Міністерство освіти та науки України

Житомирський державний технологічний університет

Кафедра менеджменту

Контрольна робота

з курсу “Основи ЗЕД”

Тема: Поняття товарного ринку. Митна вартість

Виконала: студентка IV курсу

групи ЗМО-07-1с

Карпінська Н.В.

Перевірила: Міляр Л.Ф.

Житомир

2008

Зміст

1 Поняття товарного ринку, товару, конкурентоспроможності з точки зору експортних і імпортних можливостей підприємства

2 Митна вартість, особливості її визначення та застосування

Список використаної літератури

1 Поняття товарного ринку, товару, конкурентоспроможності з точки зору експортних і імпортних можливостей підприємства

Ринок товару (товарний ринок) -- сфера обороту товару (взаємозамінних товарів), на який протягом певного часу і в межах певної території є попит і пропозиція.

Експорт (експорт товарів) -- продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів. При цьому термін реекспорт (реекспорт товарів) означає продаж іноземним суб'єктам господарської діяльності та вивезення за межі України товарів, що були раніше імпортовані на територію України.

Імпорт (імпорт товарів) -- купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Товари -- 1) будь-яка продукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу (оплатної передачі);

2) будь-яке рухоме майно (у тому числі валютні цінності, культурні цінності), електрична, теплова та інші види енергії, а також транспортні засоби, за винятком транспортних засобів, що використовуються виключно для перевезення пасажирів і товарів через митний кордон України [1, с. 2-3].

Товар-продукт розподіляється на: а) паливно-сировинні та сільськогосподарські; б) промислові товари, машини та обладнання.

Товар-послуга, котрий на відміну від товара-продукта не набуває уречевленої форми, а виготовляється і споживається в основному одномоментно і не підлягає зберіганню, розподіляється на: а) виробничі послуги (ноу-хау, ліцензії, транспортні послуги, послуги в галузі зв'язку, послуги банків та страхових компаній); б) послуги споживчого характеру (соціально-культурні послуги, освіта, охорона здоров'я, спорт тощо).

Відтак більшість видів послуг ґрунтується на прямих контактах між виробниками та споживачами. Ця обставина відокремлює міжнародну торгівлю послугами від торгівлі товаром-продуктом. Проте ряд послуг продається в комплекті з товаром-продуктом. Особливо це стосується торгівлі наукомісткими товарами [5, с. 27].

Економічна конкуренція (конкуренція) -- змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.

Виходячи з цього економічна конкурентоспроможність -- здатність суб'єкта господарювання завдяки власним досягненням здобути перевагу над іншими суб'єктами господарювання

Критеріями оцінки конкурентоспроможності продукції на зовнішньому ринку слід вважати фактори, які визначають його кон'юнктуру:

* наявність споживача даного виду продукції, кількість конкурентів, які випускають аналогічну продукцію;

* обсяги виробництва й реалізації продукції підприємств-конкурентів у цілому й у сфері діяльності українського підприємства;

* основні напрямки конкурентної боротьби на зовнішньому ринку;

* оцінка стратегічної діяльності конкурентів (контроль за каналами збуту та діяльністю підприємств-постачальників з мстою зниження рівня витрат);

* політика горизонтальної інтеграції (з метою виявлення можливостей проведення контролю та управління станом сектору певної галузі);

* розмаїття методів конкуренції (ціни, якість, технологічний рівень, дизайн продукції, сервісні послуги, імідж підприємства, товарний знак тощо) [3, с. 40].

2 Митна вартість, особливості її визначення та застосування

Митна вартість -- ціна, яка фактично сплачена, або підлягає сплаті за товар на момент перетину митного кордону України, тобто, коли виконано всі необхідні формальності щодо ввезення товару в Україну чи вивезення його з України [2, с. 101].

Митна вартість застосовується при нарахуванні митних платежів, а також для встановлення вартості товарів для інших митних цілей, включаючи стягнення штрафів та застосування інших санкцій за порушення митних правил, передбачених законодавчими актами України, і для ведення митної статистики.

На підставі цієї вартості проводиться стягнення податку на добавлену вартість, а по підакцизних товарах і акцизний збір. Митні органи в разі явного заниження митної вартості або в разі неможливості перевірки її обчислення мають право самостійно визначати митну вартість на підставі ціни на ідентичні або подібні товари, що діють у провідних країнах-експортерах.

Моментом перетину митного кордону вважаємо:

а) для авіаперевезень: при експорті -- здійснення або завершення митного оформлення в аеропорту, де відбувається навантаження; при імпорті -- початок або здійснення митного оформлення в першому аеропорту на території України, в якому відбувається розвантаження чи перевантаження товарів, якщо факт перевантаження підтверджений митним органом цього аеропорту;

б) для морських і річкових перевезень: при експорті -- здійснення або завершення митного оформлення в порту навантаження на території України; при імпорті -- початок або здійснення митного оформлення в першому порту розвантаження чи перевантаження на території України, якщо факт перевантаження підтверджений митним органом цього порту;

в) для товару, що доставляється поштою: здійснення митного оформлення в пункті міжнародного поштового обміну;

г) для перевезень іншими видами транспорту (у тому числі залізничним та автомобільним): при експорті -- здійснення або завершення митного оформлення в пункті пропуску на митному кордоні України на шляху переміщення товару; при імпорті -- початок або здійснення митного оформлення у пункті пропуску на митному кордоні України на шляху переміщення товару [6, с. 280].

Процедура декларування митної вартості товарів, що ввозяться на територію України, та форма декларації митної вартості визначається державною митною службою України. При необхідності підтвердження заявленої декларантом митної вартості декларант зобов'язаний на вимогу митного органу надати йому необхідні для цього відомості. При виникненні у митному органі сумнівів у достовірності відомостей, наданих декларантом для визначення митної вартості, декларант має право та обов'язок довести таку достовірність. У разі непредставлення доказів, що підтверджують достовірність використаних декларантом даних, митний орган має право прийняти рішення про неможливість використання вибраного декларантом методу оцінки.

При цьому за письмовою заявою декларанта митний орган у тижневий термін повинен надати письмове роз'яснення причин, з яких визначена декларантом митна вартість не може бути прийнята. При незгоді декларанта з рішенням митного органу воно може бути оскаржене у вищестоящому митному органі в десятиденний термін з моменту отримання декларантом цього рішення. Рішення Державної митної служби України з питань визначення митної вартості товарів, що імпортуються до України, тлумачення та використання правил митної оцінки є обов'язковими для виконання [4, с. 196].

У рамках ГАТТ було розроблено Угоду з митної оцінки, що набула чинності з 1981 р. Відповідно до даної угоди, для оцінки вартості імпортованого товару використовують ціну товару, зазначену в зовнішньоторговельному контракті, або в рахунку-фактурі іноземного контрагента, а також усі фактичні витрати.

При використанні ціни Угоди для визначення митної вартості до неї включаються такі витрати (якщо вони не були до неї включені):

а) на транспортування до місця митного оформлення товару, у тому числі:

-- на відвантаження, розвантаження, перевантаження та складування;

-- на страхування;

-- на виплату комісійних та інших посередницьких винагород;

-- вартість контейнерів у тих випадках, якщо згідно з Товарною номенклатурою зовнішньоекономічної діяльності, вони розглядаються як одне ціле з товаром, що підлягає митній оцінці;

б) вартість пакування, включаючи вартість пакувальних матеріалів та робіт з упакування;

в) відповідна частина вартості таких товарів (робіт і послуг), які прямо чи побічно були надані імпортерам безкоштовно або за зниженими цінами в цілях використання для виробництва або продажу (відчуження) на експорт товарів, що підлягають оцінці:

-- сировина, матеріали, деталі, напівфабрикати та ін. Комплектуючі вироби, що є складовою товарів, які підлягають оцінці;

-- інструменти, штампи, форми та інше подібне обладнання, використане при виробництві товарів, що підлягають оцінці;

-- допоміжні матеріали, використані при виробництві товарів, що підлягають оцінці (мастильні матеріали, паливо і т. ін.);

-- інженерна та дослідно-конструкторська проробка, дизайн, ескізи та креслення, виконані поза територією України, безпосередньо необхідні для виробництва товарів, що підлягають оцінці;

г) ліцензійні та інші платежі за використання об'єктів інтелектуальної власності, які імпортер прямо чи побічно повинен сплатити, умова продажу (відчуження) товарів, що підлягають оцінці;

ґ) частина прибутку імпортера від будь-якого подальшого продажу, відчуження або використання товарів, що підлягають оцінці, належать поверненню експортеру.

При розрахунку витрат на транспортування до кордону України, якщо вони відповідно до умов поставки, не були включені у вартість товару при доставці на безоплатній основі чи за допомогою транспортних засобів покупця, повинні використовуватися дані бухгалтерського обліку за калькуляцією транспортних витрат із включенням усіх необхідних статей чи елементів витрат. Якщо декларація заповнюється на товари декількох видів, то витрати на транспортування розподіляються між товарами різних найменувань пропорційно їх вазі.

У разі, якщо бухгалтерських даних про витрати на перевезення цими видами транспорту немає, в митну вартість включається сума, розрахована, виходячи з діючих на момент транспортування вантажу тарифів, на перевезення вантажів відповідним видом транспорту [2, с. 102-103].

Таким чином, при ввезенні товарів на митну територію України їх митна вартість приводиться за фактурною вартістю до бази цін CIF -- український порт, СІР -- пункт призначення на кордоні України, СРТ -- пункт призначення на кордоні. України чи DAF -- кордон України. Якщо товари куплені на умовах, відповідно до яких пункт поставки (призначення) знаходиться поза митною територією України (наприклад, EXW -- Варшава, FOB -- Шанхай, CIF -- Мінськ, DAF -- Брест), то до фактурної вартості додаються додаткові, не включені витрати з доставки товарів до моменту перетину митного кордону України [4, с. 198].

Якщо відповідно до умов поставки у вартість товару декларантом включені витрати на транспортування після перетину митного кордону України, при визначенні митної вартості вони повинні бути виключені. Так, коли умовами поставки передбачено пункт призначення, який знаходиться на митній території України (наприклад, СІР -- Кіровоград, DDP -- Київ) з фактурної вартості відраховуються витрати, які мали місце після моменту перетину кордону України.

При вивезенні товарів з митної території України їх митна вартість приводиться за фактурною вартістю до бази цін FOB -- український порт, DAF -- кордон України (чи пункт призначення на митному кордоні України) або СІР -- пункт призначення на митному кордоні України.

Якщо товари продані на умовах, відповідно до яких пункт поставки (відвантажень) знаходиться на митній території України (наприклад, EXW -- Харків або FCA -- Луцьк), то до фактурної вартості додаються витрати з доставки вантажу до моменту перетину митного кордону України. У разі коли умовами поставки передбачено пункт поставки (призначення), який розташований за межами митної території України (наприклад, CIF -- Гамбург, DAF -- французько-італійський кордон) з фактурної вартості відраховуються витрати, які мають місце після моменту перетину митного кордону України.

Ціна угоди з увезеними товарами не може бути використана для визначення митної вартості, якщо:

а) існує обмеження стосовно прав імпортера на товар, що підлягає оцінці, за винятком:

--обмежень, установлених законодавством України;

--обмежень географічного регіону, в якому товари можуть бути перепродані (відчужені) повторно;

--обмежень, що суттєво не впливають на ціну товарів;

б) ціна угоди залежить від дотримання будь-яких умов, вплив яких неможливо урахувати;

в) дані, що використовуються декларантом при визначенні митної вартості, не підтверджуються документально;

г) імпортер та експортер є взаємозалежними особами, за винятком випадків, коли їх взаємозалежність не позначилась на ціні взаємоугоди, що повинно бути доведено декларантом.

Юридичні та фізичні особи вважаються взаємозалежними у таких випадках:

? один з учасників угоди (фізична особа) або посадова особа одного з учасників угоди є одночасно посадовою особою другого учасника угоди;

? учасники угоди є співвласниками;

? учасники угоди поєднані відносинами найму;

? один з учасників угоди володіє паєм чи пакетом акцій з правом голосу, що складає не менше 5% у статутному капіталі другого учасника;

? учасники угоди чи їхні посадові особи є близькими родичами;

? обидва учасники угоди знаходяться під безпосереднім або посереднім контролем третьої юридичної чи фізичної особи;

? учасники угоди спільно контролюють безпосередньо або посередньо третю особу [2, с. 105].

Разом із тим, в Угоді з митної оцінки відзначається, що тільки існування взаємозв'язку не є достатньою умовою для відмови для існуючої митної оцінки на базі ціни, вказаної в контракті або рахунку-фактурі. В текст Угоди включено конкретні обмовки, що зменшують можливості використання в митних цілях до поставок товарів по внутріфірмовим каналам ТНК інших методів оцінки. У тих випадках, коли ціна товару в контракті між взаємозв'язаними партнерами не відповідає його реальній вартості, у строгій послідовності повинні використовуватись інші методи непрямої оцінки:

а) за ціною угоди з ідентичними товарами;

б) за ціною угоди з однорідними товарами;

в) віднімання вартості (дедуктивний метод);

г) складання вартості;

ґ) резервний метод.

За базу для визначення митної вартості за ціною угоди з ідентичними товарами приймається ціна угоди з ідентичними товарами, товарами однаковими в усіх відношеннях з товарами, що підлягають оцінці, у тому числі за такими параметрами:

--призначення та характеристики;

--якість, наявність товарного знака та репутація ринку;

--країна походження;

--виробник.

Незначні відмінності у зовнішньому вигляді не можуть бути підставою для відмови у розгляді товарів як ідентичних, якщо в решті такі товари відповідають вимогам даних параметрів. Товари, вироблені різними особами, можуть вважатися ідентичними тільки у тому разі, якщо у декларанта та митних органів немає відомостей про ідентичні товари, вироблені особою, яка виробила товари, що підлягають оцінці.

Ціна Угоди з ідентичними товарами приймається як база для визначення митної вартості, якщо ці товари:

? продані (відчужені) для ввезення на територію України;

? ввезені одночасно, або не раніше ніж за 90 діб до ввезення товарів, що підлягають оцінці;

? ввезені на тих самих комерційних умовах і приблизно в тій самій кількості, що і товари, які підлягають оцінці.

У разі, якщо ідентичні товари ввозились в іншій кількості чи на інших комерційних умовах, декларант повинен зробити відповідне коригування їх цін з обчисленням цих відмінностей та документально підтвердити митному органу обґрунтування ціни. Якщо при використанні дійсного методу виявляється більше однієї ціни угоди по ідентичних товарах, то для визначення митної вартості товарів, що імпортуються, використовується найменша з них.

У відповідності з методом визначення митної вартості за ціною угоди з однорідними товарами за основу приймається ціна Угоди по товарах, однорідних з товарами, що імпортуються. Під однорідними розуміються товари, які, хоча і не є однаковими у всіх відношеннях, мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, що дозволяє їм виконувати ті самі функції, що й товари, які оцінюються, та бути комерційно взаємозамінними.

При визначенні однорідності товарів ураховуються такі їхні характеристики:

? призначення та характеристики;

? якість, наявність товарного знака та репутація на ринку;

? країна походження.

Визначення митної вартості за методом віднімання вартості, інколи його називають дедуктивним методом, використовується у тому разі, якщо товари, що підлягають оцінці, ідентичні чи однорідні, товари продаються (відчужуються) на території України у незмінному стані.

За базу для визначення митної вартості при використанні цього методу приймається ціна одиниці товару, за якою товари, що підлягають оцінці, ідентичні чи однорідні, товари продаються найбільшою партією на території України у час, максимально наближений до часу ввезення (не пізніше 90 діб з дати ввезення товарів, що підлягають оцінці), покупцю, не залежному від продавця. З ціни одиниці товару віднімаються, якщо вони можуть бути виділені, такі компоненти:

а) виплати на витрату комісійних винагород та витрати на транспортування, страхування, навантаження, розвантаження на території України після випуску товарів у вільний обіг;

б) суми імпортного мита, податків, зборів та інших платежів, що підлягають сплаті в Україні, у зв'язку з увезенням чи продажем товарів.

При відсутності випадків продажу товарів, що підлягають оцінці, ідентичних чи однорідних у такому самому стані, в якому вони знаходяться на момент ввезення, на прохання декларанта може використовуватись ціна одиниці товару, що пройшов переробку, з поправленням на добавлену вартість.

Метод оцінки на підставі складання вартості за основу приймає ціну товару, що розраховується шляхом складання:

* вартості матеріалів та інших витрат, понесених виробником у зв'язку з виробництвом товарів, що підлягають оцінці:

* загальних витрат, що характерні для продажу в Україну з країни--експортера товарів того самого виду, у тому числі вартості транспортування, вантажно-розвантажувальних робіт, страхування до місця митного оформлення на території України і т. ін.;

* прибутку, що звичайно має експортер у результаті поставки в Україну таких товарів.

При визначенні митної вартості за допомогою даного методу повинні враховуватися всі витрати, що включаються в ціну товару [2, с. 106-107].

У тих випадках, коли при розрахунку вартості імпортного товару митна вартість не може бути визначена декларантом у результаті послідовного використання вказаних методів чи митні органи аргументовано вважають, що дані методи визначення митної вартості не можуть бути використані, то митна вартість товарів визначається і обґрунтовується з урахуванням світового митного досвіду. Тобто можуть бути використані інші методи, що відповідають принципам Угоди і статті 7 ГАТТ (оцінка в митних цілях). При цьому як база визначення митної вартості за даним методом не можуть бути використані:

а) ціна товару на внутрішньому ринку;

б) ціна на товари вітчизняного походження;

в) ціна товару, що постачається з країни--експортера у треті країни;

г) довільно встановлена чи непідтверджена ціна.

Більшість країн-учасниць даної Угоди для митної оцінки використовують в основному контрактну ціну: вони обстоюють обмеження кількості компонентів вартості, які можуть бути добавлені до контрактної ціни, хоча за цим у більшості випадків може маскуватись небажання ускладнювати внутріфірмові операції транснаціональних корпорацій.

Інтереси ж країн, які не беруть участі в Угоді, не захищені в законодавчому порядку, і проти них можуть бути використані дискримінаційні методи оцінки, використання яких полегшується відсутністю у них можливості апеляції і захисту митних органів країн-учасниць.

Література

1. Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16.04.1991, № 959-XII, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки

2. Гребельник О.П. Основи ЗЕД: Підручник. -- К.: ЦНЛ, 2004. -- 384 с.

3. Дідківський М. І. ЗЕД підприємства: Навчальний посібник. -- К.: Знання, 2006. -- 463 с.

4. Козик В.В., Панкова Л.А., Даниленко Н.Б. Міжнародні економічні відносини: Навчальний посібник. -- 4-те видання. -- К.: Знання-Прес, 2003. - 406 с.

5. Кухарська Н.О., Харічков С.К. Міжнародна економічна діяльність України: Навчальний посібник. -- К.: “Одіссей”, 2006. -- 456 с.

6. Менеджмент ЗЕД: Підручник /За ред. О.А. Кириченка. -- К.: Знання, 2005. --493 с.