Дослідження системи державного регулювання інвестиційного клімату в Республіці Польща та розробка напрямів її адаптування в Україні

Втрачені інвестиції Польщі

*За даними www.polska.net.ua

Втрачені гроші, місця праці, нові технології і know-how, що ці фірми принесли з собою до Чехії, повинні бути стимулом якнайбільших зусиль для здобуття нових інвесторів. Тому уряд зі своєї сторони робить все можливе для залучення закордонних інвесторів.

Польський уряд запропонував проект закону (який прийняв Комітет Ради Міністрів) про підтримання інвестицій. Нам відомо ,що за цим проектом можна сподіватися, зниження з 1,5 млн. до 500 тис. євро вартості модернізації, як умови допомоги інвестору, що створює нові місця праці. Газета "Жечпосполіта" подала інформацію про те, що завдяки цьому закону уряд прогнозує створення близько 420 нових інвестиційних проектів, загальна сума кошторису яких складатиме 675 млн. євро [77] 3.2. Спеціальні економічні зони Польщі та їх вплив на інвестиційний клімат

Перші польські СЕЗ (для пригніченого безробіттям Мельца) були створені ірландськими архітекторами на зразок зони у Шаноні.

Між вереснем 1995 р. і квітнем 1997 р. відкрито шість зон: Мелецька, Катовіцька, Сувальська, Лодзька, Валбжихська і Легніцька. Наступні 11 зон створено протягом двох місяців - між вереснем і жовтнем 1997р. Це було обумовлено значною лібералізацією правил, які стосуються створення СЕЗ. Нині у Польщі діє 14 СЕЗ і 1 технологічний парк. Скорочення чисельності СЕЗ пов'язано з розпорядженням Кабінету Міністрів від 13 березня 2001 р., яке закриває СЕЗ у Ченстохові, а також Мазовецьку СЕЗ "Технопарк-Модлін". Крім СЕЗ "Евро-Парк Мелец" і Катовіцької СЕЗ, які будуть активні відповідно до 2015 і 2016 рр., решта 12 СЕЗ разом з технологічним парком буде діяти до 2017 р.

Спеціальними економічними зонами управляють акціонерні товариства або товариства з обмеженою відповідальністю, в яких Державна скарбниця або самоврядування воєводств мають більшість голосів. Згоду на діяльність у СЕЗ можна отримати шляхом торгів або переговорів з Міністром економіки. Однак згідно зі статтею 20 закону від 20 жовтня 1994 р., Міністр здійснив цесію (передачу прав на надання дозволів) всім товариствам, які управляють СЕЗ, тому на практиці треба звертатися до цих товариств. Польща розвивається, але все ж таки вона постійно відчуває нестачу капіталу, технологій, а також інфраструктури, що дозволяють у короткий час зменшити економічну дистанцію відносно високорозвинених країн. Здобуваючи іноземний капітал, Польща отримує не тільки цей капітал і технологію, а також нові робочі місця, ноу-хау, яке стосується виробництва і управління, збільшує свій експорт, поліпшує торговельний баланс і конкурентоспроможність на міжнародному ринку.

Зважаючи на те, що після 1989 р. існує багато регіонів із проблемою структурного безробіття, яка вимагає ґрунтовного структурного перетворення, вирішено створити СЕЗ. Головною метою створення СЕЗ вважають:

- розвиток певних сфер економічної діяльності, нових технічних і технологічних рішень та їхнього використання у національному господарстві,

- розвиток експорту,

- збільшення конкурентоспроможності виробництва і послуг,

- упорядкованість промислового майна та економічної інфраструктури,

- створення нових робочих місць,

- благоустрій невикористаних природних ресурсів без порушення екологічної рівноваги.

Таблиця 3.1

Спеціальні економічні зони Республіки Польща

*За даними www.polska.net.ua

Кожен підприємець, який має дозвіл на діяльність у СЕЗ, автоматично отримує громадську допомогу на підставі ведення діяльності на території СЕЗ. Відповідно до статті 13 закону про СЕЗ правила і обсяг громадської допомоги, наданої підприємцям, які діють у СЕЗ, повинні бути корисними для них; деякі підприємства користуються пільгами постійно (якщо зробили капіталовкладення у зоні перед кінцем 2000 р.).

Пільги передбачають звільнення від ЦІТ і ПІТ на 10 років (половину періоду діяльності СЕЗ), а потім звільнення від цього ж податку на 50% на період діяльності у СЕЗ. Додатково інвестор звільняється від податку на нерухомість і місцевих податків. Ці пільги змінилася після 1 січня 2001 р. Нині підприємець є повністю звільнений від ЦІТ або ПІТ, однак тільки максимально на 50% (40% у Краківському технологічному парку) - від витрат на інвестиції і створення нових робочих місць.

Усі додаткові форми допомоги (крім вищеназваних) не можуть перевищити 50% (40% у Краківському ТП) витрат на інвестиції і створення нових місць праці. Однак постійно існує можливість звільнення від податку на нерухомість і додатково на види транспорту (тому що ці податки зменшують бюджети органів самоврядування, а не Державної скарбниці). Мінімальний рівень капіталовкладень, які дозволяють проводити діяльність у СЕЗ, становить 100 тис.

Змінилася також калькуляція витрат, які дозволяють отримати громадську допомогу. Ліміт громадської допомоги залежить від обрахування:

1. вартості придбання землі - до 5% повних витрат на інвестицію;

2. вартості придбання землі і будинків - до 40% повних витрат;

3. вкладень, призначених на обладнання нових будинків - до 70%.

Сума, розрахована цим способом, не може бути вищою, ніж вартість повної інвестиції.

Якщо йдеться про інвестиції у секторі МСП (малих та середніх підприємств) і капіталовкладення у дослідні роботи, існує можливість підвищення лімітів максимально на 15%.

Ситуація поступово поліпшується. Уже з 1998 р. можна користатися зі зниження прибуткового податку для юридичних осіб, яке закінчиться у 2004 р. впровадженням ставки 22%.

При проведенні діяльності у СЕЗ можна вигідніше амортизувати основні фонди, а також частину з них зараховувати як видаток у цілому вже в тому році, коли відбуваються ці витрати. Кількість амортизаційних ставок зменшено до десяти. Завдяки угодам з ЄС від 1 січня 2002 р. апорт, внесений зарубіжним партнером до товариства у Польщі, буде звільнений від мита, а також від податку на прибуток для юридичних осіб (ЦІТ), якщо будуть виконані усі формальні вимоги.

Після підписання угоди з ЄС 16 грудня 1991 р. (набула чинності 1 лютого 1994 р.), Польща прийняла певні зобов'язання. Треба підкреслити два важливі аспекти угоди, що торкаються СЕЗ [95]. Про перший з них згадує стаття 63: цей аспект не погоджується зі "всякою громадською допомогою, яка може деформувати конкурентоспроможність через надання переваги деяким підприємствам або виробництву вибраних товарів", оскільки це може мати негативний вплив на торгівлю між Польщею і ЄС. Угода передбачає застосування у Польщі критеріїв допомоги, які існували в ЄС, але до кінця 1996 р. країна вважалася нерозвиненим регіоном.

Другим аспектом є те, що ЄС відмовляється надавати постійну допомогу на сталих територіях з приводу таких критеріїв: високого безробіття і рівня ВВП (валового внутрішнього продукту) на одного мешканця, котрий є нижчим, ніж 70% середнього європейського рівня. Проте кожен з регіонів, у якому знаходиться СЕЗ, виконує вищезгадані умови (отже, громадська допомога була б можлива протягом деякого часу), однак зона, як місце постійного отримування громадської допомоги, заперечує цьому принципу.

Для протистояння ЄС, Польща погодилася не збільшувати кількості зон, територіальної площі існуючих зон, а також не допомагати підприємствам з "проблемних", на думку ЄС, секторів, наприклад: текстильна промисловість, моторизація, металургія, суднобудівна промисловість, видобуток вугілля, важка промисловість, транспорт, виробництво синтетичних матеріалів, землеробство і рибальство.

В спеціальних економічних зонах забороняється діяльність у таких галузях: виготовлення вибухонебезпечних матеріалів, виробництво і переробка спирту, а також алкогольних напоїв, палива для двигунів, тютюнових виробів, азартні ігри, а також діяльність, яка приводить до забруднення навколишнього середовища взагалі

СЕЗ є одночасно джерелом прибутків і "джерелом" зменшення надходжень до державного бюджету. З одного боку, фірми, які діють у зоні, не платять податку на прибуток, податку на нерухомість, на види транспорту, а також мита та ін., з громадського фонду додатково беруть гранти на підготовку працівників, страховий внесок до установи соціального страхування[96] Однак, з другого боку, у зоні діють сучасні, більш ефективніші фірми, ніж ті, які діють поза зоною (для мінімізації ризику банкрутства фірм в СЕЗ перед отриманням дозволу на діяльність вимагається представлення повного бізнес-плану). Завдяки тому, що фірми сприяють зменшенню безробіття, зростають надходження з податку на прибуток, зменшуються витрати грошей з бюджету на соціальне забезпечення для безробітних. Зрозуміло, що 2 робочих місця, створені у СЕЗ, дають можливість створити 1 місце поза зоною. Часто одна вдала іноземна інвестиція у СЕЗ залучає наступні, бо для іноземних інвесторів успіх однієї з іноземних фірм на новому ринку є ознакою того, що там варто інвестувати (особливо це стосується японських та корейських фірм). Результати досліджень Міністерства фінансів показують, що обмеження надходжень до бюджету є наслідком того, що інвестори не заплатили податків. У 2000 р. це обмеження досягло 47,5 млн. польських злотих, але було компенсоване надходженнями з податку ВАТ від інвесторів із зони (51,5 млн. польських злотих).

Беручи до уваги поступове пристосовування польського законодавства до законодавства ЄС, можна сподіватися подібних умов інвестування і поза СЕЗ. Тому інвестори, які вкладають капітал у СЕЗ, не повинні надіятися на збереження їхнього привілейованого статусу.

Введення нового юридичного регулювання від 2001 року, а особливо відновлення обов'язку сплати податку на нерухомість органами управління СЕЗ (гроші пішли на податки, а не на інвестиції), як також спад напливу інвесторів в 2001 - 2002 рр. (зменшені надходження від продажу нерухомості), не дозволили реалізувати плани технічного переозброєння цих територій. Між іншим, це є причиною заміни територій в зонах. Виключаються непридатні території, а включаються ті, якими цікавляться інвестори.

З часу видачі в Мєлєцькій зоні першого дозволу на ведення економічної діяльності в квітні 1996 року, у всіх польських зонах вже видано понад 800 дозволів, з яких дійсними на даний момент є 650. Деякі підприємці відмовились від реалізації проектів, збанкрутували або втратили дозвіл на діяльність в СЕЗ (наприклад, не виконали умови дозволу) і ведуть діяльність без дозволу. Перелік всіх виданих дозволів розміщено на Інтернет сторінці Міністерства економіки та праці Польщі.

Кількість підприємців, які вже реалізували свої проекти та ведуть діяльність, систематично зростає і на кінець 1-го кварталу 2004 року становить 395. Найбільше підприємств діє в Катовіцькій, Мєлєцькій та Сувальській зонах.

Порівнюючи реальні результати з очікуваними (тобто згідно умов, записаних в дозволах на ведення діяльності), можна стверджувати, що у випадку підприємців, які ведуть діяльність за «старими» дозволами (тобто виданими перед 2001р.), в більшості зон інвестиційні затрати перевищують записані в дозволах в середньому в два рази. Це виникає з того, що підприємці не бажаючи ризикувати втратою дозволу, дуже обережно оцінювали як інвестиційні затрати, так і кількість необхідного персоналу. На кінець березня 2004 року в усіх зонах вартість інвестицій становила понад 15 млрд. злотих (4,5млрд. дол.). Сумарно на кінець березня 2004 року в зонах створено майже 63 тис. нових робочих місць. Кількість працівників, яких наймають підприємці, діючі на підставі дозволу, збільшується щороку приблизно на 20%. Найбільше робочих місць виникло в двох зонах: Катовіцькій та Мєлєцькій.

В цих зонах розташувались кілька великих інвесторів, які працевлаштовують по 1000 і більше осіб кожен (у Катовіцькій - Opel,Isuzu, Lear Corporation, Duda$Bis, FIATGM Powertrain; у Мєлєцькій - Lear Automotive, BRW i KAMAX Мєлєц). Темп росту інвестиційних затрат є меншим,ніж в випадку робочих місць. Більшість великих інвестицій на підставі ще «старих» дозволів вже реалізовано. Великі інвестиційні проекти підприємств, діючих на підставі «нових» дозволів, тільки розпочинаються

(зокрема інвестиції фірм Ceramika Paradyz і GK (товариство групи ATLAS) в Лодзькій СЕЗ, International Paper в Поморській СЕЗ, KronoInvest в Костшинсько - Слубіцькій СЕЗ, нова інвестиція RR Donnelley в Краківській зоні) Найбільші інвестиції були здійснені в Краківській зоні: компаніями Opеl, FiatGM Powertrain, Isuzu, Delphi. Обсяг інвестицій в Катовіцькій зоні в три рази вищий, ніж в Лєгніцькій, яка за цим показником знаходиться на другому місці. Найменші інвестиційні затрати мали місце у Слупській та Камєньогурській зонах[96]

На підставі «нових» дозволів (тобто виданих від 1.01.2001р.) до кінця 1-го кварталу 2004р. найбільші інвестиції були в Валбжиській зоні (в основному Toyota), Костшинськослубіцькій (в основному за рахунок фірми Faurecia Гожув), Поморській (Polpharma) та Лєгніцькій (Sai Automotive).

У галузевій структурі інвестицій впевнено лідирує транспортна галузь (44% всіх затрат). В цьому секторі найбільші інвестиції реалізовано в Катовіцькій, Валбжизькій та Лєгніцькій зонах. Майже 13% в реалізованих інвестиціях займає обробка штучних матеріалів, а 8 % - деревообробна промисловість. Понад 7% затрат зробили підприємці, які виробляють товари з неметалічної сировини. Частка інших галузей не перевищує 4% див.рис.3

Рис.3.2 Галузева структура інвестицій,здійснених у рамках СЕЗ Польщі, на 1.04.2004 р. Джерело: [96]

Найбільшу частку в інвестиціях, реалізованих до кінця 1 кварталу 2004 року, мають фірми з американським капіталом (25,5%). На другому місці інвестиції підприємств з польським капіталом (22,3%). Значну частку мають інвестиції фірм з німецьким капіталом (майже 17%).

Фірми з американським капіталом в основному інвестували в Катовіцькій зоні (понад 85% від загальних американських інвестицій), а з німецьким - в Лєгніцькій (понад60%).

Найбільші інвестиції фірм з італійським капіталом були реалізовані в Катовіцькій та КостшинськоСлубіцькій зонах.

Фірми з австрійським капіталом інвестували в основному у Мєлєцькій зоні, а з японським капіталом - у Валбжизькій (74% від загальних японських інвестицій в зонах) та Катовіцькій (21%).

Найменша частка затрат,які мали фірми з закордонним капіталом(менше 20% інвестицій) спостерігались у Сувальській та Слупській зонах, а найбільша - понад 90% - в Костшинсько -Слубіцькій та Лєгніцькій зонах.

В другому і третьому кварталі 2004 р. до зон ввійшли такі значні інвестори як Bosh, Gillette i Merloni в Лодзькій зоні, Whirlpool I Electrolux у Валбжизькій зоні, Sanden у Лєгніцькій, Michelin у Вармінсько-Мазурській, Krono-Invest, Barlinek i Petro Nova в Костшинсько-Слубіцькій зоні.

Рис.3.3 Розподіл інвестицій у всі СЕЗ Польщі за країнами походження, на 1.04.2004р. Джерело: [96]

Оцінюючи результати функціонування зон, не можна оминути їх впливу на прилеглі території. Це важко окреслити в цифрах, але можна відповідально ствердити, що задоволення потреб, пов'язаних з будовою та функціонуванням нового промислового підприємства, стимулює розвиток всіх сфер економічного життя регіону. Збільшується кількість робочих місць в будівельних фірмах,розвивається ціла гама побутових, транспортних, освітніх, фінансових та культурних послуг, а також з'являються нові робочі місця на фірмах, що співпрацюють з новим інвестором. Оцінюється, що 100 нових робочих місць,створених в зоні, генерує - залежно від галузі - від 50 до 100 нових робочих місць на прилеглих територіях.

3.3 Адаптування системи регулювання інвестиційної діяльності Польщі в Україні

Населення Польщі становить 38 млн. осіб (10% населення Європейського Союзу, яке загалом становить 378 млн. мешканців). Внутрішній валовий продукт (ВВП) Польщі в 2003 р. становив 206,86 млрд. дол. США, на душу населення припадало 5,44 тис. дол. США. Однак щодо купівельної спроможності одного поляка слід наголосити, що вона майже вдвічі менша за наведену суму вартості ВВП.

Середня місячна заробітна плата (без вирахувань) у секторі промисловості в 2003 р. становила 2341 злотий (близько 600 дол. США), а середня місячна пенсія за віком та за станом здоров'я (за винятком сектора сільського господарства) -- 1110 злотих (близько 250 дол. США). Пенсії отримували близько 7,5 млн. осіб [77]

Минулий рік був для польської економіки більш продуктивним, ніж два попередні. Згідно з попередніми розрахунками ВВП зріс на 3,7%, а обсяг реалізованої промислової продукція -- на 8,7%. Динамічною розвивалась і галузь промислової переробки, показники якої збільшилися на 10,4%.

У 20 галузях промисловості (з 29 існуючих) у 2003 р. відзначалося зростання показників. Це такі галузі, як виробництво механічних засобів, причепів та напівпричепів (на 30,7%), електронних пристроїв та обладнання (на 22,6%), меблів і гумових виробів, а також пластмас (на 20%)

Позитивним є те, що в галузі промисловості зросли обсяги продажу продукції промислових підприємств, що виробляють засоби виробництва (майже на 21%). У галузі будівельно-монтажного виробництва в 2003 р. показники знизились на 5,9%, але водночас рівень падіння цих показників був майже на половину нижчим порівняно з 2002 р. (на 10,4%). Крім цього, суттєво зросли показники підприємств, які займаються підготовчими роботами на територіях, призначених для забудови (на 56,4%). Таке зростання є основою для збільшення будівельних робіт у наступні роки. Позитивна ситуація склалася в галузі будівництва житла. У 2003 р. передано в експлуатацію 163 578 квартир, що на 67,6% більше, ніж у 2002 р. Розпочато будівництво 82 433 квартир (на 7,1% більше, ніж у 2002 р.), а також видано 98 872 нові дозволи на будівництво житла (на 15% більше, ніж у попередньому році).

Показники галузі сільськогосподарського виробництва знизились у минулому році на 1,4%, що було спричинено, як i в Україні, несприятливими атмосферними умовами. Показники рослинництва знизились на 7,2%, а тваринництва -- зросли на 0,5%.

Найнеприємнішим для Польщі є показник рівня безробіття, який у 2003 р. становив 20%. Це значною мірою є результатом збільшення продуктивності праці та значного росту ринку праці. Так, у минулому році продуктивність праці в промисловому секторі збільшилася приблизно на 12% (ця тенденція спостерігається багато років), водночас рівень зайнятості в цьому секторі знизився на 2,9%.

Ефективно розвивається у Польщі й зовнішня торгівля. Так, у 2003 р. експорт досяг суми 42916 млн. дол. США (на 30,3% більше порівняно з 2002 р.), основна частина якого припадала на експорт в Україну, а імпорт -- 52 677 млн. дол. США (збільшення на 1,4%), в якому частка українських товарів зросла більше ніж на 50%. Тенденцією останніх років стало зниження дефіциту товарообороту.

Без сумніву, поглиблення польсько-українських зв'язків залежить від кооперації та інвестицій. На сьогодні рівень українських інвестицій в Польщі та польських в Україні є досить низьким. Але є сподівання, що збільшення таких інвестицій все ж таки відбудеться, адже в цьому зацікавлені підприємці обох країн [8,C.56-63].

Поширена останнім часом в ЗМІ справа, пов'язана з придбанням Індустріальним союзом Донбасу (ІСД) польського металургійного комбінату Гута Ченстохова, переконала багатьох українських підприємців у тому, що економіка, яка розвивається, потребує виходу на іноземний ринок не лише у вигляді товарів, а й у вигляді капіталу. Але на початку березня, коли процедуру продажу Гути Ченстохової ще не було закінчено, ІСД виключили з гри. Такий факт є дуже сумним, однак мало дивує, оскільки інвестиційний вихід на польський, угорський ринки, а також на ринок однієї з десяти країн, що з 1 травня 2004 р. стають членами ЄС, означає вихід на ринок будь-якої з країн -- членів ЄС на сьогодні. Тим паче що такий стратегічний сектор, як сталевий, представляє великий інтерес для багатьох країн.

Економічна міць ЄС та його очікуване розширення залучили до країн-кандидатів багато інвесторів. Але не лише цей факт вирішував зацікавленість Польщею. Вільний ринок, послідовно здійснювані економічні реформи та передбачувана політика, кваліфікована робоча сила, географічне положення та багато інших переваг спричинили те, що в економіку Польщі інвестовано багато капіталу іноземних і транснаціональних компаній (понад 70 млрд. дол. США). Саме той факт, що інвестиції надходять з багатьох країн Європи, Азії, Америки та Австралії, підтверджує те, що Польща є відкритою країною й очікує інвестицій, у тому числі українських. Звичайно, країни, що розвиваються, передусім мають вкладати капітал у національну економіку. Це стосується i Польщі, й України. На сьогодні лише деякі підприємства обох країн можуть інвестувати свій капітал за кордон [12,C.107-111]

Для здійснення інвестиційних проектів у Польщі українським підприємцям необхідні знання щодо ведення господарської діяльності на її території. Фірма, зареєстрована в Польщі, незалежно від походження її капіталу визнається польською, з обов'язками i правами згідно з чинним законодавством Польщі. Це гарантує закон «Права господарської діяльності», що діє в Польщі з 01.01.2001 р., а щодо України, то крім цього з 1993 р. діє угода про взаємну підтримку та захист інвестицій. Господарську діяльність у Польщі можна здійснювати у формі юридичної або фізичної особи, чи спільно з іншими особами, не створюючи юридичної особи. Але більш прийнятним є створення юридичної особи. По-перше, тому що польські підприємці можуть на нових засадах створювати та здійснювати аналогічну діяльність в Україні. По-друге, юридична особа викликає довіру у контрагентів завдяки своєму капіталу, який є запорукою її фінансової відповідальності, i достовірності та прозорості інформації про свою діяльність, як цього вимагає польське законодавство.

Кодекс торговельних товариств від 15.08.2000 р. містить сучасні, адаптовані до європейських стандартів акти про створення, організаційну структуру, діяльність, перетворення та ліквідацію таких товариств. Торговельні товариства, що є юридичними особами, можуть мати форму акціонерних товариств, товариств з обмеженою відповідальністю або командитних товариств. Останні на практиці використовуються рідко. Найчастіше в Польщі створюються юридичні особи, що мають форму товариств з обмеженою відповідальністю. При створенні такого товариства розмір статутного капіталу в десять разів менший, ніж при створенні акціонерного (50 тис. злотих, тобто близько 13 тис. дол. США). Товариство з обмеженою відповідальністю має менш складну та формалізовану організаційну структуру й може бути засновано однією фізичною особою. Реєстрація (одержання статусу юридичної особи) кожного з таких товариств повинна здійснюватись у Національному судовому реєстрі Польщі. Реєстрація здійснюється в одному з 21 реєстраційних судів залежно від місцезнаходження головного офісу підприємства. В суді ведуть основні акти товариства, i кожний мешканець може отримати інформацію про товариство та його діяльність: хто є акціонером, яка система управління на підприємстві, який фінансовий стан підприємства (інформація формується на основі фінансової звітності підприємства, що надається згідно з чинним законодавством Польщі).

Капітал до установчого фонду товариства можна вносити у формі апорту, готівки (польськими злотими, отриманими з достовірного джерела, або в іноземній валюті). Капітал, внесений у формі апорту, підлягає оцінці експерта.

Основні фонди, які вносяться іноземним інвестором у вигляді апорту, звільняються від мита. Капітал товариства з обмеженою відповідальністю повинен бути внесений у повному розмірі перед його реєстрацією, а акціонерного товариства -- у розмірі його установчого капіталу. Для того щоб зареєструвати товариство, необхідно мати нотаріально завірений статут акціонерного товариства або договір про товариство з обмеженою відповідальністю. У Кодексі торговельних товариств докладно визначено перелік вимог до таких юридичних актів. Слід зазначити, що створення та реєстрація підприємства, зокрема товариства, є важкою й ризиковою справою для засновника, i без допомоги юристів відповідної кваліфікації тут не обійтись. Початком успіху є грамотно та за правилами укладений договір про товариство (статут), адаптований до індивідуальних потреб та діяльності підприємства.

Інформація про створення нових товариств публікується в судово-економічному віснику -- спеціалізованому виданні для відповідних передбачених законодавством оголошень. Після отримання статистичного номера підприємство повинно бути зареєстровано у закладі соціального страхування (ZUS), інспекції праці[95].

Наступним кроком є відкриття банківського рахунку, оскільки всі розрахунки підприємства мають здійснюватися за посередництвом банків. Надалі слід зареєструватись у податковому управлінні (під час здійснення першої господарської операції).

Для здійснення деяких видів діяльності у Польщі необхідно отримувати концесію або дозвіл. Видача таких дозвільних документів регулюється польським законодавством. Різниця між дозволом та концесією полягає в тому, що дозвіл надається підприємству автоматично, якщо заявник виконує відповідні умови, визначені законом, i надає відповідні документи. Концесія ж видається за спеціальним порядком i діє лише для восьми видів діяльності: зокрема, виробництво та обіг зброї та боєприпасів, пошук та розвиток покладів корисних копалин тощо[90] Умови отримування концесії та дозволу однакові для фірм з польським та іноземним капіталом. Винятком є розповсюдження радіопрограм й телевізійних програм, де участь іноземного капіталу обмежена. Дозвіл надається також іноземцям та фірмам з домінуючим іноземним капіталом, які придбавають нерухомість у Польщі (земля, будівлі тощо). Дозволи видаються Міністерством внутрішніх справ та адміністрації. При отриманні дозволів існують винятки. Наприклад, дозвіл не вимагає придбання юридичною особою, яка має місцезнаходження в Польщі й контролюється іноземцем, незабудованої нерухомості з поверхнею, що не перевищує 0,4 га на території міст для її статутних цілей.

Слід також наголосити, що на відміну від України представництва закордонних фірм у Польщі не можуть здійснювати господарську діяльність, їх можна створювати тільки для інформаційних цілей. Такі представництва мають бути зареєстровані в Міністерстві економіки, праці та суспільної політики Республіки Польща.

Висновки до розділу

Кожна з держав, які знаходяться в процесі економічного розвитку, наприклад Польща, Чехія та Угорщина намагаються залучити якнайбільшу кількість інвесторів до своєї країни. Інвестор, окрім нових місць праці, приносить найновіші технології, капітал, нову техніку управління, а також know-how - один з найголовніших факторів виробництва сучасного світу. Капітал, який приносить з собою іноземний інвестор, відіграє велику роль на місцевому ринку.