Наслідки вступу Польщі до ЄС для сільського господарства країни (2004-2007 рр.)

Наслідки вступу Польщі до ЄС для сільського господарства країни (2004-2007 рр.)

Сергій Бочаров,

кандидат історичних наук, завідувач кафедри виховання та розвитку особистості Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти

У статті визначаються й аналізуються результати розвитку сільського господарства Польщі в перші роки перебування країни в Європейському Союзі (2004-2007 рр.). Висвітлюється динаміка змін, які відбулися в аграрному секторі країни. Робиться висновок про позитивні та негативні наслідки вступу Польщі до ЄС у контексті розвитку її аграрного сектора. Констатується, що для аграрного ринку країни у перші 3,5 роки перебування країни в ЄС був характерним процес укрупнення господарств, який відбувався на тлі суттєвого підвищення цін на землю.

Ключові слова: Європейський Союз, Польща, сільське господарство, дотаційні виплати, експорт аграрної продукції.

Євроскептики як у самій Польщі, так і за її межами, напередодні приєднання країни до Європейського Союзу робили вкрай песимістичні прогнози щодо розвитку сільського господарства Речі Посполитої після набуття країною статусу повноправного члена ЄС. Сільське господарство відіграє надзвичайно важливу роль у соціально-економічному й політичному житті польської держави; хоча на аграрну галузь у 2005 році й припадало лише 2,2 % ВВП країни, але в цій сфері задіяно 12,5 % працівників від загальної кількості тих, хто працює [1]. Крім того, сільське господарство є своєрідним фундаментом для багатьох інших галузей польської економіки, тому ситуація в сільському господарстві країни була й залишається надзвичайно важливим критерієм успіху польської політики євроінтеграції.

Характерно, що аналогічні песимістичні прогнози роблять євроскептики щодо перспектив розвою сільського господарства України в контексті її євроінтеграційних зусиль. Так чи справдилися вищезгадані прогнози щодо аграрного сектора Польщі в перші три роки перебування країни в Європейському Союзі? Це питання є цікавим як для польської, так і для української наукової громадськості та діючих кіл, ураховуючи те, що досвід, набутий Польщею в перші роки членства в ЄС, є надзвичайно цінним для України, зважаючи на її намір приєднатися до європейської спільноти.

На жаль, у вітчизняній історіографії проблемі розвитку аграрної галузі Польщі в роки її перебування в ЄС не приділяється достатньої уваги, ґрунтовних досліджень із цієї проблеми фактично не існує. Польські вчені тільки починають досліджувати зазначену проблему, і тут можна відзначити низку робіт, присвячених соціально-економічному розвитку Польщі в 2004-2007 рр., у яких приділяється увага розвитку сільського господарства країни [2]. Таким чином, зазначена проблема є актуальною і заслуговує на більш серйозну увагу з боку українських науковців.

Мета статті полягає у визначенні позитивних та негативних наслідків вступу Польщі до ЄС у контексті розвитку її аграрного сектора в період з 1 травня 2004 року (дата офіційного вступу Польщі до ЄС) до кінця 2007 року.

З перших місяців членства Польщі в ЄС її селяни отримали грошові виплати з бюджету об'єднаної Європи. Ці виплати становили 44,46 Ђ за 1 га сільськогосподарських угідь у 2004 році, 57,42 Ђ/га - у 2005 році, 69,57 Ђ/га - у 2006 році, 78 Ђ/га - у 2007 році. Однак, ураховуючи доплати з державного бюджету, фонду розвитку села та сільської місцевості, а також спеціальні дотації на виробництво певних видів продукції (пшениці, кукурудзи, олійних культур, тютюну, хмелю, льону, коноплі, картоплі тощо) реальні дотації були більшими. Наприклад, у 2006 році кожен польський аграрій, який мав земельний наділ понад 1 гектар, отримав у рамках безпосередніх виплат як мінімум 505 злотих за гектар (126 євро). Ці дотації надійшли до 1,4 млн селян, тобто їх отримали 85 % від загальної кількості господарюючих на землі (інші мали ділянки менші, ніж 1 га). Крім того, частина аграріїв отримала додаткові дотації за обробку землі в складних умовах - від 179 до 264 злотих. Природно, що й загальна сума дотацій, які сплачувалися аграріям, постійно збільшувалася: у 2004 році вона склала 3 млрд злотих, у 2005 - 6,8 млрд, у 2006 - 7,8 млрд, у 2007 - 8,7 млрд злотих. У той же час варто відзначити, що 40 % цих коштів отримали 6 % селян - власники великих господарств. Крім того, виплати здійснювалися з певним запізненням, яке, наприклад, у 2005 році становило декілька місяців; але ці затримки виникали не з вини інституцій ЄС, а були пов'язані з низькою ефективністю роботи польського Агентства з реструктуризації та модернізації сільського господарства [3].

З 1 серпня 2004 року почав діяти механізм виплати структурних рент (renta strukturalna) для польських аграріїв. На такі виплати мали право селяни, які досягли віку 55 років та продали або передали у спадок своє господарство в цілісному вигляді. Рента надавалася лише одному співвласнику господарства. Мінімальна сума ренти станом на 2005 рік становила 1180 злотих за місяць (274 євро), максимальна - за певних обставин - могла сягнути 2475 злотих (576 євро). 80 % із цих коштів надав Європейський Союз із власного бюджету, 20 % - надійшло з державного бюджету Речі Посполитої [4].

Однак ситуація з виплатою структурної ренти виявилася більш складною, ніж передбачали єврочиновники. ЄС виділив на ці цілі в 2004-2006 роках 640 млн євро. Польські селяни у перший рік перебування країни в ЄС майже не претендували на отримання вищезгаданої ренти, але в 2005-2006 роках ситуація кардинально змінилася: до кінця травня 2006 року 46 тис. селян одержали вищезгадану ренту, що призвело до дефіциту фінансових ресурсів, і прийняття нових заявок було припинено до квітня 2007 року. Поновлення виплат за цією програмою відбулося після перегляду умов надання ренти, здійсненого міністерством сільського господарства та розвитку села. Нові умови дещо скоротили розміри ренти та кількість її потенційних отримувачів.

Крім того, у зазначений період з бюджету ЄС виділялися чималі гроші на модернізацію аграрного сектора країни. Зокрема, на програму «Розвиток сільської місцевості» Європейський Союз виділив у 2004-2006 рр. 2,8 млрд євро, ще 700 млн євро на реалізацію програми надійшло з бюджету Польщі. На реалізацію заходів у рамках програми «Реструктуризації і модернізації тваринницького сектору та розвитку сільської місцевості» з бюджету ЄС було спрямовано 1,19 млрд євро, з державного бюджету країни - 0,59 млрд євро [5].

Іншим наслідком вступу Речі Посполитої до ЄС стало відкриття європейських ринків для аграрної продукції Польщі. Унаслідок цього Польща збільшила експорт сільськогосподарської продукції в 2004-2007 рр. на 40 %. Однак далеко не всю аграрну продукцію польські селяни змогли вільно продавати на європейському ринку. Виробництво деяких видів продукції було обмежене квотами. Так, у 2006 році виробництво молока у Польщі перевищило узгоджені з ЄС річні квоти (8,964 млн тонн та 416 тис. тонн резерву) на 290 тис. тонн, через що фермери сплачували 0,39 злотого за кожен кілограм продукції, проданої понад встановлені ліміти. Усього польські аграрії заплатили 64 млн євро штрафу. Ще з більшими проблемами зіткнулися виробники цукрового буряку. У відповідності з реформуванням цукрової галузі Європейського Союзу, яке розраховане на 2006-2009 рр., до 2009 року 80 тис. польських фермерів імовірно будуть змушені припинити вирощування буряків, а 5 цукрових заводів буде закрито [6].

Зростання дотаційних виплат та експорту аграрної продукції сприяло підвищенню обсягів виробництва в сільськогосподарській галузі країни. Так, збільшення фінансування польського села призвело, наприклад, до того, що порівняно з 2003 роком обсяг використання мінеральних добрив у 2007 році у середньому зріс майже на чверть [7].

У 2004 році зростання виробництва становило 7,5 % порівняно з попереднім роком. Додаткову вагомість цьому зростанню додав той факт, що в попередні два роки польський аграрний сектор переживав спад (у 2002 р. падіння становило 1,9 %, у 2003 р. - 0,8 %). У 2005 та 2006 роках обсяги сільськогосподарського виробництва в країні знизилися на 4,3 % та 2,3 % відповідно через погані погодні умови та падіння виробництва в рослинництві. 2007 рік приніс суттєве зростання виробництва аграрної продукції - на 6,1 %; причому зросли обсяги виробництва як у рослинництві (9,5 %), так і у тваринництві (2,6 %). У цілому за період з 2004 до 2007 року обсяги виробництва у сільському господарстві країни зросли порівняно з 2003 роком на 8 %. Причому тваринництво показало дещо більші темпи зростання у порівнянні з рослинницькою галуззю: 8,6 % проти 6,3 % [8].

Дотування сільгоспвиробників та відкриття європейських ринків призвело до підвищення закупівельних цін на польську агропродукцію. У результаті - доходи селян у 2004 році зросли приблизно на 17 %, у 2005 році вони залишилися на тому ж рівні, але в 2006 році зменшилися на кілька процентів. Падіння доходів відбулося через зниження сільгоспвиробництва в 2005 та 2006 роках, ембарго на ввезення м'яса з боку Росії, підвищення цін на засоби виробництва. У 2007 році відбулося невелике зростання доходів селян, яке, щоправда, значною мірою було обумовлене зростанням світових цін на аграрну продукцію та тогорічним добрим урожаєм [9].

Характерно, що прогнози, зроблені Європейською Комісією у 2003 році щодо зростання реальних доходів польських селян, не справдилися: запланованого зростання у 2007 році на 25 % порівняно з 2003 роком не відбулося.

Варто відзначити, що найбільше зросли доходи великих та середніх господарств, тоді як фінансовий стан дрібних господарств здебільшого погіршився. До категорії перших можна віднести 220-250 тис. господарств, які постачали на аграрний ринок 2/3 від усієї виробленої в країні агропродукції. У той же час загальна кількість господарств площею понад 1 га у 2007 році склала 1,801 млн. Як наслідок, збільшилась частка господарств, які виробляли аграрну продукцію лише для власних потреб - з 52 % у 2003 році до 60 % у 2006 році. Найбільш суттєво скоротилися доходи фермерів, які спеціалізувалися на вирощуванні пшениці та цукрових буряків, збільшилися - в аграріїв, які зробили ставку на виробництво м'ясо-молочної продукції [10].

Поляризація в доходах фермерів сприяла укрупненню господарств, середній розмір сільськогосподарського наділу в країні збільшився з 2005 року на 0,2 га та становив у 2007 році 7,8 га. Причому абсолютна більшість господарств, як і раніше, належала громадянам Речі Посполитої, тобто прогнози євроскептиків на кшталт: «іноземці скуплять польські землі після приєднання країни до ЄС» не справдилися. Незважаючи на це, вартість землі сільськогосподарського призначення за роки перебування Польщі в ЄС стрибнула майже удвічі й склала в 2007 році в середньому 12000 злотих за 1 гектар (3174 євро) [11].

У цілому все польське суспільство позитивно оцінює наслідки приєднання країни до ЄС для сільського господарства. Про це, зокрема, свідчать численні соціологічні опитування, проведені в Польщі в 2005-2007 роках [12].

Таким чином, сільське господарство Польщі після вступу країни в ЄС показало переважно позитивну динаміку розвитку, що проявилася в зростанні обсягів виробництва аграрної продукції та її експорту, збільшенні дотацій та підвищенні доходів великих та середніх господарств. У той же час процес адаптації аграрного сектора Польщі до умов господарювання об'єднаної Європи відбувався далеко не гладко. Польські селяни були змушені відмовитися від вирощування деяких культур та сплачувати штрафи за надвиробництво у тваринницькій галузі. Посилилась поляризація в доходах між великими та середніми господарствами з одного боку та маленькими - з іншого. Доходи останніх, як мінімум, не збільшилися. Для аграрного ринку країни у перші 3,5 роки перебування країни в ЄС був характерним процес укрупнення господарств, який відбувався на тлі суттєвого підвищення цін на землю. У той же час польське суспільство позитивно оцінило вплив євроінтеграційних процесів у 2004-2007 роках на розвиток сільського господарства країни.

Література

1. Trzy Lata czіonkostwa Polski w Unii Europejskiej : Bilans kosztуw spoіeczno-gospodarczych zwi№zanych z czіonkostwem w Unii Europejskiej - Polska na tle regionu (1 maja 2004 r. - 1 maja 2007 r.) : [pod red. Agnieszkі Bielskoj]. - Warszawa : Urz№d Komitetu Integracji Europejskiej - Departament Analiz i Strategii, 2007. - S. 69.

2. Doliwa-Klepacka Anna, Doliwa-Klepackі Zbignew M. Czіonkowstwo Unii Europejskiej. / Biaіostok: Temida 2, 2008 ; Trzy Lata czіonkostwa Polski w Unii Europejskiej : Bilans kosztуw spoіeczno-gospodarczych zwi№zanych z czіonkostwem w Unii Europejskiej - Polska na tle regionu (1 maja 2004 r. - 1 maja 2007 r.).; Polska polityka integracyjna po przyst№pieniu do Unii Europejskiej : [pod redakcj№ Jуzefa Fiszera]. - Warszawa : Instytut Studiуw Politycznych PAN, 2006.

3. Doliwa-Klepacka Anna, Czіonkowstwo Unii Europejskiej. Ibid. - S.174.

4. Rentу strukturalnе 2007-2013. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: // http:www.doradcaprow.pl

5. Doliwa-Klepacka Anna, Czіonkowstwo Unii Europejskiej. Ibid. - S.174.

6. Там само. - S. 175.

7. Rolnictwo w 2007 r. - GUS, Departament Rolnictwa i Gospodarki Їywnoњciowej : [kieruj№cy Elїbieta Ziуіkowska]. - S. 35/ - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:www.stat. gov.pl

8. Rolnictwo w 2007 r. Ibid. - S. 38.

9. Maіy Rocznik Statystyczny Polski 2008 : [redaktor gіуwny Halina Dmohowska]. - Warszawa : Zaklad wydawnictw statystycznych, 2008. - S. 162-163.

10. Там само. - S. 164-166.

11. Rolnictwo w 2007 r. Ibid. - S. 35.

12. Trzy Lata czіonkostwa Polski w Unii Europejskiej : Bilans kosztуw spoіeczno-gospodarczych zwi№zanych z czіonkostwem w Unii Europejskiej - Polska na tle regionu (1 maja 2004 r. - 1 maja 2007 r.). Ibid. - S. 11.