково повинне бути місце рахунку офшорної компанії в іноземному банку. Оптимізувати податки можна за допомогою офшорної компанії. Офшорну компанію можна купити в посередника юридичної фірми якої-небудь офшорної зони.