Прогнозна оцінка соціально-економічних наслідків лібералізації торгівлі між Україною та Європейським Союзом

ПРОГНОЗНА ОЦІНКА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ НАСЛІДКІВ ЛІБЕРАЛІЗАЦІЇ ТОРГІВЛІ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄВРОПЕЙСЬКИМ СОЮЗОМ

Шамборовський Григорій Олегович,

аспірант кафедри міжнародних економічних відносин

Львівського національного університету імені Івана Франка

У статті розглянуто можливі соціально-економічні наслідки лібералізації зовнішньої торгівлі між Україною та ЄС на основі моделі загальної економічної рівноваги GTAP 6.0. Отримані результати вказують на економічну ефективність євроінтеґрації, а також демонструють значимий зв'язок між рівнем тарифних обмежень та економічним добробутом.

Перша, теоретична і емпірична спроба оцінки економічних ефектів інтеґрації була зроблена в 1960-х роках, як форма ех-post оцінок, заснована на методі часткової рівноваги. У 1975 р. в книзі „Європейська економічна інтеграція” за редакцією Б.Баласси, було проведено першу успішну спробу аналізу ефектів євроінтеграції [1]. Автори оцінювали ефекти ринкового зростання (зростання продуктивності, скорочення витрат, зростання конкуренції та ефекту масштабу). Іншою спробою оцінки інтеграційних ефектів була робота А.Сміта і А.Венаблеса (1988) [2]. Вони визначили ефекти спільного ринку у вигляді сценарію оцінки майбутніх ефектів інтеграції (оцінка ех-ante). Автори зосередилися на десяти індустріальних галузях і одержали деякі корисні кількісні результати.

Перші дослідження щодо вступу країн Центральної та Східної Європи до ЄС переважно стосувалися оцінки наслідків лібералізації торгівлі і спиралися на гравітаційну модель. Таким чином у роботах К.Гамільтона, Л.Вінтерсона (1992) [3] та З.Ванга [4] були оцінені довгострокові торгові потенціали між географічно близькими європейськими країнами. Окремо слід відзначити роботу О.Гаврилишина та Л.Прітчетта “Європейські торгові партнери після перехідного періоду” [5]. У ній автори вказали на неодмінну переорієнтацію торгових потоків країн Центральної та Східної Європи на користь Європейського Союзу. Паралельно із застосуванням гравітаційної моделі та моделей часткової економічної рівноваги вчені для дослідження соціально-економічної ефективності вступу країн Центральної та Східної Європи до ЄС почали використовувати моделі загальної економічної рівноваги, оскільки останні дають можливість проведення аналізу як на мікро- так і макрорівні.

У 1997 р. Д.Браун, А.Діардорфф, С.Дянков і Р.Стерн, використовуючи спеціально розроблену модель загальної економічної рівноваги світової торгівлі Мічиганського університету, вирахували економічні ефекти інтеграції європейських країн до ЄС [6]. Це дослідження розглядало сектори торгівлі, виробництва, зайнятості, прибуток на капітал та працю, а також вплив ефектів інтеграції на економічний добробут країн Центрально-Східної Європи (Чехословаччини, Угорщини і Польщі).

Цього ж року Р.Болдвін, Дж. Франкоіс і Р.Портес використали модель GТАР для проведення дослідження щодо впливу розширення ЄС на економіку членів ЄС, європейських країн та інших регіонів світу [7]. Ця модель раніше була застосована для оцінки впливу уругвайського раунду на світову торгівлю.

Метою даної роботи є огляд існуючих методологічних засад аналізу впливу лібералізму зовнішньої торгівлі на економічний добробут його учасників і моделювання лібералізації зовнішньої торгівлі між Україною і ЄС.

Методологічні засади аналізу впливу лібералізації зовнішньої торгівлі на економічний добробут. Сучасні емпіричні дослідження впливу ефектів регіональної економічної інтеґрації на добробут країн-членів ґрунтуються на моделях загальної і часткової економічної рівноваги, гравітаційній моделі, а також економетричних оцінках. При цьому перевищення ефекту створення над ефектом відхилення торгівлі розглядається, як правило, як індикатор виграшу для країни.

Література з цього питання досить широка. Великий досвід подібних досліджень є в США, Нідерландах, Австралії, ФРН, у Франції, ряді міжнародних організацій, наприклад ОЕСР, Міжнародному інституті аналізу прикладних систем (Австрія) та ін.

Перше покоління даних моделей було статичним і служило виміру вигод ефективності в результаті перерозподілу ресурсів після торговельного шоку (наприклад, зниження тарифів). Вимірювані ефекти виявилися слабкими, що викликало критику щодо їхньої здатності повноцінно оцінити наслідки процесу відкриття національної економіки. Включення нових елементів, наприклад, таких як недосконала конкуренція, розвиток аграрного сектора, існування резерву додаткової робочої сили, дозволило значно поліпшити оцінку економічних вигод від таких змін, і навіть на секторному рівні. Розвиток методів прикладного економічного моделювання дає можливість економістам брати активну участь у розгляді різних аспектів економічної інтеґрації.

Серед безлічі існуючих досліджень можна виділити розробки моделей загальної економічної рівноваги, які становлять інтерес для формування методології дослідження впливу інтеграції на розвиток національних економік.

Даний вид моделей набрав значного поширення в багатьох країнах. Так, Службою економічних досліджень Міністерства сільського господарства США (USDA/ERS) розроблена 10-секторна модель загальної рівноваги країни [18] та 30-секторна модель аграрної політики США [17]. Відомою моделлю загальної рівноваги є так звана модель ORANI (Multisectoral Model of The Australian Economy), яка була розроблена в Мельбурнському університеті (Австралія) за підтримкою ряду державних агентств [9]. На відміну від інших моделей загальної рівноваги, ORANI містить ряд особливостей. По-перше, це істотні розміри моделі. У порівнянні з іншими CGE (Computable General Equilibrium) моделями ORANI включала 113 виробничих галузей, 115 категорій товарів, вироблених національною економікою, й таку саму кількість імпортних товарів, 9 категорій трудових ресурсів, 7 типів оброблюваних земель. Модель була створена в часи, коли ще не було ефективних програмних засобів для вирішення завдань такого класу, містила колосальну базу даних, параметри якої оцінити належним чином було практично неможливо. Про це говорили й самі розробники моделі. Однак досвід, що був отриманий у ході розробки даної моделі, був повною мірою використаний у найбільшому, напевно, у цей час проекті, що постійно розвивається в галузі зовнішньої торгівлі GTAP (Global Trade Analysis Project).

Стандартна модель GTAP розроблена Т.Гертельом і М.Тсігасом у 1997р. [8]. Це статична, мультирегіональна модель загальної економічної рівноваги, у якій міжрегіональні зв'язки описані потоками двосторонньої торгівлі. Встановлення цін у рамках моделі відбувається в умовах досконалої конкуренції. Разом з тим предмети споживання регіонально диференційовані. Регіональне диференціювання предметів споживання надає пріоритет розвитку внутрішньогалузевої торгівлі. Для одержання емпіричного результату модель GTAP спеціально адаптована для використання її на основі програмного забезпечення GEMPACK розробленого Центром політичних досліджень при університеті Монаш (Мельбурн, Австралія) [9].

Ключові елементи моделі побудовані на рівновазі (1) товарного ринку, (2) ринку факторів виробництва, (3) індивідуального попиту, (4) інвестицій і (5) суспільного попиту.

1. Ринок товарів. У моделі GTAP попит відповідає пропозиції всіх товарних ринків. Ринки, як припускають, є конкурентоспроможними, тобто ціна, встановлена виробником, відповідає граничним витратам виробництва. Внаслідок податків і субсидій ціни, заплачені покупцями й отримані виробниками, відрізняються.

З точки зору покупця внутрішні і імпортні товари однієї категорії - різні вироби. Імпортні предмети споживання також диференційовані на основі регіонального виробництва. Товари споживання на місцях диференційовані, і їхній регіональний попит визначається виробничою функцією CES (Constant Elasticity of Substitution) або функцією корисності П.Армінгтона (1969) [10]. Диференціювання імпортних предметів споживання дозволяє одночасно розглядати в моделюванні зовнішньої торгівлі експорт і імпорт товарів в окремому секторі.

2. Ринок факторів виробництва. Попит на фактори виробництва включає дві головних групи: проміжні товари й первинні фактори - праця, земля й капітал. У кожному секторі вибір факторів виробництва полягає у зменшенні витрат на даному рівні виробництва. Вибір факторів виробництва обмежений трьохетапною виробничою технологією (рис.1). На першому етапі передбачається, згідно з положеннями В.Леонтьєва, що первинні фактори виробництва і проміжні товари мають фіксовані взаємозв'язки відносно один одного, або еластичність заміщення = 0. Далі, первинні фактори виробництва розглядаються на основі виробничої функції CES (Constant Elasticity of Substitution), тобто еластичність заміщення праці, землі і капіталу є сталою.

Рис. 1. Схема взаємозв'язків факторів виробництва у GTAP

Відповідно кожна група проміжних виробів також розглядається на основі сталої еластичності заміщення внутрішніх і імпортних виробів. На третьому етапі імпортні товари в кожній групі товарів обчислені на основі CES функції, де еластичність заміщення виробів з різних регіонів є сталою.

Попит на первинні фактори виробництва визначається на регіональному рівні, тому вони не є предметом міжнародної торгівлі.

3. Індивідуальний попит. Кожен регіон представлений домогосподарством. Повний дохід регіону визначається функцією Кобба-Дугласа (частка сукупного продукту, яка припадає на фактор виробництва, що бере участь у його створенні). Вона складається зі сталих часток індивідуального споживання, державних видатків і заощаджень. Домогосподарство закуповує предмети споживання групою виробів, тим самим максимізуючи корисність при даному обмеженні видатків. Індивідуальне споживання розподілене щодо товарів відповідно до сталої еластичності відмінностей функції корисності CDE (Constant Difference of Elasticity). У даному випадку використання CDE дає можливість на підставі невеликої кількості параметрів охарактеризувати змінні частки бюджету предметів споживання в загальному споживанні і можливі взаємозалежності між предметами споживання. Основна перевага опису поведінки споживача через функцією CDE полягає в тому, що для оцінки повної системи попиту достатня лише інформація про ціни предметів споживання й еластичність доходу. Властивості даної функції описані Т.Гертелем і М.Тсігасом [11, р. 13-74]. Так само як фактори виробництва, внутрішні і імпортні предмети споживання мають сталу еластичність заміщення. Імпортні предмети споживання, в свою чергу, мають сталу еластичність заміщення щодо регіонів походження.

4. Визначення інвестицій. У моделі GTAP регіональні інвестиції й заощадження розглядаються окремо. Регіональні інвестиції надходять зі світового ощадного фонду. В свою чергу, кожен регіон заощаджує сталу частку свого доходу в цей фонд. Регіональні інвестиції визначаються відносним доходом. Регіони, де відносний дохід на капітал зростає, отримують відносно більшу частку заощаджень, доступних для інвестицій, і навпаки.

У GTAP регіональні заощадження залежать від індивідуальних рішень щодо видатків, а регіональні інвестиції - від інвестиційних рішень, прийнятих на основі очікуваного доходу. Таким чином, рівновага регіональних інвестицій та заощаджень може відрізнятися своєю величиною. Звідси платіжний баланс може бути неврівноважений. Середній дохід з капіталу змінюється так, щоб заощадження й інвестиції в глобальному масштабі були еквівалентні.

5. Суспільний попит. Загальний суспільний попит у моделі визначається як стала частка доходу регіону. Відповідно до функції видатків Кобба-Дугласа, попит на окремі товарні групи є сталим. Розподіл суспільного споживання між внутрішніми й імпортними товарами споживання визначено так само, як і індивідуальне споживання.

Міжнародна торгівля. Т.Гертель і М.Тсігас у своїй моделі використовують методику недосконалої субституції між торговими товарами, запропоновану П.Армінгтоном [10]. Ця методика дає можливість враховувати неоднорідність товару за якістю і будь-якими суб'єктивним ознакам. Це означає, що споживачі ранжирують товари відповідно до регіону походження. У моделі GTAP імпорт країни представлений формулою запропонованою В.Герачі та В.Прево [12, р. 438]:

(1),

де:

індекс кількості загального обсягу імпорту в r;

кількість імпорту в країну r з країни i;

коефіцієнт значущості;

еластичність заміщення між будь-якими двома імпортними виробами з різних країн

n загальна кількість країн.

Визначення добробуту. У GTAP економічний добробут розглядається на основі функції корисності Кобба-Дугласа (для споживача збільшення кількості кожного з благ у товарній групі збільшує корисність даної групи) і описується „еквівалентною змінною” (Equivalent variation). Еквівалентна змінна дорівнює зміні видатків домогосподарств у регіоні, яка виникає внаслідок встановлення нового постсимуляційного рівня корисності і виражається в поточних цінах.

Формула для EV у моделі GTAP [8, р.61]:

EV (r) = u (r) * INC (r) / 100 (2.2),

де:

u (r) = зміна відсотка корисності регіону;

INC (r) = дохід регіону r перед моделюванням.

Кожна з розглянутих вище моделей (систем моделей) має свої безсумнівні переваги. На наш погляд, загальним “недоліком” цих систем є відсутність у їхньому складі модуля України, що за багатьма позиціями відіграє помітну роль у світовій торгівлі. У найкращому разі бази даних деяких моделей включають застарілі дані по СРСР або по країнах СНД у цілому, дуже часто Україна потрапляє в групу країн: “решта світу”.

Результати моделювання лібералізації зовнішньої торгівлі між Україною та ЄС на основі пакету GTAP 6.0. Використовуючи модель загальної економічної рівноваги GTAP, можна оцінити потенційне зростання економічного добробуту внаслідок створення митного союзу між Україною та ЄС. Як і у вищевказаних моделях загальної економічної рівноваги, недоліком застосування моделі GTAP є відсутність у її складі модуля України. Для вирішення даної проблеми було використано показники частки торгівлі України у складі колишнього Радянського Союзу. Пакет GTAР включає базу даних по країнах та секторах економіки GTAPAgg, а також програму моделювання RunGTAP. Остання версія бази даних GTAPAgg містить інформацію про 87 регіонів та 57 секторів економіки. Дані про Україну не представлені окремо, а включені у регіон “колишній Радянський Союз” (КРС).

Для оцінки зміни економічного добробуту вступу України у митний союз з ЄС спочатку слід визначити еквівалентну змінну - зміну економічного добробуту для країн „колишнього Радянського Союзу” внаслідок створення митного союзу разом з Європейським Союзом (див. табл. 1).

Таблиця 1. - Зміна економічного добробуту країн-учасниць євроінтеграції, млн дол. США

Джерело: Розраховано на основі GTAP 6.0.

Далі „еквівалентну змінну” було розділено на три складові: податкові надходження, умови торгівлі та інвестиції, які склали 1080,5, -918,7 та 198,9 млн дол. США відповідно. Відповідно до цього можна стверджувати, що зростання добробуту у колишньому Радянському Союзі внаслідок його входження у митний союз з ЄС відбудеться через зростання податкових надходжень та інвестицій, тоді як умови торгівлі значно погіршаться.

Наступним важливим кроком для оцінки еквівалентної змінної України є розчленування складових показників „умов торгівлі” та „податкових надходжень” колишнього Радянського Союзу (див. табл. 2, 3).

Таблиця 2. - Складові „умов торгівлі” для „колишнього Радянського Союзу”, млн. дол. США

Таблиця 3. - Складові „податкових надходжень” для „колишнього Радянського Союзу”, млн дол. США

Джерело: Розраховано на основі GTAP 6.0.

Для оцінки впливу тарифів на економічний добробут у галузях промисловості України слід визначити їх частку в еквівалентній змінній КРС (див. табл. 4).

Таблиця 4. - Частки імпортного та експортного тарифів у еквівалентній змінній КРС, млн дол. США

Джерело: Розраховано на основі GTAP 6.0.

Оскільки остання версія GTAP - GTAP 6.0 калібрована на основі даних 2001 року, то для більш адекватного визначення частки української торгівлі у складі Радянського Союзу були використані дані торгівлі СОТ для країн колишнього Радянського Союзу також за 2001 р. Згідно з проведеними розрахунками частка українського експорту та імпорту у складі Радянського Союзу становила 0,1 та 0,14 відповідно.

Щоб визначити зміну зовнішньоторговельного обороту України внаслідок приєднання її до ЄС, спочатку слід оцінити частку експорту та імпорту галузей промисловості України у складі КРС (див. табл. 5).

Таблиця 5. - Структура експорту та імпорту України у 2001 р., млн дол. США

Джерело: Розраховано на основі даних Державного комітету статистики України [14].

У наступній таблиці оцінені торговельні потоки України на основі бази даних GTAP та частки торгівлі України у складі КРС. Для визначення обсягу експорту та імпорту України були використані дані таблиці 5 та зроблені розрахунки за формулами:

де x та m - експорт та імпорт України, для загального обсягу торгівлі, а також формул:

де x' та m' - експорт та імпорт галузей промисловості України.

У таблиці 6 наведені результати розрахунків загального обсягу зовнішньої торгівлі, а також експорт та імпорт кожної галузі промисловості внаслідок приєднання України до митного союзу з ЄС.

Таблиця 6. - Зовнішня торгівля України у складі КРС, оцінена на основі GTAP 6.0., млн дол. США*

Джерело: Розраховано на основі GTAP 6.0.

На основі попередньої таблиці було розраховано частку експорту та імпорту України у складі КРС (див. табл. 7), що дало можливість оцінити показник „умови торгівлі” для України.

Таблиця 7. - Частки зовнішньої торгівлі України у складі КРС

Джерело: Розраховано на основі GTAP 6.0.

Для оцінки умов торгівлі України слід помножити частки експорту та імпорту України на показники умов торгівлі КРС (див. табл. 2). Результати представлені у наступній таблиці 8.

Таблиця 8. - „Умови торгівлі” для України, млн дол. США*

Джерело: Розраховано на основі GTAP 6.0 та даних СОТ [13].

Слід відзначити, що, на відміну від КРС, Україна покращує умови торгівлі внаслідок приєднання до митного союзу з ЄС. Це відбувається завдяки малій частці українського експорту енергетичних товарів, таких як нафта, газ та вугілля, а також деревини.

Наступна складова еквівалентної змінної - „торговельні тарифи” - розрахована аналогічним чином (див. табл. 9), використовуючи дані таблиць 4, 7.

Таблиця 9. - “Торгівельні тарифи” для України, млн дол. США*

Джерело: Розраховано на основі GTAP 6.0 та даних СОТ.

Решта складових еквівалентної змінної - інвестиції, податок на виробництво та споживчий податок обчислені на основі частки ВВП України у складі ВВП КРС (див. табл. 10).

Таблиця 10. - Решта складових еквівалентної змінної України, млн дол. США*

Джерело: Розраховано на основі даних Світової Організації Торгівлі [13].

Загальна сума еквівалентної змінної для України дорівнює 208,2 млн дол. США і є сумою умов торгівлі (20,4 млн дол. США), торговельних тарифів (153,7 млн дол. США) та решти складових еквівалентної змінної (34,1 млн дол. США). Даний показник, як ми вказували вище, відображає рівень зростання економічного добробуту внаслідок скасування торговельних обмежень між Україною та ЄС.

Висновки

Як показують результати проведених розрахунків, скасування торговельних обмежень між Україною та ЄС в рамках митного союзу безпосередньо могло б мати позитивний вплив на зростання економічного добробуту обох учасників. Для Європейського Союзу сума зростання економічного добробуту становитиме 5853 млн дол. США. У свою чергу Україна додатково одержить 208 млн дол. США внаслідок лібералізації торговельного режиму з ЄС. Слід відзначити, що еквівалентна змінна для України складає 58% від суми еквівалентної змінної такого регіону, як колишній Радянський Союз. Це може свідчити про переорієнтацію зовнішньої торгівлі України на користь ЄС, а також про поступ у сфері формування євроінтеґраційного курсу. Результати, представлені у статті, встановлюють значимий зв'язок між торговельною лібералізацію між Україною та ЄС у рамках митного союзу і зростанням економічного добробуту в обох регіонах. Крім того, вони вказують на доцільність проведення глибшої торговельної інтеґрації між Україною і Європейським Союзом, оскільки ефект створення торгівлі перевищує ефект відхилення.

Україна на шляху інтеграції до ЄС не може недооцінювати важливість лібералізації зовнішньої торгівлі задля досягнення соціально-економічної ефективності даного процесу. Очевидно, що одним з основних показників успіху євроінтеграції та наслідків майбутньої участі України у європейській спільноті є формування економічного добробуту під впливом ефектів митного союзу.

На сучасному етапі досліджень соціально-економічних наслідків інтеграції України до Європейського Союзу важливим є врахування основного економічного ефекту - зовнішньоторговельної лібералізації. Результати проведеного дослідження можуть бути використані для оцінки наслідків створення зони вільної торгівлі, митного або економічного союзу між Україною та ЄС.

Література:

Armington, P.S., A theory of demand for products distinguished by place of production // IMF Staff Papers. - 1969. - No.16. - P.159-178.

Baldwin R.E., Francois J.F., Portes R. The Cost and Benefits of Eastern Enlargement: The Impact on the EU and Central Europe // Economic Policy. - 1997. - No.24. - P.125-176.

Brown D., Deardorff A., Djankov S., Stern R. An economic assessment of the integration of Czechoslovakia, Hungary and Poland into the European Union // Europe's Economic Looks East. Implications for Germany and the European Union / Ed. by Black St. W. - Cambridge: CUP, 1997. - P.23-60.

European economic integration / Ed. by Balassa B. - Amsterdam: North-Holland; N. Y.: American Elsevier, 1975. - 416 p.

Geraci, V. J., Prewo W. An Empirical Demand and Supply Model of Multilateral Trade // The Review of Economics and Statistics. - 1982. - Vol.64, No.3

Global Trade Analysis: Modeling and application / Ed. by T.Hertel. - CUP, 1997. - 403p.

Hamilton C.B., Winters L.A. Opening up International Trade with Eastern Europe // Economic Policy. - 1992. - No.14. - P.77-116.

Harrison J., Pearson K. An Introduction to GEMPACK, GEMPACK: Document No.1. - Fifth edition. - Clayton: Monash University, 2000. - 53 р.

Havrylyshyn O., Pritchett L. European Trade Patterns after the Transitions // World Bank PRE Working Paper Series. - 1991. - No. 748. - P. 34-68.

Hertel T., Tsigas M. Structure of GTAP // Global Trade Analysis: Modeling and application / Ed. by T.Hertel. - CUP, 1997. - 403 p.

Smith A., Venables A.J.Completing the Internal Market in the European Community. Some Industry Simulations // European Economic Review. - 1988. - Vol.32, No.7. - P.1501-1525.

Wang, Z.K., Winters L.A. The Trading Potential of Eastern Europe // Journal of Economic Integration. - 1992. - Vol. 7. - P. 113-36.